carlos castaneda

Transcripción

carlos castaneda

Compiled by Tlahcaelel
Version dated May 19, 2015
ENGLISH
(АНГЛІЙСЬКА)
ESPAÑOL
(ЕСПАНСЬКА)
Carlos Castaneda
УКРАЇНСЬКА (РУСЬКА)
UKRAINIAN (RUS)
Переклад з англійської Армена Арутюняна
Виправлена версія — востаннє зміни вносилися 18
травня 2015 року
КАРЛОС КАСТАНЄДА
JOURNEY TO IXTLAN
The Lessons of don Juan
VIAJE A IXTLÁN
ПОДОРОЖ В ІСТЛАН
Contents
Índice
Зміст
Introduction
Part One "Stopping the World"
1 Reaffirmations from the World Around Us
2 Erasing Personal History
INTRODUCCIÓN
PRIMERA PARTE: "PARAR EL MUNDO"
I. LAS REAFIRMACIONES DEL MUNDO QUE NOS
RODEA
II. BORRAR LA HISTORIA PERSONAL
3 Losing Self-Importance
III. PERDER LA IMPORTANCIA
4 Death Is an Adviser
IV. LA MUERTE COMO UNA CONSEJERA
5 Assuming Responsibility
V. HACERSE RESPONSABLE
6 Becoming a Hunter
VI. VOLVERSE CAZADOR
7 Being Inaccessible
VII. SER INACCESIBLE
8 Disrupting the Routines of Life
VIII. ROMPER LAS RUTINAS DE LA VIDA
9 The Last Battle on Earth
IX. LA ÚLTIMA BATALLA SOBRE LA TIERRA
10 Becoming Accessible to Power
X. HACERSE ACCESIBLE AL PODER
ВСТУП
ЗУПИНКА СВІТУ
ПІДТВЕРДЖЕННЯ З ОТОЧУЮЧОГО СВІТУ
Субота, 17 грудня 1960 року
СТИРАННЯ ОСОБИСТОЇ ІСТОРІЇ
Четвер, 22 грудня 1960 року
ПОЗБАВИТИСЯ ВІД ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ
ВАЖЛИВОСТІ
Середа, 28 грудня 1960 року
СМЕРТЬ — ПОРАДНИК
Середа, 25 січня 1961 року
ПРИЙМАТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Вівторок, квітень 1961 року
СТАТИ МИСЛИВЦЕМ
П’ятниця, 23 червня 1961 року
Субота, 24 червня 1961 року
БУТИ НЕДОСЯЖНИМ
Четвер, 29 червня 1961 року
П’ятниця, 30 червня 1961 року
РУЙНУВАННЯ РОЗПОРЯДКУ ЖИТТЯ
Неділя, 16 липня 1961 року
ОСТАННЯ БИТВА НА ЗЕМЛІ
Понеділок, 24 липня 1961 року
СТАТИ ДОСТУПНИМ СИЛІ
Четвер, 11 серпня 1961 року
Субота, 19 серпня 1961 року
####цей та інші тексти з нагвалізму викладені на сайті www.molfar.info
1
11 The Mood of a Warrior
XI. EL ÁNIMO DE UN GUERRERO
12 A Battle of Power
XII. UNA BATALLA DE PODER
13 A Warrior's Last Stand
XIII. LA ÚLTIMA PARADA DE UN GUERRERO
14 The Gait of Power
XIV. LA MARCHA DE PODER
15 Not-doing
XV. NO-HACER
16 The Ring of Power
XVI. EL ANILLO DE PODER
17 A Worthy Opponent
XVII. UN ADVERSARIO QUE VALE LA PENA
Part Two Journey to Ixtlan
18 The Sorcerer's Ring of Power
19 Stopping the World
20 Journey to Ixtlan
SEGUNDA PARTE: EL VIAJE A IXTLÁN
XVIII. EL ANILLO DE PODER DEL BRUJO
XIX. PARAR EL MUNDO
XX. EL VIAJE A IXTLÁN
НАСТРІЙ ВОЇНА
Неділя, 3 вересня 1961 року
БИТВА СИЛИ
ОСТАННЯ СТОЯНКА ВОЇНА
Неділя, 28 січня 1962 року
ХОДА СИЛИ
Субота, 8 квітня 1962 року
НЕРОБЛЕННЯ
Середа, 12 квітня 1962 року
Четвер, 13 квітня 1962 року
П’ятниця, 14 квітня 1962 року
КІЛЬЦЕ СИЛИ
Неділя, 16 квітня 1962 року
ГІДНИЙ СУПРОТИВНИК
Вівторок, 11 грудня 1962 року
ВІДУНСЬКЕ КІЛЬЦЕ СИЛИ
ЗУПИНКА СВІТУ
2
Introduction
INTRODUCCIÓN
On Saturday, 22 May 1971, I went to Sonora, Mexico, to
see don Juan Matus, a Yaqui Indian sorcerer, with whom I
had been associated since 1961 [/1960]. I thought that my
visit on that day was going to be in no way different from
the scores of times I had gone to see him in the ten years I
had been his apprentice. The events that took place on that
day and on the following days, however, were momentous
to me. On that occasion my apprenticeship came to an end.
This was not an arbitrary withdrawal on my part but a
bona fide termination.
El sábado 22 de mayo de 1971 fui a Sonora, México, para
ver a don Juan Matus, un brujo yaqui con quien tenía
contacto desde 1961. Pensé que mi visita de ese día no iba
a ser en nada distinta de las veintenas de veces que había
ido a verlo en los diez años que llevaba como aprendiz
suyo. Sin embargo, los hechos que tuvieron lugar ese día y
el siguiente fueron decisivos para mí. En dicha ocasión mi
aprendizaje llegó a su etapa final.
I have already presented the case of my apprenticeship in
two previous works: The Teachings of Don Juan and A
Separate Reality.
My basic assumption in both books has been that the
articulation points in learning to be a sorcerer were the
states of nonordinary reality produced by the ingestion of
psychotropic plants.
In this respect don Juan was an expert in the use of three
such plants: Datura inoxia, commonly known as jimson
[jimpson] weed; Lophorphora [Lophophora] williamsii,
known as peyote; and a hallucinogenic mushroom of the
genus Psilocybe.
My perception of the world through the effects of those
psychotropics had been so bizarre and impressive that I
was forced to assume that such states were the only avenue
to communicating and learning what don Juan was
attempting to teach me.
That assumption was erroneous.
For the purposes of avoiding any misunderstandings about
my work with don Juan I would like to clarify the
following issues at this point.
So far I have made no attempt whatsoever to place don
Juan in a cultural milieu. The fact that he considers
himself to be a Yaqui Indian does not mean that his
knowledge of sorcery is known to or practiced by the
Yaqui Indians in general.
Вступ
В суботу, 22 травня 1971 року, я вирушив у
мексиканський штат Сонора, щоб зустрітися з доном
Хуаном Матусом — індіанським відуном, якого я знав
з 1961 року. Я гадав, що цей мій візит нічим не
відрізнятиметься від багатьох інших наших зустрічей
протягом останніх десяти років мого навчання у нього.
Однак події, які трапилися в той день і протягом
декількох наступних днів, дуже вплинули на мене, так
що я був змушений завершити своє навчання у дона
Хуана. З мого боку це була не тимчасова примха, але
виважене рішення.
Ya he presentado el caso de mi aprendizaje en dos obras
Я вже розповідав про своє учнівство у двох
anteriores: Las enseñanzas de don Juan y Una realidad
попередніх книгах: «Вченні дона Хуана» та «Окремій
aparte.
реальності».
Mi suposición básica en ambos libros ha sido que los
В них я робив наступне основоположне припущення:
puntos de coyuntura en aprender brujería eran los estados ключовим моментом у навчанні відунству були стани
de realidad no ordinaria producidos por la ingestión de
незвичайної реальності, викликані вживанням
plantas psicotrópicas.
психотропних рослин.
En este aspecto, don Juan era experto en el uso de tres
Дон Хуан був експертом у використанні трьох таких
plantas: Datura inoxia, comúnmente conocida como
рослин: Datura inoxia, або дурману; Lophorphora
toloache; Lophophora williamsii, conocida como peyote, y williamsii, відомої як пейот; та галюциногенних грибів
un hongo alucinógeno del género Psilocybe.
з роду Psilocybe.
Mi percepción del mundo a través de los efectos de estos
psicotrópicos había sido tan extraña e impresionante que
me vi forzado a asumir que tales estados eran la única vía
para comunicar y aprender lo que don Juan trataba de
enseñarme.
Tal suposición era errónea.
Con el propósito de evitar cualquier mala interpretación
relativa a mi trabajo con don Juan, me gustaría clarificar
en este punto los aspectos siguientes.
Hasta ahora, no he hecho el menor intento de colocar a
don Juan en un determinado medio cultural. El hecho de
que él se considere indio yaqui no significa que su
conocimiento de la brujería se conozca o se practique entre
los yaquis en general.
Під дією цих психотропних рослин моє сприйняття
світу було вражаючим і дивним, але в той же час дуже
виразним, тому я був змушений припустити, що їх
вживання є єдиним способом зрозуміти те, чому дон
Хуан намагався мене навчити.
Але це припущення виявилося помилковим.
З метою уникнення подальших непорозумінь стосовно
моєї з доном Хуаном роботи, я хотів би пояснити деякі
моменти нашого з ним спілкування.
До цього часу я не робив спроб розглядати особистість
дона Хуана з точки зору культурного середовища, в
якому він жив. Те, що він вважав себе індіанцем Які,
не означає, що відунські знання, якими він володів,
були відомі або практикувалися індіанцями Які в
цілому.
Todas las conversaciones que don Juan y yo tuvimos a lo Протягом мого навчання всі наші розмови велися
All the conversations that don Juan and I have had
throughout the apprenticeship were conducted in Spanish, largo del aprendizaje fueron en español, y sólo gracias a su іспанською мовою, і тільки завдяки його досконалому
3
and only because of his thorough command of that
language was I capable of obtaining complex explanations
of his system of beliefs.
I have maintained the practice of referring to that system
as sorcery and I have also maintained the practice of
referring to don Juan as a sorcerer, because these were
categories he himself used.
Since I was capable of writing down most of what was
said in the beginning of [the] apprenticeship, and
everything that was said in the later phases of it, I gathered
voluminous field notes. In order to render those notes
readable and still preserve the dramatic unity of don Juan's
teachings, I have had to edit them, but what I have deleted
is, I believe, immaterial to the points I want to raise.
In the case of my work with don Juan I have limited my
efforts solely to viewing him as a sorcerer and to acquiring
membership in his knowledge.
For the purpose of presenting my argument I must first
explain the basic premise of sorcery as don Juan presented
it to me. He said that for a sorcerer, the world of everyday
life is not [as] real, or out there, as we believe it is. For a
sorcerer, reality, or the world we all know, is only a
description.
For the sake of validating this premise don Juan
concentrated the best of his efforts into leading me to a
genuine conviction that what I held in mind as the world at
hand was merely a description of the world; a description
that had been pounded into me from the moment I was
born.
He pointed out that everyone who comes into contact with
a child is a teacher who incessantly describes the world to
him [/that child], until the moment when the child is
capable of perceiving the world as it is described.
According to don Juan, we have no memory of that
portentous moment, simply because none of us could
possibly have had any point of reference to compare it to
anything else. From that moment on, however, the child is
a member. He [or she] knows the description of the world;
dominio completo de dicho idioma pude obtener
explicaciones complejas de su sistema de creencias.
володінню цією мовою я мав змогу повністю осягнути
складні пояснення його системи вірувань.
He observado la práctica de llamar brujería a ese sistema,
y también la de referirme a don Juan como brujo, porque
éstas son las categorías empleadas por él mismo.
Я використовую термін «відунство» для визначення
цієї системи, а самого дона Хуана називаю «відуном»,
тому що він сам використовував саме ці категорії.
Como pude escribir la mayoría de lo que se dijo al
principiar el aprendizaje, y todo lo que se dijo en fases
posteriores, reuní voluminosas notas de campo. Para
hacerlas legibles, conservando a la vez la unidad dramática
de las enseñanzas de don Juan, he tenido que reducirlas,
pero lo que he eliminado es, creo, marginal a los puntos
que deseo plantear.
Оскільки я мав змогу записувати більшість наших
розмов на початку мого учнівства і практично все, про
що ми говорили з доном Хуаном, під час пізніших
стадій навчання, у мене накопичилась значна кількість
польових нотаток. Для того, щоб зробити ці записи
зручними для читання і зберегти при цьому
драматичну єдність вчення дона Хуана, я мусив їх
відредагувати. Матеріал, який я видалив, на мою
думку, не стосується тих тем, які я намагався
висвітлити в своїх роботах.
En el caso de mi trabajo con don Juan, he limitado mis
Працюючи з доном Хуаном, я ставився до нього як до
esfuerzos exclusivamente a verlo como brujo y a adquirir відуна, і моєю головною метою було отримання
membrecía en su conocimiento.
доступу до його знань.
Con el fin de presentar mi argumento, debo antes explicar Для того, щоб пояснити останнє твердження, я
la premisa básica de la brujería según don Juan me la
повинен спочатку дати визначення основній
presentó. Dijo que, para un brujo, el mundo de la vida
передумові відунства, як її розумів дон Хуан. Він
cotidiana no es real ni está allí, como nosotros creemos.
казав, що для відуна світ нашого повсякденного життя
Para un brujo, la realidad, o el mundo que todos
не є чимось реальним і заздалегідь визначеним. Для
conocemos, es solamente una descripción.
відуна будь-яка знайома нам реальність — це лише
опис.
Para validar esta premisa, don Juan hizo todo lo posible
Щоб довести цю думку, дон Хуан ціною неймовірних
por llevarme a una convicción genuina de que, lo que mi зусиль спромігся сформувати в мені глибоке
mente consideraba el mundo inmediato era sólo una
переконання стосовно того, що те, що я мислю як світ,
descripción del mundo: una descripción que se me había є лише описом світу. Описом, який мені нав’язують з
inculcado desde el momento en que nací.
моменту мого народження.
Me señaló que todo el que entra en contacto con un niño
es un maestro que le describe incesantemente el mundo,
hasta el momento en que el niño es capaz de percibir el
mundo según se lo describen. De acuerdo con don Juan,
no guardamos recuerdo de aquel momento portentoso,
simplemente porque ninguno de nosotros podía haber
tenido ningún punto de referencia para compararlo con
cualquier otra cosa. Sin embargo, desde ese momento el
niño es un miembro. Conoce la descripción del mundo, y
Дон Хуан пояснив, що кожен, хто контактує з
дитиною, є її вчителем. Він безперервно навчає її
опису світу до того самого моменту, поки дитина не
почне сприймати реальність саме так, як її описують
дорослі. Дон Хуан вважав, що ніхто з нас не пам’ятає
цей зловісний момент, оскільки просто не має
необхідної точки відліку. Однак саме в цю мить
людина стає членом соціуму. Вона вже володіє описом
світу, а її членство стає повним, коли вона починає
4
and his [/. Their] membership becomes full-fledged, I
suppose, when he is [/they are] capable of making all the
proper perceptual interpretations which, by conforming to
that description, validate it.
For don Juan, then, the reality of our day-to-day life
consists of an endless flow of perceptual interpretations
which we, the individuals who share a specific
membership, have learned to make in common.
The idea that the perceptual interpretations that make up
the [/our] world have a flow is congruous with the fact that
they run uninterruptedly and [they] are rarely, if ever, open
to question. In fact, the reality of the world we know is so
taken for granted that the basic premise of sorcery, that our
reality is merely one of many descriptions, could hardly be
taken as a serious proposition.
Fortunately, in the case of my apprenticeship, don Juan
was not concerned at all with whether or not I could take
his proposition seriously, and he proceeded to elucidate his
points, in spite of my opposition, my disbelief, and my
inability to understand what he was saying. Thus, as a
teacher of sorcery, don Juan endeavored to describe the
world to me from the very first time we talked. My
difficulty in grasping his concepts and methods stemmed
from the fact that the units of his description were alien
and incompatible with those of my own.
His contention was that he was teaching me how to "see"
as opposed to merely "looking", and that "stopping the
world" was the first step to "seeing."
For years I had treated the idea of "stopping the world" as
a cryptic metaphor that really did not mean anything. It
was only during an informal conversation that took place
towards the end of my apprenticeship that I came [to] fully
to [to] realize its scope and importance as one of the main
propositions of don Juan's knowledge.
Don Juan and I had been talking about different things in a
relaxed and unstructured manner. I told him about a friend
of mine and his dilemma with his nine-year-old son. The
child, who had been living with the mother for the past
four years, was then living with my friend, and the
problem was what to do with him? According to my
su membrecía supongo, se hace definitiva cuando él
mismo es capaz de llevar a cabo todas las interpretaciones
perceptuales adecuadas, que validan dicha descripción
ajustándose a ella.
Para don Juan, pues, la realidad de nuestra vida diaria
consiste en un fluir interminable de interpretaciones
perceptuales que nosotros, como individuos que
comparten una membrecía específica, hemos aprendido a
realizar en común.
La idea de que las interpretaciones perceptuales que
configuran el mundo tienen un fluir es congruente con el
hecho de que corren sin interrupción y rara vez, o nunca,
se ponen en tela de juicio. De hecho, la realidad del mundo
que conocemos se da a tal grado por sentada que la
premisa básica de la brujería, la de que nuestra realidad es
apenas una de muchas descripciones, difícilmente podría
tomarse como una proposición seria.
Afortunadamente, en el caso de mi aprendizaje, a don Juan
no le preocupaba en absoluto el que yo pudiese, o no,
tomar en serio su proposición, y procedió a dilucidar sus
planteamientos pese a mi oposición, mi incredulidad y mi
incapacidad de comprender lo que decía. Así, como
maestro de brujería, don Juan trató de describirme el
mundo desde la primera vez que hablamos. Mi dificultad
para asir sus conceptos y sus métodos derivaba del hecho
de que las unidades de su descripción eran ajenas e
incompatibles con las de la mía propia.
Su argumento era que me estaba enseñando a "ver", cosa
distinta de solamente "mirar", y que "parar el mundo" era
el primer paso para "ver".
Durante años, la idea de "parar el mundo" fue para mí una
metáfora críptica que en realidad nada significaba. Sólo
durante una conversación informal, ocurrida hacia el final
de mi aprendizaje, llegué a advertir por entero su amplitud
e importancia como una de las proposiciones principales
en el conocimiento de don Juan.
Él y yo habíamos estado hablando de, diversas cosas en
forma reposada, sin estructura. Le conté el dilema de un
amigo mío con su hijo de nueve años. El niño, que había
estado viviendo con la madre durante los cuatro años
anteriores, vivía entonces con mi amigo, y el problema era
qué hacer con él. Según mi amigo, el niño era un
робити всі необхідні перцептивні інтерпретації, які
відповідають цьому опису і ще більше закріплюють
його.
Таким чином, для дона Хуана реальність нашого
повсякденного життя була нескінченним потоком
перцептивних інтерпретацій, які ми, як члени
відповідного соціуму, використовуємо для сприйняття
будь-чого.
Ідея потоку перцептивних інтерпретацій
підтверджується тим фактом, що вони плинуть
безперешкодно і практично ніколи не ставляться під
сумнів. Насправді, ми настільки впевнені в реальності
нашого світу, що сприймаємо думку про можливість
існування інших систем інтерпретацій — описів — як
щось фантастичне.
На щастя, дона Хуана зовсім не цікавило, чи
сприймаю я цю думку серйозно, чи ні — він завжди
продовжував свої пояснення, не зважаючи на мої опір,
зневіру та нездатність зрозуміти те, про що він
говорить. Як людина, яка вчить мене відунству, він
намагався розкрити мені свої погляди на світ вже під
час нашої першої зустрічі. Мої труднощі з розумінням
його концепцій та настанов були пов’язані з тим, що
елементи його опису світу відрізнялися від моїх і були
несумісні з ними.
Дон Хуан стверджував, що він вчить мене, як
«бачити», а не просто «дивитися», і що «зупинка
світу» — це перший крок до «бачення».
Роками я ставився до ідеї «зупинки світу» як до
таємничої метафори, яка насправді нічого не значила. І
тільки в кінці свого навчання, під час однієї з наших
розмов, я зрозумів її величезне значення як одного з
головних елементів знання дона Хуана.
Одного разу ми з доном Хуаном невимушено
спілкувалися на різні теми. Я розповів йому про
одного мого товариша і проблему, яка виникла у нього
з його малим дев’ятирічним сином. Дитина жила
останні чотири роки зі своєю матір’ю, а коли почала
жити з моїм товаришем, то він зрозумів, що просто не
5
friend, the child was a misfit in school; he lacked
concentration and was not interested in anything. He was
given to tantrums, disruptive behavior, and to running
away from home.
"Your friend certainly does have a problem," don Juan
said, laughing.
I wanted to keep on telling him all the "terrible" things the
child had done, but he interrupted me.
"There is no need to say any more about that poor little
boy," he said. "There is no need for you or for me to
regard his actions in our thoughts one way or another."
His manner was abrupt and his tone was firm, but then he
smiled.
"What can my friend do?" I asked.
"The worst thing he could do is to force that child to agree
with him," don Juan said.
inadaptado en la escuela, sin concentración y no se
interesaba en nada. Era dado a berrinches, a conducta
destructiva y a escaparse de la casa.
"What do you mean?"
"I mean that that child shouldn't be spanked or scared by
his father when he doesn't behave the way he wants him
to."
"How can he teach him anything if he isn't firm with
him?"
"Your friend should let someone else spank the child."
-¿Qué quiere usted decir?
-Quiero decir que el padre no debe pegarle ni asustarlo
cuando no se porta como él quiere.
- Menudo problema se carga tu amigo -dijo don Juan,
riendo.
Quise seguirle contando todas las cosas "terribles" que el
niño hacia, pero me interrumpió.
-No hay necesidad de decir más sobre ese pobre niñito dijo-. No hay necesidad de que tú o yo pensemos de sus
acciones de un modo o del otro.
Su actitud fue abrupta y su tono firme, pero luego sonrió.
-¿Qué puede hacer mi amigo? -pregunté.
-Lo peor que puede hacer es forzar al niño a estar de
acuerdo con él -dijo don Juan.
здатен з нею впоратися. Хлопчик погано вчився, йому
не вистачало зосередженості і він нічим не цікавився.
Він постійно влаштовував істерики, поводив себе
агресивно і тікав з дому.
— У твого товариша дійсно виникла проблема, —
сказав дон Хуан, сміючись.
Я хотів продовжити розповідати про всі ті жахливі
речі, які виробляв хлопчик, однак він перебив мене.
— Не треба більше нічого говорити про бідолашну
дитину, — сказав він. — Ми не повинні засуджувати
поведінку цього хлопчика з будь-якої точки зору.
Його тон був різким і суровим, але потім він
посміхнувся.
— Що ж робити моєму товаришу? — запитав я.
— Найгірше, що він може робити в цій ситуації, це
примушувати хлопця підкоритися, — відповів дон
Хуан.
— Що ви маєте на увазі?
— Твій товариш не повинен бити хлопця або кричати
на нього, якщо той не поводиться належним чином.
-¿Cómo va a enseñarle algo si no es firme con él?
— Але як він навчить свого сина поводитися, якщо не
буде з ним суворим?
-Tu amigo debería dejar que otra gente le pegara al niño. — Він повинен зробити так, щоб хтось інший
відлупцював його.
-¡No puede dejar que una persona ajena toque a su niño! - — Але він не дозволить, щоб будь-хто інший
"He can't let anyone else touch his little boy!" I said,
surprised at his suggestion.
dije, sorprendido de la sugerencia.
доторкнувся до його дитини! — відмовив я,
здивований його порадою.
Don Juan seemed to enjoy my reaction and giggled.
Don Juan pareció disfrutar mi reacción y soltó una risita. Дону Хуану моя реакція видалася смішною.
"Your friend is not a warrior," he said. "If he were, he
-Tu amigo no es guerrero -dijo-. Si lo fuera, sabría que no — Твій товариш — не воїн, — сказав він. — Воїн знає,
would know that the worst thing one can do is to confront puede hacerse nada peor que enfrentar sin más ni más a los що найгірше, що може зробити людина, це відкрито
human beings bluntly."
seres humanos.
протиставити себе іншій людині.
"What does a warrior do, don Juan?"
-¿Qué hace un guerrero, don Juan?
— А що робить воїн, доне Хуане?
"A warrior proceeds strategically."
-Un guerrero procede con estrategia.
— Воїн діє стратегічно, — відповів він.
"I still don't understand what you mean."
-Sigo sin entender qué quiere usted decir.
— Я все рівно не розумію, що ви маєте на увазі.
-Quiero decir que si tu amigo fuera guerrero ayudaría a su — Я говорю про те, що якщо б твій товариш був
"I mean that if your friend were a warrior he would help
his child to stop the world."
niño a parar el mundo.
воїном, він би допоміг своїй дитині зупинити світ.
"How can my friend do that?"
-¿Cómo puede hacerlo?
— Яким чином він може це зробити?
-Necesitaría poder personal. Necesitaría ser brujo.
— Для цього йому потрібна особиста сила. Він
"He would need personal power. He would need to be a
sorcerer."
повинен буди відуном.
"But he isn't."
-Pero no lo es.
— Але він не відун.
"In that case he must use ordinary means to help his son to -En tal caso debe usar medios comunes y corrientes para — Тоді він повинен використати звичайні засоби, щоб
6
change his idea of the world. It is not stopping the world,
but it will work just the same."
I asked him to explain his statements.
"If I were your friend," don Juan said, "I would start by
hiring someone to spank the little guy. I would go to skid
row and hire the worst-looking man I could find."
"To scare a little boy?"
"Not just to scare a little boy, you fool. That little fellow
must be stopped, and being beaten by his father won't do
it.
"If one wants to stop our fellow men one must always be
outside the circle that presses them. That way one can
always direct the pressure."
The idea was preposterous, but somehow it was appealing
to me.
Don Juan was resting his chin on his left palm. His left
arm was propped against his chest on a wooden box that
served as a low table. His eyes were closed but his
eyeballs moved. I felt he was looking at me through his
closed eyelids. The thought scared me.
"Tell me more about what my friend should do with his
little boy," I said.
"Tell him to go to skid row and very carefully select an
ugly-looking derelict," he went on. "Tell him to get a
young one. One who still has some strength left in him."
Don Juan then delineated a strange strategy. I was to
instruct my friend to have the man follow him or wait for
him at a place where he [/my friend] would go with his
son. The man, in response to a prearranged cue to be given
after any objectionable behavior on the part of the child,
was supposed to leap from a hiding place, pick the child
up, and spank the living daylights out of him.
"After the man scares him, your friend must help the little
boy regain his confidence, in any way he can. If he follows
this procedure three or four times I assure you that that
child will feel differently towards everything. He will
change his idea of the world."
ayudar a su hijo a cambiar su idea del mundo. No es parar допомогти синові змінити його уявлення про світ. Це
el mundo, pero de todos modos da resultado.
не зупинка світу, але спрацює так само.
Le pedí explicar sus aseveraciones.
Я попросив дона Хуана роз’яснити мені це
детальніше.
-Yo, en el lugar de tu amigo -dijo don Juan-, empezaría
— На місці твого товариша, — сказав він, — я б почав
por pagarle a alguien para que le diera sus nalgadas al
з того, що найняв когось побити хлопчика. Я б пішов у
muchacho. Iría a los arrabales y me arreglaría con el
міські нетрища і найняв найогиднішого покидька,
hombre más feo que pudiera hallar.
якого б зміг знайти.
-¿Para asustar a un niñito?
— Щоб налякати хлопця?
-No nada más para asustar a un niñito, idiota. Hay que
— Не просто налякати, дурню. Хлопчину треба
parar a ese escuincle, y los golpes que le dé su padre no
зупинити, а його батько зі своїми ляпасами цього
servirán de nada.
зробити не може.
"Si queremos parar a nuestros semejantes, siempre hay que «Якщо ти хочеш зупинити іншу людину, ти повинен
estar fuera del círculo que los oprime. En esa forma se
залишатися поза колом людей, які здійснюють
puede dirigir la presión."
безпосередній тиск. Таким чином, ти матимеш змогу
спрямовувати цей тиск.»
La idea era absurda, pero de algún modo me atraía.
На перший погляд, ця ідея видавалася безглуздою, але
зацікавила мене.
Don Juan descansaba la barbilla en la palma de la mano
Дон Хуан поклав підборіддя на свою ліву долоню, а
izquierda. Tenía el brazo izquierdo contra el pecho,
ліктем оперся на дерев’яний ящик, який слугував йому
apoyado en un cajón de madera que servía como una mesa столом. Його очі були закриті, але очні яблука
baja. Sus ojos estaban cerrados, pero se movían. Sentí que рухалися. Мені здалося, що він дивиться на мене крізь
me miraba a través de los párpados. La idea me espantó.
повіки, і ця думка мене злякала.
-Dígame qué más debería hacer mi amigo con su niño — Доне Хуане, що ще повинен зробити мій товариш?
dije.
— запитав я.
-Dile que vaya a los arrabales y escoja con mucho cuidado — Скажи йому, щоб він пішов у міські нетрі та
al tipo más feo que pueda -prosiguió él-. Dile que consiga відшукав найпотворнішого негідника, якого зможе
uno joven. Uno al que todavía le quede algo de fuerza.
знайти, — відповів він. — І нехай він знайде
молодого, щоб в ньому ще лишалась хоч якась сила.
Далі дон Хуан пояснив мені дивну стратегію, якою б
Don Juan delineó entonces una extraña estrategia. Yo
debía instruir a mi amigo para que hiciera que el hombre мав скористатися мій товариш. Він повинен був
lo siguiese o lo esperara en un sitio a donde fuera a ir con сховати чоловіка з нетрів там, куди він збирається піти
зі своїм сином. Потім, одразу після будь-якого прояву
su hijo. El hombre, en respuesta a una seña convenida,
dada después de cualquier comportamiento objetable por небажаної поведінки з боку дитини, за умовним
parte del pequeño, debía saltar de algún escondite, agarrar знаком мого товариша той мав вистрибнути зі своєї
al niño y darle una soberana tunda.
схованки і відлупцювати малого так, щоб той світу
божого не побачив.
-Después de que el hombre lo asuste, tu amigo debe
— Після покарання твій друг повинен в будь-який
ayudar al niño a recobrar la confianza, en cualquier forma спосіб допомогти синові відновити впевненість у собі,
que pueda. Si sigue este procedimiento tres o cuatro veces, — сказав дон Хуан. А потім додав:
te aseguro que el niño cambiará su sentir con respecto a
— Якщо твій товариш проведе таку операцію триtodo. Cambiará su idea del mundo.
чотири рази, то можу тобі гарантувати, що дитина
7
"What if the fright injures him?"
"Fright never injures anyone. What injures the spirit is
having someone always on your back, beating you, telling
you what to do and what not to do.
"When that boy is more contained you must tell your
friend to do one last thing for him. He must find some way
to get to a dead child, perhaps in a hospital, or at the office
of a doctor. He must take his son there and show the dead
child to him. He must let him touch the corpse once with
his left hand, on any place except the corpse's belly. After
the boy does that he will be renewed. The world will never
be the same for him."
-¿Y si el susto le hace daño?
-El susto nunca daña a nadie. Lo que daña el espíritu es
tener siempre encima alguien que te pegue y te diga qué
hacer y qué no hacer.
"Cuando el niño esté más contenido, debes decir a tu
amigo que haga una última cosa por él. Debe hallar el
modo de dar con un niño muerto, quizá en un hospital o en
el consultorio de un doctor. Debe llevar allí a su hijo y
enseñarle el niño muerto. Debe hacerlo tocar el cadáver
una vez, con la mano izquierda, en cualquier lugar menos
en la barriga. Cuando el niño haga eso, quedará renovado.
El mundo nunca será ya el mismo para él."
I realized then that throughout the years of our association
don Juan had been employing with me, although on a
different scale, the same tactics he was suggesting my
friend should use with his son. I asked him about it. He
said that he had been trying all along to teach me how to
"stop the world".
"You haven't yet," he said, smiling. "Nothing seems to
work, because you are very stubborn. If you were less
stubborn, however, by now you would probably have
stopped the world with any of the techniques I have taught
you."
"What techniques, don Juan?"
"Everything I have told you to do was a technique for
stopping the world."
A few months after that conversation don Juan
accomplished what he had set out to do, to teach me to
"stop the world" [/I stopped the world].
That monumental event in my life compelled me to reexamine in detail my work of ten years. It became evident
to me that my original assumption about the role of
psychotropic plants was erroneous. They were not the
essential feature of the sorcerer's description of the world,
but were only an aid to cement, so to speak, parts of the
description which I had been incapable of perceiving
otherwise. My insistence on holding on to my standard
version of reality rendered me almost deaf and blind to
don Juan's aims. Therefore, it was simply my lack of
Me di cuenta entonces de que, a través de los años de
nuestra relación, don Juan había estado usando conmigo,
aunque en una escala diferente, la misma táctica que
sugería para el hijo de mi amigo. Le pregunté al respecto.
Dijo que todo el tiempo había estado tratando de
enseñarme a "parar el mundo".
-Todavía no lo paras -dijo, sonriendo-. Parece que nada da
resultado, porque eres muy terco. Pero si fueras menos
terco, probablemente ya habrías parado el mundo con
cualquiera de las técnicas que te he enseñado.
-¿Qué técnicas, don Juan?
-Todo lo que te he dicho era una técnica para parar el
mundo.
Pocos meses después de aquella conversación, don Juan
logró lo que se había propuesto: enseñarme a "parar el
mundo".
Ese monumental hecho de mi vida me obligó a reexaminar
en detalle mi trabajo de diez años. Se me hizo evidente que
mi suposición original con respecto al papel de las plantas
psicotrópicas era erróneo. Tales plantas no eran la faceta
esencial en la descripción del mundo usada por el brujo,
sino únicamente una ayuda para aglutinar, por así decirlo,
partes de la descripción que yo había sido incapaz de
percibir de otra manera. Mi insistencia en adherirme a mi
versión normal de la realidad me hacía casi sordo y ciego a
los objetivos de don Juan. Por tanto, fue sólo mi carencia
змінить своє ставлення до всього. Його син змінить
своє уявлення про світ.
— Але що, якщо переляк пошкодить психіку малого?
— Переляк не може нашкодити нікому. Духу людини
шкодить те, що у неї постійно сидить хтось на спині,
лупцює її і говорить, що робити.
— Коли хлопчик стане більш-менш стриманим, —
продовжив дон Хуан, — скажи своєму товаришу
зробити ще дещо. Він повинен якимось чином
показати синові мертву дитину — можливо, у лікарні
або в морзі. Він також має дозволити йому
доторкнутися до трупа лівою рукою в будь-якому
місці, окрім живота. Якщо хлопчик це зробить, він
остаточно зміниться. Світ більше ніколи не буде для
нього таким, як раніше.
Раптом я зрозумів, що протягом багатьох років нашого
з доном Хуаном спілкування він застосовував на мені,
хіба що в іншому масштабі, ту саму тактику, яку
рекомендував для мого друга. Я запитав його про це.
Він відповів, що весь цей час він намагався навчити
мене, як «зупиняти світ».
— Але до цього часу ти так і не спромігся цього
зробити, — сказав він, посміхаючись. — З тобою
нічого не працює, тому що ти занадто впертий. Якщо б
ти не був таким впертим, ти б вже зупинив світ за
допомогою будь-якої з технік, яких я тебе вчив.
— Яких саме технік, доне Хуане?
— Все, що я говорив тобі робити, було технікою
зупинки світу.
Через декілька місяців після цієї розмови дон Хуан
нарешті досяг своєї мети — він навчив мене зупиняти
світ.
Ця визначна в моєму житті подія змусила мене
ретельно переглянути власне ставлення до нашої з
доном Хуаном десятирічної роботи. Стало очевидно,
що моє початкове припущення про важливу роль
психотропних рослин у його вченні було помилковим.
Вони зовсім не були обов’язковою частиною
відунського опису світу; їх вживання було необхідне
для того, щоб, так би мовити, закріпити в мені частини
цього опису, які я не здатен був осягнути якимось
іншим шляхом. Моє небажання відмовитись від
8
sensitivity which had fostered their use.
In reviewing the totality of my field notes I became aware
that don Juan had given me the bulk of the new description
at the very beginning of our association in what he called
"techniques for stopping the world". I had discarded those
parts of my field notes in my earlier works because they
did not pertain to the use of psychotropic plants. I have
now rightfully reinstated them in the total scope of don
Juan's teachings and they comprise the first seventeen
chapters of this work. The last three chapters are the field
notes covering the events that culminated in my "stopping
the world".
In summing up I can say that when I began the
apprenticeship, there was another reality, that is to say,
there was a sorcery description of the world, which I did
not know.
Don Juan, as a sorcerer and a teacher, taught me that
description. The ten-year apprenticeship I have undergone
consisted, therefore, in setting up that unknown reality by
unfolding its description, adding increasingly more
complex parts as I went along.
The termination of the apprenticeship meant that I had
learned a new description of the world in a convincing and
authentic manner and thus I had become capable of
eliciting a new perception of the world, which matched its
new description. In other words, I had gained membership.
Don Juan [had] stated that in order to arrive at "seeing"
one first had to "stop the world". "Stopping the world" was
indeed an appropriate rendition of certain states of
awareness in which the reality of everyday life is altered
because the flow of interpretation, which ordinarily runs
uninterruptedly, has been stopped by a set of
circumstances alien to that flow. In my case the set of
circumstances alien to my normal flow of interpretations
was the sorcery description of the world. Don Juan's
precondition for "stopping the world" was that one had to
de sensibilidad lo que propició el uso de los alucinógenos. загальноприйнятого погляду на світ залишало мене
практично сліпим і глухим відносно цілей дона Хуана.
Саме це призвело до необхідності використання
психотропних рослин.
Al revisar la totalidad de mis notas de campo, advertí que Переглянувши всі свої польові нотатки, я впевнився,
don Juan me había dado la parte principal de la nueva
що дон Хуан від самого початку навчав мене
descripción al principio mismo de nuestras relaciones, en відунському баченню реальності, зокрема,
lo que llamaba "técnicas de parar el mundo". En mis obras розповідаючи про «техніки для зупинки світу». Я не
anteriores, descarté esas partes de mis notas porque no se використовував ці записи в своїх попередніх роботах,
referían al uso de plantas psicotrópicas. Ahora las he
оскільки вони не стосувалися вживання психотропних
reinstaurado en el panorama total de las enseñanzas de don рослин. Однак, враховуючи значення описаних в них
Juan, y abarcan los primeros diecisiete capítulos de esta
технік для розуміння вчення дона Хуана в цілому,
obra. Los últimos tres capítulos son las notas de campo
вони були використані для написання перших
relativas a los eventos que culminaron cuando logré "parar сімнадцяти глав цієї книги. В останніх трьох главах
el mundo".
розповідається про події, в результаті яких мені
вдалося «зупинити світ».
Resumiendo, puedo decir que, cuando inicié el
У підсумку я можу сказати, що, починаючи своє
aprendizaje, había otra realidad, es decir, había una
навчання, я не здогадувався про існування іншої
descripción del mundo, correspondiente a la brujería, que реальності, заснованої на відунському описі світу.
yo no conocía.
Don Juan, como brujo y maestro, me enseñó esa
Дон Хуан, як відун і вчитель, навчив мене цьому
descripción. El aprendizaje que atravesé a lo largo de diez опису. Протягом десяти років він розгортав його
años consistía, por tanto, en instaurar esa realidad
переді мною, додаючи і висвітлюючи нові, все більш
desconocida por medio del desarrollo de su descripción,
складні аспекти відунського бачення реальності, аж
añadiendo partes cada vez más complejas conforme yo
доки я не прийняв його остаточно.
progresaba.
La conclusión del aprendizaje significó que yo había
Моє учнівство завершилось, коли я настільки повно і
aprendido, en forma convincente y auténtica, una nueva
досконало засвоїв новий для мене відунський опис
descripción del mundo, y así había obtenido la capacidad світу, що навчився за власним бажанням сприймати
de deducir una nueva percepción de las cosas que encajaba оточуючу реальність саме з позицій цього опису,
con su nueva descripción. En otras palabras, había
тобто, так би мовити, отримав членство в клубі
obtenido membrecía.
відунського світосприйняття.
Don Juan declaraba que para llegar a "ver" primero era
Дон Хуан стверджував, що перш ніж навчитися
necesario "parar el mundo". La frase "parar el mundo" era «баченню» людина повинна «зупинити світ».
en realidad una buena expresión de ciertos estados de
«Зупинкою світу», очевидно, можна назвати
conciencia en los cuales la realidad de la vida cotidiana se досягнення та збереження певних станів свідомості, в
altera porque el fluir de la interpretación, que por lo
яких знайома нам реальність змінюється внаслідок
común corre ininterrumpido, ha sido detenido por un
того, що потік інтерпретацій, який зазвичай рухається
conjunto de circunstancias ajenas a dicho fluir. En mi
безперешкодно, зупиняється, тому що зустрічається з
caso, el conjunto de circunstancias ajeno a mi fluir normal новими, невідомими та невластивими йому
de interpretaciones fue la descripción que la brujería hace обставинами життя. В моєму випадку новою
del mundo. El requisito previo que don Juan ponía para
обставиною, яка спинила потік інтерпретацій, став
9
be convinced; in other words, one had to learn the new
description in a total sense, for the purpose of pitting it
against the old one, and in that way break the dogmatic
certainty, which we all share, [the certainty] that the
validity of our perceptions, or our reality of the world, is
not to be questioned.
"parar el mundo" era que uno debía estar convencido; en
otras palabras, había que aprender la nueva descripción en
un sentido total, con el propósito de enfrentarla con la
vieja y en tal forma romper la certeza dogmática,
compartida por todos nosotros, de que la validez de
nuestras percepciones, o nuestra realidad del mundo, se
encuentra más allá de toda duda.
After "stopping the world" the next step was "seeing". By Después de "parar el mundo", el siguiente paso fue "ver".
that [/Seeing, according to] don Juan meant [what] I would Con eso, don Juan se refería a lo que me gustaría
like to categorize as "responding to the perceptual
categorizar como "responder a los estímulos perceptuales
solicitations of a [/the] world outside the description we
de un mundo fuera de la descripción que hemos aprendido
have learned to call reality."
a llamar realidad".
My contention is that all these steps can only be
Mi argumento es que todos estos pasos sólo pueden
understood in terms of the description to which they
comprenderse en términos de la descripción a la cual
belong; and since it was a description that he [/don Juan] pertenecen; y como es una descripción que don Juan luchó
endeavored to give me from the beginning, I must then let por darme desde el principio, debo dejar que sus
his teachings be the only source of entrance into it. Thus, I enseñanzas sean la única fuente de acceso a ella. Así pues,
have left don Juan's words to speak for themselves.
he dejado que las palabras de don Juan hablen por sí
mismas.
C.C.
1972
відунський опис світу. Головною передумовою для
«зупинки світу», згідно слів дона Хуана, була
настільки повна переконаність людини в новому описі
світу, щоб вона мала змогу порівняти його зі старим і,
таким чином, остаточно відмовитися від властивого
всім нам догматичного небажання ставити під сумнів
звичну реальність оточуючого світу.
«Бачення» було наступним кроком після «зупинки
світу». «Бачення», згідно слів дона Хуана, можна
охарактеризувати як «реакцію на перцептивні запити
світу поза описом, який ми звикли називати
реальністю».
Я переконаний, що наведені вище поняття можна
зрозуміти лише з точки зору опису світу, якому вони
належать. А оскільки дон Хуан від самої першої нашої
зустрічі почав розкривати цей опис переді мною, то
лише його вчення можна вважати достовірним
джерелом інформації про нього. Отже, нехай слова
дона Хуана говорять самі за себе.
10
Part One
Stopping The World
Частина перша
PRIMERA PARTE: "PARAR EL MUNDO"
1. REAFFIRMATIONS FROM THE WORLD AROUND I. LAS REAFIRMACIONES DEL MUNDO QUE NOS
US
RODEA
Зупинка світу
1. ПІДТВЕРДЖЕННЯ З ОТОЧУЮЧОГО СВІТУ
- ENTIENDO que usted conoce mucho de plantas, señor - — Наскільки мені відомо, ви дуже багато знаєте про
dije al anciano indígena frente a mí.
рослини, пане, — промовив я до старого індіанця,
який сидів переді мною.
A friend of mine had just put us in contact and left the
Un amigo mío acababa de ponernos en contacto para luego Мій друг тільки-но нас познайомив і одразу зник. Ми
room and we had introduced ourselves to each other. The salir de la habitación, y nos habíamos presentado el uno al відрекомендувалися один одному, і старий сказав, що
otro. El viejo me había dicho que se llamaba Juan Matus. його звуть Хуан Матус.
old man had told me that his name was Juan Matus.
"Did your friend tell you that?" he asked casually.
-¿Te dijo eso tu amigo? -preguntó casualmente.
— Це твій друг тобі сказав? — запитав він.
"Yes, he did."
-Sí, en efecto.
— Так, — відповів я.
"I pick plants, or rather, they let me pick them," he said
-Corto plantas, o mejor dicho ellas me dejan que las corte - — Я збираю рослини, або точніше: вони дозволяють
softly.
dijo con suavidad.
мені збирати себе.
We were in the waiting room of a bus depot in Arizona. I Estábamos en la sala de espera de una terminal de
Ми знаходилися в залі очікування автобусної станції в
asked him in very formal Spanish if he would allow me to autobuses en Arizona. Le pregunté con mucha formalidad: Аризоні. Я запитав його дуже офіційною іспанською,
-¿Me permitiría el caballero hacerle algunas preguntas?
question him. I said, "Would the gentleman [caballero]
чи дозволить він поставити йому декілька запитань. Я
permit me to ask some questions?"
сказав: «Чи дозволить пан («caballero») поставити
йому декілька запитань?»
"Caballero," which is derived from the word "caballo,"
Слово «caballero», яке походить від іспанського
horse, originally meant horseman or a nobleman on
«caballo» — кінь, означає вершника або дворянина на
horseback.
коні.
He looked at me inquisitively.
Me miró inquisitivamente.
Він подивися на мене з цікавістю.
"I'm a horseman without a horse," he said with a big smile -Soy un caballero sin caballo -dijo con una gran sonrisa, y —Я вершник без коня, — відповів він з широкою
and then he added, "I've told you that my name is Juan
luego añadió-: Ya te dije que mi nombre es Juan Matus.
посмішкою. А потім додав: — Я ж сказав тобі, що
Matus."
мене звуть Хуан Матус.
I liked his smile. I thought that, obviously he was a man
Me gustó su sonrisa. Pensé que, obviamente, era un
Його посмішка мені сподобалась. Я подумав, що він з
that could appreciate directness and I decided to boldly
hombre capaz de apreciar la franqueza, y decidí lanzarle
тих людей, які цінують відвертість, тому вирішив
tackle him with a request.
con audacia una petición.
прямо викласти йому своє прохання.
I told him I was interested in collecting and studying
Le dije que me interesaba reunir y estudiar plantas
Я сказав, що цікавлюся збиранням та вивченням
medicinal plants. I said that my special interest was the
medicinales. Dije que mi interés especial eran los usos del медичних рослин, особливо галюциногенного кактуса
uses of the hallucinogenic cactus, peyote, which I had
cacto alucinógeno llamado peyote, que yo había estudiado пейоту, який я довго вивчав в Лос-Анжелеському
studied at length at the university in Los Angeles.
con detalle en la Universidad en Los Ángeles.
університеті.
Мені самому мої слова видавалися цілком серйозними
I thought that my presentation was very serious. I was very Mi presentación me pareció muy seria. La hice con gran
contained and sounded perfectly credible to myself.
sobriedad y me sonó perfectamente verosímil.
та вартими довіри.
The old man shook his head slowly, and I, encouraged by El anciano meneó despacio la cabeza y yo, animado por su Старий повільно захитав головою, і я, підбадьорений
his silence, added that it would no doubt be profitable for silencio, añadí que sin duda ambos sacaríamos provecho
його мовчанням, додав, що без сумніву для нас обох
us to get together and talk about peyote.
de juntarnos a hablar del peyote.
буде корисно зустрітися якось і поговорити про пейот.
It was at that moment that he lifted his head and looked
En ese momento alzó la cabeza y me miró de lleno a los
Він підняв голову і подивився мені прямо в очі. Це був
"I understand you know a great deal about plants, sir," I
said to the old Indian in front of me.
11
me squarely in the eyes. It was a formidable look. Yet it
was not menacing or awesome in any way. It was a look
that went through me. I became tongue-tied at once and
could not continue with the harangues about myself. That
was the end of our meeting. Yet he left [me] on a note of
hope. He said that perhaps I could visit him at his house
someday.
It would be difficult to assess the impact of don Juan's
look if my inventory of experience is not somehow
brought to bear on the uniqueness of that event. When I
began to study anthropology and thus met don Juan, I was
already an expert in "getting around". I had left my home
years before and that meant in my evaluation that I was
capable of taking care of myself. Whenever I was rebuffed
I could usually cajole my way in or make concessions,
argue, get angry, or if nothing succeeded I would whine or
complain; in other words, there was always something I
knew I could do under the circumstances, and never in my
life had any human being stopped my momentum so
swiftly and so definitely as don Juan did that afternoon.
But it was not only a matter of being silenced; there had
been times when I had been unable to say a word to my
opponent because of some inherent respect I felt for him,
[but] still my anger or frustration was manifested in my
thoughts. Don Juan's look, however, numbed me to the
point that I could not think coherently.
ojos. Fue una mirada formidable. Pero no era amenazante
ni aterradora en modo alguno. Fue una mirada que me
atravesó. Inmediatamente se me trabó la lengua y no pude
proseguir mis peroratas. Ése fue el final de nuestro
encuentro. Pero al irse dejó un rastro de esperanza. Dijo
que tal vez pudiera yo visitarlo algún día en su casa.
Saturday, 17 December 1960
Sábado, diciembre 17, 1960
I found his [/don Juan's] house after making long and
taxing inquiries among the local Indians. It was early
afternoon when I arrived and parked in front of it. I saw
Hallé su casa tras largas y cansadas inquisiciones entre los Після довгих і недешевих розпитувань серед місцевих
indios locales. Empezaba la tarde cuando llegué y me
індіанців я нарешті знайшов будинок дона Хуана. На
estacioné enfrente. Lo vi sentado en un cajón de leche.
початку другої половини дня я під’їхав до будинку і
дивовижний погляд. Він не був загрозливим або
жахаючим — це був погляд, який пройшов крізь мене.
Я занімів і не здатен був більше промовити жодного
слова. Однак старий залишив мені надію, сказавши,
що, можливо, я зможу зустрітися з ним одного дня у
нього вдома.
Resulta difícil valorar el efecto de la mirada de don Juan si
mi inventario de experiencias personales no se relaciona
de alguna manera con la peculiaridad de aquel evento.
Cuando empecé a estudiar antropología era ya un experto
en "hallar el modo". Años antes había dejado mi hogar y
eso significaba, según mi evaluación, que era capaz de
cuidarme solo. Cada vez que sufría un desaire podía, por
lo general, ganarme a la gente con halagos, hacer
concesiones, argumentar, enojarme, o si nada resultaba me
ponía chillón y quejumbroso; en otras palabras, siempre
había algo que yo me sabía capaz de hacer bajo las
circunstancias dadas, y jamás en mi vida había hallado un
ser humano que detuviera mi impulso tan veloz y
definitivamente como don Juan aquella tarde. Pero no era
sólo cuestión de quedarme sin palabras; en otras ocasiones
me había sido imposible decir nada a mi oponente a causa
de algún respeto inherente que yo le tenía, pero mi ira o
frustración se manifestaban en mis pensamientos. La
mirada de don Juan, en cambio, me atontó hasta el punto
de impedirme pensar con coherencia.
З точки зору мого особистого досвіду, мені вкрай
складно оцінити той вплив, який здійснив на мене цей
погляд дона Хуана. Коли я почав вивчати
антропологію і познайомився з доном Хуаном, я вже
був експертом у тому, що називається «крутитися
серед людей». Я поїхав з дому багато років тому, і в
моєму розумінні це значило, що я був здатен подбати
про себе. Коли я зустрічав опір, то завжди міг
задобрити іншу людину, піти на поступки, вступити в
суперечку чи розсердитися, або, якщо нічого іншого
не залишалося, почати скиглити та жалітися. Коротше
кажучи, я завжди знав, що робити в будь-якій ситуації,
і до цього часу ніколи в моєму житті жодній людині не
вдавалося зупинити мене так швидко і остаточно, як
це зробив у той день дон Хуан. Справа навіть не в
тому, що я занімів. В моєму житті траплялися випадки,
коли я не міг відповісти нічого своєму опонентові
через повагу до нього, однак в такі моменти я
продовжував сердитися в своїх думках. Але під
поглядом дона Хуана я занімів настільки, що навіть не
міг зв’язно міркувати.
I became thoroughly intrigued with that stupendous look Aquella mirada estupenda me llenó de curiosidad, y decidí Отже, я був заінтригований цим дивовижним
and decided to search for him.
buscarlo.
поглядом і вирішив обов’язково відшукати старого.
I prepared myself for six months, after that first meeting, Me preparé durante seis meses, tras ese primer encuentro, Протягом наступних шести місяців після нашої першої
reading [/. I read] up on the uses of peyote among the
leyendo sobre los usos del peyote entre los indios
зустрічі я прочитав всі доступні мені роботи про
American Indians, especially about the peyote cult of the americanos, y especialmente sobre el culto del peyote
використання пейоту американськими індіанцями,
Indians of the Plains. I became acquainted with every
entre los indios de la planicie. Me familiaricé con todas las особливо про культ пейоту в індіанців Великих
work available, and when I felt I was ready I went back to obras a mi disposición y cuando me sentí preparado
Рівнин. І коли я відчув, що готовий, я вирушив у
Arizona.
regresé a Arizona.
Аризону.
Субота, 17 грудня 1960 року
12
him sitting on a wooden milk crate. He seemed to
recognize me and greeted me as I got out of my car.
Pareció reconocerme y me saludó cuando bajé del coche.
We exchanged social courtesies for a while and then, in
plain terms, I confessed that I had been very devious with
him the first time we had met. [I said] I had boasted that I
knew a great deal about peyote, when in reality I knew
nothing about it. He stared at me. His eyes were very kind.
Intercambiamos cortesías sociales durante un rato y luego,
en términos llanos, confesé haber sido muy engañoso con
él la primera vez que nos vimos. Había alardeado de mis
grandes conocimientos sobre el peyote, cuando en realidad
no sabía nada al respecto. Se me quedó mirando. Sus ojos
eran muy amables.
I told him that for six months I had been reading to
Le dije que durante seis meses había estado leyendo con el
prepare myself for our meeting and that this time I really fin de prepararme para nuestro encuentro, y que ahora sí
knew a great deal more.
sabía mucho más.
He laughed. Obviously, there was something in my
Rió. Obviamente, había algo en mis palabras que le
statement which was funny to him. He was laughing at me parecía chistoso. Se reía de mí, y yo me sentí algo confuso
and I felt a bit confused and offended.
y ofendido.
He apparently noticed my discomfort and assured me that Pareció notar mi desazón y me aseguró que, pese a mis
although I had had good intentions there was really no
buenas intenciones, no había en realidad ningún modo de
way to prepare myself for our meeting.
prepararme para nuestro encuentro.
I wondered if it would have been proper to ask whether
Me pregunté si sería conveniente preguntarle si esa frase
that statement had any hidden meaning, but I did not; yet tenía algún sentido oculto, pero no lo hice; sin embargo, él
he seemed to be attuned to my feelings and proceeded to
parecía estar a tono con mi sentir y procedió a explicar a
explain what he had meant. He said that my endeavors
qué se refería. Dijo que mis esfuerzos le recordaban un
reminded him of a story about some people a certain king cuento sobre cierta gente que, en otro tiempo, un rey había
had persecuted and killed once upon a time. He said that in perseguido y matado. Dijo que en el cuento los
the story the persecuted people were indistinguishable
perseguidos sólo se distinguían de los perseguidores en
from their persecutors, except that they insisted on
que los primeros insistían en pronunciar ciertas palabras
pronouncing certain words in a peculiar manner proper
de un modo peculiar, propio solamente de ellos; esa falla,
only to them; that flaw, of course, was the giveaway. The por supuesto, los delataba. El rey cerró los caminos en
king posted roadblocks at critical points where an official puntos críticos, donde un oficial pedía a todos los que
would ask every man passing by to pronounce a key word. pasaban pronunciar una palabra clave. Quienes la
Those who could pronounce it the way the king
pronunciaban igual que el rey conservaban la vida, pero
pronounced it would live, but those who could not were
quienes no podían eran muertos en el acto. El meollo del
immediately put to death. The point of the story was that cuento es que cierto día un joven decidió prepararse para
one day a young man decided to prepare himself for
pasar la barrera aprendiendo a pronunciar la palabra de
passing the roadblock by learning to pronounce the test
prueba en la forma en que al rey le gustaba.
word just as the king liked it.
Don Juan said, with a broad smile, that in fact it took the Don Juan dijo, con ancha sonrisa, que de hecho el joven
young man "six months" to master such a pronunciation. tardó "seis meses" en aprenderse la pronunciación. Y
And then came the day of the great test; the young man
luego vino el día de la gran prueba; el joven, con mucha
very confidently came upon the roadblock and waited for confianza, se acercó a la barrera y esperó que el oficial le
the official to ask him to pronounce the word.
pidiese pronunciar la palabra.
припаркував машину. Дон Хуан сидів на дерев’яній
кліті з-під молока. Він, здається, впізнав мене і
привітався, як тільки я вийшов з машини.
Ми обмінялися необхідними люб’язностями, а потім я
відверто зізнався, що збрехав йому під час нашої
першої зустрічі: я хизувався своїми знаннями про
пейот, хоча насправді нічого про це не знав. Він
уважно подивися на мене. Його погляд був дуже
добрим.
Я сказав йому, що останні шість місяців готувався до
нашої зустрічі, читаючи наукові праці про пейот, тому
зараз дійсно знаю набагато більше.
Він засміявся. Очевидно, щось видалося йому
смішним в моїх словах. Він сміявся наді мною, і я
зніяковів і відчув себе трохи ображеним.
Мабуть, він помітив моє напруження і сказав, що хоча
у мене й були найкращі наміри, насправді не існувало
ніякого способу підготуватися до нашої зустрічі.
Я замислився, чи буде доречним запитати у нього про
прихований смисл його висловлювання, але нічого не
сказав. Дон Хуан, здається, помітив мої вагання, і
пояснив свою думку. Він сказав, що мої слова
нагадали йому історію про короля, який колись давно
переслідував та вбивав представників одного народу.
Ці люди нічим не відрізнялися від своїх гнобителів,
окрім того, що особливим чином вимовляли деякі
слова — саме це їх і виказувало. Король зробив
застави на дорогах і кожну людину, яка проходила
повз, королівський чиновник просив вимовити
ключове слово. Ті, хто вимовляв його так само, як
король, залишалися жити, а всіх інших одразу ж
закатовували. Суть історії полягала в тому, що один
молодий чоловік вирішив підготуватися до
випробування і навчився вимовляти ключове слово
так, як це подобалося королю.
Дон Хуан сказав, широко посміхаючись, що хлопцеві
фактично знадобилося «шість місяців», щоб довести
свою вимову до досконалості. І ось настав день
великого випробування: молодий чоловік, повністю
впевнений у собі, підійшов до застави і став чекати на
королівського чиновника.
13
At that point don Juan very dramatically stopped his
recounting and looked at me. His pause was very studied
and seemed a bit corny to me, but I played along. I had
heard the theme of the story before. It had to do with Jews
in Germany and the way one could tell who was a Jew by
the way they pronounced certain words. I also knew the
punch line: the young man was going to get caught
because the official had forgotten the key word and asked
him to pronounce another word which was very similar
but which the young man had not learned to say correctly.
Don Juan seemed to be waiting for me to ask what
happened, so I did.
"What happened to him?" I asked, trying to sound naïve
and interested in the story.
"The young man, who was truly foxy," he said, "realized
that the official had forgotten the key word, and before the
man could say anything else he [/the young man]
confessed that he had prepared himself for six months."
He [/Don Juan] made another pause and looked at me with
a mischievous glint in his eyes. This time he had turned
the tables on me. The young man's confession was a new
element and I no longer knew how the story would end.
"Well, what happened then?" I asked, truly interested.
"The young man was killed instantly, of course," he said
and broke into a roaring laughter.
I liked very much the way he had entrapped my interest;
[and] above all I liked the way he had linked that story to
my own case. In fact, he seemed to have constructed it to
fit me. He was making fun of me in a very subtle and
artistic manner. I laughed with him.
En ese punto, don Juan interrumpió muy dramáticamente
su relato y me miró. Su pausa era muy estudiada y me
pareció algo cursi, pero seguí el juego. Yo había oído
antes la trama del cuento. Tenía que ver con los judíos en
Alemania y con la forma en que podía saberse quién era
judío por la pronunciación de ciertas palabras. También
conocía el remate del chiste: el joven era atrapado porque
el oficial olvidaba la palabra clave y le pedía pronunciar
otra, muy similar, pero que el joven no había aprendido a
decir correctamente.
Don Juan parecía esperar que yo preguntara qué había
sucedido, de modo que lo hice.
-¿Qué le pasó? -pregunté, tratando de sonar ingenuo e
interesado en la historia.
-El joven, que era todo un zorro -dijo él-, se dio cuenta de
que el oficial había olvidado la palabra clave, y antes de
que le pidieran decir cualquier otra, confesó que se había
preparado durante seis meses.
Hizo otra pausa y me miró con un brillo malicioso en los
ojos. Esta vez me había cambiado la partida. La confesión
del joven era un nuevo elemento, y yo ya no sabía cómo
acabaría el relato.
-Bueno, ¿qué pasó entonces? -pregunté con verdadero
interés.
-Lo mataron en el acto, por supuesto -dijo él y estalló en
una risotada.
Me gustó mucho la forma en que había atrapado mi
interés; sobre todo, me agradó cómo había ligado el cuento
con mi propio caso. De hecho, parecía haberlo construido
a mi medida. Se burlaba de mí con mucho arte y sutileza.
Reí junto con él.
Тут дон Хуан театрально перервав свою розповідь і
подивився на мене. Його пауза була запланованою
заздалегідь і видалася мені трохи банальною, але я
вирішив підтримати його гру. Тим більше, що я вже
чув подібну історію раніше. В ній йшлося про німців
та євреїв, зокрема про те, що євреїв визначали по їх
особливій вимові деяких слів. В цій історії службовець
забув ключове слово і попросив головного героя
сказати інше, дуже схоже на перше, але яке хлопець не
навчився вимовляти правильно.
Здавалось, дон Хуан чекає, коли я запитаю його, що
сталося далі.
— Що ж сталося з молодим чоловіком далі? —
запитав я якомога наївніше.
— Хлопець був насправді дуже хитрим, — сказав дон
Хуан. — Він зрозумів, що чиновник забув ключове
слово, і, перш ніж той встиг сказати щось ще, зізнався
йому, що готувався шість місяців.
Він замовк і глянув на мене з пустотливим блиском в
очах. Цього разу він мене спіймав. Зізнання молодого
чоловіка було новим елементом історії, і я вже не знав,
чим вона закінчиться.
— І що трапилось далі? — поцікавився я.
— Хлопця вбили на місці, звичайно! — відповів він і
зареготав.
Мені дуже сподобалося те, як дону Хуану вдалося
захопити мій інтерес, і ще більше — те, як він пов’язав
цю історію зі мною. Здавалось, він взагалі вигадав її
виключно для того, щоб поглузувати з мене,
витончено та артистично, тому я засміявся разом з
ним.
Afterwards I told him that no matter how stupid I sounded Después le dije que, por más estupideces que yo dijera, me Потім я сказав йому, що, не зважаючи на мої дурні
I was really interested in learning something about plants. interesaba realmente aprender algo sobre las plantas.
виправдання, мене дійсно дуже цікавить вивченням
рослин.
"I like to walk a great deal," he said.
-A mí me gusta caminar mucho -dijo.
— Я дуже люблю ходити, — несподівано заявив він.
I thought he was deliberately changing the topic of
Pensé que cambiaba deliberadamente el tema de la
Я подумав, що він навмисно змінює тему нашої
conversation to avoid answering me. I did not want to
conversación para evitar responderme. No quise
розмови, щоб уникнути відповіді, але не захотів
antagonize him with my insistence.
antagonizarlo con mi insistencia.
дратувати його своєю наполегливістю.
He asked me if I wanted to go with him on a short hike in Me preguntó si me gustaría acompañarlo a una corta
Він запитав, чи не бажаю я піти з ним на невеличку
the desert. I eagerly told him that I would love to walk in caminata por el desierto. Le dije con entusiasmo que me
прогулянку по пустелі, і я відповів, що з величезним
the desert.
encantaría caminar en el desierto.
задоволенням приєднаюся до нього.
14
"This is no picnic," he said in a tone of warning.
-Esto no es un paseo de campo -dijo en tono de
advertencia.
I told him that I wanted very seriously to work with him. I Contesté que tenía deseos muy serios de trabajar con él.
said that I needed information, any kind of information, on Dije que necesitaba información, cualquier tipo de
the uses of medicinal herbs, and that I was willing to pay información, sobre los usos de las hierbas medicinales, y
him for his time and effort.
que estaba dispuesto a pagarle su tiempo y su esfuerzo.
-Estaría usted trabajando para mí -dije-. Y le pagaré un
"You'll be working for me," I said. "And I'll pay you
wages."
sueldo.
"How much would you pay me?" he asked.
-¿Qué tanto me pagarías? -preguntó.
I detected a note of greed in his voice.
Detecté en su voz un matiz de codicia.
"Whatever you think is appropriate," I said.
-Lo que a usted le parezca apropiado -dije.
"Pay me for my time... with your time," he said.
-Págame mi tiempo... con tu tiempo -dijo él.
I thought he was a most peculiar fellow. I told him I did
Pensé que era un tipo de lo más peculiar. Declaré no
not understand what he meant. He replied that there was
entender a qué se refería. Repuso que no había nada qué
nothing to say about plants, thus to take my money would decir acerca de las plantas, de modo que no podía ni
be unthinkable for him.
pensar en aceptar mi dinero.
He looked at me piercingly.
Me miró penetrantemente.
"What are you doing in your pocket?" he asked, frowning. -¿Qué haces en tu bolsillo? -preguntó, frunciendo el
"Are you playing with your whanger?"
entrecejo-. ¿Estás jugando con tu pito?
He was referring to my taking notes on a minute pad
Se refería a que yo tomaba notas en un cuaderno diminuto,
inside the enormous pockets of my windbreaker.
dentro de los enormes bolsillos de mi rompevientos.
When I told him what I was doing he laughed heartily.
I said that I did not want to disturb him by writing in front
of him.
"If you want to write, write," he said. "You don't disturb
me."
We hiked in the surrounding desert until it was almost
dark. He did not show me any plants nor did he talk about
them at all. We stopped for a moment to rest by some
large bushes.
"Plants are very peculiar things," he said without looking
at me. "They are alive and they feel."
Cuando le dije lo que hacía, rió de buena gana.
Expliqué que no deseaba molestarlo escribiendo frente a
él.
-Si quieres escribir, escribe -dijo-. No me molestas.
— Але це не пікнік, — додав він попереджувальним
тоном.
Я знову сказав, що дуже хочу з ним працювати, що
мене цікавить будь-яка інформація стосовно
використання цілющих рослин, і що я хочу заплатити
йому за його час та зусилля.
— Ви працюватимете на мене, а я платитиму вам за
це.
— Скільки ти будеш мені платити? — запитав він
Я помітив нотку жадібності в його голосі.
— Скільки ви вважаєте за необхідне, — відповів я.
— Плати мені за мій час... своїм часом, — сказав він.
Я подумав, що він дуже своєрідний старий, і сказав
йому, що не розумію, що він має на увазі. Він пояснив,
що оскільки про рослини нема чого розповідати, то
брати з мене гроші було б для нього неприйнятним.
Раптом дон Хуан глянув на мене пронизливо.
— Що ти там робиш у себе в кишені, — запитав він
насуплено. — Ти що, граєшся зі своєю цюцюркою?
Він мав на увазі рухи, які я робив, записуючи нашу
розмову у своєму блокноті, який був схований у
величезному кармані моєї вітрівки.
Коли я пояснив йому це, він щиро розсміявся.
Я сказав, що не хотів турбувати його своїм записами.
— Якщо хочеш записувати — записуй, — сказав він.
— Мені це не заважає.
Caminamos por el desierto en torno hasta que casi era de Ми ходили по пустелі до самої темряви. Він не
noche. No me mostró ninguna planta ni habló de ellas para показував мені ніяких рослин і нічого про них не
nada. Nos detuvimos un momento a descansar junto a
розповідав. Ми зупинилися на хвилину відпочити біля
unos arbustos grandes.
великих кущів.
-Las plantas son cosas muy peculiares -dijo sin mirarme-. — Рослини — дуже цікаві створіння, — сказав дон
Están vivas y sienten.
Хуан, не дивлячись на мене. — Вони живі і можуть
відчувати.
At the very moment he made that statement a strong gust En el momento mismo en que hizo tal afirmación, una
Як тільки він це промовив, сильний порив вітру затряс
of wind shook the desert chaparral around us. The bushes fuerte racha de viento sacudió el chaparral desértico en
пустельний чапараль навколо нас, і кущі зашелестіли
made a rattling noise.
nuestro derredor. Los arbustos produjeron un ruido
листям.
crujiente.
"Do you hear that?" he asked me, putting his right hand to -¿Oyes? -me preguntó, poniéndose la mano izquierda
— Ти чув? — запитав він, прикладаючи праву руку до
his ear as if he were aiding his hearing. "The leaves and
junto a la oreja como para escuchar mejor-. Las hojas y el вуха. — Вітер і листя погоджуються зі мною.
the wind are agreeing with me."
viento están de acuerdo conmigo.
I laughed. The friend who had put us in contact had
Reí. El amigo que nos puso en contacto ya me había
Я засміявся. Мій друг, який нас познайомив,
15
already told me to watch out, because the old man was
very eccentric. I thought the "agreement with the leaves"
was one of his eccentricities.
We walked for a while longer but he still did not show me
any plants, nor did he pick any of them. He simply breezed
through the bushes touching them gently. Then he came to
a halt and sat down on a rock and [/. He] told me to rest
and look around.
I insisted on talking. Once more I let him know that I
wanted very much to learn about plants, especially peyote.
I pleaded with him to become my informant in exchange
for some sort of monetary reward.
"You don't have to pay me," he said. "You can ask me
anything you want. I will tell you what I know and then I
will tell you what to do with it."
He asked me if I agreed with the arrangement. I was
delighted. Then he added a cryptic statement: "Perhaps
there is nothing to learn about plants, because there is
nothing to say about them."
advertido que tuviera cuidado porque el viejo era muy
excéntrico. Pensé que el "acuerdo con las hojas" era una
de sus excentricidades.
Caminamos un rato más, pero siguió sin mostrarme
plantas, y tampoco cortó ninguna. Simplemente caminaba
con vivacidad entre los arbustos, tocándolos suavemente.
Luego se detuvo para sentarse en una roca y me dijo que
descansara y mirase alrededor.
Insistí en hablar. Una vez más le hice saber que tenía
muchos deseos de aprender cosas de las plantas,
especialmente del peyote. Le supliqué que se convirtiera
en informante mío a cambio de alguna recompensa
monetaria.
-No tienes que pagarme -dijo-. Puedes preguntarme lo que
quieras. Te diré lo que sé y luego te diré qué se puede
hacer con eso.
Me preguntó si estaba de acuerdo con el arreglo. Yo me
hallaba deleitado. Luego añadió una frase críptica: -A lo
mejor no hay nada que aprender de las plantas, porque no
hay nada que decir de ellas.
I did not understand what he had said or what he had
meant by it.
"What did you say?" I asked.
He repeated the statement three times and then the whole
area was shaken by the roar of an Air Force jet flying low.
No comprendí lo que había dicho ni a qué se refería.
"There! The world has just agreed with me," he said,
putting his left hand to his ear.
I found him very amusing. His laughter was contagious.
"Are you from Arizona, don Juan?" I asked, in an effort to
keep the conversation centered around his being my
informant.
He looked at me and nodded affirmatively. His eyes
seemed to be tired. I could see the white underneath his
pupils.
"Were you born in this locality?"
He nodded his head again without answering me. It
seemed to be an affirmative gesture, but it also seemed to
be the nervous headshake of a person who is thinking.
"And where are you from yourself?" he asked.
-¡Ya ves! El mundo está de acuerdo conmigo -dijo,
llevándose la mano izquierda al oído.
Me resultaba muy divertido. Su risa era contagiosa.
-¿Es usted de Arizona, don Juan? -pregunté, en un
esfuerzo por mantener la conversación centrada en la
posibilidad de que fuera mi informante.
Me miró y asintió con la cabeza. Sus ojos parecían
fatigados. Se veía el blanco debajo de las pupilas.
-¿Cómo dice usted? -pregunté.
Repitió su afirmación tres veces, y luego toda la zona se
estremeció con el rugido de un aeroplano de la Fuerza
Aérea que pasó volando bajo.
-¿Nació usted en esta localidad?
Asintió de nuevo sin responderme. Parecía un gesto
afirmativo, pero también el asentimiento nervioso de
alguien que está pensando.
-¿Y tú de dónde eres? -preguntó.
попереджав мене про ексцентричність цього старого.
Я подумав, що «погодження з боку листя» було одним
з його дивацтв.
Ми ще деякий час блукали по пустелі, але дон Хуан не
показував мені ніяких рослин і не збирав їх, він просто
рухався крізь кущі, легенько їх торкаючись. Потім він
вирішив зробити привал, сів на камінь і сказав мені
відпочити й огледітися навколо.
Я хотів з ним поговорити, тому знову попросив його,
щоб він розповів мені хоч щось про рослини, особливо
про пейот, і наполіг, щоб він погодився взяти гроші за
свої послуги.
— Тобі не потрібно мені платити, — відповів він. —
Можеш запитувати мене, про що хочеш. Я розповім
тобі, що знаю, а потім скажу, що з цим робити.
Дон Хуан запитав, чи згоден я на таку форму
співробітництва. Я був у захваті. А потім він додав
загадково:
— Про рослини, мабуть, нема чому вчитися, тому що
про них нема чого сказати.
Я не зрозумів його слів.
— Про що ви говорите? — запитав я.
Він повторив своє висловлювання тричі, і одразу після
цього місцевість навколо нас здригнулася від гуркоту
реактивного літака, який пронісся низько над
пустелею.
— Ось! Світ тільки що погодився зі мною, — заявив
він, прикладаючи руку до вуха.
Він був дуже кумедним, а його сміх був заразним.
— Ви з Аризони, доне Хуане? — запитав я,
намагаючись зробити так, щоб наша розмова
стосувалася його роботи як інформатора.
Він подивився на мене і ствердно кивнув. Його очі
здалися мені стомленими — зіниці були закочені
вгору.
— А де саме в цій місцевості ви народилися?
Він знову нічого не відповів, але кивнув головою, так
що це міг бути або ствердний жест, або нервове
похитування людини, яка над чимось замислилася.
— А звідки ти сам? — запитав він.
16
"I come from South America," I said.
"That's a big place. Do you come from all of it?"
His eyes were piercing again as he looked at me.
I began to explain the circumstances of my birth, but he
interrupted me.
"We are alike in this respect," he said. "I live here now but
I'm really a Yaqui from Sonora."
"Is that so! I myself come from…"
He did not let me finish.
"I know, I know," he said. "You are who you are, from
wherever you are, as I am a Yaqui from Sonora."
His eyes were very shiny and his laughter was strangely
unsettling. He made me feel as if he had caught me in a
lie. I experienced a peculiar sensation of guilt. I had the
feeling he knew something [that] I did not know or [that I]
did not want to tell.
My strange embarrassment grew. He must have noticed it,
for he stood up and asked me if I wanted to go eat in a
restaurant in town.
Walking back to his home and then driving into town
made me feel better, but I was not quite relaxed. I
somehow felt threatened, although I could not pinpoint the
reason.
I wanted to buy him some beer in the restaurant. He said
that he never drank, not even beer. I laughed to myself. I
did not believe him; the friend who had put us in contact
had told me that "the old man was plastered out of his
mind most of the time". I really did not mind if he was
lying to me about not drinking. I liked him; there was
something very soothing about his person.
I must have had a look of doubt on my face, for he then
went on to explain that he used to drink in his youth, but
that one day he simply dropped it.
"People hardly ever realize that we can cut anything from
our lives, any time, just like that." He snapped his fingers.
"Do you think that one can stop smoking or drinking that
easily?" I asked.
"Sure!" he said with great conviction. "Smoking and
drinking are nothing. Nothing at all if we want to drop
them".
At that very moment the water that was boiling in the
-Vengo de Sudamérica -dije.
-Es grande ese sitio. ¿Vienes de todo él?
Sus ojos me miraban, penetrantes de nuevo.
Empecé a explicar las circunstancias de mi nacimiento,
pero me interrumpió.
-En esto nos parecemos -dijo-. Yo ahora vivo aquí, pero en
realidad soy un yaqui de Sonora.
-¡No me diga! Yo soy de . . .
No me dejó terminar.
-Ya sé, ya sé -dijo-. Tú eres quien eres, de donde eres,
igual que yo soy un yaqui de Sonora.
Sus ojos relucían y su risa era extremadamente
inquietante. Me hizo sentir como si me hubiera atrapado
en una mentira. Experimenté una peculiar sensación de
culpa. Tuve el sentimiento de que él conocía algo que yo
no sabía o no quería decir.
Mi extraña incomodidad creció. Debe haberla advertido,
porque se puso en pie y me preguntó si quería ir a comer
en una fonda del pueblo.
Caminar de regreso a su casa, y luego el viaje en coche al
pueblo, me hizo sentirme mejor, pero no me hallaba
completamente relajado. De algún modo me sentía
amenazado, aunque no podía precisar el motivo.
En la fonda, quise invitarle a una cerveza. Dijo que nunca
bebía, ni siquiera cerveza. Reí para mis adentros. No le
creía; el amigo que nos puso en contacto me había dicho
qué "el viejo andaba perdido de borracho casi todo el
tiempo". En realidad no me importaba que me mintiera
diciendo que no bebía. Me agradaba; había algo muy
tranquilizante en su persona.
Debí haber tenido una expresión de duda en el rostro, pues
él pasó a explicar que de joven le daba por la bebida, pero
que un buen día la había dejado.
-La gente casi nunca se da cuenta de que podemos cortar
cualquier cosa de nuestras vidas en cualquier momento, así
nomás -chasqueó los dedos.
-¿Piensa usted que uno puede dejar de fumar o de beber
así de fácil? -pregunté.
-¡Seguro! -dijo con gran convicción-. El cigarro y la
bebida no son nada. Nada en absoluto si queremos
dejarlos.
En ese mismo instante, el agua que hervía en la cafetera
— З Південної Америки, — відповів я.
— Вона велика. Ти приїхав з неї усієї?
Його пронизливий погляд був прикутий до мене.
Я почав був розповідати про обставини мого
народження, але він мене перебив.
— Ми схожі в цьому плані, — сказав він. — Я живу
тут, але насправді я Які із Сонори.
— Справді? А я ось приїхав з...
Він не дав мені закінчити.
— Знаю, знаю. Ти той, хто ти є, і звідти, звідки ти є,
так само, як я — Які із Сонори.
Його очі блищали, його сміх був хвилюючим — у
мене з’явилося незрозуміле почуття провини, наче
мене спіймали на брехні, наче дон Хуан знав дещо, що
я хотів приховати.
Мій неспокій посилювався, і він, помітивши це,
підвівся і запропонував повечеряти в ресторані у місті.
Прогулянка до його будинку та поїздка за кермом
дещо заспокоїли мене, але мені не вдалося
розслабитися повністю. Я відчував небезпеку, хоча й
не міг пояснити, з чим вона пов’язана.
Я хотів замовити дону Хуану пиво в ресторані, але він
сказав, що не п’є алкоголь, навіть пиво. Я йому не
повірив і засміявся про себе — мій друг розповідав,
що «у старого більшість часу не всі вдома». Але мені
було все рівно, чи правда це, чи ні — дон Хуан
подобався мені, в його особистості було щось дуже
заспокійливе.
Він, мабуть, помітив на моєму обличчі здивування,
тому почав пояснювати, що пив, коли був молодим,
але одного дня просто це покинув.
— Дуже часто люди навіть і не підозрюють, що
можуть викинути зі свого життя все що завгодно, ось
так, — він клацнув пальцями.
— Ви вважаєте, що людина може так просто кинути
курити або пити? — запитав я.
— Звичайно! — відповів він упевнено. — Куріння та
алкоголь — ніщо, якщо ми хочемо їх кинути.
В цю мить в кавоварці гучно забулькотіла вода.
17
coffee percolator made a loud perking sound.
"Hear that!" don Juan exclaimed with a shine in his eyes.
"The boiling water agrees with me."
Then he added after a pause, "A man can get agreements
from everything around him."
hizo un ruido fuerte y vivaz.
-¡Oye! -exclamó don Juan, con un brillo en los ojos-. El
agua hirviendo está de acuerdo conmigo.
Luego añadió, tras una pausa: -Uno puede recibir acuerdos
de todo lo que lo rodea.
At that crucial instant the coffee percolator made a truly
obscene gurgling sound.
He looked at the percolator and softly said, "Thank you,"
nodded his head, and then broke into a roaring laughter.
I was taken aback. His laughter was a bit too loud, but I
was genuinely amused by it all.
My first real session with my "informant" ended then. He
said good-bye at the door of the restaurant. I told him I had
to visit some friends and that I would like to see him again
at the end of the following week.
"When will you be home?" I asked.
He scrutinized me.
"Whenever you come," he replied.
"I don't know exactly when I can come."
"Just come then and don't worry."
"What if you're not in?"
"I'll be there," he said, smiling, and walked away.
I ran after him and asked him if he would mind my
bringing a camera with me to take pictures of him and his
house.
"That's out of the question," he said with a frown.
En ese momento crucial, la cafetera produjo un gorgoteo
verdaderamente obsceno.
Don Juan miró la cafetera y dijo suavemente: "Gracias";
asintió con la cabeza y luego estalló en carcajadas.
Me desconcerté. Su risa era un poco demasiado fuerte,
pero yo me divertía genuinamente con todo aquello.
Mi primera sesión propiamente dicha con mi "informante"
llegó entonces a su fin. Se despidió en la puerta de la
fonda. Le dije que tenía que visitar a unos amigos, y que
me gustaría verlo de nuevo a fines de la semana siguiente.
-¿Cuándo estará usted en su casa? -pregunté.
Me escudriñó.
-Cuando vengas -repuso.
-No sé exactamente cuándo pueda venir.
-Pues ven y no te preocupes.
-¿Y si usted no está?
-Allí estaré -dijo, sonriendo, y se alejó.
Corrí tras él y le pregunté si podría llevar conmigo una
cámara para tomar fotos suyas y de su casa.
"How about a tape recorder? Would you mind that?"
"I'm afraid there's no possibility of that either."
I became annoyed and began to fret. I said I saw no logical
reason for his refusal.
Don Juan shook his head negatively.
"Forget it," he said forcefully. "And if you still want to see
me don't ever mention it again."
-¿Y una grabadora? ¿Le molestaría?
-Me temo que tampoco de eso hay posibilidad.
Me molesté y empecé a agitarme. Dije que no veía ningún
motivo lógico para su rechazo.
Don Juan movió la cabeza en sentido negativo.
Olvídalo -dijo con fuerza-. Y si todavía quieres verme, no
vuelvas a mencionarlo.
I staged a weak final complaint. I said that pictures and
recordings were indispensable to my work. He said that
there was only one thing which was indispensable for
anything we did. He called it "the spirit."
Presenté una débil queja final. Dije que las fotos y las
grabaciones eran indispensables para mi trabajo. Él
respondió que sólo una cosa era indispensable para todo lo
que hacíamos. La llamó "el espíritu".
"One can't do without the spirit," he said. "And you don't
-No se puede prescindir del espíritu -dijo-. Y tú no lo
-Eso está fuera de cuestión -dijo con el entrecejo fruncido.
— Бачиш! — вигукнув дон Хуан з блиском в очах. —
Окріп згоден зі мною.
І через декілька секунд додав:
— Людина може отримувати погодження від всього
оточуючого.
Саме в цю мить кавоварка забулькотіла ще гучніше.
Він подивився на неї, кивнув головою і дуже м’яко
сказав: «Дякую», а потім зареготав.
Я зніяковів. Його регіт був занадто гучним, але він
мені сподобався.
Так закінчилася наша перша зустріч. Коли ми вийшли
з ресторану, він попрощався зі мною. Я сказав, що
мушу відвідати деяких друзів і хочу зустрітися з ним
знову наприкінці тижня.
— Коли ви будете вдома? — запитав я.
Він уважно подивився на мене.
— Я буду вдома, коли ти приїдеш.
— Але я не знаю точно, коли я зможу приїхати.
— Тоді просто приїжджай і ні про що не хвилюйся.
— А якщо вас не буде вдома?
— Я буду, — він посміхнувся і пішов геть.
Я наздогнав його і запитав, чи можна мені наступного
разу взяти фотоапарат, щоб сфотографувати його і
його будинок.
— Про це не може бути й мови, — відповів він
похмуро.
— А як щодо магнітофону? Ви ж не будете проти?
— Боюсь, це також неможливо.
Це мене роздратувало; я почав сердитися і сказав, що
не бачу розумних пояснень для його відмови.
Дон Хуан заперечно похитав головою.
— Забудь про це, — сказав він із силою. — І якщо
хочеш знову мене побачити — більше ніколи про це
не згадуй.
Я спробував останній слабкий аргумент і сказав, що
фотографії та аудіозаписи були потрібні мені для моєї
роботи. Він відповів, що є лише одна річ, яка нам
потрібна для всього, що ми робимо. Він назвав її
«духом».
— Без духу людина не здатна ні на що, — сказав він.
18
have it. Worry about that and not about pictures."
tienes. Preocúpate de eso y no de tus fotos.
— А в тебе його немає. Хвилюйся за це, а не за свої
фотографії.
"What do you...?"
-¿A qué se... ?
— Що ви…
He interrupted me with a movement of his hand and
Me interrumpió con un ademán y retrocedió algunos
Він перервав мене рухом руки. Потім зробив декілька
walked backwards a few steps. "Be sure to come back," he pasos. -No te olvides de volver -dijo con suavidad, y agitó кроків назад і подивився на мене.
said softly and waved good-bye.
la mano en despedida.
— Обов’язково повертайся, — промовив він
заспокійливо і помахав рукою.
19
2. ERASING PERSONAL HISTORY
II. BORRAR LA HISTORIA PERSONAL
2. СТИРАННЯ ОСОБИСТОЇ ІСТОРІЇ
Thursday, 22 December 1960
Jueves, diciembre 22, 1960
Don Juan was sitting on the floor, by the door of his
house, with his back against the wall. He turned over a
wooden milk crate and asked me to sit down and make
myself at home. I offered him some cigarettes. I had
brought a carton of them. He said he did not smoke but he
accepted the gift. We talked about the coldness of the
desert nights and other ordinary topics of conversation.
DON JUAN estaba sentado en el suelo, junto a la puerta
de su casa, con la espalda contra la pared. Volteó un cajón
de madera para leche y me pidió tomar asiento y ponerme
cómodo. Le ofrecí unos cigarrillos. Había llevado un
paquete. Dijo que no fumaba, pero aceptó el regalo.
Hablamos sobre el frío de las noches del desierto y otros
temas ordinarios de conversación.
I asked him if I was interfering with his normal routine.
He looked at me with a sort of frown and [/. He] said he
had no routines, and that I could stay with him all
afternoon if I wanted to.
I had prepared some genealogy and kinship charts that I
wanted to fill out with his help. I had also compiled, from
the [the] ethnographic literature, a long list of culture traits
that were purported to belong to the Indians of the area. I
wanted to go through the list with him and mark all the
items that were familiar to him.
Le pregunté si no interfería yo con su rutina normal. Me
miró como frunciendo el entrecejo y repuso que no tenía
rutinas, y que yo podía estarme con él toda la tarde si así
lo deseaba.
Yo había preparado algunas cartas de genealogía y
parentesco que deseaba llenar con ayuda suya. También
había compilado, a través de la literatura etnográfica, una
larga serie de rasgos culturales pertenecientes, se decía, a
los indígenas de la zona. Quería revisar con él la lista y
marcar todos los elementos que le fuesen familiares.
I began with the kinship charts.
"What did you call your father?" I asked.
Empecé con las cartas de parentesco.
-¿Cómo llamaba usted a su padre? -pregunté.
"I called him Dad," he said with a very serious face.
-Lo llamaba papá -dijo él con rostro muy serio.
I felt a little bit annoyed, but I proceeded on the
assumption that he had not understood.
Me sentí algo molesto, pero procedí sobre la suposición de
que no había comprendido.
Дон Хуан сидів на підлозі біля дверей до свого
будинку, притулившись спиною до стіни. Він
перевернув стару дерев’яну кліть з-під молока і
запропонував мені сісти та почуватися як удома. Я
хотів подарувати йому сигарети — я привіз їх цілий
блок. Він сказав, що не курить, але подарунок
прийняв. Ми поговорили трохи про те, як холодно в
пустелі вночі, та про інші звичайні речі.
Я запитав його, чи не порушую я його звичний
розпорядок дня. Він глянув на мене дещо похмуро і
відповів, що у нього немає ніяких розпорядків, і що я
можу залишатися з ним до вечора, якщо бажаю.
Я підготував деякі генеалогічні таблиці, які збирався
заповнити з його допомогою. Я також виписав з
етнографічної літератури довгий перелік культурних
особливостей, які, як вважалося, були властиві
індіанцям цієї місцевості. Я хотів пройтися з доном
Хуаном по всьому переліку і відмітити ті поняття, які
були йому знайомі.
Я почав з таблиць спорідненості.
— Як ви називали свого батька, доне Хуане? —
запитав я.
— Я називав його татусем, — сказав він із серйозним
виразом обличчя.
Я відчув деяке роздратування від його відповіді, але
продовжив далі, гадаючи, що він не зрозумів мого
запитання.
Я показав йому таблицю і пояснив, що одна клітинка
була для батька, а друга — для матері. Як приклад я
навів декілька виразів, які використовуються в
англійській та іспанській мовах для звернення до
батьків.
А потім подумав, що, можливо, мені варто почати з
матері.
— Як ви називали свою матір? — запитав я.
— Я називав її матусею, — відповів він наївним
тоном.
— Я маю на увазі, які інші слова ви використовували,
I showed him the chart and explained that one space was Le mostré la carta y expliqué: un espacio era para el padre
for the father and another space was for the mother. I gave y otro para la madre. Di como ejemplo las distintas
as an example the different words used in English and in palabras usadas para padre y madre en inglés y en español.
Spanish for father and mother.
I thought that perhaps I should have taken mother first.
Pensé que tal vez habría debido empezar por la madre.
"What did you call your mother?" I asked.
"I called her Mom," he replied in a naïve tone.
-¿Cómo llamaba usted a su madre? -pregunté.
-La llamaba mamá -repuso con tono ingenuo.
"I mean what other words did you use to call your father
-Quiero decir, ¿qué otras palabras usaba usted para llamar
20
коли зверталися до матері або батька. Як ви їх
називали? — терпляче допитувався я, намагаючись
залишатися ввічливим.
He scratched his head and looked at me with a stupid
Se rascó la cabeza y me miró con una expresión estúpida. Дон Хуан почухав голову і подивися на мене з дурним
expression.
"Golly!" he said. "You got me there. Let me think."
-¡Caray! -dijo-. Me la pusiste difícil. Déjame pensar.
— От дідько, — сказав він. — Тут ти мене спіймав.
Ану, дай подумати.
After a moment's hesitation he seemed to remember
Tras un momento de titubeo, pareció recordar algo, y yo
Через мить він, здається, згадав щось, і я приготувався
something and I got ready to write.
me dispuse a escribir.
записувати.
"Well," he said, as if he were involved in serious thought, -Bueno -dijo, como inmerso en serios pensamientos-, ¿de — Що ж, — почав він, немовби поринувши у глибокі
"how else did I call them? I called them Hey, hey, Dad!
qué otra forma los llamaba? ¡oye, oye, papá! ¡Oye, oye,
роздуми, — як ще я називав своїх батьків? Я називав
Hey, hey, Mom!"
mamá!
їх «Агов, татусю!», «Агов, матусю!».
I laughed against my desire. His expression was truly
Reí contra mi voluntad. Su expresión era verdaderamente Я засміявся проти своєї волі. Ці вирази були дійсно
comical and at that moment I did not know whether he
cómica y en ese momento no supe si era un viejo absurdo комічними, і в той момент я не міг зрозуміти, чи був
was a preposterous old man pulling my leg or whether he que me jugaba bromas, o si en verdad era un simplón.
він хитрим старим дідом, який глузує з мене, чи
was really a simpleton. Using all the patience I had, I
Usando cuanta paciencia había en mi, le expliqué que éstas справжнім дурником. Зібравши все своє терпіння, я
explained to him that these were very serious questions
eran preguntas muy serias, y que para mi trabajo tenía gran сказав дону Хуану, що питання, які я йому ставлю,
and that it was very important for my work to fill out the importancia llenar los formularios. Traté de hacerle
дуже серйозні, і для моєї роботи дуже важливо
comprender la idea de una genealogía e historia personal. заповнити всі ці таблиці. Я спробував пояснити йому
forms. I tried to make him understand the idea of a
genealogy and personal history.
ідею родоводу та особистої історії.
-¿Cuáles eran los nombres de su padre y su madre? — Як звали ваших батьків? — запитав я його.
"What were the names of your father and mother?" I
asked.
pregunté.
He looked at me with clear kind eyes.
Él me miró con ojos claros y amables.
Дон Хуан подивився на мене ясним добрим поглядом.
"Don't waste your time with that crap," he said softly but -No pierdas tu tiempo con esa mierda -dijo suavemente,
— Не витрачай свій час на це лайно, — сказав він
with unsuspected force.
pero con fuerza insospechada.
м’яко, але з несподіваною силою.
Я занімів. Мені здалося, що хтось інший промовив ці
No supe qué decir; parecía que alguien más hubiese
I did not know what to say; it was as if someone else had
uttered those words. A moment before, he had been a
pronunciado esas palabras. Un momento antes, don Juan
слова замість нього. Секунду назад він був
fumbling stupid Indian scratching his head, and then in an había sido un indio estúpido y destanteado rascándose la
буркотливим придуркуватим індіанцем, що чухає собі
instant he had reversed the roles; I was the stupid one, and cabeza, y de buenas a primeras había cambiado los
потилицю, а вже наступної миті ми помінялися
he was staring at me with an indescribable look that was
papeles. Yo era el estúpido, y él me contemplaba con una ролями: це я був дурнем, а він дивився на мене своїм
mirada indescriptible que no era de arrogancia, ni de
невимовним поглядом, в якому не було ані
not a look of arrogance, or defiance, or hatred, or
contempt. His eyes were kind and clear and penetrating.
desafío, ni de odio, ni de desprecio. Sus ojos eran claros y зарозумілості, ані ненависті, ані зневаги чи презирства
— лише доброта, ясність і проникливість.
bondadosos y penetrantes.
"I don't have any personal history," he said after a long
-No tengo ninguna historia personal -dijo tras una larga
— У мене немає особистої історії, — сказав дон Хуан
pause. "One day I found out that personal history was no pausa-. Un día descubrí que la historia personal ya no me після довгої мовчанки. — Одного дня я з’ясував, що
longer necessary for me and, like drinking, I dropped it." era necesaria y la dejé, igual que la bebida.
особиста історія мені більше не потрібна, тому
облишив її, так само, як кинув пити.
I did not quite understand what he meant by that. I
Yo no acababa de entender el sentido de sus palabras. Le Я не зрозумів його останніх слів. Я зніяковів і відчув
suddenly felt ill at ease, threatened. I reminded him that he recordé que él mismo me había asegurado que estaba bien себе у небезпеці, а потім нагадав дону Хуану його
had assured me that it was all right to ask him questions.
hacerle preguntas. Reiteró que eso no lo molestaba en
обіцянку, що я можу ставити йому будь-які запитання.
He reiterated that he did not mind at all.
absoluto.
Він запевнив мене, що так і є.
"I don't have personal history any more," he said and
-Ya no tengo historia personal -dijo, y me miró con
— У мене немає більше особистої історії, — повторив
and mother? How did you call them?" I said, trying to be
patient and polite.
a su padre y a su madre? ¿Cómo los llamaba usted? -dije,
tratando de ser paciente y cortés.
21
looked at me probingly. "I dropped it one day when I felt it agudeza-. La dejé un día, cuando sentí que ya no era
was no longer necessary."
necesaria.
I stared at him, trying to detect the hidden meanings of his
words.
"How can one drop one's personal history?" I asked in an
argumentative mood.
"One must first have the desire to drop it," he said. "And
then one must proceed harmoniously to chop it off, little
by little."
"Why should anyone have such a desire?" I exclaimed.
I had a terribly strong attachment to my personal history.
My family roots were deep. I honestly felt that without
them my life had no continuity or purpose.
"Perhaps you should tell me what you mean by dropping
one's personal history," I said.
"To do away with it, that's what I mean," he replied
cuttingly.
I insisted that I must not have understood the proposition.
"Take you for instance," I said. "You are a Yaqui. You
can't change that."
"Am I?" he asked, smiling. "How do you know that?"
"True!" I said. "I can't know that with certainty, at this
point, but you know it and that is what counts. That's what
makes it personal history."
I felt I had driven a hard nail in.
"The fact that I know whether I am a Yaqui or not does not
make it personal history," he replied. "Only when someone
else knows that [/it] does it become personal history. And I
assure you that no one will ever know that for sure."
I had written down what he had said in a clumsy way. I
stopped writing and looked at him. I could not figure him
out. I mentally ran through my impressions of him; the
mysterious and unprecedented way he had looked at me
during our first meeting, the charm with which he had
claimed that he received agreement from everything
він своє твердження і подивився на мене пронизливо.
— Одного дня, коли я перестав відчувати потребу в
ній, я її облишив.
Me le quedé viendo, tratando de detectar los significados Я уважно дивився на нього, намагаючись зрозуміти
ocultos de sus palabras.
приховане значення його слів.
-¿Cómo puede uno dejar su historia personal? -pregunté en — Як людина може облишити свою особисту історію?
tono de discusión.
— запитав я з викликом.
-Primero hay que tener el deseo de dejarla -dijo-. Y luego — Для початку, вона повинна цього бажати, — сказав
tiene uno que cortársela armoniosamente, poco a poco.
дон Хуан. — А потім поступово і обережно відрізати
її, шматочок за шматочком.
-¿Por qué iba uno a tener tal deseo? -exclamé.
— Але звідки у людини може виникнути таке
бажання?! — закричав я.
Yo tenía un apego terriblemente fuerte a mi historia
Я завжди відчував надзвичайно міцний, нерозривний
personal. Mis raíces familiares eran hondas. Sentía, con
зв’язок з моєю особистою історією. Моя сім’я мала
toda honradez, que sin ellas mi vida no tendría continuidad дуже глибокі корені, і я був впевнений, що саме
ni propósito.
завдяки цьому в моєму життя є сенс.
-Quizá debería usted decirme a qué se refiere con lo de
— Думаю, вам варто пояснити мені, що саме ви маєте
dejar la historia personal -dije.
на увазі під відкиданням особистої історії, — сказав я.
-A acabar con ella, a eso me refiero -respondió cortante.
— Покінчити з нею — ось що я маю на увазі, —
відповів він різко.
Insistí en que sin duda yo no entendía el planteamiento.
Я продовжував наполягати, що не зрозумів його
твердження.
-Usted, por ejemplo -dije-. Usted es un yaqui. No puede
— Ось, наприклад, ви, доне Хуане, — сказав я. — Ви —
cambiar eso.
Які, і ви нічого не можете з цим вдіяти.
-¿Lo soy? -preguntó sonriendo-. ¿Cómo lo sabes?
— Я— Які? — запитав він, посміхаючись. — Звідки ти
знаєш?
-¡Cierto! -dije-. No puedo saberlo con certeza, en este
— Дійсно! Я не можу знати цього напевне. Але
punto, pero usted lo sabe y eso es lo que cuenta. Eso es lo важливо те, що ви це знаєте, і саме це робить цю
que hace que sea historia personal.
історію особисто вашою.
Sentí haber remachado un clavo bien puesto.
Я вважав свій аргумент непереборним.
-El hecho de que yo sepa si soy yaqui o no, no hace que
— Те, що я знаю, що я Які, не робить це частиною
eso sea historia personal -replicó él-. Sólo se vuelve
моєї особистої історії. — заперечив він. — Цей факт
historia personal cuando alguien más lo sabe. Y te aseguro стає частиною особистої історії тільки тоді, коли ще
que nadie lo sabrá nunca de cierto.
хтось, окрім мене, знає про нього. А я можу тебе
запевнити: ніхто ніколи не буде знати напевне, чи я
Які, чи ні.
Yo había anotado torpemente sus palabras. Dejé de
Я незграбно все записав і подивився на дона Хуана. Я
escribir y lo miré. No podía hallarle el modo. Repasé
ніяк не міг зрозуміти, що він собою являє, і перебирав
mentalmente las impresiones que de él tenía: la forma
в голові свої враження про нього: той таємничий,
misteriosa e insólita en que me miró durante nuestro
невимовний погляд, яким він подивився на мене під
primer encuentro, el encanto con que había afirmado
час нашої першої зустрічі; симпатія, яку викликали
recibir corroboraciones de todo cuanto lo rodeaba, su
його слова про те, що він отримує погодження від
22
around him, his annoying humor and his alertness, his look
of bona fide stupidity when I asked about his father and
mother, and then the unsuspected force of his statements
which had snapped me apart.
"You don't know what I am, do you?" he said as if he were
reading my thoughts. "You will never know who or what I
am, because I don't have a personal history."
molesto humorismo y su viveza, su expresión de auténtica
estupidez cuando le pregunté por su padre y su madre, y
luego la insospechada fuerza de sus aseveraciones, que me
había partido en dos.
-No sabes quién soy, ¿verdad? -dijo como si leyera mis
pensamientos-. jamás sabrás quién soy ni qué soy, porque
no tengo historia personal.
He asked me if I had a father. I told him I did. He said that Me preguntó si tenía padre. Le dije que sí. Afirmó que mi
my father was an example of what he had in mind. He
padre era un ejemplo de lo que él tenía en mente. Me instó
urged me to remember what my father thought of me.
a recordar lo que mi padre pensaba de mí.
"Your father knows everything about you," he said. "So he
has you all figured out. He knows who you are and what
you do, and there is no power on earth that can make him
change his mind about you."
Don Juan said that everybody that knew me had an idea
about me, and that I kept feeding that idea with everything
I did. "Don't you see?" he asked dramatically. "You must
renew your personal history by telling your parents, your
relatives, and your friends everything you do. On the other
hand, if you have no personal history, no explanations are
needed; nobody is angry or disillusioned with your acts.
And above all no one pins you down with their thoughts."
-Tu padre conoce todo lo tuyo -dijo-. Así pues, te tiene
resuelto por completo. Sabe quién eres y qué haces, y no
hay poder sobre la tierra que lo haga cambiar de parecer
acerca de ti.
Don Juan dijo que todos cuantos me conocían tenían una
idea sobre mí, y que yo alimentaba esa idea con todo
cuanto hacía. -¿No ves? -preguntó con dramatismo-.
Debes renovar tu historia personal contando a tus padres, o
a tus parientes y tus amigos todo cuanto haces. En cambio,
si no tienes historia personal, no se necesitan
explicaciones; nadie se enoja ni se desilusiona con tus
actos. Y sobre todo, nadie te amarra con sus pensamientos.
Suddenly the idea became clear in my mind. I had almost
known it myself, but I have [/had] never examined it. Not
having personal history was indeed an appealing concept,
at least on the intellectual level; it gave me, however, a
sense of loneliness which I found threatening and
distasteful. I wanted to discuss my feelings with him, but I
kept myself in check; something was terribly incongruous
in the situation at hand. I felt ridiculous trying to get into a
philosophical argument with an old Indian who obviously
did not have the "sophistication" of a university student.
Somehow he had led me away from my original intention
of asking him about his genealogy.
De pronto, la idea se aclaró en mi mente. Yo casi la había
sabido, pero nunca la examiné. El carecer de historia
personal era en verdad un concepto atrayente, al menos en
el nivel intelectual; sin embargo, me daba un sentimiento
de soledad ominoso y desagradable. Quise discutir con él
mis sentimientos, pero me frené; algo había de tremenda
incongruencia en la situación inmediata. Me sentí ridículo
por intentar meterme en una discusión filosófica con un
indio viejo que obviamente no tenía el "refinamiento" de
un estudiante universitario. De algún modo, don Juan me
había apartado de mi intención original de interrogarlo
sobre su genealogía.
усього навколо; його дошкульний гумор і спритність;
вираз відвертої нетямущості на його обличчі, коли я
запитував його про батьків, і несподівана сила його
зауважень, які буквально збивають мене з ніг.
— Ти не знаєш, хто я є, чи не так? — промовив дон
Хуан, наче читаючи мої думки. Ти ніколи не
знатимеш, що я собою являю, тому що у мене немає
особистої історії.
Він запитав, чи є у мене батько. Я відповів, що є. Він
сказав, що мій батько є прикладом того, про що він
говорить, і попросив мене пригадати, що мій батько
про мене думав.
— Твій батько все про тебе знає, — сказав дон Хуан.
— Він давно з’ясував для себе, що ти собою являєш.
Він знає, хто ти і що ти робиш, і в світі немає сили, яка
б змусила його змінити думку про тебе.
Дон Хуан додав, що кожна людина, яка мене знає, вже
склала про мене власну думку, і кожний мій
наступний вчинок цю думку лише підкріплює.
— Хіба ти не розумієш? — заявив він драматичним
тоном. — Ти змушений оновлювати свою особисту
історію, розповідаючи своїм батькам, рідним і друзям
про все, що ти робиш. З іншого боку, коли ти
позбавляєшся особистої історії, тобі більше не
потрібно нікому нічого пояснювати. Ніхто не може
розсердитися на твої вчинки або розчаруватися в тобі.
І, що найважливіше, ніхто не сковує тебе своїми
думками.
Нарешті я зрозумів його думку. Фактично, я знав це й
сам, але ніколи не розглядав можливість застосувати
цю ідею в своєму повсякденному житті. Концепція
відмови від особистої історії дійсно була дуже
привабливою, принаймні на інтелектуальному рівні,
хоча й асоціювалася у мене із самотністю, яку я
знаходив загрозливою та неприємною. Я хотів
поділитися своїми думками з доном Хуаном, але не
став. Було щось безглузде в ситуації, яка склалася: я
почувався посміховиськом, намагаючись вступити в
філософський диспут зі старим індіанцем, якому
вочевидь не вистачало «інтелектуальної витонченості»
студента університету. Якимось чином ми знову
відхилилися від теми генеалогії, яку я з самого
23
"I don't know how we ended up talking about this when all
I wanted was some names for my charts," I said, trying to
steer the conversation back to the topic I wanted.
"It's terribly simple," he said. "The way we ended up
talking about it was because I said that to ask questions
about one's past is a bunch of crap."
His tone was firm. I felt there was no way to make him
budge, so I changed my tactics.
-No sé cómo terminamos hablando de esto cuando yo nada
más quería unos nombres para mis cartas -dije, tratando de
reencauzar la conversación hacia el tema que yo deseaba.
-Es muy sencillo -dijo él-. Terminamos hablando de ello
porque yo dije que hacer preguntas sobre el pasado de uno
es un montón de mierda.
Su tono era firme. Sentí que no había forma de moverlo,
así que cambié mis tácticas.
"Is this idea of not having personal history something that
the Yaquis do?" I asked.
"It's something that I do."
"Where did you learn it?"
"I learned it during the course of my life."
"Did your father teach you that?"
"No. Let's say that I learned it by myself and now I am
going to give you its secret, so you won't go away emptyhanded today."
He lowered his voice to a dramatic whisper. I laughed at
his histrionics. I had to admit that he was stupendous at
that. The thought crossed my mind that I was in the
presence of a born actor.
"Write it down," he said patronizingly. "Why not? You
seem to be more comfortable writing."
-Esta idea de no tener historia personal ¿es algo que hacen
los yaquis? -pregunté.
-Es algo que hago yo.
-¿Dónde lo aprendió usted?
-Lo aprendí en el curso de mi vida.
-¿Se lo enseñó su padre?
-No. Digamos que lo aprendí solo, y ahora voy a darte el
secreto, para que no te vayas hoy con las manos vacías.
I looked at him and my eyes must have betrayed my
confusion. He slapped his thighs and laughed with great
delight.
"It is best to erase all personal history," he said slowly, as
if giving me time to write it down in my clumsy way,
"because that would make us free from the encumbering
thoughts of other people."
I could not believe that he was actually saying that. I had a
very confusing moment. He must have read in my face my
inner turmoil and used it immediately.
"Take yourself, for instance," he went on saying. "Right
now you don't know whether you are coming or going.
And that is so, because I have erased my personal history.
I have, little by little, created a fog around me and my life.
And now nobody knows for sure who I am or what I do."
"But you yourself know who you are, don't you?" I
Lo miré, y mis ojos deben haber delatado mi confusión. Él
se dio palmadas en los muslos y rió con gran deleite.
Bajó la voz hasta un susurro dramático. Reí de su
histrionismo. Había que admitir su excelencia en ese
renglón. Por mi mente cruzó la idea de que me hallaba
ante un actor nato.
-Escríbelo -dijo con arrogante condescendencia-. ¿Por qué
no? Parece que así estás más a gusto.
-Vale más borrar toda historia personal -dijo despacio,
como dando tiempo a mi torpeza de anotar sus palabrasporque eso nos libera de la carga de los pensamientos
ajenos.
No pude creer que en verdad estuviera diciendo eso. Tuve
un momento de gran confusión. Él, sin duda, leyó en mi
rostro mi agitación interna, y la utilizó de inmediato.
-Aquí estás tú, por ejemplo -prosiguió-. En estos
momentos no sabes si vas o vienes. Y eso es porque yo he
borrado mi historia personal. Poco a poco, he creado una
niebla alrededor de mí y de mi vida. Y ahora, nadie sabe
de cierto quién soy ni qué hago.
-Pero usted mismo sabe quién es, ¿no? -intercalé.
початку мав намір з ним обговорювати.
— Я не розумію, чому ми розмовляємо про це, доне
Хуане, коли все, що мені було потрібно, це декілька
імен в моїх таблицях.
— Все дуже просто, — сказав він. — Ми зараз
розмовляємо про це, тому що я сказав, що ставити
людині запитання про її минуле — це ідіотизм.
Він говорив твердо, і я відчув, що немає ніякої
можливості змусити його думати інакше. Тому я
змінив тактику.
— Відмова від особистої історії — це те, що роблять
індіанці Які? — запитав я.
— Це те, що роблю я, — відповів дон Хуан.
— Де ви цьому навчився?
— Я навчився цьому протягом свого життя.
— Ваш батько вчив вас цьому?
— Ні. Скажімо так: я навчився цьому сам, а зараз
розповідаю цю таємницю тобі, щоб ти не пішов
сьогодні з пустими руками.
Останні слова він промовив драматичним шепотом.
Його театральність розвеселила мене — я мав визнати,
що в цьому він був неперевершеним. Мені спало на
думку, що я спілкуюся з природженим актором.
— Запиши те, що я сказав, — заявив він зверхньо. —
Чому б ні? Здається, ти почуваєш себе більш розкуто,
коли пишеш.
Я глянув на дона Хуана, і він, напевне, помітив
розгубленість в моїх очах. Він ляснув себе по стегнах і
весело засміявся.
— Дуже важливо стерти всю свою особисту історію,
— почав він повільно, даючи мені змогу записати його
слова, — для того, щоб звільнитися від обтяжуючих
думок інших людей.
Я не міг повірити, що він насправді таке сказав. Дон
Хуан помітив, що я остаточно заплутався, і одразу ж
цим скористався.
— Ось ти, наприклад, — продовжив він. — Ти ніяк не
можеш зрозуміти, що я собою являю, тому що я стер
свою особисту історію. Я помаленьку, крок за крок,
напустив навколо себе туман, і тепер жодна людина не
знає, хто я є і чим займаюсь.
— Але ж ви самі знаєте, хто ви? — заперечив я.
24
interjected.
"You bet I... don't," he exclaimed and rolled on the floor,
laughing at my surprised look.
-Por supuesto que... no -exclamó y rodó por el suelo,
riendo de mi expresión sorprendida.
He had paused long enough to make me believe that he
was going to say that he did know, as I was anticipating it.
His subterfuge was very threatening to me. I actually
became afraid.
Había hecho una pausa lo bastante larga para hacerme
creer que iba a decir que sí sabía, como yo anticipaba. El
subterfugio me resultó muy amenazante. En verdad me dio
miedo.
"That is the little secret I am going to give you today," he
said in a low voice. "Nobody knows my personal history.
Nobody knows who I am or what I do. Not even I."
-Ése es el secretito que voy a darte hoy -dijo en voz baja-.
Nadie conoce mi historia personal. Nadie sabe quién soy
ni qué hago. Ni siquiera yo.
He squinted his eyes. He was not looking at me but
beyond me over my right shoulder. He was sitting crosslegged, his back was straight and yet he seemed to be so
relaxed. At that moment he was the very picture of
fierceness. I fancied him to be an Indian chief, a "redskinned warrior" in the romantic frontier sagas of my
childhood. My romanticism carried me away and the most
insidious feeling of ambivalence enveloped me. I could
sincerely say that I liked him a great deal and in the same
breath I could say that I was deadly afraid of him.
Achicó los ojos. No miraba en mi dirección sino más allá,
por encima de mi hombro derecho. Estaba sentado con las
piernas cruzadas, tenía la espalda derecha y sin embargo
parecía de lo más relajado. En aquel instante era la imagen
misma de la fiereza. Lo imaginé fantasiosamente como un
jefe indio, un "guerrero de piel roja" en las románticas
sagas fronterizas de mi niñez. Mi romanticismo me
arrastró, y un sentimiento de ambivalencia sumamente
insidioso tejió su red en torno mío. Podía decir
sinceramente que don Juan me simpatizaba mucho, y
añadir, en el mismo aliento, que le tenía un miedo mortal.
Sostuvo esa extraña mirada durante un momento largo.
-¿Cómo puedo saber quién soy, cuando soy todo esto? dijo, barriendo el entorno con un gesto de su cabeza.
Luego posó en mí los ojos y sonrió.
-Poco a poco tienes que crear una niebla en tu alrededor;
debes borrar todo cuanto te rodea hasta que nada pueda
darse por hecho, hasta que nada sea ya cierto. Tu problema
es que eres demasiado cierto. Tus empresas son demasiado
ciertas; tus humores son demasiado ciertos. No tomes las
cosas por hechas. Debes empezar a borrarte.
-¿Para qué? -pregunté, belicoso.
Se me aclaró que don Juan me estaba dando reglas de
conducta. A lo largo de toda mi vida, yo había llegado al
punto de ruptura cuando alguien trataba de decirme qué
hacer; la sola idea de que me dijeran qué hacer me ponía
de inmediato a la defensiva.
-Dijiste que querías aprender los asuntos de las plantas dijo él calmadamente-. ¿Quieres recibir algo a cambio de
He maintained that strange stare for a long moment.
"How can I know who I am, when I am all this?" he said,
sweeping the surroundings with a gesture of his head.
Then he glanced at me and smiled.
"Little by little you must create a fog around yourself; you
must erase everything around you until nothing can be
taken for granted, until nothing is any longer for sure, or
real. Your problem now is that you're too real. Your
endeavors are too real; your moods are too real. Don't take
things so for granted. You must begin to erase yourself."
"What for?" I asked belligerently.
It became clear to me then that he was prescribing
behavior for me. All my life I had reached a breaking point
when someone attempted to tell me what to do; the mere
thought of being told what to do put me immediately on
the defensive.
"You said that you wanted to learn about plants," he said
calmly. "Do you want to get something for nothing? What
— Можеш бути впевненим, що... ні! — заявив він і
впав на підлогу, сміючись над моїм здивованим
виглядом.
Пауза, яку він зробив перед останнім словом, змусила
мене повірити в його позитивну відповідь на моє
запитання. Але його підступний виверт збив мене з
пантелику — він видався мені загрозливим, і я
насправді почав боятися.
— Це та маленька таємниця, якою я збираюся сьогодні
з тобою поділитися, — сказав дон Хуан тихим
голосом. — Ніхто не знає, хто я і що я роблю. Навіть я
сам.
Він глянув в мою сторону скоса, але його погляд був
спрямований крізь мене, в простір за моїм правим
плечем. Він сидів зі схрещеними ногами та прямою
спиною, але виглядав при цьому повністю
розслабленим. В ту мить він здався мені втіленням
люті, справжнім індіанським вождем, «червоношкірим
воїном» з розповідей про Дикий Захід, які я читав у
дитинстві. Я поринув у романтичний настрій і раптом
відчув всю підступність свого подвійного ставлення
до дона Хуана: з одного боку він мені дуже подобався,
а з другого — лякав до смерті.
Він деякий час не зводив з мене очей.
— Як я можу знати, хто я, якщо я — все це? —
промовив він, обводячи рукою все навколо.
А потім посміхнувся:
— Ти повинен поступово створити туман навколо
себе, стерти все, так, щоб про тебе нічого не можна
було сказати напевне. Твоя проблема зараз полягає в
тому, що ти занадто реальний; і всі твої прагнення і
твої настрої також занадто реальні. Припини вважати,
що тобі все давно відомо; почни стирати самого себе.
— Але навіщо? — запитав я з непокорою.
Я раптом усвідомив, що він повчає мене, як себе
поводити. Я ніколи терпіти не міг, коли хтось
намагався вчити мене, що робити, тому одразу займав
захисну позицію, навіть за найменшого натяку на
подібне ставлення до себе.
— Ти говорив, що хочеш вчитися знанням про
рослини, — сказав дон Хуан спокійно. — Ти
25
nada? ¿Qué te crees que es esto? Quedamos en que tú me
do you think this is? We agreed that you would ask me
questions and I'd tell you what I know. If you don't like it, harías preguntas y yo te diría lo que sé. Si no te gusta, no
there is nothing else we can say to each other."
tenemos nada más qué decirnos.
сподіваєшся зробити це, не доклавши ніяких зусиль?
Чим ми, по-твоєму, займаємося? Ми домовились, що
ти ставитимеш запитання, а я відповідатиму на них те,
що знаю. Якщо тобі це не подобається — нам більше
нема про що говорити.
His terrible directness made me feel peeved, and
Su terrible franqueza me despertó resentimiento, y a
Його відвертість стурбувала мене, і я з прикрістю був
begrudgingly I conceded that he was right.
regañadientes concedí que él tenía la razón.
змушений визнати, що він правий.
-Entonces mírala por este lado -prosiguió-. Si quieres
— Давай зробимо так, — продовжив він. — Якщо вже
"Let's put it this way then," he went on. "If you want to
aprender los asuntos de las plantas, como en realidad no
ти хочеш вчитися знанням про рослини, хоча про них
learn about plants, since there is really nothing to say
about them, you must, among other things, erase your
hay nada que decir de ellas, debes, entre otras cosas, borrar дійсно нема чого сказати, ти повинен, поміж іншим,
personal history."
tu historia personal.
стерти свою особисту історію.
"How?" I asked.
-¿Cómo? -pregunté.
— Як мені це зробити? — запитав я.
"Begin with simple things, such as not revealing what you -Empieza por lo fácil, como no revelar lo que
— Почни з простих речей. Наприклад, не розповідай
really do. Then you must leave everyone who knows you verdaderamente haces. Luego debes dejar a todos los que нікому, чим ти насправді займаєшся. Потім тобі
well. This way you'll build up a fog around yourself."
te conozcan bien. Así construirás una niebla en tu
потрібно буде позбутися всіх, хто тебе добре знає.
alrededor.
Таким чином ти створиш туман навколо себе.
-Pero eso es absurdo -protesté-. ¿Por qué no va a
— Але це абсурд, — запротестував я. — Чому люди не
"But that's absurd," I protested. "Why shouldn't people
know me? What's wrong with that?"
conocerme la gente? ¿Qué hay de malo en ello?
повинні нічого про мене знати? Що в цьому поганого?
"What's wrong is that once they know you, you are an
-Lo malo es que, una vez que te conocen, te dan por
— Погано те, що як тільки вони пізнають тебе ближче,
affair taken for granted and from that moment on you
hecho, y desde ese momento no puedes ya romper el lazo ти стаєш для них кимось наперед визначеним і
won't be able to break the tie of their thoughts. I personally de sus pensamientos. A mí en lo personal me gusta la
передбачуваним, і з тієї миті ти вже не здатен
like the ultimate freedom of being unknown. No one
libertad ilimitada de ser desconocido. Nadie me conoce
вирватися з полону їх думок. Особисто я віддаю
knows me with steadfast certainty, the way people know
con certeza constante, como te conocen a ti, por ejemplo. перевагу повній свободі, яку дарує нам наша
you, for instance."
невідомість. Ніхто не може нічого сказати про мене з
непохитною впевненістю, як це можуть сказати про
тебе.
"But that would be lying."
-Pero eso sería mentir.
— Але поводитись так означало б брехати.
"I'm not concerned with lies or truths," he said severely.
-No me importan las mentiras ni las verdades -dijo con
— Мені немає діла до правди чи брехні, — відмовив
"Lies are lies only if you have personal history."
severidad-. Las mentiras son mentiras solamente cuando
він жорстко. — Брехня стає брехнею тільки якщо ти
tienes historia personal.
маєш особисту історію.
I argued that I did not like to deliberately mystify people Argumenté qué no me gustaba engañar deliberadamente a Я сказав, що мені не подобається навмисно
or mislead them. His reply was that I misled everybody
la gente ni despistarla. Su respuesta fue que de cualquier
створювати таємничий настрій навколо себе та
anyway.
manera yo despistaba a todo el mundo.
вводити людей в оману. Він відповів, що я і так
постійно ввожу в оману всіх.
The old man had touched a sore spot in my life. I did not El viejo había tocado una llaga abierta en mi vida. No me Дон Хуан зачепив болюче питання. Я навіть не
pause to ask him what he meant by that or how he knew
detuve a preguntarle qué quería decir con eso ni cómo
попросив його пояснити, що він мав на увазі під тим,
that I mystified people all the time. I simply reacted to his sabía que yo engañaba a la gente todo el tiempo.
що я постійно ввожу людей в оману, і чому він зробив
statement, defending myself by means of an explanation. I Simplemente reaccioné a su afirmación, defendiéndome a такий висновок. Натомість, я одразу почав захищатися
said that I was painfully aware that my family and my
través de explicaciones. Dije tener la dolorosa conciencia і сказав, що мені боляче думати, що мої рідні і друзі
friends believed I was unreliable, when in reality I had
de que mi familia y mis amigos me consideraban indigno вважають мене ненадійним, хоча насправді я не сказав
never told a lie in my life.
de confianza, cuando en realidad jamás había dicho una
жодного слова неправди за все своє життя.
mentira en toda mi vida.
26
"You always knew how to lie," he said. "The only thing
that was missing was that you didn't know why to do it.
Now you do."
I protested.
"Don't you see that I'm really sick and tired of people
thinking that I'm unreliable?" I said.
"But you are unreliable," he replied with conviction.
"Damn it to hell, man, I am not!" I exclaimed.
-Siempre supiste mentir -dijo él-. Lo único que faltaba era — Ти завжди знав, як брехати, — відповів на це дон
que sabías por qué hacerlo. Ahora lo sabes.
Хуан, — але не знав, навіщо. Тепер знаєш.
Protesté.
-¿No ve usted que estoy harto de que la gente me
considere indigno de confianza? -dije.
-Pero sí eres indigno de confianza -repuso con convicción.
-¡Que no, hombre, me llevan los demonios! -exclamé.
My mood, instead of forcing him into seriousness, made
Mi actitud, en vez de forzarlo a la seriedad, lo hizo reír
him laugh hysterically. I really despised the old man for all histéricamente. Sentí un enorme desprecio hacia el anciano
his cockiness. Unfortunately he was right about me.
por su engreimiento. Desdichadamente, estaba en lo cierto
con respecto a mí.
After a while I calmed down and he continued talking.
Tras un rato me calmé y él siguió hablando.
"When one does not have personal history," he explained, -Cuando uno no tiene historia personal -explicó-, nada de
"nothing that one says can be taken for a lie. Your trouble lo que dice puede tomarse como una mentira. Tu problema
is that you have to explain everything to everybody,
es que tienes que explicarle todo a todos, por obligación, y
compulsively, and at the same time you want to keep the al mismo tiempo quieres conservar la frescura, la novedad
freshness, the newness of what you do. Well, since you
de lo que haces. Bueno, pues como no puedes sentirte
can't be excited after explaining everything you've done,
estimulado después de explicar todo lo que has hecho,
you lie in order to keep on going."
dices mentiras para seguir en marcha.
I was truly bewildered by the scope of our conversation. I -Me hallaba en verdad perplejo por la gama de nuestra
wrote down all the details of our exchange in the best way conversación. Escribía lo mejor posible todos los detalles
I could, concentrating on what he was saying rather than
del diálogo, concentrándome en lo que don Juan decía en
pausing to deliberate on my prejudices or on his meanings. lugar de detenerme a deliberar en mis prejuicios o en el
sentido de sus palabras.
"From now on," he said, "you must simply show people
-De ahora en adelante -dijo él-, debes simplemente
whatever you care to show them, but without ever telling enseñarle a la gente lo que quieras enseñarle, pero sin
exactly how you've done it."
decirle nunca con exactitud cómo lo has hecho.
"I can't keep secrets!" I exclaimed. "What you are saying -¡Yo no puedo guardar secretos! -exclamé-. Lo que usted
is useless to me."
dice es inútil para mí.
"Then change!" he said cuttingly and with a fierce glint in - ¡Pues cambia! -dijo en tono cortante y con un brillo feroz
his eyes.
en la mirada.
He looked like a strange wild animal. And yet he was so
Parecía un extraño animal salvaje. Y sin embargo era tan
coherent in his thoughts and so verbal. My annoyance
coherente en sus ideas, y tan verbal. Mi molestia cedió el
gave way to a state of irritating confusion.
paso a un estado de confusión irritante.
"You see," he went on, "we only have two alternatives; we -Verás -prosiguió-: sólo tenemos una alternativa: o
either take everything for sure and real, or we don't. If we tomamos todo por cierto, o no. Si hacemos lo primero,
follow the first, we end up bored to death with ourselves
terminamos muertos de aburrimiento con nosotros mismos
and with the world. If we follow the second and erase
y con el mundo. Si hacemos lo segundo y borramos la
personal history, we create a fog around us, a very exciting historia personal, creamos una niebla a nuestro alrededor,
and mysterious state in which nobody knows where the
un estado muy emocionante y misterioso en el que nadie
Я почав сперечатися:
— Хіба ви не розумієте, що мені набридло, що люди
вважають мене ненадійним?
— Але ж ти таким і є, — сказав він впевнено.
— Та щоб вам всім повилазило, я не такий! —
закричав я.
Мої хвилювання і роздратованість викликали у нього
черговий напад сміху. В ту мить я всією душею
зневажав старого за цю його самовпевненість. Але, на
жаль, він був правим щодо мене.
Згодом я заспокоївся, і дон Хуан продовжив говорити.
— Коли у тебе немає особистої історії, жодне слово з
того, що ти говориш, не може бути брехнею. Ти маєш
клопіт, бо змушений розповідати кожному все про
себе і свої справи, але в той же час ти намагаєшся
зберегти свіжість і новизну спілкування. Тому, коли
твоя розповідь перестає бути цікавою і хвилюючою, ти
починаєш брехати, просто щоб підтримати розмову.
Я був вражений розмахом нашої бесіди. Я записав
якомога детальніше всі подробиці нашого обміну
думками, зосереджуючи увагу на тому, що говорив
дон Хуан, і уникаючи розмірковувань про значення
його слів або моє до них ставлення.
— Відтепер, — сказав він, — ти можеш розповідати
людям про все, що забажаєш, але ти ніколи не повинен
говорити їм, як саме ти це зробив.
— Але я не вмію зберігати таємниці! — залементував
я. — Така поведінка для мене неприйнятна.
— Тоді змінися! — відмовив він із шаленим блиском в
очах.
Дон Хуан був схожий на дивну дику тварину. І в той
же час він був дуже уважним до своїх слів і думок.
Моє занепокоєння поступилося місцем розгубленості.
— Ти маєш зрозуміти, — сказав він, — що у нас є
лише дві альтернативи: ми або ставимося до речей як
до незаперечних фактів, або ні. Обираючи перше, нас
в решті решт поглинає нудьга та втома від світу та
самих себе. Якщо ж ми віддаємо перевагу другому
варіанту і стираємо особисту історію, то нам вдається
27
rabbit will pop out, not even ourselves."
sabe por dónde va a saltar la liebre, ni siquiera nosotros
mismos.
створити туман навколо себе — дуже хвилюючий і
загадковий стан, в якому ніхто, навіть ми самі, не
знаємо, за яким кущем ховається заєць.
I contended that erasing personal history would only
Repuse que borrar la historia personal sólo acrecentaría
Я заперечив, що стирання особистої історії здатне
increase our sensation of insecurity.
nuestra sensación de inseguridad.
лише підсилити у людини почуття незахищеності.
"When nothing is for sure we remain alert, perennially on -Cuando nada es cierto nos mantenemos alertas, de
— Коли нічого не відомо напевне, ми постійно
our toes," he said. "It is more exciting not to know which puntillas todo el tiempo -dijo él-. Es más emocionante no залишаємося напоготові, навшпиньках, — відповів на
bush the rabbit is hiding behind than to behave as though saber detrás de cuál matorral se esconde la liebre, que
це дон Хуан. — Набагато цікавіше не знати, за яким
we know everything."
portarnos como si conociéramos todo.
кущем ховається заєць, ніж поводити себе так, наче ти
знаєш усе.
He did not say another word for a very long time; perhaps No dijo una palabra más durante un rato muy largo; acaso Він більше не сказав ані слова; ми сиділи у повній
an hour went by in complete silence. I did not know what una hora transcurrió en completo silencio. Yo no sabía qué тиші близько години. Я не знав, про що ще його
to ask. Finally he got up and asked me to drive him to the preguntar. Finalmente, se puso de pie y me pidió llevarlo можна запитати. Нарешті він підвівся і попросив
nearby town.
al pueblo cercano.
підвезти його до найближчого сусіднього містечка.
I did not know why but our conversation had drained me. I Yo ignoraba el motivo, pero nuestra conversación me
Я не знаю чому, але наша розмова виснажила мене. Я
felt like going to sleep. He asked me to stop on the way
había agotado. Tenía ganas de dormir. Él me pidió parar
відчував сонливість. Дон Хуан попросив мене
and told me that if I wanted to relax, I had to climb to the en el camino y me dijo que, si deseaba descansar, debía
зупинитися і сказав, що якщо я хочу розслабитись, то
flat top of a small hill on the side of the road and lie down trepar a la cima plana de una loma al lado de la carretera y маю залізти на пласку верхівку пагорба на узбіччі
on my stomach with my head towards the east.
acostarme bocabajo con la cabeza hacia el este.
дороги і полежати на ньому долілиць головою на схід.
He seemed to have a feeling of urgency. I did not want to Parecía tener un sentimiento de urgencia. Yo no quise
Він підганяв мене зробити так, як він сказав. Я не
argue or perhaps I was too tired to even speak. I climbed discutir, o acaso me encontraba demasiado cansado hasta хотів з ним сперечатися, почуваючись занадто
the hill and did as he had prescribed.
para hablar. Subí al cerro e hice lo que él me había
втомленим для розмов, тому виконав його вказівку.
indicado.
I slept only two or three minutes, but it was sufficient to
Dormí sólo dos o tres minutos, pero fueron suficientes
Я проспав лише дві або три хвилини, але цього було
have my energy renewed.
para que mi energía se renovara.
достатньо, щоб поновити мою енергію.
Llegamos al centro del pueblo, donde quiso que lo dejase. Ми приїхали в центр міста, де він попросив його
We drove to the center of town, where he told me to let
him off.
висадити.
"Come back," he said as he stepped out of the car. "Be
-Vuelve -dijo al bajar del coche-. Acuérdate de volver.
— Повертайся, — сказав він, виходячи з машини. —
sure to come back."
Обов’язково повертайся.
28
3. LOSING SELF-IMPORTANCE
III. PERDER LA IMPORTANCIA
3. ПОЗБАВИТИСЯ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ
ВАЖЛИВОСТІ
I had the opportunity of discussing my two previous visits
to don Juan with the friend who had put us in contact. It
was his opinion that I was wasting my time. I related to
him, in every detail, the scope of our conversations. He
thought I was exaggerating and romanticizing a silly old
fogey.
There was very little room in me for romanticizing such a
preposterous old man. I sincerely felt that his criticisms
about my personality had seriously undermined my liking
him. Yet I had to admit that they had always been apropos,
sharply delineated, and true to the letter.
Tuve oportunidad de discutir mis dos visitas previas a don
Juan con el amigo que nos puso en contacto. Su opinión
fue que yo estaba perdiendo el tiempo. Le relaté, con todo
detalle, la gama de nuestras conversaciones. Él pensó que
yo exageraba y romantizaba a un viejo chiflado y tonto.
Я мав можливість обговорити два мої попередні візити
до дона Хуана з другом, який нас познайомив. Він
сказав, що я гаю час. Вислухавши мої детальні звіти
про наші з доном Хуаном розмови, мій друг висловив
думку, що я романтизую старого дурного селюка.
No había en mí mucha visión romántica que aplicar a tan
absurdo anciano. Sentía sinceramente que sus críticas
sobre mi personalidad habían socavado en forma grave mi
simpatía hacia él. Pero tenía que admitirlo; siempre habían
sido oportunas, ciertas y agudamente precisas.
The crux of my dilemma at that point was my
unwillingness to accept that don Juan was very capable of
disrupting all my preconceptions about the world, and my
unwillingness to agree with my friend who believed that
"the old Indian was just nuts".
I felt compelled to pay him another visit before I made up
my mind.
En ese punto, el centro de mi dilema era que rehusaba a
aceptar que don Juan era muy capaz de desbaratar todas
mis ideas preconcebidas acerca del mundo y a concordar
con mi amigo en la creencia de que "el viejo indio estaba
simplemente loco".
Me sentí compelido a hacerle otra visita antes de resolver
el problema.
Але я зовсім не був схильним романтизувати цього
дивакуватого діда. Я був переконаний, що його
жорстка критика, спрямована в мій бік, дуже
негативно вплинула на моє ставлення до нього. Однак
я був змушений визнати, що вона завжди була
доречною, чітко окресленою і справедливою до
останнього слова.
Суть дилеми, яка мучила мене, полягала в небажанні
визнавати, що дон Хуан здатен зруйнувати будь-яке
моє уявлення про світ, з одного боку, і в усвідомленні
того, що він зовсім не схожий на «божевільного», як
це стверджував мій друг — з іншого.
Я відчував необхідність зустрітися з доном Хуаном ще
раз, щоб вирішити це питання остаточно.
Wednesday, 28 December 1960
Miércoles, diciembre 28, 1960
Immediately after I arrived at his house he [/don Juan]
took me for a walk in the desert chaparral. He did not even
look at the bag of groceries that I had brought him. He
seemed to have been waiting for me.
We walked for hours. He did not collect or show me any
plants. He did, however, teach me an "appropriate form of
walking". He said that I had to curl my fingers gently as I
walked so I would keep my attention on the trail and the
surroundings. He claimed that my ordinary way of
walking was debilitating and that one should never carry
anything in the hands. If things had to be carried one
should use a knapsack or any sort of carrying net or
shoulder bag. His idea was that by forcing the hands into a
specific position one was capable of greater stamina and
greater awareness.
I saw no point in arguing and curled my fingers as he had
Inmediatamente después de que llegué a su casa, me llevó
a caminar por el chaparral del desierto. Ni siquiera miró la
bolsa de comestibles que yo le llevé. Parecía haberme
estado esperando.
Caminamos durante horas. Él no cortó plantas ni me las
mostró. En cambio, me enseñó una "forma correcta de
andar". Dijo que yo debía curvar suavemente los dedos
mientras caminaba, para conservar la atención en el
camino y los alrededores. Aseveró que mi forma ordinaria
de andar debilitaba, y que nunca había que llevar nada en
las manos. De ser necesario transportar cosas, debía usarse
una mochila o cualquier clase de red portadora o bolsa
para los hombros. Su idea era que, obligando a las manos a
adoptar una posición específica, uno era capaz de mayor
energía y mayor lucidez."
No vi caso en discutir; curvé los dedos como él indicaba y
Як тільки я приїхав, ми одразу вирушили на
прогулянку в пустельний чапараль. Дон Хуан,
здавалось, чекав на мене і навіть не глянув на
продукти, які я йому купив.
Ми йшли декілька годин. Він не збирав і не показував
мені ніяких рослин, але розповів про «правильний
спосіб ходи». Він сказав, що мій звичний спосіб ходи
дуже виснажливий, і що я повинен злегка підгинати
пальці, коли йду, тому що це допомагає зосередити
мою увагу на дорозі й на оточуючих предметах. Він
зазначив також, що я ніколи не повинен нічого носити
в руках, а користуватися, в разі необхідності,
рюкзаком або наплічною сумкою. Дон Хуан був
впевнений, що, тримаючи під час ходи руки так, як він
пояснив, людина ставала витривалішою й уважнішою.
Я не бачив сенсу сперечатися, тому підігнув пальці
29
prescribed and kept on walking. My awareness was in no
way different, nor was my stamina.
We [had] started our hike in the morning and we stopped
to rest around noon. I was perspiring and tried to drink
from my canteen, but he stopped me by saying that it was
better to have only a sip of water. He cut some leaves from
a small yellowish bush and chewed them. [Then] He gave
me some and remarked that they were excellent, and [that]
if I chewed them slowly my thirst would vanish. It did not,
but I was not uncomfortable either.
seguí caminando. Mi lucidez no varió en modo alguno, ni
tampoco mi vigor.
Iniciamos nuestra excursión en la mañana y nos detuvimos
a descansar a eso del mediodía. Yo sudaba y quise beber
de mi cantimplora, pero él me detuvo diciendo que era
mejor tomar sólo un sorbo de agua. De un pequeño arbusto
amarillento, cortó algunas hojas y las mascó. Me dio unas
y señaló que eran excelentes; si las mascaba despacio, mi
sed desaparecería. No fue así, pero tampoco sentí malestar.
He seemed to have read my thoughts and explained that I
had not felt the benefits of the "right way of walking" or
the benefits of chewing the leaves because I was young
and strong and my body did not notice anything because it
was a bit stupid.
He laughed. I was not in a laughing mood and that seemed
to amuse him even more. He corrected his previous
statement, saying that my body was not really stupid but
somehow dormant.
At that moment an enormous crow flew right over us,
cawing. That startled me and I began to laugh. I thought
that the occasion called for laughter, but to my utter
amazement he shook my arm vigorously and hushed me
up. He had a most serious expression.
Pareció haber leído mis pensamientos, y explicó que yo no
advertía los beneficios de la "forma correcta de andar", ni
los de masticar las hojas, porque era joven y fuerte y mi
cuerpo no percibía nada por ser un poco estúpido.
"That was not a joke," he said severely, as if I knew what
he was talking about.
I asked for an explanation. I told him that it was
incongruous that my laughing at the crow had made him
angry when we had laughed at the coffee percolator.
"What you saw was not just a crow!" he exclaimed.
-Eso no fue chiste -dijo con severidad, como si yo supiera
a qué se refería.
Pedí una explicación. Era incongruente, le dije, que se
enojara porque yo reía del cuervo, cuando nos habíamos
reído de la cafetera.
-¡Lo que viste no era sólo un cuervo! -exclamó.
"But I saw it and it was a crow," I insisted.
"You saw nothing, you fool," he said in a gruff voice.
His rudeness was uncalled for. I told him that I did not like
to make people angry and that perhaps it would be better if
I left, since he did not seem to be in a mood to have
company.
He laughed uproariously, as if I were a clown performing
for him. My annoyance and embarrassment grew in
-Pero yo lo vi y era un cuervo -insistí.
-No viste nada, idiota -dijo, hosco.
Su brusquedad era injustificada. Le dije que no me gustaba
hacer enojar a la gente y que tal vez sería mejor irme, pues
él no parecía estar de humor para tolerar compañía.
Rió. Yo no estaba de humor para risas y eso pareció
divertirle más aún. Corrigió su frase anterior, diciendo que
mi cuerpo no era realmente estúpido, sino que estaba
adormilado.
En ese instante un cuervo enorme voló por encima de
nuestras cabezas, graznando. Sobresaltado, eché a reír. Me
pareció que la ocasión pedía risa, pero para mi absoluto
asombro él sacudió con fuerza mi brazo y me calló. Su
expresión era sumamente seria.
Él río a carcajadas, como si yo fuese un payaso que
actuaba para él. Mi molestia e irritación crecieron
так, як він хотів. Але не відчув змін, про які він
говорив.
На прогулянку ми вийшли вранці і тільки близько
полудня сіли відпочити. Я спітнів і хотів був напитися
води зі своєї фляги, але дон Хуан зупинив мене і
сказав, що краще зробити лише один ковток. Він
зірвав декілька листків з невеличкого жовтуватого
кущика і почав жувати їх. А потім дав мені декілька
таких самих листків і сказав, що це листя просто
чудове, і що якщо я буду жувати його дуже повільно,
спрага зникне. Листя не втамувало спрагу, але й не
викликало ніяких неприємних відчуттів.
Дон Хуан, здається, прочитав мої думки, і пояснив, що
я не відчув переваг «правильного способу ходи» і
чудових властивостей листя, тому що я молодий і
сильний, а моє тіло нічого не помітило, тому що воно
трохи тупувате.
Він засміявся. У мене не було настрою сміятися разом
з ним, і це розвеселило його ще більше. Він
виправився, і сказав, що моє тіло не те, щоб тупувате,
а, скоріше, якесь дрімаюче.
В цю мить прямо над нами пролетіла, каркаючи,
величезна ворона. Я здригнувся від несподіванки, а
потім засміявся над своїм переляком. Ситуація дійсно
здалася мені кумедною, але, на мій подив, дон Хуан
різко смикнув мене за руку і наказав замовкнути.
Вираз обличчя у нього був дуже серйозний.
— Це не жарти, — промовив він суворо, наче я мав
розуміти, про що він говорить.
Я попросив його пояснити, чому він так жорстко
поставився до мого сміху над вороною, коли сам
нещодавно сміявся з кавової машини.
— Те, що ти бачив, було не просто вороною! — заявив
він.
— Але я бачив саме ворону, — наполягав я.
— Нічого ти не бачив, дурню, — грубо відмовив він.
Його грубість була невиправданою. Я сказав, що не
люблю гнівати людей, і що, можливо, було б краще,
щоб я пішов, якщо вже у нього немає настрою для
розмови.
Після моїх слів він зареготав так, наче я був клоуном
— його поведінка дратувала мене неймовірно.
30
proportion.
"You're very violent," he commented casually. "You're
taking yourself too seriously."
"But weren't you doing the same?" I interjected. "Taking
yourself seriously when you got angry at me?"
He said that to get angry at me was the farthest thing from
his mind. He looked at me piercingly.
proporcionalmente.
-Eres muy violento -comentó despreocupado-. Te tomas
demasiado en serio.
-¿Pero no estaba usted haciendo lo mismo? -interpuse-.
¿Tomándose en serio cuando se enojó conmigo?
Dijo que enojarse conmigo era lo que más lejos estaba de
su pensamiento. Me miró con ojos penetrantes.
"What you saw was not an agreement from the world," he
said. "Crows flying or cawing are never an agreement.
That was an omen!"
"An omen of what?"
"A very important indication about you," he replied
cryptically.
At that very instant the wind blew the dry branch of a bush
right to our feet.
"That was an agreement!" he exclaimed and looked at me
with shiny eyes and broke into a belly laugh.
I had the feeling that he was teasing me by making up the
rules of his strange game as we went along, thus it was all
right for him to laugh, but not for me. My annoyance
mushroomed again and I told him what I thought of him.
-Lo que viste no era un acuerdo del mundo -dijo-. Los
cuervos que vuelan o graznan no son nunca un acuerdo.
¡Eso fue una señal!
-¿Una señal de qué?
-Una indicación muy importante acerca de ti -repuso
crípticamente.
En ese mismo instante, el viento arrastró hasta nuestros
pies la rama seca de un arbusto.
-¡Eso fue un acuerdo! -exclamó él, y mirándome con ojos
relucientes estalló en una carcajada.
Tuve la sensación de que, por molestarme, inventaba sobre
la marcha las reglas de su extraño juego; así, él podía reír,
pero yo no. Mi irritación volvió a expandirse y le dije lo
que pensaba de él.
He was not cross or offended at all. He laughed and his
laughter caused me even more anguish and frustration. I
thought that he was deliberately humiliating me. I decided
right then that I had had my fill of "field work".
No se disgustó ni se ofendió para nada. Rió, y su risa
acrecentó más aún mi angustia y mi frustración. Pensé que
deliberadamente me humillaba. Decidí allí mismo que ya
estaba harto del "trabajo de campo".
I stood up and said that I wanted to start walking back to
his house because I had to leave for Los Angeles.
Me puse en pie y le dije que deseaba emprender el regreso
a su casa, porque tenía que salir rumbo a Los Ángeles.
"Sit down!" he said imperatively. "You get peeved like an
old lady. You cannot leave now, because we're not through
yet."
I hated him. I thought he was a contemptuous man.
-¡Siéntate! -dijo, imperioso-. Te pones de malas como
señora vieja. No puedes irte ahora, porque todavía no
terminamos.
Lo odié. Pensé que era un hombre despectivo.
He began to sing an idiotic Mexican folk song. He was
obviously imitating some popular singer. He elongated
certain syllables and contracted others and made the song
into a most farcical affair. It was so comical that I ended
up laughing.
"You see, you laugh at the stupid song," he said. "But the
Empezó a cantar una idiota canción ranchera. Obviamente,
estaba imitando a algún cantante popular. Alargaba ciertas
sílabas y contraía otras, convirtiendo la canción en todo un
objeto de farsa. Era tan cómico que acabé por reír.
-Ya ves, te ríes de la canción estúpida -dijo-. Pero el que
— Ти дуже гарячий, — спокійно промовив він. — І
сприймаєш себе занадто серйозно.
— А ви хіба робите не те саме? — запитав я. — Ви не
сприймали себе серйозно, коли розсердилися на мене?
Дон Хуан відповів, що сердитися на мене було
останньою річчю, яку він збирався робити. А потім
подивився на мене пронизливим поглядом.
— Те, що ти бачив, не було погодженням від світу, —
сказав він. — Ворона, яка летить або каркає, — це не
підтвердження, це — знак!
— Знак чого?
— Дуже важливий знак стосовно тебе, — промовив
він загадковим тоном.
В цю саму мить вітер зірвав засохлу гілку з куща і
кинув її нам під ноги.
— А ось це — погодження, — вигукнув він з сяючими
очима і зареготав.
Мені здалося, що він навмисне дражнить мене, на ходу
вигадуючи правила своєї дивацької гри таким чином,
щоб йому дозволено було сміятися, а мені — ні. Я
піддався своєму роздратуванню і виклав дону Хуану
все, що про нього думаю.
Але, судячи з усього, мої слова його зовсім не
зачепили і не образили. Він засміявся наді мною, і я
відчув себе повністю розбитим. Я подумав, що він
навмисно принижує мене, і вирішив, що з мене досить
«польової роботи».
Я підвівся і заявив, що нам треба починати рухатися
назад до його будинку, тому що мені час повертатися
до Лос-Анджелесу.
— Сядь! — наказав він мені жорстко. — Ображаєшся,
як старенька бабуся. Ти не можеш піти зараз, тому що
ми ще не закінчили.
Я ненавидів його. Його зарозумілість змушувала мене
трястися від роздратування.
Він почав наспівувати дурнувату мексиканську
народну пісеньку, імітуючи якогось популярного
співака. Деякі склади він витягував, а інші, навпаки,
скорочував так, що його виконання виявилося дуже
кумедним. Врешті-решт я не стримався і засміявся.
— Ось бачиш, ти смієшся над дурнуватою пісенькою,
31
canta así, y los que pagan por oírlo, no se ríen; piensan que — сказав він. — Але артист, який співає її, і люди, які
es seria.
платять гроші за те, щоб його послухати, ставляться до
цієї пісні цілком серйозно.
"What do you mean?" I asked.
-¿Qué quiere usted decir? -pregunté.
— До чого ви ведете? — запитав я.
I thought he had deliberately concocted the example to tell Pensé que había urdido el ejemplo para decirme que yo reí Я подумав, що за допомогою цього прикладу дон Хуан
me that I had laughed at the crow because I had not taken del cuervo por no haberlo tomado en serio, igual que no
порівнює моє несерйозне ставлення до ворони і до
había tomado en serio la canción. Pero me desconcertó de пісеньки. Але він знову виявився хитрішим і сказав,
it seriously, the same way I had not taken the song
seriously. But he baffled me again. He said I was like the nuevo. Dijo. que yo era como el cantante y la gente a
що я схожий на співака і його слухачів, які вважають
неймовірно серйозними речі, за які ніхто при здорову
singer and the people who liked his songs, conceited and quien le gustaban sus canciones: lleno de arrogancia y
seriedad con respecto a una idiotez que a nadie en su sano глузді й ламаного шага не дасть.
deadly serious about some nonsense that no one in his
right mind should give a damn about.
juicio debía importarle un pepino.
He then recapitulated*, as if to refresh my memory, all he Luego recapituló, como para refrescar mi memoria, todo Потім він повторив все, що розповідав мені про
had said before on the topic of "learning about plants". He cuanto había dicho antes sobre el tema de "aprender los
«вивчення рослин», звертаючи особливу увагу на те,
stressed emphatically that if I really wanted to learn, I had asuntos de las plantas". Recalcó enfáticamente que, si yo що якщо я справді хочу чомусь навчитися, то повинен
to remodel most of my behavior.
en verdad quería aprender, debía remodelar la mayor parte радикально змінити свій повсякденний спосіб життя.
*recapitulated- summarized briefly
de mi conducta.
Mi molestia creció, hasta que incluso el tomar notas me
Моє роздратування стало таким сильним, що мені
My sense of annoyance grew, until I had to make a
supreme effort to even take notes.
costaba un esfuerzo supremo.
коштувало величезних зусиль навіть просто
продовжувати писати.
"You take yourself too seriously," he said slowly. "You
-Te tomas demasiado en serio -dijo, despacio-. Te das
— Ти ставишся до себе занадто серйозно, — почав він
are too damn important in your own mind. That must be
demasiada importancia. ¡Eso hay que cambiarlo!. Te
повільно. — Ти вважаєш себе до біса важливим.
changed! You are so goddamn important that you feel
sientes de lo más importante, y eso te da pretexto para
Припини це! Ти почуваєш себе достобіса важливим,
justified to be annoyed with everything. You're so damn
molestarte con todo. Eres tan importante que puedes
тому й починаєш дратуватися через найменшу
important that you can afford to leave if things don't go
marcharte así nomás si las cosas no salen a tu modo. Sin
дрібницю. Ти такий до дідька важливий, що не можеш
your way. I suppose you think that shows you have
duda piensas que con eso demuestras tener carácter. ¡Eres спокійно жити, якщо речі навколо виявляються не
character. That's nonsense! You're weak, and conceited!" débil y arrogante!
такими, як ти думав. Ти, мабуть, вважаєш, що маєш
характер? Маячня! Ти слабкий і зарозумілий.
I tried to stage a protest but he did not budge. He pointed Traté de formular una protesta, pero él no quitó el dedo del Я спробував виправдатися, але він був непохитним.
out that in the course of my life I had not ever finished
renglón. Señaló que, en el curso de mi vida, yo jamás
Він зазначив, що протягом свого життя я не спромігся
anything because of that sense of disproportionate
había podido terminar nada, a causa de ese sentido de
довести жодної справи до кінця — і все це через
importancia desmedida que yo mismo me atribuía.
почуття невиправданої важливості, з яким я ставився
importance that I attached to myself.
до своєї особистості.
I was flabbergasted at the certainty with which he made
La certeza con que hizo sus aseveraciones me desconcertó Я був приголомшений впевненістю, з якою дон Хуан
his statements. They were true, of course, and that made
por completo. Eran verdad, desde luego, y eso me hacía
все це говорив. Але його слова були правдою, тому я
me feel not only angry but also threatened.
sentirme no sólo enojado, sino también bajo amenaza.
був не тільки розгніваний, але відчував загрозу з його
боку.
"Self-importance is another thing that must be dropped,
-La arrogancia es otra cosa que hay que dejar, lo mismo
— Почуття власної важливості — ще одна річ, якої
just like personal history," he said in a dramatic tone.
que la historia personal -dijo en tono dramático.
треба позбутися, так само, як і особистої історії, —
проголосив він.
I certainly did not want to argue with him. It was obvious Yo no quería en modo alguno discutir con él. Resultaba
Мені зовсім не хотілося з ним сперечатися. Перевага
that I was at a terrible disadvantage; he was not going to
obvia mi tremenda desventaja; él no iba a regresar a su
була на боці дона Хуана: він поки що не збирався
walk back to his house until he was ready and I did not
casa hasta que se le antojase, y yo no conocía el camino.
повертатися додому, а я не знав зворотного шляху.
man who sings it that way and those who pay to listen to
him are not laughing; they think it is serious."
32
know the way. I had to stay with him.
He made a strange and sudden movement, he sort of
sniffed the air around him, his head shook slightly and
rhythmically. He seemed to be in a state of unusual
alertness. He turned and stared at me with a look of
bewilderment and curiosity. His eyes swept up and down
my body as if he were looking for something specific; then
he stood up abruptly and began to walk fast. He was
almost running. I followed him. He kept a very accelerated
pace for nearly an hour.
Finally he stopped by a rocky hill and we sat in the shade
of a bush. The trotting had exhausted me completely
although my mood was better. It was strange the way I had
changed. I felt almost elated, but when we had started to
trot, after our argument, I was furious with him.
Tenía que quedarme con él.
Hizo un movimiento extraño y súbito: pareció husmear el
aire en torno suyo, su cabeza se sacudió leve y
rítmicamente. Se le veía en un estado de alerta fuera de lo
común. Se volvió y fijó en mí los ojos, con una expresión
de extrañeza y curiosidad. Me miró de pies a cabeza como
buscando algo específico; luego se levantó abruptamente y
empezó a caminar con rapidez. Casi corría. Lo seguí.
Mantuvo un paso muy acelerado durante poco menos de
una hora.
Finalmente se detuvo junto a una colina rocosa y nos
sentamos a la sombra de un arbusto. El trote me había
agotado por completo, aunque me hallaba de mejor humor.
Era extraña la forma en que había cambiado. Me sentía
casi alborozado, pero cuando habíamos empezado a trotar,
después de nuestra discusión, me hallaba furioso con él.
"This is very weird," I said, "but I feel really good."
-Es muy extraño -dije-, pero me siento de veras, bien.
I heard the cawing of a crow in the distance. He lifted his Oí a la distancia el graznar de un cuervo. Él se llevó el
finger to his right ear and smiled.
dedo a la oreja derecha y sonrió.
"That was an omen," he said.
-Eso fue una señal -dijo.
A small rock tumbled downhill and made a crashing sound Una piedra cayó rebotando cuestabajo y aterrizó con
when it landed in the chaparral.
estruendo en el chaparral.
He laughed out loud and pointed his finger in the direction Él río con fuerza y señaló con el dedo en dirección del
of the sound.
sonido.
"And that was an agreement," he said.
-Y eso fue un acuerdo -dijo.
Luego preguntó si me encontraba dispuesto a hablar de mi
He then asked me if I was ready to talk about my selfimportance. I laughed; my feeling of anger seemed so far arrogancia. Reí; mi sentimiento de ira parecía tan lejano
away that I could not even conceive how I had become so que ni siquiera podía yo concebir cómo me había
disgustado con don Juan.
cross with him.
"I can't understand what's happening to me," I said. "I got -No entiendo qué me está pasando -dije-. Me enojé y ahora
angry and now I don't know why I am not angry any
no sé por qué ya no estoy enojado.
more."
-El mundo que nos rodea es muy misterioso -dijo él-. No
"The world around us is very mysterious," he said. "It
doesn't yield its secrets easily."
entrega fácilmente sus secretos.
I liked his cryptic statements. They were challenging and
mysterious. I could not determine whether they were filled
with hidden meanings or whether they were just plain
nonsense.
"If you ever come back to the desert here," he said, "stay
away from that rocky hill where we stopped today. Avoid
it like the plague."
Me gustaban sus frases crípticas. Eran un reto y un
misterio. No podía yo determinar si estaban llenas de
significados ocultos o si eran sólo puros sinsentidos.
-Si alguna vez regresas aquí al desierto -dijo-, no te
acerques a ese cerrito pedregoso donde nos detuvimos
hoy. Húyele como a la plaga.
Тому змушений був залишатися з ним.
Раптом він почав рухати головою, немовби
обнюхуючи повітря навколо себе, а потім легенько і
ритмічно захитав нею. Здавалось, він перебував у стані
надзвичайної пильності. Він глянув на мене із
здивуванням і зацікавленістю — його очі бігали по
моєму тілу з голови до п’ят, наче він шукав на мені
щось особливе. Потім він несподівано підвівся і почав
швидко йти. Я кинувся за ним. Близько години він
зберігав дуже жвавий темп.
Нарешті він зупинився біля кам’янистого пагорба і ми
мовчки сіли на землю. Прогулянка повністю мене
виснажила, хоча мій настрій покращився — це
видалося мені дивним. Коли ми починали йти, я був
неймовірно злий на дона Хуана, але зараз я почувався
піднесено.
— Дивно, але я почуваю себе дуже добре, — сказав я.
Десь неподалік закаркала ворона. Він підняв палець
біля правого вуха і посміхнувся.
— Це був знак, — промовив він.
Маленький камінець покотився з пагорба і з тріском
упав в чапараль.
Дон Хуан голосно засміявся і вказав у тому напрямку.
— А це було погодження.
Він запитав мене, чи готовий я продовжити розмову
про почуття власної важливості. Я засміявся: я вже
зовсім не гнівався на нього і навіть не міг зрозуміти,
як я міг взагалі на нього розсердитися.
— Не можу зрозуміти, що зі мною відбувається, —
сказав я. — Я був розлюченим, а зараз абсолютно
спокійний.
— Світ навколо нас — дуже загадкове місце, —
відмовив він. — Він не розкриває свої таємниці так
легко.
Мені подобалися його таємничі зауваження. Вони
приваблювали мене своєю загадковістю, і я не міг
зрозуміти, чи в них був якийсь прихований сенс, чи
дон Хуан просто валяв дурня.
— Якщо ти коли-небудь знов опинишся в пустелі, —
сказав він, — тримайся подалі від тієї скелі, де ми
сьогодні зупинялися. Уникай її, як чуми.
33
"Why? What's the matter? "
"This is not the time to explain it," he said. "Now we are
concerned with losing self-importance. As long as you feel
that you are the most important thing in the world you
cannot really appreciate the world around you. You are
like a horse with blinkers [/blinders], all you see is
yourself apart from everything else."
He examined me for a moment.
"I am going to talk to my little friend here," he said,
pointing to a small plant.
He knelt in front of it and began to caress it and to talk to
it. I did not understand what he was saying at first, but
then he switched languages and talked to the plant in
Spanish. He babbled inanities for a while. Then he stood
up.
"It doesn't matter what you say to a plant," he said. "You
can just as well make up words; what's important is the
feeling of liking it, and treating it as an equal."
-¿Por qué? ¿Qué ocurre?
-Éste no es el momento de explicarlo -dijo-. Ahora nos
importa perder la arrogancia. Mientras te sientas lo más
importante del mundo, no puedes apreciar en verdad el
mundo que te rodea. Eres como un caballo con anteojeras:
nada más te ves tú mismo, ajeno a todo lo demás.
— Чому? В чому справа?
— Зараз не час це пояснювати, — відповів він. —
Зараз нас турбує твоє почуття власної важливості.
Доки ти вважаєш самого себе найважливішою річчю
на землі, ти не здатен по-справжньому цінувати
оточуючий світ. Ти наче кінь, взятий у шори, — не
бачиш нічого, окрім себе.
Me examinó un momento.
Якусь мить він уважно дивився на мене.
-Voy a hablar aquí con mi amiguita -dijo, señalando una
— Я збираюся поговорити з моїм маленьким другом,
planta pequeña.
— сказав він, вказуючи на невеличку рослину.
Se arrodilló frente a ella y empezó a acariciarla y a
Він став перед нею на коліна і почав пестити її і
hablarle. Al principio no entendí lo que decía, pero luego розмовляти з нею. Спочатку я не розумів, що він
cambió de idioma y le habló a la planta en español.
говорить, але потім він почав говорити іспанською.
Parloteó sandeces durante un rato. Luego se incorporó.
Деякий час дон Хуан говорив якісь ласкаві дурниці, а
потім підвівся.
-No importa lo que le digas a una planta -dijo-. Lo mismo — Не важливо, що саме ти говориш рослині, — сказав
da que inventes las palabras; lo importante es sentir que te він. — Ти можеш навіть вигадувати свої слова.
cae bien y tratarla como tu igual.
Важливо, щоб ти відчував до неї симпатію і
поводився, як з рівною.
He explained that a man who gathers plants must
Explicó que alguien que corta plantas debe disculparse
Він пояснив, що збирач рослин повинен кожного разу
apologize every time for taking them and must assure
cada vez por hacerlo, y asegurarles que algún día su propio вибачатися перед рослинами за те, що він їх зриває, і
them that someday his own body will serve as food for
cuerpo les servirá de alimento.
запевняти їх, що одного дня його власне тіло стане їм
them.
їжею.
"So, all in all, the plant[s] and ourselves are even," he said. -Conque, a fin de cuentas, las plantas y nosotros estamos — Отже, ми з рослинами рівні, — підсумував він. —
"Neither we nor they are more or less important.
parejos -dijo-. Ni ellas ni nosotros tenemos más ni menos Ані ми, ані вони не є більш або менш важливими.
importancia.
"Come on, talk to the little plant," he urged me. "Tell it
"Anda, háblale a la plantita -me instó-. Dile que ya no te
— Давай, поговори з рослинкою, — підбивав мене дон
that you don't feel important any more."
sientes importante."
Хуан. — Розкажи їй, що ти більше не почуваєш себе
важливим.
I went as far as kneeling in front of the plant but I could
Llegué incluso a arrodillarme frente a la planta, pero no
Мене вистачило лише на те, щоб стати перед
not bring myself to speak to it. I felt ridiculous and
pude decidirme a hablarle. Me sentí ridículo y reí. Sin
рослиною на коліна, але я не міг змусити себе з нею
laughed. I was not angry, however.
embargo, no estaba enojado.
говорити. Я почувався дурнем, тому засміявся. Однак
я не гнівався.
Don Juan patted me on the back and said that it was all
Don Juan me dio palmadas en la espalda y dijo que estaba Дон Хуан похлопав мене по спині і сказав, що я
right, that at least I had contained my temper.
bien, que al menos había dominado mi temperamento.
принаймні стримався і не почав нервувати.
"From now on talk to the little plants," he said. "Talk until -De ahora en adelante, habla con las plantitas -dijo-. Habla — Відтепер розмовляй з маленькими рослинами, —
you lose all sense of importance. Talk to them until you
hasta que pierdas todo sentido de importancia. Háblales
додав він. — Розмовляй з ними, доки остаточно не
can do it in front of others.
hasta que puedas hacerlo enfrente de los demás.
позбавишся почуття власної важливості, доки не
зможеш це робити в присутності інших людей.
"Go to those hills over there and practice by yourself."
"Ve a esos cerros de ahí y practica solo."
А тепер іди на ті пагорби і потренуйся самостійно.
I asked if it was all right to talk to the plants silently, in my Le pregunté si bastaba con hablar a las plantas en silencio, Я запитав, чи можу я розмовляти з рослинами мовчки,
mind.
mentalmente.
у своїх думках.
34
He laughed and tapped my head.
"No!" he said. "You must talk to them in a loud and clear
voice if you want them to answer you."
I walked to the area in question, laughing to myself about
his eccentricities. I even tried to talk to the plants, but my
feeling of being ludicrous was overpowering.
After what I thought was an appropriate wait I went back
to where don Juan was. I had the certainty that he knew I
had not talked to the plants.
He did not look at me. He signaled me to sit down by him.
"Watch me carefully," he said. "I'm going to have a talk
with my little friend."
He knelt down in front of a small plant and for a few
minutes he moved and contorted his body, talking and
laughing.
I thought he was out of his mind.
"This little plant told me to tell you that she is good to
eat," he said as he got up from his kneeling position. "She
said that a handful of them would keep a man healthy. She
also said that there is a batch of them growing over there."
Don Juan pointed to an area on a hillside perhaps two
hundred yards away.
"Let's go and find out," he said.
I laughed at his histrionics. I was sure we would find the
plants, because he was an expert in the terrain and knew
where the edible and medicinal plants were.
As we walked towards the area in question he told me
casually that I should take notice of the plant because it
was both a food and a medicine.
I asked him, half in jest, if the plant had just told him that.
He stopped walking and examined me with an air of
disbelief. He shook his head from side to side.
"Ah!" he exclaimed, laughing. "Your cleverness makes
you more silly than I thought. How can the little plant tell
me now what I've known all my life?"
He proceeded then to explain that he knew all along the
different properties of that specific plant, and that the plant
Rió y me golpeó la cabeza con un dedo.
-¡No! -dijo-. Debes hablarles en voz clara y fuerte si
quieres que te respondan.
Caminé hasta el área en cuestión, riendo para mí de sus
excentricidades. Incluso traté de hablar a las plantas, pero
mi sentimiento de hacer el ridículo era avasallador.
Він засміявся і легенько вдарив мене по голові:
— Ні! Ти повинен промовляти до них голосно і чітко,
якщо хочеш, щоб вони тобі відповіли.
Я пішов туди, куди він мені сказав, сміючись про себе
над його дивацтвами. Я навіть спробував поговорити з
рослинами, але почуття, що я виглядаю дурнем, було
непереборне.
Tras lo que consideré una espera apropiada, volví a donde Перечекавши деякий час, я повернувся до дона Хуана.
estaba don Juan. Tuve la certeza de que él sabía que yo no Я був впевнений, що він знав, що я не розмовляв з
había hablado a las plantas.
рослинами.
No me miró. Me hizo seña de tomar asiento junto a él.
Він навіть не глянув на мене, але вказав мені сісти
поряд з ним.
-Obsérvame con cuidado -dijo-. Voy a platicar con mi
— Слідкуй за мною уважно, — сказав він. — Я
amiguita.
збираюся поговорити з моїм маленьким другом.
Se arrodilló frente a una planta pequeña y durante unos
Він став на коліна перед невеличкою рослинкою і
minutos movió y contorsionó el cuerpo, hablando y
почав рухатися всім тілом і корчитися, при цьому
riendo.
щось говорячи і сміючись. Це тривало декілька
хвилин.
Pensé que se había salido de sus cabales.
Мені здалося, що дон Хуан збожеволів.
-Esta plantita me dijo que te dijera que es buena para
— Ця рослинка просила мене передати тобі, що вона
comer -dijo al ponerse en pie-. Me dijo que un manojo de їстівна, — сказав він, підводячись з колін. — Вона
estas plantitas mantiene sano a un hombre. También dijo сказала, що жменька таких рослинок дозволить тобі
que hay un buen montón creciendo por allá.
залишатися здоровим, і що он там їх росте дуже
багато.
Don Juan señaló un área sobre una ladera, a unos
Дон Хуан вказав на галявину на схилі пагорба на
doscientos metros de distancia.
відстані близько двохсот ярдів від нас.
-Vamos a ver -dijo.
— Пішли, подивимось, — запропонував він.
Reí de su actuación. Estaba seguro de que hallaríamos las Мене розсмішила його вистава. Я був впевнений, що
plantas, pues él era un experto en el terreno y sabía dónde ми знайдемо там те, що шукаємо, адже дон Хуан був
hallar las plantas comestibles y medicinales.
знавцем цієї місцевості і знав, де ростуть їстівні і
цілющі рослини.
Mientras íbamos hacia la zona en cuestión, me dijo como Поки ми йшли до галявини, він сказав, щоб я звернув
al acaso que debía fijarme en la planta, por que era
увагу на цю рослину, оскільки її можна було вживати
alimento y también medicina.
в їжу і вона мала цілющі властивості.
Le pregunté, medio en broma, si la planta acababa de
Я запитав у нього, напівжартома, чи це йому розповіла
decirle eso. Se detuvo y me examinó con aire incrédulo.
тільки що сама рослинка. Він зупинився, подивився на
Meneó la cabeza de lado a lado.
мене зі зневірою в погляді і почав хитати головою.
-¡Ah! -exclamó, riendo-. Te pasas de listo y resultas más — Агов, — вигукнув він, сміючись, — твоя розумність
tonto de lo que yo creía. ¿Cómo puede la plantita decirme робить тебе ще дурнішим, ніж я думав: як рослинка
ahora lo que he sabido toda mi vida?
могла розповісти мені те, що я і так знаю все життя?
Procedió a explicar que conocía desde antes las diversas
Потім він став пояснювати, що йому давно відомі всі
propiedades de esa planta específica, y que la planta sólo корисні властивості цього виду рослин, а рослинка
35
лише розповіла йому про галявину на тому місці, куди
ми йдемо, і була не проти, щоб він розповів про це
мені.
На схилі пагорбу дійсно росло багато таких самих
рослин. Я хотів був розсміятися, але не встиг: дон
Хуан сказав мені, щоб я подякував рослинам. Я
почувався дуже незручно і не міг примусити себе
зробити це.
Він доброзичливо посміхнувся і зробив чергове
таємниче зауваження. Він повторив його три або
чотири рази, щоб краще донести до мене свою думку:
— Світ навколо нас — це таємниця; і людина в ньому
— не гірша і не краща за будь-що інше. Якщо
маленька рослинка була з нами доброю, ми повинні
подякувати їй, інакше вона може не дозволити нам
піти.
The way he looked at me when he said that gave me a
La forma en que me miró al decir eso me produjo un
Від його погляду я відчув озноб, тому швидко
chill. I hurriedly leaned over the plants and said, "Thank
escalofrío. Apresuradamente me incliné sobre las plantas y нахилився до рослин і голосно промовив: «Дякую!»
you," in a loud voice.
dije: "Gracias" en voz alta.
He began to laugh in controlled and quiet spurts.
Él empezó a reír en estallidos calmados, bajo control.
Дон Хуан тихенько засміявся.
We walked for another hour and then started on our way
Ми гуляли ще близько години, а потім почали
Caminamos otra hora y luego iniciamos el camino de
back to his house. At a certain time I dropped behind and vuelta a su casa. En cierto momento me quedé atrás y él
рухатися до його будинку. В якийсь момент я відстав
he had to wait for me. He checked my fingers to see if I
tuvo que esperarme. Revisó mis dedos para ver si los había від нього, і він зупинився, щоб мене почекати. Він
had curled them. I had not. He told me imperatively that
curvado. No era así. Me dijo, imperioso, que cuando yo
перевірив, чи тримаю я пальці підігнутими, як він
whenever I walked with him I had to observe and copy his anduviera con él tenía que observar y copiar todas sus
мене вчив. Я не тримав. Наказовим тоном він сказав
maneras, o de lo contrario mejor haría no yendo.
мені, що завжди, коли я з ним, я повинен вивчати і
mannerisms or not come along at all.
копіювати його манеру рухатися, або ж взагалі не
приходити.
"I can't be waiting for you as though you're a child," he
-No puedo estarte esperando como si fueras un niño -dijo — Я не можу постійно чекати на тебе, наче ти дитина,
said in a scolding tone.
en tono de regaño.
— заявив він обуреним тоном.
That statement sunk me into the depths of embarrassment Esa frase me hundió en las profundidades de la vergüenza Я був збентежений і здивований тим, що така стара
and bewilderment. How could it be possible that such an y el desconcierto: ¿Cómo era posible que un hombre tan
людина була набагато спритнішою за мене. Я вважав
old man could walk so much better than I? I thought I was anciano caminase mucho mejor que yo? Me creía de
себе сильним і атлетичним, але дон Хуан змушений
athletic and strong, and yet he had actually had to wait for constitución atlética y fuerte, y sin embargo él había tenido був чекати на мене під час ходи.
me to catch up with him.
que esperar a que yo me le emparejara.
I curled my fingers and strangely enough I was able to
Curvé los dedos y, extrañamente, pude mantenerme a su
Я підігнув пальці, як він хотів, і, на моє здивування,
keep his tremendous pace without any effort. In fact, at
paso sin ningún esfuerzo. De hecho, en ocasiones sentía
більше не відставав від нього. Мені здавалося, що
times I felt that my hands were pulling me forward.
que las manos me jalaban hacia adelante.
руки самі тягнуть мене вперед.
Me sentí exaltado. Era por completo feliz caminando
I felt elated. I was quite happy walking inanely with the
Я був у піднесеному настрої і почувався щасливим,
strange old Indian. I began to talk and asked repeatedly if tontamente con ese extraño viejo indio. Empecé a hablar y le блукаючи по пустелі з дивним старим індіанцем. Я
pregunté repetidas veces si podría mostrarme algunas plantas декілька разів запитав у нього, чи покаже він мені
he would show me some peyote plants. He looked at me
de peyote. Él me miró, pero no dijo una sola palabra.
but did not say a word.
пейот. Він подивися на мене і не промовив ні слова.
had just told him that there was a batch of them growing in
the area he had pointed to, and that she did not mind if he
told me that.
Upon arriving at the hillside I found a whole cluster of the
same plants. I wanted to laugh but he did not give me
time. He wanted me to thank the batch of plants. I felt
excruciatingly self-conscious and could not bring myself
to do it.
He smiled benevolently and made another of his cryptic
statements. He repeated it three or four times as if to give
me time to figure out its meaning.
"The world around us is a mystery," he said. "And men are
no better than anything else. If a little plant is generous
with us we must thank her, or perhaps she will not let us
go."
le había dicho que un buen montón de ellas crecía en el
área recién indicada por él, y que a ella no le molestaba
que don Juan me lo dijera.
Al llegar a la ladera encontré todo un racimo de las
mismas plantas. Quise reír, pero don Juan no me dio
tiempo. Quería que yo diese las gracias al montón de
plantas. Sentí una timidez torturante y no pude decidirme a
hacerlo.
Él sonrió con benevolencia e hizo otra de sus
aseveraciones crípticas. La repitió tres o cuatro veces,
como para darme tiempo de descifrar su sentido.
-El mundo que nos rodea es un misterio -dijo-. Y los
hombres no son mejores que ninguna otra cosa. Si una
plantita es generosa con nosotros, debemos darle las
gracias, o quizá no nos deje ir.
36
4. DEATH IS AN ADVISER
IV. LA MUERTE COMO UNA CONSEJERA
4. СМЕРТЬ ЯК ПОРАДНИК
Wednesday, 25 January 1961
Miércoles, enero 25, 1961
Середа, 25 січня 1961 року
"Would you teach me someday about peyote?" I asked.
-¿Me enseñará usted algún día lo que sabe del peyote? pregunté.
Él no respondió y, como había hecho antes, se limitó a
mirarme como si yo estuviera loco.
Le había mencionado el tema, en conversación casual,
varias veces anteriores, y en cada ocasión arrugó el ceño y
meneó la cabeza. No era un gesto afirmativo ni negativo;
más bien expresaba desesperanza e incredulidad.
He did not answer and, as he had done before, simply
looked at me as if I were crazy.
I had mentioned the topic to him, in casual conversation,
various times already, and every time he frowned and
shook his head. It was not an affirmative or a negative
gesture; it was rather a gesture of despair and disbelief.
He stood up abruptly. We had been sitting on the ground
in front of his house. An almost imperceptible shake of his
head was the invitation to follow him.
We went into the desert chaparral in a southerly direction.
He mentioned repeatedly as we walked that I had to be
aware of the uselessness of my self-importance and of my
personal history.
"Your friends," he said, turning to me abruptly. "Those
who have known you for a long time, you must leave them
quickly."
I thought he was crazy and his insistence was idiotic, but I
did not say anything. He peered at me and began to laugh.
After a long hike we came to a halt. I was about to sit
down to [/and] rest but he told me to go some twenty yards
away and talk to a batch of plants in a loud and clear
voice. I felt ill at ease and apprehensive. His weird
demands were more than I could bear and I told him once
more that I could not speak to plants, because I felt
ridiculous. His only comment was that my feeling of selfimportance was immense. He seemed to have made a
sudden decision and said that I should not try to talk to
plants until I felt easy and natural about it.
"You want to learn about them and yet you don't want to
do any work," he said accusingly. "What are you trying to
— Ви коли-небудь вчитимете мене знанням про пейот,
доне Хуане? — запитав я.
Він, як і раніше, нічого не відповів і подивився на
мене, як на божевільного.
Я намагався вже декілька разів підняти цю тему в
наших розмовах, і кожного разу він насуплювався і
хитав головою — не підтримуючи чи відхиляючи цим
жестом мою пропозицію, а зображаючи відчай і
зневіру у моїй здатності щось зрозуміти.
Se puso en pie abruptamente. Habíamos estado sentados
Раптом дон Хуан підвівся. Ми сиділи на землі перед
en el piso frente a su casa. Una sacudida casi
його будинком. Ледь помітним кивком голови він
imperceptible de cabeza fue la invitación a seguirlo.
вказав мені йти за ним. Ми заглибились в пустельний
чапараль і рушили у південному напрямку.
Entramos en el chaparral, caminando más o menos hacia el Поки ми йшли, він декілька разів нагадував мені про
sur. Durante la marcha, don Juan mencionó repetidamente те, що я маю усвідомити непотрібність почуття
que yo debía darme cuenta de lo inútiles que eran mi
власної важливості та особистої історії.
arrogancia y mi historia personal.
-Tus amigos -dijo volviéndose de pronto hacia mí-. Esos — Твої друзі, — сказав він, несподівано повернувшись
que te han conocido durante mucho tiempo: debes ya dejar до мене, — ті, які вже довго тебе знають — ти повинен
de verlos.
покинути їх якомога швидше.
Pensé que estaba loco y que su insistencia era idiota, pero Я подумав, що він божевільний, і його наполегливість
no dije nada. Él me escudriñó y echó a reír.
в цьому питанні — безглузда. Але я нічого не сказав.
Він подивився на мене і почав сміятися.
Tras una larga caminata nos detuvimos. Estaba a punto de Після довгого переходу ми зробили зупинку. Я вже
збирався сісти і відпочити, але дон Хуан сказав мені
sentarme a descansar, pero él me dijo que fuera a unos
veinte metros de distancia y hablara, en voz alta y clara, a піти і поговорити голосно і чітко з групою рослин, яка
un grupo de plantas. Me sentí incómodo y aprensivo. Sus знаходилася у двадцяти ярдах від нас. Я відчував
extrañas exigencias eran más de lo que yo podía soportar, скутість і якусь розумову загальмованість. Його
прохання видавалися мені занадто химерними, і я
y le dije nuevamente que no me era posible hablar a las
plantas, porque me sentía ridículo. Su único comentario
сказав, що я не можу розмовляти з рослинами, тому
fue que me daba yo una importancia inmensa. Pareció
що почуваю себе безглуздо. Він лише зауважив на це,
hacer una decisión súbita, y dijo que yo no debía tratar de що моє почуття власної важливості просто неосяжне,
hablar a las plantas hasta que me sintiera cómodo y natural але потім, здається, раптово передумав і сказав, що
мені більше не потрібно намагатися розмовляти з
al respecto.
рослинами до тих пір, доки я не навчуся робити це
легко і природно.
-Quieres aprender todo lo de las plantas, pero no quieres
— Ти хочеш вчитися знанню про рослини, але не
trabajar para nada -dijo, acusador-. ¿Qué te propones?
хочеш працювати в цьому напрямку, — сказав дон
37
do?"
My explanation was that I wanted bona fide information
about the uses of plants, thus I had asked him to be my
informant. I had even offered to pay him for his time and
trouble.
"You should take the money," I said. "This way we both
would feel better. I could then ask you anything I want to
because you would be working for me and I would pay
you for it. What do you think of that?"
He looked at me contemptuously and made an obscene
sound with his mouth, [by] making his lower lip and his
tongue vibrate by exhaling with great force.
"That's what I think of it," he said and laughed hysterically
at the look of utmost surprise that I must have had on my
face.
It was obvious to me that he was not a man I could easily
contend with. In spite of his age, he was ebullient and
unbelievably strong. I had had the idea that, being so old,
he could have been the perfect "informant" for me. Old
people, I had been led to believe, made the best informants
because they were too feeble to do anything else except
talk. Don Juan, on the other hand, was a miserable subject.
I felt he was unmanageable and dangerous. The friend who
had introduced us was right. He was an eccentric old
Indian; and although he was not plastered out of his mind
most of the time, as my friend had told me, he was worse
yet, he was crazy. I again felt the terrible doubt and
apprehension I had experienced before. I thought I had
overcome that. In fact, I had had no trouble at all
convincing myself that I wanted to visit him again. The
idea had crept into my mind, however, that perhaps I was a
bit crazy myself when I realized that I liked to be with
him. His idea that my feeling of self-importance was an
obstacle had really made an impact on me. But all that was
apparently only an intellectual exercise on my part; the
moment I was confronted with his odd behavior I began to
experience apprehension and I wanted to leave.
Mi explicación fue que yo deseaba información fidedigna
sobre los usos de las plantas; por eso le había pedido ser
mi informante. Incluso había ofrecido pagarle por su
tiempo y por la molestia.
-Debería usted aceptar el dinero -dije-. En esta forma los
dos nos sentiríamos mejor. Yo, entonces, podría
preguntarle lo que quisiera, porque usted trabajaría para mí
y yo le pagaría. ¿Qué le parece?
Me miró con desprecio y produjo con la boca un ruido
majadero, exhalando con gran fuerza para hacer vibrar su
labio inferior y su lengua.
-Eso es lo que me parece -dijo, y rió histéricamente de la
expresión de sorpresa absoluta que debo haber tenido en el
rostro.
Obviamente, no era un hombre con el que yo pudiera
vérmelas fácilmente. Pese a su edad, estaba lleno de
entusiasmo y de una fuerza increíble. Yo había tenido la
idea de que, por ser tan viejo, resultaría un "informante"
perfecto. La gente vieja, se me había hecho creer, era la
mejor informante porque se hallaba demasiado débil para
hacer otra cosa que no fuese hablar. Don Juan, en cambio,
era un pésimo sujeto. Yo lo sentía incontrolable y
peligroso. El amigo que nos presentó tenía razón. Era un
indio viejo y excéntrico, y aunque no se halla perdido de
borracho la mayor parte del tiempo, como mi amigo había
dicho, la cosa era peor aún: estaba loco. Sentí renacer las
tremendas dudas y temores que había experimentado
antes. Creía haber superado eso. De hecho, no tuve
ninguna dificultad para convencerme de que deseaba
visitarlo nuevamente. Sin embargo, la idea de que acaso
yo mismo estaba algo loco se coló en mi mente cuando
advertí que me gustaba estar con él. Su idea de que mi
sentimiento de importancia era un obstáculo, me había
producido un verdadero impacto. Pero todo eso era al
parecer un mero ejercicio intelectual por parte mía; apenas
me hallaba cara a cara con su extraña conducta, empezaba
a experimentar aprensión y deseaba irme.
Хуан осудливо. — Чим же ти хочеш займатися?
Я пояснив йому, що мені потрібна достовірна
інформація про використання індіанцями рослин.
Тому я й попросив його бути моїм інформатором і
навіть запропонував заплатити за його час і клопіт.
— Вам треба було взяти гроші, — сказав я. — Так
було б краще для кожного з нас. Я міг би вас
запитувати про що завгодно, тому що ви б на мене
працювали і я б вам за це платив. Що ви про це
думаєте?
Він глянув на мене презирливо і видав своїм ротом
непристойний звук, змусивши свою нижню губу і язик
вібрувати, видихаючи із силою повітря.
— Ось що я про це думаю, — відповів він і почав
істерично реготати над виразом крайнього здивування
на моєму обличчі.
Очевидно, що дон Хуан був не тією людиною, яку я
міг легко здолати. Не дивлячись на його вік, він був
дуже енергійним та неймовірно сильним.
Знайомлячись з ним, я був впевнений, що такий
старий дід буде для мене чудовим інформатором.
Старі люди, на моє глибоке переконання, ставали
найкращими інформаторами, тому що були вже
занадто слабкі для будь-чого, окрім балачок. Але дон
Хуан зовсім не підходив на цю роль — я відчував, що
він некерований та небезпечний. Мій друг, який нас
познайомив, виявився правим: дон Хуан був
дивакуватим старим індіанцем. І хоча більшість часу
він не був схожий на людину, що вижила з розуму, як
це стверджував мій товариш, для себе я вирішив, що
він просто божевільний. В мені знову прокинулися
старі сумніви і побоювання стосовно доцільності мого
спілкування з ним, які, здавалось, я вже давно
переборов. Однак я пам’ятав, як легко після нашої
першої зустрічі я вирішив для себе відшукати дона
Хуана знову. Мені закралася в голову ідея, що,
можливо, я сам був трохи божевільним, оскільки мені
подобалася його компанія. Крім того, його думка про
те, що моє почуття власної важливості є вадою, яку
треба перемогти, дійсно на мене вплинула. Але всі ці
роздуми та умовиводи ставали неважливими, як тільки
я стикався з його химерною поведінкою в реальному
38
I said that I believed we were so different that there was no
possibility of our getting along.
"One of us has to change," he said, staring at the ground.
"And you know who."
He began humming a Mexican folk song and then lifted
his head abruptly and looked at me. His eyes were fierce
and burning. I wanted to look away or close my eyes, but
to my utter amazement I could not break away from his
gaze.
He asked me to tell him what I had seen in his eyes. I said
that I saw nothing, but he insisted that I had to voice what
his eyes had made me feel aware of. I struggled to make
him understand that the only thing his eyes made me
aware of was my embarrassment, and that the way he was
looking at me was very discomforting.
He did not let go. He kept a steady stare. It was not an
outright menacing or mean look; it was rather a mysterious
but unpleasant gaze.
He asked me if he reminded me of a bird.
"A bird?" I exclaimed.
He giggled like a child and moved his eyes away from me.
"Yes," he said softly. "A bird, a very funny bird!"
He locked his gaze on me again and commanded me to
remember. He said with an extraordinary conviction that
he "knew" I had seen that look before.
My feelings of the moment were that the old man
provoked me, against my honest desire, every time he
opened his mouth. I stared back at him in obvious
defiance. Instead of getting angry he began to laugh. He
slapped his thigh and yelled as if he were riding a wild
horse. Then he became serious and told me that it was of
utmost importance that I stop fighting him and remember
that funny bird he was talking about.
"Look into my eyes," he said.
His eyes were extraordinarily fierce. There was a feeling
about them that actually reminded me of something but I
was not sure what it was. I pondered upon it for a moment
житті: я одразу починав відчувати страх, і мені
хотілося піти.
Dije que éramos tan distintos que, pensaba, no había
Я сказав, що ми з ним такі різні, що просто не здатні
posibilidad de llevarnos bien.
поладнати один з одним.
-Uno de nosotros tiene que cambiar -dijo él, mirando el
— Один з нас повинен змінитися, — відповів дон
suelo-. Y tú sabes quién.
Хуан, дивлячись в землю. — І ти знаєш, хто саме.
Empezó a tararear una canción ranchera y, de repente, alzó Він почав наспівувати мексиканську народну пісеньку,
la cabeza para mirarme, Sus ojos eran fieros y ardientes.
а потім несподівано підняв голову і подивився на
Quise apartar los míos o cerrarlos, pero para mi completo мене. В його очах палала лють. Я хотів відвести свій
asombro no pude zafarme de su mirada.
погляд або замружитись, але, на мій величезний
подив, я не міг припинити дивитися йому в очі.
Me pidió decirle lo que había visto en sus ojos. Dije que
Він попросив мене сказати, що я побачив в його очах.
no vi nada, pero él insistió en que yo debía dar voz a
Я відповів, що нічого не побачив, але він наполягав,
aquello de lo que sus ojos me habían hecho darme cuenta. щоб я сказав, що саме змусили мене відчути його очі.
Pugné por hacerle entender que sus ojos no me daban
Я спробував пояснити, що його погляд викликав у
conciencia más que de mi desazón, y que la forma en que мене лише збентеження і дискомфорт.
me miraba era muy incómoda.
No me soltó. Mantuvo la mirada fija. No era
Але дон Хуан не відступав. Він продовжував дивитися
declaradamente maligna ni amenazante; era más bien un
на мене. В його очах не було загрози або злості; це був
mirar misterioso pero desagradable.
загадковий, але неприємний і пильний погляд.
Me preguntó si no me recordaba un pájaro.
Він запитав, чи не нагадую я йому птаха.
-¿Un pájaro? -exclamé.
— Птаха? — вигукнув я здивовано.
Soltó una risita de niño y apartó sus ojos de mí.
Він тихенько засміявся, наче дитина, і відвів очі.
-Sí -dijo con suavidad-. ¡Un pájaro, un pájaro muy raro!
— Так, — тихо відповів він, — птаха. Одного дуже
особливого птаха.
Volvió a atrapar mis ojos con los suyos y me ordenó
Дон Хуан знову скував мене своїми очима і наказав
recordar. Dijo con extraordinaria convicción que él "sabía" згадувати. Він додав з надзвичайною впевненістю, що
que yo había visto antes esa mirada.
він знає, що я вже бачив такий погляд раніше.
Я подумав, що дон Хуан навмисне чіпляється до мене
Mi sentir de aquellos momentos era que el anciano me
encolerizaba, pese a mi buena voluntad, cada vez que abría кожного разу, коли ми з ним розмовляємо, хоча я не
la boca. Me le quedé viendo con obvio desafío. En vez de даю жодного приводу для цього. Тому я почав, у свою
чергу, дивитися йому в очі з демонстративною
enojarse echó a reír. Se golpeó el muslo y gritó como si
непокорою. Замість того, щоб розсердитися, він
cabalgara un potro salvaje. Luego se puso serio y me
indicó la importancia suprema de que yo dejara de pelear засміявся, а потім плеснув себе по стегнах і закричав
con él y recordarse aquel pájaro raro del cual hablaba.
так, наче він мчить на дикому коні. Але згодом він
посерйознішав і сказав, що дуже важливо, щоб я
припинив чинити йому опір і згадав того особливого
птаха, про якого він говорить.
-Mírame a los ojos -dijo.
— Дивись мені в очі, — додав він.
Sus ojos eran extraordinariamente fieros. Tenían un aura В його погляді палала шалена лють. Його очі дійсно
que en verdad me recordaba algo, pero yo no estaba
нагадали мені дещо, але я не був впевнений, що саме.
seguro de qué cosa era. Me esforcé un momento y
Я на хвильку задумався над цим, а потім зрозумів:
39
and then I had a sudden realization; it was not the shape of
his eyes nor the shape of his head, but some cold
fierceness in his gaze that had reminded me of the look in
the eyes of a falcon. At the very moment of that realization
he was looking at me askew and for an instant my mind
experienced a total chaos. I thought I had seen a falcon's
features instead of don Juan's. The image was too fleeting
and I was too upset to have paid more attention to it.
entonces, de pronto, me di cuenta: no la forma de los ojos
ni de la cabeza, sino cierta fría fiereza en la mirada, me
recordaba los ojos de un halcón. En el mismo instante en
que lo advertí, don Juan me miraba de lado, y por un
segundo mi mente experimentó un caos total. Creí haber
visto las facciones de un halcón en vez de los de don Juan.
La imagen fue demasiado fugaz y yo me hallaba
demasiado sobresaltado para haberle prestado más
atención.
In a very excited tone I told him that I could have sworn I En tono de gran excitación, le dije que podría jurar haber
had seen the features of a falcon on his face. He had
visto las facciones de un halcón en su rostro. Él tuvo otro
another attack of laughter.
ataque de risa.
I have seen the look in the eyes of falcons. I used to hunt He visto cómo miran los halcones. Solía cazarlos cuando
them when I was a boy, and in the opinion of my
era niño, y en la opinión de mi abuelo me desempeñaba
grandfather I was good. He had a Leghorn chicken farm
bien. El abuelo tenía una granja de gallinas Leghorn y los
and falcons were a menace to his business. Shooting them halcones eran una amenaza para su negocio. Dispararles
was not only functional but also "right". I had forgotten
no era sólo funcional, sino también "justo". Yo había
until that moment that the fierceness of their eyes had
olvidado, hasta ese momento, que la fiera mirada de las
haunted me for years, but it was so far in my past that I
aves me obsesionó durante años; se hallaba en un pasado
thought I had lost the memory of it.
tan remoto que creía haber perdido memoria de ella.
справа була не в формі його очей або голови, але в
холодній жорстокості його погляду, який нагадав мені
погляд сокола. В той момент, коли я це збагнув, у мене
запаморочилося в голові, і мені здалося, що я бачу
риси сокола замість обличчя дона Хуана. Видіння
тривало лише мить, і я був занадто засмученим, щоб
спробувати розгледіти в ньому щось більше.
Дуже стривоженим тоном я сказав дону Хуану, що
можу присягнутися, що бачив риси сокола на його
обличчі. У нього зчинився черговий напад сміху.
Я знав, як блищать очі соколів. Я полював на них,
коли був малим хлопцем, і, на думку мого діда, мені
це непогано вдавалося. У нього була ферма
леґорнських курей, і соколи були загрозою для його
бізнесу. Полювання на них було справою не тільки
корисною, але й «правильною». І лише зараз я згадав,
що шалена лють соколиних очей переслідувала мене
роками, але це було так давно в минулому, що,
здається, спогади про це мали б стертися з моєї пам’яті
назавжди.
"I used to hunt falcons," I said.
-Yo cazaba halcones -dije.
— Колись давно я полював на соколів, — сказав я.
"I know it," don Juan replied matter-of-factly.
-Lo sé -repuso don Juan como si tal cosa.
— Я знаю, — відповів дон Хуан так, наче йому було
це достеменно відомо.
Su tono contenía tal certeza que empecé a reír. Pensé que В його словах було стільки впевненості, що я почав
His tone carried such a certainty that I began to laugh. I
era un tipo absurdo. Tenía el descaro de hablar como si en сміятися. В той момент він здавався мені
thought he was a preposterous fellow. He had the gall to
sound as if he knew I had hunted falcons. I felt supremely verdad supiese que yo cazaba halcones. Lo desprecié
посміховиськом. Він навмисно говорив так, наче
contemptuous of him.
enormemente.
справді знав, що я колись полював на соколів. Я відчув
глибоку зневагу до нього.
"Why do you get so angry?" he asked in a tone of genuine -¿Por qué te enojas tanto? -preguntó en un tono de genuina — Чому ти так розсердився? — запитав він зі щирим
concern.
preocupación.
занепокоєнням в голосі.
I did not know why. He began to probe me in a very
Yo ignoraba por qué. Él se puso a sondearme de un modo Я не знав чому. Тоді дон Хуан продовжив своє
unusual manner. He asked me to look at him again and tell muy insólito. Me pidió mirarlo de nuevo y hablarle del
чудернацьке випробування і попросив мене знову
him about the "very funny bird" he reminded me of. I
"pájaro muy raro" que me recordaba. Luché contra él y,
подивитися йому в очі і розповісти про «дуже
struggled against him and out of contempt said that there por despecho, dije que no había nada de qué hablar. Luego особливого птаха», якого він мені нагадує. Я почав
was nothing to talk about. Then I felt compelled to ask
me sentí forzado a preguntarle por qué había dicho saber опиратися і сказав з презирством, що мені немає про
him why he had said he knew I used to hunt falcons.
que yo solía cazar halcones. En lugar de responderme,
що розповідати; і нарешті був вимушений запитати
Instead of answering me he again commented on my
volvió a comentar mi conducta. Dijo que yo era un tipo
його, чому він сказав, що знає, що я колись полював
behavior. He said I was a violent fellow that was capable violento, capaz de "echar espuma por la boca" al menor
на соколів. Замість відповіді він знову звернув увагу
of "frothing at the mouth" at the drop of a hat. I protested pretexto. Protesté, negando que eso fuera cierto; siempre на мою поведінку і сказав, що я маю насильницьку
that that was not true; I had always had the idea I was
había tenido la idea de ser bastante simpático y calmado. натуру і у мене починає «йти піна з роту» від
40
rather congenial and easygoing. I said it was his fault for
forcing me out of control with his unexpected words and
actions.
Dije que era culpa suya por sacarme de mis casillas con
sus palabras y acciones inesperadas.
"Why the anger?" he asked.
I took stock of my feelings and reactions. I really had no
need to be angry with him.
He again insisted that I should look into his eyes and tell
him about the "strange falcon". He had changed his
wording; he had said before, "a very funny bird," then he
substituted it with "strange falcon". The change in wording
summed up a change in my own mood. I had suddenly
become sad.
He squinted his eyes until they were two slits and said in
an overdramatic voice that he was "seeing" a very strange
falcon. He repeated his statement three times as if he were
actually seeing it there in front of him.
-¿por qué la ira? -preguntó.
Hice un avalúo de mis sentimientos y reacciones.
Realmente no tenía necesidad de airarme con él.
Insistió nuevamente en que mirara sus ojos y le hablara del
"extraño halcón". Había cambiado su fraseo; el "pájaro
muy raro" de que hablaba antes se había vuelto el "extraño
halcón". El cambio de palabras resumió un cambio en mi
propio estado de ánimo. De repente me había puesto triste.
"Don't you remember it?" he asked.
I did not remember anything of the sort.
"What's strange about the falcon?" I asked.
"You must tell me that," he replied.
I insisted that I had no way of knowing what he was
referring to, therefore I could not tell him anything.
"Don't fight me!" he said. "Fight your sluggishness and
remember."
I seriously struggled for a moment to figure him out. It did
not occur to me that I could just as well have tried to
remember.
-¿No lo recuerdas? -preguntó.
Yo no recordaba nada por el estilo.
-¿Qué de extraño tiene el halcón? -pregunté.
-Eso me lo debes decir tú -repuso.
Insistí en que no tenía forma de saber a qué se refería; por
tanto, no podía decirle nada.
-¡No luches conmigo! -dijo-. Lucha contra tu pereza y
recuerda.
Durante un momento me esforcé seriamente por
desentrañar su intención. No se me ocurrió que igual
podría haber tratado de acordarme.
"There was a time when you saw a lot of birds," he said as
though cueing me.
I told him that when I was a child I had lived on a farm
and had hunted hundreds of birds.
He said that if that was the case I should not have any
difficulty remembering all the funny birds I had hunted.
He looked at me with a question in his eyes, as if he had
just given me the last clue.
"I have hunted so many birds," I said, "that I can't recall
anything about them."
"This bird is special," he replied almost in a whisper. "This
-En un tiempo viste muchos pájaros -dijo como
apuntándome.
Le dije que de niño viví en una granja y cacé cientos de
aves.
Respondió que, en tal caso, no me costaría trabajo recordar
a todas las aves raras que había cazado.
Me miró con una pregunta en los ojos, como si acabara de
darme la última pista.
-He cazado tantos pájaros -dije- que no recuerdo nada de
ellos.
Este pájaro es especial -repuso casi en un susurro-. Este
Achicó los ojos hasta convertirlos en ranuras, y dijo en
tono sobreactuado que estaba "viendo" un halcón muy
extraño. Repitió su afirmación tres veces, como si en
verdad estuviera viéndolo allí frente a él.
найменшого невдоволення. Я запротестував і сказав,
що це неправда, оскільки завжди вважав себе
людиною легкою у спілкуванні. А потім додав, що це
його провина, і що я завжди втрачаю контроль
внаслідок саме його непередбачуваних слів та вчинків.
— Але чому ти сердишся? — запитав дон Хуан.
Я спробував проаналізувати свої почуття та реакції.
Мені справді не було за що на нього гніватися.
Він знову сказав, щоб я поглянув йому в вічі і розповів
про «дивного сокола». Тепер формулювання
змінилося: раніше він говорив «дуже особливий птах»,
а натомість почав говорити «дивний сокіл». Така зміна
певним чином вплинула на мій настрій: несподівано
мені стало сумно.
Він примружив очі так, що вони перетворилися на дві
вузькі щілини, і дуже драматичним тоном сказав, що
він «бачить» дуже дивного сокола. Дон Хуан повторив
це твердження тричі так, наче він насправді бачив
птаха прямо перед собою.
— Ти не пам’ятаєш його? — запитав він.
Я не пам’ятав нічого подібного.
— А що такого дивного в цьому соколі?
— Це ти мені маєш сказати, — відповів він.
Я знову сказав, що не маю жодного уявлення, про що
він говорить, тому не можу нічого йому розповісти.
— Не чини мені опір! — промовив він. — Чини опір
своїй загальмованості і пригадуй.
Я зробив ще одну спробу вгадати, у яку гру він зі
мною грає. Мені не спадало на думку, що ті самі
зусилля я міг би витрати на те, щоб спробувати
пригадати.
— Були часи, коли ти бачив багато птахів, — сказав
дон Хуан, немовби натякаючи мені на щось.
Я відповів, що коли був малим, то жив на фермі і
багато полював на птахів.
Він сказав, що якщо це правда, то я можу з легкістю
пригадати всіх незвичайних птахів, яких я вполював.
А потім подивився на мене так, наче тільки що дав
мені останню підказку.
— Я вполював стільки птахів, що не можу згадати
взагалі нічого конкретного про них, — сказав я.
— Але цей птах особливий, — промовив він майже
41
bird is a falcon."
I became involved again in figuring out what he was
driving at. Was he teasing me? Was he serious? After a
long interval he urged me again to remember. I felt that it
was useless for me to try to end his play; the only other
thing I could do was to join him.
"Are you talking about a falcon that I have hunted?" I
asked.
"Yes," he whispered with his eyes closed.
"So this happened when I was a boy?"
"Yes."
"But you said you're seeing a falcon in front of you now."
"I am."
"What are you trying to do to me?"
"I'm trying to make you remember."
"What? For heaven's sakes!"
"A falcon swift as light," he said, looking at me in the
eyes. I felt my heart had stopped.
"Now look at me," he said.
But I did not. I heard his voice as a faint sound. Some
stupendous recollection had taken me wholly. The white
falcon!
It all began with my grandfather's explosion of anger upon
taking a count of his young Leghorn chickens. They had
been disappearing in a steady and disconcerting manner.
He personally organized and carried out a meticulous
vigil, and after days of steady watching we finally saw a
big white bird flying away with a young Leghorn chicken
in its claws. The bird was fast and apparently knew its
route. It swooped down from behind some trees, grabbed
the chicken and flew away through an opening between
two branches. It happened so fast that my grandfather had
hardly seen it, but I did and I knew that it was indeed a
falcon. My grandfather said that if that was the case it had
to be an albino.
We started a campaign against the albino falcon and twice
I thought I had gotten it. It even dropped its prey, but it got
away. It was too fast for me. It was also very intelligent; it
pájaro es un halcón.
Nuevamente me puse a pensar a dónde querría llevarme.
¿Se burlaba? ¿Hablaba en serio? Tras un largo intervalo,
me instó otra vez a recordar. Sentí que era inútil tratar de
acabar con su juego; sólo me quedaba jugar con él.
пошепки. — Цей птах — сокіл.
Я знову поринув у марні спроби з’ясувати, з якою
метою дон Хуан все це робить. Чи не глузує він з
мене? Чи справді говорить все це серйозно? Після
довгої перерви він знову наполіг, щоб я почав
пригадувати. Я відчув, що у мене немає ніякої
можливості відмовитися від цієї його гри, тому все, що
мені лишалося, це приєднатися до неї.
-¿Habla usted de un halcón que yo he cazado? -pregunté. — Ви говорите про сокола, на якого я полював? —
запитав я.
-Sí -murmuró con los ojos cerrados.
— Так, — прошепотів він із закритими очима.
-De modo que, ¿esto pasó cuando yo era niño?
— То це сталося, коли я був ще малим?
-Sí.
— Так.
-Pero usted dijo que está viendo ahora un halcón frente a — Але ви сказали, що бачите сокола прямо перед
usted.
собою зараз.
-Lo veo.
— Бачу.
-¿Qué trata usted de hacerme?
— Що ви намагаєтеся зі мною зробити?
-Trato de hacerte recordar.
— Я намагаюся змусити тебе пригадати.
-¿Qué cosa? ¡Por amor de Dios!
— Заради бога! Пригадати що?
-Un halcón rápido como la luz -dijo mirándome a los ojos. — Сокола, швидкого, як світло, — промовив він,
Sentí que mi corazón se detenía.
дивлячись мені в очі.
Моє серце зупинилося.
-Ahora mírame -dijo.
— А тепер подивись на мене, — сказав він.
Pero no lo hice. Percibía su voz como un sonido leve.
Але я не подивився. Його голос лунав до мене, наче
Cierto recuerdo colosal se había posesionado de mí. ¡El
здалеку. Мене повністю поглинув один дивовижний
halcón blanco!
спогад. Спогад про білого сокола!
Todo empezó con el estallido de ira que tuvo mi abuelo al Все почалося з вибуху гніву мого діда після чергового
contar sus pollos Leghorn. Habían estado desapareciendo підрахунку леґорнських курчат, яких він розводив. Їх
en forma continua y desconcertante. Él organizó y ejecutó кількість постійно меншала внаслідок незрозумілих
personalmente una meticulosa vigilia, y tras días de
причин. Він особисто організував невсипне
observación constante vimos finalmente una gran ave
спостереження, і через декілька днів ми нарешті
blanca que se alejaba volando con un pollo en las garras. помітили великого білого птаха, який ніс у пазурах
El ave era rauda y al parecer conocía su ruta. Descendió
молоде курча. Він був швидким і точно знав свій
desde el cobijo de unos árboles, aferró el pollo y voló por маршрут: птах блискавкою вислизнув з-поміж дерев,
una abertura entre dos ramas. Ocurrió tan rápido que mi
схопив курча і зник в отворі між двома гілками. Це
abuelo casi ni vio al ave, pero yo sí, y supe que era en
трапилось так швидко, що мій дідусь майже нічого не
verdad un halcón. Mi abuelo dijo que, en ese caso, debía побачив, але я добре розгледів, що це був справжній
ser un albino.
сокіл. Мій дідусь сказав, що якщо це правда, то сокіл
має бути альбіносом.
Iniciamos una campaña contra el halcón albino y dos
Ми почали полювання на білого сокола, і двічі мені
veces creí tenerlo cazado. Incluso dejó caer la presa, pero здавалося, що я його дістав. Одного разу він навіть
escapó. Era demasiado veloz para mí. También era muy
випустив з пазурів свою здобич, але все рівно зник.
42
never came back to hunt on my grandfather's farm.
I would have forgotten about it had my grandfather not
needled me to hunt the bird. For two months I chased the
albino falcon all over the valley where I lived. I learned its
habits and I could almost intuit its route of flight, yet its
speed and the suddenness of its appearance would always
baffle me. I could boast that I had prevented it from taking
its prey, perhaps every time we had met, but I could never
bag it.
In the two months that I carried on the strange war against
the albino falcon I came close to it only once. I had been
chasing it all day and I was tired. I had sat down to rest
and fell asleep under a tall eucalyptus tree. The sudden cry
of a falcon woke me up. I opened my eyes without making
any other movement and I saw a whitish bird perched in
the highest branches of the eucalyptus tree. It was the
albino falcon. The chase was over. It was going to be a
difficult shot; I was lying on my back and the bird had its
back turned to me. There was a sudden gust of wind and I
used it to muffle the noise of lifting my .22 long rifle to
take aim. I wanted to wait until the bird had turned or until
it had begun to fly so I would not miss it. But the albino
bird remained motionless. In order to take a better shot I
would have needed to move and the falcon was too fast for
that. I thought that my best alternative was to wait. And I
did, a long, interminable time. Perhaps what affected me
was the long wait, or perhaps it was the loneliness of the
spot where the bird and I were; I suddenly felt a chill up
my spine and in an unprecedented action I stood up and
left. I did not even look to see if the bird had flown away.
I never attached any significance to my final act with the
albino falcon. However, it was terribly strange that I did
not shoot it. I had shot dozens of falcons before. On the
farm where I grew up, shooting birds or hunting any kind
inteligente; nunca regresó a asolar la granja de mi abuelo.
Він був занадто швидким для мене, а також дуже
розумним: він більше ніколи не повертався на ферму
мого діда.
Yo habría olvidado el asunto si el abuelo no me hubiese
Так я і забув би про нього, якщо б мій дід не підбив
aguijoneado a cazar el ave. Durante dos meses perseguí al мене продовжити полювання на птаха. Два місяці я
halcón albino por todo el valle donde vivíamos. Aprendí
вистежував сокола-альбіноса по долині, в якій ми
sus hábitos y casi me era posible intuir su ruta de vuelo,
жили. Я вивчив його звички і міг практично інтуїтивно
pero su velocidad y lo brusco de sus apariciones siempre передбачити шляхи його пересування. Однак його
me desconcertaban. Podía yo alardear de haberle impedido швидкість і те, як несподівано він з’являвся і зникав,
cobrar su presa, quizá todas las veces que nos
завжди руйнували мої плани. Я міг похизуватися лише
encontramos, pero nunca logré echarlo en mi morral.
тим, що заважав соколу вполювати здобич практично
кожного разу, коли ми зустрічалися, однак мені ніяк
не вдавалося вбити його.
En los dos meses en que libré la extraña guerra contra el
За два місяці нашого протиборства з соколомhalcón albino, sólo una vez estuve cerca de él. Había
альбіносом мені лише одного разу пощастило
estado cazándolo todo el día y me hallaba cansado. Me
підібратися до нього достатньо близько. Я
senté a reposar y me quedé dormido bajo un eucalipto. El переслідував його цілий день і втомився. Я сів
grito súbito de un halcón me despertó. Abrí los ojos sin
перепочити і заснув під високим евкаліптом.
hacer ningún otro movimiento, y vi un ave blancuzca
Несподіваний крик сокола розбудив мене. Я відкрив
encaramada en las ramas más altas del eucalipto. Era el
очі, залишаючись повністю нерухомим, і побачив
halcón albino. La caza había terminado. Iba a ser un tiro
білуватого птаха, який сидів на самій верхівці
difícil; yo estaba acostado y el ave me daba la espalda.
евкаліпта. Це був сокіл-альбінос — я нарешті
Hubo una repentina racha de viento y la aproveché para
вистежив його. Це мав бути складний постріл: я лежав
ahogar el sonido de alzar mi rifle 22 largo para apuntar.
на спині, а птах сидів на дереві спиною до мене. Я
Quería esperar que el halcón se volviera o empezara a
використав раптовий порив вітру, щоб підняти свою
volar, para no fallarle. Pero el ave permaneció inmóvil.
рушницю двадцять другого калібру та прицілитися. Я
Para mejor dispararle, habría tenido que moverme, y era
вирішив дочекатися, поки птах повернеться в мою
demasiado rápida para ello. Pensé que mi mejor alternativa сторону або спробує злетіти — тоді б я точно не
era aguardar. Y eso hice durante un tiempo largo,
схибив. Але сокіл залишався нерухомим. Щоб краще
interminable. Acaso me afectó la prolongada espera, o
прицілитися, мені потрібно було трохи посунутися,
quizá fue la soledad del sitio donde el halcón y yo nos
але птах був занадто швидким, і я не міг собі цього
hallábamos; de pronto sentí un escalofrío ascender por mi дозволити. Тому я вирішив, що найкращим варіантом
espina y, en una acción sin precedente, me puse en pie y
буде чекати. І я чекав, довго, нескінченно довго. А
me fui. Ni siquiera vi si el halcón había volado.
потім, чи то через таке довге очікування, чи то від
самотності місця, в якому ми перебували разом із
соколом, я раптом відчув озноб у себе на спині і,
несподівано для самого себе, підвівся та пішов. Я
навіть не озирнувся подивитися, чи полетів сокіл.
Jamás atribuí ningún significado a mi acto final con el
Я ніколи не надавав особливого значення моєму
halcón albino. Pero fue muy raro que no le disparara. Yo останню вчинку із соколом-альбіносом. Однак мене
había matado antes docenas de halcones. En la granja
дійсно здивувало те, що я не застрелив його. Я вбивав
donde crecí, matar aves o cazar cualquier tipo de animal
десятки соколів до цього — на фермі, де я виріс,
43
of animal was a matter of course.
Don Juan listened attentively as I told him the story of the
albino falcon.
"How did you know about the white falcon?" I asked when
I had finished.
"I saw it," he replied.
"Where?"
"Right here in front of you."
I was not in an argumentative mood any more.
"What does all this mean?" I asked.
He said that a white bird like that was an omen, and that
not shooting it down was the only right thing to do.
"Your death gave you a little warning," he said with a
mysterious tone. "It always comes as a chill."
"What are you talking about?" I said nervously.
He really made me nervous with his spooky talk.
"You know a lot about birds," he said. "You've killed too
many of them. You know how to wait. You have waited
patiently for hours. I know that. I am seeing it."
His words caused a great turmoil in me. I thought that
what annoyed me the most about him was his certainty. I
could not stand his dogmatic assuredness about issues in
my own life that I was not sure of myself. I became
engulfed in my feelings of dejection and I did not see him
leaning over me until he actually had whispered something
in my ear. I did not understand at first and he repeated it.
He told me to turn around casually and look at a boulder to
my left. He said that my death was there staring at me and
if I turned when he signaled me I might be capable of
seeing it.
He signaled me with his eyes. I turned and I thought I saw
a flickering movement over the boulder. A chill ran
through my body, the muscles of my abdomen contracted
involuntarily and I experienced a jolt, a spasm. After a
moment I regained my composure and I explained away
the sensation of seeing the flickering shadow as an optical
illusion caused by turning my head so abruptly.
era cosa común y corriente.
полювання на птахів та на іншу дичину було звичною
справою.
Don Juan escuchó atentamente mientras yo narraba la
Дон Хуан дуже уважно вислухав мою розповідь про
historia del halcón albino.
сокола-альбіноса.
-¿Cómo supo usted del halcón blanco? -pregunté al
— Звідки ви знали про білого сокола? — запитав я,
terminar.
коли закінчив розповідати свою історію.
-Lo vi -repuso.
— Я бачив його, — відповів він.
-¿Dónde?
— Де ви його бачили?
Aquí mismo, frente a ti.
— Прямо тут, перед тобою.
Ya no me quedaban ánimos para discutir.
У мене більше не було настрою сперечатися.
-¿Qué significa todo esto? -pregunté.
— Що все це значить? — запитав я.
Él dijo que un ave blanca como ésa era un augurio, y que Він відповів, що білий птах на кшталт того сокола був
no dispararle era lo único correcto que podía hacerse.
знаком, і не вбивати його було єдиним вірним
рішенням.
-Tu muerte te dio una pequeña advertencia -dijo con tono Твоя смерть дала тобі невеличке застереження, —
misterioso-. Siempre llega como escalofrío.
промовив він загадковим тоном. — Вона завжди
приходить, як озноб.
-¿De qué habla usted? -dije con nerviosismo.
— Про що ви говорите? — запитав я знервовано.
En verdad me había puesto nervioso con sus palabras
Своїми балачками про смерть він змусив мене
fantasmagóricas.
нервувати.
-Conoces mucho de aves -dijo-. Has matado demasiadas. — Ти багато знаєш про птахів, — сказав він. — Ти їх
Sabes esperar. Has esperado pacientemente horas enteras. багато вбив. Ти вмієш чекати. Ти годинами терпляче
Lo sé. Lo estoy viendo.
чекав — я знаю це. Я це бачу.
Sus palabras me produjeron gran turbación. Pensé que lo Його слова розбурхали щось у мені. Я подумав, що
más molesto en él era su certeza. No soportaba yo su
найбільше мене дратує його впевненість. Мене лютили
seguridad dogmática con respecto a elementos de mi vida його догматичні твердження стосовно обставин мого
de los que ni yo mismo estaba seguro. Inmerso en mis
життя, в яких я сам не до кінця був впевнений.
sentimientos de depresión, no lo vi inclinarse sobre mí
Почуття пригнічення поглинуло мене, і я не помітив,
hasta que me susurró algo al oído. No entendí al principio, як дон Хуан схилився наді мною, аж доки він не
y él lo repitió. Me dijo que volviera la cabeza como al
прошепотів мені щось на вухо. Спочатку я нічого не
descuido y mirara un peñasco a mi izquierda. Dijo que mi зрозумів, і він повторив свої слова. Він сказав мені
muerte estaba allí, mirándome, y que si me volvía cuando мимохідь повернути голову і подивитися на кам’яну
él me hiciera una seña, tal vez fuese capaz de verla.
брилу зліва від мене. Він додав, що там сидить моя
смерть і дивиться на мене, і що якщо я поверну
голову, коли він мені скаже, то зможу побачити її.
Me hizo una seña con los ojos. Volví la cara y me pareció Він зробив мені знак очима. Я глянув ліворуч, і мені
ver un movimiento parpadeante sobre el peñasco. Un
здалося я побачив, що по брилі щось промайнуло.
escalofrío recorrió mi cuerpo, los músculos de mi
Озноб пройшов по всьому моєму тілу, м’язи живота
abdomen se contrajeron involuntariamente y experimenté почали мимоволі скорочуватися і я відчув спазм. Але
una sacudida, un espasmo. Tras un momento recobré la
вже наступної миті я взяв себе в руки і подумав, що
compostura y expliqué la sombra fugaz que había visto
тінь на камені була лише оптичною ілюзією, яка
como una ilusión óptica causada por volver la cabeza tan виникла внаслідок швидкого повороту голови.
44
"Death is our eternal companion," don Juan said with a
most serious air. "It is always to our left, at an arm's
length. It was watching you when you were watching the
white falcon; it whispered in your ear and you felt its chill,
as you felt it today. It has always been watching you. It
always will until the day it taps you."
He extended his arm and touched me lightly on the
shoulder and at the same time he made a deep clicking
sound with his tongue. The effect was devastating; I
almost got sick to my stomach.
"You're the boy who stalked game and waited patiently, as
death waits; you know very well that death is to our left,
the same way you were to the left of the white falcon."
His words had the strange power to plunge me into an
unwarranted terror; my only defense was my compulsion
to commit to writing everything he said.
"How can anyone feel so important when we know that
death is stalking us?" he asked.
I had the feeling my answer was not really needed. I could
not have said anything anyway. A new mood had
possessed me.
"The thing to do when you're impatient," he proceeded, "is
to turn to your left and ask advice from your death. An
immense amount of pettiness is dropped if your death
makes a gesture to you, or if you catch a glimpse of it, or
if you just have the feeling that your companion is there
watching you."
He leaned over again and whispered in my ear that if I
turned to my left suddenly, upon seeing his signal, I could
again see my death on the boulder.
His eyes gave me an almost imperceptible signal, but I did
not dare to look.
I told him that I believed him and that he did not have to
press the issue any further, because I was terrified. He had
one of his roaring belly laughs.
He replied that the issue of our death was never pressed far
repentinamente.
-La muerte es nuestra eterna compañera -dijo don Juan con
un aire sumamente serio-. Siempre está a nuestra
izquierda, a la distancia de un brazo. Te vigilaba cuando tú
vigilabas al halcón blanco; te susurró en la oreja y sentiste
su frío, como lo sentiste hoy. Siempre te ha estado
vigilando. Siempre lo estará hasta el día en que te toque.
— Смерть — твій довічний супутник, — дуже
серйозно сказав дон Хуан. — Вона завжди ліворуч від
нас, на відстані витягнутої руки. Вона дивилася на
тебе, коли ти дивився на білого сокола; вона
прошепотіла тобі на вухо, і ти відчув це так само, як
сьогодні — як озноб у себе на спині. Вона завжди
стежила за тобою, і завжди буде стежити до того
самого дня, коли вона тебе торкнеться.
Extendió el brazo y me tocó levemente en el hombro, y al Він простягнув руку і легенько торкнувся мого плеча, і
mismo tiempo produjo con la lengua un sonido profundo, в той же час гучно клацнув язиком. Ефект від його дій
chasqueante. El efecto fue devastador; casi volví el
був жахливим: у мене ледь не почав боліти живіт.
estómago.
-Tú eres el muchacho que acechaba su caza y esperaba
— Ти — той хлопець, який вистежував здобич і
pacientemente, como la muerte espera; sabes muy bien
терпляче чекав, так, як це робить смерть. Ти дуже
que la muerte está a nuestra izquierda, igual que tú estabas добре знаєш, що смерть знаходиться зажди ліворуч від
a la izquierda del halcón blanco.
нас, так само, як ти був ліворуч від білого сокола.
Sus palabras tuvieron la extraña facultad de provocarme
Слова дона Хуана викликали у мене почуття
un terror injustificado; la única defensa era mi compulsión підсвідомого жаху. Моїм єдиним захистом було те, що
de poner por escrito todo cuanto él decía.
я був змушений записувати все, що він мені говорить.
¿Cómo puede uno darse tanta importancia sabiendo que la — Як хтось може почувати себе важливішим за будьmuerte nos está acechando? -preguntó.
що інше, якщо знає, що смерть вистежує кожного з
нас? — запитав він.
Sentí que mi respuesta no era en realidad necesaria. De
Я відчув, що у відповіді немає потреби. Я б нічого не
cualquier modo, no habría podido decir nada. Un nuevo
зміг сказати в будь-якому випадку. Новий настрій
estado de ánimo se había posesionado de mí.
заволодів мною повністю.
-Cuando estés impaciente -prosiguió-, lo que debes hacer — Якщо тобі вривається терпець, або ти чимось
es voltear a la izquierda y pedir consejo a tu muerte. Una роздратований — повернися ліворуч і запитай пораду
inmensa cantidad de mezquindad se pierde con sólo que tu у своєї смерті, — продовжував дон Хуан. —
muerte te haga un gesto, o alcances a echarle un vistazo, o Величезна кількість дріб’язкових турбот буде
nada más con que tengas la sensación de que tu compañera відкинута, якщо твоя смерть дасть тобі знак, або
está allí vigilándote.
промайне тінню, чи навіть якщо ти просто відчуєш, що
твій супутник поряд, спостерігає за тобою.
Volvió a inclinarse y me susurró al oído que, si volteaba
Він знову нахилився до мене і прошепотів на вухо, що
de golpe hacia la izquierda, al ver su señal, podría ver
якщо я за його сигналом різко поверну голову ліворуч,
nuevamente a mi muerte en el peñasco.
то ще раз зможу побачити свою смерть на брилі.
Sus ojos me hicieron una seña casi imperceptible, pero no Він ледь помітно показав мені очима дивитися на
me atreví a mirar.
камінь, але я не наважився.
Le dije que le creía y que no era necesario llevar más lejos Я сказав, що вірю йому, і йому не потрібно розвивати
el asunto, porque me hallaba aterrado. Él soltó una de sus цю тему далі, тому що я і так нажаханий. Він аж
rugientes carcajadas.
заревів від реготу.
Respondió que el asunto de nuestra muerte nunca se
Потім він відповів, що обговорення теми нашої смерті
45
enough. And I argued that it would be meaningless for me llevaba lo bastante lejos. Y yo argumenté que para mí no
to dwell upon my death, since such a thought would only tendría sentido seguir pensando en mi muerte, ya que eso
bring discomfort and fear.
sólo produciría desazón y miedo.
"You're full of crap!" he exclaimed. "Death is the only
wise adviser that we have. Whenever you feel, as you
always do, that everything is going wrong and you're
about to be annihilated, turn to your death and ask if that is
so. Your death will tell you that you're wrong; that nothing
really matters outside its touch. Your death will tell you, 'I
haven't touched you yet'."
-¡Eso es pura idiotez! -exclamó-. La muerte es la única
consejera sabia que tenemos. Cada vez que sientas, como
siempre lo haces, que todo te está saliendo mal y que estás
a punto de ser aniquilado, vuélvete hacia tu muerte y
pregúntale si es cierto. Tu muerte te dirá que te equivocas;
que nada importa en realidad más que su toque. Tu muerte
te dirá: “Todavía no te he tocado.”
He shook his head and seemed to be waiting for my reply.
I had none. My thoughts were running rampant. He had
delivered a staggering blow to my egotism. The pettiness
of being annoyed with him was monstrous in the light of
my death.
-Meneó la cabeza y pareció aguardar mi respuesta. Yo no
tenía ninguna. Mis pensamientos corrían desenfrenados.
Don Juan había asestado un tremendo golpe a mi egoísmo.
La mezquindad de molestarme con él era monstruosa a la
luz de mi muerte.
I had the feeling he was fully aware of my change of
mood. He had turned the tide in his favor. He smiled and
began to hum a Mexican tune.
не буває зайвим ніколи. Я почав сперечатися, що для
мене немає ніякого сенсу зациклюватися на думках
про смерть, оскільки вони приносять лише відчуття
дискомфорту і страху.
— В тобі стільки лайна! — вигукнув дон Хуан. —
Смерть — це єдиний мудрий порадник, який у нас є.
Коли б ти не відчував, як це часто буває, що все
складається геть погано і ти перебуваєш на межі,
повернися до своєї смерті і запитай її, чи це так. І твоя
смерть відповість тобі, що ти помиляєшся, і що немає
нічого дійсно значущого, окрім її дотику. Твоя смерть
скаже тобі: «Я ще не доторкнулася до тебе».
Він закивав головою і, здається, очікував моїх
коментарів. Мені не було чого сказати. Мої думки
мчали без ладу, випереджаючи одна одну. Дон Хуан
наніс нищівний удар по моїй самозакоханості.
Роздратування, яке він у мене викликав, дійсно було
нічим у порівнянні з реальністю моєї смерті.
Здавалося, він цілком усвідомлює зміну мого настрою.
Йому вдалося схилити шальки терезів на свій бік. Він
посміхнувся і почав наспівувати мексиканську
мелодію.
— Дійсно, — промовив він після довгої паузи, — один
з нас повинен змінитися, і зробити це швидко. Один з
нас повинен згадати, що смерть — це мисливець, який
завжди знаходиться по ліву руку. Один з нас повинен
навчитися радитися зі своєю смертю і відкинути кляту
дріб’язковість, яка є долею людей, які забули про те,
що смерть у свій час доторкнеться до кожного.
Ми сиділи в тиші більше години, а потім знову
рушили і довго блукали в пустельному чапаралі. Я не
запитував дона Хуана про мету нашої прогулянки, та
це й не мало значення. Якимось чином він розбудив у
мені старе, давно забуде відчуття — тиху радість від
того, що просто блукаєш по дикій місцевості без цілі.
Tuve el sentimiento de que se hallaba plenamente
consciente de mi cambio de humor. Había vuelto las tablas
a su favor. Sonrió y empezó a tararear una canción
ranchera.
"Yes," he said softly after a long pause. "One of us here
-Sí -dijo con suavidad, tras una larga pausa-. Uno de los
has to change, and fast. One of us here has to learn again dos aquí tiene que cambiar, y aprisa. Uno de nosotros tiene
that death is the hunter, and that it is always to one's left. que aprender de nuevo que la muerte es el cazador, y que
One of us here has to ask death's advice and drop the
siempre está a la izquierda. Uno de nosotros tiene que
cursed pettiness that belongs to men that live their lives as pedir consejo a la muerte y dejar la pinche mezquindad de
if death will never tap them."
los hombres que viven sus vidas como si la muerte nunca
los fuera a tocar.
We remained quiet for more than an hour, [and] then we
Permanecimos en silencio más de una hora; luego
started walking again. We meandered in the desert
echamos a andar nuevamente. Caminamos sin rumbo,
durante horas, por el chaparral. No le pregunté si eso tenía
chaparral for hours. I did not ask him if there was any
purpose to it; it did not matter. Somehow he had made me algún propósito; no importaba. De alguna manera, me
recapture an old feeling, something I had quite forgotten, había hecho recobrar un viejo sentimiento, olvidado por
the sheer joy of just moving around without attaching any completo: el puro gozo de moverse, simplemente, sin
añadir a eso ningún propósito intelectual.
intellectual purpose to it.
I wanted him to let me catch a glimpse of whatever I had Quise que me permitiera echar otro vistazo a lo que yo
Я попросив його ще раз показати мені те, що я помітив
seen on the boulder.
había percibido sobre la roca.
на брилі, чим би воно не було.
"Let me see that shadow again," I said.
-Déjeme ver esa sombra otra vez -dije.
— Я хочу знову побачити ту тінь, доне Хуане, —
сказав я.
"You mean your death, don't you?" he replied with a touch -Te refieres a tu muerte, ¿no? -replicó con un toque de
— Ти маєш на увазі свою смерть, чи не так? — запитав
of irony in his voice.
ironía en la voz.
він з іронією в голосі.
46
For a moment I felt reluctant to voice it.
"Yes," I finally said. "Let me see my death once again."
"Not now," he said. "You're too solid."
Durante un momento sentí renuencia de decirlo.
-Sí -dije por fin-. Déjeme ver otra vez a mi muerte.
-Ahora no -respondió-. Eres demasiado sólido.
Я неохоче погодився з його визначенням:
— Так. Дозволь мені ще раз побачити свою смерть.
— Потім, — відповів він. — Ти занадто зібраний
зараз.
-¿Perdón?
— Перепрошую?
Echó a reír, y por alguna razón desconocida su risa ya no Дон Хуан почав сміятись, але з якоїсь причини його
era ofensiva e insidiosa, como anteriormente. No pensé
сміх більше не здавався мені образливим та
que fuera distinta, desde el punto de vista de su timbre, su підступним, як раніше. Тональність, гучність і настрій
volumen, o el espíritu que la animaba; el nuevo elemento цього сміху залишилися такими самими, але змінився
era mi propio humor. En vista de mi muerte inminente, los мій настрій. З точки зору моєї неминучої смерті всі мої
miedos y la irritación eran tonterías.
страхи і роздратування були нісенітницею.
"I beg your pardon?"
He began to laugh and for some unknown reason his
laughter was no longer offensive and insidious, as it had
been [/had seemed] in the past. I did not think that it was
different, from the point of view of its pitch, or its
loudness, or the spirit of it; the new element was my
mood. In view of my impending death my fears and
annoyance were nonsense.
"Let me talk to plants then," I said.
-Entonces déjame hablar con las plantas -dije.
— Тоді давай я поговорю з рослинами, —
запропонував я.
He roared with laughter.
Rió a más no poder.
Він заревів від сміху.
"You're too good now," he said, still laughing. "You go
-Ahora eres demasiado bueno -dijo, aún entre risas-. Te
— Ти занадто хороший зараз, — сказав він, сміючись.
from one extreme to the other. Be still. There is no need to vas de un extremo al otro. Apacíguate. No hay necesidad — Тебе кидає з однієї крайності в іншу. Немає сенсу
talk to plants unless you want to know their secrets, and
de hablar con las plantas a menos que quieras conocer sus розмовляти з рослинами, якщо ти не збираєшся
for that you need the most unbending intent. So save your secretos, y para eso necesitas el más recio de los empeños. дізнатися їх секрети — а для цього потрібен справді
good wishes. There is no need to see your death either. It Conque guárdate tus buenos deseos. Tampoco hay
непохитний намір. Тому прибережи свої добрі
is sufficient that you feel its presence around you."
necesidad de ver a tu muerte. Basta con que sientas su
прагнення. І так само немає сенсу дивитися зараз на
presencia cerca de ti.
свою смерть. Достатньо й того, що ти відчуваєш її
присутність поряд із собою.
47
5. ASSUMING RESPONSIBILITY
V. HACERSE RESPONSABLE
5. ПРИЙМАТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Tuesday, 11 April 1961
Martes, abril 11, 1961
Вівторок, 11 квітня 1961 року
Llegué a casa de don Juan temprano en la mañana del
I arrived at don Juan's house in the early morning on
Sunday, April 9.
domingo 9 de abril.
"Good morning, don Juan," I said. "Am I glad to see you!" -Buenos días, don Juan -dije-. ¡Qué gusto me da verlo!
Я під’їхав до будинку дона Хуана рано вранці в суботу
9 квітня.
— Доброго ранку, доне Хуане, — привітався я з ним,
— я радий вас бачити.
He looked at me and broke into a soft laughter. He had
ÉL me miró y echó a reír suavemente. Se había acercado a Він глянув на мене і м’яко засміявся. Він підійшов до
walked to my car as I was parking it and held the door
mi coche cuando yo lo estacionaba, y mantuvo la puerta
моєї машини, коли я паркувався, і притримав двері,
open while I gathered some packages of food that I had
abierta mientras yo reunía unos paquetes de comida que le поки я виймав пакети з їжею, які я йому привіз.
brought for him.
llevaba.
We walked to the house and sat down by the door.
Caminamos hasta la casa y nos sentamos junto a la puerta. Ми підійшли до будинку і сіли біля дверей.
This was the first time I had been really aware of what I
Ésta era la primera vez que yo tenía verdadera conciencia Це був перший раз, коли я насправді був впевнений в
was doing there. For three months I had actually looked
de lo que hacía allí. Durante tres meses había aguardado
тому, що я тут роблю. Три місяці я не міг дочекатися
forward to going back to the "field". It was as if a time
con impaciencia el retorno al "campo". Fue como si una
дня, коли я знову повернуся до своєї польової роботи.
bomb set within myself had exploded and suddenly I had bomba de tiempo puesta dentro de mí hubiera estallado, y Я відчував себе так, неначе в середині мене в якийсь
remembered something transcendental to me. I had
de pronto recordé algo que me era trascendente. Recordé момент вибухнула бомба уповільненої дії, і я згадав
remembered that once in my life I had been very patient
que una vez en mi vida había sido muy paciente y eficaz. дещо, до цієї пори від мене приховане: в моєму житті
and very efficient.
був момент, коли я діяв дуже ефективно і з
надзвичайною витримкою.
Before don Juan could say anything I asked him the
Antes de que don Juan pudiese decir algo, le hice la
Перш, ніж дон Хуан встиг щось сказати, я поставив
question that had been pressing hard in my mind. For three pregunta que pesaba sobre mi mente. Llevaba tres meses йому запитання, яке довгий час не давало мені
months I had been obsessed with the memory of the albino obsesionado por la imagen del halcón albino. ¿Cómo supo спокою. Три місяці мене переслідував образ соколаfalcon. How did he know about it when I myself had
él de eso, cuando yo mismo lo había olvidado?
альбіноса. Звідки дон Хуан міг дізнатися про нього,
forgotten?
якщо я сам абсолютно нічого не пам’ятав?
He laughed but did not answer. I pleaded with him to tell Rió sin responder. imploré que me contestara.
Він засміявся, але нічого не відповів. Я благав його
me.
пояснити мені.
"It was nothing," he said with his usual conviction.
-No fue nada -dijo con su convicción de costumbre-.
— Це було ніщо, — промовив він із властивою йому
"Anyone could tell that you're strange. You're just numb, Cualquiera puede darse cuenta de que eres extraño. Estás впевненістю. — Будь-хто може сказати, що ти трохи
that's all."
adormilado, eso es todo.
дивний. Ти просто закляклий, от і все.
I felt that he was again getting me off guard and [was]
Sentí que nuevamente estaba minando mis defensas y
У мене з’явилося відчуття, що він знову намагається
pushing me into a corner in which I did not care to be.
empujándome a un rincón donde yo no tenía deseos de
загнати мене в куток, і мене це зовсім не
hallarme.
влаштовувало.
"Is it possible to see our death?" I asked, trying to remain -¿Es posible ver nuestra muerte? -pregunté, en un intento — Хіба можливо побачити свою смерть? — запитав я,
within the topic.
por seguir dentro del tema.
намагаючись зберегти тематику нашої розмови.
"Sure," he said, laughing. "It is here with us."
-Claro -dijo riendo-. Está aquí con nosotros.
— Звичайно, — відповів він сміючись. — Вона тут,
поруч з нами.
"How do you know that?"
-¿Cómo lo sabe usted?
— Звідки ви знаєте?
"I'm an old man; with age one learns all kinds of things." -Soy viejo; con la edad uno aprende toda clase de cosas.
— Я стара людина. З віком можна навчитися різним
речам.
"I know lots of old people, but they have never learned
-Yo conozco mucha gente vieja, pero jamás ha aprendido — Я знаю багатьох старих людей, але ніхто з них не
48
this. How come you did?"
"Well, let's say that I know all kinds of things because I
don't have a personal history, and because I don't feel more
important than anything else, and because my death is
sitting with me right here."
He extended his left arm and moved his fingers as if he
were actually petting something.
I laughed. I knew where he was leading me. The old devil
was going to clobber me again, probably with my selfimportance, but I did not mind this time. The memory that
once I had had a superb patience had [had] filled me with a
strange, quiet [/implicit] euphoria that had [had] dispelled
most of my feelings of nervousness and intolerance
towards don Juan; what I felt instead was a sensation of
wonder about his acts.
esto. ¿Por qué usted sí?
-Bueno, digamos que conozco toda clase de cosas porque
no tengo historia personal, y porque no me siento más
importante que ninguna otra cosa, y porque mi muerte está
sentada aquí conmigo.
Extendió el brazo izquierdo y movió los dedos como si en
verdad acariciara algo.
Reí. Supe a dónde me llevaba. El viejo endemoniado iba a
apalearme de nuevo, probablemente con lo de mi
importancia, pero esta vez no me molestaba. El recuerdo
de haber tenido otrora una paciencia magnifica me llenaba
de una extraña euforia tranquila que disipaba casi por
entero mi nerviosismo y mi intolerancia hacia don Juan; lo
que sentía en vez de eso era una cierta maravilla por sus
actos.
вміє бачити свою смерть. Як ви цьому навчилися?
— Ну, скажімо так: я знаю всі ці речі, тому що у мене
немає особистої історії, і тому що я не відчуваю себе
важливішим за будь-що інше, і тому що моя смерть
сидить поруч зі мною тут і зараз.
Він простягнув ліву руку вбік і почав ворушити
пальцями, неначе пестячи щось.
Я засміявся. Я знав, до чого він веде. Старий чорт
збирався знову мене приголомшити, можливо,
використовуючи моє почуття власної важливості. Але
цього разу я не піддався на його хитрощі. Спогад про
те, що колись я володів чудовою витримкою,
наповнював мене дивною, незрозумілою ейфорією, яка
поглинула мої почуття роздратованості та
нетерплячості по відношенню до дона Хуана,
залишивши натомість щире здивування усіма його
діями.
"Who are you, really?" I asked.
-¿Quién es usted en realidad? -pregunté.
— Хто ви насправді? — запитав я його.
He seemed surprised. He opened his eyes to an enormous Pareció sorprenderse. Abrió desmesuradamente los ojos y Дон Хуан, здавалось, не очікував такого запитання.
parpadeó como un ave, bajando los párpados como un
Він неймовірно широко розкрив свої очі, а потім
size and blinked like a bird, closing his eyelids as if they
змигнув ними так, як це роблять птахи: закриваючи
were a shutter. They came down and went up again and his obturador. Bajaron y subieron de nuevo y los ojos
eyes remained in focus. His maneuver startled me and I
conservaron su enfoque. La maniobra me sobresaltó; me
повіки наче маленькі засувки. Він опустив їх і знову
recoiled, and he [/I] laughed with childlike abandon.
eché hacia atrás, y él rió con abandono infantil.
підняв, а очі залишилися сфокусованими на мені. Цей
його маневр налякав мене, і я здригнувся всім тілом, а
він засміявся з дитячою невимушеністю.
"For you I am Juan Matus, and I am at your service," he
-Para ti soy Juan Matus, y estoy a tus órdenes -dijo con
— Для тебе я Хуан Матус, і я до твоїх послуг, —
said with exaggerated politeness.
exagerada cortesía.
промовив він з перебільшеною ввічливістю.
I then asked my other burning question: "What did you do Formulé entonces mi otra pregunta candente: -¿Qué me
Тоді я поставив йому інше запитання, яке не давало
to me the first day we met?"
hizo usted el primer día que nos vimos?
мені спокою:
— Що ви зробили зі мною в перший день, коли ми
зустрілися?
I was referring to the look he had given me.
Me refería a la forma en que me miró.
Я мав на увазі погляд, яким він на мене подивився.
"Me? Nothing," he replied with a tone of innocence.
-¿Yo? Nada -repuso en tono de inocencia.
— Я? Нічого, — відповів він невинним тоном.
I described to him the way I had felt when he had looked Le describí cómo me había sentido cuando él me miró, y Я пояснив йому, як я себе відчув, коли він дивився на
at me and how incongruous it had been for me to be
lo incongruente que para mí resultó el que eso me dejara
мене тоді, і що стан заніміння, який спричинив його
tongue-tied by it.
mudo.
погляд, був для мене абсолютно несподіваним.
He laughed until tears rolled down his cheeks. I again felt Rió hasta que las lágrimas rodaron por sus mejillas. Volví Він сміявся, доки сльози не потекли по його щокам.
a surge of animosity towards him. I thought that I was
a sentir un brote de animosidad hacia él. Pensé que,
На мене знову накотилася хвиля ворожості по
being so serious and thoughtful and he was being so
mientras yo era tan serio y considerado, él se porta muy
відношенню до нього. Я вважав, що в той момент я
"Indian" in his coarse ways.
“indio” con sus modales bastos.
був таким серйозним та глибокодумним, а він був
таким «індіанцем» з усіма своїми кривляннями.
He apparently detected my mood and stopped laughing all Pareció darse cuenta de mi estado de ánimo y dejó de reír Очевидно, дон Хуан зрозумів мій настрій і раптом
49
of a sudden.
After a long hesitation I told him that his laughter had
annoyed me because I was seriously trying to understand
what had happened to me.
"There is nothing to understand," he replied, undisturbed.
de un momento a otro.
Tras un largo titubeo le dije que su risa me había
molestado porque yo trataba seriamente de entender qué
cosa me ocurrió.
-No hay nada que entender -repuso, impasible.
I reviewed for him the sequence of unusual events that had
taken place since I had met him, starting with the
mysterious look he had given me, to remembering the
albino falcon and seeing on the boulder the shadow he had
said was my death.
"Why are you doing all this to me?" I asked.
There was no belligerence in my question. I was only
curious as to why it was me in particular.
Le repasé la secuencia de hechos insólitos que habían
tenido lugar desde que lo conocí, empezando con la
mirada misteriosa que me había dirigido, hasta el recuerdo
del halcón albino y el percibir en el peñasco la sombra que
según él era mi muerte.
-¿Por qué me hace usted todo esto? -pregunté.
No había beligerancia en mi interrogación. Sólo tenía
curiosidad de saber por qué me lo hacía a mí en particular.
"You asked me to tell you what I know about plants," he
said.
I noticed a tinge of sarcasm in his voice. He sounded as if
he were humoring me.
"But what you have told me so far has nothing to do with
plants," I protested.
His reply was that it took time to learn about them.
-Tú me pediste que te enseñara lo que sé de las plantas dijo.
Noté en su voz un matiz de sarcasmo. Sonaba como si
estuviera siguiéndome la corriente.
-Pero lo que me ha dicho hasta ahora no tiene nada que ver
con plantas -protesté.
Su respuesta fue que aprender sobre ellas tomaba tiempo.
My feeling was that it was useless to argue with him. I
realized then the total idiocy of the easy and absurd
resolutions I had made. While I was at home I had
promised myself that I was never going to lose my temper
or feel annoyed with don Juan. In the actual situation,
however, the minute he rebuffed me I had another attack
of peevishness. I felt there was no way for me to interact
with him and that angered me.
"Think of your death now," don Juan said suddenly. "It is
at arm's length. It may tap you any moment, so really you
have no time for crappy thoughts and moods. None of us
have time for that.
Sentí que era inútil discutir con él. Tomé conciencia
entonces de la idiotez total de los propósitos fáciles y
absurdos que me había hecho. En mi casa. me prometí
nunca más perder los estribos ni irritarme con don Juan.
Pero ya en la situación real, apenas me sentí desairado
tuve otro ataque de malhumor. Sentía que no había manera
de interactuar con él y eso me llenaba de risa.
-Piensa ahora en tu muerte -dijo don Juan de pronto-. Está
al alcance de tu brazo. Puede tocarte en cualquier
momento, así que de veras no tienes tiempo para
pensamientos y humores de cagada. Ninguno de nosotros
tiene tiempo para eso.
"Do you want to know what I did to you the first day we
"¿Quieres saber qué te hice el día que nos conocimos? Te
met? I saw you, and I saw that you thought you were lying vi, y vi que tú creías que estabas mintiendo. Pero no lo
to me. But you weren't, not really."
estabas, en realidad."
I told him that his explanation confused me even more. He Le dije que esta explicación me confundía más aún.
припинив сміятися.
Після довгого вагання я сказав йому, що його сміх
мене роздратував, тому що я дійсно намагався
зрозуміти, що зі мною сталося в той день.
— Тут нема чого розуміти, — відповів він
безтурботно.
Я нагадав йому ряд незвичайних подій, які сталися під
час нашого знайомства: починаючи з загадкового
погляду нашої першої зустрічі і закінчуючи спогадами
про сокола-альбіноса та тінню на брилі, яку він назвав
моєю смертю.
— Навіщо ви все це зі мною робите? — запитав я його.
В моєму запитанні не було ніякої ворожості, я лише
хотів знати, чому він займається всім цим саме зі
мною.
— Ти попросив мене розповісти тобі, що я знаю про
рослини, — відповів він.
Я помітив нотку сарказму в його голосі. У нього була
така інтонація, наче він зі мною жартує.
— Але все, що ви мені до цього розповідали, ніяким
чином не пов’язано з рослинами, — запротестував я.
Він відповів, що для того, щоб вивчати рослини,
потрібен час.
Мені стало зрозуміло, що немає ніякого сенсу
сперечатися з ним. Я усвідомив всю безглуздість і
необґрунтованість своїх попередніх рішень, які я
приймав, сидячи вдома, щодо того, що я більше ніколи
не дозволю собі втратити контроль чи нервувати через
дона Хуана. В реальній ситуації, як тільки він давав
мені відсіч, я одразу починав через це дратуватися. Я
не знав, як з ним контактувати, і це мене розлючувало.
— Думай про свою смерть зараз, — несподівано
сказав дон Хуан. — Вона знаходиться на відстані
витягнутої руки від тебе і може доторкнутися до тебе в
будь-яку мить. Тому насправді у тебе просто немає
часу на всі ці нікчемні думки та настрої. Ні в кого з
нас немає.
«Ти хочеш знати, що я зробив з тобою під час нашої
першої зустрічі? — продовжував він. — Я бачив тебе,
і я бачив, що ти думав, що ти мені брешеш. Але ти не
брехав... справді не брехав.»
Я сказав йому, що його пояснення ще більше мене
50
replied that that was the reason he did not want to explain
his acts, and that explanations were not necessary. He said
that the only thing that counted was action, acting instead
of talking.
He pulled out a straw mat and lay down, propping his head
up with a bundle. He made himself comfortable and then
he told me that there was another thing I had to perform if
I really wanted to learn about plants.
Repuso que ése era el motivo de que no quisiera explicar
sus actos, y que las explicaciones no eran necesarias. Dijo
que lo único que contaba era la acción, actuar en vez de
hablar.
Sacó un petate y se acostó, apoyando la cabeza en un
bulto. Se puso cómodo y luego me dijo que había otra cosa
que yo debía realizar si verdaderamente quería aprender de
plantas.
"What was wrong with you when I saw you, and what is
wrong with you now, is that you don't like to take
responsibility for what you do," he said slowly, as if to
give me time to understand what he was saying. "When
you were telling me all those things [/doings] in the bus
depot you were aware that they were lies. Why were you
lying?"
-Lo que andaba mal contigo cuando te vi, y lo que anda
mal contigo ahora, es que no te gusta aceptar la
responsabilidad de lo que haces -dijo despacio, como para
darme tiempo de entender sus palabras-. Cuando me
estabas diciendo todas esas cosas en la terminal, sabías
muy bien que eran mentiras. ¿Por qué mentías?
I explained that my objective had been to find a "key
informant" for my work.
Don Juan smiled and began humming a Mexican tune.
Expliqué que mi objetivo había sido hallar un "informante
clave" para mi trabajo.
Don Juan sonrió y empezó a tararear una tonada.
"When a man decides to do something he must go all the
way," he said, "but he must take responsibility for what he
does. No matter what he does, he must know first why he
is doing it, and then he must proceed with his actions
without having doubts or remorse about them."
-Cuando un hombre decide hacer algo, debe ir hasta él fin
-dijo-, pero debe aceptar responsabilidad por lo que hace.
Haga lo que haga, primero debe saber por qué lo hace, y
luego seguir adelante con sus acciones sin tener dudas ni
remordimientos acerca de ellas.
He examined me. I did not know what to say. Finally I
ventured an opinion, almost as a protest.
Me examinó. No supe qué decir. Finalmente aventuré una
opinión, casi una protesta.
"That's an impossibility!" I said.
He asked me why, and I said that perhaps ideally that was
what everybody thought they should do. In practice,
however, there was no way to avoid doubts and remorse.
-¡Eso es una imposibilidad! -dije.
Me preguntó por qué y dije que acaso, idealmente, eso era
lo que todos pensaban que debían hacer. En la práctica, sin
embargo, no había manera de evitar la duda y el
remordimiento.
"Of course there is a way," he replied with conviction.
Claro que hay manera -repuso con convicción.
"Look at me," he said. "I have no doubts or remorse.
-Mírame a mí -dijo-. Yo no tengo duda ni remordimiento.
Everything I do is my decision and my responsibility. The Todo cuanto hago es mi decisión y mi responsabilidad. La
simplest thing I do, to take you for a walk in the desert, for cosa. más simple que haga, llevarte a caminar en el
instance, may very well mean my death. Death is stalking desierto, por ejemplo, puede muy bien significar mi
заплутали. Він відповів, що саме з цієї причини не
хоче пояснювати свої вчинки, і що в поясненнях немає
ніякої необхідності. А потім додав, що єдине, що
рахується, це дія, вчинок, а не балачки.
Він розстелив солом’яний мат і ліг на нього,
підклавши під голову якийсь клунок. Він влаштувався
зручніше і сказав мені, що є ще одне правило, яке я
повинен виконувати, якщо хочу вчитися знанням про
рослини.
— Дещо було неправильним в тобі, коли я вперше
тебе побачив; і це дещо залишилося в тобі зараз.
Справа в тому, що ти не любиш брати на себе
відповідальність за свої вчинки, — сказав він
неквапливо, наче даючи мені час усвідомити його
слова. — Коли ти говорив мені всі ті речі на
автобусній станції, ти знав, що це все брехня. Навіщо
ти брехав?
Я відповів, що переді мною стояло завдання відшукати
«ключового інформатора» для своєї роботи.
Дон Хуан посміхнувся і почав наспівувати
мексиканську мелодію.
— Коли людина вирішує щось зробити, вона повинна
йти до кінця, — сказав він. — Але вона повинна також
приймати повну відповідальність за все, що вона
робить. Незалежно від того, що саме людина
збирається робити, вона має, в першу чергу, зрозуміти,
навіщо їй це потрібно. З’ясувавши це, вона повинна
починати діяти без жодних сумнівів та будь-якого
жалю.
Він роздивлявся мене. Я не знав, що йому відповісти.
Нарешті я насмілився висловити думку, яка звучала
майже як протест:
— Але це неможливо!
Він запитав мене, чому. Я відповів, що, мабуть, всі
розуміють, що треба завжди діяти саме так, як він
змалював, але на практиці неможливо уникнути
сумнівів та жалю з приводу власних вчинків.
— Звичайно, можливо, — проголосив він впевнено.
«Подивись на мене. Я не маю сумнівів і жалю. Все, що
я роблю, я роблю абсолютно свідомо і приймаю повну
відповідальність за свої дії. Навіть така звичайна річ,
як наша з тобою прогулянка по пустелі, наприклад,
51
me. Therefore, I have no room for doubts or remorse. If I muerte. La muerte me acecha. Por eso, no tengo lugar para може закінчитися моєю смертю. А оскільки моя
have to die as a result of taking you for a walk, then I must dudas ni remordimientos. Si tengo que morir como
смерть вистежує мене, то у мене не залишається часу
die.
resultado de sacarte a caminar, entonces debo morir.
для сумнівів і жалю. Якщо я маю померти внаслідок
того, що поведу тебе на прогулянку в пустелю,
значить, так має бути.»
"You, on the other hand, feel that you are immortal, and
"Tú, en cambio, te sientes inmortal, y las decisiones de un «Ти, з іншого боку, — продовжував дон Хуан, —
the decisions of an immortal man can be cancelled or
inmortal pueden cancelarse o lamentarse o dudarse. En un відчуваєш себе безсмертним. Безсмертна людина може
regretted or doubted. In a world where death is the hunter, mundo donde la muerte es el cazador, no hay tiempo para відмовитися від своїх рішень, ставити їх під сумнів
my friend, there is no time for regrets or doubts. There is lamentos ni dudas, amigo mío. Sólo hay tiempo para
або жалкувати щодо їх прийняття. В світі, де смерть
only time for decisions."
decisiones."
полює на кожного з нас, немає часу для сумнівів і
жалю. У нас залишається час лише для прийняття
рішень.»
I argued, in sincerity, that in my opinion that was an unreal -Argumenté, de buena fe, que en mi opinión ése era un
Я почав сперечатися з ним. Я був глибоко
world, because it was arbitrarily made by taking an
mundo irreal, pues se construía arbitrariamente, tomando переконаний, що така ідеалізована форма поведінки,
idealized form of behavior and saying that that was the
una forma idealizada de conducta y diciendo que ésa era la яку він пропонував як взірець для наслідування, не має
way to proceed.
manera de proceder.
ніякого відношення до реального світу.
I told him the story of my father, who used to give me
Le narré la historia de mi padre, que solía lanzarme
Я розповів йому про свого батька, якому подобалось
endless lectures about the wonders of a healthy mind in a interminables sermones sobre las maravillas de mente sana читати мені нескінченні лекції про дива здорового
healthy body, and how young men should temper their
en cuerpo sano, y cómo los jóvenes debían templar sus
розуму в здоровому тілі і про те, як молоді люди
bodies with hardships and with feats of athletic
cuerpos con penalidades y con hazañas de competencia
повинні загартовувати себе в труднощах спортивних
competition. He was a young man; when I was eight years atlética. Era un hombre joven: cuando yo tenía ocho años тренувань і змагань. Він був молодим чоловіком: коли
old he was only twenty-seven. During the summertime, as él andaba apenas en los veintisiete. Por regla general,
мені було вісім років, йому було лише двадцять сім.
a rule, he would come from the city, where he taught
durante el verano, llegaba de la ciudad, donde daba clases Влітку, зазвичай, він приїздив з міста, де він викладав
school, to spend at least a month with me at my
en una escuela, a pasar por lo menos un mes conmigo en la у школі, на ферму мого дідуся, де жив я, щоб провести
grandparents' farm, where I lived. It was a hellish month
granja de mis abuelos, donde yo vivía. Era para mí un mes зі мною принаймні один місяць. Для мене це був
for me. I told don Juan one instance of my father's
infernal. Conté a don Juan un ejemplo de la conducta de
найжахливіший місяць. Щоб підтвердити свою точку
behavior that I thought would apply to the situation at
mi padre, el cual me pareció aplicable a la situación
зору стосовно неможливості уникнути сумнівів і жалю
hand.
inmediata.
за свої дії, я навів дону Хуану приклад із життя мого
батька.
Almost immediately upon arriving at the farm my father
Casi inmediatamente después de llegar a la granja, mi
Одного разу, одразу після прибуття на ферму мого
дідуся, батько взяв мене на довгу прогулянку, щоб ми
would insist on taking a long walk with me at his side, so padre insistía en dar un largo paseo conmigo, para que
разом мали змогу спланувати наш спільний
pudiéramos hablar, y mientras hablábamos hacía planes
we could talk things over, and while we were talking he
відпочинок. Під час прогулянки він заявив, що має
would make plans for us to go swimming, every day at six para que fuésemos a nadar todos los días a las seis de la
a.m. At night he would set the alarm for five-thirty to have mañana. En la noche, ponía el despertador a las cinco y
намір кожен день о шостій ранку ходити плавати на
річку. Увечері він заводив будильник на п’яту
plenty of time, because at six sharp we had to be in the
medía para tener tiempo suficiente, pues a las seis en
water. And when the alarm would go off in the morning, punto debíamos estar en el agua. Y cuando el reloj sonaba тридцять ранку, щоб у нас було достатньо часу
зібратися, тому що рівно о шостій ми вже повинні
he would jump out of bed, put on his glasses, go to the
en la mañana, él saltaba del lecho, se ponía los anteojos,
iba a la ventana y se asomaba.
були бути у воді. Зранку, коли будильник починав
window and look out.
дзвонити, він вистрибував з ліжка, одягав окуляри і
підходив до вікна.
I had even memorized the ensuing monologue.
Yo incluso había memorizado el monólogo subsiguiente. Я навіть запам’ятав один з подальших монологів, який
він після цього промовляв:
52
"Uhm... A bit cloudy today. Listen, I'm going to lie down
again for just five minutes. O.K.? No more than five! I'm
just going to stretch my muscles and fully wake up."
-Hum... Un poco nublado hoy. Mira, voy a acostarme
otros cinco minutos, ¿eh? ¡No más de cinco! Sólo voy a
estirar los músculos y a despertar del todo.
He would invariably fall asleep again until ten, sometimes
until noon.
I told don Juan that what annoyed me was his refusal to
give up his obviously phoney resolutions. He would repeat
this ritual every morning until I would finally hurt his
feelings by refusing to set the alarm clock.
Invariablemente se quedaba dormido hasta las diez, a
veces hasta mediodía.
Dije a don Juan que lo que me molestaba era su negación a
abandonar sus resoluciones obviamente falsas. Repetía
este ritual cada mañana, hasta que yo finalmente hería sus
sentimientos rehusándome a poner el despertador.
"They were not phoney resolutions," don Juan said,
obviously taking sides with my father. "He just didn't
know how to get out of bed, that's all."
"At any rate," I said, "I'm always leery of unreal
resolutions."
-No eran resoluciones falsas -dijo don Juan, evidentemente
tomando partido por mi padre-. Nada más no sabía cómo
levantarse de la cama, eso era todo.
-En cualquier caso -dije-, siempre recelo de las
resoluciones irreales.
"What would be a resolution that is real then?" don Juan
asked with a coy smile.
-¿Cuál sería entonces una resolución real? -preguntó don
Juan con leve sonrisa.
"If my father would have said to himself that he could not
go swimming at six in the morning but perhaps at three in
the afternoon."
"Your resolutions injure the spirit," don Juan said with an
air of great seriousness.
I thought I even detected a note of sadness in his tone. We
were quiet for a long time. My peevishness had vanished. I
thought of my father.
"He didn't want to swim at three in the afternoon. Don't
you see?" don Juan said.
His words made me jump.
I told him that my father was weak, and so was his world
of ideal [/unreal] acts that he never performed. I was
almost shouting.
Don Juan did not say a word. He shook his head slowly in
a rhythmical way. I felt terribly sad. Thinking of my father
always gave me a consuming feeling.
-Si mi padre se hubiera dicho que no podía ir a nadar a las
seis de la mañana, sino tal vez a las tres de la tarde.
"You think you were stronger, don't you?" he asked in a
casual tone.
I said I did, and I began to tell him all the emotional
turmoil that my father had put me through, but he
-Piensas que tú eras más fuerte, ¿verdad? -preguntó él en
tono casual.
Le dije que sí, y empecé a narrarle toda la turbulencia
emotiva que mi padre me hizo atravesar, pero él me
-Tus resoluciones dañan el espíritu -dijo don Juan con aire
de gran seriedad.
Me pareció incluso percibir, en su tono, una nota de
tristeza. Estuvimos callados largo tiempo. Mi inquina se
había desvanecido. Pensé en mi padre.
-No quería nadar a las tres de la tarde. ¿No ves? -dijo don
Juan.
Sus palabras me hicieron saltar.
Le dije que mi padre era débil, y lo mismo su mundo de
actos ideales jamás ejecutados. Hablé casi a gritos.
Don Juan no dijo una sola palabra. Sacudió la cabeza
lentamente, en forma rítmica. Me sentí terriblemente triste.
El pensar en mi padre siempre me afligía.
— Хм… Трохи хмарно сьогодні. Слухай, я хочу
полежати ще хвилин п’ять, добре? Не більше п’яти
хвилин! Мені просто треба розтягнути м’язи і
остаточно прокинутися.
Після цього він завжди засипав і прокидався вже о
десятій, а іноді й опівдні.
Я сказав дону Хуану, що мене дратувало небажання
мого батька відмовитися від своїх заздалегідь
фальшивих рішень. Кожного ранку він повторював
цей свій ритуал, доки одного разу я не образив його
тим, що відмовився заводити будильник.
— Його рішення не були фальшивими, — відповів на
все це дон Хуан, стаючи на бік мого батька. — Він
просто не знав, як прокинутися, от і все.
— В будь-якому випадку, я завжди ставлюся з
недовірою до рішень, які неможливо виконати, —
проголосив я.
— Добре, а яке рішення тоді було б реальним в цій
ситуації? — запитав дон Хуан з сором’язливою
посмішкою.
— Якби мій батько зізнався собі, що він не може
плавати о шостій ранку, але може це робити,
наприклад, о третій годині дня.
— Такі твої рішення ранять дух, — сказав він з тоном
надзвичайної серйозності в голосі.
Мені навіть здалося, що я почув нотку смутку в його
словах. Довгий час ми мовчали. Моє роздратування
зникло. Я думав про свого батька.
— Він не хотів плавати о третій годині дня, невже ти
не розумієш? — несподівано заговорив дон Хуан.
Його зауваження змусило мене підскочити.
Я сказав йому, що мій батько був слабким, так само,
як і його світ неможливих рішень, які він ніколи не
доводив до кінця. Я майже кричав.
Дон Хуан не промовив жодного слова. Він повільно і
ритмічно похитав головою. Мені стало дуже сумно.
Всепоглинаюче почуття смутку завжди охоплювало
мене, коли я думав про свого батька.
— Ти вважаєш, що був сильнішим за нього, чи не так?
— запитав він мене зневажливо.
Я відповів, що так, і почав розповідати йому про всі ті
емоційні потрясіння, через які змусив мене пройти мій
53
interrupted me.
"Was he mean to you?" he asked.
"No."
"Was he petty with you?"
"No."
"Did he do all he could for you?"
"Yes."
"Then what was wrong with him?"
Again I began to shout that he was weak, but I caught
myself and lowered my voice. I felt a bit ludicrous being
cross-examined by don Juan.
interrumpió.
¿Era malo contigo? -preguntó.
-No.
-¿Era mezquino -contigo?
-No.
-¿Hacía por ti todo lo que podía?
-Si.
-¿Entonces qué tenía de malo?
De nuevo empecé a gritar que era débil, pero me contuve y
bajé la voz. Me sentía un poco ridículo ante el
interrogatorio de don Juan.
батько, але дон Хуан мене перервав.
— Він поводив себе із тобою підло? — запитав він.
— Ні, — відповів я.
— Він був дріб’язковим із тобою?
— Ні.
— Чи робив він для тебе все, що міг?
— Так.
— Тоді що з ним було не так?
Я знову почав кричати, що мій батько був слабким,
але отямився та заговорив тихіше. Я відчував себе
безглуздо в якості об’єкта перехресного допиту дона
Хуана.
"What are you doing all this for?" I said. "We were
-¿Para qué hace usted todo esto? -dije-. Se supone que
— Навіщо ви все це робите? — запитав я. — Ми
supposed to be talking about plants."
deberíamos estar hablando de plantas.
повинні були розмовляти про рослини.
I felt more annoyed and despondent than ever. I told him Me sentía más molesto y deprimido que nunca. Le dije que Я відчував себе таким пригніченим і роздратованим,
that he had no business or the remotest qualifications to
él no tenía motivo alguno, ni la más mínima capacidad,
як ніколи. Я сказав йому, що у нього немає відповідної
pass judgement on my behavior, and he exploded into a
para juzgar mi conducta, y estalló en una carcajada.
кваліфікації для того, щоб робити висновки стосовно
belly laugh.
моєї поведінки, і взагалі — це не його справа. Він
вибухнув утробним реготом.
-Cuando te enojas siempre te crees en lo justo, ¿verdad? - — Коли ти сердишся, ти завжди відчуваєш себе
"When you get angry you always feel righteous, don't
you?" he said and blinked like a bird.
dijo, y parpadeó como ave.
правим, чи не так? — запитав він і кліпнув очима, як
птах.
He was right. I had the tendency to feel justified at being Estaba en lo cierto. Yo tenía la tendencia a sentirme
Він мав рацію. У мене була звичка шукати
angry.
justificado por mi enojo.
виправдання своїм діям у гніві.
"Let's not talk about my father," I said, feigning a happy
-No hablemos de mi padre -dije-, fingiendo buen humor-. — Давайте припинимо говорити про мого батька? —
mood. "Let's talk about plants."
Hablemos de plantas.
запропонував я, вдаючи гарний настрій. — Краще
поговоримо про рослини.
— Ні, давай поговоримо про твого батька, — не
"No, let's talk about your father," he insisted. "That is the -No, hablemos de tu padre -insistió él-. Ése es el sitio
donde hay que comenzar hoy. Si piensas que eras mucho відступав дон Хуан. — Сьогодні це наша точка
place to begin today. If you think that you were so much
stronger than he, why didn't you go swimming at six in the más fuerte que él, ¿por qué no ibas a nadar a las seis de la відліку. Якщо ти вважаєш себе настільки сильнішим за
morning in his place?"
mañana en lugar suyo?
нього, чому ти не ходив на річку о шостій ранку
замість нього?
I told him that I could not believe he was seriously asking Le dije que no podía creer que me estuviera preguntando Я сказав йому, що не міг повірити, що батько
me that. I had always thought that swimming at six in the eso en serio. Siempre había pensado que nadar a las seis de насправді просив мене про це. Адже я завжди вважав,
morning was my father's business and not mine.
la mañana era asunto de mi padre, no mío.
що ранкове купання в річці було його справою, а не
моєю.
"It was also your business from the moment you accepted -También era asunto tuyo desde el momento en que
— Воно стало твоєю справою також, я тільки ти
his idea," don Juan snapped at me.
aceptaste su idea -dijo don Juan con brusquedad.
погодився на цю його пропозицію, — різко зауважив
дон Хуан.
I said that I had never accepted it, that I had always known Repuse que nunca la había aceptado, que siempre había
Я відповів, що ніколи на неї не погоджувався, і що я
my father was not truthful to himself. Don Juan asked me sabido que mi padre no era veraz consigo mismo. Don
завжди знав, що мій батько дурить самого себе. Як ні в
matter-of-factly why I had not voiced my opinions at the Juan me preguntó, como si tal cosa, por qué no había yo
чому не бувало дон Хуан запитав мене, чому я не
54
time.
"You don't tell your father things like that," I said as a
weak explanation.
"Why not?"
"That was not done in my house, that's all."
"You have done worse things in your house," he declared
like a judge from the bench. "The only thing you never did
was to shine your spirit."
There was such a devastating force in his words that they
echoed in my mind. He brought all my defenses down. I
could not argue with him. I took refuge in writing my
notes.
expresado entonces mis opiniones.
-Uno no le dice esas cosas a su padre -dije, en débil
explicación.
-¿Por qué no?
-Eso no se hacía en mi casa, es todo.
-Tú has hecho cosas peores en tu casa -declaró como un
juez desde el tribunal-. Lo único que nunca hiciste fue
lustrar tu espíritu.
Sus palabras, llenas de fuerza devastadora, resonaron en
mi mente. Derribó todas mis defensas. No podía yo
discutir con él. Tomé refugio en la escritura de mis notas.
I tried a last feeble explanation and said that all my life I
had encountered people of my father's kind, who had, like
my father, hooked me somehow into their schemes, and as
a rule I had always been left dangling.
Intenté una última explicación desvaída y dije que toda mi
vida había encontrado gente como mi padre, que al igual
que él me habían metido de algún modo en sus
maquinaciones, y por lo general me dejaron colgado.
"You are complaining," he said softly. "You have been
complaining all your life because you don't assume
responsibility for your decisions. If you would have
assumed responsibility for your father's idea of swimming
at six in the morning, you would have swum, by yourself
if necessary, or you would have told him to go to hell the
first time he opened his mouth after you knew his devices.
But you didn't say anything. Therefore, you were as weak
as your father.
-Lamentos -dijo él con suavidad-. Te has lamentado toda
tu vida porque nunca te haces responsable de tus
decisiones, si te hubieras hecho responsable de la idea que
tu padre tenía que nadar a las seis de la mañana, habrías
nadado tú solo en caso necesario, o lo hubieras mandado a
callar la primera vez que abrió la boca cuando ya conocías
sus mañas. Pero no dijiste nada. Por tanto, eras tan débil
como tu padre.
"To assume the responsibility of one's decisions means
that one is ready to die for them."
"Wait, wait!" I said. "You are twisting this around."
"Hacernos responsables de nuestras decisiones significa
estar dispuestos a morir por ellas."
-¡Espere, espere -dije-. Está usted enredando todo.
He did not let me finish. I was going to tell him that I had
used my father only as an example of an unrealistic way of
acting, and that nobody in his right mind would be willing
to die for such an idiotic thing.
No me dejó terminar. Yo iba a decirle que sólo había
usado a mi padre como ejemplo de una forma irreal de
actuar, y que nadie en su sano juicio estaría dispuesto a
morir por una cosa tan idiota.
"It doesn't matter what the decision is," he said. "Nothing
could be more or less serious than anything else. Don't you
see? In a world where death is the hunter there are no
small or big decisions. There are only decisions that we
make in the face of our inevitable death."
-No importa cuál sea la decisión -dijo él-. Nada podría ser
más ni menos serio que ninguna otra cosa. ¿No ves? En un
mundo donde la muerte es el cazador no hay decisiones
grandes ni pequeñas. Sólo hay decisiones que hacemos a
la vista de nuestra muerte inevitable.
розповів про таке своє ставлення батькові.
— Такі речі своєму батькові не говорять, — спробував
я виправдатися.
— Чому ж ні?
— В нашій родині так не робилося, от і все.
— В своїй родині ти робив набагато гірші речі, —
заявив він звинувачувальним тоном. — Єдине, чого ти
ніколи не робив, це не являв свій дух.
В цих його словах була така сила, що вони
продовжували лунати в моїй голові, навіть коли він
вже закінчив говорити. Я був нездатен більше
захищатися, тому припинив суперечку і поринув у свої
записи.
Однак спробував навести останнє кволе пояснення і
сказав, що все своє життя змушений був мати справи з
людьми, схожими на мого батька, які так само, як він,
втягували мене в свої схеми, а потім залишали у
підвішеному стані.
— Ти скаржишся, — сказав дон Хуан м’яко. — Ти
звик скаржитися все своє життя, тому що ти не
приймаєш відповідальність за свої дії. Якщо б ти
поставився з повною відповідальністю до ідеї свого
батька плавати щодня о шостій ранку, ти б ходив на
річку самостійно, коли так треба, або, якщо вже тобі
були відомі всі його виверти, сказав би йому йти під
три чорти першого ж разу, як він це запропонував. Але
ти промовчав. Тому в тій ситуації ти був таким саме
слабким, як і твій батько.
«Приймати відповідальність за свої рішення значить,
що людина готова вмерти за них.»
— Стій, стій, доне Хуане! — запротестував я. — Ви
все перекручуєте.
Але він не дав мені закінчити. Я збирався сказати
йому, що використав свого батька тільки як приклад
нереалістичного способу мислення, і що ніхто в
здоровому глузді не захоче померти за таку ідіотську
річ.
— Неважливо, в чому саме полягає твоє рішення, —
сказав він. — Ніщо не може бути більш або менш
важливим, ніж будь-що інше. Хіба ти не розумієш? У
світі, де на тебе полює смерть, немає великих або
маленьких рішень. Є лише рішення, які ти приймаєш,
55
I could not say anything. Perhaps an hour went by. Don
Juan was perfectly motionless on his mat although he was
not sleeping.
"Why do you tell me all this, don Juan?" I asked. "Why
are you doing this to me?"
"You came to me," he said. "No, that was not the case, you
were brought to me. And I have had a gesture with you."
"You could have had a gesture with your father by
swimming for him, but you didn't, perhaps because you
were too young. I have lived longer than you. I have
nothing pending. There is no hurry in my life, therefore I
can properly have a gesture with you."
No pude decir nada. Transcurrió quizás una hora. Don
Juan se hallaba perfectamente inmóvil sobre su petate,
aunque no dormía.
-¿Por qué me dice usted todo esto, don Juan? -pregunté-.
¿Por qué me hace esto?
-Tú viniste conmigo -dijo él-. No, no fue ése el caso: te
trajeron conmigo. Y yo tengo un gesto contigo.
-¿Cómo dice usted?
-Tú habrías podido tener un gesto con tu padre nadando en
su lugar, pero no lo hiciste, a lo mejor porque eras
demasiado joven. Yo he vivido más que tú. No tengo nada
pendiente. No hay ninguna prisa en mi vida, por eso puedo
tener contigo un gesto como es debido.
In the afternoon we went for a hike. I easily kept his pace
and marveled again at his stupendous physical prowess.
He walked so nimbly and with such sure steps that next to
him I was like a child. We went in an easterly direction. I
noticed then that he did not like to talk while he walked. If
I spoke to him he would stop walking in order to answer
me.
En la tarde salimos de excursión. Mantuve con facilidad
su paso y me maravillé nuevamente de su estupenda
condición física. Caminaba con tanta agilidad, y con
pisada tan firme, que junto a él yo era como un niño.
Fuimos más o menos hacia el este. Noté que no le gustaba
hablar mientras caminábamos. Si yo le decía algo, se
detenía para responderme
After a couple of hours we came to a hill; he sat down and Tras un par de horas llegamos a un monte; tomó asiento y
signaled me to sit by him. He announced in a mockme hizo seña de sentarme a su lado. En tono de
dramatic tone that he was going to tell me a story.
dramatismo paródico, anunció que iba a contarme un
cuento.
Dijo que había una vez un joven, un indio desheredado
He said that once upon a time there was a young man, a
destitute Indian who lived among the white men in a city. que vivía entre los blancos, en una ciudad. No tenía casa,
He had no home, no relatives, no friends. He had come
ni parientes, ni amigos. Había llegado a la ciudad en busca
into the city to find his fortune and had found only misery de fortuna y sólo encontró miseria y dolor. De vez en
and pain. From time to time he made a few cents working cuando ganaba algunos centavos trabajando como mula:
like a mule, barely enough for a morsel; otherwise he had apenas lo bastante para un bocado; de lo contrario tenía
to beg or steal food.
que mendigar o robar comida.
Don Juan said that one day the young man went to the
market place. He walked up and down the street in a haze,
his eyes wild upon seeing all the good things that were
gathered there. He was so frantic that he did not see where
he was walking, and ended up tripping over some baskets
and falling [/fell] on top [/lap] of an old man.
The old man was carrying four enormous gourds and had
Don Juan dijo que cierto día el joven fue al mercado.
Caminó ofuscado de un lado a otro de la calle, con los ojos
locos de ver todas las cosas buenas allí reunidas. Sufría tal
frenesí que no veía por dónde caminaba, y terminó
tropezando con unas canastas y cayendo encima de un
anciano.
El viejo llevaba cuatro enormes guajes y acababa de
дивлячись в очі своєї неминучої смерті.
Я не знав, що відповісти. Пройшло, мабуть, більше
години. Дон Хуан залишався повністю нерухомим на
своєму солом’яному маті, хоча й не спав.
— Навіщо ви мені все це розповідаєте, доне Хуане? —
знову запитав я. — Навіщо ви робите все це зі мною?
— Ти прийшов до мене, — відповів він. — Ні, не так:
ти був приведений до мене. І я зайнявся тобою.
— Ти, наприклад, міг би зайнятися своїм батьком,
якби щоранку ходив для нього плавати на річку. Але
ти цього не зробив. Можливо тому, що був тоді ще
дуже молодим. Я прожив довше, ніж ти. Я нічого не
чекаю. В моєму житті немає поспіху, тому я можу
зайнятися тобою дуже ретельно.
Після обіду ми вирушили на прогулянку в пустелю. Я
з легкістю зберігав темп, в якому він йшов, і не
переставав дивуватися його досконалій фізичній
формі. Він рухався так легко і впевнено, що поряд з
ним я почувався дитиною. Ми йшли у східному
напрямку. Я помітив, що він не любить розмовляти під
час ходіння. Якщо я починав з ним говорити, він
зупинявся, щоб відповісти мені.
Через декілька годин ми піднялися на якийсь пагорб.
Дон Хуан сів і жестом вказав мені сісти поряд з ним.
Він проголосив із вдаваним драматизмом, що
збирається розповісти мені історію.
Він сказав, що колись давно в місті серед білих людей
жив собі молодий бідний індіанець, у якого не було ані
дому, ані рідних або друзів. Він прийшов у велике
місто, щоб знайти своє щастя, але отримав натомість
лише біль та приниження. Час від часу йому
вдавалося, працюючи як мул, заробити декілька
центів, яких ледь вистачало на шматок хліба, а іноді й
доводилося красти або випрошувати їжу.
Дон Хуан сказав, що одного дня цей молодий чоловік
пішов на базар. Він, наче в імлі, ходив туди і сюди між
торгових рядів, жадібно дивлячись на все те добро, яке
було там зібране. Врешті-решт у своєму безпам’ятстві
він перечепився через якісь кошики і впав на старого
діда.
Дід мав із собою чотири величезних гарбузових глека і
56
just sat down to rest and eat. Don Juan smiled knowingly
and said that the old man found it quite strange that the
young man had stumbled on him. He was not angry at
being disturbed but [was] amazed at why this particular
young man had fallen on top of him. The young man, on
the other hand, was angry and told him [/the old man] to
get out of his way. He [/The young man] was not
concerned at all about the ultimate reason for their
meeting. He had not noticed that their paths had actually
crossed.
Don Juan mimicked the motions of someone going after
something that was rolling over. He said that the old man's
gourds had turned over and were rolling down the street.
When the young man saw the gourds he thought he had
found his food for the day.
He helped the old man up and insisted on helping him
carry the heavy gourds. The old man told him that he was
on his way to his home in the mountains and the young
man insisted on going with him, at least part of the way.
sentarse a comer y descansar. Don Juan sonrió con aire
sapiente y dijo que al anciano le pareció muy raro que el
joven hubiese tropezado con él. No se enojó por la
molestia; lo asombraba el porqué este joven en particular
le había caído encima. El joven, en cambio, estaba enojado
y le dijo que se quitara del paso. Para nada le preocupaba
la razón recóndita del encuentro. No había advertido que
los caminos de arribos se habían cruzado.
The old man took the road to the mountains and as they
walked [/hiked] he gave the young man part of the food he
had bought at the market. The young man ate to his heart's
content and when he was quite satisfied he began to notice
how heavy the gourds were and clutched them tightly.
Don Juan opened his eyes and smiled with a devilish grin
and said that the young man asked, "What do you carry in
these gourds?" The old man did not answer but told him
that he was going to show him a companion or friend who
could alleviate his [/the young man's] sorrows and give
him advice and wisdom about the ways of the world.
Don Juan made a majestic gesture with both hands and
said that the old man summoned the most beautiful deer
that the young man had ever seen. The deer was so tame
that it came to him and walked around him. It glittered and
shone. The young man was spellbound and knew right
away that it was a "spirit deer". The old man told him then
that if he wished to have that friend and its wisdom all he
had to do was to let go of the gourds.
El viejo tomó el camino a las montañas, y mientras
caminaban dio al joven parte de la comida que había
comprado en el mercado. El joven comió hasta llenarse y,
ya satisfecho, empezó a notar cuánto pesaban los guajes y
los aferró con fuerza.
Don Juan abrió los ojos y sonrió diabólicamente al decir
que el joven preguntó: "¿Qué lleva usted en estos guajes?"
El anciano, en vez de responder, le dijo que iba a mostrarle
un compañero que podía aliviar sus penas y darle consejo
y sabiduría en los caminos del mundo.
Don Juan imitó los movimientos de quien persigue un
objeto que rueda. Dijo que los guajes del anciano cayeron
y rodaban calle abajo. Al verlos, el joven pensó haber
hallado su comida para ese día.
Ayudó al viejo a levantarse e insistió en ayudarlo a cargar
los pesados guajes. El viejo le dijo que iba camino a su
casa en las montañas, y el joven insistió en acompañarlo,
por lo menos parte del camino.
Don Juan hizo un gesto majestuoso con ambas manos y
dijo que el anciano hizo venir al venado más hermoso que
el joven había visto en su vida. El venado era tan manso
que se acercó a él y caminó en torno suyo. Resplandecía y
brillaba. El joven, cautivado, supo en el acto que se trataba
de un "espíritu venado". El viejo le dijo que, si deseaba
tener ese amigo y su sabiduría, lo único que debía hacer
era soltar los guajes.
Don Juan's grin portrayed ambition; he said that the young La sonrisa de don Juan expresó ambición; dijo que los
man's petty desires were pricked upon hearing such a
deseos mezquinos del joven se avivaron al oír tal petición.
тільки-но присів перепочити й попоїсти. Дон Хуан
посміхнувся і сказав, що старому видалось дуже
дивним те, що хлопець впав на нього. Він не
розсердився через те, що його потурбували, але
здивувався, чому саме цей молодий індіанець так
несподівано звалився на нього. Молодий чоловік, з
іншого боку, розсердився і сказав діду не плутатися
під ногами — його зовсім не цікавила причина такої їх
зустрічі. Він не помітив, що насправді їх шляхи
перетнулися.
Дон Хуан жестами зобразив людину, яка йде за
чимось, що перекочується. Він сказав, що дідові глеки
перекинулися і котилися по вулиці. Коли молодий
чоловік побачив це, то зрозумів, чим зможе заробити
собі сьогодні на харчі.
Він допоміг старому піднятися і наполіг на тому, щоб
допомогти йому нести його тяжкі глеки. Дід сказав
хлопцеві, що він повертається додому в гори, але той
наполягав, що мусить пройти з ним принаймні частину
шляху.
Старий вирушив в бік гір і під час подорожі віддав
молодому чоловікові частину харчів, які він купив на
базарі. Той наївся досхочу і, задовольнивши свій
голод, почав помічати, якими тяжкими були глеки;
тому й обхопив їх сильніше.
Дон Хуан вилупив очі і з диявольською посмішкою
сказав, що молодий чоловік запитав у діда: «Що у тебе
в цих глеках?» Старий нічого не відповів, але сказав,
що збирається показати йому друга, який може
полегшити його страждання і дати йому мудру пораду
про те, як треба жити в цьому світі.
Дон Хуан махнув руками, як чарівник, і сказав, що дід
покликав найкрасивішого оленя, якого молодий
чоловік коли-небудь бачив. Олень був наче
приручений: він підійшов до чоловіка і обійшов
навколо нього. Він мерехтів і сяяв. Чоловік був
зачарований і одразу зрозумів, що це Олень-дух. Тоді
старий сказав хлопцеві, що якщо він хоче мати такого
друга і всю його мудрість, то все, що йому потрібно
зробити, це випустити глеки з рук.
Дон Хуан посміхнувся, зображуючи вагання. Він
сказав, що після такої пропозиції молодого чоловіка з
57
request. Don Juan's eyes became small and devilish as he
voiced the young man's question: "What do you have in
these four enormous gourds?"
Los ojos de don Juan se hicieron pequeños y diabólicos
cuando prestó voz a la pregunta del joven: "¿Qué lleva
usted en estos cuatro guajes enormes?"
Don Juan said that the old man very serenely replied that
he was carrying food: "pinole" and water. He stopped
narrating the story and walked around in a circle a couple
of times. I did not know what he was doing. But
apparently it was part of the story. The circle seemed to
portray the deliberations of the young man.
Don Juan said that, of course, the young man had not
believed a word. He calculated that if the old man, who
was obviously a wizard, was willing to give a "spirit deer"
for his gourds, then the gourds must have been filled with
power beyond belief.
Don Juan contorted his face again into a devilish grin and
said that the young man declared that he wanted to have
the gourds. There was a long pause that seemed to mark
the end of the story. Don Juan remained quiet, yet I was
sure he wanted me to ask about it, and I did.
El anciano, dijo don Juan, repuso serenamente que llevaba
comida: pinole y agua. Don Juan dejó de narrar la historia
y caminó en circulo un par de veces. Yo no supe qué
estaba haciendo. Pero aparentemente era parte de la
historia. El círculo parecía representar las deliberaciones
del joven.
Don Juan dijo que, por supuesto, el joven no creyó una
sola palabra. Calculó que si el viejo, quien obviamente era
un brujo, se hallaba dispuesto a dar un "espíritu venado" a
cambio de sus guajes, éstos debían estar llenos de un poder
más allá de lo imaginable.
Don Juan contrajo nuevamente su rostro en una .sonrisa
demoniaca y dijo que el joven declaró que deseaba
quedarse con los guajes. Hubo una larga pausa que al
parecer marcaba el final del cuento. Don Juan permaneció
callado, pero me sentí seguro de que deseaba una pregunta
mía, y la hice.
-¿Qué pasó con el joven?
-Se llevó los guajes -repuso él con una sonrisa de
satisfacción.
Hubo otra larga pausa. Reí. Pensé que éste había sido un
verdadero "cuento de indios".
Los ojos de don Juan brillaban; me sonreía. La circundaba
un aire de inocencia. Empezó a reír en suaves estallidos y
me preguntó: -¿No quieres saber de los guajes?
"What happened to the young man?"
"He took the gourds," he replied with a smile of
satisfaction.
There was another long pause. I laughed. I thought that
this had been a real "Indian story".
Don Juan's eyes were shining as he smiled at me. There
was an air of innocence about him. He began to laugh in
soft spurts and asked me, "Don't you want to know about
the gourds?"
"Of course I want to know. I thought that was the end of
the story."
"Oh no," he said with a mischievous light in his eyes. "The
young man took his gourds and ran away to an isolated
place and opened them."
"What did he find?" I asked.
Don Juan glanced at me and I had the feeling he was
aware of my mental gymnastics. He shook his head and
chuckled.
"Well," I urged him. "Were the gourds empty?"
-Claro que quiero saber. Creí que allí acababa el cuento.
-Oh no -dijo con una luz maliciosa en los ojos-. El joven
tomó sus guajes y corrió a un sitio apartado y los abrió.
-¿Qué halló? -pregunté.
Don Juan me observó y tuve el sentimiento de que se
hallaba al tanto de mi gimnasia mental. Meneó la cabeza,
riendo por lo bajo.
-Bueno -lo insté-. ¿Estaban vacíos los guajes?
новою силою почали душити його дрібні бажання.
Дон Хуан примружив очі так, що вони стали
маленькими і диявольськи хитрими, і знову повторив
запитання молодого чоловіка: «Що у тебе в цих
чотирьох величезних глеках?»
Дон Хуан сказав, що старий щиро відповів, що у нього
там їжа: «піноле» та вода. Він перестав розповідати
свою історію і почав ходити колами. Я не знав, що він
робить, але певно це було частиною розповіді. Його
кружляння, мабуть, мало на меті зобразити роздуми
молодого чоловіка.
Дон Хуан сказав, що звичайно хлопець не повірив
жодному слову старого. Він порахував, що якщо цей
дід, який очевидно був чарівником, був готовий
віддати Оленя-духа за свої глеки, то в них напевне
схована така сила, яку й не можна собі уявити.
Дон Хуан знову зобразив диявольську посмішку і
сказав, що молодий чоловік заявив, що він хоче взяти
собі глеки. Після цього він припинив свою розповідь,
так що, здавалося, історія закінчилася. Дон Хуан
мовчав, але я був упевнений, що він хоче, щоб я
запитав, чи це кінець його розповіді.
— І що сталося з хлопцем далі, доне Хуане?
— Він узяв собі глеки, — відповів він із задоволеною
посмішкою.
Знову запанувала тиша. Я засміявся. Я подумав що це
справжня «індіанська історія».
Очі дона Хуана сяяли, коли він мені посміхався. Він
здавався дуже наївним. Він м’яко засміявся і запитав
мене:
— Хіба тобі не цікаво, що було в глеках?
— Звичайно цікаво! Я просто подумав, що це кінець
вашої розповіді.
— О, ні, — сказав він з веселим блиском в очах. —
Хлопець схопив свої глеки і втік, щоб відкрити їх в
безпечному місці.
— І що він в них знайшов? — запитав я.
Дон Хуан подивився на мене. Здається, він розумів,
що в голові я намагаюсь вгадати, якою буде його
відповідь. Він похитав головою і тихо засміявся.
— Ну, так що? — наполіг я. — В глеках нічого не
було?
58
"There was only food and water inside the gourds," he
said. "And the young man, in a fit of anger, smashed them
against the rocks."
I said that his reaction was only natural — anyone in his
position would have done the same.
Don Juan's reply was that the young man was a fool who
did not know what he was looking for. He did not know
what "power" was, so he could not tell whether or not he
had found it. He had not taken responsibility for his
decision, therefore he was angered by his blunder. He
expected to gain something and got nothing instead. Don
Juan speculated that if I were the young man and if I had
followed my inclinations I would have ended up angry and
remorseful, and would, no doubt, have spent the rest of my
life feeling sorry for myself for what I had lost.
Then he explained the behavior of the old man. He had
cleverly fed the young man so as to give him the "daring
of a satisfied stomach", thus the young man upon finding
only food in the gourds smashed them in a fit of anger.
-Sólo había pinole y agua adentro de los guajes -dijo él-. Y
el joven, en un arranque de furia, los rompió contra las
piedras.
Dije que su reacción era natural: cualquiera en su lugar
habría hecho lo mismo.
La respuesta de don Juan fue que el joven era un tonto que
no sabía lo que andaba buscando. Ignoraba lo que era el
"poder", de modo que no podía decir si lo había
encontrado o no. No se hizo responsable de su decisión,
por ello lo enfureció su error. Esperaba ganar algo y en vez
de ello no obtuvo nada. Don Juan especuló que, si yo
hubiera sido el joven y hubiese seguido mis inclinaciones,
me habría entregado a la furia y al remordimiento para, sin
duda, pasar el resto de mi vida compadeciéndome por lo
que había perdido.
Luego explicó la conducta del viejo. Astutamente,
alimentó al joven para darle el "valor de un estómago
lleno", de modo que el joven, al hallar sólo comida en los
guajes, los rompió en un arrebato de ira.
— В них були лише їжа та вода, — відповів він. — І
чоловік, в нападі гніву, розбив їх об каміння.
Я сказав, що його реакція була цілком природною —
будь хто на його місці зробив би те саме.
Дон Хуан відповів, що молодий чоловік був дурнем,
який не знав, чого він хоче. Він не знав, що таке
«сила», тому він не міг сказати напевне, чи він її
знайшов. Він не приймав відповідальність за свої
рішення, тому його так розгнівала його помилка. Він
сподівався отримати хоч щось, а натомість не отримав
нічого. Дон Хуан припустив, що якщо б я був тим
хлопцем і так само потурав своїм слабкостям, то, без
сумніву, на все життя залишився би злим і зломленим,
і решту своїх днів картав би себе за те, що втратив.
Потім він пояснив поведінку старого діда. Той
завбачливо накормив молодого чоловіка для того, щоб
він здобув «завзяття повного шлунку». Тому хлопець,
знайшовши в глеках лише їжу, розбив їх в нападі
гніву.
"Had he [/the young man] been aware of his decision and -Si hubiera estado consciente de su decisión y se hubiera — Якби він повністю усвідомлював свої рішення і
assumed responsibility for it," don Juan said, "he would
hecho responsable de ella -dijo don Juan-, se habría dado приймав відповідальність за них, — сказав дон Хуан,
have taken the food and would've been more than satisfied por bien satisfecho con la comida. Y a lo mejor hasta se
— він би взяв їжу і був би більш ніж задоволений цим.
with it. And perhaps he might even have realized that that hubiera dado cuenta de que esa comida también era poder. І, можливо, він би навіть зміг зрозуміти, що ця їжа
[/the] food was power too."
була силою також.
59
6. BECOMING A HUNTER
VI. VOLVERSE CAZADOR
6. СТАТИ МИСЛИВЦЕМ
Friday, 23 June 1961
Viernes, junio 23, 1961
П'ятниця, 23 червня 1961 року
As soon as I sat down I bombarded don Juan with
questions. He did not answer me and made an impatient
gesture with his hand to be quiet. He seemed to be in a
serious mood.
"I was thinking that you haven't changed at all in the time
you've been trying to learn about plants," he said in an
accusing tone.
He began reviewing in a loud voice all the changes of
personality he had recommended I should undertake. I told
him that I had considered the matter very seriously and
found that I could not possibly fulfil them because each of
them ran contrary to my core. He replied that to merely
consider them was not enough, and that whatever he had
said to me was not said just for fun. I again insisted that,
although I had done very little in matters of adjusting my
personal life to his ideas, I really wanted to learn the uses
of plants.
After a long, uneasy silence I boldly asked him, "Would
you teach me about peyote, don Juan?"
He said that my intentions alone were not enough, and that
to know about peyote - he called it "Mescalito" for the first
time - was a serious matter. It seemed that there was
nothing else to say.
APENAS tomé asiento empecé a bombardear a don Juan
con preguntas. Él no respondió y, con un ademán
impaciente, me indicó guardar silencio. Parecía estar de
humor grave.
-Estaba pensando que no has cambiado nada en el tiempo
que llevas tratando de aprender los asuntos de las plantas dijo en tono acusador.
Empezó a pasar revista, en alta voz, a todos los cambios de
personalidad que me había recomendado emprender. Dije
que había considerado muy seriamente el asunto, y hallado
que no me era posible cumplirlos porque cada uno era
contrario a mi esencia. Replicó que considerar el asunto no
era suficiente, y que lo que me había dicho no era ningún
chiste. Insistí en que, pese a lo poco que había hecho. en lo
referente a ajustar mi vida personal a sus ideas, yo quería
realmente aprender los usos de las plantas.
Як тільки я сів, то одразу закидав дона Хуана
запитаннями. Він нічого не відповів і нетерплячим
жестом руки попросив мене замовчати. Настрій у
нього був серйозним.
— Я думав про те, що ти анітрохи не змінився за той
час, поки намагаєшся вчитися знанням про рослини,
— сказав він звинувачувальним тоном.
Він почав голосно перераховувати всі ті зміни моєї
особистості, які рекомендував мені здійснити. Я
сказав, що з усією серйозністю розглянув його
рекомендації і прийшов до висновку, що не зможу їх
виконати, оскільки всі вони суперечать моїй сутності.
Він відмовив, що просто розглянути їх недостатньо, і
все, що він говорив мені, він говорив не для розваги. Я
сказав, що, хоча я майже нічого не зробив у напрямку
зміни свого способу життя, я все ще дуже хочу
навчитися використовувати рослини.
Tras un silencio largo e incómodo, le pregunté con
Після довгого, гнітючого мовчання я запитав прямо:
audacia:
— Ви вчитимете мене знанням про пейот, доне Хуане?
-¿Me va usted a enseñar cómo usar el peyote, don Juan?
Він відповів, що одного мого бажання недостатньо, і
Dijo que mis intenciones por sí solas no eran suficientes, y що навчання знанням про пейот — тут він вперше
que conocer los asuntos del peyote -lo llamó "Mescalito" назвав його «Мескаліто» — є дуже серйозною
por vez primera- era cosa seria. Al parecer, no había nada справою. Більше, здається, йому нічого було додати.
más que decir.
In the early evening, however, he set up a test for me; he Pero, al anochecer, me puso una prueba; planteó un
Однак увечері дон Хуан поставив переді мною
put forth a problem without giving me any clues to its
problema sin darme ninguna pista para su resolución:
завдання, окресливши проблему, але не давши жодної
solution: to find a beneficial place or spot in the area right hallar un sitio benéfico en el área frente a su puerta, donde підказки для її вирішення: знайти на ділянці перед
siempre nos sentábamos a hablar; un sitio donde
його будинком, де ми завжди сиділи і розмовляли,
in front of his door where we always sat to talk, a spot
where I could allegedly feel perfectly happy and
supuestamente pudiera sentirme perfectamente feliz y
сприятливе місце — місце, на якому я начебто
invigorated. During the course of the night, while I
vigorizado. Durante el curso de la noche, mientras rodaba почуватимуся абсолютно щасливим і сповненим сил.
en el suelo tratando de hallar el "sitio", noté dos veces un Протягом ночі, поки я катався по землі, намагаючись
attempted to find the "spot" by rolling on the ground, I
twice detected a change of coloration on the uniformly
cambio de coloración en el piso de tierra, uniformemente знайти таке місце, я двічі фіксував зміну забарвлення
oscuro, del área designada.
однорідно-темної поверхні досліджуваної ділянки.
dark dirt floor of the designated area.
The problem exhausted me and I fell asleep on one of the El problema me agotó y me quedé dormido en uno de los Це завдання виснажило мене і я заснув на одному з
places where I had detected the change in color. In the
lugares donde percibí el cambio de color. En la mañana,
місць, де я помітив зміну забарвлення. Вранці дон
morning don Juan woke me up and announced that I had don Juan me despertó para anunciar que mi experiencia
Хуан розбудив мене і заявив, що я дуже гарно
had a very successful experience. Not only had I found the había tenido gran éxito. No sólo había hallado el sitio
впорався із завданням: мені вдалося знайти не лише
beneficial spot I was looking for, but I had also found its benéfico que buscaba, sino también su opuesto, un sitio
сприятливе місце, але й його протилежність —
60
opposite, an enemy or negative spot and the colors
associated with both.
enemigo o negativo, y los colores asociados con ambos.
несприятливе, вороже місце, а також визначити
кольори, які властиві кожному з них.
Saturday, 24 June 1961
Sábado, junio 24, 1961
Субота, 24 червня 1961 року
We went into the desert chaparral in the early morning. As
we walked, don Juan explained to me that finding a
"beneficial" or an "enemy" spot was an important need for
a man in the wilderness. I wanted to steer the conversation
to the topic of peyote, but he flatly refused to talk about it.
He warned me that there should be no mention of it, unless
he himself brought up the subject.
Temprano en la mañana salimos al chaparral. Mientras
caminábamos, don Juan me explicó que hallar un sitio
"benéfico" o "enemigo" era una importante necesidad para
un hombre en el desierto. Quise llevar la conversación
hacia el tema del peyote, pero él rehusó, de plano, hablar
de eso. Me advirtió que no debía haber mención del
asunto, a menos que él mismo lo planteara.
We sat down to rest in the shade of some tall bushes in an
area of thick vegetation. The desert chaparral around us
was not quite dry yet; it was a warm day and the flies kept
on pestering me but they did not seem to bother don Juan.
I wondered whether he was just ignoring them but then I
noticed they were not landing on his face at all.
"Sometimes it is necessary to find a beneficial spot
quickly, out in the open," don Juan went on. "Or maybe it
is necessary to determine quickly whether or not the spot
where one is about to rest is a bad one. One time, we sat to
rest by some hill and you got very angry and upset. That
spot was your enemy. A little crow gave you a warning,
remember?"
I remembered that he had made a point of telling me to
avoid that area in the future. I also remembered that I had
become angry because he had not let me laugh.
"I thought that the crow that flew overhead was an omen
for me alone," he said. "I would never have suspected that
the crows were friendly towards you too."
"What are you talking about?"
"The crow was an omen," he went on. "If you knew about
crows you would have avoided the place like the plague.
Crows are not always available to give warning though,
and you must learn to find, by yourself, a proper place to
Ми вирушили в пустельний чапараль рано вранці.
Поки ми йшли, дон Хуан пояснював мені, що вміння
знаходити «сприятливі» та «ворожі місця» є дуже
важливим для людини, яка подорожує по дикій
місцевості. Я хотів перевести розмову на тему про
пейот, але він рішуче відмовився розмовляти про
нього. Він попередив, що більше не хоче чути про це
ані слова, і що сам вирішить, коли настане час про це
говорити.
Nos sentamos a descansar a la sombra de unos arbustos
Ми сіли відпочити в тіні високих кущів посеред
altos, en una zona de vegetación densa. El chaparral en
зарослої чагарником місцевості. Пустельний чапараль
torno no estaba aún enteramente seco: el día era caluroso y навколо нас був ще не повністю засохлим. День був
las moscas me acosaban de continuo, pero no parecían
теплим, і мені надокучали мухи, але вони, здається,
molestar a don Juan. Me pregunté si él simplemente las
зовсім не турбували дона Хуана. Я подумав, що він
ignoraba, pero luego advertí que no se posaban jamás en
просто не звертає на них уваги, але потім помітив, що
su rostro.
вони взагалі не сідають йому на обличчя.
-A veces es necesario hallar aprisa un sitio benéfico, a
— Іноді виникає необхідність швидко знайти
campo abierto -prosiguió don Juan-. O a lo mejor es
сприятливе місце у дикій місцевості, продовжив свої
necesario determinar aprisa si el sitio en que uno va a
пояснення дон Хуан. — Або ж визначити, чи не є
descansar es o no un mal sitio. Una vez, nos sentamos a
місце, на якому людина збирається відпочити,
descansar junto a un cerro y tú te pusiste muy enojado y
несприятливим для неї. Одного разу ми сіли відпочити
molesto. Ese sitio era enemigo tuyo. Un cuervito te lo
біля якогось пагорба, і ти став дуже сердитим і
advirtió, ¿recuerdas?
роздратованим. Те місце було ворожим до тебе.
Маленька ворона попереджала тебе про це,
пам’ятаєш?
Recordé que él me había dicho, con énfasis, que evitase en Я згадав, що дон Хуан радив мені уникати того місця в
lo futuro aquella zona. También recordé haberme enojado майбутньому. Я також згадав, що дуже розсердився,
porque don Juan no me dejó reír.
тому що він заборонив мені сміятися.
-Creí que el cuervo que pasó volando en esa ocasión era
— Я думав, що ворона, яка пролетіла вперед, була
una señal para mí solo -dijo-. Nunca se me hubiera
знаком лише для мене, — сказав він. — Я не очікував,
ocurrido pensar que los cuervos fuesen también amigos
що ворони дружньо ставляться й до тебе.
tuyos.
-¿De qué habla usted?
— Про що ви говорите?
-El cuervo era un augurio -prosiguió-. Si supieras cómo
— Ворона була знаком, — продовжив він. — Якщо б
son los cuervos, le habrías huido a ese sitio como a la
ти знав щось про ворон, то уникав би того місця, як
peste. Pero no siempre hay cuervos que den la advertencia, чуми. Однак ворони не завжди можуть нас
y tú debes aprender a hallar, por ti mismo, un sitio
попередити, тому ти повинен навчитися самостійно
61
camp or to rest."
apropiado para acampar o descansar.
After a long pause don Juan suddenly turned to me and
said that in order to find the proper place to rest all I had to
do was to cross my eyes. He gave me a knowing look and
in a confidential tone told me that I had done precisely that
when I was rolling on his porch, and thus I had been
capable of finding two spots and their colors. He let me
know that he was impressed by my accomplishment.
Tras una larga pausa, don Juan se volvió, de repente hacia
mí y dijo que, para hallar el sitio apropiado donde
descansar, sólo tenía uno que cruzar los ojos. Me dirigió
una mirada sapiente y, en tono confidencial, dijo que yo
había hecho precisamente eso cuando rodaba en el pórtico
de su casa, y que así pude hallar dos sitios y sus colores.
Me hizo saber que mi hazaña lo impresionaba.
"I really don't know what I did," I said.
"You crossed your eyes," he said emphatically. "That's the
technique; you must have done that, although you don't
remember it."
Don Juan then described the technique, which he said took
years to perfect, and which consisted of gradually forcing
the eyes to see separately the same image. The lack of
image conversion entailed a double perception of the
world; this double perception, according to don Juan,
allowed one the opportunity of judging changes in the
surroundings, which the eyes were ordinarily incapable of
perceiving.
-No sé en verdad qué cosa hice -dije.
-Cruzaste los ojos -repitió con énfasis-. Ésa es la técnica;
eso debes haber hecho, aunque no te acuerdes.
Don Juan coaxed me to try it. He assured me that it was
not injurious to the sight. He said that I should begin by
looking in short glances, almost with the corners of my
eyes. He pointed to a large bush and showed me how. I
had a strange feeling, seeing don Juan's eyes taking
incredibly fast glances at the bush. His eyes reminded me
of those of a shifty animal that cannot look straight.
Don Juan me animó a hacer la prueba. Me aseguró que no
dañaba la vista. Dijo que yo debía empezar lanzando
miradas cortas, casi con el rabo del ojo. Señaló un gran
arbusto y me puso el ejemplo. Tuve un sentimiento
extraño al verlo dirigir miradas increíblemente rápidas al
arbusto. Sus ojos me recordaban los de un animal mañoso
que no puede mirar de frente.
We walked for perhaps an hour while I tried not to focus
my sight on anything. Then don Juan asked me to start
separating the images perceived by each of my eyes. After
another hour or so I got a terrible headache and had to
stop.
"Do you think you could find, by yourself, a proper place
for us to rest?" he asked.
I had no idea what the criterion for a "proper place" was.
He patiently explained that looking in short glances
allowed the eyes to pick out unusual sights.
Caminamos cosa de una hora mientras yo trataba de no
enfocar mi vista en nada. Luego don Juan me pidió
empezar a separar las imágenes percibidas por cada uno de
mis ojos. Después de otra hora, o algo así, me dio una
jaqueca terrible y tuve que pararme.
-¿Crees que podrías hallar, tú solo, un sitio apropiado para
que descansemos? -preguntó.
Yo no tenía idea de cuál era el criterio acerca de un "sitio
apropiado". Me explicó pacientemente que mirar en
vistazos cortos permitía a los ojos apresar visiones
Don Juan me describió la técnica, cuyo perfeccionamiento
llevaba años; consistía en forzar gradualmente a los ojos a
ver por separado la misma imagen. La carencia de
conversión en la imagen involucraba una percepción doble
del mundo; esta doble percepción, según don Juan, daba a
uno oportunidad de evaluar cambios en el entorno, que los
ojos eran por lo común incapaces de percibir.
знаходити правильне місце для стоянки або
відпочинку.
Після довгої паузи дон Хуан раптом повернувся до
мене і сказав, що для того, щоб знайти підхоже місце
для відпочинку, мені потрібно було лише звести очі.
Він подивився на мене з розумінням і довірчим тоном
додав, що я зробив саме це, коли катався по його
ґанку, тому мені вдалося помітити різні забарвлення і
знайти відповідні місця. Він дав мені зрозуміти, що
дійсно вражений моїм досягненням.
— Я насправді не знаю, що саме я зробив, — сказав я.
— Ти звів очі, — повторив він наполегливо. — В
цьому й полягає техніка. Ти повинен був так зробити,
хоча сам не пам’ятаєш цього.
Потім дон Хуан пояснив мені техніку, на
вдосконалення якої, за його словами, могли піти роки,
і яка полягає у привчанні кожного ока дивитися на
одне й те саме зображення відокремлено, незалежно
одне від одного. Здатність інтерпретувати картини
світу звичним способом при цьому послаблюється, що
призводить до подвійного сприйняття реальності. Дон
Хуан вважав, що таке подвійне сприйняття дає людині
можливість помічати у навколишньому середовищі
зміни, які зазвичай її очі сприйняти не здатні.
Дон Хуан наполіг, щоб я сам спробував застосувати
цю техніку, і запевнив мене, що вона цілком безпечна
для мого зору. Він сказав, що я повинен почати з
коротких швидких поглядів, які я кидатиму куточками
очей, і потім продемонстрував, як це робиться. Він
почав кидати надзвичайно швидкі погляди на великий
кущ неподалік, нагадавши мені тих вертких тваринок,
які не можуть дивитися прямо.
Ми блукали близько години, і я намагався ні на чому
на зосереджувати погляд. Потім дон Хуан сказав мені,
щоб я почав розділяти зображення, які бачу кожним з
моїх очей. Ще через годину у мене страшенно
розболілась голова і я змушений був зупинитися.
— Як думаєш, ти зможеш самостійно знайти для нас
підхоже місце для відпочинку? — запитав він.
Я не мав жодного уявлення, як таке місце визначити.
Він терпляче пояснив мені, що, застосовуючи техніку
коротких поглядів, можна помітити незвичні зорові
62
"Such as what?" I asked.
"They are not sights proper," he said. "They are more like
feelings. If you look at a bush or a tree or a rock where
you may like to rest, your eyes can make you feel whether
or not that's the best resting place."
insólitas.
-¿Como qué? -pregunté.
-No son visiones propiamente dichas -dijo él-. Son más
bien sensaciones. Si miras un arbusto o un árbol o una
piedra donde tal vez te gustaría descansar, tus ojos pueden
darte a sentir si ése es o no el mejor sitio de reposo.
I again urged him to describe what those feelings were but
he either could not describe them or he simply did not
want to. He said that I should practice by picking out a
place and then he would tell me whether or not my eyes
were working.
At one moment I caught sight of what I thought was a
pebble which reflected light. I could not see it if I focused
my eyes on it, but if I swept the area with fast glances I
could detect a sort of faint glitter. I pointed out the place to
don Juan. It was in the middle of an open unshaded flat
area devoid of thick bushes. He laughed uproariously and
then asked me why I had picked that specific spot. I
explained that I was seeing a glitter.
De nuevo lo insté a describir qué eran aquellas
sensaciones, pero él no podía describirlas o bien,
sencillamente, no quería. Dijo que yo debía practicar
eligiendo un sitio, y él entonces me diría si mis ojos
estaban trabajando o no.
En cierto momento percibí lo que me pareció un guijarro
que reflejaba luz. No podía verlo si enfocaba en él mis
ojos, pero recorriendo el área con vistazos rápidos percibía
una especie de resplandor leve. Señalé a don Juan el sitio.
Se hallaba en medio de una zona llana, sin sombra, privada
de arbustos densos. Don Juan rió a carcajadas y luego me
preguntó por qué había elegido ese lugar específico.
Expliqué que estaba viendo un resplandor.
"I don't care what you see," he said. "You could be seeing -No me importa lo que veas -dijo-. Daría igual que
an elephant. How you feel is the important issue."
estuvieras viendo un elefante. Lo importante es qué cosa
sientes.
Yo no sentía nada en absoluto. Él me lanzó una mirada
I did not feel anything at all. He gave me a mysterious
misteriosa y dijo que habría querido ser cortés y sentarse a
look and said that he wished he could oblige me and sit
down to rest with me there, but he was going to sit
descansar allí conmigo, pero que iba a sentarse en otro
somewhere else while I tested my choice.
sitio mientras yo probaba mi elección.
I sat down while he looked at me curiously from a distance
of thirty or forty feet away. After a few minutes he began
to laugh loudly. Somehow his laughter made me nervous.
It put me on edge. I felt he was making fun of me and I got
angry. I began to question my motives for being there.
There was definitely something wrong in the way my total
endeavor with don Juan was proceeding. I felt that I was
just a pawn in his clutches.
Tomé asiento; él me observaba con curiosidad a diez o
doce metros de distancia. Tras unos minutos empezó a reír
fuerte. Por algún motivo su risa me ponía nervioso. Me
irritaba sobremanera. Sentí que se burlaba de mí y eso me
enojó. Empecé a poner en duda los motivos que me
empujaban para estar allí. Había algo definitivamente
erróneo en la manera como toda mi empresa con don Juan
iba desarrollándose. Sentí ser un simple peón en sus
garras.
Suddenly don Juan charged at me, at full speed, and pulled De pronto don Juan me embistió, a toda velocidad, y
me by the arm, dragging me bodily for ten or twelve feet. tomándome del brazo me arrastró en peso tres o cuatro
He helped me to stand up and wiped some perspiration
metros. Me ayudó a incorporarme y se enjugó el sudor de
from his forehead. I noticed then that he had exerted
la frente. Noté entonces que se había esforzado hasta el
образи.
— Які наприклад? — запитав я.
— Ну, це не зовсім зорові образи, — відповів дон
Хуан. — Вони більше схожі на відчуття. Якщо ти
подивишся на кущ, або на дерево, або на скелю, біля
яких ти хочеш зупинитися, твої очі можуть допомогти
тобі відчути, чи дійсно це гарне місце для відпочинку.
Я знову попросив його, щоб він описав, на що ці
відчуття схожі, але він або не хотів, або просто не міг
цього зробити. Він сказав, що я повинен спробувати
вибрати місце, а потім він мені скаже, чи працюють
мої очі, чи ні.
В якийсь момент я помітив щось схоже на гальку, яка
відбивала світло. Коли я зосереджував на ній погляд,
то не бачив її, але, скануючи ділянку короткими
поглядами, я фіксував слабкий відблиск. Я вказав на
це місце дону Хуану. Воно було посередині відкритої
незатіненої рівної ділянки, не порослої густими
кущами. Він голосно розсміявся і запитав мене, чому я
обрав саме це місце. Я пояснив, що бачу якийсь
відблиск.
— Мені все рівно, що ти там бачиш, — сказав він. —
Ти можеш бачити хоч слона. Головне, що ти
відчуваєш.
Я взагалі нічого не відчував. Дон Хуан подивився на
мене таємничим поглядом і сказав, що хотів би
зробити мені ласку і посидіти зі мною на обраному
місці, але він краще розташується деінде, поки я
перевірятиму свій вибір.
Я сів, а він розташувався в тридцяти-сорока футах
осторонь і почав дивитися на мене з цікавістю. Через
декілька секунд він почав голосно сміятися. Його сміх
чомусь почав сильно мене дратувати — я був готовий
зірватися. Дон Хуан глузував з мене, і це мене
розсердило. Я почав запитувати себе, що я тут роблю.
Було щось жахливо неправильне в тому, як
розгортаються мої стосунки з доном Хуаном — я
відчув себе пішаком в його жорстокій грі.
Несподівано дон Хуан кинувся в мій бік на повній
швидкості, схопив за руку і протягнув по землі десятьдванадцять футів. Він допоміг мені піднятися, а потім
витер піт у себе з лоба. Я помітив, що він майже
63
himself to his limit. He patted me on the back and said that
I had picked the wrong place and that he had had to rescue
me in a real hurry, because he saw that the spot where I
was sitting was about to take over my entire feelings. I
laughed. The image of don Juan charging at me was very
funny. He had actually run like a young man. His feet
moved as if he were grabbing the soft reddish dirt of the
desert in order to catapult himself over me. I had seen him
laughing at me and then in a matter of seconds he was
dragging me by the arm.
límite. Me palmeó la espalda y dijo que yo había elegido
el sitio equivocado y que él tuvo que rescatarme a toda
prisa, porque vio que el sitio estaba a punto de apoderarse
de todos mis sentimientos. Reí. La imagen de don Juan
embistiéndome era muy graciosa. Había corrido
verdaderamente como un joven. Sus pies se movían como
si aferrara la suave tierra roja del desierto para catapultarse
sobre mí. Yo lo había visto reír y luego, en cosa de
segundos, me estaba jalando del brazo.
After a while he urged me to continue looking for a proper
place to rest. We kept on walking but I did not detect or
"feel" anything at all. Perhaps if I had been more relaxed I
would have noticed or felt something. I had ceased,
however, to be angry with him. Finally he pointed to some
rocks and we came to a halt.
Tras un rato me instó a seguir buscando un sitio adecuado
para descansar. Reanudamos el camino, pero no noté ni
"sentí" nada. Quizá, de haberme hallado menos tenso, otro
hubiera sido el caso. Pero había cesado mi enojo contra
don Juan. Por fin, él señaló unas rocas y nos detuvimos.
"Don't feel disappointed," don Juan said. "It takes a long
time to train the eyes properly."
I did not say anything. I was not going to be disappointed
about something I did not understand at all. Yet, I had to
admit that three times already since I had begun to visit
don Juan I had become very angry and had been agitated
to the point of being nearly ill while sitting on places that
he called bad.
"The trick is to feel with your eyes," he said. "Your
problem now is that you don't know what to feel. It'll come
to you, though, with practice."
-No te descorazones -dijo-. Lleva mucho tiempo educar a
los ojos como se debe.
No dije nada: No iba a descorazonarme por algo que no
entendía en modo alguno. Sin embargo, debía admitir que
ya en tres ocasiones, desde que comenzaron mis visitas a
don Juan, me había enojado mucho, y me había agitado
casi hasta el punto de enfermarme, hallándome sentado en
sitios que él llamaba malos.
-El truco es sentir con los ojos -dijo-. Tu problema es el no
saber qué sentir. Pero ya te vendrá, con la práctica.
"Perhaps you should tell me, don Juan, what I am
supposed to feel."
"That's impossible."
"Why?"
"No one can tell you what you are supposed to feel. It is
not heat, or light, or glare, or color. It is something else."
-Quizá usted debería decirme, don Juan, qué es lo que
debo sentir.
-Eso es imposible.
-¿Por qué?
-Nadie puede decirte lo que debes sentir. No es calor, ni
luz, ni brillo, ni color. Es otra cosa.
"Can't you describe it?"
"No. All I can do is give you the technique. Once you
learn to separate the images and see two of everything,
you must focus your attention in the area between the two
images. Any change worthy of notice would take place
-¿No puede usted describirla?
-No. Sólo puedo darte la técnica. Una vez que aprendas a
separar las imágenes y veas dos de cada cosa, debes poner
atención en el espacio entre las dos imágenes. Cualquier
cambio digno de notarse ocurrirá allí, en ese espacio.
повністю виснажений. Дон Хуан похлопав мене по
спині і сказав, що я обрав неправильне місце, тому він
змушений був мене рятувати якомога швидше,
оскільки побачив, що місце, на якому я сидів, ледь не
поглинуло всі мої почуття. Я розсміявся. Те, як дон
Хуан кинувся до мене, видалося мені дуже забавним.
Він рухався, як молодий хлопець — він немовби
хапався пальцями ніг за м’який червонуватий
пустельний ґрунт, неначе збирався перестрибнути
через мене. Я бачив, як він сміється наді мною, а через
декілька секунд він вже тяг мене за руку по землі.
Через деякий час дон Хуан знову змусив мене почати
шукати підхоже місце для відпочинку. Ми йшли по
пустелі, але мені взагалі нічого не вдавалося помітити
або «відчути», можливо, через те, що я не міг
повністю розслабитися. Однак сердитися на дона
Хуана я перестав. Нарешті він вказав на якісь скелі, де
ми розташувалися для відпочинку.
— Не засмучуйся, — сказав він. — Щоб добре
натренувати очі, потрібно багато часу.
Я нічого не відповів. Я не збирався засмучуватися
через те, чого зовсім не розумів. І все ж я був
змушений визнати, що вже три рази поспіль від дня
мого знайомства з доном Хуаном я ставав дуже
сердитим — практично хворим від хвилювання —
коли сидів на місцях, які він називав поганими.
— Хитрість в тому, щоб відчувати очима, — сказав
дон Хуан. — Зараз ти не знаєш, що саме треба
відчувати — це твоя проблема. Але практикуючи цю
техніку, ти все зрозумієш.
— Можливо, вам варто сказати мені, доне Хуане, що я
повинен відчувати.
— Ні, це неможливо.
— Чому?
— Ніхто не зможе сказати тобі, що треба відчути. Це
не тепло, не світло, не сяяння, не колір — це дещо
інше.
— Ви можете описати його?
— Ні. Все, що я можу, це пояснити тобі техніку. Коли
ти навчишся розділяти зображення і бачити окремо
кожним оком, ти повинен будеш зосередити увагу на
зоні між цими зображеннями. Всі зміни, варті уваги,
64
there, in that area."
"What kind of changes are they?"
"That is not important. The feeling that you get is what
counts. Every man is different. You saw glitter today, but
that did not mean anything, because the feeling was
missing. I can't tell you how to feel. You must learn that
yourself."
We rested in silence for some time. Don Juan covered his
face with his hat and remained motionless as if he were
asleep. I became absorbed in writing my notes, until he
made a sudden movement that made me jolt. He sat up
abruptly and faced me, frowning.
-¿Qué clase de cambios son?
-Eso no importa. El sentimiento que recibes es lo que
cuenta. Cada hombre es distinto. Tú viste hoy un
resplandor, pero eso no quería decir nada porque faltaba el
sentimiento. No te puedo decir cómo sentirte. Eso debes
aprenderlo tú solo.
Descansamos un rato en silencio. Don Juan se cubrió la
cara con el sombrero y permaneció inmóvil, como
dormido. Yo me absorbí en escribir mis notas, hasta que
un súbito movimiento suyo me sobresaltó. Se enderezó
abruptamente y me encaró, ceñudo.
"You have a knack for hunting," he said. "And that's what
you should learn, hunting. We are not going to talk about
plants anymore."
He puffed out his jaws for an instant, then candidly added,
"I don't think we ever have, anyway, have we?" and
laughed.
-Tienes facilidad para la cacería -dijo-. Y eso es lo que
debes aprender: a cazar. Ya no vamos a hablar de plantas.
We spent the rest of the day walking in every direction
while he gave me an unbelievably detailed explanation
about rattlesnakes. The way they nest, the way they move
around, their seasonal habits, their quirks of behavior.
Then he proceeded to corroborate each of the points he
had made and finally he caught and killed a large snake;
he cut its head off, cleaned its viscera, skinned it, and
roasted the meat. His movements had such a grace and
skill that it was a sheer pleasure just to be around him. I
had listened to him and watched him, spellbound. My
concentration had been so complete that the rest of the
world had practically vanished for me.
Pasamos el resto del día caminando en todas direcciones,
mientras él me daba una explicación increíblemente
detallada acerca de las serpientes de cascabel. La forma en
que anidan, la forma en que se desplazan, sus hábitos de
temporada, sus caprichos de conducta. Luego procedió a
corroborar cada uno de los puntos señalados y finalmente
atrapó y mató una serpiente grande; le cortó la cabeza, la
destripó, la despellejó y asó la carne. Sus movimientos
tenían tal gracia y habilidad que ya el estar cerca de él era
un placer. Yo lo había escuchado y observado, inmerso.
Mi concentración era tan completa que el resto del mundo
había desaparecido prácticamente para mí.
Eating the snake was a hard re-entry into the world of
ordinary affairs. I felt nauseated when I began to chew a
bite of snake meat. It was an ill-founded queasiness, as the
meat was delicious, but my stomach seemed to be rather
an independent unit. I could hardly swallow at all. I
thought don Juan would have a heart attack from laughing
so hard.
Comer la serpiente fue un duro retorno al mundo de los
asuntos ordinarios. Sentí náusea al empezar a mascar un
bocado de carne. El asco no tenía fundamento, pues la
carne era deliciosa, pero mi estómago parecía ser una
unidad independiente. Apenas me fue posible pasarlo.
Pensé que don Juan sufriría un ataque cardiaco de tanto
reírse.
Infló las quijadas un instante; luego añadió con candidez: De todos modos creo que nunca hablamos, ¿verdad?- y
rió.
відбуватиметься саме в цьому місці.
— Які саме зміни це будуть?
— Це неважливо. Важливо те, що ти відчуватимеш.
Всі люди різні. Сьогодні ти помітив блиск, але це
нічого не значило — тобі бракувало відчуття. Я не
можу розповісти тобі, як треба відчувати. Ти повинен
навчитися цьому сам.
Ми деякий час відпочивали у тиші. Дон Хуан накрив
обличчя капелюхом і лежав, не ворушачись — він,
здається, заснув. Я поринув у свої записи, аж раптом
його несподіваний рух змусив мене підскочити від
переляку. Він різко сів і подивився на мене
насупленим поглядом.
— У тебе є схильності до полювання, — сказав він. —
І саме цьому ти повинен навчатися — полюванню. Ми
більше не будемо говорити про рослини.
Він випнув вперед щелепу і з щирою посмішкою
додав:
— Хоча ми ніколи про них й не розмовляли, чи не так?
І засміявся.
Залишок дня ми провели, блукаючи по пустелі в усіх
можливих напрямках, поки дон Хуан давав мені
неймовірно детальні пояснення про поведінку
гримучих змій: де вони гніздяться, як пересуваються,
які у них сезонні звички. Все, що він розповідав, він
намагався підтвердити фактами і, врешті-решт,
спіймав і вбив велику змію. Він відрізав їй голову,
випатрав, зняв з неї шкіру і засмажив м’ясо на вогні. В
усіх його рухах було стільки вміння і майстерності, що
знаходитися поряд з ним було справжнім
задоволенням. Я слухав і спостерігав за всіма його
діями, наче зачарований. Вся моя увага була прикута
тільки до нього, так що весь інший світ для мене
практично зник.
Але спроба скуштувати приготовану доном Хуаном
змію повернула мене в реальний світ. Мене почало
нудити, коли я став жувати шматочок зміїного м’яса.
Ця слабкість була нічим не обґрунтована, оскільки
м’ясо було смачним. Але мій живіт відмовлявся мені
підкорятися — мені насилу вдавалося ковтати. Я
думав, що у дона Хуана буде серцевий напад від
сміху.
65
Afterwards we sat down for a leisurely rest in the shade of
some rocks. I began to work on my notes, and the quantity
of them made me realize that he had given me an
astonishing amount of information about rattlesnakes.
"Your hunter's spirit has returned to you," don Juan said
suddenly and with a serious face. "Now you're hooked."
I wanted him to elaborate on his statement that I was
hooked, but he only laughed and repeated it.
"How am I hooked?" I insisted.
"Hunters will always hunt," he said. "I am a hunter
myself."
"Do you mean you hunt for a living?"
"I hunt in order to live. I can live off the land, anywhere."
He indicated the total surroundings with his hand.
"To be a hunter means that one knows a great deal," he
went on. "It means that one can see the world in different
ways. In order to be a hunter one must be in perfect
balance with everything else, otherwise hunting would
become a meaningless chore. For instance, today we took
a little snake. I had to apologize to her for cutting her life
off so suddenly and so definitely; I did what I did knowing
that my own life will also be cut off someday in very
much the same fashion, suddenly and definitely. So, all in
all, we and the snakes are on a par. One of them fed us
today."
"I had never conceived a balance of that kind when I used
to hunt," I said.
"That's not true. You didn't just kill animals. You and your
family all ate the game."
His statements carried the conviction of someone who had
been there. He was, of course, right. There had been times
when I had provided the incidental wild meat for my
family.
After a moment's hesitation I asked, "How did you know
Después nos sentamos a reposar a nuestras anchas a la
sombra de unas rocas. Empecé a trabajar en mis notas, y lo
copiosas que eran me hizo darme cuenta de que don Juan
me había dado una cantidad asombrosa de información
sobre las serpientes de cascabel.
-Tu espíritu de cazador ha vuelto a ti -dijo él de pronto,
con rostro grave-. Ahora estás enganchado.
Після їжі ми зручно розташувалися для відпочинку в
тіні якихось скель. Я почав працювати над своїми
нотатками і зробив висновок, що, судячи з обсягу моїх
записів, дон Хуан повідомив мені вражаючу кількість
інформації про гримучих змій.
— Твій мисливський дух повернувся до тебе, —
промовив він несподівано з серйозним виразом
обличчя. — Тепер ти на гачку.
-¿Cómo dijo?
Quise que detallara su afirmación de que me hallaba
Я хотів, щоб дон Хуан пояснив, що він хотів сказати
enganchado, pero él sólo rió y la repitió.
своїм останнім твердженням, але він лише засміявся і
повторив його.
-¿Cómo estoy enganchado? -insistí.
— Чому це я на гачку? — вимагав я відповіді.
-Los cazadores siempre cazan -dijo-. Yo también soy
— Мисливці завжди полюватимуть, — сказав він. — Я
cazador.
сам мисливець.
-¿Quiere usted decir que caza para vivir?
— Ви маєте на увазі, що заробляєте собі цим на
проживання?
-Cazo para poder vivir. Puedo vivir de la tierra, en
— Я полюю для того, щоб жити. Я можу жити будь-де
cualquier parte.
на землі.
Indicó con un ademán todo el derredor.
Він обвів рукою все навколо.
-Ser cazador significa, que uno conoce mucho -prosiguió-. — Щоб бути мисливцем, треба дуже багато знати, —
Significa que uno puede ver el mundo en formas distintas. продовжив він свої пояснення. Це значить, що така
Para ser cazador, hay que estar en perfecto equilibrio con людина вміє дивитися на світ по-різному. Щоб бути
мисливцем, ти повинен зберігати бездоганну рівновагу
todo lo demás; de lo contrario la caza sería una faena sin
sentido. Por ejemplo, hoy agarramos una culebrita. Tuve з усім іншим, інакше полювання перетвориться для
que pedirle disculpas por quitarle la vida tan de repente y тебе на рутинну справу. Сьогодні, наприклад, ми
здобули маленьку змійку. Я повинен був вибачитися
tan definitivamente; hice lo que hice sabiendo que mi
перед нею за те, що обірвав її життя так несподівано і
propia vida se cortará algún día en una forma muy
semejante: repentina y definitiva. Así que, a fin de cuentas, остаточно. Я зробив те, що зробив, усвідомлюючи, що
nosotros y las culebras estamos parejos. Una de ellas nos моє власне життя також буде обірване одного дня
alimentó hoy.
подібним чином — несподівано і остаточно. Тому,
врешті-решт, ми зі змією рівні. І одна з них нагодувала
нас сьогодні.
-Jamás concebí un equilibrio de ese tipo cuando cazaba - — Я ніколи не усвідомлював існування такого
dije.
балансу, коли полював, — сказав я.
-Eso no es cierto. Tú no matabas animales por las puras.
— Це не правда. Ти не просто вбивав тварин — вся
Tú y tu familia se comían la caza.
твоя родина харчувалася здобутою тобою дичиною.
Sus afirmaciones tenían la convicción de alguien que
Дон Хуан сказав це так, наче знав напевне. Він був,
hubiera estado allí presente. Por supuesto, tenía razón.
звичайно, правий. Були часи, коли я забезпечував
Hubo épocas en las que yo proveía la carne de caza que
свою сім’ю різною дичиною. Трохи повагавшись, я
completaba ocasionalmente la dieta familiar.
запитав його:
-¿Cómo lo supo usted? -pregunté tras un momento de
— Звідки ви це знаєте?
66
that?"
"There are certain things that I just know," he said. "I can't
tell you how though."
I told him that my aunts and uncles would very seriously
call all the birds I would bag "pheasants".
titubeo.
-Hay ciertas cosas que sé, así nomás -dijo-. No puedo
decirte cómo.
Le conté que mis parientes, con mucha seriedad, llamaban
"perdices" a todas las aves que yo cobraba.
Don Juan dijo que podía imaginárselos llamando "una
perdiz chiquita" a un gorrión, y añadió una versión cómica
de la manera como lo masticarían. Los extraordinarios
movimientos de su quijada me hicieron sentir que en
efecto estaba masticando un pájaro entero, con huesos y
todo.
"I really think that you have a touch for hunting," he said, -De verdad creo que tienes buena mano para cazar -dijo,
staring at me. "And we have been barking up the wrong
mirándome con fijeza-. Y nos estábamos yendo por donde
tree. Perhaps you will be willing to change your way of
no era. A lo mejor estarás dispuesto a cambiar tu forma de
life in order to become a hunter."
vida para volverte cazador.
Me recordó que, con sólo un poco de esfuerzo por mi
He reminded me that I had found out, with just a little
exertion on my part, that in the world there were good and parte, yo había descubierto que en el mundo había sitios
buenos y malos para mí; añadió que también había hallado
bad spots for me; he added that I had also found out the
specific colors associated with them.
los colores específicos asociados con ellos.
"That means that you have a knack for hunting," he
-Eso significa que tienes facilidad para la caza -declaró-.
declared. "Not everyone who tries would find their colors No cualquiera hallaría sus sitios y sus colores al mismo
and their spots at the same time."
tiempo.
Don Juan said he could easily imagine them calling a
sparrow a "tiny pheasant" and added a comical rendition
of how they would chew it. The extraordinary movements
of his jaw gave me the feeling that he was actually
chewing a whole bird, bones and all.
To be a hunter sounded very nice and romantic, but it was
an absurdity to me, since I did not particularly care to
hunt.
"You don't have to care to hunt or to like it," he replied to
my complaint. "You have a natural inclination. I think the
best hunters never like hunting; they do it well, that's all."
Ser cazador sonaba bonito y romántico, pero me resultaba
un absurdo porque a mí no me interesaba especialmente
cazar.
-No tiene que interesarte ni que gustarte -repuso él a mi
queja-. Tienes una inclinación natural. Creo que a los
mejores cazadores nunca les gusta cazar; lo hacen bien,
eso es todo.
[I told don Juan that] I had the feeling don Juan [/he] was
capable of arguing his way out of anything, and yet he
maintained that he did not like to talk at all.
Tuve el sentimiento de que don Juan, con su don de
palabra, podía salir de cualquier atolladero; sin embargo,
él afirmó que no le gustaba hablar.
"It is like what I have told you about hunters," he said. "I
don't necessarily like to talk. I just have a knack for it and
I do it well, that's all."
I found his mental agility truly funny.
"Hunters must be exceptionally tight individuals," he
continued. "A hunter leaves very little to chance. I have
-Es como lo que te dije de los cazadores. No es necesario
que me guste hablar. Nada más tengo facilidad para ello y
lo hago bien, eso es todo.
Su agilidad mental me hizo verdadera gracia.
-Los cazadores tienen que ser individuos
excepcionalmente agudos -prosiguió-. Un cazador deja
— Є деякі речі, які я просто знаю, — відповів він. —
Але я не можу сказати тобі звідки.
Я розповів йому, що мої дядьки і тітоньки абсолютно
серйозно називали кожного птаха, якого я приносив,
«фазаном».
Дон Хуан сказав, що легко може собі уявити, як вони
називають горобця «маленьким фазанчиком», і дуже
кумедно зобразив, як би вони його жували.
Спостерігаючи за неймовірно реалістичними рухами
його щелеп, я дуже яскраво собі уявив, як він
пережовує маленьку пташку прямо з кісточками.
— Я дійсно вважаю, що у тебе є здібності до
полювання, — сказав він, уважно дивлячись на мене.
— Весь цей час ми не тим займалися. Можливо, ти
захочеш змінитися заради того, щоб стати мисливцем.
Він нагадав, що мені вдалося без особливих зусиль з
мого боку з’ясувати, що в світі існують сприятливі та
несприятливі для мене місця, і, крім того, визначити
особливі забарвлення, які їм властиві.
— Це свідчить про те, що у тебе є схильності до
полювання, — заявив дон Хуан. — Не кожен здатен
знайти такі місця і, одночасно, визначити їх
забарвлення.
Думка про те, щоб стати мисливцем, видавалась мені
дуже привабливою і романтичною, але абсурдною,
оскільки полювання мене особливо не цікавило.
— Воно й не повинно тебе цікавити або подобатися
тобі, — відповів він на моє зауваження з цього
приводу. — У тебе є природна схильність до цього. Я
думаю, найкращі з мисливців ніколи полювання й не
любили. Вони просто вміли це гарно робити, от і все.
Я відчував, що дон Хуан був здатен знайти аргумент
проти будь-якого мого твердження. І при цьому він
запевняв мене в тому, що взагалі не любить
розмовляти.
— Це так само, як з полюванням, — відповів він. —
Мені зовсім не обов’язково любити розмови. Я просто
вмію робити це добре — от і все.
Його розумова спритність була дійсно вражаючою.
— Мисливці повинні бути виключно зібраними
людьми, — продовжив дон Хуан. — Вони практично
67
been trying all along to convince you that you must learn
to live in a different way. So far I have not succeeded.
There was nothing you could've grabbed on to. Now it's
different. I have brought back your old hunter's spirit,
perhaps through it you will change."
muy pocas cosas al azar. He estado tratando mil maneras
de convencerte de que debes aprender a vivir en forma
distinta. Hasta ahora no he podido. No había nada de lo
que pudieras agarrarte. Ahora es diferente. He hecho
volver tu viejo espíritu de cazador; a lo mejor cambias a
través de él.
I protested that I did not want to become a hunter. I
Protesté: no quería hacerme cazador. Le recordé que al
reminded him that in the beginning I had just wanted him principio sólo había querido que me hablara de plantas
to tell me about medicinal plants, but he had made me
medicinales, pero él me había hecho apartarme a tal grado
stray so far away from my original purpose that I could not de mi propósito original, que ya no me era posible
clearly recall any more whether or not I had really wanted recordar claramente si en verdad había querido aprender
to learn about plants.
de plantas.
"Good," he said. "Really good. If you don't have such a
clear picture of what you want, you may become more
humble.
"Let's put it this way. For your purposes it doesn't really
matter whether you learn about plants or about hunting.
You've told me that yourself. You are interested in
anything that anyone can tell you. True?"
-Eso está bueno -dijo él-. Realmente muy bueno. Si no
tienes una imagen tan clara de lo que quieres, tal vez te
hagas más humilde.
"Vamos a ponerlo de otro modo. Para tus fines, no importa
en realidad que aprendas de plantas o de cacería. Tú
mismo me lo has dicho. Te interesa todo lo que cualquiera
pueda decirte. ¿No es cierto?"
I had said that to him in trying to define the scope of
anthropology and in order to draft him as my informant.
Yo le había dicho eso tratando de definir el terreno de la
antropología, y con el fin de reclutarlo como informante.
Don Juan chuckled, obviously aware of his control over
the situation.
"I am a hunter," he said, as if he were reading my
thoughts. "I leave very little to chance. Perhaps I should
explain to you that I learned to be a hunter. I have not
always lived the way I do now. At one point in my life I
had to change. Now I'm pointing the direction to you. I'm
guiding you. I know what I'm talking about; someone
taught me all this. I didn't figure it out for myself."
-Soy un cazador -dijo como si leyera mis pensamientos-.
Dejo muy pocas cosas al azar. Quizá deba explicarte que
aprendí a ser cazador. No siempre he vivido como vivo
ahora. En cierto punto de mi vida tuve que cambiar. Ahora
te estoy señalando el camino. Te estoy guiando. Sé lo que
digo; alguien me enseñó todo esto. No lo inventé, ni lo
aprendí por mí mismo.
"Do you mean that you had a teacher, don Juan?"
-¿Quiere decir, don Juan, que tuvo un maestro?
"Let's say that someone taught me to hunt the way I want
to teach you now," he said and quickly changed the topic.
-Digamos que alguien me enseñó a cazar como yo quiero
enseñarte ahora -dijo rápidamente, y cambió el tema.
"I think that once upon a time hunting was one of the
-Creo que en otro tiempo la caza era una de las mayores
greatest acts a man could perform," he said. "All hunters
acciones que un hombre podía ejecutar -dijo-. Todos los
were powerful men. In fact, a hunter had to be powerful to cazadores eran hombres poderosos. De hecho, un cazador
нічого не залишають на долю випадку. Я весь цей час
намагався переконати тебе, що ти повинен змінити
свій спосіб життя. Поки що мені це не вдалося. Тобі
просто не було за що вхопитися. Тепер все по-іншому.
Я розбудив у тобі твій мисливський дух, і можливо
завдяки цьому ти змінишся.
Я заперечив йому і сказав, що не хочу ставати
мисливцем. Я нагадав йому, що на початку нашого
знайомства я лише хотів отримати від нього якомога
більше інформації про лікарські рослини, але він завів
мене так далеко від моєї початкової мети, що я вже й
не пам’ятаю, чи справді я колись хотів вчитися
знанням про рослини.
— Добре, — сказав дон Хуан. — Дуже добре. Якщо у
тебе немає чіткого уявлення про те, чого ти хочеш, ти
можеш стати більш смиренним.
Давай будемо вважати так: для досягнення твоєї мети
не має значення, чи навчатимешся ти полюванню, чи
знанням про рослини. Ти сам це мені казав: ти
зацікавлений в будь-якій інформації, яку тобі можуть
дати. Правильно?
Я справді говорив йому таке для того, щоб пояснити
мету антропологічних досліджень і переконати стати
моїм інформатором.
Дон Хуан тихенько засміявся, без сумніву
усвідомлюючи свій контроль над ситуацією.
— Я — мисливець, — сказав він, неначе читаючи мої
думки. — Я залишаю дуже мало на долю випадку.
Можливо, мені варто пояснити тобі, що я теж навчався
полюванню. Я не завжди жив так, як зараз. В певний
момент мого життя я змушений був змінитися. Тепер я
хочу допомогти змінитися тобі. Я веду тебе. І я
повністю усвідомлюю те, про що говорю: дехто
навчив мене всьому цьому, я не вигадував це сам.
— Ви хочете сказати, що у вас був вчитель, доне
Хуане?
— Скажімо так: дехто навчив мене полювати, так само
як я хочу навчити тебе цьому зараз, — сказав він і
швидко змінив тему.
— Я гадаю, що в давні часи полювання вважалося
однією з найвизначніших справ, на які була здатна
людина. Всі мисливці були дуже сильними людьми.
68
begin with in order to withstand the rigors of that life."
tenía que ser poderoso por principio de cuentas, para
soportar los rigores de esa vida.
Власне кажучи, мисливець повинен бути сильним,
щоб мати змогу протистояти суворим умовам
мисливського життя.
Suddenly I became curious. Was he referring to a time
De pronto se me despertó la curiosidad. ¿Se refería acaso a Його слова мене зацікавили: чи не говорив він про
perhaps prior to the Conquest? I began to probe him.
una época anterior a la Conquista? Empecé a interrogarlo. часи, які передували Конкісті? Я почав його
розпитувати.
"When was the time you are talking about?"
-¿Cuándo fue la época de que usted habla?
— Коли саме були ці часи, про які ви розповідаєте?
"Once upon a time."
-En otro tiempo.
— В давні часи.
"When? What does 'once upon a time' mean?"
-¿Cuándo? ¿Qué significa "en otro tiempo"?
— Але коли саме були ці «давні часи»?
"It means once upon a time, or maybe it means now,
-Significa en otro tiempo, o a lo mejor significa ahora,
— В давні часи — значить колись давно. А, можливо,
today. It doesn't matter. At one time everybody knew that hoy. No tiene importancia. En un tiempo todo el mundo
це значить зараз, сьогодні. Яка різниця? Колись люди
a hunter was the best of men. Now not everyone knows
sabía que un cazador era el mejor de los hombres. Ahora знали, що мисливці — найкращі з них. Зараз не всі це
that, but there are a sufficient number of people who do. I no todos lo saben, pero sí un número suficiente de
знають, але є достатня кількість людей, які це
know it, someday you will. See what I mean?"
personas. Yo lo sé, algún día tú lo sabrás. ¿Ves lo que
розуміють. Я це знаю, і колись будеш знати ти.
quiero decir?
Слідкуєш за моєю думкою?
"Do the Yaqui Indians feel that way about hunters? That's -¿Tienen los indios yaquis las mismas ideas acerca de los — Чи ставляться так до мисливців індіанці Які? Мене
what I want to know."
cazadores? Eso es lo que quiero saber.
цікавить саме це.
"Not necessarily."
-No necesariamente.
— Не всі.
"Do the Pima Indians?"
-¿Y los indios pimas?
— А індіанці Піма?
"Not all of them. But some."
-No todos. Pero algunos.
— Також не всі; але деякі з них — так.
Я назвав ще декілька сусідніх племен. Я хотів підвести
I named various neighboring groups. I wanted to commit Nombré varios grupos indígenas vecinos. Quería
him to a statement that hunting was a shared belief and
comprometerlo a la declaración de que la caza era una
його до думки, що полювання було спільним
creencia y práctica compartida por algún pueblo
вірування і практикою певної групи людей. Але він
practice of some specific people. But he avoided
answering me directly, so I changed the subject.
determinado. Pero como evitó responderme directamente, уникав прямої відповіді, тому я змінив тему.
cambié el tema.
"Why are you doing all this for me, don Juan?" I asked.
-¿Por qué hace usted todo esto por mí, don Juan? — Навіщо ви все це для мене робите, доне Хуане? —
pregunté.
запитав я.
He took off his hat and scratched his temples in feigned
Se quitó el sombrero y se rasgó las sienes en fingido
Він зняв свого капелюха і почухав скроні із вдаваною
bafflement.
desconcierto.
розгубленістю.
"I'm having a gesture with you," he said softly. "Other
-Tengo un gesto contigo -dijo suavemente-. Otras personas — Я тобою займаюся, — відповів він м’яко. — Інші
люди так само займалися тобою; колись ти сам
people have had a similar gesture with you; someday you han tenido contigo un gesto similar; algún día tú mismo
yourself will have the same gesture with others. Let's say tendrás el mismo gesto con otros: Digamos que esta vez
почнеш займатися іншими. Давай вважати, що зараз
that it is my turn. One day I found out that if I wanted to
me toca a mí. Un día descubrí que, si quería ser un cazador моя черга. Одного дня я зрозумів, що якщо я хочу бути
be a hunter worthy of self-respect I had to change my way digno de respetarme a mí mismo, tenía que cambiar mi
мисливцем, гідним самоповаги, я маю змінити свій
forma de vivir. Me gustaba lamentarme y llorar mucho.
спосіб життя. Я звик постійно нити та скаржитися. У
of life. I used to whine and complain a great deal. I had
good reasons to feel shortchanged. I am an Indian and
Tenía buenas razones para sentirme víctima. Soy indio y a мене завжди були підстави вважати себе ошуканим. Я
Indians are treated like dogs. There was nothing I could do los indios los tratan como a perros. Nada podía yo hacer
індіанець, а до індіанців ставились, як до псів. Я
to remedy that, so all I was left with was my sorrow. But para remediarlo, de modo que sólo me quedaba mi dolor. нічого не міг з цим вдіяти, і все, що мені залишалося
— це мій смуток. Але потім моя удача зглянулася наді
then my good fortune spared me and someone taught me Pero entonces mi buena suerte me salvó y alguien me
to hunt. And I realized that the way I lived was not worth enseñó a cazar. Y me di cuenta de que la forma como vivía мною і дехто навчив мене полювати. І я усвідомив, що
living... so I changed it."
no valía la pena de vivirse... así que la cambié.
життя, яким я жив раніше, було нічого не варте. Тому
я змінився.
69
— Але я повністю задоволений своїм життям, доне
Хуане. Чому я маю його змінювати?
Він почав наспівувати мексиканську пісеньку, дуже
тихо, а потім просто загомонів мотив, похитуючи
головою в такт мелодії.
— Вважаєш, що ти і я — рівні? — запитав він різким
голосом.
Його питання застало мене зненацька. Я відчув
своєрідне гудіння у вухах, немов би він прокричав свої
останні слова, чого він насправді не робив. Однак в
його голосі був металевий відзвук, який пульсував у
мене в голові.
Me rasqué, con el meñique izquierdo, el interior de la oreja Я почухав внутрішню поверхню мого лівого вуха
del mismo lado. Desde hacía algún tiempo tenía comezón мізинцем лівої руки. Мої вуха почали свербіти, і я
en las orejas, y había desarrollado una forma rítmica y
почав ритмічними нервовими посмикуваннями терти
nerviosa de frotarlas por dentro con el meñique de
їх внутрішню поверхню мізинцями, трясучи при цьому
cualquier mano. El movimiento era, más exactamente, una руками.
sacudida de todo el brazo.
Don Juan observó mis movimientos con fascinación
Дон Хуан із явним захопленням спостерігав за моїми
Don Juan watched my movements with apparent
fascination.
aparente.
рухами.
"Well ... are we equals?" he asked.
-Bueno... ¿somos iguales? -preguntó.
— Так що?.. ми рівні? — запитав він знову.
"Of course we're equals," I said.
-Por supuesto que somos iguales -dije.
— Звичайно рівні, — сказав я.
I was, naturally, being condescending. I felt very warm
Naturalmente, condescendía. Le tenía mucho afecto al
Насправді, я був досить поблажливим, відповідаючи
towards him even though at times I did not know what to anciano, aunque a veces no supiera qué hacer con él; sin
таким чином на його запитання. У мене були дуже
do with him; yet I still held in the back of my mind,
embargo conservaba aún en el trasfondo de mi mente -sin теплі почуття до нього, не дивлячись на те, що іноді я
que jamás fuera a darle voz- la creencia de que, siendo un просто не знав, що з ним робити. Однак, не зважаючи
although I would never voice it, the belief that I, being a
university student, a man of the sophisticated Western
estudiante universitario, un hombre del refinado mundo
на це, я був глибоко переконаний (хоча думку цю я
world, was superior to an Indian.
occidental, yo era superior a un indio.
ніколи б не дозволив собі висловити вголос), що я —
студент університету, представник вченого світу
Заходу — був вищим за індіанця.
"No," he said calmly, "we are not."
-No -dijo él calmadamente-, no lo somos.
— Ні, це не так, — промовив він впевнено.
"Why, certainly we are," I protested.
-Por supuesto que lo somos -protesté.
— Звичайно так, — продовжував наполягати я.
-No -dijo él con voz suave. No somos iguales. Yo soy un — Ні, — повторив він спокійно. — Ми не рівні. Я —
"No," he said in a soft voice. "We are not equals. I am a
hunter and a warrior, and you are a pimp."
cazador y un guerrero, y tú eres un cabrón.
мисливець і воїн, а ти — сутенер.
My mouth fell open. I could not believe that don Juan had Quedé boquiabierto. No podía creer que don Juan hubiera Від здивування у мене відвисла щелепа — я не вірив,
actually said that. I dropped my notebook and stared at
dicho eso. Dejé caer mi cuaderno y lo miré atónito y
що дон Хуан насправді це сказав. Я випустив з рук
him dumbfoundedly and then, of course, I became furious. luego, por supuesto, me enfurecí.
свій нотатник і вирячився на нього, приголомшений, а
потім, звичайно, розлютився.
He looked at me with calm and collected eyes. I avoided
Él me miró con ojos serenos y apacibles. Esquivé su
Його погляд був холодним та зібраним, і я відвів очі.
his gaze. And then he began to talk. He enunciated his
mirada. Y entonces empezó a hablar. Pronunciaba
Тоді він почав говорити. Він чітко промовляв слова,
words clearly. They poured out smoothly and deadly. He claramente las palabras. Fluían sin interrupción ni
які впевнено і невблаганно били в саме серце. Він
said that I was pimping for someone else. That I was not
misericordia. Dijo que yo alcahueteaba para otros. Que no сказав, що я, як сутенер, паразитую на інших людях.
"But I am happy with my life, don Juan. Why should I
have to change it?"
He began to sing a Mexican song, very softly, and then
hummed the tune. His head bobbed up and down as he
followed the beat of the song.
"Do you think that you and I are equal [/equals]?" he
asked in a sharp voice.
His question caught me off guard. I experienced a peculiar
buzzing in my ears as though he had actually shouted his
words, which he had not done; however, there had been a
metallic sound in his voice that was reverberating in my
ears.
I scratched the inside of my left ear with the small finger
of my left hand. My ears itched all the time and I had
developed a rhythmical nervous way of rubbing the inside
of them with the small finger of either hand. The
movement was more properly a shake of my whole arm.
-Pero yo estoy contento con mi vida, don Juan. ¿Por qué
tendría que cambiarla?
Empezó a cantar una canción ranchera, muy suavemente, y
luego tarareó la tonada. Su cabeza oscilaba hacia arriba y
hacia abajo, siguiendo el ritmo.
-¿Crees que tú y yo somos iguales? -preguntó con voz
nítida.
La pregunta me agarró desprevenido. Experimenté en los
oídos un zumbido peculiar, como si don Juan hubiera
gritado, cosa que no hizo; sin embargo, su voz tenía un
sonido metálico que reverberó en mis oídos.
70
fighting my own battles but the battles of some unknown
people. That I did not want to learn about plants or about
hunting or about anything. And that his world of precise
acts and feelings and decisions was infinitely more
effective than the blundering idiocy I called "my life".
planeaba mis propias batallas, sino las batallas de unos
desconocidos. Que no me interesaba aprender de plantas ni
de cacería ni de nada. Y que su mundo de actos,
sentimientos, y decisiones precisas era infinitamente más
efectivo que la torpe idiotez que yo llamaba "mi vida".
Що я не б’юся у власних битвах, а приймаю участь у
битвах інших невідомих мені людей. Що я не хочу
вчитися ані полюванню, ані збиранню цілющих
рослин, ані будь-чому іншому. І що його світ точних
вчинків, почуттів та рішень нескінченно
ефективніший за той незграбний ідіотизм, який я
називаю своїм життям.
After he finished talking I was numb. He had spoken
Cuando terminó, quedé mudo. Había hablado sin
Він закінчив промову, а я не міг поворухнутися. В
without belligerence or conceit but with such power, and agresividad ni presunción, pero con tal fuerza, y a la vez
його голосі не було ворожості або зарозумілості, але
yet such calmness, that I was not even angry any more.
tal sosiego, que yo ni siquiera estaba ya enojado.
така сила і впевненість, що я більше не міг гніватись.
We remained silent. I felt embarrassed and could not think Permanecimos en silencio. Me sentía apenado y no se me Ми сиділи в тиші. Я почувався розгубленим і не знав,
of anything appropriate to say. I waited for him to break
ocurría nada apropiado que decir. Esperé que él tomara la що сказати; я сподівався, що він порушить мовчання.
the silence. Hours went by. Don Juan became motionless palabra. Transcurrieron las horas. Don Juan se inmovilizó Дон Хуан ставав все більш і більш нерухомим, доки
by degrees, until his body had acquired a strange, almost gradualmente hasta que su cuerpo adquirió una rigidez
його тіло не здобуло якості якоїсь дивної,
frightening rigidity; his silhouette became difficult to
extraña, casi atemorizante; su silueta se hizo difícil de
надзвичайної жорсткості. Його силует поступово
make out as it got dark, and finally when it was pitch black discernir conforme la luz menguaba y finalmente, cuando розчинявся в темряві і, врешті-решт, коли зник
around us he seemed to have merged into the blackness of todo estuvo negro a nuestro alrededor, pareció haberse
останній проблиск сутінків, він неначе злився з
the stones. His state of motionlessness was so total that it disuelto en la negrura de las piedras. Su estado de
каменем, на якому сидів, і ніччю навколо. Цей його
was as if he did not exist any longer.
inmovilidad era tan total que él parecía ya no existir.
стан абсолютного спокою був настільки
всеохоплюючим, що, здавалося, його більше не існує.
Era medianoche cuando al fin me di cuenta de que don
Тільки близько опівночі я нарешті зрозумів, що він
It was midnight when I finally realized that he could and
would stay motionless there in that wilderness, in those
Juan podía quedarse inmóvil tal vez para siempre en ese
залишиться нерухомим в цій пустелі, серед цих скель,
rocks, perhaps forever if he had to. His world of precise
desierto, en esas rocas, y que lo haría en caso necesario. Su назавжди, якщо так буде потрібно. Його світ точних
acts and feelings and decisions was indeed superior.
mundo de actos, decisiones y sentimientos precisos era en вчинків, почуттів та рішень насправді був набагато
verdad superior.
вищим, ніж мій.
I quietly touched his arm and tears flooded me.
Toqué calladamente su brazo, y el llanto me inundó.
Я тихо доторкнувся до його руки, і сльози потекли з
моїх очей.
71
7. BEING INACCESSIBLE
VII. SER INACCESIBLE
7. БУТИ НЕДОСЯЖНИМ
Thursday, 29 June 1961
Jueves, junio 29, 1961
Четвер, 29 червня 1961 року
Again don Juan, as he had done every day for nearly a
week, held me spellbound with his knowledge of specific
details about the behavior of game. He first explained and
then corroborated a number of hunting tactics based on
what he called "the quirks of quails". I became so utterly
involved in his explanations that a whole day went by and
I had not noticed the passage of time. I even forgot to eat
lunch. Don Juan made joking remarks that it was quite
unusual for me to miss a meal.
NUEVAMENTE don Juan, como había hecho a diario
durante casi una semana, me tuvo cautivado con su
conocimiento de detalles específicos sobre el
comportamiento de la caza. Explicó, y luego corroboró,
varias tácticas de cacería basadas en lo que llamaba "los
caprichos de las perdices". A tal grado me abstraje en sus
explicaciones que todo un día transcurrió sin que yo notara
el paso del tiempo. Incluso se me olvidó almorzar. Don
Juan hizo notar, bromeando, que perder una comida era en
mí algo insólito.
Al finalizar el día habíamos capturado cinco perdices en
una trampa muy ingeniosa que él me enseñó a armar e
instalar.
-Con dos nos alcanza -dijo, y soltó tres.
Сьогодні, як і всі попередні дні протягом тижня, дон
Хуан давав мені надзвичайно детальні пояснення
стосовно поведінки різної дичини. Спочатку він
пояснив, а потім продемонстрував декілька
мисливських прийомів, заснованих на так званих
«вивертах куріпок». Я настільки глибоко поринув в
його пояснення, що не помітив, як промайнув день. Я
навіть забув пообідати, з приводу чого дон Хуан не
позбавив себе задоволення поглузувати.
By the end of the day he had caught five quail in a most
ingenious trap, which he had taught me to assemble and
set up.
"Two are enough for us," he said and let three of them
loose.
He then taught me how to roast quail. I had wanted to cut
some shrubs and make a barbecue pit, the way my
grandfather used to make it, lined with green branches and
leaves and sealed with dirt, but don Juan said that there
was no need to injure the shrubs, since we had already
injured the quail.
After we finished eating we walked very leisurely towards
a rocky area. We sat on a sandstone hillside and I said
jokingly that if he would have left the matter up to me I
would have cooked all five of the quail, and that my
barbecue would have tasted much better than his roast.
Luego me enseñó a asar perdices. Yo habría querido cortar
unos arbustos y hacer una fosa para barbacoa como mi
abuelo solía hacerla, forrada de ramas verdes y sellada con
tierra, pero don Juan dijo que no había necesidad de dañar
los arbustos, pues ya habíamos dañado a las perdices.
Cuando terminamos de comer, caminamos sin prisa alguna
hacia un área rocosa. Tomamos asiento en una ladera de
piedra arenisca y dije, en tono de chiste, que si él hubiera
dejado el asunto en mis manos, yo habría cocinado a las
cinco perdices, y que mi barbacoa hubiera sabido mucho
mejor que su asado.
"No doubt," he said. "But if you would have done all that, -Sin duda -dijo-. Pero si haces todo eso, tal vez nunca
we might have never left this place in one piece."
saldríamos enteros de este sitio.
-¿Qué quiere usted decir? -pregunté-. ¿Qué nos lo
"What do you mean?" I asked. "What would have
prevented us?"
impediría?
"The shrubs, the quail, everything around would have
-Los matorrales, las perdices, todo lo de aquí se juntaría.
pitched in."
"I never know when you are talking seriously," I said.
-Nunca sé cuándo habla usted en serio -dije.
He made a gesture of feigned impatience and smacked his Hizo un gesto de impaciencia fingida y chasqueó los
lips.
labios.
"You have a weird notion of what it means to talk
-Tienes una idea rara de lo que significa hablar en serio ####цей та інші тексти з нагвалізму викладені на сайті www.molfar.info
Наприкінці дня він вполював п’ять куріпок за
допомогою надзвичайно винахідливої пастки, яку він
навчив мене конструювати та встановлювати.
— Двох нам буде достатньо, — сказав він і відпустив
трьох інших.
Потім він навчив мене, як смажити куріпок. Я хотів
наламати гілок з кущів і зробити з пташок печеню, як
це робив мій дід: обклавши їх зеленим листям та
обмазавши глиною. Але дон Хуан зауважив, що немає
необхідності завдавати шкоди кущам, тим більше, що
ми вже завдали шкоди куріпкам.
Попоївши, ми дуже повільно рушили в бік якихось
скель. Ми влаштувалися на піщаному пригорку, і я
жартома зауважив, що, якби він мені дозволив, я б
зробив печеню з усіх п’яти куріпок, і вони б смакували
набагато краще, ніж засмажені.
— Без сумніву, — відповів він. — Але якщо б ти все
це зробив, ми могли б ніколи не піти звідти цілими.
— Що ви маєте на увазі? Що б могло завадити нам
піти звідти?
— Кущі, куріпки — все навколо могло б втрутитися і
накинутися на нас.
— Я ніколи не знаю напевне, чи ви говорите серйозно,
доне Хуане, — сказав я.
Він зобразив жест удаваного нетерпіння і прицмокнув
губами:
— У тебе хибне розуміння того, що значить говорити
72
seriously," he said. "I laugh a great deal because I like to
laugh, yet everything I say is deadly serious, even if you
don't understand it. Why should the world be only as you
think it is? Who gave you the authority to say so?"
dijo-. Yo río mucho porque me gusta reír, pero todo lo que
digo es totalmente en serio, aunque no lo entiendas. ¿Por
qué debería ser el mundo sólo como tú crees que es?
¿Quién te dio la autoridad para decir eso?
"There is no proof that the world is otherwise," I said.
-No hay prueba de que el mundo sea de otro modo -dije.
It was getting dark. I was wondering if it was time to go
back to his [/don Juan's] house, but he did not seem to be
in a hurry and I was enjoying myself.
The wind was cold. Suddenly he [/don Juan] stood up and
told me that we had to climb to the hilltop and stand up on
an area clear of shrubs.
"Don't be afraid," he said. "I'm your friend and I'll see that
nothing bad happens to you."
"What do you mean?" I asked, alarmed.
Don Juan had the most insidious facility to shift me from
sheer enjoyment to sheer fright.
Oscurecía. Me pregunté si no sería hora de regresar a casa
de don Juan, pero él no parecía tener prisa y yo me
divertía.
El viento era frío. De súbito, don Juan se puso en pie y me
dijo que debíamos trepar a la cima del cerro y pararnos en
un espacio libre de arbustos.
-No tengas miedo -dijo-. Soy tu amigo y veré que nada
malo te ocurra.
-¿A qué se refiere usted? -pregunté con alarma.
Don Juan tenía una insidiosa facilidad para hacerme pasar
del contento puro al susto sin fin.
"The world is very strange at this time of the day," he said.
"That's what I mean. No matter what you see, don't be
afraid."
"What am I going to see?"
"I don't know yet," he said, peering into the distance
towards the south.
He did not seem to be worried. I also kept on looking in
the same direction.
Suddenly he perked up and pointed with his left hand
towards a dark area in the desert shrubbery.
"There it is," he said, as if he had been waiting for
something which had suddenly appeared.
"What is it?" I asked.
"There it is," he repeated. "Look! Look!"
I did not see anything, just the shrubs.
-El mundo es muy extraño a esta hora del día -dijo-. A eso
me refiero. Veas lo que veas, no tengas miedo.
-¿Qué cosa voy a ver?
-No sé todavía -dijo escudriñando la distancia hacia el sur.
No parecía preocupado. Yo también fijé la mirada en la
misma dirección.
De pronto se irguió y, con la mano izquierda, señaló una
zona oscura en el matorral del desierto.
-Allí está -dijo, como si hubiera estado esperando algo que
de repente había aparecido.
-¿Qué es? -pregunté.
-Allí está -repitió-. ¡Mira! ¡Mira!
Yo no veía nada, sólo los arbustos.
серйозно. Я багато сміюся, тому що люблю сміятись.
Але все, що я роблю, серйозно до смерті, навіть якщо
ти цього не розумієш. Чому світ має бути саме таким,
яким ти його мислиш? Хто сказав, що твоя точка зору
є єдиною вірною?
— Але немає ніяких доказів, що він інший, — відповів
я.
Вечоріло. Я гадав, що треба починати збиратися назад,
але дон Хуан, здавалося, нікуди не поспішав, тому я
розслабився і насолоджувався спокоєм.
Повіяв холодний вітер. Дон Хуан раптово підвівся і
сказав, що нам треба піднятися на верхів’я пагорба і
стати посередині вільної від рослинності галявини.
— Не бійся, — додав він. — Я твій друг і не дозволю,
щоб з тобою трапилося щось погане.
— Про що ви говорите? — запитав я збентежено.
Дон Хуан володів підступним вмінням в одну мить
приводити мене зі стану повного спокою у стан
справжнього переляку.
— Світ стає дуже загадковим місцем в цей час доби,
— відповів він. — Тому, що б ти не побачив — не
бійся.
— А що я маю побачити?
— Поки що не знаю, — сказав він, спокійно
вдивляючись в обрій на півдні.
Я дивився в тому ж напрямі.
Раптом дон Хуан пожвавішав і вказав лівою рукою на
темну масу кущів попереду.
— Ось воно, — сказав він, наче помітив щось, що
несподівано з’явилося перед ним.
— Що саме? — запитав я.
— Ось воно, — повторив він. — Дивись! Дивись!
Я не бачив нічого незвичайного перед собою, лише
кущі.
-Ahora está aquí -dijo con gran urgencia en la voz-. Está
— Воно вже тут — промовив він дуже схвильовано. —
"It is here now," he said with great urgency in his voice.
"It is here."
aquí.
Вже тут.
A sudden gust of wind hit me at that instant and made my Una repentina racha de viento me golpeó en ese instante e В цю мить різкий порив вітру вдарив мені в обличчя, і
в мене почало пекти в очах. Я продовжив вдивлятися у
eyes burn. I stared towards the area in question. There was hizo arder mis ojos. Miré hacia la zona en cuestión. No
absolutely nothing out of the ordinary.
había absolutamente nada fuera de lo común.
простір попереду себе, але не міг розгледіти нічого
незвичайного.
"I can't see a thing," I said.
-No veo nada -dije.
— Я нічого не бачу, доне Хуане, — сказав я.
73
"You just felt it," he replied. "Right now. It got into your
eyes and kept you from seeing."
"What are you talking about?"
"I have deliberately brought you to a hilltop," he said. "We
are very noticeable here and something is coming to us."
-Acabas de sentirlo -repuso. Ahora mismo. Se te metió en
los ojos y te impidió ver.
-¿De qué habla usted?
-A propósito te traje a la punta de un cerro -dijo-. Aquí nos
notamos mucho y algo se nos viene encima.
"What? The wind?"
"Not just the wind," he said sternly. "It may seem to be
wind to you, because wind is all you know."
-¿Qué cosa? ¿El viento?
-No sólo el viento -dijo con severidad-. A ti te parece
viento porque el viento es todo lo que conoces.
I strained my eyes staring into the desert shrubs. Don Juan
stood silently by me for a moment and then walked into
the near-by chaparral and began to tear some big branches
from the surrounding shrubs; he gathered eight of them
and made a bundle. He ordered me to do the same and to
apologize to the plants in a loud voice for mutilating them.
Esforcé los ojos mirando los arbustos. Don Juan estuvo un
momento en silencio junto a mí y luego se adentró en el
chaparral cercano y empezó a arrancar ramas grandes de
los matorrales en torno; reunió ocho y formó un bulto. Me
ordenó hacer lo mismo y pedir disculpas en voz alta a las
plantas, por mutilarlas.
When we had two bundles he made me run with them to
the hilltop and lie down on my back between two large
rocks.
With tremendous speed he arranged the branches of my
bundle to cover my entire body, then he covered himself in
the same manner and whispered through the leaves that I
should watch how the so-called wind would cease to blow
once we had become unnoticeable.
At one moment, to my utter amazement, the wind actually
ceased to blow as don Juan had predicted. It happened so
gradually that I would have missed the change had I not
been deliberately waiting for it. For a while the wind had
hissed through the leaves over my face and then gradually
it became quiet all around us.
I whispered to don Juan that the wind had stopped and he
whispered back that I should not make any overt noise or
movement, because what I was calling the wind was not
wind at all but something that had a volition of its own and
could actually recognize us.
I laughed out of nervousness.
In a muffled voice don Juan called my attention to the
quietness around us and whispered that he was going to
stand up and I should follow him, putting the branches
aside very gently with my left hand.
We stood up at the same time. Don Juan stared for a
Cuando tuvimos dos bultos me hizo correr con ellos a la
cima del cerro y acostarme bocabajo entre dos grandes
rocas.
Con tremenda rapidez acomodó las ramas de mi bulto para
que me cubrieran todo el cuerpo; luego se cubrió en la
misma forma y susurró, por entre las hojas, que observara
yo cómo el supuesto viento dejaba de soplar una vez que
nos volvíamos inconspicuos.
En cierto instante, para mi asombro total, el viento dejó
realmente de soplar como don Juan había predicho.
Ocurrió de modo tan gradual que yo no hubiera notado el
cambio de no estar deliberadamente esperándolo. Durante
un rato el viento silbó atravesando las hojas sobre mi cara
y luego, poco a poco, todo quedó quieto en torno nuestro.
Susurré a don Juan que el viento había cesado y él
respondió, también en un susurro, que no debía yo hacer
ningún ruido o movimiento notorio, pues lo que llamaba el
viento no era viento en absoluto, sino algo que tenía
voluntad propia y era capaz de reconocernos.
Reí de nerviosismo.
En voz apagada, don Juan me llamó la atención con
respecto a la quietud que nos rodeaba, y susurró que iba a
ponerse en pie y yo debía seguirlo, apartando suavemente
las ramas con la mano izquierda.
Nos incorporamos al mismo tiempo. Don Juan miró un
— Ти тільки що його відчув, — відповів він. — Воно
увійшло в твої очі і завадило тобі побачити.
— Не розумію, про що ви.
— Я навмисне привів тебе на верхівку цього пагорбу,
— пояснив він. — Тут ми дуже помітні, і щось
наближається до нас.
— Але що саме? Вітер?
— Це не просто вітер, — сказав він суворо. — Воно
може здаватися тобі вітром, але лише тому, що вітер
— це все, що ти знаєш.
Я почав напружено вдивлятися в пустельну
рослинність попереду. Дон Хуан постояв біля мене
декілька секунд, а потім пішов в чапараль неподалік і
почав ламати великі гілки з кущів. Він зламав вісім
гілок і зібрав їх у пучок. Він наказав мені зробити те
саме і голосно вибачитися перед рослинами за те, що я
їх калічу.
Коли у нас було дві в’язки гілок, він змусив мене
піднятися з ними на верхів’я пагорбу і лягти на спину
між двома великими каменями.
Із вражаючою швидкістю дон Хуан накрив гілками з
моєї в’язки все моє тіло з голови до п’ят. Потім він так
само накрив себе і пошепки сказав мені, що, оскільки
ми стали непомітними, то зараз я побачу, як так
званий вітер вщухне.
І справді, в той самий момент, на моє велике
здивування, вітер вщух, як дон Хуан і прогнозував.
Він перестав віяти так несподівано, що я б і не помітив
переміни, якби не чекав на неї. Якусь мить вітер
шурхотів листям, яке вкривало моє обличчя, а потім
навколо нас запанувала тиша.
Я прошепотів дону Хуану, що вітер насправді вщух, а
він відповів мені пошепки, що я повинен лежати
мовчки і не ворушитися, оскільки те, що я називаю
вітром, насправді зовсім не вітер, а дещо, що має
власну волю і здатне нас усвідомлювати.
Я знервовано засміявся.
Ледь чутним голосом дон Хуан звернув мою увагу на
тишу навколо нас, а потім прошепотів, що він
збирається піднятися, і що я маю зробити те саме,
обережно відклавши гілки в бік лівою рукою.
Ми підвелися одночасно. Якусь мить дон Хуан
74
moment into the distance towards the south and then
turned around abruptly and faced the west.
"Sneaky. Really sneaky," he muttered, pointing to an area
towards the southwest.
"Look! Look!" he urged me.
I stared with all the intensity I was capable of. I wanted to
see whatever he was referring to, but I did not notice
anything at all. Or rather I did not notice anything I had
not seen before; there were just shrubs which seemed to be
agitated by a soft wind; they rippled.
"It's here," don Juan said.
At that moment I felt a blast of air in my face. It seemed
that the wind had actually begun to blow after we stood
up. I could not believe it; there had to be a logical
explanation for it.
Don Juan chuckled softly and told me not to tax my brain
trying to reason it out.
"Let's go gather the shrubs once more," he said. "I hate to
do this to these little plants, but we must stop you."
He picked up the branches we had used to cover ourselves
and piled small rocks and dirt over them. Then, repeating
the same movements we had made before, each of us
gathered eight new branches. In the meantime the wind
kept on blowing ceaselessly. I could feel it ruffling the hair
around my ears. Don Juan whispered that once he had
covered me I should not make the slightest movement or
sound. He very quickly put the branches over my body and
then he lay down and covered himself.
We stayed in that position for about twenty minutes and
during that time a most extraordinary phenomenon
occurred; the wind again changed from a hard continuous
gust to a mild vibration.
I held my breath, waiting for don Juan's signal. At a given
moment he gently shoved off the branches. I did the same
and we stood up. The hilltop was very quiet. There was
only a slight, soft vibration of leaves in the surrounding
chaparral.
Don Juan's eyes were fixedly staring at an area in the
shrubs south of us.
"There it is again!" he exclaimed in a loud voice.
momento la distancia hacia el sur y luego se volvió
abruptamente para encarar el oeste.
-Traicionero. Muy traicionero -murmuró, señalando un
área hacia el suroeste.
¡Mira! ¡Mira! -me instó.
Miré con toda la intensidad de que era capaz. Quería ver
aquello a lo que él se refería, fuera lo que fuera, pero no
advertí nada que no hubiera visto antes; había únicamente
arbustos que parecían agitados por un viento suave:
ondulaban.
-Aquí está -dijo don Juan.
En ese momento sentí una bocanada de aire en la cara. Al
parecer, el viento había en verdad empezado a soplar
después de que nos levantamos. Yo no podía creerlo; tenía
que haber una explicación lógica.
Don Juan soltó una risita suave y me dijo que no forzara
mi cerebro buscando las razones.
вдивлявся у простір на півдні, а потім зненацька
повернувся і почав дивитися на захід.
— Підступний. Дуже підступний, — пробурмотів він,
вказуючи на південний захід.
— Дивись! Дивись!
Я вдивлявся у напрямку, який він вказав, так уважно,
як тільки міг. Я намагався побачити хоча б щось
незвичайне, але нічого не помічав. Точніше, я не
помічав нічого такого, чого не бачив раніше: попереду
були лише кущі, які ворушив легкий вітерець.
— Воно тут, — промовив дон Хуан.
В цю мить я відчув сильний порив вітру. Складалося
враження, що він почав дути, тільки-но ми підвелися.
Я не міг в це повірити; цьому мало бути якесь логічне
пояснення.
Дон Хуан посміхнувся і порадив мені не
перенапружувати мозок, намагаючись пояснити собі
це.
-Vamos a juntar otra vez los arbustos -dijo-. No me gusta — Давай-но знову наламаємо гілок, — сказав він. —
hacerles esto a las plantitas, pero hay que pararte.
Ненавиджу завдавати шкоду цим маленьким
рослинкам, але ми повинні зупинити тебе.
Recogió las ramas que habíamos usado para cubrirnos y
Він підібрав гілля, яким ми вкривалися, і присипав
apiló piedras y tierra sobre ellas. Luego, repitiendo los
його землею та камінням. Потім, так само, як і
movimientos que hicimos antes, cada uno de nosotros
попереднього разу, кожен з нас наламав по вісім нових
juntó otras ocho ramas. Mientras tanto, el viento soplaba гілок. Весь цей час вітер дув безперервно; я відчував,
sin cesar. Yo lo sentía encrespar el cabello en torno a mis як він куйовдить моє волосся. Дон Хуан прошепотів,
oídos. Don Juan susurró que, una vez que me cubriese, yo що як тільки він покриє мене гіллям, я повинен
no debía hacer el más leve sonido o movimiento. Con
залишатися повністю нерухомим і не видавати ані
mucha rapidez puso las ramas sobre mi cuerpo, y luego se звуку. Дуже швидко він накрив мене, а потім себе.
tendió y se cubrió a su vez.
Permanecimos en esa posición unos veinte minutos, y
Ми залишалися схованими близько двадцяти хвилин, і
durante ese tiempo ocurrió un fenómeno extraordinario: el я знову мав змогу спостерігати незвичайний феномен:
viento volvió a cambiar, de una racha dura y continua, a
протягом цього часу вітер змінився з сильного та
una vibración apacible.
поривчастого на легке, ледь помітне повівання.
Contuve el aliento, esperando la señal de don Juan. En un Я затамував подих і чекав на сигнал дона Хуана. У
momento dado, apartó suavemente las ramas. Hice lo
визначений момент він обережно посунув з себе гілля
mismo y nos incorporamos. La cima del cerro estaba muy і підвівся. Я зробив те саме. На пагорбі панувала тиша,
quieta. Sólo había una leve y suave vibración de hojas en і лише ледь чутне шурхотіння пустельного чапараля
el chaparral en torno.
порушувало її.
Los ojos de don Juan se hallaban fijos en una zona de los Погляд дона Хуана був прикутий до темної маси
matorrales al sur de nosotros.
кущів на півдні.
-¡Allí está otra vez! -exclamó en voz recia.
— Ось воно, знову наближається! — вигукнув він.
75
I involuntarily jumped, nearly losing my balance, and he
ordered me in a loud imperative voice to look.
Salté involuntariamente, casi perdiendo el equilibrio, y él
me ordenó mirar, en tono fuerte e imperioso.
"What am I supposed to see?" I asked desperately.
He said that it, the wind or whatever, was like a cloud or a
whorl that was quite a way [/ways] above the shrubs,
twirling its way to the hilltop where we were.
-¿Qué se supone que vea? -pregunté, desesperado.
Dijo que aquello, el viento o lo que fuese, era como una
nube o un remolino que, bastante por encima del matorral,
avanzaba dando vueltas hacia el cerro donde estábamos.
I saw a ripple forming on the bushes in the distance.
Vi un ondular formarse en los arbustos, a distancia.
"There it comes," don Juan said in my ear. "Look how it is
searching for us."
Right then a strong steady gust of wind hit my face, as it
had hit it before. This time, however, my reaction was
different. I was terrified. I had not seen what don Juan had
described, but I had seen a most eerie wave rippling the
shrubs. I did not want to succumb to my fear and
deliberately sought any kind of suitable explanation. I said
to myself that there must be continuous air currents in the
area, and don Juan, being thoroughly acquainted with the
whole region, was not only aware of that but was capable
of mentally plotting their occurrence. All he had to do was
to lie down, count, and wait for the wind to taper off; and
once he stood up he had only to wait again for its
reoccurrence.
-Ahí viene -me dijo don Juan al oído-. Mira cómo nos
anda buscando.
En ese momento una racha de viento fuerte y constante
golpeó mi rostro, como anteriormente. Pero esta vez mi
reacción fue distinta. Me aterré. No había visto lo descrito
por don Juan, pero sí un extraño escarceo agitando los
arbustos. No deseando sucumbir al miedo, busqué
deliberadamente cualquier tipo de explicación adecuada.
Me dije que en la zona debía haber continuas corrientes de
aire y don Juan, conocedor de toda la región, no sólo tenía
conciencia de eso sino era capaz de calcular mentalmente
su recurrencia. No tenía más que acostarse, contar y
esperar que el viento amainara; y una vez de pie sólo le era
necesario esperar que empezase de nuevo.
Don Juan's voice shook me out of my mental
deliberations. He was telling me that it was time to leave. I
stalled; I wanted to stay to make sure that the wind would
taper off.
"I didn't see anything, don Juan," I said.
La voz de don Juan me arrancó de mis deliberaciones. Me
decía que era hora de irse. Hice tiempo; quería quedarme
para comprobar que el viento amainaría.
"You noticed something unusual though."
"Perhaps you should tell me again what I was supposed to
see."
"I've already told you," he said. "Something that hides in
the wind and looks like a whorl, a cloud, a mist, a face that
twirls around."
Don Juan made a gesture with his hands to depict a
horizontal and a vertical motion.
"It moves in a specific direction," he went on. "It either
tumbles or it twirls. A hunter must know all that in order
-Pero notaste algo fuera de lo común.
-Quizá debería usted volver a decirme qué se suponía que
viera.
-Ya te lo dije -repuso-. Algo que se esconde en el viento y
parece un remolino, una nube, una niebla, una cara que da
vueltas.
Don Juan hizo un gesto con las manos para describir un
movimiento horizontal y uno vertical.
-Se mueve en una dirección específica -prosiguió-. Da
tumbos o da vueltas. Un cazador debe conocer todo eso
-Yo no vi nada, don Juan -dije.
Я мимоволі підскочив від несподіванки і ледь не
втратив рівновагу. Він наказав мені владним голосом
дивитися.
— Але що я маю побачити? — я був у відчаї.
Він сказав, що те, що я маю побачити, схоже на хмару
або вихор, який перекочується над чапаралем,
прокладаючи собі шлях до верхівки пагорба, на якому
ми стоїмо.
Я побачив, як хвиля повітря пробігає по кущам
попереду мене.
— Він наближається, — сказав дон Хуан мені на вухо.
— Дивись, як він нас шукає.
В цю мить, як і минулого разу, стійкий сильний вітер
почав дути мені в обличчя. Зараз, однак, я відреагував
дещо інакше: я був нажаханий. Я не помітив того, про
що говорив дон Хуан, але бачив моторошну хвилю
повітря, яке перекочувалася серед листя чапаралю. Я
не хотів піддаватися своєму страху і свідомо почав
шукати розумне пояснення всьому побаченому. Я
запевняв себе, що в цій місцевості напевно існують
постійні повітряні потоки, і дону Хуану, як
справжньому знавцю цього регіону, було про них
відомо; більше того, він був здатен спрогнозувати їх
появу. Він мав просто лежати, рахувати, і чекати, доки
вітер вщухне; коли ж він підводився, то просто чекав,
поки вітер знову почне дути.
Голос дона Хуана порушив мій внутрішній діалог. Він
говорив, що нам час іти. Я закляк і не знав, що робити:
я хотів залишитися, щоб упевнитися, що вітер згодом
вщухне.
— Мені не вдалося нічого побачити, доне Хуане, —
сказав я.
— Але ти все ж помітив щось незвичайне.
— Може, вам варто ще раз пояснити мені, що саме я
мав побачити, — наполягав я.
— Я вже казав тобі, — відповів він, — щось схоже на
вихор, на хмару, на імлу, на обличчя, яке обертається
навколо себе.
Дон Хуан зобразив своїми руками горизонтальні та
вертикальні обертальні рухи.
— Воно рухається у певних напрямках, —
продовжував він, — перекидаючись або обертаючись
76
to move correctly."
I wanted to humor him, but he seemed to be trying so hard
to make his point that I did not dare. He looked at me for a
moment and I moved my eyes away.
"To believe that the world is only as you think it is, is
stupid," he said. "The world is a mysterious place.
Especially in the twilight."
He pointed towards the wind with a movement of his chin.
"This can follow us," he said. "It can make us tired or it
might even kill us."
"That wind?"
"At this time of the day, in the twilight, there is no wind.
At this time there is only power."
We sat on the hilltop for an hour. The wind blew hard and
constantly all that time.
навколо себе. Мисливиць повинен все це знати, щоб
вміти пересуватися по дикій місцевості.
Quise decir algo para seguirle la corriente, pero se veía tan Я хотів пожартувати з його слів, але він так
concentrado en dejar claro el tema, que no me atreví. Me самовіддано намагався пояснити мені все це, що я не
miró un momento y aparté los ojos.
посмів. Дон Хуан глянув на мене, і я відвів очі.
-Creer que el mundo sólo es como tú piensas, es una
— Вважати, що світ є лише таким, яким ти його собі
estupidez -dijo-. El mundo es un sitio misterioso. Sobre
уявляєш, є тупістю, — промовив він. — Світ — це
todo en el crepúsculo.
дуже загадкове місце, особливо в сутінках.
Señaló hacia el viento con un movimiento de barbilla.
Він махнув підборіддям в бік, звідки віяв вітер.
-Esto puede seguirnos -dijo-. Puede fatigarnos, o hasta
— Це може переслідувати нас. Воно може зробити нас
matarnos.
втомленими або навіть вбити.
-¿Ese viento?
— Що саме, вітер?
-A esta hora del día, en el crepúsculo, no hay viento. A
— В цей час доби — в сутінках — немає вітру. В цей
esta hora sólo hay poder.
час є тільки сила.
Estuvimos sentados en el cerro durante una hora. El viento Ми просиділи на верхівці пагорбу близько години.
sopló fuerte y constante todo ese tiempo.
Весь цей час безперервно дув сильний вітер.
Friday, 30 June 1961
Viernes, junio 30, 1961
П'ятниця, 30 червня 1961 року
In the late afternoon, after eating, don Juan and I moved to
the area in front of his door. I sat on my "spot" and began
working on my notes. He lay down on his back with his
hands folded over his stomach. We had stayed around the
house all day on account of the "wind". Don Juan
explained that we had disturbed the wind deliberately and
that it was better not to fool around with it. I had even had
to sleep covered with branches.
AL declinar la tarde, después de comer, don Juan y yo nos
instalamos en el espacio frente a su puerta. Tomé asiento
en mi "sitio" y me puse a trabajar en mis notas. Él se
acostó de espaldas, con las manos unidas sobre el
estómago. Todo el día habíamos permanecido cerca de la
casa por razón del "viento". Don Juan explicó que
habíamos molestado adrede al viento, y que lo mejor era
no buscarle tres pies al gato. Incluso debería dormir
cubierto de ramas.
Una racha repentina hizo a don Juan incorporarse en un
salto increíblemente ágil.
-Me lleva la chingada -dijo-. El viento te anda buscando.
В середині дня, після їжі, ми розташувалися на ґанку
перед будинком дона Хуана. Я сів на своє «сприятливе
місце» і почав працювати над записами. Дон Хуан ліг
на спину і склав руки на животі. Цілий день ми не
відходили далеко від його будинку у зв’язку з
«вітром». Він пояснив, що вчора ми потурбували вітер
навмисно, а з цим краще не жартувати. Я навіть спав
прикритий гілками.
A sudden gust of wind made don Juan get up in one
incredibly agile jump.
"Damn it," he said. "The wind is looking for you."
"I can't buy that, don Juan," I said, laughing. "I really
can't."
I was not being stubborn, I just found it impossible to
endorse the idea that the wind had its own volition and
was looking for me, or that it had actually spotted us and
rushed to us on top of the hill. I said that the idea of a
"willful wind" was a view of the world that was rather
simplistic.
"What is the wind then?" he asked in a challenging tone.
para moverse en forma correcta.
Раптовий порив вітру змусив дона Хуана підвестися
одним неймовірним швидким рухом.
— Чорт забирай, — промовив він. — Вітер шукає
тебе.
-No puedo aceptar eso, don Juan -dije, riendo-. De veras
— Я на таке не куплюся, доне Хуане, — відповів я,
no puedo.
сміючись, — навіть не сподівайтеся.
No estaba terqueando; simplemente me resultaba
Я не упирався, я просто не міг прийняти ідею того, що
imposible secundar la idea de que el viento tenía voluntad вітер володів власною волею і шукав мене, або що він
propia y andaba en mi busca, o de que realmente nos había був здатен вистежувати і кидатися на нас на верхів’ї
localizado en la cima del cerro y se había lanzado contra
пагорба. Тому я зауважив, що ідея «вітру, який володіє
nosotros. Dije que la idea de un "viento voluntarioso" era власною волею», є частиною дещо спрощеного
una visión del mundo bastante simplista.
уявлення про світ.
-¿Entonces qué es el viento? -preguntó en tono de reto.
— Що ж таке вітер по-твоєму? — запитав дон Хуан
зухвало.
77
I patiently explained to him that masses of hot and cold air
produced different pressures and that the pressure made
the masses of air move vertically and horizontally. It took
me a long while to explain all the details of basic
meteorology.
"You mean that all there is to the wind is hot and cold
air?" he asked in a tone of bafflement.
"I'm afraid so," I said and silently enjoyed my triumph.
Con toda paciencia le expliqué que las masas de aire
caliente y frío producen distintas presiones y que la
presión hace a las masas de aire moverse en sentido
vertical y horizontal. Me tomó un buen rato explicar todos
los detalles de la meteorología básica.
-¿Quieres decir que el viento no es otra cosa que aire
caliente y frío? -preguntó en tono desconcertado.
-Me temo que así es -dije, y en silencio gocé mi triunfo.
Don Juan seemed to be dumbfounded. But then he looked
at me and began to laugh uproariously.
"Your opinions are final opinions," he said with a note of
sarcasm. "They are the last word, aren't they? For a hunter,
however, your opinions are pure crap. It makes no
difference whether the pressure is one or two or ten; if you
would live out here in the wilderness you would know that
during the twilight the wind becomes power. A hunter that
is worth his salt knows that, and acts accordingly."
"How does he act?"
"He uses the twilight and that power hidden in the wind."
"How?"
"If it is convenient to him, the hunter hides from the power
by covering himself and remaining motionless until the
twilight is gone and the power has sealed him into its
protection."
Don Juan made a gesture of enveloping something with
his hands.
"Its protection is like a..."
He paused in search of a word and I suggested "cocoon".
Don Juan parecía hallarse pasmado. Pero entonces me
miró y soltó la risa.
-Tus opiniones son definitivas -dijo con un matiz de
sarcasmo-. Son la última palabra, ¿no? Pues para un
cazador, tus opiniones son pura mierda. No importa para
nada que la presión sea uno o dos o diez; si vivieras aquí
en el desierto sabrías que durante el crepúsculo el viento se
transforma en poder. Un cazador digno de serlo, sabe eso y
actúa de acuerdo.
-¿Cómo actúa?
-Usa el crepúsculo y ese poder oculto en el viento.
-¿Cómo?
-Si le conviene, el cazador se esconde del poder
cubriéndose y quedándose quieto hasta que el crepúsculo
pasa y el poder lo tiene envuelto en su protección.
"That is right," he said. "The protection of the power seals
you like [in] a cocoon. A hunter can stay out in the open
and no puma or coyote or slimy bug could bother him. A
mountain lion could come up to the hunter's nose and sniff
him, and if the hunter does not move, the lion would leave.
I can guarantee you that.
-Eso es -dijo-. La protección del poder te encierra como un
capullo. Un cazador puede quedarse a campo raso sin que
ningún puma o coyote o bicho pegajoso lo moleste. Un
león de montaña puede acercarse a la nariz del cazador y
olfatearlo, y si el cazador no se mueve, el león se va. Te lo
garantizo.
"If the hunter, on the other hand, wants to be noticed all he
has to do is to stand on a hilltop at the time of the twilight
and the power will nag him and seek him all night.
Therefore, if a hunter wants to travel at night or if he
"En cambio, si el cazador quiere darse a notar, todo lo que
tiene que hacer es pararse en la punta de un cerro a la hora
del crepúsculo, y el poder lo acosará y lo buscará toda la
noche. Por eso, si un cazador quiere viajar de noche, o
Don Juan hizo gesto de envolver algo con las manos.
-Su protección es como un .....
Se detuvo en busca de una palabra, y sugerí "capullo".
Я терпляче пояснив йому, що маси теплого та
холодного повітря створюють тиск різного рівня,
внаслідок чого повітря рухається у вертикальному та
горизонтальному напрямках. Мені знадобився деякий
час для роз’яснення основ метеорології.
— Ти хочеш сказати, що все, чим є вітер — це тепле та
холодне повітря? — запитав він здивовано.
— Боюся, що так, — відповів я, насолоджуючись про
себе власним тріумфом.
Дон Хуан виглядав приголомшеним. Але потім глянув
на мене і почав гучно реготати.
— Твоя точка зору завжди остаточна, — сказав він із
сарказмом в голосі. — Вона є останнім словом, чи не
так? Однак для мисливця така твоя точка зору є
повним лайном. Не має значення, чи дорівнює тиск
одиниці, двійці, чи десятці. Якщо б ти жив в дикій
місцевості, ти б знав, що в годину сутінок вітер стає
силою. Справжній мисливець знає це і діє відповідно.
— Як він діє?
— Він використовує сутінки і силу, приховану у вітрі.
— Як він це робить?
— Якщо йому потрібно, мисливець ховається від сили,
накриваючи себе гіллям і зберігаючи нерухомість,
доки сутінки не минуть. Тоді сила огортає його своїм
захистом.
Дон Хуан зробив жест руками, неначе огортаючи
щось:
— Цей захист схожий на…
Він намагався підібрати вірне слово, і я запропонував
«кокон».
— Точно, — сказав він. — Сила огортає мисливця
своїм захистом, неначе коконом. Він може залишатися
на відкритому місці і ані пума, ані койот, ані
найменша комаха не потурбують його. Гірський лев
може зупинитися під самим носом у мисливця і
обнюхати його, і якщо мисливець залишатиметься
нерухомим, лев не чіпатиме його — я можу тобі це
гарантувати.
«Якщо ж мисливець, навпаки, має намір стати
помітним, — продовжував він, — все, що він має
зробити, це постояти на верхівці пагорбу під час
сутінок, щоб сила причепилася до нього і
78
wants to be kept awake he must make himself available to quiere que lo tengan despierto, debe ponerse al alcance del переслідувала всю ніч. Тому, якщо мисливець хоче
the wind.
viento.
цілу ніч мандрувати і залишатися бадьорим, він
повинен зробити себе доступним вітру.»
"Therein lies the secret of great hunters. To be available
"En eso consiste el secreto de los grandes cazadores. En
«В цьому і полягає секрет всіх великих мисливців, —
and unavailable at the precise turn of the road."
ponerse al alcance, y fuera del alcance, en la vuelta justa
сказав він. — У вмінні ставати доступним і
del camino."
недоступним на різних поворотах дороги.»
Me sentí algo confuso y le pedí recapitular. Con mucha
Я не зовсім зрозумів його пояснень і попросив коротко
I felt a bit confused and asked him to recapitulate his
їх повторити. Дон Хуан дуже терпляче пояснив мені
point. Don Juan very patiently explained that he had used paciencia, don Juan explicó que había utilizado el
crepúsculo y el viento para indicar la crucial importancia знову, що він використав приклад з сутінками і вітром,
the twilight and the wind to point out the crucial
de la interacción entre esconderse y mostrarse.
щоб донести до мене ідею про надзвичайну важливість
importance of the interplay between hiding and showing
oneself.
вміння правильно використовувати стан відкритості та
стан прихованості у своєму житті.
"You must learn to become deliberately available and
-Debes aprender a ponerte adrede al alcance y fuera del
— Ти повинен навчитися свідомо ставати доступним
unavailable," he said. "As your life goes now, you are
alcance -dijo-. Como anda tu vida ahora, estás todo el
або недоступним в залежності від ситуації, — сказав
unwittingly available at all times."
tiempo al alcance sin saberlo.
він. — З твоїм теперішнім способом життя ти
мимоволі залишаєшся доступним в будь-який час.
Protesté. Sentía que mi vida se hacía cada vez más y más Я запротестував. У мене навпаки складалося
I protested. My feeling was that my life was becoming
increasingly more and more secretive. He said I had not
secreta. Él dijo que yo no lo había comprendido, y que
враження, що моє життя стає все більш і більш
ponerse fuera del alcance no significaba ocultarse ni
прихованим. Він відповів, що я його не зрозумів, і що
understood his point, and that to be unavailable did not
mean to hide or to be secretive but to be inaccessible.
guardar secretos, sino ser inaccesible.
бути недоступним не значить постійно щось
приховувати або зберігати все в таємниці. Це значить
залишатися недосяжним.
"Let me put it in another way," he proceeded patiently. "It -Deja que te lo diga de otro modo -prosiguió,
— Давай подивимось на це з іншого боку, —
makes no difference to hide if everyone knows that you
pacientemente-. No tiene caso esconderte si todo el mundo запропонував дон Хуан. — Немає сенсу ховатися,
are hiding.
sabe que estás escondido.
якщо всім відомо, що ти ховаєшся.
«Це дуже важливий нюанс для розуміння того, про що
"Your problems right now stem from that. When you are "Tus problemas de ahora surgen de allí. Cuando estás
hiding, everyone knows that you are hiding, and when you escondido, todo el mundo sabe que estás escondido, y
я говорю. Коли ти ховаєшся, то всі знають про це, а
cuando no, te pones enmedio del camino para que
коли ні — кожен може тебе смикнути.»
are not, you are available for everyone to take a poke at
cualquiera te dé un golpe."
you."
I was beginning to feel threatened and hurriedly tried to
Empezaba a sentirme amenazado, y apresuradamente
У мене виникло відчуття загрози у зв’язку із його
defend myself.
intenté defenderme.
словами, і я зробив спробу захиститися.
"Don't explain yourself," don Juan said dryly. "There is no -No des explicaciones -dijo don Juan con sequedad-. No
— Не треба нічого пояснювати, — обірвав мене дон
need. We are fools, all of us, and you cannot be different. hay necesidad. Todos somos tontos, toditos, y tú no
Хуан. — В цьому немає жодної потреби. Ми всі —
At one time in my life I, like you, made myself available puedes ser diferente. En un tiempo de mi vida yo, igual
дурні. Кожен з нас. І ти не становиш виключення.
over and over again until there was nothing of me left for que tú, me ponía enmedio del camino una y otra vez, hasta Були часи в моєму житті, коли я робив себе доступним
anything except perhaps crying. And that I did, just like
que no quedaba nada de mí para ninguna cosa, excepto si знову і знову, доки в мені не залишилося нічого, окрім
yourself."
acaso para llorar. Y eso hacía, igual que tú.
сліз. І я жалів себе так само, як ти жалієш себе зараз.
Don Juan sized me up for a moment and then sighed
Don Juan me miró de pies a cabeza y suspiró fuerte.
Він зміряв мене поглядом, а потім глибоко зітхнув.
loudly.
"I was younger than you, though," he went on, "but one
-Sólo que yo era más joven que tú -prosiguió-, pero un
— В ті часи, однак, я був молодшим за тебе. Але
day I had enough and I changed. Let's say that one day,
buen día me cansé y cambié. Digamos que un día, cuando одного дня я зрозумів, що з мене досить, і змінився.
when I was becoming a hunter, I learned the secret of
me estaba haciendo cazador, aprendí el secreto de estar al Скажімо так: одного дня, навчаючись полюванню, я
79
being available and unavailable."
I told him that his point was bypassing me. I truly could
not understand what he meant by being available. He had
used the Spanish idioms "ponerse al alcance" and "ponerse
en el medio del camino," to put oneself within reach, and
to put oneself in the middle of a trafficked way.
"You must take yourself away," he explained. "You must
retrieve yourself from the middle of a trafficked way. Your
whole being is there, thus it is of no use to hide; you
would only imagine that you are hidden. Being in the
middle of the road means that everyone passing by
watches your comings and goings."
His metaphor was interesting, but at the same time it was
also obscure.
"You are talking in riddles," I said.
He stared at me fixedly for a long moment and then began
to hum a tune. I straightened my back and sat attentively. I
knew that when don Juan hummed a Mexican tune he was
about to clobber me.
"Hey," he said, smiling, and peered [/peering] at me.
"Whatever happened to your blonde friend? That girl that
you used to really like."
I must have looked at him like a confounded idiot. He
laughed with great delight. I did not know what to say.
"You told me about her," he said reassuringly.
But I did not remember ever telling him about anybody,
much less about a blonde girl.
"I've never mentioned anything like that to you," I said.
"Of course you have," he said as if dismissing the
argument.
I wanted to protest, but he stopped me, saying that it did
not matter how he knew about her, that the important issue
was that I had liked her.
I sensed a surge of animosity towards him building up
within myself.
alcance y fuera del alcance.
Le dije que no veía el objeto de sus palabras.
Verdaderamente no podía entender a qué se refería con lo
de "ponerse al alcance" y "ponerse enmedio del camino".
осягнув таємницю доступності та недоступності.
Я продовжував наполягати на тому, що мені насправді
не зрозуміло, що саме він має на увазі під поняттям
«бути недоступним». Він використовував іспанські
вирази «ponerse al alcance» та «ponerse en el medio del
camino», тобто: «бути в межах досяжності» та
«знаходитися посеред пожвавленого шляху».
-Debes ponerte fuera del alcance -explicó-. Debes
— Ти повинен забратися звідти, — пояснив він. —
rescatarte de en medio del camino. Todo tu ser está allí, de Відійти із середини пожвавленого шляху. Все твоє
modo que no tiene caso esconderte; sólo te figuras que
єство перебуває там, тому немає ніякого сенсу
estás escondido. Estar enmedio del camino significa que
ховатися — тобі лише здаватиметься, що ти сховався.
todo el que pasa mira tus ires y venires.
Стоячи посеред дороги, ти даєш змогу кожному
бачити, як ти приходиш і йдеш.
Su metáfora era interesante, pero al mismo tiempo oscura. Його метафора видалась мені цікавою, але в той же
час неясною і заплутаною.
-Habla usted en enigmas -dije.
— Ви говорите загадками, доне Хуане, — сказав я.
Me miró con fijeza un largo momento y luego empezó a
Він деякий час пильним поглядом дивися на мене, а
tararear una tonada. Enderecé la espalda y me puse alerta. потім почав наспівувати якусь мелодію. Я розправив
Sabía que, cuando don Juan tarareaba una canción, estaba спину і сів прямо, насторожившись. Я вже знав, що
a punto de soltarme un golpe.
якщо дон Хуан починав наспівувати мексиканські
мотиви, то він збирався мене чимось приголомшити.
-Oye -dijo, sonriendo, y me escudriñó-. ¿Qué pasó con tu — Чуєш, — почав він, посміхаючись і уважно
amiga la güera? Esa muchacha que tanto querías.
дивлячись в мене, — а що сталося з твоєю
подружкою-білявкою? Тією, яка тобі насправді
подобалась?
Debo haberlo mirado con cara de idiota. Rió con enorme Я, мабуть, вирячився на нього, як повний ідіот, тому
deleite. Yo no sabía qué decir.
що він засміявся дуже голосно. Я не знав, що
відповісти.
-Tú me contaste de ella -afirmó, tranquilizante.
— Ти мені про неї розповідав, — сказав він
заспокійливо.
Pero yo no recordaba haberle contado de nadie, mucho
Але я не міг згадати, коли я розповідав йому щось про
menos de una muchacha rubia.
будь-кого, тим більше про цю дівчину.
-Nunca le he mencionado nada por el estilo -dije.
— Я не пам’ятаю, щоб ми говорили про це, доне
Хуане, — відповів я.
-Por supuesto que sí -dijo como dando por terminada la
— Та говорили, — сказав він так, наче моє зауваження
discusión.
нічого не варте.
Quise protestar, pero me detuvo diciendo que no
Я вже був готовий розпочати з ним суперечку, але він
importaba cómo supiera él de la chica: lo importante era
заявив, що не має ніякого значення, звідки він дізнався
que yo la había querido.
про дівчину, а важливим є те, що вона мені
подобалась.
Sentí gestarse en mi interior una oleada de animosidad en Мене охопила хвиля ворожості до дона Хуана за те,
contra de él.
що він лізе мені в душу.
80
-No te andes por las ramas -dijo don Juan secamente-. Ésta
es la ocasión en que debes olvidar tu idea de ser muy
importante.
"You once had a woman, a very dear woman, and then one "Una vez tuviste una mujer, una mujer muy querida, y
day you lost her."
luego, un día, la perdiste."
I began to wonder if I had ever talked about her to don
Empecé a preguntarme si alguna vez le había hablado de
ella. Concluí que nunca había habido ocasión. Pero era
Juan. I concluded that there had never been an
posible. Cada vez que viajábamos en coche hablábamos
opportunity. Yet I might have. Every time he drove with
sin cesar de todos los temas. Yo no recordaba cuanto
me we had always talked incessantly about everything. I
did not remember everything we had talked about because habíamos dicho porque no podía tomar notas mientras
I could not take notes while driving. I felt somehow
manejaba. Me sentí algo tranquilizado por mis
appeased by my conclusions. I told him that he was right. conclusiones. Le dije que tenía razón. Había habido una
There had been a very important blonde girl in my life.
muchacha rubia muy importante en mi vida.
— Не будь таким впертим, — промовив він суворо. —
Зараз саме час відкинути своє почуття власної
важливості.
«Колись у тебе була жінка, дужа дорога тобі людина, а
потім одного дня ти втратив її.»
Я почав згадувати, коли я міг розповідати про неї дону
Хуану, але мені на думку не прийшло жодної нашої
розмови, під час якої це могло статися. І все ж, це було
можливо. Кожного разу під час наших подорожей на
автомобілі ми з доном Хуаном багато спілкувалися
про різні речі. Я не пам’ятав усіх тем, яких ми
торкалися, оскільки не мав можливості робити записи
під час їзди. Ця думка мене дещо заспокоїла. Тому я
нарешті сказав йому, що він правий: в моєму житті
була дуже важлива для мене дівчина-білявка.
"Why isn't she with you?" he asked.
-¿Por qué no está contigo? -preguntó.
— Чому вона зараз не з тобою? — запитав дон Хуан.
"She left."
-Se fue.
— Вона пішла від мене.
"Why?"
-¿Por qué?
— Чому?
"There were many reasons."
-Hubo muchas razones.
— Було багато причин... — почав я.
"There were not so many reasons. There was only one.
-No tantas. Hubo sólo una. Te pusiste demasiado al
— Не так вже й багато, — перебив він мене. — Лише
You made yourself too available."
alcance.
одна: ти зробив себе занадто доступним.
I earnestly wanted to know what he meant. He again had Anhelosamente, le pedí explicar sus palabras. De nuevo
Я насправді дуже хотів зрозуміти, що він має на увазі,
[again had] touched me. He seemed to be cognizant of the me había tocado en lo hondo. Consciente, al parecer, del
говорячи це. Здавалось, він повністю усвідомлює
effect of his touch and puckered up his lips to hide a
efecto de su toque, frunció los labios para ocultar una
ефект від своїх слів. Він стиснув губи, щоб приховати
mischievous smile.
sonrisa maliciosa.
грайливу посмішку.
-Todo el mundo sabía lo de ustedes dos -dijo con firme
— Всім було відомо про вас двох, — сказав він з
"Everyone knew about you two," he said with unshaken
conviction.
convicción.
непорушною впевненістю.
"Was it wrong?"
-¿Estaba mal eso?
— Що в цьому поганого?
"It was deadly wrong. She was a fine person."
-Totalmente mal. Ella era una magnífica persona.
— Це дуже погано. Вона була прекрасною
особистістю.
Я відчув відразу до його звички тикати пальцем в
I expressed the sincere feeling that his fishing in the dark Expresé el sincero sentimiento de que su pesquisa a
was odious to me, especially the fact that he always made oscuras me resultaba odiosa, y sobre todo el hecho de que небо, а потім стверджувати щось з такою впевненістю,
his statements with the assurance of someone who had
siempre afirmaba las cosas con la seguridad de alguien que наче він особисто був присутній під час події, про яку
йде мова.
been at the scene and had seen it all.
hubiera estado en la escena y lo hubiese visto todo.
"But that's true," he said with a disarming candor. "I have -Pero es cierto -dijo con candor inatacable-. Lo he visto
— Але ж це правда, — сказав дон Хуан зі щирою
seen it all. She was a fine person."
todo. Era una magnífica persona.
відвертістю. — Я все це бачив. Вона насправді була
хорошою людиною.
I knew that it was meaningless to argue, but I was angry
Supe que no tenía caso discutir, pero me hallaba enojado Я розумів, що сперечатися безглуздо, але я
with him for touching that sore spot in my life and I said
con él por tocar esa llaga abierta y dije que la muchacha en розсердився на нього за те, що він зачепив цю болючу
that the girl in question was not such a fine person after
cuestión no era después de todo tan magnífica persona,
для мене тему. Тому сказав, що не вважаю її такою
all, that in my opinion she was rather weak.
que en mi opinión era bastante débil.
вже й гарною особистістю, і що, на мою думку, вона
була доволі слабкою.
"Don't stall," don Juan said dryly. "This is a time when
you should cut off your feelings of importance.
81
"So are you," he said calmly. "But that is not important.
What counts is that you have looked for her everywhere;
that makes her a special person in your world, and for a
special person one should have only fine words."
-Igual que tú -dijo calmadamente-. Pero eso no importa.
Lo que cuenta es que la has buscado en todas partes; eso la
hace una persona especial en tu mundo, y para una persona
especial no hay que tener más que buenas palabras.
I felt embarrassed; a great sadness had begun to engulf me.
"What are you doing to me, don Juan?" I asked. "You
always succeed in making me sad. Why?"
"You are now indulging in sentimentality," he said
accusingly.
"What is the point of all this, don Juan?"
Me sentí avergonzado; una gran tristeza se cirnió sobre mí.
-¿Qué me está usted haciendo, don Juan? -pregunté-.
Usted siempre logra entristecerme. ¿Por qué?
-Ahora te entregas al sentimentalismo -dijo, acusador.
-¿Qué objeto tiene todo esto, don Juan?
"Being inaccessible is the point," he declared. "I brought -El objeto es ser inaccesible -declaró-. Te traje el recuerdo
up the memory of this person only as a means to show you de esta persona sólo como un medio de enseñarte
directly what I couldn't show you with the wind.
directamente lo que no pude enseñarte con el viento.
"You lost her because you were accessible; you were
always within her reach and your life was a routine one."
“La perdiste porque eras accesible; siempre estabas a su
alcance y tu vida era de rutina.”
"No!" I said. "You're wrong. My life was never a routine." -¡No! -dije-. Se equivoca usted. Mi vida jamás fue una
rutina.
"It was and it is a routine," he said dogmatically. "It is an -Fue y es una rutina -dijo en tono dogmático-. Es una
unusual routine and that gives you the impression that it is rutina fuera de lo común y eso te da la impresión de que
not a routine, but I assure you it is."
no es una rutina, pero yo te aseguro que lo es.
I wanted to sulk and get lost in moroseness, but somehow
his eyes made me feel restless; they seemed to push me on
and on.
"The art of a hunter is to become inaccessible," he said.
"In the case of that blonde girl it would've meant that you
had to become a hunter and meet her sparingly. Not the
way you did. You stayed with her day after day, until the
only feeling that remained was boredom. True?"
Quise deprimirme y perderme en la hosquedad, pero de
algún modo sus ojos me inquietaban; parecían empujarme
sin tregua hacia adelante.
-El arte de un cazador es volverse inaccesible -dijo-. En el
caso de esa güera, quería decir que tenías que volverte
cazador y verla lo menos posible. No como hiciste. Te
quedaste con ella día tras día, hasta no dejar otro
sentimiento que el fastidio. ¿Verdad?
I did not answer. I felt I did not have to. He was right.
No respondí. Sentí que no era necesario. Don Juan tenía
razón.
"To be inaccessible means that you touch the world around Ser inaccesible significa tocar lo menos posible el mundo
you sparingly. You don't eat five quail; you eat one. You que te rodea. No comes cinco perdices; comes una. No
don't damage the plants just to make a barbecue pit. You dañas las plantas sólo por hacer una fosa para barbacoa.
don't expose yourself to the power of the wind unless it is No te expones al poder del viento a menos que sea
mandatory. You don't use and squeeze people until they
obligatorio. No usas ni exprimes a la gente hasta dejarla en
— Так само, як і ти, — відповів він спокійно. — Але
це не важливо. Важливо те, що ти всюди її шукав. Це
робить її дуже особливою людиною в твоєму житті, а
для особливих людей ми повинні мати тільки добрі
слова.
Я зніяковів. Величезний смуток наринув на мене.
— Що ви робите зі мною, доне Хуане? — запитав я. —
Вам завжди вдається засмутити мене. Навіщо?
— А зараз ти індульгуєш у своїй сентиментальності,
— сказав він осудливо.
— Який у цьому всьому сенс, доне Хуане? — не
вгамовувався я.
— Сенс в тому, щоб бути недосяжним, — відповів він.
— Я згадав про цю білявку лише для того, щоб
пояснити тобі те, що мені не вдалося пояснити за
допомогою вітру.
Ти втратив її, тому що залишався доступним для неї.
Ти завжди був в межах її досяжності, і твоє життя було
рутиною.
— Ні, ви помиляєтеся! — запротестував я. — Моє
життя ніколи не було рутинним.
— Було, і зараз таким залишається, — продовжував
він впевнено. — Це не зовсім звичайна рутина, тому
тобі здається, що воно не рутинне. Але запевняю тебе,
це не так.
Мені захотілося ще глибше поринути у свій похмурий
настрій, але його очі якимось чином не давали мені
спокою і наче підштовхували кудись.
— Майстерність мисливця полягає у вмінні ставати
недосяжним, — сказав дон Хуан. — У випадку з тією
білявкою це означало, що ти мав би стати мисливцем і
зустрічатися з нею обережно, а не так, як ти це робив.
Ти залишався з нею день у день, доки єдиним
почуттям, яке між вами залишилося, стала нудьга. Чи
не так?
Я нічого не відповів. І не повинен був. Дон Хуан був
правий.
— Бути недосяжним означає, що ти ставишся до
всього оточуючого дуже ощадливо. Ти не з’їдаєш всі
п'ять куріпок, а їси лише одну. Ти не калічиш рослини
заради ями для запікання дичини. Ти не підставляєш
себе силі вітру, якщо в цьому немає необхідності. Ти
82
have shriveled to nothing, especially the people you love." nada, y menos a la gente que amas.
"I have never used anyone," I said sincerely.
But don Juan maintained that I had, and thus I could
bluntly state that I became tired and bored with people.
"To be unavailable means that you deliberately avoid
exhausting yourself and others," he continued. "It means
that you are not hungry and desperate, like the poor
bastard that feels he will never eat again and devours all
the food he can, all five quail!"
Don Juan was definitely hitting me below the belt. I
laughed and that seemed to please him. He touched my
back lightly.
"A hunter knows he will lure game into his traps over and
over again, so he doesn't worry. To worry is to become
accessible, unwittingly accessible. And once you worry
you cling to anything out of desperation; and once you
cling you are bound to get exhausted or to exhaust
whoever or whatever you are clinging to."
I told him that in my day-to-day life it was inconceivable
to be inaccessible. My point was that in order to function I
had to be within reach of everyone that had something to
do with me.
"I've told you already that to be inaccessible does not
mean to hide or to be secretive," he said calmly. "It doesn't
mean that you cannot deal with people either. A hunter
uses his world sparingly and with tenderness, regardless of
whether the world might be things, or plants, or animals,
or people, or power. A hunter deals intimately with his
world and yet he is inaccessible to that same world."
"That's a contradiction," I said. "He cannot be inaccessible
if he is there in his world, hour after hour, day after day."
"You did not understand," don Juan said patiently. "He is
inaccessible because he's not squeezing his world out of
не використовуєш людей і не вичавлюєш з них все, що
можна, тим більше з людей, яких ти любиш.
Jamás he usado a nadie -dije sinceramente.
— Але я ніколи нікого не використовував, — щиро
здивувався я.
Pero don Juan mantuvo que sí, y quizá por eso pude
Але дон Хуан продовжив стверджувати, що
declarar sin tapujos que la gente me cansaba y me aburría. використовував, і саме тому дозволяю собі відверто
говорити, що мені набридли люди і я втомився від
них.
-Ponerse fuera del alcance significa que evitas, a
— Бути недоступним означає, що ти свідомо уникаєш
propósito, agotarte a ti mismo y a los otros. -prosiguió él-. дій, які виснажують тебе та інших, — сказав він. — Це
Significa que no estás hambriento y desesperado, como el означає, що ти не поводишся, як зневірений голодний
pobre hijo de puta que siente que no volverá a comer y
виродок, який відчуває, що ніколи більше не буде їсти,
devora toda la comida que puede, ¡todas las cinco
тому зжирає всю їжу, яка в нього є, всі п’ять куріпок.
perdices!
Definitivamente, don Juan golpeaba debajo del cinturón. Дон Хуан бив нижче пояса. Я засміявся, і це, здається,
Reí y eso pareció complacerlo. Tocó levemente mi
йому сподобалось. Він легенько торкнувся моєї спини.
espalda.
-Un cazador sabe que atraerá caza a sus trampas una y
— Мисливець знає, що він ще багато разів заманить
otra vez, así que no se preocupa. Preocuparse es ponerse al здобич у свої пастки, тому він не турбується.
alcance, sin quererlo. Y una vez que te preocupas, te
Турбуватися — значить мимоволі ставати доступним.
agarras a cualquier cosa por desesperación; y una vez que В такому стані людина з відчаю починає чіплятися за
te aferras, forzosamente te agotas o agotas a la cosa o la
все, що їй трапляється. А коли ти за щось або за когось
persona de la que estás agarrado.
зачепився, то ти приречений виснажити його і себе.
Le dije que en mi vida cotidiana la inaccesibilidad era
Я сказав йому, що в моєму повсякденному житті
inconcebible. Me refería a que, para funcionar, yo tenía
неможливо залишатися недосяжним, оскільки для
que estar al alcance de todo el que tuviera algo que ver
того, щоб мати змогу займатися своїми звичними
conmigo.
справами, я повинен бути в межах досяжності кожної
людини, яку я знаю.
Un cazador usa su mundo lo menos posible y con ternura, — Я вже казав тобі, що бути недосяжним не значить
ховатися або щось приховувати, — спокійно відповів
sin importar que el mundo sean cosas o plantas, o
animales, o personas o poder. Un cazador tiene trato
дон Хуан. — Це також не означає, що ти не можеш
íntimo con su mundo, y sin embargo es inaccesible para
мати справ з людьми. Мисливець поводиться зі своїм
світом ощадливо і делікатно, незалежно від того, чи це
ese mismo mundo.
є звичайні речі, рослини або тварини, люди або сили.
Мисливець тісно пов’язаний з усім оточуючим, і в той
же час він залишається для всіх недосяжним.
-Eso es una contradicción -dije-. No puede ser inaccesible — Але те, що ви сказали, доне Хуане, є протиріччям,
si está allí en su mundo, hora tras hora, día tras día.
— наполягав я. — Як мисливець може бути
недосяжним, якщо він знаходиться в цьому світі
постійно, день у день, година за годиною?
-No entendiste -dijo don Juan con paciencia-. Es
— Ти не зрозумів, — відповів він терпляче. —
inaccesible porque no exprime ni deforma su mundo. Lo
Мисливець недосяжний, тому що не вичавлює
83
shape. He taps it lightly, stays for as long as he needs to,
and then swiftly moves away leaving hardly a mark."
toca levemente, se queda cuanto necesita quedarse, y luego оточуючий світ з його форми. Він легенько торкається
se aleja raudo, casi sin dejar señal alguna.
його, знаходячись в ньому рівно стільки, скільки
потрібно, а потім хутко йде, не лишаючи й сліду.
84
8. DISRUPTING THE ROUTINES OF LIFE
VIII. ROMPER LAS RUTINAS DE LA VIDA
8. РУЙНУВАННЯ РОЗПОРЯДКУ ЖИТТЯ
Sunday, 16 July 1961
Domingo, julio 16, 1961
Неділя, 16 липня 1961 року
We spent all morning watching some rodents that looked
like fat squirrels; don Juan called them water rats. He
pointed out that they were very fast in getting out of
danger, but after they had outrun any predator they had the
terrible habit of stopping, or even climbing a rock, to stand
on their hind legs to look around and groom themselves.
PASAMOS toda la mañana observando unos roedores que
parecían ardillas gordas; don Juan las llamaba ratas de
agua. Señaló que eran muy veloces para huir del peligro,
pero después de haber dejado atrás a cualquier atacante
tenían el pésimo hábito de detenerse, o incluso trepar a una
roca, para, erguidas sobre sus patas traseras, mirar en torno
y acicalarse.
-Tienen muy buenos ojos -dijo don Juan-. Sólo debes
moverte cuando vayan corriendo; por eso, debes aprender
a predecir cuándo y dónde van a pararse, para que tú
también te pares al mismo tiempo.
Me concentré en vigilarlas, y tuve lo que habría sido un
día provechoso para cazadores, pues localicé muchas. Y
finalmente, podía predecir sus movimientos casi sin fallar.
Весь ранок ми спостерігали за якимись гризунами,
схожими на товстих білок. Дон Хуан називав їх
водяними щурами. Він зауважив, що вони дуже
швидко тікають від будь-якого хижака, але мають
жахливу звичку після того, як опиняться у безпеці,
вилазити на камінь, ставати на задні лапки,
роздивлятися навколо і чистити своє хутро.
— У них дуже гарний зір, — сказав дон Хуан. — Ти
повинен рухатися тільки тоді, коли рухаються вони,
тому маєш навчитися передбачувати, коли і де вони
зупиняться, щоб зупинятися самому.
Я поринув у спостереження за цими тваринами. Я
вистежив їх дуже багато, провівши цілий день у полі.
Нарешті мені почало вдаватися передбачувати їх рухи
практичного щоразу.
Потім дон Хуан навчив мене майструвати пастки: він
пояснив, що мисливець повинен ретельно вивчити
місця гніздування і споживання їжі тваринами для
того, щоб мати можливість правильно їх розставити.
Вночі мисливець встановлює пастки, а наступного
ранку йому потрібно лише наполохати тваринок, щоб
вони самі побігли в його капкани.
Ми назбирали гілок і почали будувати хитромудрі
мисливські пастки. Я майже закінчив майструвати свій
капкан і не міг дочекатися, щоб його випробувати, аж
раптом дон Хуан подивися на свій лівий зап’ясток,
немовби перевіряючи час на годиннику, якого у нього
ніколи не було, і сказав, що згідно його хронометра
пора робити перерву на обід. Я тримав у руках довгу
гілку, з якої збирався зробити обруч, обережно її
загинаючи по колу. Після його слів я автоматично
поклав гілку на землю разом з усім іншим моїм
мисливським приладдям.
Дон Хуан подивився на мене здивованим поглядом.
Він зімітував тужливе виття фабричної сирени, яка
сповіщає про обідню перерву. Я засміявся — його
імітація заводського гудка була неперевершеною. Я
рушив в його бік і помітив, що він уважно дивиться на
"They have very good eyes," don Juan said. "You must
move only when they are on the run, therefore, you must
learn to predict when and where they will stop, so [that]
you would also stop at the same time."
I became engrossed in observing them and I had what
would have been a field day for hunters as I spotted so
many of them. And finally I could predict their
movements almost every time.
Don Juan then showed me how to make traps to catch
them. He explained that a hunter had to take time to
observe their eating or their nesting places in order to
determine where to locate his traps; he would then set
them during the night and all he had to do the next day
was to scare them off so they would scatter away into his
catching devices.
We gathered some sticks and proceeded to build the
hunting contraptions. I had mine almost finished and was
excitedly wondering whether or not it would work when
suddenly don Juan stopped and looked at his left wrist, as
if he were checking a watch which he had never had, and
said that according to his timepiece it was lunchtime. I was
holding a long stick, which I was trying to make into a
hoop by bending it in a circle. I automatically put it down
with the rest of my hunting paraphernalia.
Don Juan looked at me with an expression of curiosity.
Then he made the wailing sound of a factory siren at
lunchtime. I laughed. His siren sound was perfect. I
walked towards him and noticed that he was staring at me.
He shook his head from side to side.
Luego, don Juan me mostró cómo hacer trampas para
capturarlas. Explicó que un cazador debía tomarse tiempo
para observar los sitios donde comían o anidaban, con el
fin de determinar la colocación de las trampas; luego las
instalaba durante la noche, y al día siguiente todo lo que
tenía que hacer era asustar a los roedores para que éstos se
dispersaran y cayesen en los artefactos.
Reunimos algunas varas y nos pusimos a construir las
trampas. Yo tenía la mía casi terminada y me preguntaba
con excitación si funcionaría o no, cuando de pronto don
Juan se detuvo y miró su muñeca izquierda, como
consultando un reloj qué nunca había tenido, y dijo que era
la hora del almuerzo. Yo tenía en las manos una vara larga
y trataba de doblarla en círculo para convertirla en aro.
Automáticamente la puse a un lado con el resto de mis
arreos de caza.
Don Juan me miró con expresión de curiosidad. Luego
hizo el sonido ululante de una sirena de fábrica a la hora
del almuerzo. Reí. Su sonido de sirena era perfecto.
Caminé hacia él y noté que me miraba con fijeza. Meneó
la cabeza de lado a lado.
85
мене. Він почав хитати голову з боку в бік.
— Хай мені грець, — сказав дон Хуан.
— В чому справа? — запитав я.
Він знову видав довге тужливе виття фабричного
гудка.
-Se acabó el almuerzo -dijo-. Regresa a trabajar.
— Обідня перерва скінчилася, — відповів він, —
повертайся до роботи.
Por un instante me sentí confundido, pero luego pensé que Я не зрозумів, що він хотів цим сказати, а потім
don Juan estaba bromeando, acaso porque en realidad no подумав, що він напевно жартує, тому що насправді у
había nada con que preparar el almuerzo. Me había
нас не було їжі. Я так захопився гризунами, що й
concentrado en los roedores al grado de olvidar que no
забув, що у нас немає ніякої провізії. Я підібрав гілку і
teníamos provisiones. Recogí nuevamente la vara y traté
знову почав скручувати її, але через якусь мить дон
de doblarla. Tras un momento, don Juan hizo sonar otra
Хуан знову «завив» у свій гудок.
vez su "sirena".
-Hora de irse a la casa -dijo.
— Час повертатися додому, — сказав він.
Examinó su reloj imaginario y luego me miró y guiñó el
Він глянув на свій уявний годинник і підморгнув мені.
ojo.
-Son las cinco en punto -dijo con el aire de quien revela un — Вже шоста година, — промовив він, ніби
secreto. Pensé que de repente se había hartado de cazar y розкриваючи мені таємницю. Я подумав, що, мабуть,
estaba desistiendo del asunto. Simplemente dejé todo y
йому набридло полювання, і він вирішив закінчити
empecé a prepararme para irnos. No lo miré. Supuse que його. Тому я відклав все вбік і почав збиратися
también preparaba sus cosas. Al acabar, alcé la cara y lo vi додому. Я не дивився на нього, вважаючи, що він
sentado a unos metros, con las piernas cruzadas.
також збирає речі. Коли я вже був готовий йти, я
нарешті глянув на дона Хуана — він сидів,
схрестивши ноги, в декількох футах від мене.
-Ya acabé -dije-. Podemos irnos cuando sea.
— Я готовий, можемо рушати, — сказав я йому.
Se levantó para trepar a una roca. Parado allí, a más de
Він підвівся і виліз на скелю. Він стояв там, на висоті
metro y medio sobre el suelo, me miró. Puso las manos a п’яти або шести футів, і дивився на мене, а потім
ambos lados de la boca y emitió un sonido muy
приклав руки до рота і видав дуже довгий і
prolongado y penetrante. Era como una sirena de fábrica, пронизливий звук, схожий на дуже гучну заводську
amplificada. Girando, describió un círculo completo
сирену. Він продовжував виття, обертаючись на 360
mientras producía el ulular.
градусів навколо себе.
-¿Qué hace usted, don Juan? -pregunté.
— Що ви робите, доне Хуане? — запитав я.
Dijo que estaba dando la señal para que todo el mundo se Він відповів, що сигналізує всьому світові, що час
fuera a su casa. Yo me hallaba completamente
збиратися додому. Я був повністю спантеличений. Я
desconcertado. No podía saber si don Juan bromeaba o si не міг зрозуміти, чи він жартує, чи остаточно втратив
sencillamente había perdido la razón. Lo observé con
глузд. Я уважно дивися на нього і намагався з’ясувати,
atención y traté de relacionar lo que hacía con algo que
чи були його дії якимось чином пов’язані з тим, що він
hubiera dicho antes. Apenas si habíamos hablado en toda говорив раніше. Ми практично не розмовляли вранці і
la mañana, y no pude recordar nada de importancia.
я не пам’ятав, щоб він казав щось важливе.
Don Juan seguía parado encima de la roca. Me miró,
Дон Хуан все ще стояв на скелі. Він подивився на
sonrió y guiñó de nuevo él ojo. De pronto me alarmé. Don мене, посміхнувся і знову підморгнув — я відчув
"I'll be damned," he said.
-Con una chingada -dijo.
"What's wrong?" I asked.
-¿Qué pasa? -pregunté.
He again made the long wailing sound of a factory whistle. Volvió a hacer el ulular de un silbato de fábrica.
"Lunch is over," he said. "Go back to work."
I felt confused for an instant, but then I thought that he
was joking, perhaps because we really had nothing to
make lunch with. I had been so engrossed with the rodents
that I had forgotten we had no provisions. I picked up the
stick again and tried to bend it. After a moment don Juan
again blew his "whistle".
"Time to go home," he said.
He examined his imaginary watch and then looked at me
and winked.
"It's five o'clock," he said with an air of someone revealing
a secret. I thought that he had suddenly become fed up
with hunting and was calling the whole thing off. I simply
put everything down and began to get ready to leave. I did
not look at him. I presumed that he also was preparing his
gear. When I was through I looked up and saw him sitting
cross-legged a few feet away.
"I'm through," I said. "We can go anytime."
He got up and climbed a rock. He stood there, five or six
feet above the ground, looking at me. He put his hands on
either side of his mouth and made a very prolonged and
piercing sound. It was like a magnified factory siren. He
turned around in a complete circle, making the wailing
sound.
"What are you doing, don Juan?" I asked.
He said that he was giving the signal for the whole world
to go home. I was completely baffled. I could not figure
out whether he was joking or whether he had simply
flipped his lid. I watched him intently and tried to relate
what he was doing to something he may have said before.
We had hardly talked at all during the morning and I could
not remember anything of importance.
Don Juan was still standing on top of the rock. He looked
at me, smiled and winked again. I suddenly became
86
alarmed. Don Juan put his hands on both sides of his
mouth and let out another long whistlelike sound.
He said that it was eight o'clock in the morning and that I
had to set up my gear again because we had a whole day
ahead of us.
I was completely confused by then. In a matter of minutes
my fear mounted to an irresistible desire to run away from
the scene. I thought don Juan was crazy. I was about to
flee when he slid down from the rock and came to me,
smiling.
"You think I'm crazy, don't you?" he asked.
Juan puso las manos a los lados de la boca y dejó oír otro
largo sonido de silbato.
Dijo que eran las ocho de la mañana y que volviera a
disponer mis arreos, porque teníamos un día entero por
delante.
Para entonces, me encontraba hundido en la confusión. En
cuestión de minutos, mi temor se convirtió en un deseo
irresistible de salir corriendo. Pensé que don Juan estaba
loco. Me disponía a huir cuando él se deslizó al suelo y
vino a mí, sonriente.
-Crees que estoy loco, ¿no? -preguntó.
I told him that he was frightening me out of my wits with
his unexpected behavior.
He said that we were even. I did not understand what he
meant. I was deeply preoccupied with the thought that his
acts seemed thoroughly insane. He explained that he had
deliberately tried to scare me out of my wits with the
heaviness of his unexpected behavior because I myself
was driving him up the walls with the heaviness of my
expected behavior. He added that my routines were as
insane as his blowing his whistle.
I was shocked and asserted that I did not really have any
routines. I told him that I believed my life was in fact a
mess because of my lack of healthy routines.
Le dije que su inesperado comportamiento me estaba
sacando de mis casillas.
Respondió que estábamos a mano. No comprendí a qué se
refería. Me preocupaba hondamente la idea de que sus
acciones parecían totalmente insanas. Explicó que con la
pesadez de su conducta inesperada había tratado a
propósito de sacarme de mis casillas, porque yo mismo lo
estaba desquiciando con la pesadez de mi conducta
esperada. Añadió que mis rutinas eran igual de locas como
su ulular de silbato.
Sobresaltado, afirmé que en realidad no tenía ninguna
rutina. De hecho, dije, creía que mi vida era un lío a causa
de mi carencia de rutinas saludables.
Don Juan laughed and signaled me to sit down by him.
The whole situation had mysteriously changed again. My
fear had vanished as soon as he had begun to talk.
"What are my routines?" I asked.
"Everything you do is a routine."
Don Juan rió y me hizo seña de sentarme junto a él. Toda
la situación había vuelto a cambiar misteriosamente. Mi
miedo se desvaneció al empezar don Juan a hablar.
-¿Cuáles son mis rutinas? -pregunté.
-Todo cuanto haces es una rutina.
"Aren't we all that way?"
"Not all of us. I don't do things out of routine."
"What prompted all this, don Juan? What did I do or what
did I say that made you act the way you did?"
-¿No somos todos así?
-No todos. Yo no hago cosas por rutina.
-¿A qué viene todo esto, don Juan? ¿Qué cosa hice o dije
para que usted actuara como actuó?
"You were worrying about lunch."
"I did not say anything to you; how did you know that I
was worrying about lunch?"
"You worry about eating every day around noontime, and
around six in the evening, and around eight in the
-Te estabas preocupando por el almuerzo.
-Yo no le dije nada; ¿cómo supo usted que me preocupaba
por el almuerzo?
-Te preocupas por comer todos los días a eso de las doce,
y a eso de las seis de la tarde, y a eso de las ocho de la
небезпеку. Дон Хуан знову приклав руки до рота і
видав чергове завивання.
Він сказав, що зараз восьма ранку і мені треба
починати розкладати свої речі, тому що у нас
попереду цілий день.
Я не міг зрозуміти, що відбувається. За якусь хвилину
мій страх став таким великим, що мені захотілося
втекти — дон Хуан поводив себе як божевільний. Я
вже був готовий тікати, аж раптом він зіскочив зі скелі
і підійшов до мене, посміхаючись.
— Ти вважаєш мене божевільним, чи не так? —
запитав він.
Я відповів, що він налякав мене до нестями своєю
несподіваною поведінкою.
Він сказав, що ми з ним схожі, але я не зрозумів, що
він має на увазі. Мене глибоко збентежила його
поведінка, яка видалася мені абсолютно божевільною.
Він пояснив, що навмисне намагався налякати мене
несподіваністю своєї поведінки, тому що сам я звожу
його з розуму передбачуваністю своїх дій. Він
зазначив, що моя звичка робити все по розпорядку є не
менш божевільною, аніж його виття.
Я був шокований його словами і заявив, що у мене
немає ніяких розпорядків. І додав, що насправді моє
життя було повним безладдям як раз через відсутність
будь-якої організованості.
Дон Хуан засміявся і жестом показав мені сісти поруч
з ним. Ситуація знову повністю змінилася — мій страх
зник, як тільки він почав говорити.
— Які у мене розпорядки? — запитав я.
— Все, що ти робиш, ти робиш по розпорядку,
перетворюючи це в рутину.
— Але хіба не всі роблять так само?
— Ні, не всі. Я не дію згідно розпорядку.
— Що змусило вас почати цю розмову, доне Хуане?
Що я такого зробив або сказав, що ви почали так
дивно поводитись?
— Ти турбувався через обідню перерву.
— Але я вам нічого не говорив, звідки ви взяли, що я
турбувався через це?
— Ти турбуєшся через їжу щодня близько полудня,
близько шостої вечора і близько восьмої години ранку,
87
mañana -dijo con una sonrisa maliciosa-. A esas horas te
preocupas por comer, aunque no tengas hambre.
"Para mostrar tu espíritu de rutina, me bastó con tocar mi
silbato. Tu espíritu está entrenado para trabajar con una
señal."
He stared at me with a question in his eyes. I could not
Se me quedó viendo con una pregunta en los ojos. No
defend myself.
pude defenderme.
"Now you're getting ready to make hunting into a routine," -Ahora te dispones a convertir la caza en una rutina prosiguió-. Ya has marcado tu paso en la cacería; hablas a
he went on. "You have already set your pace in hunting;
cierta hora, comes a cierta hora, y te quedas dormido a
you talk at a certain time, eat at a certain time, and fall
asleep at a certain time."
cierta hora.
I had nothing to say. The way don Juan had described my Yo no tenía nada que decir. La forma en que don Juan
eating habits was the pattern I used for everything in my
había descrito mis hábitos alimenticios era la norma que
yo usaba para todo lo de mi vida. Sin embargo, sentía
life. Yet I strongly felt that my life was less routine than
that of most [/some] of my friends and acquaintances.
vigorosamente que mi vida era menos rutinaria que las de
casi todos mis amigos y conocidos.
— сказав він з хитрою посмішкою. — В ці години ти
турбуєшся через їжу, навіть якщо ти не голодний.
«Тому все, що мені знадобилося, щоб активізувати
твою рутинну поведінку, це засвистіти в мій свисток.
Ти натренований працювати за сигналом.»
Він уважно дивився на мене, із запитанням в очах. Я
не знав, як захищатись.
— А зараз, — продовжив він, — ти збираєшся
перетворити на рутину полювання. Ти вже встановив у
цій справі певний розпорядок для себе: у визначені
години ти розмовляєш, їси або лягаєш спати.
Мені нічого було відповісти. Звичка харчуватися у
визначений час, на яку так безжалісно звернув мою
увагу дон Хуан, дійсно могла б слугувати прикладом
мого ставлення до будь-чого, чим я займався. В той же
час, я відчував, що в моєму житті було набагато менше
рутини, ніж в житті деяких моїх друзів і знайомих.
"You know a great deal about hunting now," don Juan
-Ya conoces mucho de caza -continuó don Juan-. Te será — Ти вже багато знаєш про полювання, — сказав дон
continued. "It'll be easy for you to realize that a good
fácil darte cuenta de que un buen cazador conoce
Хуан, — тому тобі нескладно буде зрозуміти ту річ,
hunter knows one thing above all — he knows the routines sobretodo una cosa: conoce las rutinas de su presa. Eso es яка робить гарного мисливця дійсно найкращим: йому
of his prey. That's what makes him a good hunter.
lo que lo hace buen cazador.
відомий розпорядок його здобичі.
"If you would remember the way I have proceeded in
"Si recuerdas el modo como te he ido enseñando a cazar, «Якщо ти пригадаєш, як я навчав тебе полюванню, —
teaching you hunting, you would perhaps understand what tal vez entiendas lo que digo. Primero te enseñé a hacer y a продовжував він, — то, можливо, зрозумієш, що я маю
I mean. First I taught you how to make and set up your
instalar tus trampas, luego te enseñé las rutinas de los
на увазі. Спочатку я навчив тебе, як робити і
traps, then I taught you the routines of the game you were animales que perseguías, y luego probamos las trampas
встановлювати пастки, потім ти вивчив розпорядки
contra sus rutinas. Esas partes son las formas externas de дичини, на яку збирався полювати, а потім ми
after, and then we tested the traps against their routines.
Those parts are the outside forms of hunting.
la caza.
випробували наші пастки, скориставшись розпорядком
тварини. Це три основні елементи, які складають
зовнішню частину мисливського вміння.»
"Now I have to teach you the final, and by far the most
«Тепер я навчу тебе останній, найскладнішій частині
"Ahora tengo que enseñarte la parte final, y
difficult, part. Perhaps years will pass before you can say definitivamente la más difícil. Tal vez pasarán años antes цього мистецтва. Можливо, минуть роки, перш ніж ти
that you understand it and that you're a hunter."
de que puedas decir que la entiendes y que eres un
зможеш сказати, що зрозумів її і став мисливцем.»
cazador."
Don Juan paused as if to give me time. He took off his hat Don Juan hizo una pausa como para darme tiempo. Se
Дон Хуан зробив паузу, даючи мені час обміркувати
quitó el sombrero e imitó los movimientos de aseo de los його слова. Він зняв капелюха і почав копіювати рухи
and imitated the grooming movements of the rodents we
roedores que habíamos estado observando. Me resultó
гризунів, коли вони чистять своє хутро. Ця вистава
had been observing. It was very funny to me. His round
head made him look like one of those rodents.
muy gracioso. Su cabeza redonda lo hacía parecer uno de здалася мені дуже кумедною; його кругла голова
tales roedores.
робила його схожим на одну з тих тваринок.
"To be a hunter is not just to trap game," he went on. "A
-Ser cazador es mucho más que sólo atrapar animales — Бути мисливцем значить не лише вміти заганяти
hunter that is worth his salt does not catch game because prosiguió-. Un cazador digno de serlo no captura animales здобич у пастку, — промовив він. — Мисливець,
he sets his traps, or because he knows the routines of his
porque pone trampas, ni porque conoce las rutinas de su
вартий свого вміння, впольовує здобич не завдяки
prey, but because he himself has no routines. This is his
presa, sino porque él mismo no tiene rutinas. Esa es su
тому, що вміє розставляти пастки або знає розпорядки
morning," he said with a malicious grin. "You worry about
eating at those times even if you're not hungry.
"All I had to do to show your routine spirit was to blow
my whistle. Your spirit is trained to work with a signal."
88
advantage. He is not at all like the animals he is after,
fixed by heavy routines and predictable quirks; he is free,
fluid, unpredictable."
ventaja. No es de ningún modo cómo los animales que
persigue, fijos en rutinas pesadas y en caprichos
previsibles; es libre, fluido, imprevisible
What don Juan was saying sounded to me like an arbitrary
and irrational idealization. I could not conceive of [a] life
without routines. I wanted to be very honest with him and
not just agree or disagree with him. I felt that what he had
in mind was not possible to accomplish by me or by
anyone.
"I don't care how you feel," he said. "In order to be a
hunter you must disrupt the routines of your life. You have
done well in hunting. You have learned quickly and now
you can see that you are like your prey, easy to predict."
Lo que don Juan decía me sonaba a idealización arbitraria
e irracional. No podía yo concebir una vida sin rutinas.
Quería ser muy honesto con él, y no sólo estar de acuerdo
o en desacuerdo con sus pareceres. Sentía que la idea que
él tenía en mente no era realizable ni por mí ni por nadie
más.
-No me importa lo que sientas -dijo-. Para ser cazador
debes romper las rutinas de tu vida. Has progresado en la
caza. Has aprendido rápido y ahora puedes ver que eres
como tu presa, fácil de predecir.
I asked him to be specific and give me concrete examples. Le pedí especificar y darme ejemplos concretos.
"I am talking about hunting," he said calmly. "Therefore I
am concerned with the things animals do; the places they
eat; the place, the manner, the time they sleep; where they
nest; how they walk. These are the routines I am pointing
out to you so you can become aware of them in your own
being.
-Estoy hablando de la caza -dijo calmadamente-. Por tanto,
me interesan las cosas que los animales hacen; los sitios
donde comen; el sitio, el modo, la hora en que duermen;
dónde anidan; cómo andan. Éstas son las rutinas que te
estoy señalando para que tú puedas darte cuenta de ellas en
tu propio ser.
"You have observed the habits of animals in the desert.
They eat or drink at certain places, they nest at specific
spots, they leave their tracks in specific ways; in fact,
everything they do can be foreseen or reconstructed by a
good hunter.
"As I told you before, in my eyes you behave like your
prey. Once in my life someone pointed out the same thing
to me, so you're not unique in that. All of us behave like
the prey we are after. That, of course, also makes us prey
for something or someone else. Now, the concern of a
hunter, who knows all this, is to stop being a prey himself.
Do you see what I mean?"
"Has observado las costumbres de los animales en el
desierto. Comen o beben en ciertos lugares, anidan en
determinados sitios, dejan sus huellas en determinada
forma; de hecho, un buen cazador puede prever o
reconstruir todo cuanto hacen.
"Como ya te dije, tú en mi parecer te portas como tu presa.
Una vez en mi vida alguien me señaló a mí lo mismo, de
modo que no eres el único. Todos nosotros nos portamos
como la presa que perseguimos. Eso, por supuesto, nos
hace ser la presa de algún otro. Ahora bien, el propósito de
un cazador, que conoce todo esto, es dejar de ser él mismo
una presa. ¿Ves lo que quiero decir?"
I again expressed the opinion that his proposition was
unattainable.
Expresé de nuevo el parecer de que su meta era
inalcanzable.
своєї жертви, але тому, що сам не має ніяких
розпорядків. Це його головна перевага. Він зовсім не
схожий на тварин, на яких полює — обмежених
жорсткими розпорядками та прогнозованими
хитрощами — він вільний, мінливий,
непередбачуваний.
Я сприйняв його слова як безпідставну ідеалізацію,
оскільки не міг собі уявити життя без розпорядків. Я
мав намір бути з ним максимально чесним, а не просто
погоджуватися або не погоджуватися з його
судженнями. Я відчував, що жодна людина не здатна
діяти так, як говорить дон Хуан.
— Мені байдуже, що ти відчуваєш з цього приводу, —
сказав він. — Щоб стати мисливцем, ти повинен
зруйнувати розпорядки свого життя. Ти добре знаєшся
на полюванні, ти швидко вчився і тепер можеш
побачити, що тебе, так само як і твою здобич, легко
передбачити.
Я попросив його навести мені конкретні приклади
того, про що він говорить.
— Я говорю про полювання, — відповів він спокійно.
— Оскільки я мисливець, мене цікавить те, що роблять
тварини: де вони їдять, де, як і коли вони сплять, де
вони влаштовують свої гнізда, як вони пересуваються.
Все це — їх розпорядки, про які я тобі розповідаю для
того, щоб ти мав можливість уникати їх у власному
житті.
«Ти спостерігав за поведінкою тварин в пустелі; ти
знаєш, що вони п’ють, їдять, будують свої схованки у
певних місцях, залишають специфічні сліди, тому
гарний мисливець може все це передбачити і
спрогнозувати їх поведінку.»
«Але й ти сам поводишся так, як ці тварини. Ти не
унікальний в цьому питанні — колись давно дехто
пояснив мені те саме про мою поведінку. Власне
кажучи, ми всі поводимося так само, як і здобич, на
яку ми полюємо, і це робить нас здобиччю для когось
або чогось іншого. Тому мисливець, який все це знає,
зацікавлений в тому, щоб перестати бути здобиччю
самому. Розумієш, що я маю на увазі?»
Я продовжував наполягати, що така поведінка є
неможливою в реальному житті.
89
— Це потребує певного часу, — сказав дон Хуан. —
Ти можеш почати з того, щоб не їсти щодня свій ланч
о дванадцятій годині.
He looked at me and smiled benevolently. His expression Me miró con una sonrisa benévola. Su expresión era muy Він подивився на мене і доброзичливо посміхнувся.
was very funny and made me laugh.
chistosa y me hizo reír.
Його вираз обличчя був дуже кумедним, і я засміявся.
"There are certain animals, however, that are impossible to -Pero hay ciertos animales que son imposibles de rastrear - — Однак, не зважаючи на все це, існують деякі
track," he went on. "There are certain types of deer, for
prosiguió-. Hay ciertas clases de venado, por ejemplo, que тварини, яких неможливо вистежити, — продовжував
instance, which a fortunate hunter might be able to come un cazador con mucha suerte puede encontrarse, a lo
він. — Є, наприклад, деякі види оленів, з якими
across, by sheer luck, once in his lifetime."
mejor, una vez en su vida. ,
вдалий мисливець може зустрітися, якщо йому дуже
пощастить, лише раз у житті.
Don Juan paused dramatically and looked at me
Don Juan hizo una pausa dramática y me miró con ojos
Дон Хуан зробив драматичну паузу і пронизливо
penetrantes. Parecía esperar una pregunta, pero yo no tenía подивився на мене. Здається, він чекав на запитання,
piercingly. He seemed to be waiting for a question, but I
did not have any.
ninguna.
але я не знав, що запитувати.
— Як ти вважаєш, що робить їх такими унікальними і
"What do you think makes them so difficult to find and so -¿Qué crees que los hace tan difíciles de hallar, y tan
unique?" he asked.
únicos? -preguntó.
чому їх так важко знайти? — запитав він.
Alcé los hombros porque no sabía qué decir.
Я повів плечима, тому що не знав відповіді.
I shrugged my shoulders because I did not know what to
say.
"They have no routines," he said in a tone of revelation.
-No tienen rutinas -dijo él en tono de revelación-. Eso es lo — У них немає розпорядків, — проголосив дон Хуан.
"That's what makes them magical."
que los hace mágicos
— Саме це робить їх чарівними тваринами.
— Олень повинен спати вночі. Хіба це не розпорядок?
"A deer has to sleep at night," I said. "Isn't that a routine?" -Un venado tiene que dormir de noche -dije-. ¿No es eso
una rutina?
— запитав я.
"Certainly, if the deer sleeps every night at a specific time -Seguro; si el venado duerme todas las noches a tal hora y — Так, якщо він спить кожну ніч в один і той же час в
and in one specific place. But those magical beings do not en tal sitio. Pero esos seres mágicos no se portan así. Tal одному й тому ж місці, тоді це розпорядок. Але ці
behave like that. In fact, someday you may verify this for vez algún día puedas verificarlo por ti mismo. Acaso sea магічні створіння не поводяться таким чином.
yourself. Perhaps it'll be your fate to chase one of them for tu destino perseguir a uno de ellos el resto de tu vida.
Можливо, одного дня ти переконаєшся в цьому на
власному досвіді. Може навіть статися, що ти до кінця
the rest of your life."
життя переслідуватимеш одну з таких тварин.
"What do you mean by that?"
-¿Qué quiere usted decir?
— Що ви хочете цим сказати?
"You like hunting; perhaps someday, in some place in the -A ti te gusta cazar; tal vez algún día, en algún, lugar del
— Ти любиш полювати. Можливо, одного дня десь в
world, your path may cross the path of a magical being
mundo, tu camino se cruce con el camino de un ser mágico цьому світі твій шлях перетне одна з таких магічних
and you might go after it.
y vayas en pos de él.
істот, і ти захочеш піти за нею.
"A magical being is a sight to behold. I was fortunate
"Un ser mágico es cosa de verse. Yo tuve la fortuna de
«Цих створінь дійсно варто побачити. Мені пощастило
enough to cross paths with one. Our encounter took place cruzarme con uno. Nuestro encuentro tuvo lugar cuando
зустрітися з одним із них. В той час я був уже
after I had learned and practiced a great deal of hunting.
yo ya había aprendido y practicado mucha cacería. Una
вправним мисливцем. Одного дня я полював в густому
vez estaba en un bosque de árboles densos, en las
лісі в горах Центральної Мексики, аж раптом почув
Once I was in a forest of thick trees in the mountains of
central Mexico when suddenly I heard a sweet whistle. It montañas de Oaxaca, cuando de repente oí un silbido muy тихий посвист. Цей звук був мені незнайомий —
was unknown to me; never in all my years of roaming in
dulce. Era desconocido para mí; nunca, en todos mis años ніколи за всі роки своїх мандрів по дикій місцевості я
the wilderness had I heard such a sound. I could not place de andar por las soledades, había escuchado un sonido así. не чув нічого подібного. Я не міг визначити, звідки він
it in the terrain; it seemed to come from different places. I No podía situarlo en el terreno; parecía venir de distintos приходить: здавалось, джерело його знаходиться в
thought that perhaps I was surrounded by a herd or a pack sitios. Pensé que a los mejor estaba rodeado por un hatajo різних місцях. Мені спало на думку, що, можливо, я
of some unknown animals.
de animales desconocidos.
оточений зграєю або стадом якихось невідомих мені
тварин.»
"It takes time," don Juan said. "You could begin by not
eating lunch every single day at twelve o'clock."
-Toma tiempo -dijo don Juan-. Podrías empezar no
almorzando todos los días a las doce en punto.
90
"I heard the tantalizing whistle once more; it seemed to
come from everywhere. I realized then my good fortune. I
knew it was a magical being, a deer. I also knew that a
magical deer is aware of the routines of ordinary men and
the routines of hunters.
"Volví a oír el encantador silbido; parecía venir de todas
partes. Entonces me di cuenta de mi buena suerte. Supe
que era un ser mágico, un venado. Sabía también que un
venado mágico conoce las rutinas de los hombres comunes
y las rutinas de los cazadores.
"It is very easy to figure out what an average man would
do in a situation like that. First of all his fear would
immediately turn him into a prey. Once he becomes a prey
he has two courses of action left. He either flees or he
makes his stand. If he is not armed he would ordinarily
flee into the open field to run for his life. If he is armed he
could [/would] get his weapon ready and would then make
his stand either by freezing on the spot or by dropping to
the ground.
"A hunter, on the other hand, when he stalks in the
wilderness would never walk into any place without
figuring out his points of protection, therefore he would
immediately take cover. He might drop his poncho on the
ground or he might hang it from a branch as a decoy and
then he would hide and wait until the game makes its next
move.
"So, in the presence of the magical deer I didn't behave
like either. I quickly stood on my head and began to wail
softly; I actually wept tears and sobbed for such a long
time that I was about to faint. Suddenly I felt a soft breeze;
something was sniffing my hair behind my right ear. I
tried to turn my head to see what it was, and I tumbled
down and sat up in time to see [/and. I sat up and saw] a
radiant creature staring at me. The deer looked at me and I
told him I would not harm him. And [/Then] the deer
talked to me."
Don Juan stopped and looked at me. I smiled
involuntarily. The idea of a talking deer was quite
incredible, to put it mildly.
"He talked to me," don Juan said with a grin.
"Es muy sencillo figurarse qué haría un hombre cualquiera
en una situación así. Primero que nada, su miedo lo
convertiría inmediatamente en una presa. Una vez que se
convierte en presa, le quedan dos cursos de acción. O corre
o se planta. Si no está armado, por lo común huye a campo
abierto y corre para salvar la vida. Si está armado, prepara
su arma y se planta, congelándose en su sitio o tirándose al
suelo.
«Я знову почув цей нестерпний посвист, — продовжив
розповідати дон Хуан. — Здавалось, він лунає
звідусіль. А потім я збагнув, як мені пощастило: це
напевно був поклик магічної істоти — оленя! Я знав,
що чарівному оленю відомі розпорядки звичайних
людей і мисливців.»
«Насправді, дуже легко зрозуміти, що робитиме
звичайна людина в такій ситуації: вона перелякається
так сильно, що сама одразу перетвориться на здобич.
А здобич може діяти двома шляхами: або тікати, або
завмерти на місці. Якщо людина неозброєна, то,
найімовірніше, вона побіжить на відкритий простір,
рятуючи своє життя. Або ж підготує свою зброю і
залишиться стояти або лежати на місці.»
"Un cazador, en cambio, cuando se adentra en el monte,
nunca se mete a ninguna parte sin fijar sus puntos de
protección; por tanto, se pone de inmediato a cubierto.
Deja caer su poncho al suelo, o lo cuelga de una rama,
como señuelo, y luego se esconde y espera a ver qué hace
la pieza.
«Мисливець, з іншого боку, блукаючи по дикій
місцевості, завжди намічає собі місця для укриття,
щоб в разі необхідності одразу сховатися в одному з
них. Він може кинути своє пончо на землю, або
повісити його на гілку, а сам причаїтися і чекати, що
робитиме тварина далі.»
"The deer talked?"
"He did."
Don Juan stood and picked up his bundle of hunting
paraphernalia.
"Did it really talk?" I asked in a tone of perplexity.
"Así pues, en presencia del venado mágico no me porté
como ninguno de los dos. Rápidamente me paré de cabeza
y me puse a llorar bajito; derramé lágrimas de verdad, y
sollocé tanto tiempo que estaba a punto de desmayarme.
De pronto sentí un airecito suave; algo me estaba
husmeando el cabello atrás de la oreja derecha. Traté de
voltear la cabeza para ver qué era, y me caí al suelo y me
senté a tiempo de ver una criatura radiante que me miraba.
El venado me veía y yo le dije que no le haría daño. Y el
venado me habló."
Don Juan se detuvo y me miró. Sonreí involuntariamente.
La idea de un venado parlante era enteramente increíble,
por decir lo menos.
-Me habló -dijo don Juan sonriendo.
«Але, зустрівшись з чарівним оленем, я нічого такого
не робив. Я швидко став на голову і почав тихенько
плакати. Мені довелося так довго хникати і витирати
сльози, що я ледь не зомлів. Аж раптом я почув тихе
дихання — хтось обнюхував моє волосся за правим
вухом. Я спробував повернути голову, але не
втримався і повалився на землю, а потім сів і побачив
перед собою сяючу істоту, яка роздивлялась мене. Я
сказав оленю, що не завдам йому шкоди, і він
заговорив зі мною.»
Дон Хуан замовк і глянув на мене. Я мимоволі
посміхнувся: мені складно було серйозно сприйняти
ідею про оленя, який розмовляє.
— Він заговорив зі мною, — повторив дон Хуан з
хитрою посмішкою.
-¿El venado habló?
— Олень заговорив?
-Eso mismo.
— Так, заговорив.
Don Juan se puso en pie y recogió el bulto de sus arreos de Дон Хуан підвівся і підняв свою торбу з мисливським
caza.
приладдям.
-¿De veras habló? -pregunté en tono de perplejidad.
— Він насправді заговорив? — перепитав я його
91
Don Juan roared with laughter.
"What did it say?" I asked half in jest.
I thought he was pulling my leg. Don Juan was quiet for a
moment, as if he were trying to remember, then his eyes
brightened as he told me what the deer had said.
"The magical deer said, 'Hello friend,'" don Juan went on.
"And I answered, 'Hello.' Then he asked me, 'Why are you
crying?' and I said, 'Because I'm sad.' Then the magical
creature came to my ear and said as clearly as I am
speaking now, 'Don't be sad.'"
Don Juan stared into my eyes. He had a glint of sheer
mischievousness. He began to laugh uproariously.
I said that his dialogue with the deer had been sort of
dumb.
"What did you expect?" he asked, still laughing. "I'm an
Indian."
His sense of humor was so outlandish that all I could do
was laugh with him.
"You don't believe that a magical deer talks, do you?"
Don Juan echó a reír.
-¿Qué dijo? -pregunté, medio en guasa.
Pensé que me estaba embromando. Don Juan quedó
callado un momento, como si intentara recordar; luego,
con ojos brillantes, me dijo las palabras del venado.
-El venado mágico dijo: "¿Qué tal, amigo? -prosiguió don
Juan-. Y yo respondí: "Qué tal". Entonces me preguntó:
"¿Por qué lloras?" y yo le dije: "Porque estoy triste".
Entonces, la criatura mágica se acercó a mi oído y dijo, tan
clarito como estoy hablando ahora: "No estés triste".
Don Juan me miró a los ojos. Tenía un resplandor de
malicia pura. Empezó a reír a carcajadas.
Dije que su diálogo con el venado había sido algo tonto.
"I'm sorry but I just can't believe things like that can
happen," I said.
"I don't blame you," he said reassuringly. "It's one of the
darndest things."
-Lo siento mucho, pero no puedo creer que ocurran cosas
así -dije.
-No te culpo -repuso, confortante-. De veras que está del
carajo.
¿Qué esperabas? -preguntó, riendo aún-. Soy indio.
Su sentido del humor era tan extraño que no pude hacer
más que reír con él.
-No crees que un venado mágico hable, ¿verdad?
здивовано.
Дон Хуан зареготав.
— І що ж він сказав? — запитав я напівжартома.
Я думав, що він глузує з мене. Але він деякий час
мовчав, наче пригадуючи дещо, а потім його очі
засвітилися, і він відповів:
— Чарівний олень сказав: «Привіт, друже». А я
відповів: «Привіт». Він запитав мене: «Чому ти
плачеш?». А я сказав: «Тому що мені сумно». Тоді
олень підійшов до мене впритул і промовив так само
чітко, як я зараз говорю тобі: «Не сумуй».
Дон Хуан подивився мені в очі — його погляд був
добрим і пустотливим. Він почав голосно сміятися.
Я сказав, що його розмова з оленем видається мені
трохи тупуватою.
— А чого ж ти чекав, — відповів він, сміючись, — я ж
індіанець.
Його почуття гумору було неперевершеним, і я
засміявся разом з ним.
— Ти не віриш, що чарівний олень розмовляв зі мною,
чи не так? — запитав він.
— Вибачте, доне Хуане, але я не вірю в такі речі, —
відповів я.
— Я тебе не звинувачую, — сказав він заспокійливо.
— Це дійсно дуже хитромудра штука.
92
9. THE LAST BATTLE ON EARTH
IX. LA ÚLTIMA BATALLA SOBRE LA TIERRA
9. ОСТАННЯ БИТВА НА ЗЕМЛІ
Monday, 24 July 1961
Lunes, julio 24, 1961
Понеділок, 24 липня 1961 року
Around mid-afternoon, after we had roamed for hours in
the desert, don Juan chose a place to rest in a shaded area.
As soon as we sat down he began talking. He said that I
had learned a great deal about hunting, but I had not
changed as much as he had wished.
A MEDIA tarde, tras horas de recorrer el desierto, don
Juan eligió un sitio para descansar, en un espacio
sombreado. Apenas tomamos asiento empezó a hablar.
Dijo que yo había aprendido mucho de cacería, pero no
había cambiado tanto como él quisiera.
"It's not enough to know how to make and set up traps," he
said. "A hunter must live as a hunter in order to draw the
most out of his life. Unfortunately, changes are difficult
and happen very slowly; sometimes it takes years for a
man to become convinced of the need to change. It took
me years, but maybe I didn't have a knack for hunting. I
think for me the most difficult thing was to really want to
change."
-No basta con saber hacer y colocar trampas -dijo-. Un
cazador debe vivir como cazador para sacar lo máximo de
su vida. Por desdicha, los cambios son difíciles y ocurren
muy despacio; a veces un hombre tarda años en
convencerse de la necesidad de cambiar. Yo tardé años,
pero a lo mejor no tenía facilidad para la caza. Creo que
para mí lo más difícil fue querer realmente cambiar.
I assured him that I understood his point. In fact, since he
had begun to teach me how to hunt I also had begun to
reassess my actions. Perhaps the most dramatic discovery
for me was that I liked don Juan's ways. I liked don Juan
as a person. There was something solid about his behavior;
the way he conducted himself left no doubts about his
mastery, and yet he had never exercised his advantage to
demand anything from me. His interest in changing my
way of life, I felt, was akin to an impersonal suggestion, or
perhaps it was akin to an authoritative commentary on my
failures. He had made me very aware of my failings, yet I
could not see how his ways would remedy anything in me.
I sincerely believed that, in light of what I wanted to do in
my life, his ways would have only brought me misery and
hardship, hence the impasse. However, I had learned to
respect his mastery, which had always been expressed in
terms of beauty and precision.
Le aseguré que comprendía la cuestión. De hecho, desde
que había empezado a enseñarme a cazar, yo mismo
empecé a revaluar mis acciones. Acaso el descubrimiento
más dramático fue que me agradaban los modos de don
Juan. Me simpatizaba como persona. Había cierta solidez
en su comportamiento; su forma de conducirse no dejaba
duda alguna acerca de su dominio, y sin embargo jamás
había ejercido su ventaja para exigirme nada. Su interés en
cambiar mi forma de vivir era, sentía yo, semejante a una
sugerencia impersonal, o quizá a un comentario autoritario
sobre mis fracasos. Me había hecho cobrar aguda
conciencia de mis fallas, pero yo no veía en qué forma su
línea de conducta podría remediar nada en mí. Creía
sinceramente que, a la luz de lo que yo deseaba hacer en la
vida, sus modos sólo me habrían producido sufrimiento y
penalidades, de aquí el callejón sin salida. Sin embargo,
había aprendido a respetar su dominio, que siempre se
expresaba en términos de belleza y precisión.
Близько третьої години дня, після чотирьох годин
блукання по пустелі, дон Хуан вибрав тінисте місце
для відпочинку. Як тільки ми розташувалися, то
одразу почали розмову. Він заявив, що задоволений
моїми успіхами в полюванні, але мені не вдалося
змінити свою поведінку так, як він би цього хотів.
— Недостатньо просто вміти правильно робити і
встановлювати пастки, — сказав дон Хуан. — Ти
повинен жити, як мисливець, щоб мати змогу
найкращим чином використати всі свої можливості.
На жаль, змінюватися складно, і цей процес
відбувається дуже повільно. Іноді минають роки, перш
ніж людина усвідомить саму необхідність змін. Мені
знадобилися роки, щоб змінитися, але, можливо, у
мене просто не було схильності до полювання. Думаю,
для мене найскладнішим було захотіти змінитися.
Я запевнив дона Хуана, що зрозумів його точку зору.
Коли він почав вчити мене полюванню, я, у свою
чергу, почав проводити переоцінку своєї повсякденної
поведінки. Найбільш несподіваним відкриттям для
мене було те, що насправді мені подобався спосіб
життя, яким він жив. Дон Хуан подобався мені як
особистість. В його поведінці було щось дійсно
незламне. Те, як він себе поводив, не залишало
сумнівів стосовно його майстерності. В той же час, він
ніколи не використовував цю свою перевагу для того,
щоб щось від мене вимагати. Його зацікавленість у
зміні мого способу життя мала характер безособових
порад, або, так би мовити, авторитетних коментарів
моїх провалів. Критика дона Хуана змушувала мене
глибоко усвідомлювати кожен мій недолік, проте я все
ж не розумів, яким чином його поради можуть
виправити щось у мені. Я був переконаний, що, з
огляду на те, чим я збирався займатися в своєму житті,
запропоновані ним шляхи принесуть мені лише
нещастя і труднощі та заженуть у глухий кут. Однак я
навчився поважати майстерність дона Хуана, завдяки
якій кожен його вчинок був сповнений краси і
93
"I have decided to shift my tactics," he said.
I asked him to explain; his statement was vague and I was
not sure whether or not he was referring to me.
"A good hunter changes his ways as often as he needs," he
replied. "You know that yourself."
"What do you have in mind, don Juan?"
"A hunter must not only know about the habits of his prey,
he also must know that there are powers on this earth that
guide men and animals and everything that is living."
He stopped talking. I waited but he seemed to have come
to the end of what he wanted to say.
"What kind of powers are you talking about?" I asked after
a long pause.
"Powers that guide our lives and our deaths."
Don Juan stopped talking and seemed to be having
tremendous difficulty in deciding what to say. He rubbed
his hands and shook his head, puffing out his jaws. Twice
he signaled me to be quiet as I started to ask him to
explain his cryptic statements.
"You won't be able to stop yourself easily," he finally said.
"I know that you're stubborn, but that doesn't matter. The
more stubborn you are the better it'll be when you finally
succeed in changing yourself."
"I am trying my best," I said.
"No. I disagree. You're not trying your best. You just said
that because it sounds good to you; in fact, you've been
saying the same thing about everything you do. You've
been trying your best for years to no avail. Something
must be done to remedy that."
I felt compelled, as usual, to defend myself. Don Juan
seemed to aim, as a rule, at my very weakest points. I
remembered then that every time I had attempted to
defend myself against his criticisms I had ended up feeling
like a fool, and I stopped myself in the midst of a long
explanatory speech.
Don Juan examined me with curiosity and laughed. He
said in a very kind tone that he had already told me that all
of us were fools. I was not an exception.
"You always feel compelled to explain your acts, as if you
were the only man on earth who's wrong," he said. "It's
your old feeling of importance. You have too much of it;
-He decidido cambiar mis tácticas -dijo.
Le pedí explicar; su frase era vaga y yo no estaba seguro
de si se refería a mí.
-Un buen cazador cambia de proceder tan a menudo como
lo necesita -respondió-. Tú lo sabes.
-¿Qué tiene usted en mente, don Juan?
-Un cazador no sólo debe conocer los hábitos de su presa;
también debe saber que en esta tierra hay poderes que
guían a los hombres y los animales y todo lo que vive.
Dejó de hablar. Esperé, pero parecía haber llegado al final
de lo que quería decir.
-¿De qué clase de poderes habla usted? -pregunté tras una
larga pausa.
-De poderes que guían nuestra vida y nuestra muerte.
Don Juan calló; al parecer tenía tremendas dificultades
para decidir qué cosa decir. Se frotó las manos y sacudió la
cabeza, hinchando las quijadas. Dos veces me hizo seña de
guardar silencio cuando yo empezaba a pedirle explicar
sus crípticas declaraciones.
-No vas a poder frenarte fácilmente -dijo por fin-. Sé que
eres terco, pero eso no importa. Mientras más terco seas,
mejor será cuando al fin logres cambiarte.
-Estoy haciendo lo posible -dije.
-No. No estoy de acuerdo. No estás haciendo lo posible.
Nada más dices eso porque te suena bien; de hecho, has
estado diciendo lo mismo acerca de todo cuanto haces.
Llevas años haciendo lo posible, sin que sirva de nada.
Algo hay que hacer para remediar eso.
Como de costumbre, me sentí impulsado a defenderme.
Don Juan parecía atacar, por sistema, mis puntos más
débiles. Recordé entonces que cada intento por
defenderme de sus críticas había desembocado en el
ridículo, y me detuve a la mitad de un largo discurso
explicativo.
Don Juan me examinó con curiosidad y rió. Dijo, en tono
muy bondadoso, que ya me había dicho que todos somos
unos tontos. Yo no era la excepción.
-Siempre te sientes obligado a explicar tus actos, como si
fueras el único hombre que se equivoca en la tierra -dijo-.
Es tu viejo sentimiento de importancia. Tienes demasiada;
досконалості.
— Я вирішив змінити тактику, — сказав він.
Я попросив його пояснити останнє твердження,
оскільки не був впевнений, чи воно стосується мене.
— Гарний мисливець змінює свою тактику так часто,
як йому потрібно, — відповів він. — Тобі це відомо.
— До чого ви хилите, доне Хуане?
— Мисливець не тільки добре знає звички своєї
здобичі, він також знає, що на цій землі є сили, які
ведуть людей, тварин і все живе у світі.
Він замовк. Я чекав, але він, здається, сказав все, що
хотів.
— Які саме сили ви маєте на увазі? — запитав я після
довгої паузи
— Сили, які керують нашим життям і нашою смертю.
Дон Хуан знову замовк; здавалось, йому дуже складно
підібрати слова: він потирав руки, хитав головою та
стискав щелепи. Він двічі наказував мені мовчати,
коли я намагався з’ясувати, що він хотів сказати своїм
останнім таємничим твердженням.
— Тобі буде складно зупинитися, — нарешті
промовив він. — Я знаю, що ти впертий, але це не
важливо. Чим ти впертіший, тим легше тобі буде, коли
ти нарешті почнеш змінюватись.
— Я роблю все можливе, — сказав я.
— Ні, це не так. Ти не робиш все можливе. Ти кажеш
так, тому що тобі подобається, як це звучить. Ти
роками робив усе можливе, але безрезультатно. Ми
повинні щось зробити, щоб виправити це.
Як завжди, я відчув необхідність захищатися — дон
Хуан, здається, взяв за правило цілити в мої
найслабкіші місця. Але, розпочавши свою довгу
пояснювальну промову, я згадав, що кожного разу,
коли я намагався захиститися від його критики, то
завжди опинявся в дурнях. Тому я замовк.
Дон Хуан з цікавістю подивився на мене і засміявся. А
потім сказав дуже добрим голосом, що вже розповідав
мені, що всі ми — дурні, і я не є виключенням.
— Ти завжди відчуваєш необхідність пояснювати свої
вчинки, наче ти єдина людина землі, яка робить щось
неправильно, — продовжив він. — Це прояв твого
94
you also have too much personal history. On the other
hand, you don't assume responsibility for your acts; you're
not using your death as an adviser, and above all, you are
too accessible. In other words, your life is as messy as it
was before I met you."
también tienes demasiada historia personal. Por otra parte,
no te haces responsable de tus actos; no usas tu muerte
como consejera y, sobre todo, eres demasiado accesible.
En otras palabras, tu vida sigue siendo el desmadre que era
cuando te conocí.
Again I had a genuine surge of pride and wanted to argue
that he was wrong. He gestured me to be quiet.
De nuevo tuve un genuino empellón de orgullo y quise
rebatir sus palabras. Él me hizo seña de callar.
"One must assume responsibility for being in a weird
world," he said. "We are in a weird world, you know."
-Hay que hacerse responsable de estar en un mundo
extraño -dijo-. Estamos en un mundo extraño, has de
saber.
I nodded my head affirmatively.
Moví la cabeza en sentido afirmativo.
"We're not talking about the same thing," he said. "For you -No estamos hablando de lo mismo -dijo él-. Para ti el
mundo es extraño porque cuando no te aburre estás
the world is weird because if you're not bored with it
you're at odds with it. For me the world is weird because it enemistado con él. Para mí el mundo es extraño porque es
is stupendous, awesome, mysterious, unfathomable; my
estupendo, pavoroso, misterioso, impenetrable; mi interés
ha sido convencerte de que debes hacerte responsable por
interest has been to convince you that you must assume
responsibility for being here, in this marvelous world, in
estar aquí, en este maravilloso mundo, en este maravilloso
this marvelous desert, in this marvelous time. I wanted to desierto, en este maravilloso tiempo. Quise convencerte de
convince you that you must learn to make every act count, que debes aprender a hacer que cada acto cuente, pues vas
a estar aquí sólo un rato corto, de hecho, muy corto para
since you are going to be here for only a short while, in
fact, too short for witnessing all the marvels of it."
presenciar todas las maravillas que existen.
I insisted that to be bored with the world or to be at odds
with it was the human condition.
Insistí que aburrirse con el mundo o enemistarse con él era
la condición humana.
"So, change it," he replied dryly. "If you do not respond to
that challenge you are as good as dead."
He dared me to name an issue, an item in my life that had
engaged all my thoughts. I said art. I had always wanted to
be an artist and for years I had tried my hand at that. I still
had the painful memory of my failure.
-Pues cámbiala -repuso con sequedad-. Si no respondes al
reto, igual te valdría estar muerto.
Me instó a nombrar un asunto, un elemento de mi vida que
hubiera ocupado todos mis pensamientos. Dije que el arte.
Siempre quise ser artista y durante años me dediqué a ello.
Todavía conservaba el doloroso recuerdo de mi fracaso.
"You have never taken the responsibility for being in this
unfathomable world," he said in an indicting tone.
"Therefore, you were never an artist, and perhaps you'll
never be a hunter."
-Nunca has aceptado la responsabilidad de estar en este
mundo impenetrable -dijo en tono acusador-. Por eso
nunca fuiste artista, y quizá nunca seas cazador.
старого почуття власної важливості — воно
переповнює тебе. У тебе також забагато особистої
історії. В той же час, ти не приймаєш відповідальності
за свої вчинки, не використовуєш смерть як порадника
і, що найгірше, ти занадто доступний. Іншими
словами, твоє життя залишилося таким самим
безладом, яким воно й було до нашої зустрічі.
Мене знову охопили хвиля глибокого обурення і я
спробував заперечити йому, але він зупинив мене
змахом руки.
— Людина повинна прийняти відповідальність за те,
що живе в цьому дивному світі, — проголосив він. —
Ми живемо в дивному світі, ти це знаєш.
Я ствердно хитнув головою.
— Але ми розуміємо під цим різні речі, — продовжив
дон Хуан. — Для тебе цей світ дивний завдяки своїй
здатності або наганяти на тебе нудьгу, або ставити у
скрутне становище. Тоді як для мене цей світ —
дивовижний, жахаючий, таємничий, незбагненний.
Тому я весь час намагався переконати тебе в
необхідності прийняти відповідальність за те, що ти
знаходишся тут, в цьому чудовому світі, в цій чудовій
пустелі, в цей чудовий час. Я хотів переконати тебе,
що ти повинен навчитися брати до уваги кожен свій
вчинок, адже ти в цьому світі лише на короткий час,
власне, занадто короткий, щоб встигнути побачити всі
його дива.
Я відмовив йому, що ситуація, коли світ наганяє
нудьгу або ставить у скрутне становище, є
загальнолюдською властивістю.
— Тоді змінися, — відповів він твердо. — Якщо ти не
приймеш цей виклик, ти нічим не кращий за мерця.
Він попросив мене назвати якусь річ в моєму житті,
яка коли-небудь володіла всіма моїми думками. Я
назвав мистецтво. Я завжди хотів стати художником і
багато років намагався розвиватися в цьому напрямку.
У мене все ще залишалися болісні спогади про мою
невдачу.
— Ти ніколи не приймав відповідальність за те, що
живеш в цьому незбагненному світі, — сказав він
звинувачувальним тоном. — Тому ти не став
художником і, можливо, ніколи не станеш мисливцем.
95
"This is my best, don Juan."
"No. You don't know what your best is."
"I am doing all I can."
"You're wrong again. You can do better. There is one
simple thing wrong with you - you think you have plenty
of time."
He paused and looked at me as if waiting for my reaction.
-Hago lo mejor que puedo, don Juan.
-No. No sabes lo que puedes.
-Hago cuanto puedo.
-Te equivocas otra vez. Puedes hacer más. Hay una cosa
sencilla que anda mal contigo: crees tener mucho tiempo.
"You think you have plenty of time," he repeated.
"Plenty of time for what, don Juan?"
"You think your life is going to last forever."
"No. I don't."
"Then, if you don't think your life is going to last forever,
what are you waiting for? Why the hesitation to change?"
-Crees tener mucho tiempo -repitió.
-¿Mucho tiempo para qué, don Juan?
-Crees que tu vida va a durar para siempre.
-No. No lo creo.
-Entonces, si no crees que tu vida va a durar para siempre,
¿qué cosa esperas? ¿Por qué titubeas en cambiar?
Hizo una pausa y me miró como aguardando mi reacción.
-¿Se le ha ocurrido alguna vez, don Juan, que a lo mejor
no quiero cambiar?
-Sí, se me ha ocurrido. Yo tampoco quería cambiar, igual
que tú. Sin embargo, no me gustaba mi vida; estaba
cansado de ella, igual que tú. Ahora no me alcanza la que
tengo.
I vehemently asserted that his insistence about changing
Afirmé con vehemencia que su insistente deseo de cambiar
my way of life was frightening and arbitrary. I said that I mi forma de vida era atemorizante y arbitrario. Dije que en
really agreed with him, at a certain level, but the mere fact cierto nivel estaba de acuerdo, pero el mero hecho de que
that he was always the master that called the shots made
él fuera siempre el amo que decidía las cosas me hacía la
situación insostenible.
the situation untenable for me.
"Has it ever occurred to you, don Juan, that I may not want
to change?"
"Yes, it has occurred to me. I did not want to change
either, just like you. However, I didn't like my life; I was
tired of it, just like you. Now I don't have enough of it."
"You don't have time for this display, you fool," he said in
a severe tone. "This, whatever you're doing now, may be
your last act on earth. It may very well be your last battle.
There is no power which could guarantee that you are
going to live one more minute."
"I know that," I said with contained anger.
"No. You don't. If you knew that you would be a hunter."
I contended that I was aware of my impending death but
[that] it was useless to talk or think about it, since I could
not do anything to avoid it. Don Juan laughed and said I
was like a comedian going mechanically through a routine.
-No tienes tiempo para esta explosión, idiota -dijo con
tono severo-. Esto, lo que estás haciendo ahora, puede ser
tu último acto sobre la tierra. Puede muy bien ser tu última
batalla. No hay poder capaz de garantizar que vayas a vivir
un minuto más.
-Ya lo sé -dije con ira contenida.
-No. No lo sabes. Si lo supieras, serías un cazador.
Repuse que tenía conciencia de mi muerte inminente, pero
que era inútil hablar o pensar acerca de ella, pues nada
podía yo hacer para evitarla. Don Juan río y me comparó
con un cómico que atraviesa mecánicamente su número
rutinario.
"If this were your last battle on earth, I would say that you -Si ésta fuera tu última batalla sobre la tierra, yo diría que
are an idiot," he said calmly. "You are wasting your last
eres un idiota -dijo calmadamente-. Estas desperdiciando
— Це найкраще, на що я здатен, доне Хуане.
— Ні, ти не знаєш, на що ти здатен.
— Я роблю все, що можу.
— Ти знову помиляєшся. Ти можеш робити краще. Є
одна проста річ, яка дійсно тобі заважає: ти думаєш,
що у тебе багато часу.
Він зробив паузу і подивився на мене, очікуючи моєї
реакції.
— Ти думаєш, що у тебе багато часу, — повторив він.
— Багато часу для чого, доне Хуане?
— Ти думаєш, що будеш жити вічно.
— Ні, це не так.
— Тоді, якщо ти так не думаєш, якщо ти розумієш, що
життя не триватиме вічно, чого ти чекаєш? Звідки ці
вагання стосовно необхідності змінитися?
— А ви ніколи не думали, доне Хуане, що я не хочу
змінюватися?
— Думав. У свій час я також не хотів. Але мені не
подобалося моє життя — я втомився від нього, так
само, як ти. Проте зараз мені не вистачає його на все,
до чого я хотів би доторкнутися.
Я відверто заявив, що мене лякають його наполегливі
спроби свавільно змінити мій спосіб життя. Я сказав,
що певною мірою поділяю його точку зору, але той
факт, що він завжди виявляється господарем
становища, робить цю ситуацію неприйнятною для
мене.
— У тебе немає часу на ці твої примхи, ти, дурню, —
промовив він суворо. — Те, що ти зараз робиш, може
бути твоїм останнім вчинком на землі, твоєю
останньою битвою. Ніяка сила в світі не може
гарантувати, що ти проживеш хоча б ще хвилину.
— Я це знаю, — відповів я, стримуючи гнів.
— Ні, не знаєш. Якби ти це знав, ти був би мисливцем.
Я почав сперечатися і сказав, що усвідомлюю
неминучість своєї смерті, але не бачу сенсу
розмовляти або думати про неї, якщо вже я не можу
нічого зробити, щоб її уникнути. Дон Хуан засміявся і
відповів, що я схожий на комедіанта, який бездумно
повторює завчені слова.
— Якби це була твоя остання битва на землі, я б
сказав, що ти ідіот, — промовив він спокійно. — Ти
96
act on earth in some stupid mood."
en una tontería tu acto sobre la tierra.
We were quiet for a moment. My thoughts ran rampant.
He was right, of course [/He was of course right].
"You have no time, my friend, no time. None of us have
time," he said.
"I agree, don Juan, but…"
"Don't just agree with me," he snapped. "You must,
instead of agreeing so easily, act upon it. Take the
challenge. Change."
"Just like that?"
"That's right. The change I'm talking about never takes
place by degrees; it happens suddenly. And you are not
preparing yourself for that sudden act that will bring a
total change."
I believed he was expressing a contradiction. I explained
to him that if I were preparing myself to change I was
certainly changing by degrees.
"You haven't changed at all," he said. "That is why you
believe you're changing little by little. Yet, perhaps you
will surprise yourself someday by changing suddenly and
without a single warning. I know this is so, and thus I don't
lose sight of my interest in convincing you."
I could not persist in my arguing. I was not sure of what I
really wanted to say. After a moment's pause don Juan
went on explaining his point.
"Perhaps I should put it in a different way," he said. "What
I recommend you to do is to notice that we do not have
any assurance that our lives will go on indefinitely. I have
just said that change comes suddenly and unexpectedly,
and so does death. What do you think we can do about it?"
Estuvimos callados un momento. Mis pensamientos se
desbordaban. Don Juan tenía razón, desde luego.
-No tienes tiempo, amigo mío, no tienes tiempo. Ninguno
de nosotros tiene tiempo -dijo.
-Estoy de acuerdo, don Juan, pero...
-No me des la razón por las puras -tronó-. En vez de estar
de acuerdo tan fácilmente, debes actuar. Acepta el reto.
Cambia.
-¿Así no más? .
-Como lo oyes. El cambio del que hablo nunca sucede por
grados; ocurre de golpe. Y tú no te estás preparando para
ese acto repentino que producirá un cambio total.
I thought he was asking a rhetorical question, but he made
a gesture with his eyebrows urging me to answer.
"To live as happily as possible," I said.
"Right! But do you know anyone who lives happily?"
Pensé que la pregunta era retórica, pero él hizo un gesto
con las cejas instándome a responder.
-Vivir lo más felices que podamos -dije.
-¡Correcto! ¿Pero conoces a alguien que viva feliz?
My first impulse was to say yes; I thought I could use a
number of people I knew as examples. On second thought,
however, I knew my effort would only be an empty
attempt at exonerating myself.
Mi primer impulso fue decir que sí; pensé que podía usar
como ejemplos a varias personas que conocía. Pero al
pensarlo mejor supe que mi esfuerzo sería sólo un hueco
intento de exculparme.
Me pareció que expresaba una contradicción. Le expliqué
que, si me estaba preparando para el cambio, sin duda
estaba cambiando en forma gradual.
-No has cambiado en nada -repuso-. Por eso crees estar
cambiando poco a poco. Pero a lo mejor un día de éstos te
sorprendes cambiando de repente y sin una sola
advertencia. Yo sé que así es la cosa, y por eso no pierdo
de vista mi interés en convencerte.
No pude persistir en mi argumentación. No estaba seguro
de qué deseaba decir realmente. Tras una corta pausa, don
Juan reanudó sus explicaciones.
-Quizás haya que decirlo de otra manera -dijo-. Lo que te
recomiendo que hagas es notar que no tenemos ninguna
seguridad de que nuestras vidas van a seguir
indefinidamente. Acabo de decir que el cambio llega de
pronto, sin anunciar, y lo mismo la muerte. ¿Qué crees que
podamos hacer?
робиш свій останній вчинок на землі, перебуваючи в
якомусь дурнуватому настрої.
Якусь мить ми мовчали. Потік нестримних думок
захопив мене. Дон Хуан був правий.
— У тебе немає часу, друже, зовсім немає часу. Його
немає ні в кого з нас, — сказав він.
— Я згоден, доне Хуане, але.
— Не треба просто погоджуватися зі мною, — перебив
він. — Замість того, щоб так легко погоджуватися,
краще почни діяти. Прийми виклик. Змінися.
— Так просто?
— Саме так. Зміни, про які я говорю, ніколи не
відбуваються поступово — вони трапляються раптово.
А ти не готуєшся до цієї раптової події, яка повністю
тебе змінить.
Його твердження здалося мені суперечливим. Я сказав
дону Хуану, що, готуючись до змін, я буду поступово
змінюватися.
— Ти зовсім не змінився. Ось чому ти впевнений, що
змінюєшся потроху. Проте одного дня ти сам себе
здивуєш — ти змінишся раптово і без будь-якого
попередження. Я знаю, що так буде, тому не
втомлююся переконувати тебе в цьому.
Я не міг підібрати слова, щоб йому відповісти, просто
тому, що не знав, що саме я хочу сказати. Після
короткої паузи дон Хуан продовжив.
— Можливо, тобі буде зрозуміліше, якщо я поясню
по-іншому, — сказав він. — Я раджу тобі завжди
зважати на те, що у нас немає ніяких підстав думати,
що наше життя триватиме вічно. Я щойно сказав, що
зміни відбудуться раптово і несподівано — так само
приходить й смерть. Як ти думаєш, що ми можемо з
цим вдіяти?
Його питання було риторичним, але він повів бровами,
показуючи, що чекає на відповідь.
— Жити якомога щасливіше, — сказав я.
— Правильно! А ти знаєш кого-небудь, хто живе
щасливо?
Спершу я хотів відповісти, що так: мені на думку
спало декілька моїх знайомих, яких я міг навести в
якості прикладу. Але потім зрозумів, що така моя
відповідь буде просто безглуздою спробою
97
"No," I said. "I really don't."
"I do," don Juan said. "There are some people who are
very careful about the nature of their acts. Their happiness
is to act with the full knowledge that they don't have time;
therefore, their acts have a peculiar power; their acts have
a sense of..."
Don Juan seemed to be at a loss for words. He scratched
his temples and smiled. Then suddenly he stood up as if he
were through with our conversation. I beseeched him to
finish what he was telling me. He sat down and puckered
up his lips.
"Acts have power," he said. "Especially when the person
acting knows that those acts are his last battle. There is a
strange consuming happiness in acting with the full
knowledge that whatever one is doing may very well be
one's last act on earth. I recommend that you reconsider
your life and bring your acts into that light."
-No -dije-. En verdad no.
-Yo sí -dijo don Juan-. Hay algunas personas que tienen
mucho cuidado con la naturaleza de sus actos. Su felicidad
es actuar con el conocimiento pleno de que no tienen
tiempo; así, sus actos tienen un poder peculiar; sus actos
tienen un sentido de...
Parecían faltarle las palabras. Se rascó las sienes y sonrió.
Luego, de pronto, se puso de pie como si nuestra
conversación hubiera concluido. Le supliqué terminar lo
que me estaba diciendo. Volvió a sentarse y frunció los
labios.
Los actos tienen poder -dijo-. Sobre todo cuando la
persona que actúa sabe que esos actos son su última
batalla. Hay una extraña felicidad ardiente en actuar con el
pleno conocimiento de que lo que uno está haciendo puede
muy bien ser su último acto sobre la tierra. Te recomiendo
meditar en tu vida y contemplar tus actos bajo esa luz.
I disagreed with him. Happiness for me was to assume that
there was an inherent continuity to my acts and that I
would be able to continue doing, at will, whatever I was
doing at the moment, especially if I was enjoying it. I told
him that my disagreement was not a banal one but
stemmed from the conviction that the world and myself
had a determinable continuity.
-Yo no estaba de acuerdo. Para mí, la felicidad consistía en
suponer que había una continuidad inherente a mis actos y
que yo podría seguir haciendo, a voluntad, cualquier cosa
que estuviera haciendo en ese momento, especialmente si
la disfrutaba. Le dije que mi desacuerdo, lejos de ser
banal, brotaba de la convicción de que el mundo y yo
mismo poseíamos una continuidad determinable.
Don Juan seemed to be amused by my efforts to make
sense. He laughed, shook his head, scratched his hair, and
finally when I talked about a "determinable continuity"
threw his hat to the ground and stamped [/stomped] on it.
Don Juan pareció divertirse con mis esfuerzos por lograr
coherencia. Rió, meneó la cabeza, se rascó el cabello, y
finalmente, cuando hablé de una "continuidad
determinable", tiró su sombrero al suelo y lo pisoteó.
I ended up laughing at his clowning.
Terminé riendo de sus payasadas.
"You don't have time, my friend," he said. "That is the
misfortune of human beings. None of us have sufficient
time, and your continuity has no meaning in this awesome,
mysterious world.
"Your continuity only makes you timid," he said. "Your
acts cannot possibly have the flair, the power, [and] the
compelling force of the acts performed by a man who
-No tienes tiempo, amigo mío -dijo él-. Ésa es la desgracia
de los seres humanos. Ninguno de nosotros tiene tiempo
suficiente, y tu continuidad no tiene sentido en este mundo
de pavor y misterio.
"Tu continuidad sólo te hace tímido. Tus actos no pueden
de ninguna manera tener el gusto, el poder, la fuerza
irresistible de los actos realizados por un hombre que sabe
реабілітуватися.
— Ні, — сказав я. — Насправді не знаю.
— А я знаю, — сказав він. — Є люди, які дуже
обережно ставляться до природи своїх вчинків. Їх
щастя в тому, щоб діяти з повним розумінням того, що
у них немає часу. Тому кожен їх вчинок сповнений
особливої сили; в їх вчинках є щось…
Дон Хуан, здається, не міг відшукати слова, щоб
продовжити говорити. Він почухав свої скроні і
посміхнувся. Раптом він підвівся, так, наче йому
набридло розмовляти. Я попросив його закінчити те,
що він почав говорити. Він сів і зморщив губи.
— У вчинках є сила, — сказав він. — Особливо коли
людина знає, що кожен з цих вчинків — її остання
битва. Є якесь дивне почуття всепоглинаючого щастя
в тому, щоб діяти з повним усвідомленням того, що це
може бути твоїм останнім вчинком на землі. Я раджу
тобі переглянути свій спосіб життя і в подальшому
ставитися до кожного свого вчинку саме так.
Я не погодився з доном Хуаном. Щастя для мене
означало усвідомлення того, що мої вчинки мають
невід’ємну властивість безперервності, і що я матиму
можливість, за бажанням, продовжувати робити те, що
я роблю зараз, особливо якщо мені це подобається. Я
сказав, що не погоджуюся з ним не тому, що це моя
примха — я маю глибоке переконання в тому, що
кожна річ у світі, і я сам, має властивість обумовленої
безперервності.
Дона Хуана, здавалось, мої пояснення забавляли. Він
сміявся, хитав головою, чухав своє волосся і, нарешті,
коли я сказав про «обумовлену безперервність» він
кинув свого капелюха на землю і почав по ньому
тупотіти.
Закінчилося тим, що я почав сміятися над його
клоунадою.
— У тебе немає часу, друже мій, — сказав він. — В
цьому біда всіх людських істот. Ні в кого з нас немає
достатньо часу, і твоя безперервність не має ніякого
значення в цьому дивовижному, таємничому світі.
«Вона тільки робить тебе нерішучим, тому у твоїх
вчинках немає того духу, тієї сили і переконливості,
які є у вчинках людини, яка знає, що б’ється у своїй
98
knows that he is fighting his last battle on earth. In other
words, your continuity does not make you happy or
powerful."
I admitted that I was afraid of thinking I was going to die
and [I] accused him of causing great apprehension in me
with his constant talk and concern about death.
"But we are all going to die," he said.
He pointed towards some hills in the distance.
"There is something out there waiting for me, for sure; and
I will join it, also for sure. But perhaps you're different and
death is not waiting for you at all."
He laughed at my gesture of despair.
"I don't want to think about it, don Juan."
"Why not?"
"It is meaningless. If it is out there waiting for me why
should I worry about it?"
"I didn't say that you have to worry about it."
"What am I supposed to do then?"
"Use it. Focus your attention on the link between you and
your death, without remorse or sadness or worrying. Focus
your attention on the fact you don't have time and let your
acts flow accordingly. Let each of your acts be your last
battle on earth. Only under those conditions will your acts
have their rightful power. Otherwise they will be, for as
long as you live, the acts of a timid man."
"Is it so terrible to be a timid man?"
"No. It isn't if you are going to be immortal, but if you are
going to die there is no time for timidity, simply because
timidity makes you cling to something that exists only in
your thoughts. It [/That which you cling to] soothes you
while everything is at a lull, but then the awesome, [and]
mysterious world will open its mouth for you, as it will
open for every one of us, and then you will realize that
your sure ways were not sure at all. Being timid prevents
us from examining and exploiting our lot as men."
"It is not natural to live with the constant idea of our death,
don Juan."
"Our death is waiting and this very act we're performing
que está librando su última batalla sobre la tierra. En otras останній битві на землі. Іншими словами, твоя
palabras, tu continuidad no te hace feliz ni poderoso."
безперервність не може зробити тебе щасливим або
могутнім.»
Admití mi temor de pensar en que iba a morir, y lo acusé Я зізнався, що думки про смерть лякають мене, і
de provocarme una gran aprensión con sus constantes
звинуватив його в тому, що своїми розмовами про
referencias a la muerte.
смерть він тримає мене у стані постійної нервової
напруги.
-Pero todos vamos a morir -dijo.
— Але всі ми помремо, — сказав дон Хуан.
Señaló unos cerros en la distancia.
Він вказав рукою в напрямку якихось пагорбів.
-Hay algo allí que me está esperando, de seguro; y voy a
— Там є дещо, що чекає на мене, без сумніву; і колиreunirme con ello, también de seguro. Pero a lo mejor tú
небудь я обов’язково приєднаюся до нього. Але,
eres distinto y la muerte no te está esperando en ningún
можливо, ти інший, і смерть взагалі не чекає тебе.
lado.
Rió de gesto de desesperanza.
Він засміявся над моїм жестом відчаю.
-No quiero pensar en eso, don Juan.
— Я не хочу про це думати, доне Хуане.
-¿Por qué no?
— Чому?
-No tiene caso. Si está allí esperándome, ¿para qué
— Це безглуздо. Якщо дещо чекає мене там, чому я
preocuparme por ella?
повинен з цього приводу турбуватися?
-Yo no dije que te preocuparas por ella.
— Я не казав, що ти повинен турбуватися через це.
-¿Entonces qué hago?
— Що ж я маю тоді робити?
Usarla. Pon tu atención en el lazo que te une con tu
— Скористайся своїм знанням. Сфокусуй свою увагу
muerte, sin remordimiento ni tristeza ni preocupación. Pon на зв’язку між тобою і твоєю смертю, без жалю,
tu atención en el hecho de que no tienes tiempo, y deja que смутку та турботи. Зосередься на тому факті, що у
tus actos fluyan de acuerdo con eso. Que cada uno de tus тебе немає часу, і почни діяти відповідно: так, щоб
actos sea tu última batalla sobre la tierra. Sólo bajo tales
кожен твій вчинок був твоєю останньою битвою на
condiciones tendrán tus actos el poder que les
землі. Тільки в цьому випадку твої вчинки матимуть
corresponde. De otro modo serán, mientras vivas, los actos справжню силу, інакше вони завжди залишатимуться
de un hombre tímido.
вчинками нерішучої людини.
-¿Es tan terrible ser tímido?
— Хіба так страшно бути нерішучою людиною?
-No. No lo es si vas a ser inmortal, pero si vas a morir no — Ні, якщо ти збираєшся жити вічно. Але якщо ти
hay tiempo para la timidez, sencillamente porque la
знаєш, що помреш, у тебе немає часу на нерішучість
просто тому, що вона змушує чіплятися тебе за те, що
timidez te hace agarrarte de algo que sólo existe en tus
існує тільки в твоїй уяві. Вона дарує тобі почуття
pensamientos. Te apacigua mientras todo está en calma,
pero luego el mundo de pavor y misterio abre la boca para спокою, коли справи йдуть добре, але потім
ti, como la abrirá para cada uno de nosotros, y entonces te таємничий жахаючий світ відкриє свого рота, щоб
проковтнути тебе, як він це робить з кожним з нас, і ти
das cuenta de que tus caminos seguros nada tenían de
seguro. La timidez nos impide examinar y aprovechar
розумієш, що твої вивірені шляхи зовсім не є такими.
Нерішучість не дозволяє нам дослідити і реалізувати
nuestra suerte como hombres.
всі свої можливості як людей.
-No es natural vivir con la idea constante de nuestra
— Але це неприродно, жити з постійною думкою про
muerte, don Juan.
власну смерть, доне Хуане.
-Nuestra muerte espera, y este mismo acto que estamos
— Наша смерть чекає на нас, і вчинок, який ми
99
realizando ahora puede muy bien ser nuestra última batalla
sobre la tierra -respondió en tono solemne-. La llamo
batalla porque es una lucha. La mayoría de la gente pasa
de acto a acto sin luchar ni pensar. Un cazador, al
contrario, evalúa cada acto; y como tiene un conocimiento
íntimo de su muerte, procede con juicio, como si cada acto
fuera su última batalla. Sólo un imbécil dejaría de notar la
ventaja que un cazador tiene sobre sus semejantes. Un
cazador da a su última batalla el respeto que merece. Es
natural que su último acto sobre la tierra sea lo mejor de sí
mismo. Así es placentero. Le quita el filo al temor.
робимо в даний момент, може бути нашою останньою
битвою на землі, — сказав він дуже серйозно. — Я
називаю це битвою, тому що це боротьба. Більшість
людей переходять від дії до дії без будь-якої боротьби
або навіть думки. Мисливець, на відміну від них,
зважує кожен свій вчинок; оскільки він дуже близько
знайомий зі своєю смертю, він діє усвідомлено — так,
наче це його остання битва. Тільки дурень не помічає
переваги такого способу дій. Мисливець ставиться до
своєї останньої битви з повагою; він знає, що його
останній вчинок на землі повинен бути найкращим —
це приносить йому задоволення і притуплює страх.
"You are right," I conceded. "It's just hard to accept."
-Tiene usted razón -concedí-. Sólo que es difícil de
— Ви праві, — погодився я. — Просто все це дуже
aceptar.
складно прийняти.
"It'll take years for you to convince yourself and then it'll -Tardarás años en convencerte, y luego tardarás años en
— Минуть роки, поки ти переконаєш себе, і ще багато
take years for you to act accordingly. I only hope you have actuar como corresponde. Ojalá te quede tiempo.
років — поки ти почнеш діяти відповідно. Я лише
time left."
сподіваюся, що тобі вистачить часу на це, — сказав
він.
"I get scared when you say that," I said.
-Me asusta que diga usted eso -dije.
— Мені стає страшно, коли ви так кажете.
Don Juan examined me with a serious expression on his
Don Juan me examinó con una expresión grave en el
Дон Хуан уважно подивився на мене із серйозним
face.
rostro.
"I've told you, this is a weird world," he said. "The forces -Ya te dije: éste es un mundo extraño -dijo-. Las fuerzas
— Я казав тобі, що це дуже дивний світ. Сили, які
that guide men are unpredictable, awesome, yet their
que guían a los hombres son imprevisibles, pavorosas,
ведуть всіх людей, непередбачувані та страхітливі, але
splendor is something to witness."
pero su esplendor es digno de verse.
варті того, щоб бути їх свідком.
He stopped talking and looked at me again. He seemed to Dejó de hablar y me miró de nuevo. Parecía estar a punto Він замовчав, глянув на мене і, здається, був на межі
de revelarme algo, pero se contuvo y sonrió.
того, щоб щось мені відкрити. Але стримався і
be on the verge of revealing something to me, but he
checked himself and smiled.
"Is there something that guides us?" I asked.
-¿Hay algo que nos guía? -pregunté.
— Є щось, що нас веде? — запитав я.
"Certainly. There are powers that guide us."
-Seguro. Hay poderes que nos guían.
— Звичайно. Є сили, які нас ведуть.
"Can you describe them?"
-¿Puede usted describirlos?
— Ви можете їх описати?
"Not really, except to call them forces, spirits, airs, winds, -En realidad no; sólo llamarlos fuerzas, espíritus, aires,
— Не зовсім. Хіба що назвати їх силами, духами,
or anything like that."
vientos o cualquier cosa por el estilo.
вітром, чи чимось в цьому роді.
I wanted to probe him further, but before I could ask
Quise seguir interrogándolo, pero antes de que pudiera
Я хотів розпитати його детальніше, але перш, ніж
anything else he stood up. I stared at him, flabbergasted.
formular otra pregunta él se puso en pie. Me le quedé
встиг щось сказати, він підвівся. Я вирячився на нього,
He had stood up in one single movement; his body [had] viendo, atónito. Se había levantado en un solo
приголомшений. Він підвівся одним єдиним рухом:
simply jerked up and he was on his feet.
movimiento; su cuerpo, simplemente, se estiró hacia arriba його тіло просто різко випрямилося — і він вже стояв
y quedó de pie.
на ногах.
I was still pondering upon the unusual skill that would be Me hallaba meditando todavía en la insólita pericia
Я все ще міркував над незвичайними здібностями дона
needed in order to move with such speed when he told me necesaria para moverse con tal rapidez, cuando él me dijo, Хуана, які були необхідні для того, щоб рухатися з
in a dry tone of command to stalk a rabbit, catch it, kill it, en seca voz de mando, que rastreara un conejo, lo atrapara, такою швидкістю, коли він сухим тоном наказав мені
skin it, and roast the meat before the twilight.
lo matara, lo desollase, y asara la carne antes del
вистежити кроля, спіймати його, вбити, зняти з нього
crepúsculo.
шкіру і до сутінків запекти м’ясо на вогні.
now may well be our last battle on earth," he replied in a
solemn voice. "I call it a battle because it is a struggle.
Most people move from act to act without any struggle or
thought. A hunter, on the contrary, assesses every act; and
since he has an intimate knowledge of his death, he
proceeds judiciously, as if every act were his last battle.
Only a fool would fail to notice the advantage a hunter has
over his fellow men. A hunter gives his last battle its due
respect. It's only natural that his last act on earth should be
the best of himself. It's pleasurable that way. It dulls the
edge of his fright."
100
He looked up at the sky and said that I might have enough
time.
I automatically started off, proceeding the way I had done
scores of times. Don Juan walked beside me and followed
my movements with a scrutinizing look. I was very calm
and moved carefully and I had no trouble at all in catching
a male rabbit.
"Now kill it," don Juan said dryly.
I reached into the trap to grab hold of the rabbit. I had it by
the ears and was pulling it out when a sudden sensation of
terror invaded me. For the first time since don Juan had
begun to teach me to hunt it occurred to me that he had
never taught me how to kill game. In the scores of times
we had roamed in the desert he himself had only killed one
rabbit, two quail and one rattlesnake.
I dropped the rabbit and looked at don Juan.
"I can't kill it," I said.
"Why not?"
"I've never done that."
"But you've killed hundreds of birds and other animals."
"With a gun, not with my bare hands."
"What difference does it make? This rabbit's time is up."
Don Juan's tone shocked me; it was so authoritative, [and]
so knowledgeable, [that] it left no doubts in my mind that
he knew that the rabbit's time was up.
Miró el cielo y dijo que tal vez me alcanzara el tiempo.
Puse automáticamente manos a la obra, siguiendo el
procedimiento usado veintenas de veces. Don Juan
caminaba a mi lado y seguía mis movimientos con una
mirada escudriñadora. Yo estaba muy calmado y me
movía cuidadosamente, y no tuve ninguna dificultad en
atrapar un conejo macho.
-Ahora mátalo -dijo don Juan secamente.
Metí la mano en la trampa para agarrar al conejo. Lo tenía
asido de las orejas y lo estaba sacando cuando me invadió
una súbita sensación de terror. Por primera vez desde que
don Juan había iniciado sus lecciones de caza, se me
ocurrió que nunca me había enseñado a matar animales.
En las numerosas ocasiones que habíamos recorrido el
desierto, él mismo sólo había matado un conejo, dos
perdices y una víbora de cascabel.
Solté el conejo y miré a don Juan.
-No puedo matarlo -dije.
-¿Por qué no?
-Nunca lo he hecho.
-Pero has matado cientos de aves y otros animales.
-Con un rifle, no a mano limpia.
-¿Qué importancia tiene? El tiempo de este conejo se
acabó.
El tono de don Juan me produjo un sobresalto; era tan
autoritario, tan seguro, que no dejó en mi mente la menor
duda: él sabía que el tiempo del conejo había terminado.
Він подивився на небо і сказав, що часу мені має
вистачити.
Я одразу почав виконувати його вказівку, діючи так,
як робив багато разів. Дон Хуан йшов поряд зі мною і
ретельно спостерігав за кожним моїм рухом. Я був
дуже спокійним і рухався обережно, тому мені не
склало труднощів спіймати кролика-самця.
— Тепер вбий його, — сухо сказав дон Хуан.
Я сунув руку в пастку, щоб схопити кроля. Я вже
тримав його за вуха і почав витягати, аж раптом мене
охопило почуття неймовірного жаху. Вперше з того
часу, як дон Хуан почав вчити мене полювати, я
усвідомив, що він ніколи не вчив мене, як вбивати
здобич. За весь той час, який ми провели в пустелі, він
особисто вбив лише одного кроля, двох куріпок і одну
гримучу змію.
Я відпустив кроля і подивився на дона Хуана:
— Я не можу його вбити.
— Чому ні? — запитав він.
— Я ніколи цього раніше не робив.
— Але ти вбив сотні птахів та інших тварин.
— Рушницею, а не голими руками.
— Яка різниця? Час цього кроля сплинув.
Його тон мене шокував: він був таким владним і
сповненим впевненості, що у мене не лишилося
сумнівів в тому, що дон Хуан дійсно знав, що час
цього кроля закінчився.
"Kill it!" he commanded with a ferocious look in his eyes. -¡Mátalo! -ordenó con ferocidad en la mirada.
— Вбий його! — наказав він з люттю в очах.
"I can't."
-No puedo.
— Я не можу.
He yelled at me that the rabbit had to die. He said that its Me gritó que el conejo tenía que morir. Dijo que sus
Він закричав, що тварина має померти. Він сказав, що
roaming in that beautiful desert had come to an end. I had correrías por aquel hermoso desierto habían llegado a su
мандри кроля по цій прекрасній пустелі підійшли до
no business stalling, because the power or the spirit that
fin. No tenía caso perder tiempo, porque el poder o
кінця, і я не маю права ухилятися, тому що сили, або
espíritu que guía a los conejos había llevado a ése a mi
духи, які ведуть кролів, привели в мою пастку саме цю
guides rabbits had led that particular one into my trap,
right at the edge of the twilight.
trampa, justo al filo del crepúsculo.
тварину як раз в останні хвилини сутінків.
A series of confusing thoughts and feelings overtook me, Una serie de ideas y sentimientos confusos se apoderó de Хвиля бентежних думок і почуттів наринула на мене,
as if the feelings had been out there waiting for me. I felt mí, como si los sentimientos hubieran estado allí
неначе ці почуття були десь ззовні і чекали на мене. З
with agonizing clarity the rabbit's tragedy, to have fallen
esperándome. Sentí con torturante claridad la tragedia del усією ясністю, болісною для мене, я відчув трагедію
into my trap. In a matter of seconds my mind swept across conejo: haber caído en mi trampa. En cuestión de
кроля, який потрапив у мою пастку. В ту ж мить мій
the most crucial moments of my own life, the many times segundos mi mente recorrió los momentos decisivos de mi розум пригадав найбільш вирішальні моменти мого
I had been the rabbit myself.
propia vida, las muchas veces que yo mismo había sido el життя — багато разів я сам був на його місці.
101
I looked at it, and it looked at me. The rabbit had backed
up against the side of the cage; it was almost curled up,
very quiet and motionless. We exchanged a somber
glance, and that glance, which I fancied to be of silent
despair, cemented a complete identification on my part.
conejo.
Lo miré y el conejo me miró. Se había arrinconado contra
un lado de la jaula; estaba casi enroscado, muy callado e
inmóvil. Cambiamos una mirada sombría, y esta mirada,
que supuse de silenciosa desesperanza, selló una
identificación competa por parte mía.
Я подивився на кроля, а він подивився на мене. Він
притулився спиною до стінки пастки і сидів так,
згорнувшись, дуже тихо і нерухомо. Ми обмінялися
похмурими поглядами, і той тихий відчай, який я
побачив в його очах, остаточно переконав мене в тому,
що я хочу зробити.
"The hell with it," I said loudly. "I won't kill anything.
-Al carajo -dije en voz alta-. No voy a matar nada. Ese
— До біса все це! — промовив я голосно. — Я нікого
That rabbit goes free."
conejo queda libre.
не вбиватиму. Кріль залишиться жити.
A profound emotion made me shiver. My arms trembled
Una profunda emoción me estremecía. Mis brazos
Моє емоційне збудження було таким сильним, що я
as I tried to grab the rabbit by the ears; it moved fast and I temblaban al tratar de asir al conejo por las orejas; se
почав труситися. Мої руки тремтіли, коли я спробував
missed. I again tried and fumbled once more. I became
movió aprisa y fallé. Hice un nuevo intento y volví a errar. витягнути кроля з пастки за вуха; але він швидко
desperate. I had the sensation of nausea and quickly kicked Me desesperé. Al borde de la náusea, patee rápidamente la рухався, і мені не вдалося його вхопити. Я спробував
the trap in order to smash it and let the rabbit go free. The trampa para romperla y liberar al conejo. La jaula resultó ще раз, і знову марно. Я був у відчаї. Мене почало
cage was unsuspectedly strong and did not break as I
insospechadamente fuerte y no se quebró como yo
нудити, тому я поспіхом штовхнув пастку ногою, щоб
thought it would. My despair mounted to an unbearable
esperaba. Mi desesperación creció convirtiéndose en una розламати її і звільнити кроля. Але вона виявилася на
feeling of anguish. Using all my strength, I stamped
angustia insoportable. Usando toda mi fuerza, pisotee la
диво міцною і не зламалася, як я на це сподівався. Мій
[/stomped] on the edge of the cage with my right foot. The esquina de la jaula con el pie derecho. Las varas crujieron розпач переріс у почуття нестерпної туги. З усієї сили
sticks cracked loudly. I pulled the rabbit out. I had a
con estruendo. Saqué el conejo. Tuve un alivio
я тупнув правою ногою по краю клітки. Дерев’яні
moment of relief, which was shattered to bits in the next
momentáneo, hecho trizas al instante siguiente. El conejo перегородки гучно тріснули, і я витягнув кроля. Я
instant. The rabbit hung limp in my hand. It was dead.
colgaba inerte de mi mano. Estaba muerto.
відчув полегшення, яке в ту ж саму мить було розбите
дощенту: кріль лежав, обм’яклий, у мене в руках —
він був мертвий.
I did not know what to do. I became preoccupied with
No supe qué hacer. Quise descubrir el motivo de su
Я не знав, що робити. Я хотів з’ясувати, яким чином
він загинув. Я повернувся до дона Хуана. Він дивився
finding out how it had died. I turned to don Juan. He was muerte. Me volví hacia don Juan. Él me miraba. Un
sentimiento de terror atravesó mi cuerpo en escalofrío.
на мене, і я відчув озноб у себе на спині.
staring at me. A feeling of terror sent a chill through my
body.
I sat down by some rocks. I had a terrible headache. Don Me senté junto a unas rocas. Tenía una jaqueca terrible.
Я сів біля якоїсь скелі. У мене був жахливий головний
Juan put his hand on my head and whispered in my ear
Don Juan me puso la mano en la cabeza y me susurró al
біль. Дон Хуан поклав свою руку мені на голову і
that I had to skin the rabbit and roast it before the twilight oído que debía desollar y asar al conejo antes de terminado прошепотів на вухо, що я маю зняти з кроля шкуру і
el crepúsculo.
запекти його на вогні до кінця сутінків.
was over.
Sentía náuseas. Él me habló con mucha paciencia, como
Мене нудило. Він розмовляв зі мною дуже терпляче,
I felt nauseated. He [/Don Juan] very patiently talked to
наче з дитиною. Він сказав, що сили, які керують
me as if he were talking to a child. He said that the powers dirigiéndose a un niño. Dijo que los poderes que guían a
that guided men or animals had led that particular rabbit to los hombres y a los animales habían llevado hacia mí ese людьми та тваринами, привели саме цього кроля до
conejo, en la misma forma, en que me llevarán a mi propia мене, так само, як коли-небудь вони приведуть мене
me, in the same way they will lead me to my own death.
до моєї смерті. Він сказав, що смерть кроля була
He said the rabbit's death had been a gift for me in exactly muerte. Dijo que la muerte del conejo era un regalo para
the same way my own death will be a gift for something or mí, exactamente como mi propia muerte será un regalo
подарунком для мне, так само, як моя смерть буде
someone else.
para algo o alguien más.
подарунком для чогось або когось іншого.
I was dizzy. The simple events of that day had crushed me. Me hallaba mareado. Los sencillos eventos de ese día me У мене запаморочилося в голові. Прості події цього
I tried to think that it was only a rabbit; I could not,
habían quebrantado. Intenté pensar que no era sino un
дня буквально розчавили мене. Я намагався
however, shake off the uncanny identification I had had
conejo; sin embargo, no podía sacudirme la misteriosa
переконати себе, що це був лише кріль, але ніяк не міг
with it.
identificación que había tenido con él.
позбутися відчуття нашої з ним моторошної
102
подібності.
Дон Хуан сказав, що я повинен з’їсти трохи
крільчатини, принаймні шматочок, щоб закріпити все
зроблене.
"I can't do that," I protested meekly.
-No puedo hacerlo -protesté débilmente.
— Я не можу цього зробити, — відмовився я
знесилено.
"We are dregs in the hands of those forces," he snapped at -Somos basuras en manos de esas fuerzas -me dijo,
— Ми — сміття в руках цих сил, — сказав він із
me. "So stop your self-importance and use this gift
brusco-. Conque deja de darte importancia y usa este
силою. — Тому відкинь своє почуття власної
properly."
regalo como se debe.
важливості і використай цей дарунок як належить.
I picked up the rabbit; it was warm.
Recogí el conejo; estaba caliente.
Я підняв кроля. Він був ще теплим.
Don Juan leaned over and whispered in my ear, "Your trap Don Juan se inclinó para susurrarme al oído: -Tu trampa
Дон Хуан схилився наді мною і прошепотів мені на
fue su última batalla sobre la tierra. Te lo dije: ya no tenía вухо:
was his last battle on earth. I told you, he had no more
time to roam in this marvelous desert."
más tiempo para corretear por este maravilloso desierto.
— Твоя пастка була його останньою битвою на землі.
Я ж казав тобі, що його мандри по цій чудовій пустелі
підійшли до кінця.
Don Juan said that I needed to eat some of its meat, if only Don Juan dijo que yo necesitaba comer de su carne,
a morsel, in order to validate my finding.
aunque fuera sólo un bocado, para validar mi hallazgo.
103
10. BECOMING ACCESSIBLE TO POWER
X. HACERSE ACCESIBLE AL PODER
10. СТАТИ ДОСТУПНИМ СИЛІ
Thursday, 17 August 1961
Jueves, agosto 17, 1961
Четвер, 17 серпня 1961 року
Як тільки я виліз з машини, то одразу почав
скаржитися дону Хуану, що погано себе почуваю.
— Сідай, сідай, — сказав він дуже лагідно і фактично
довів мене під руку до свого ґанку, а потім
посміхнувся і поплескав мене по спині.
Dos semanas antes, el 4 de agosto, don Juan, como había Двома тижнями раніше, 4 серпня, дон Хуан, за його
словами, змінив свою тактику відносно мене і
dicho, cambió de táctica conmigo y me permitió ingerir
дозволив мені ковтати пейот. Протягом найвищої
unos botones de peyote. Durante la parte álgida de mi
experiencia alucinatoria, jugué con un perro que vivía en стадії викликаних ним галюцинацій я грав із собакою,
la casa donde la sesión tuvo lugar. Don Juan interpretó mi який жив в домі, де проводилася пейотна церемонія.
Дон Хуан трактував мою взаємодію із собакою як
interacción con el perro como un evento muy especial.
дуже особливу подію. Він переконував мене, що в
Aseveró que en momentos de poder como el que yo viví
entonces, el mundo de los asuntos ordinarios no existía y миті сили, одну з яких я тоді пережив, світ
nada podía darse por hecho; que el perro no era en realidad повсякденних речей перестає існувати і нічого не
un perro sino la encarnación de Mescalito, el poder o
можна сприймати напевне, що собака насправді був не
deidad contenido en el peyote.
собакою, а втіленням Мескаліто — божественної сили,
яка живе в пейоті.
Los efectos posteriores de aquella experiencia fueron un
Наслідком мого першого досвіду вживання пейоту
sentido general de fatiga y melancolía, así como la
було почуття втоми та меланхолії, а також
incidencia de sueños y pesadillas excepcionalmente
надзвичайно яскраві і живі нічні кошмари.
vívidos.
"Where's your writing gear?" don Juan asked as I sat down -¿Dónde está tu equipo de escribir? -preguntó don Juan
— Де твоє приладдя для записів? — запитав дон Хуан,
on the porch.
cuando tomé asiento en el pórtico.
коли я сів на ганку.
I had left my notebooks in my car. Don Juan walked back Yo había dejado mis cuadernos en el coche. Don Juan fue Я залишив нотатник в машині. Дон Хуан пішов до
y sacó con cuidado mi portafolio y lo trajo a mi lado.
машини, обережно витягнув мій портфель і приніс
to the car and carefully pulled out my briefcase and
brought it to my side.
мені.
He asked if I usually carried my briefcase when I walked. I Preguntó si al caminar solía llevar mi portafolio. Dije que Він запитав, чи беру я зазвичай свій портфель із
said I did.
sí.
собою, коли ходжу пішки. Я відповів, що так.
"That's madness," he said. "I've told you never to carry
-Eso es una locura -repuso-. Te he dicho que cuando
— Це божевілля, — заявив він. — Я ж казав тобі
anything in your hands when you walk. Get a knapsack." camines no lleves nada en las manos. Consigue una
ніколи нічого не носити в руках під час ходи. Дістань
mochila.
собі рюкзак.
I laughed. The idea of carrying my notes in a knapsack
Reí. La idea de llevar mis notas en una mochila era
Я засміявся. Думка про те, щоб носити мої записи в
was ludicrous. I told him that ordinarily I wore a suit and a absurda. Le dije que por lo común usaba traje, y que una рюкзаку, видалася мені безглуздою. Зазвичай я носив
knapsack over a three-piece suit would be a preposterous mochila sobre un traje de tres piezas ofrecería un
костюм, і з рюкзаком, надягнутим на костюм трійку,
sight.
espectáculo risible.
мав би смішний вигляд.
"Put your coat on over the knapsack," he said. "It is better -Ponte el saco encima de la mochila -dijo él-. Mejor que la — Надягай піджак на рюкзак, — сказав дон Хуан. —
that people think you're a hunchback than to ruin your
gente te crea jorobado, y no que te arruines el cuerpo
Хай краще люди думають, що ти горбатий, ніж ти
body carrying all this around."
cargando todo esto.
будеш калічити своє тіло, носячи все це в руках.
As soon as I got out of my car I complained to don Juan
that I was not feeling well.
"Sit down, sit down," he said softly and almost led me by
the hand to his porch. He smiled and patted me on the
back.
Two weeks before [/earlier], on 4 August, don Juan, as he
had said, changed his tactics with me and allowed me to
ingest some peyote buttons. During the height of my
hallucinatory experience I played with a dog that lived in
the house where the peyote session took place. Don Juan
[told me he had] interpreted my interaction with the dog as
a very special event. He contended that at moments of
power, such as the one I had been living then [/during the
peyote session], the world of ordinary affairs did not exist
and nothing could be taken for granted, that the dog was
not really a dog but the incarnation of Mescalito, the
power or deity contained in peyote.
The post-effects of that experience were a general sense of
fatigue and melancholy, plus the incidence of
exceptionally vivid dreams and nightmares.
APENAS bajé del coche, me quejé con don Juan de no
sentirme bien.
-Siéntate, siéntate -dijo suavemente, y casi me llevó de la
mano a su pórtico. Sonrió y me palmeó la espalda.
104
He urged me to get out my notebook and write. He seemed Me instó a sacar mi libreta y escribir. Parecía esforzarse
to be making a deliberate effort to put me at ease.
deliberadamente por ponerme a mis anchas.
I complained again about the feeling of physical
discomfort and the strange sense of unhappiness I was
experiencing.
Don Juan laughed and said, "You're beginning to learn."
Volví a quejarme de la sensación de incomodidad física y
el extraño sentimiento de desdicha que experimentaba.
Don Juan río y dijo:
-Estás empezando a aprender.
We then had a long conversation. He said that Mescalito,
by allowing me to play with him, had pointed me out as a
"chosen man" and that, although he was baffled by the
omen because I was not an Indian, he was going to pass on
to me some secret knowledge. He said that he had had a
"benefactor" himself, who taught him how to become a
"man of knowledge".
I sensed that something dreadful was about to happen. The
revelation that I was his [/don Juan's] chosen man, plus the
unquestionable strangeness of his ways and the
devastating effect that peyote had had on me, [all] created
a state of unbearable apprehension and indecision. But don
Juan disregarded my feelings and recommended that I
should only think of the wonder of Mescalito playing with
me.
"Think about nothing else," he said. "The rest will come to
you of itself."
He stood up and patted me gently on the head and said in a
very soft voice, "I am going to teach you how to become a
warrior in the same manner I have taught you how to hunt.
I must warn you, though, [just as] learning how to hunt has
not made you into a hunter, nor would [/will simply]
learning how to become a warrior make you one."
Tuvimos entonces una larga conversación. Dijo que
Mescalito, al permitirme jugar con él, me había señalado
como un "escogido" y que don Juan, aunque el oráculo lo
desconcertaba porque yo no era indio, iba a pasarme
ciertos conocimientos secretos. Dijo que él mismo había
tenido un "benefactor" que le enseñó a convertirse en
"hombre de conocimiento".
Sentí que algo terrible estaba a punto de ocurrir. La
revelación de que yo era su escogido, junto con la
indudable rareza de sus modos y el efecto devastador que
el peyote había tenido sobre mí, creaban un estado de
aprensión e indecisión insoportables. Pero don Juan
desechó mis sentimientos, recomendándome pensar
únicamente en la maravilla de Mescalito jugando conmigo.
I experienced a sense of frustration, a physical discomfort
that bordered on anguish. I complained about the vivid
dreams and nightmares I was having. He [/Don Juan]
seemed to deliberate for a moment and sat down again.
Experimenté un sentimiento de frustración, una desazón
física que bordeaba en la angustia. Me quejé de los vívidos
sueños y pesadillas que tenía. Don Juan pareció deliberar
un momento y volvió asentarse.
"They're weird dreams," I said.
"You've always had weird dreams," he retorted.
"I'm telling you, this time they are truly more weird than
anything I've ever had."
"Don't concern yourself. They are only dreams. Like the
-Son sueños raros -dije.
-Siempre has tenido sueños raros -replicó.
-Le digo, esta vez son de veras más raros que cualesquiera
que haya tenido.
-No te preocupes. Sólo son sueños. Como los sueños de
-No pienses en nada más -dijo-. El resto te llegará solo.
Se puso en pie y me dio palmaditas en la cabeza y dijo con
voz muy suave: -Te voy a enseñar a hacerte guerrero del
mismo modo que te he enseñado a cazar. Pero te hago la
advertencia de que aprender a cazar no te ha hecho
cazador, ni el aprender a ser guerrero te hará guerrero.
Він наполіг, щоб я достав свій нотатник і почав
записувати — з його боку це була свідома спроба
заспокоїти мене.
Я знову поскаржився на почуття фізичного
дискомфорту та нещастя, які охопили мене.
Дон Хуан засміявся і відповів, що я нарешті починаю
вчитися.
Потім ми довго розмовляли. Він сказав, що,
дозволивши мені гратися із собою, Мескаліто вказав
на мене як на «обраного», і хоча цей знак спантеличив
його, тому що я не індіанець, він збирається передати
мені деяке таємниче знання. Він додав, що у нього
самого був «бенефактор», який навчив його, як стати
«людиною знання».
У мене з’явилося передчуття, що має статися щось
жахливе. Розмови про те, що я «обраний», незвичайне
ставлення дона Хуана до життя разом із тим
руйнівним ефектом, який справив на мене пейот — все
це занурило мене у стан нестерпного занепокоєння та
нерішучості. Але він не придав цьому ніякого
значення і порадив мені краще думати про
дивовижність того факту, що Мескаліто грав зі мною.
— Ні про що більше не думай, — сказав він. — Все
інше прийде до тебе саме собою.
Дон Хуан підвівся, погладив мене лагідно по голові і
дуже м’яко сказав:
— Я збираюсь вчити тебе бути воїном, так само, як я
вчив тебе полювати. Однак я повинен тебе
попередити, що так само, як засвоєння навичок
полювання не зробило з тебе мисливця, навчання
шляху воїна не зробить тебе ним.
Я відчував розчарування, мій стан фізичного
дискомфорту граничив з тугою. Я поскаржився, що
мене мучать нав’язливі сни та кошмари. Він, здається,
замислився на мить над моїми словами, а потім знову
сів.
— Останнім часом у мене дуже дивні сни, — сказав я.
— У тебе завжди були дивні сни, — відповів він.
— Кажу вам, цього разу вони дивніші, ніж будь-які
інші сни, які я коли-небудь бачив.
— Не зважай на них. Це просто сни. Як і у снах будь-
105
dreams of any ordinary dreamer, they don't have power.
So what's the use of worrying about them or talking about
them?"
"They bother me, don Juan. Isn't there something I can do
to stop them?"
"Nothing. Let them pass," he said. "Now it's time for you
to become accessible to power, and you are going to begin
by tackling dreaming."
The tone of voice he used when he said "dreaming" made
me think that he was using the word in a very particular
fashion. I was pondering about a proper question to ask
when he began to talk again.
cualquier soñador común y corriente, no tienen poder.
Conque ¿de qué sirve preocuparse por ellos o hablar de
ellos?
-Me molestan, don Juan. ¿No hay algo que pueda yo hacer
para detenerlos?
-Nada. Déjalos pasar -dijo-. Ya es tiempo de que te hagas
accesible al poder, y vas a comenzar abordando el soñar.
якої звичайної людини, в них немає сили. Тому не
варто через них турбуватися і розмовляти про це.
— Але вони непокоять мене. Невже не можна нічого
зробити, щоб їх позбутися?
— Нічого. Вони минуть самі собою, — відповів він. —
Настав час тобі ставати доступним для сили, і ми
почнемо з опанування сновидінням.
El tono con que dijo "soñar" me hizo pensar que usaba la Те, з яким тоном дон Хуан промовив слово
palabra en un sentido muy particular. Meditaba una
«сновидіння», навело мене на думку, що під ним він
pregunta pertinente cuando él habló de nuevo.
має на увазі щось дуже особливе. Я замислився над
доречним запитанням, щоб це з’ясувати, коли він
знову почав говорити.
"I've never told you about dreaming, because until now I -Nunca te he dicho del soñar, porque hasta ahora sólo me — Я ніколи не розповідав тобі про сновидіння,
was only concerned with teaching you how to be a
proponía enseñarte a ser cazador -dijo-. Un cazador no se оскільки дотепер я турбувався лише про те, щоб
hunter," he said. "A hunter is not concerned with the
ocupa de manipular poder; por eso sus sueños son sólo
навчити тебе бути мисливцем, — сказав він. —
manipulation of power, therefore his dreams are only
sueños. Pueden calarle hondo, pero no son soñar.
Мисливця не цікавлять маніпуляції з силою, тому його
dreams. They might be poignant but they are not
сни завжди залишаються лише снами. Вони можуть
dreaming.
бути дуже реалістичними, але вони не будуть
сновидіннями.
"A warrior, on the other hand, seeks power, and one of the "Un guerrero, en cambio, busca poder, y una de las
«Воїн, на відміну від мисливця, прагне сили, а
avenues to power is dreaming. You may say that the
avenidas al poder es el soñar. Puedes decir que la
сновидіння є одним зі шляхів, які ведуть до неї. Таким
difference between a hunter and a warrior is that a warrior diferencia entre un cazador y un guerrero es que el
чином, різниця між мисливцем і воїном полягає в
is on his way to power, while a hunter knows nothing or
guerrero va camino al poder, mientras el cazador no sabe тому, що воїн знаходиться в пошуках сили, тоді як
very little about it.
nada de él, o muy poco."
мисливець нічого, або майже нічого, про неї не знає.»
«Те, хто може бути воїном, а хто — лише мисливцем,
"La decisión de quién puede ser guerrero y quién puede
"The decision as to who can be a warrior and who can
вирішується не нами, а силами, які ведуть всіх людей.
only be a hunter is not up to us. That decision is in the
ser sólo cazador, no depende de nosotros. Esa decisión
Ось чому твої ігри з Мескаліто були таким важливим
está en el reino de los poderes que guían a los hombres.
realm of the powers that guide men. That's why your
Por eso tu juego con Mescalito fue una señal tan
знаком. Сили привели тебе до мене; вони привели тебе
playing with Mescalito was such an important omen.
на автобусну зупинку, пам’ятаєш? Якийсь клоун
Those forces guided you to me; they took you to that bus importante. Esas fuerzas te guiaron a mí; te llevaron a
підвів тебе до мене. Ідеальний знак: на тебе вказав
aquella terminal de autobuses, ¿recuerdas? Un payaso te
depot, remember? Some clown brought you to me. A
клоун. Тому я навчив тебе, як стати мисливцем. А
llevó a donde yo estaba. Un augurio perfecto: un payaso
perfect omen, a clown pointing you out. So, I taught you
dándome la señal. Así, te enseñé a ser cazador, y luego la потім був ще один ідеальний знак, коли Мескаліто
how to be a hunter. And then the other perfect omen,
otra señal perfecta: Mescalito en persona jugando contigo. грав із тобою. Розумієш, що я маю на увазі?»
Mescalito himself playing with you. See what I mean?"
¿Ves a qué me refiero?"
Su extraña lógica me avasallaba. Sus palabras creaban
Його химерна логіка здалася мені дуже гнітючою і
His weird logic was overwhelming. His words created
visions of myself succumbing to something awesome and visiones en las que yo sucumbía a algo tremendo y
нав’язливою: я наче був втягнутий у щось невідоме і
unknown, something which I had not bargained for, and
desconocido, algo que yo no buscaba y cuya existencia no жахаюче, в дещо, на що я зовсім не погоджувався, і
había concebido ni en mis fantasías más desbordantes.
про існування чого я не здогадувався навіть у самих
which I had not conceived existed, even in my wildest
fantasies.
диких своїх фантазіях.
"What do you propose I should do?" I asked.
-¿Qué propone usted que haga? -pregunté.
— І що ви пропонуєте мені робити? — запитав я.
"Become accessible to power; tackle your dreams," he
-Hacerte accesible al poder; abordar tus sueños -repuso-. — Стати доступним для сили, опанувати свої сни, —
106
Los llamas sueños porque no tienes poder. Un guerrero,
siendo un hombre que busca poder, no los llama sueños,
los llama realidades.
-¿Quiere usted decir que el guerrero toma sus sueños como
si fueran realidad?
"He doesn't take anything as being anything else. What
-No toma nada como si fuera ninguna otra cosa. Lo que tú
you call dreams are real for a warrior. You must
llamas sueños son realidades para un guerrero. Debes
understand that a warrior is not a fool. A warrior is an
entender que un guerrero no es ningún tonto. Un guerrero
immaculate hunter who hunts power; he's not drunk, or
es un cazador inmaculado que anda a caza de poder; no
crazed, and he has neither the time nor the disposition to
está borracho, ni loco, y no tiene tiempo ni humor para
bluff, or to lie to himself, or to make a wrong move. The fanfarronear, ni para mentirse a sí mismo, ni para
stakes are too high for that. The stakes are his trimmed
equivocarse en la jugada. La apuesta es demasiado alta. Lo
orderly life which he has taken so long to tighten and
que pone en la mesa es su vida dura y ordenada, que tanto
perfect. He is not going to throw that away by making
tiempo le llevó perfeccionar. No va a desperdiciar todo eso
some stupid miscalculation, by taking something for being por un estúpido error de cálculo, o por tomar una cosa por
something else.
lo que no es.
відповів він. — Ти називаєш їх снами, тому що у тебе
немає сили. Воїн, як людина, яка прагне сили, називає
їх не снами, а реальністю.
— Ви маєте на увазі, що він ставиться до них, як до
реальності?
— Ні, він не ставиться до будь-чого так, наче це щось
інше. Те, що ти називаєш снами, для воїна —
реальність. Ти маєш зрозуміти, що воїн — не дурень.
Воїн — це бездоганний мисливець, який полює на
силу. Він не сп’янілий і не божевільний, у нього немає
ані часу, ані схильності блефувати, або брехати
самому собі, або робити невірні рухи — ставки
занадто високі для цього. На кону його підібране,
позбавлене всього зайвого життя, яке він так довго
підтягував і доводив до досконалості. Він не
збирається його втрачати, роблячи якийсь дурний
прорахунок, ставлячись до будь-чого так, наче це щось
інше.
"Dreaming is real for a warrior because in it he can act
"El soñar es real para un guerrero porque allí puede actuar «Сновидіння реальне для воїна, тому що в ньому він
deliberately, he can choose and reject, he can select from a con deliberación, puede escoger y rechazar; puede elegir, може діяти свідомо, він може приймати рішення,
variety of items those which lead to power, and then he
entre una variedad de cosas, aquellas que llevan al poder, y обирати серед безлічі речей ті, які приведуть його до
can manipulate them and use them, while in an ordinary
luego puede manejarlas y usarlas, mientras que en un
сили, і використовувати їх, тоді як у звичайному сні
sueño común y corriente no puede actuar con
dream he cannot act deliberately."
він не може діяти свідомо.»
deliberación."
"Do you mean then, don Juan, that dreaming is real?"
-¿Quiere usted decir entonces, don Juan, que el soñar es
— Доне Хуане, ви хочете сказати, що сновидіння є
real?
реальністю?
"Of course it is real."
-Claro que es real.
— Звичайно, воно реальне.
"As real as what we are doing now?"
-¿Tan real como lo que estamos haciendo ahora?
— Так само реальне, як і те, що ми робимо зараз?
"If you want to compare things, I can say that it is perhaps -Si se trata de hacer comparaciones, yo diría que a lo
— Якщо вже ти хочеш порівнювати, то можна сказати,
more real. In dreaming you have power; you can change
mejor es más real. En el soñar tienes poder; puedes
що воно навіть більш реальне. У сновидінні в тебе є
things; you may find out countless concealed facts; you
cambiar las cosas; puedes descubrir incontables hechos
сила: ти можеш змінювати речі, з’ясовувати незліченні
can control whatever you want."
ocultos; puedes controlar lo que quieras.
приховані факти, контролювати будь-що.
Don Juan's premises always had appealed to me at a
Las premisas de don Juan siempre me resultaban atractivas Думки, які викладав дон Хуан, завжди знаходили в
certain level. I could easily understand his liking the idea a cierto nivel. Yo comprendía fácilmente su gusto por la
мені певний відгук. Не складно було зрозуміти, чим
that one could do anything in dreams, but I could not take idea de que uno podía hacer cualquier cosa en los sueños, йому подобається ідея про те, що людина здатна
him seriously. The jump was too great.
pero no me era posible tomarlo en serio. El salto era
робити уві сні все, що завгодно, але я просто не міг
demasiado grande.
сприйняти цю ідею серйозно. Різниця в нашому
світосприйнятті була занадто великою.
We looked at each other for a moment. His statements
Nos miramos un momento. Sus aseveraciones eran locas, Якусь мить ми дивилось один на одного. Його
were [/seemed] insane and yet he was, to the best of my
y sin embargo, hasta donde yo sabía, él era uno de los
твердження були божевільними, і все ж, наскільки
knowledge, one of the most level-headed men I had ever hombres más cuerdos que yo había conocido.
мені було відомо, він був найбільш врівноваженою
met.
людиною, яку я коли-небудь зустрічав.
replied. "You call them dreams because you have no
power. A warrior, being a man who seeks power, doesn't
call them dreams, he calls them real."
"You mean he takes his dreams as being reality?"
107
Le dije que no podía creerlo capaz de tomar sus sueños por
realidades. Él río chasqueando la lengua, como si
conociese la magnitud de mi posición insostenible; luego
se levantó sin decir palabra y entró en la casa.
Quedé sentado largo rato, en un estado de estupor, hasta
que don Juan me llamó a la parte trasera de su casa. Había
preparado atole de maíz, y me dio un cuenco.
Le pregunté por las horas de vigilia. Quería saber si daba a
ese tiempo un nombre en particular. Pero él no
comprendió o no quiso responder.
Я сказав йому, що не можу повірити, що він дійсно
вважає свої сни реальністю. Він тихенько засміявся,
наче розуміючи слабкість моєї позиції, а потім встав і,
не говорячи ні слова, увійшов у будинок.
Довгий час я сидів, заціпенілий, аж доки дон Хуан не
покликав мене з дальньої частини будинку. Він зварив
трохи кукурудзяної каші і простягнув мені миску.
Я запитав його про той час, коли людина не спить — я
хотів знати, чи має він для нього якусь спеціальну
назву. Але він мене не зрозумів, або не схотів
відповідати.
"What do you call this, what we're doing now?" I asked,
-¿Cómo llama usted a lo que estamos haciendo ahora? — Як ви називаєте це, те, що ми зараз робимо? —
meaning that what we were doing was reality as opposed pregunté, queriendo decir que lo que estábamos haciendo запитав я, маючи на увазі, що те, що ми робимо, було
to dreams.
era realidad, en contraposición con los sueños.
реальністю, на відміну від снів.
"I call it eating," he said and contained his laughter.
-Yo lo llamo comer -dijo, conteniendo la risa.
— Я називаю це їжею, — відповів він, стримуючи
сміх.
-Yo lo llamo realidad -dije-. Porque nuestro comer está
— Я називаю це реальністю, — сказав я, — тому що
"I call it reality," I said. "Because our eating is actually
taking place."
verdaderamente teniendo lugar.
той факт, що ми їмо, насправді має місце бути.
"Dreaming also takes place," he replied, giggling. "And so -El soñar también tiene lugar -repuso con una risita-. Y lo — Сновидіння також має місце бути, — відмовив він,
does hunting, walking, laughing."
mismo el cazar, el caminar, el reír.
хихикаючи. — Так само, як полювання, ходіння або
сміх.
I did not persist in arguing. I could not, however, even if I No insistí en la discusión, a pesar de que ni estirándome
Я не хотів сперечатися. Але й не міг, навіть
stretched myself beyond my limits, accept his premise. He más allá de mis limites me era posible aceptar su
докладаючи всіх можливих зусиль, прийняти цю його
seemed to be delighted with my despair.
planteamiento. Él parecía deleitarse con mi desesperación. ідею. Дон Хуан, здавалось, був у захваті від мого
стану розпачу.
Як тільки ми закінчили їсти, він заявив, що ми
As soon as we had finished eating he casually stated that Apenas terminamos de comer, dijo como al acaso que
we were going to go for a hike, but [that] we were not
íbamos a salir de excursión, pero no recorreríamos el
збираємося на прогулянку, але не будемо мандрувати
desierto como habíamos hecho antes.
going to roam in the desert in the manner we had done
по пустелі, як ми робили це раніше.
before.
"It's different this time," he said. "From now on we're
-Esta vez será distinto -dijo-. De ahora en adelante vamos — Цього разу все інакше, — сказав він. — Відтепер
going to places of power; you're going to learn how to
a ir a sitios de poder; vas a aprender a ponerte al alcance
ми відвідуватимемо місця сили — ти вчитимешся
make yourself accessible to power."
del poder.
ставати доступним для сили.
I again expressed my turmoil. I said I was not qualified for Expresé nuevamente mi conflicto. Dije no estar calificado Я знову висловив своє занепокоєння, сказавши, що я
that endeavor.
para tal empresa.
недостатньо компетентний для такого роду діяльності.
"Come on, you're indulging in silly fears," he said in a low -Vamos, te estás entregando a miedos tontos -dijo él en
— Облиш, ти індульгуєш у своїх дурних страхах, —
voice, patting me on the back and smiling benevolently.
voz baja, dándome palmadas en la espalda y sonriendo con сказав він низьким голосом, похлопав мене по спині і
"I've been catering to your hunter's spirit. You like to roam benevolencia-. He estado alimentando tu espíritu de
доброзичливо посміхнувся. — Я намагався догодити
with me in this beautiful desert. It's too late for you to
cazador. Te gusta dar vueltas conmigo por este hermoso
твоєму мисливському духу. Ти любиш блукати зі
quit."
desierto. Es demasiado tarde para volverte atrás.
мною по цій прекрасній пустелі. Тому вже пізно
відмовлятися.
He began to walk into the desert chaparral. He signaled me Echó a andar para adentrarse en el chaparral. Con la
Він рушив у пустельний чапараль і зробив знак
with his head to follow him. I could have walked to my car cabeza me hizo gesto de seguirlo. Yo habría podido ir a mi головою, щоб я йшов за ним. Я міг би сісти в машину і
I told him that I could not believe he took his dreams to be
reality. He chuckled as if he knew the magnitude of my
untenable position, then he stood up without saying a word
and walked inside his house.
I sat for a long time in a state of stupor until he called me
to the back of his house. He had made some corn gruel and
handed me a bowl.
I asked him about the time when one was awake. I wanted
to know if he called it anything in particular. But he did
not understand or did not want to answer.
108
and left, except that I liked to roam in that beautiful desert
with him. I liked the sensation, which I experienced only
in his company, that this was indeed an awesome,
mysterious, yet beautiful world. As he said, I was hooked.
Don Juan led me to the hills towards the east. It was a long
hike. It was a hot day; the heat, however, which ordinarily
would have been unbearable to me, was somehow
unnoticeable.
We walked for quite a distance into a canyon until don
Juan came to a halt and sat down in the shade of some
boulders. I took some crackers out of my knapsack but he
told me not to bother with them.
He said that I should sit in a prominent place. He pointed
to a single almost round boulder ten or fifteen feet away
and helped me climb to the top. I thought he was also
going to sit there, but instead he just climbed part of the
way in order to hand me some pieces of dry meat. He told
me with a deadly serious expression that it was power
meat and should be chewed very slowly and should not be
mixed with any other food. He then walked back to the
shaded area and sat down with his back against a rock. He
seemed relaxed, almost sleepy. He remained in the same
position until I had finished eating. Then he sat up straight
and tilted his head to the right. He seemed to be listening
attentively. He glanced at me two or three times, stood up
abruptly, and began to scan the surroundings with his eyes,
the way a hunter would do. I automatically froze on the
spot and only moved my eyes in order to follow his
movements. Very carefully he stepped behind some rocks,
as if he were expecting game to come into the area where
we were. I realized then that we were in a round covelike
bend in the dry water canyon, surrounded by sandstone
boulders.
Don Juan suddenly came out from behind the rocks and
smiled at me. He stretched his arms, yawned, and walked
towards the boulder where I was. I relaxed my tense
position and sat down.
"What happened?" I asked in a whisper.
He answered me, yelling, that there was nothing around
coche y marcharme, pero me gustaba andar con él por ese
hermoso desierto. Me gustaba la sensación, experimentada
sólo en su compañía, de que éste era en verdad un mundo
tremendo y misterioso, pero bello. Como él decía, me
hallaba enganchado.
Don Juan me condujo a los cerros hacia el este. Fue una
larga caminata. El día era cálido; sin embargo, el calor,
que de ordinario me habría parecido insoportable, pasaba
desapercibido de alguna manera.
Nos adentramos bastante en una cañada, hasta que don
Juan hizo un alto y tomó asiento a la sombra de unos
peñascos. Yo saqué de mi mochila unas galletas, pero me
dijo que no perdiera mi tiempo en eso.
Dijo que debía sentarme en un sitio prominente. Señaló un
peñasco aislado, casi redondo, a tres o cuatro metros de
distancia, y me ayudó a trepar a la cima. Pensé que.
también él se sentaría allí, pero escaló sólo parte del
camino para darme unos trozos de carne seca. Me dijo, con
una expresión mortalmente seria, que era carne de poder y
debía mascarse muy despacio y no había que mezclarla
con otra comida. Luego regresó a la zona sombreada y
tomó asiento con la espalda contra una roca. Parecía
relajado, casi soñoliento. Permaneció en la misma postura
hasta que hube acabado de comer. Entonces enderezó la
espalda e inclinó la cabeza a la derecha. Parecía escuchar
con atención. Me miró dos o tres veces, se puso en pie
abruptamente y empezó a recorrer el entorno con los ojos,
como haría un cazador. Automáticamente me congelé en
mi sitio; sólo movía los ojos para seguir sus movimientos.
Con mucho cuidado se metió detrás de unas rocas, como si
esperara que llegasen presas al área donde nos hallábamos.
Advertí entonces que estábamos en un recodo redondo, a
manera de ensenada en la cañada seca, rodeado por
peñascos de piedra arenisca.
поїхати, але мені справді подобалося блукати з ним по
цій прекрасній пустелі. Мені подобалося відчуття, яке
виникало тільки в його компанії, коли цей світ дійсно
ставав для мене захоплюючим, загадковим і
прекрасним. Як сказав дон Хуан, я був на гачку.
Ми рухались у напрямку пагорбів на сході. Це була
довга прогулянка. День був спекотливим, але я не
помічав спеки, яка зазвичай була для мене
нестерпною.
Ми достатньо довго йшли по каньйону, коли нарешті
дон Хуан зупинився і сів в тіні якихось валунів. Я
достав трохи печива зі свого рюкзака, але він наказав
мені поки його не їсти.
Він сказав, що я повинен сісти на видному місці, і
вказав на окремо розташований, практично круглий
валун в десяти або п’ятнадцяти футах від нас; він
допоміг мені залізти на нього. Я думав, він теж
збирається сидіти на цьому камені, але він лише
наполовину вліз на нього і простягнув мені декілька
шматків сушеного м’яса. Дуже серйозним тоном дон
Хуан пояснив, що це — м’ясо сили, і що його треба
жувати дуже повільно і не змішувати ні з якою іншою
їжею. Після цього він повернувся у затінок і сів там,
притулившись спиною до валунів — він виглядав
дуже розслабленим, навіть заспаним. Дон Хуан сидів
так, доки я не закінчив їсти. Потім він випрямив спину
і нахилив голову направо. Здається, він дуже уважно
прислухався до чогось. Він два-три рази уважно
подивився на мене, потім несподівано підвівся і почав
сканувати поглядом оточуючу місцевість, так, як це
роблять мисливці. Я завмер на своєму місці і слідкував
очима за його рухами. Дуже обережно він зайшов за
якусь скелю, наче очікував на появу дичини. Тільки
зараз я помітив, що ми розташувалися в ізольованому
рукаві водного каньйону, посеред великих піщаних
брил.
Repentinamente, don Juan dejó la protección de las rocas y Раптом дон Хуан вийшов з-поза скелі, за якою він був,
me sonrió. Estiró los brazos, bostezó y fue hacia el
і посміхнувся мені. Він потягнувся, позіхнув, підійшов
peñasco donde me encontraba. Relajé mi tensa posición y до валуна, на якому я сидів. Я змінив свою напружену
torné asiento.
позу і розслабився.
-¿Qué pasó? -pregunté en un susurro.
— Що сталося? — запитав я пошепки.
Él me respondió, gritando, que no había por allí nada de
Він прокричав, що там немає нічого, через що було б
109
there to worry about.
I felt an immediate jolt in my stomach. His answer was
inappropriate and it was inconceivable to me that he would
yell, unless he had a specific reason for it.
qué preocuparse.
Sentí de inmediato una sacudida en el estómago. La
respuesta estaba fuera de lugar, y me resultaba
inconcebible que hablase a gritos sin tener una razón
específica para ello.
I began to slide down from the boulder, but he yelled that I Empecé a deslizarme hacia tierra, pero él gritó que debía
should stay there a while longer.
quedarme allí un rato más.
варто турбуватися.
Я відчув поштовх у себе в животі. Його відповідь була
абсолютно недоречною і я не міг збагнути, навіщо він
кричить, якщо для цього немає конкретної причини.
Я почав був злазити з брили, на якій сидів, але він
крикнув мені, що я повинен ще деякий час залишатися
на ній.
— Що ви робите? — запитав я його.
Він сів і сховався між двох каменів у підніжжя валуна,
на якому я розташувався, а потім дуже гучним
голосом сказав, що просто оглядався навколо, тому що
йому здалося, що він щось чув.
Я запитав, чи чув він якусь велику тварину. Він
приклав руки до вух і закричав, що він нічого не чує, і
я повинен кричати. Я зніяковів, але він гучним
голосом спонукав мене говорити. Я закричав, що хочу
знати, що відбувається, на що він прокричав у
відповідь, що за скелею, за яку він заходив, насправді
нічого не було. Потім він запитав, чи не помічаю я
нічого дивного зі свого місця. Я сказав, що ні, і він
попросив мене змалювати місцевість на південь від
нас.
Деякий час ми так кричали, аж поки він не зробив знак
злазити. Я підійшов до нього, і він прошепотів мені на
вухо, що кричати було необхідно для того, щоб
показати свою присутність, адже я повинен зробити
себе доступним для сили, яка мешкає в цій водяній
дірі.
Я огледівся, але не побачив ніякої водяної діри. Дон
Хуан сказав, що ми стоїмо в ній.
— Тут є вода, — прошепотів він, — а також сила. Тут
мешкає дух, і нам потрібно його виманити; можливо
він прийде по тебе.
Я хотів розпитати його про цього духа, але він наполіг,
щоб ми зберігали тишу. Він порадив мені повністю
завмерти і не дозволяти ані шурхоту, ані найменшому
руху видавати нашу присутність.
"What are you doing?" I asked.
He sat down and concealed himself between two rocks at
the base of the boulder where I was, and then he said in a
very loud voice that he had only been looking around
because he thought he had heard something.
I asked if he had heard a large animal. He put his hand to
his ear and yelled that he was unable to hear me and that I
should shout my words. I felt ill at ease yelling, but he
urged me in a loud voice to speak up. I shouted that I
wanted to know what was going on, and he shouted back
that there was really nothing around there. He yelled,
asking if I could see anything unusual from the top of the
boulder. I said no, and he asked me to describe to him the
terrain towards the south.
-¿Qué hace usted? -pregunté.
Sentándose, se ocultó entre dos rocas al pie del peñasco
donde yo estaba, y luego dijo, en voz muy alta, que sólo
había estado cerciorándose porque le pareció haber oído
un ruido.
Pregunté si había oído a algún animal grande. Se llevó la
mano a la oreja y gritó que no me oía y que yo debía
gritar. a mi vez. Me sentía incómodo vociferando, pero él
me instó, en voz alta, a hablar fuerte. Grité que quería
saber qué ocurría, y él respondió de igual manera que de
verdad no había nada por allí. Preguntó si veía yo algo
fuera de lo común desde la cima del peñasco. Dije que no,
y me pidió describirle el terreno hacia el sur.
We shouted back and forth for a while and then he
signaled me to come down. I joined him and he whispered
in my ear that the yelling was necessary to make our
presence known, because I had to make myself accessible
to the power of that specific water hole.
Conversamos a gritos durante un rato, y luego me hizo
seña de bajar. Cuando estuve a su lado, me susurró al oído
que los gritos eran necesarios para dar a conocer nuestra
presencia, pues yo tenía que hacerme accesible al poder de
ese ojo de agua específico.
I looked around but [I] could not see the water hole. He
pointed [out] that we were standing on it.
"There's water here," he said in a whisper, "and also
power. There's a spirit here and we have to lure it out;
perhaps it will come after you."
I wanted to know more about the alleged spirit, but he
insisted on total silence. He advised me to stay perfectly
still and not let out a whisper or make the slightest
movement to betray our presence.
Miré en torno, pero no vi el ojo de agua. Don Juan indicó
que estábamos parados sobre él.
-Aquí hay agua -dijo en un susurro- y también poder. Aquí
hay un espíritu y tenemos que sonsacarlo; a lo mejor viene
tras de ti.
Quise más información acerca del supuesto espíritu, pero
don Juan insistió en el silencio total. Me aconsejó
permanecer absolutamente quieto, sin dejar escapar un
susurro ni hacer el menor movimiento que traicionara
nuestra presencia.
Al parecer, le era fácil pasar horas enteras en completa
Йому, очевидно, було нескладно годинами залишатися
inmovilidad; para mí, sin embargo, resultaba una tortura. повністю нерухомим, тоді як для мене це було
Se me durmieron las piernas, la espalda me dolía, y la
справжньою мукою: мої ноги, плечі та шия затекли і
Apparently it was easy for him to remain in complete
immobility for hours; for me, however, it was sheer
torture. My legs fell asleep, my back ached, and tension
110
As I was trying to stretch my legs I realized the
inconceivable easiness with which don Juan had jumped
up after hours of immobility. It took quite some time for
my muscles to regain the elasticity needed for walking.
tensión aumentaba en torno a mi cuello y mis hombros.
Tenía todo el cuerpo frío e insensible. Me hallaba en gran
incomodidad cuando don Juan finalmente se puso de pie.
Simplemente se incorporó de un salto y me tendió la mano
para ayudarme a levantarme.
Al tratar de estirar las piernas, tomé conciencia de la
facilidad inconcebible con que don Juan se puso en pie
tras horas de inmovilidad. Mis músculos tardaron un buen
rato en recobrar la elasticidad necesaria para caminar.
Don Juan headed back for the house. He walked extremely
slowly. He set up a length of three paces as the distance I
should observe in following him. He meandered around
the regular route and crossed it four or five times in
different directions; when he [/we] finally arrived at his
house it was late afternoon.
Don Juan emprendió el regreso a la casa. Caminaba con
extrema lentitud. Marcó un largo de tres pasos como la
distancia a la cual yo debía seguirlo. Dio rodeos en torno a
la ruta de costumbre y la cruzó cuatro o cinco veces en
distintas direcciones; cuando por fin llegamos a su casa, la
tarde declinaba.
I tried to question him about the events of the day. He
explained that talking was unnecessary. For the time
being, I had to refrain from asking questions until we were
in a place of power.
I was dying to know what he meant by that and tried to
whisper a question, but he reminded me, with a cold
severe look, that he meant business.
We sat on his porch for hours. I worked on my notes.
From time to time he handed me a piece of dry meat;
finally it was too dark to write. I tried to think about the
new developments, but some part of myself refused to and
I fell asleep.
Traté de interrogarlo sobre los eventos del día. Explicó que
hablar era innecesario. Por el momento, debía abstenerse
de hacer preguntas hasta que estuviésemos en un sitio de
poder.
Me moría por saber a qué se refería e intenté susurrar una
pregunta, pero él me recordó, con una mirada fría y severa,
que hablaba en serio.
Estuvimos horas sentados en su pórtico. Yo trabajaba en
mis notas. De tiempo en tiempo, él me daba un trozo de
carne seca; finalmente, la penumbra se adensó demasiado
para escribir. Traté de pensar en los acontecimientos del
día, pero alguna parte de mí mismo rehusó hacerlo y me
quedé dormido.
почала боліти спина. Все мої тіло заніміло і стало
холодним. Мені стало дуже незручно залишатися
нерухомим, коли дон Хуан нарешті підвівся. Точніше,
він просто підскочив і простягнув мені руку, щоб
допомогти встати.
Розминаючи свої ноги, я почав усвідомлювати, з якою
незбагненною легкістю дону Хуану вдалося
підстрибнути після декількох годин нерухомості —
мені знадобилося немало часу, щоб мої м’язи знову
стали достатньо еластичними для ходіння.
Дон Хуан попрямував назад до будинку. Він йшов
дуже повільно. Мені він наказав іти слідом,
зберігаючи відстань у три кроки. Він петляв навколо
звичного шляху і чотири або п’ять разів перетинав
його у різних напрямках. Коли ми нарешті
повернулися до його будинку, вже було далеко за
південь.
Я спробував розпитати його про події цього дня, але
він сказав, що в розмовах немає необхідності і поки
що, доки ми знаходимося на місці сили, мені треба
стриматися від розпитувань.
Я згорав від цікавості, що саме він мав на увазі, тому
спробував пошепки поставити йому запитання. Але
він відповів мені з суворим поглядом, що не шуткує.
Ми декілька годин сиділи на ганку, і я працював зі
своїми записами. Час від часу дон Хуан давав мені
шматочок сушеного м’яса. Зрештою, стало занадто
темно для того, щоб писати. Я спробував обміркувати
мої нові досягнення, але якась частина мене
відмовлялася це робити, і я заснув.
Saturday, 19 August 1961
Sábado, agosto 19, 1961
Субота, 19 серпня 1961 року
Yesterday morning don Juan and I drove to town and ate
breakfast at a restaurant. He advised me not to change my
eating habits too drastically.
"Your body is not used to power meat," he said. "You'd
get sick if you didn't eat your food."
He himself ate heartily. When I joked about it he simply
said, "My body likes everything."
Ayer en la mañana, don Juan y yo fuimos al pueblo y
desayunamos en una fonda. Él me aconsejó no cambiar
demasiado drásticamente mis hábitos alimenticios.
-Tu cuerpo no está acostumbrado a la carne de poder -dijo. Te enfermarías si no comieras tu comida.
Él mismo comió con gran apetito. Cuando hice una broma
al respecto, se limitó a decir: -A mi cuerpo le gusta todo.
built up around my neck and shoulders. My entire body
became numb and cold. I was in great discomfort when
don Juan finally stood up. He just sprang to his feet and
extended his hand to me to help me stand up.
Around noon we hiked back to the water canyon. We
Вчора вранці ми з доном Хуаном їздили в місто, щоб
поснідати в ресторані. Він порадив мені не змінювати
занадто різко мої харчові звички.
— Твоє тіло не звикло до м’яса сили, — сказав він, —
Ти захворієш, якщо не їстимеш звичної для тебе їжі.
Сам він їв з великим апетитом. Коли я пожартував з
цього приводу він відповів просто:
— Моє тіло любить все.
A eso del mediodía regresamos a la cañada. Procedimos a Близько опівдня ми знову повернулися до водяного
111
proceeded to make ourselves noticeable to the spirit by
"noisy talk" and by a forced silence which lasted hours.
darnos a notar al espíritu por medio de "conversación a
viva voz" y de un silencio forzado que duró horas.
When we left the place, instead of heading back to the
house, don Juan took off in the direction of the mountains.
We reached some mild slopes first and then we climbed to
the top of some high hills. There don Juan picked out a
spot to rest in the open unshaded area. He told me that we
had to wait until dusk and that I should conduct myself in
the most natural fashion, which included asking all the
questions I wanted.
Cuando dejamos el lugar, en vez de dirigirse a la casa, don
Juan echó a andar en dirección de las montañas. Llegamos
primero a unas cuestas suaves, y luego trepamos a la cima
de unos cerros altos. Allí, eligió un sitio para descansar en
el área abierta, sin sombra. Me dijo que debíamos esperar
hasta el crepúsculo y que me condujera en la forma más
natural posible, lo cual incluía preguntar cuanto quisiera.
"I know that the spirit is out there lurking," he said in a
very low voice.
"Where?"
"Out there, in the bushes."
"What kind of spirit is it?"
He looked at me with a quizzical expression and retorted,
"How many kinds are there?"
We both laughed. I was asking questions out of
nervousness.
"It'll come out at dusk," he said. "We just have to wait."
-Sé que el espíritu anda por ahí, al acecho -dijo en voz
muy baja.
-¿Dónde?
-Ahí, en los matorrales.
-¿Qué clase de espíritu es?
Me miró con expresión intrigada y repuso: -¿Cuántas
clases hay?
Ambos reímos. Yo hacía preguntas por puro nerviosismo.
I remained quiet. I had run out of questions.
"This is the time when we must keep on talking," he said.
-Saldrá a la puesta del sol -dijo-. Nomás tenemos que
esperar.
Permanecí en silencio. Me había quedado sin preguntas.
-Ahora es cuando hay que seguir hablando -dijo-.
"The human voice attracts spirits. There's one lurking out
there now. We are making ourselves available to it, so
keep on talking."
I experienced an idiotic sense of vacuity. I could not think
of anything to say. He laughed and patted me on the back.
La voz humana atrae a los espíritus. Hay uno ahí
acechando en estos momentos. Nos estamos poniendo a su
alcance, así que sigue hablando.
Experimenté un sentido idiota de vacuidad. No se me
ocurría nada que decir. Don Juan rió y me palmeó la
espalda.
"You're truly a pill," he said. "When you have to talk, you -Eres todo un caso -dijo-. Cuando tienes que hablar,
lose your tongue. Come on, beat your gums."
pierdes la lengua. Anda, dale a las encías.
He made a hilarious gesture of beating his gums together,
opening and closing his mouth with great speed.
"There are certain things we will talk about from now on
only at places of power," he went on. "I have brought you
here, because this is your first trial. This is a place of
power, and here we can talk only about power."
Hizo un gesto hilarante de entrechocar las encías,
abriendo y cerrando la boca a gran velocidad.
-Hay ciertas cosas de las que sólo hablaremos, de hoy en
adelante, en sitios de poder -prosiguió-. Te he traído aquí
porque ésta es tu primera prueba. Éste es un sitio de poder,
y aquí sólo podemos hablar de poder.
каньйону і продовжили робити себе помітними для
духа за допомогою «голосної розмови» та навмисної
тиші, яка тривала годинами.
Коли ми закінчили, дон Хуан, замість того, щоб
вертатися додому, рушив у напрямку гір. Спочатку ми
перетнули місцевість з невеличкими косогорами, а
потім почали підніматися на верхів’я якихось високих
пагорбів. Там дон Хуан обрав відкрите незатінене
місце для відпочинку. Він сказав мені, що ми
чекатимемо сутінків, а доти я повинен поводити себе
якомога природніше, зокрема, запитувати його про
все, що завгодно.
— Я знаю що дух ховається десь там, — сказав він
дуже низьким голосом.
— Де?
— Там, в кущах.
— А який саме це дух?
Він глянув на мене глузливо і відмовив:
— А якими вони бувають?
Ми обидва розсміялися. Я ставив йому запитання
через те, що почувався знервованим.
— Він з’явиться, коли почне сутеніти, — сказав дон
Хуан. — Нам просто треба почекати.
Я мовчав. У мене закінчилися запитання.
— Зараз саме той час, коли ми повинні розмовляти, —
сказав він.
— Людський голос приваблює духів. Один з них
ховається зараз там. Ми маємо зробити себе
доступними для нього, тому продовжуй говорити.
Я впав у ідіотичний стан ступору думок. Я не міг
придумати, що сказати. Дон Хуан засміявся і похлопав
мене по спині.
— Ну що за людина, — заявив він. — Коли треба
говорити, ти наче язик ковтаєш. Нуж-бо, поляпай
губами.
Він дуже кумедно зобразив, як треба ляпати губами,
відкриваючи та закриваючи рот з великою швидкістю.
— Відтепер про деякі речі ми будемо розмовляти
лише на місцях сили, — продовжив він говорити. — Я
привів тебе сюди, тому що сьогодні твоя перша
спроба. Це — місце сили, тому тут ми можемо
розмовляти лише про силу.
112
"I really don't know what power is," I said.
"Power is something a warrior deals with," he said. "At
first it's an incredible, far-fetched affair; it is hard to even
think about it. This is what's happening to you now. Then
power becomes a serious matter; one may not have it, or
one may not even fully realize that it exists, yet one knows
that something is there, something which was not
noticeable before. Next power is manifested as something
uncontrollable that comes to oneself. It is not possible for
me to say how it comes or what it really is. It is nothing
and yet it makes marvels appear before your very eyes.
And finally power is something in oneself, something that
controls one's acts and yet obeys one's command."
-Yo en realidad no sé lo que es el poder -dije.
-El poder es algo con lo cual un guerrero se las ve -repuso. Al principio es un asunto increíble, traído a la mala; hasta
pensar en el poder es difícil. Eso es lo que te está pasando
ahora. Luego, el poder se convierte en cosa seria; uno
capaz ni lo tenga, o ni siquiera se dé cuenta cabal de que
existe, pero uno sabe que hay algo allí, algo que no se
notaba antes. Es en ese entonces que el poder se manifiesta
como algo incontrolable que le viene a uno. No me es
posible decir cómo viene ni qué es en realidad. No es
nada, y sin embargo hace aparecer maravillas delante de
tus propios ojos. Y finalmente, el poder es algo dentro de
uno mismo, algo que controla nuestros actos y a la vez
obedece nuestro mandato.
There was a short pause. Don Juan asked me if I had
understood. I felt ludicrous saying I did. He seemed to
have noticed my dismay and chuckled.
Hubo una corta pausa. Don Juan me preguntó si había
entendido. Me sentí ridículo al responder que sí. Él pareció
advertir mi desaliento, y chasqueó la lengua.
"I am going to teach you right here the first step to power," -Voy a enseñarte aquí mismo el primer paso hacia el poder
he said as if he were dictating a letter to me. "I am going to -dijo como si me estuviera dictando una carta-. Voy a
teach you how to set up dreaming."
enseñarte cómo arreglar los sueños.
He looked at me and again asked me if I knew what he
meant. I did not. I was hardly following him at all. He
explained that to "set up dreaming" meant to have a
concise and pragmatic control over the general situation of
a dream, comparable to the control one has over any
choice in the desert, such as climbing up a hill or
remaining in the shade of a water canyon.
Volvió a mirarme y me preguntó si entendía lo que él
quería decir. No lo había comprendido. Me sonaba casi
incoherente. Explicó que "arreglar los sueños" significaba
tener un dominio conciso y pragmático de la situación
general de un sueño, comparable al dominio que uno tiene
en el desierto sobre cualquier decisión que uno haga, como
la de trepar a un cerro o quedarse en la sombra de una
cañada.
"You must start by doing something very simple," he said. -Tienes que empezar haciendo algo muy sencillo -dijo-.
"Tonight in your dreams you must look at your hands."
Esta noche, en tus sueños, debes mirarte las manos.
I laughed out loud. His tone was so factual that it was as if
he were telling me to do something commonplace.
"Why do you laugh?" he asked with surprise.
"How can I look at my hands in my dreams?"
"Very simple, focus your eyes on them just like this."
He bent his head forward and stared at his hands with his
Solté la risa. Su tono era tan objetivo que parecía estarme
indicando algo común y corriente.
-¿De qué te ríes? -preguntó, sorprendido.
-¿Cómo puedo mirarme las manos en sueños?
-Muy sencillo, enfoca en ellas tus ojos, así.
Inclinó la cabeza hacia adelante y se quedó viendo sus
— Я насправді не розумію, що таке сила, — сказав я.
— Сила — це дещо, з чим має справу воїн, — відповів
він. — Спочатку вона видається неймовірною,
неправдоподібною витівкою — про неї навіть складно
думати. Це те, що відбувається зараз з тобою. Далі
сила стає серйозною справою: людина не володітиме
нею і не буде навіть до кінця усвідомлювати, що сила
існує, але все ж вона знатиме, що там є дещо, чого
вона раніше не помічала. Потім сила виявляє себе як
щось непідвласне контролю, що несподівано
приходить до людини. Я не можу сказати, як саме вона
приходить, чи чим вона є насправді. Вона — ніщо, і в
той же час вона являє дива прямо перед твоїми очима.
Нарешті, сила — це дещо в самій людині, щось, що
контролює її дії, і в той же час підкоряється її
командам.
Після короткої паузи дон Хуан запитав, чи зрозумів я
його пояснення. Безглуздо було відповідати, що так.
Він, здається, помітив мою розгубленість і тихенько
засміявся.
— Я збираюся розповісти тобі прямо зараз про
перший крок до сили, — сказав він, немовби
диктуючи мені текст для записування. — Я збираюся
навчити тебе, як налаштовувати сновидіння.
Він подивився на мене і знову запитав, чи знаю я, що
він має на увазі. Я не знав. Мені взагалі було складно
слідкувати за його думкою. Він сказав, що
«налаштувати сновидіння» значить мати чіткий і
ефективний контроль над загальною ситуацією сну,
який можна порівняти з тим, як ми можемо вільно
обирати, що нам робити в пустелі: наприклад,
підніматися на пагорб або лишатися в тіні водяного
каньйону.
— Ти повинен почати з чогось дуже простого, —
сказав він. Сьогодні вночі ти повинен дивитися уві сні
на свої руки.
Я голосно засміявся. Він запропонував мені це таким
тоном, ніби просив мене зробити щось буденне.
— Чому ти смієшся? — здивувався він.
— Як можна дивитися на свої руки уві сні?
— Дуже просто: сфокусуй на них свій погляд, ось так.
Він нахилив голову і вперся у свої руки очима з
113
mouth open. His gesture was so comical that I had to
laugh.
"Seriously, how can you expect me to do that?" I asked.
"The way I've told you," he snapped. "You can, of course,
look at whatever you goddam [/goddamn] please — your
toes, or your belly, or your pecker, for that matter. I said
your hands because that was the easiest thing for me to
look at. Don't think it's a joke. Dreaming is as serious as
seeing or dying or any other thing in this awesome,
mysterious world.
"Think about it as something entertaining. Imagine all the
inconceivable things you could accomplish. A man
hunting for power has almost no limits in his dreaming."
I asked him to give me some pointers.
"There aren't any pointers," he said. "Just look at your
hands."
"There must be more that you could tell me," I insisted.
He shook his head and squinted his eyes, staring at me in
short glances.
"Every one of us is different," he finally said. "What you
call pointers would only be what I myself did when I was
learning. We are not the same; we aren't even vaguely
alike."
"Maybe anything you'd say would help me."
"It would be simpler for you just to start looking at your
hands."
He seemed to be organizing his thoughts and bobbed his
head up and down.
"Every time you look at anything in your dreams it
changes shape," he said after a long silence. "The trick in
learning to set up dreaming is obviously not just to look at
things but to sustain the sight of them. Dreaming is real
when one has succeeded in bringing everything into focus.
Then there is no difference between what you do when
you sleep and what you do when you are not sleeping. Do
you see what I mean?"
manos, con la boca abierta. El gesto era tan cómico que no відкритим ротом. Це виглядало так кумедно, що я
pude menos que reír.
засміявся.
-En serio, ¿cómo espera usted que haga eso? -pregunté.
— Серйозно, доне Хуане, як ви хочете, щоб я це
зробив? — запитав я.
-Como te dije -respondió, seco-. Claro, puedes mirarte lo — Так, як я тобі сказав, — відповів він. — Ти можеш,
que te dé tu chingada gana: los pies, o la panza, o el pito, звичайно, дивитися на все, що завгодно: на пальці ніг,
si quieres. Te dije las manos porque fueron lo que a mí se на свій живіт, на свою цюцюрку, якщо хочеш. Я
me hizo más fácil mirar. No pienses que es un chiste.
запропонував тобі руки, тому що мені було
Soñar es igual de serio que ver o morir o cualquier otra
найпростіше дивитися саме на них. Не думай, що я
cosa en este temible y misterioso mundo, .
жартую. Сновидіння настільки ж серйозне, як і
«бачення», або смерть, або будь-яка інша річ в цьому
чарівному, загадковому світі.
"Tómalo como una cosa divertida. Imagina todas las cosas «Думай про це, як про розвагу. Уяви, які неймовірні
inconcebibles que podrías lograr. Un hombre que caza
речі ти міг би робити. Людина, яка полює на силу, не
poder no tiene casi ningún límite en su soñar."
має практично ніяких кордонів у своєму сновидінні.»
Le pedí darme algunas indicaciones o señales más
Я попросив його дати мені більш детальні вказівки.
precisas.
-No hay ninguna indicación -dijo. Sólo que te mires las
— Не існує ніяких вказівок, — сказав він. — Просто
manos.
дивися на свої руки.
— Має бути ще щось, що ви б могли мені розповісти,
-Tiene que haber algo más que usted puede decirme insistí.
— наполягав я.
Sacudió la cabeza y achicó los ojos, lanzándome vistazos Дон Хуан захитав головою і глянув на мене декілька
breves.
разів короткими поглядами, скосивши очі.
-Cada uno de nosotros es distinto -dijo por fin-. Lo que tú — Ми всі різні, — нарешті промовив він. — Те, що ти
llamas señales precisas no sería sino lo que yo mismo hice називаєш вказівками, буде лише викладенням того, що
cuando estaba aprendiendo. No somos iguales; ni siquiera робив я, коли навчався. Ми з тобою не схожі, навіть
nos parecemos un poco.
приблизно.
-Quizá me ayude cualquier cosa que usted diga.
— Можливо те, що ви можете розповісти, допоможе
мені.
-Sería más sencillo que empezaras a mirarte las manos, y — Тобі буде легше, якщо ти просто почнеш дивитися
ya.
на свої руки.
Parecía estar organizando sus ideas; su cabeza osciló de
Він, здавалось, над чимось замислився і почав кивати
arriba a abajo.
головою.
-Cada vez que miras una cosa en tus sueños, esa cosa
— Кожного разу, коли ти дивишся на щось у своїх
cambia de forma -dijo tras un largo silencio-. La movida
снах, воно змінює форму, — сказав він після довгого
de arreglar los sueños, está claro, no es sólo mirar las
мовчання. — Хитрість в тому, щоб не просто
cosas, sino mantenerlas a la vista. El soñar es real cuando навчитися дивитися на речі уві сні, але навчитися
uno ha logrado poner todo en foco. Entonces no hay
зберігати їх вигляд незмінним. Сновидіння стає
diferencia entre lo que haces cuando duermes y lo que
реальністю, коли людині вдається тримати все у
haces cuando no estás dormido. ¿Ves a qué me refiero?
фокусі. Тоді зникає різниця між тим, що ти робиш,
коли спиш, і що ти робиш, коли не спиш. Розумієш,
що я маю на увазі?
114
I confessed that although I understood what he had said I
was incapable of accepting his premise. I brought up the
point that in a civilized world there were scores of people
who had delusions and could not distinguish what took
place in the real world from what took place in their
fantasies. I said that such persons were undoubtedly
mentally ill, and [that] my uneasiness increased every time
he would recommend I should act like a crazy man.
Confesé que, si bien comprendía lo que me había dicho,
era incapaz de aceptar su planteamiento. Hice la
observación de que, en un mundo civilizado, numerosas
personas sufrían ilusiones y no podían distinguir entre los
hechos del mundo real y lo que tenía lugar en sus
fantasías. Tales personas, dije, eran sin duda enfermos
mentales, y mi inquietud crecía siempre que don Juan me
recomendaba actuar como un loco.
After my long explanation don Juan made a comical
gesture of despair by putting his hands to his cheeks and
sighing loudly.
"Leave your civilized world alone," he said. "Let it be!
Nobody is asking you to behave like a madman. I've
already told you, [that] a warrior has to be perfect in order
to deal with the powers he hunts; how can you conceive
that a warrior would not be able to tell things apart?
Después de mi larga explicación, don Juan hizo un cómico
gesto de desesperanza llevándose las manos a las mejillas
y suspirando hondamente.
-Deja en paz tu mundo civilizado -dijo-. !Déjalo! Nadie te
pide que te portes como un loco. Ya te lo he dicho: un
guerrero necesita ser perfecto para manejar los poderes
que caza; ¿cómo puedes concebir que un guerrero no sea
capaz de diferenciar las cosas?
"On the other hand, you, my friend, who know what the
real world is, would fumble and die in no time at all if you
would have to depend on your ability for telling what is
real and what is not."
I obviously had not expressed what I really had in mind.
Every time I protested I was simply voicing the unbearable
frustration of being in an untenable position.
"En cambio, tú, amigo mío, que conoces lo que es el
mundo real, te perderías y morirías en un instante si
tuvieras que depender de tu capacidad para distinguir qué
cosa es real y cuál no."
Evidentemente, yo no había expresado lo que en verdad
tenía en mente. Cada vez que protestaba, no hacía más que
dar voz a la insoportable frustración de hallarme en una
posición insostenible.
"I am not trying to make you into a sick, crazy man," don
Juan went on. "You can do that yourself without my help.
But the forces that guide us brought you to me, and I have
been endeavoring to teach you to change your stupid ways
and live the strong clean life of a hunter. Then the forces
guided you again and told me that you should learn to live
the impeccable life of a warrior. Apparently you can't. But
who can tell? We are as mysterious and as awesome as
this unfathomable world, so who can tell what you're
capable of?"
-No trato de convertirte en un hombre enfermo y loco prosiguió don Juan-. Eso puedes hacerlo tú mismo sin
ayuda mía. Pero las fuerzas que nos guían te trajeron a mí,
y yo me he esforzado por enseñarte a cambiar tus
costumbres idiotas y vivir la vida fuerte y clara de un
cazador. Luego las fuerzas volvieron a guiarte y me
dijeron que debes aprender a vivir la vida impecable de un
guerrero. Al parecer no puedes. Pero ¿quién sabe? Somos
tan misteriosos y tan temibles como este mundo
impenetrable, conque ¿quién sabe de lo que seas capaz?
There was an underlying tone of sadness in don Juan's
voice. I wanted to apologize, but he began to talk again.
Un tono de tristeza se entramaba en la voz de don Juan.
Quise disculparme, pero él empezó a hablar de nuevo.
Я зізнався, що, хоча я зрозумів все, що він сказав, але я
не можу з цим погодитися. Я зазначив, що в
цивілізованому світі є багато людей, які страждають
мареннями і також не можуть відрізнити те, що
відбувається в реальному світі, і те, що є витвором їх
уяви. Я сказав, що такі люди, без сумніву, є психічно
хворими особистостями, тому кожного разу, коли він
рекомендує мені поводитися, як божевільний, я
ніяковію.
Вислухавши моє довге пояснення, дон Хуан поклав
руки на щоки і почав голосно зітхати, комічно
зображуючи відчай.
— Облиш свій цивілізований світ, — сказав він, —
дідько з ним! Ніхто не просить тебе поводитися, як
божевільний. Я вже казав тобі: воїн повинен бути
бездоганним, щоб мати справу з силами, на які він
полює. Як ти можеш тоді припускати, що воїн не
здатен відрізнити реальність від вигадки?
«З іншого боку, ти, друже мій, — той, хто начебто
знає, що таке справжній світ — умить помер би
незграбною смертю, якщо б твоє життя залежало від
твоєї здатності визначати, що є справжнім, а що — ні.»
Очевидно, мені не вдалося правильно пояснити свою
точку зору. Кожного разу, коли я починав сперечатися
з доном Хуаном, я просто проявляв роздратування з
приводу того, що знову опинився у неприйнятному
для себе становищі.
— Я не намагаюся змусити тебе поводитися, як
схиблена, божевільна людина, — продовжив він
говорити. — Ти можеш зробити це й сам, без моєї
допомоги. Але сили, які керують нами, привели тебе
до мене, тому я намагався переконати тебе
відмовитися від своїх дурних шляхів і навчити тебе
жити сильним, чистим життям мисливця. Потім сили
втрутилися знову і сказали мені, що ти повинен
навчитися жити бездоганним життям воїна. Очевидно,
ти на це не здатен. Але хто може знати напевне? Ми
— загадкові, чарівні істоти в цьому незбагненному
світі, тому хто може сказати напевне, на що ти здатен.
В голосі дона Хуана був якийсь дуже глибокий
смуток, і я захотів вибачитися. Але він знову почав
говорити.
115
"You don't have to look at your hands," he said. "Like I've
said, pick anything at all. But pick one thing in advance
and find it in your dreams. I said your hands because
they'll always be there.
"When they begin to change shape you must move your
sight away from them and pick something else, and then
look at your hands again. It takes a long time to perfect
this technique."
I had become so involved in writing that I had not noticed
that it was getting dark. The sun had already disappeared
over the horizon. The sky was cloudy and the twilight was
imminent. Don Juan stood up and gave furtive glances
towards the south.
"Let's go," he said. "We must walk south until the spirit of
the water hole shows itself."
We walked for perhaps half an hour. The terrain changed
abruptly and we came to a barren area. There was a large
round hill where the chaparral had burnt. It looked like a
bald head. We walked towards it. I thought that don Juan
was going to climb the mild slope, but he stopped instead
and remained in a very attentive position. His body
seemed to have tensed as a single unit and shivered for an
instant. Then he relaxed again and stood limply. I could
not figure out how his body could remain erect while his
muscles were so relaxed.
-No tienes que mirarte las manos -dijo-. Como ya te dije,
escoge cualquier cosa. Pero escógela por anticipado y
encuéntrala en tus sueños. Te dije que tus manos porque
tus manos siempre estarán allí.
— Тобі не обов’язково дивитися на свої руки, —
сказав він. — Як я вже казав, можеш вибрати все, що
завгодно. Але обери одну конкретну річ і відшукай її у
своїх снах. Я запропонував тобі дивитися на руки,
тому що вони завжди там будуть.
«Коли вони почнуть змінювати форму, тобі потрібно
"Cuando empiecen a cambiar de forma, debes apartar la
vista de ellas y elegir alguna otra cosa, y cuando esa otra буде відвернутися і глянути на щось інше, а потім знов
перевести погляд на них. Вдосконалення цієї техніки
cosa empiece a cambiar de forma debes mirarte otra vez
las manos. Lleva mucho tiempo perfeccionar esta técnica." займає багато часу.»
Me había concentrado tanto en escribir que no había
Я так глибоко поринув у свої записи, що не помітив,
notado que estaba oscureciendo. El sol ya había
як почало темніти. Сонце вже зникло за обрієм; небо
desaparecido en el horizonte. El cielo estaba nublado y el було хмаристим і все навколо поглинули сутінки. Дон
crepúsculo era inminente. Don Juan se puso en pie y miró Хуан встав і загадково подивився на південь.
de soslayo hacia el sur.
-Vámonos -dijo-. Tenemos que caminar al sur hasta que el — Пішли, — промовив він. — Ми повинні рухатися на
espíritu del ojo de agua se manifieste.
південь, поки дух водяної діри не захоче нам себе
показати.
Caminamos una media hora. El terreno cambió
Ми йшли, мабуть, з півгодини. Місцевість різко
abruptamente y llegamos a una zona sin arbustos. Había
змінилася і ми опинилися на безплідній рівнині. Там
un cerro grande y redondo donde había ardido la maleza. був великий круглий пагорб, на якому вигорів
Parecía una cabeza calva. Caminamos hacia él. Pensé que чапараль — він був схожий на лису голову. Ми пішли
don Juan iba a subir la suave ladera, pero en vez de ello se до нього. Я подумав, що дон Хуан збирається
detuvo y adoptó una postura muy atenta. Su cuerpo
піднятися по його схилу, але він зупинився і завмер в
pareció haberse contraído como una sola unidad, y se
позиції дуже зосередженої людини. Його тіло
estremeció por un instante. Luego se relajó de nuevo y
напружилось все разом і на якусь мить затремтіло. Але
quedó en pie, flácido. No pude explicarme cómo se
потім напруга зникла і він розслабився. Я не розумів,
mantenía erecto con los músculos relajados a tal punto.
як він може стояти прямо, коли всі його м’язи були
повністю розслабленими.
В цей момент сильний порив вітру вдарив мені в
En ese momento, una racha muy fuerte de viento me
обличчя. Дон Хуан повернувся в напрямку, звідки дув
sacudió. El cuerpo de don Juan giró en la dirección del
viento, hacia el oeste. No usó los músculos para dar la
вітер — на захід. Він не використовував свої м’язи,
vuelta, o al menos no los usó como yo los usaría al girar. щоб повернутися, принаймні, він не використовував їх
Más bien, pareció que lo jalaban desde afuera. Era como si так, як я б це зробив, повертаючись. Його тіло наче
смикнули ззовні — наче хтось взяв, і повернув його в
otra persona le hubiese acomodado el cuerpo para que
pudiera mirar en otra dirección.
інший бік.
Yo tenía la vista fija en él. Don Juan me miraba con el
Я витріщився на нього. Дон Хуан глянув на мене
rabo del ojo. En su rostro había una expresión decidida,
скоса. Вираз його обличчя був рішучим. В ньому не
resuelta. Todo su ser se hallaba alerta, y yo lo contemplaba залишилося нічого, окрім уваги, і я дивився на нього,
maravillado. Jamás me había visto en una situación que
сповнений подиву. Я ніколи не бачив такої
requiriese una concentración tan extraña.
неймовірної концентрації.
At that moment a very strong gust of wind jolted me. Don
Juan's body turned in the direction of the wind, towards
the west. He did not use his muscles to turn, or at least he
did not use them the way I would use mine to turn. Don
Juan's body seemed rather to have been pulled from the
outside. It was as if someone else had arranged his body to
face a new direction.
I kept on staring at him. He looked at me from the corner
of his eye. The expression on his face was one of
determination, [and] purpose. All of his being was
attentive, and I stared at him in wonder. I had never been
in any situation that called for such a strange
concentration.
Suddenly his body shivered as though he had been
De pronto, su cuerpo se estremeció como rociado por un
Раптом його тіло затремтіло, наче на нього плеснули
116
splashed by a sudden shower of cold water. He had
another jolt and then he started to walk as if nothing had
happened.
I followed him. We flanked the naked hills on the east side
until we were at the middle part of it; he stopped there,
turning to face the west.
From where we stood, the top of the hill was not so round
and smooth as it had seemed to be from the distance.
There was a cave, or a hole, near the top. I looked at it
fixedly because don Juan was doing the same. Another
strong gust of wind sent a chill up my spine. Don Juan
turned towards the south and scanned the area with his
eyes.
"There!" he said in a whisper and pointed to an object on
the ground.
I strained my eyes to see. There was something on the
ground, perhaps twenty feet away. It was light brown and
as I looked at it, it shivered. I focused all my attention on
it. The object was almost round and seemed to be curled;
in fact, it looked like a curled-up dog.
súbito chubasco de agua fría. Experimentó otra sacudida y холодною водою; його ще раз труснуло, і після цього
luego echó a andar como si nada hubiera pasado.
він рушив вперед, ніби нічого й не трапилось.
Lo seguí. Flanqueamos el cerro pelado, por el costado
oriental, hasta hallarnos en su parte media; allí se detuvo,
volviéndose a encarar el oeste.
Desde donde estábamos, la cima del cerro no era tan
redonda y lisa como había parecido a distancia. Había una
cueva, o un hoyo, cerca de la cumbre. Fijé allí la vista
porque don Juan hacía lo mismo. Otra fuerte racha de
viento hizo trepar un escalofrío por mi espina dorsal. Don
Juan volteó hacia el sur y escudriñó el área con los ojos.
Я пішов за ним. Ми почали підійматися по східному
схилу пагорба, аж поки не дійшли до його середини.
Дон Хуан зупинився і повернувся обличчям на захід.
З того місця, де ми стояли, верхівка пагорба вже не
здавалася такою округлою та рівною; біля верхів’я
була печера, отвір у землі. Я уважно дивився на неї,
тому що дон Хуан робив те саме. Ще один сильний
порив вітру змусив мене відчути озноб на спині. Дон
Хуан повернувся на південь і почав сканувати очима
місцевість у тому напрямку.
-¡Allí! -dijo en un susurro y señaló un objeto en el suelo. — Там! — прошепотів він збуджено і вказав на якусь
річ на землі.
Esforcé los ojos por ver. Había algo en el suelo, a unos
Я напружено вдивлявся туди, куди він показав. На
seis metros de distancia. Era café claro y se estremeció
землі лежав якийсь предмет, на відстані близько
mientras lo miraba. Enfoqué allí toda mi atención. El
двадцяти футів. Він був світло-коричневий, і коли я
objeto era casi redondo y parecía acurrucado; de hecho, se подивився на нього, він затремтів. Я зосередив на
veía como un perro hecho bola.
ньому всю свою увагу. Предмет був практично
круглим чи, може, згорнутим; власне кажучи, він був
схожий на собаку, який згорнувся.
"What is it?" I whispered to don Juan.
-¿Qué es? susurré a don Juan.
— Що це? — прошепотів я дону Хуану.
"I don't know," he whispered back as he peered at the
-No sé -respondió, también susurrando, mientras
— Я не знаю, — відповів він пошепки, вдивляючись у
object. "What does it look like to you?"
observaba el objeto-. ¿Qué te parece a ti?
предмет. — На що воно схоже?
I told him that it seemed to be a dog.
Le dije que parecía ser un perro.
Я сказав, що воно схоже на собаку.
"Too large for a dog," he said matter-of-factly.
-Demasiado grande para perro -aseveró él.
— Занадто велике для собаки, — сказав він впевнено.
I took a couple of steps towards it, but don Juan stopped
Di unos pasos hacia el objeto, pero don Juan me detuvo
Я зробив декілька кроків у напрямку предмета, але дон
me gently. I stared at it again. It was definitely some
con gentileza. Lo examiné de nuevo. Era definitivamente Хуан зупинив мене. Я знову почав уважно дивитися на
animal that was either asleep or dead. I could almost see
предмет. Це напевно була якась тварина, яка або
algún animal dormido o muerto. Casi podía verle la
спала, або була мертвою. Мені майже вдалося
its head; its ears protruded like the ears of a wolf. By then cabeza; sus orejas sobresalían como las de un lobo. Para
I was definitely sure that it was a curled-up animal. I
entonces, me hallaba seguro de que era un animal
розгледіти її голову — її вуха стирчали, як вуха вовка.
thought that it could have been a brown calf. I whispered acurrucado. Pensé que podía ser un ternero café. Se lo dije На той момент я був практично повністю впевнений,
that to don Juan. He answered that it was too compact to
що перед нами лежить згорнутий звір. Мені здалося,
a don Juan, en susurro. Él respondió que era demasiado
compacto para ternero, y además tenía las orejas picudas. що це могло б бути коричневе теля. Я сказав про це
be a calf, besides its ears were pointed.
пошепки дону Хуану. Він відповів, що телята мають
більші розміри, крім того, у істоти стирчать вуха.
The animal shivered again and then I noticed that it was
El animal volvió a estremecerse y entonces noté que
Тварина знову затряслася, і я зрозумів, що вона жива.
alive. I could actually see that it was breathing, yet it did estaba vivo. Pude ver que respiraba; sin embargo, no
Я насправді міг бачити, як вона дихає, хоча це дихання
not seem to breathe rhythmically. The breaths that it took parecía respirar rítmicamente. Los alientos que tornaba
й не було ритмічним. Її подихи були більше схожі на
were more like irregular shivers. I had a sudden realization eran más bien como temblores irregulares. En ese
поривчасте аритмічне тремтіння. В цю мить мене
at that moment.
momento me di cuenta de algo.
осяяло.
117
"It's an animal that is dying," I whispered to don Juan.
"You're right," he whispered back. "But what kind of an
animal?"
I could not make out its specific features. Don Juan took a
couple of cautious steps towards it. I followed him. It was
quite dark by then and we had to take two more steps in
order to keep the animal in view.
-Es un animal que se está muriendo -susurré a don Juan.
-Tienes razón -respondió susurrando-. ¿Pero qué clase de
animal?
Yo no podía distinguir sus rasgos específicos. Don ,Juan
dio dos pasos cautos en su dirección. Lo seguí. Ya estaba
entonces muy oscuro, y tuvimos que dar otros dos pasos
para mantener el animal a la vista.
"Watch out," don Juan whispered in my ear. "If it is a
dying animal it may leap on us with its last strength."
-Cuidado -me susurró don Juan al oído-. Si es un animal
moribundo, puede saltarnos encima con sus últimas
fuerzas.
El animal, fuera lo que fuese, parecía estar al borde de la
muerte; su respiración era irregular, su cuerpo se
estremecía espasmódicamente, pero no cambiaba de
postura. En determinado momento, sin embargo, un
espasmo tremendo lo elevó por encima del suelo. Oí un
chillido inhumano y el animal estiró las patas: sus garras
eran más que aterradoras, eran repugnantes. El animal
cayó de lado después de estirar las patas y luego rodó
sobre el lomo.
Oí un gruñido formidable y la voz de don Juan que
gritaba: -¡Corre! ¡Corre!
Y eso fue exactamente lo que hice. Corrí hacia la cúspide
del cerro con increíble rapidez y agilidad. A medio camino
me volví y vi a don Juan parado en el mismo sitio. Me
hizo seña de bajar. Descendí corriendo la ladera.
The animal, whatever it was, seemed to be on its last legs;
its breathing was irregular, its body shook spasmodically,
but it did not change its curled-up position. At a given
moment, however, a tremendous spasm actually lifted the
animal off the ground. I heard an inhuman shriek and the
animal stretched its legs; its claws were more than
frightening, they were nauseating. The animal tumbled on
its side after stretching its legs and then rolled on its back.
— Ця тварина помирає, — прошепотів я дону Хуану.
— Ти правий, — відповів він пошепки. — Але що це
за тварина?
Я ніяк не міг розгледіти її особливі риси, які б
дозволили мені це з’ясувати. Дон Хуан зробив
декілька кроків в її бік, і я зробив так само. Вже було
доволі темно, і ми змушені були зробити ще два кроки,
щоб мати змогу бачити істоту.
— Обережно, — прошепотів дон Хуан мені на вухо. —
Якщо ця тварина помирає, вона може стрибнути на
нас, зібравши свої останні сили.
Істота, чим би вона не була, здається, вже була при
смерті: її дихання було уривчастим, а тіло здригалося
у судомах, але вона залишалася у своїй згорнутій
позиції. В якусь мить жахливий спазм підкинув
тварину над землею. Я почув нелюдський зойк, і звір
випростав свої лапи — його пазурі були не просто
моторошними, вони були огидними. Тварина
повалилася на бік, а потім перекотилася на спину.
Я почув жахаюче гарчання і крик дона Хуана:
— Рятуйся!
Саме це я й зробив. Я почав дертися на верхівку
пагорба з неймовірною швидкістю та вправністю. Але
на півшляху озирнувся і побачив, що дон Хуан стоїть
на тому самому місці. Він махнув мені, щоб я
спускався. Я побіг з гори.
-¿Qué pasó? -pregunté, sin aliento.
— Що сталося? — запитав я, ледь дихаючи.
-Creo que el animal está muerto -dijo.
— Здається, тварина померла.
Avanzamos cautelosamente hacia el animal. Estaba
Ми зробили декілька обережних кроків у бік тварини.
tendido de espaldas. Al acercarme, casi grité de susto. Me Вона лежала на спині. Коли я підійшов ближче, то
di cuenta de que todavía no se hallaba muerto por
ледь не закричав від переляку — істота ще остаточно
completo. Su cuerpo temblaba aún. Las patas, estiradas
не померла. Її тіло все ще тремтіло, її простягнені
hacia arriba, se sacudían frenéticamente. El animal estaba вверх лапи несамовито тряслися. Тварина, безперечно,
sin duda en sus últimas boqueadas.
робила свої останні подихи.
Caminé delante de don Juan. Una nueva sacudida movió el Я вийшов трохи попереду дона Хуана; сильний
cuerpo del animal y pude ver su cabeza. Me volví hacia
поштовх посунув тіло істоти, і я зміг розгледіти її
don Juan, horrorizado. A juzgar por su cuerpo, el animal
голову. Я повернувся до дона Хуана, охоплений
era a las claras un mamífero; sin embargo, tenía pico de
жахом: судячи з тіла, тварина була ссавцем, але вона
ave.
мала дзьоб, як у птаха.
I stared at it in complete and absolute horror. My mind
Lo miré fijamente, presa de un horror total y absoluto. Mi Я витріщився на неї, сповнений абсолютного жаху. Мій
refused to believe it. I was dumbfounded. I could not even mente rehusaba creerlo. Me hallaba atontado. Ni siquiera розум відмовлявся вірити в те, що я бачу. Я не міг
I heard a formidable growl and don Juan's voice shouting,
"Run for your life!"
And that was exactly what I did. I scrambled towards the
top of the hill with unbelievable speed and agility. When I
was halfway to the top I looked back and saw don Juan
standing in the same place. He signaled me to come down.
I ran down the hill.
"What happened?" I asked, completely out of breath.
"I think the animal is dead," he said.
We advanced cautiously towards the animal. It was
sprawled on its back. As I came closer to it I nearly yelled
with fright. I realized that it was not quite dead yet. Its
body was still trembling. Its legs, which were sticking up
in the air, shook wildly. The animal was definitely in its
last gasps.
I walked in front of don Juan. A new jolt moved the
animal's body and I could see its head. I turned to don
Juan, horrified. Judging by its body the animal was
obviously a mammal, yet it had a beak, like a bird.
118
articulate a word. Never in my whole existence had I
witnessed anything of that nature. Something
inconceivable was there in front of my very eyes. I wanted
don Juan to explain that incredible animal but I could only
mumble to him. He was staring at me. I glanced at him
and glanced at the animal, and then something in me
arranged the world and I knew at once what the animal
was. I walked over to it and picked it up. It was a large
branch of a bush. It had been burnt, and possibly the wind
had blown some burnt debris which got caught in the dry
branch and thus gave the appearance of a large bulging
round animal. The color of the burnt debris made it look
light brown in contrast with the green vegetation.
I laughed at my idiocy and excitedly explained to don Juan
that the wind blowing through it had made it look like a
live animal. I thought he would be pleased with the way I
had resolved the mystery, but he turned around and began
walking to the top of the hill. I followed him. He crawled
inside the depression that looked like a cave. It was not a
hole but a shallow dent in the sandstone.
podía articular una palabra. Nunca en toda mi existencia
había visto nada de tal naturaleza. Algo inconcebible se
hallaba ahí frente a mis propios ojos. Quería que don Juan
me explicara ese animal increíble, pero sólo pude
mascullar incoherencias. Don Juan me miraba. Yo lo miré
y miré al animal, y entonces algo dentro de mí arregló el
mundo y supe de inmediato qué cosa era el animal. Fui
hasta él y lo recogí. Era una rama grande de arbusto. Se
había quemado, y posiblemente el viento arrastró basura
chamuscada que se atoró en la rama seca dándole la
apariencia redonda y abultada de un animal grande. La
basura quemada la hacía verse café claro en contraste con
la vegetación verde.
Reí de mi estupidez y, excitado, expliqué a don Juan que
el viento, al soplar a través de la rama, la había hecho
parecer un animal vivo. Pensé que le complacería la forma
en que resolví el misterio, pero él dio la media vuelta y
empezó a subir al cerró. Lo seguí. Agachándose, entró en
la depresión que parecía cueva. No era un hoyo, sino una
muesca poco profunda en la piedra arenosa.
Don Juan took some small branches and used them to
scoop up the dirt that had accumulated in the bottom of the
depression.
"We have to get rid of the ticks," he said.
He signaled me to sit down and told me to make myself
comfortable because we were going to spend the night
there.
I began to talk about the branch, but he hushed me up.
"What you've done is no triumph," he said. "You've
wasted a beautiful power, a power that blew life into that
dry twig."
He said that a real triumph would have been for me to let
go and [to] follow the power until the world had ceased to
exist. He did not seem to be angry with me or disappointed
with my performance. He repeatedly stated that this was
only the beginning, that it took time to handle power. He
patted me on the shoulder and joked that earlier that day I
was the person who knew what was real and what was not.
Don Juan tomó algunas varitas y las usó para barrer la
tierra acumulada en el fondo de la depresión.
-Hay que quitar las garrapatas -dijo.
Me hizo seña de tomar asiento y dijo que me pusiera
cómodo porque íbamos a pasar allí la noche.
Empecé a hablar de la rama, pero él me hizo callar.
-Lo que has hecho no es ningún triunfo -dijo-.
Desperdiciaste un poder hermoso, un poder que infundió
vida en aquella rama seca.
Dijo que el triunfo verdadero habría sido dejarme ir en pos
del poder hasta que el mundo hubiera cesado de existir. No
parecía disgustado conmigo ni desilusionado con mi
desempeño. Declaró repetidas veces que éste era sólo el
principio, que manejar poder llevaba tiempo.
Palmeándome el hombro, dijo en son de broma que ese
mismo día, unas horas antes, yo era la persona que conocía
qué era real y qué no.
промовити ані слова. Ніколи в своєму житті я не ставав
свідком чогось подібного — перед моїми очима було
щось незбагненне. Я хотів, щоб дон Хуан пояснив мені,
що це за неймовірна істота, але зміг лише щось
нерозбірливо пробуркотіти. Він дивився на мене. Я
глянув на нього, потім глянув на тварину, і раптом щось
всередині мене переналаштувало оточуючий світ, і я вже
знав, чим була ця істота. Я підійшов до неї і підняв: це
була велика гілка з куща. Вона обгоріла, і сміття, яке
надув вітер, застрягло між дрібніших гілочок, роблячи її
схожою на велику округлу тварину. Колір обгорілого
сміття був світло-коричневий і контрастував на фоні
зеленої рослинності.
Я почав сміятися над своєю дурістю і схвильовано
пояснювати дону Хуану, що вітер, віючи крізь цю
гілку, робив її схожою на живу істоту. Я думав, що він
буде задоволеним тим, як я розкрив таємницю, але він
повернувся і почав підніматися на верхівку пагорбу. Я
рушив за ним. Він заліз у поглиблення, яке виглядало,
як печера — це була не діра, а, скоріше, невелика
вм'ятина у піщанику.
Дон Хуан зібрав маленькі гілочки і використав їх, щоб
прибрати сміття, яке накопичилося на дні
поглиблення.
— Треба позбутися кліщів, — пояснив він свої дії.
Він зробив мені знак сідати і сказав влаштовуватися
зручніше, тому що ми збираємося провести тут ніч.
Я почав був говорити про гілку, але він обірвав мене.
— Те, що ти зробив — зовсім не тріумф, — промовив
він. — Ти змарнував чудову силу, силу, яка вдихнула
життя в ту суху гілляку.
Він сказав, що справжнім тріумфом для мене було б
відступитися від себе і дозволити силі вести себе, аж
поки весь світ не припинив би існувати. Було не
схоже, щоб дон Хуан сердився на мене або був
розчарований моїми діями. Він декілька разів
повторив, що це був лише початок і потрібен час, щоб
навчитися поводитися з силою; а потім похлопав мене
по плечу і пожартував, що ще сьогодні вранці я був
людиною, яка напевне знала, що є реальністю, а що —
ні.
119
I felt embarrassed. I began to apologize for my tendency
of always being so sure of my ways.
Me sentí apenado. Empecé a pedir disculpas por mi
tendencia a estar siempre tan seguro de mis supuestos.
"It doesn't matter," he said. "That branch was a real animal
and it was alive at the moment the power touched it. Since
what kept it alive was power, the trick was, like in
dreaming, to sustain the sight of it. See what I mean?"
-No importa -dijo él-. Esa rama era un animal verdadero y
estaba viva en el momento en que el poder la tocó. Siendo
el poder lo que le daba vida, la movida era, como en el
soñar, prolongar su visión. ¿Ves a qué me refiero?
I wanted to ask something else, but he hushed me up and
said that I should remain completely silent but awake all
night and that he alone was going to talk for a while.
Quise preguntar otra cosa, pero me calló y dijo que yo
debía permanecer en completo silencio, pero despierto,
toda la noche, y que él iba a hablar un rato.
He said that the spirit, which knew his voice, might
become subdued with the sound of it and leave us alone.
He explained that the idea of making oneself accessible to
power had serious overtones. Power was a devasting
[/devastating] force that could easily lead to one's death
and had to be treated with great care. Becoming available
to power had to be done systematically, but always with
great caution.
Dijo que, como el espíritu conocía su voz, podía aplacarse
al oírla y dejarnos en paz. Explicó que la idea de hacerse
accesible al poder tenía graves implicaciones. El poder era
una fuerza devastadora que fácilmente podía conducir a la
muerte, y había que tratarlo con enorme cuidado. Había
que ponerse sistemáticamente al alcance del poder, pero
siempre con gran cautela.
It involved making one's presence obvious by a contained
display of loud talk or any other type of noisy activity, and
then it was mandatory to observe a prolonged and total
silence. A controlled outburst and a controlled quietness
were the mark of a warrior. He said that properly I should
have sustained the sight of the live monster for a while
longer. In a controlled fashion, without losing my mind or
becoming deranged with excitation or fear, I should have
striven to "stop the world". He pointed out that after I had
run up the hill for dear life I was in a perfect state for
"stopping the world". Combined in that state were fear,
awe, power and death; he said that such a state would be
pretty hard to repeat.
Se procedía poniendo en evidencia la presencia propia a
través de un despliegue contenido de palabras en voz alta o
cualquier otro tipo de actividad ruidosa, y luego era
obligatorio observar un silencio prolongado y total. Un
estallido controlado y una quietud controlada eran la
marca de un guerrero. Dijo que, propiamente, yo debía
haber sostenido un rato más la visión del monstruo vivo.
En forma dominada, sin perder la razón ni trastornarme de
excitación o miedo, debí haber pugnado por "parar el
mundo". Don Juan señaló que, después de mi carrera cerro
arriba, me hallaba en un estado perfecto para "parar el
mundo". En tal estado se combinaban el temor, la
impotencia, el poder y la muerte; dijo que sería bastante
difícil repetir un estado así.
-¿Qué quiere usted decir con "parar el mundo"? -le susurré
al oído.
Me lanzó una mirada feroz antes de responder que era una
técnica practicada por quienes cazaban poder, una técnica
por virtud de la cual el mundo, tal como lo conocemos, se
derrumbaba.
I whispered in his ear, "What do you mean by 'stopping
the world'?"
He gave me a ferocious look before he answered that it
was a technique practiced by those who were hunting for
power, a technique by virtue of which the world as we
know it was made to collapse.
Мені стало соромно, і я почав вибачатися за свою
схильність завжди бути таким впевненим у своїх
поглядах.
— Це неважливо, — відмовив він. — Та гілка стала
справжньою живою твариною, коли сила торкнулася
її. І оскільки саме сила зробила її живою, хитрість
полягала в тому, щоб підтримувати це видіння, так
само як це відбувається в сновидінні. Розумієш, що я
маю на увазі?
Я хотів запитати ще дещо, але він змусив мене
замовкнути і сказав, що я повинен цілу ніч зберігати
повну тишу, але при цьому не засипати, і що він один
збирається ще трохи поговорити.
Дон Хуан сказав, що дух, якому знайомий його голос,
може бути приборканий його звучанням і залишити
нас у спокої. Він пояснив, що ідея роблення себе
доступним для сили має декілька важливих аспектів.
Сила є руйнівним явищем, яке легко може призвести
до загибелі людини, тому з нею необхідно поводитися
дуже обачливо. Ставати доступним для сили
необхідно систематично, але завжди з великою
обережністю.
Зокрема, це можна робити шляхом демонстрації своєї
присутності за допомогою голосної розмови або іншої
гучної діяльності, яка обов’язково змінюється
тривалою цілковитою тишею. Контрольований ґвалт і
контрольована тиша є прикметами воїна. Дон Хуан
сказав, що я мав би зберігати видіння помираючого
монстра трохи довше. Тримаючи себе в руках, не
втрачаючи розум від збудження і страху, я мав би
спробувати «зупинити світ». Він додав, що коли я
почав дертися по схилу, рятуючи своє життя, я був в
ідеальному стані для «зупинки світу». В ту мить в мені
поєдналися страх, благоговіння, сила і смерть, тому
такий стан буде дуже складно повторити.
Я прошепотів йому на вухо:
— Що ви маєте на увазі під «зупинкою світу»?
Він глянув на мене з люттю в очах, а потім відповів,
що це техніка, яку практикують ті, хто полює на силу,
техніка, за допомогою якої світ, яким ми його знаємо,
навмисне руйнується.
120
11. THE MOOD OF A WARRIOR
XI. EL ÁNIMO DE UN GUERRERO
11. НАСТРІЙ ВОЇНА
I drove up to don Juan's house on Thursday, 31 August
1961 , and before I even had a chance to greet him he
stuck his head through the window of my car, smiled at
me, and said, "We must drive quite a distance to a place of
power and it's almost noon."
LLEGUÉ a la casa de don Juan el jueves 31 de agosto de
1961 y él, sin darme siquiera tiempo de saludar, metió la
cabeza por la ventanilla de mi coche, me sonrió y dijo:
Tienes que manejar un trecho muy largo, a un sitio de
poder, y ya casi es mediodía.
У четвер, 31 серпня 1961 року, я під’їхав до будинку
дона Хуана, але перш ніж я встиг його привітати, він
просунув голову у вікно моєї машини, посміхнувся і
сказав:
— Нам треба далеко їхати до місця сили, а вже майже
південь.
Він відчинив двері, сів поряд зі мною на переднє
сидіння і сказав їхати на південь приблизно сімдесят
миль. Потім ми повернули на ґрунтову дорогу, яка
йшла на схід, і рухалися по ній, аж поки не досягли
передгір'їв. Я з’їхав з дороги і сховав машину в
западині, яку знайшов дон Хуан, і яка була достатньо
глибокою для цього. Звідти ми рушили прямо до
невеликих пагорбів, перетинаючи широку пустельну
рівнину.
Коли стало темно, дон Хуан обрав місце для ночівлі;
він наказав мені зберігати повне мовчання.
Наступного дня ми легко перекусили і продовжили
нашу подорож у східному напрямку. Пустельний
чагарник змінився на густо-зелені гірські кущі та
дерева.
Близько опівдня ми піднялися на гігантський виступ
величезної скелі, яка була схожа на кам’яну стіну. Дон
Хуан сів і зробив жест, щоб я теж сідав.
— Це — місце сили, — сказав він після секундної
паузи. — На цьому місці багато років тому були
поховані воїни.
В цю мить прямо над нами пролетіла, каркаючи,
ворона. Дон Хуан, не відводячи очей, уважно
прослідкував за її польотом.
Я почав роздивлятися скелю, намагаючись зрозуміти,
де могли бути поховані воїни, але він штурхнув мене в
плече.
— Не тут, дурню, — сказав він, посміхаючись. — Там,
внизу.
Він показав на галявину прямо під нами, у підніжжя
виступу, на сході, і сказав, що вона оточена природнім
колом з кам’яних брил. З того місця, де я стояв, я
бачив місцину, яка була близько ста ярдів у діаметрі й
виглядала як ідеальне коло. Галявина поросла густим
He opened the door of my car, sat down next to me in the
front seat, and directed me to drive south for about seventy
miles; we then turned east on to a dirt road and followed it
until we had reached the slopes of the mountains. I parked
my car off the road in a depression don Juan picked
because it was deep enough to hide the car from view.
From there we went directly to the top of the low hills,
[by] crossing a vast flat desolate area.
Abrió la puerta del coche, se sentó junto a mí en el asiento
delantero y me indicó marchar hacia el sur durante unos
ciento veinte kilómetros; luego tomamos hacia el este por
un camino de tierra y lo seguimos hasta llegar a las faldas
de las montañas. Estacioné el coche a un lado del camino,
en una hondonada que don Juan eligió porque era lo
bastante profunda para ocultar el vehículo a la vista. Desde
allí fuimos directamente a la cima de los cerros bajos,
cruzando un llano vasto y desolado.
When it got dark don Juan selected a place to sleep. He
Cuando se hizo de noche, don Juan escogió un sitio para
demanded complete silence.
dormir. Exigió silencio completo.
The next day we ate frugally and continued our journey in A la mañana siguiente comimos frugalmente y
an easterly direction. The vegetation was no longer desert continuamos nuestro viaje más o menos hacia el este. La
shrubbery but thick green mountain bushes and trees.
vegetación ya no constaba de matorrales desérticos, sino
de densos arbustos y árboles verdes, de montaña.
Around mid-afternoon we climbed to the top of a gigantic Al mediar la tarde trepamos a la cima de un gigantesco
bluff of conglomerate rock which looked like a wall. Don risco de roca conglomerada, como un muro. Don Juan
tomó asiento y me hizo seña de imitarlo.
Juan sat down and signaled me to sit down also.
"This is a place of power [/enlightenment]," he said after a -Éste es un sitio de poder -dijo tras una pausa
moment's pause. "This is the place where warriors were
momentánea-. Éste es el sitio donde los guerreros se
buried a long time ago."
enterraban hace mucho tiempo.
At that instant a crow flew right above us, cawing. Don
En aquel instante un cuervo voló sobre nuestras cabezas,
Juan followed its flight with a fixed gaze.
graznando. Don Juan siguió su vuelo con una mirada fija.
I examined the rock and was wondering how and where
the warriors had been buried when he tapped me on the
shoulder.
"Not here, you fool," he said, smiling. "Down there."
Examiné la roca, y me preguntaba cómo y dónde habrían
enterrado a los guerreros cuando don Juan me tocó el
hombro.
-Aquí no, idiota -dijo sonriendo-. Allá abajo.
He pointed to the field right below us at the bottom of the
bluff, towards the east; he explained that the field in
question was surrounded by a natural corral of boulders.
From where I was sitting I saw an area which was perhaps
a hundred yards in diameter and which looked like a
Señaló el campo a nuestros pies, al fondo del risco, hacia
el este; explicó que dicho campo estaba rodeado por un
corral natural de peñascos. Desde donde me hallaba, vi un
área que tendría como cien metros de diámetro y parecía
un circulo perfecto. Arbustos espesos cubrían su
121
perfect circle. Thick bushes covered its surface,
camouflaging the boulders. I would not have noticed its
perfect roundness if don Juan had not pointed it out to me.
He said that there were scores of such places scattered in
the old world of the Indians. They were not exactly places
of power, like certain hills or land formations which were
the abode of spirits, but rather places of enlightenment
where one could be taught, where one could find solutions
to dilemmas.
"All you have to do is come here," he said. "Or spend the
night on this rock in order to rearrange your feelings."
"Are we going to spend the night here?"
"I thought so, but a little crow just told me not to do that."
I tried to find out more about the crow but he hushed me
up with an impatient movement of his hand.
"Look at that circle of boulders," he said. "Fix it in your
memory and then someday a crow will lead you to another
one of these places. The more perfect its roundness is, the
greater its power."
"Are the warriors' bones still buried here?"
Don Juan made a comical gesture of puzzlement and then
smiled broadly.
"This is not a cemetery," he said. "Nobody is buried here. I
said warriors were once buried here. I meant they used to
come here to bury themselves for a night, or for two days,
or for whatever length of time they needed to. I did not
mean dead people's bones are buried here. I'm not
concerned with cemeteries. There is no power in them.
There is power in the bones of a warrior, though, but they
are never in cemeteries. And there is even more power in
the bones of a man of knowledge, yet it would be
practically impossible to find them."
"Who is a man of knowledge, don Juan?"
"Any warrior could become a man of knowledge. As I told
you, a warrior is an impeccable hunter that hunts power. If
he succeeds in his hunting he can be a man of knowledge."
"What do you..."
superficie, camuflando los peñascos. Yo no habría notado
su redondez perfecta si don Juan no me la hubiera
señalado.
Dijo que había montones de sitios así esparcidos en el
viejo mundo de los indios. No eran exactamente sitios de
poder, como ciertos cerros o formaciones de tierra que
eran morada de espíritus, sino más bien sitios de
instrucción donde uno podía recibir lecciones, resolver
dilemas.
Todo lo que tienes que hacer es venir aquí -dijo-. O pasar
la noche en esta roca para poner en orden tus sentimientos.
чагарником, з-поміж якого стирчали брили. Якщо б
дон Хуан не показав мені, я б не помітив, що вона
представляє собою ідеальне коло.
Він сказав, що існує багато таких місць, які розкидані
по старому світу індіанців. Вони є не зовсім місцями
сили, як деякі пагорби або інші нерівності рельєфу, в
яких живуть духи, але, скоріше, місцями просвітлення,
в яких людина може чомусь навчитися, знайти
рішення своїх проблем.
— Все, що потрібно — це прийти сюди, — сказав він.
— Або провести ніч на цій скелі, щоб мати змогу
впорядкувати свої почуття.
-¿Vamos a pasar la noche aquí?
— Ми збираємося заночувати тут?
-Eso pensaba yo, pero un cuervito acaba de decirme que
— Я про це думав. Але маленька ворона щойно
no lo hagamos.
сказала мені цього не робити.
Traté de averiguar más sobre el cuervo, pero él me silenció Я спробував розпитати його про ворону, але дон Хуан
con un ademán impaciente.
нетерпляче махнув рукою, наказуючи замовкнути.
-Mira ese círculo de peñascos -dijo-. Grábatelo en la
— Дивися на це коло брил, — сказав він. — Добре
memoria y luego, algún día, un cuervo te llevará a otro de запам’ятай його, і одного дня ворона вкаже тобі шлях
estos sitios. Mientras más perfecta sea su redondez, mayor до іншого такого місця. Чим досконаліша його
es su poder.
округлість, тим більше в ньому сили.
-¿Todavía están sepultados aquí los huesos de los
— Кістки воїнів досі тут поховані? — запитав я.
guerreros?
Don Juan hizo un cómico gesto de desconcierto y luego
Дон Хуан глянув на мене з комічним виразом
sonrió ampliamente.
розгубленості на обличчі, а потім широко
-Éste no es un cementerio -dijo-. Nadie está sepultado
— Це не кладовище, — відповів він. — Тут ніхто не
aquí. Dije que en otro tiempo los guerreros se enterraban похований. Я сказав, що воїни колись були тут
aquí. Quise decir que venían a enterrarse una noche, o dos поховані. Я мав на увазі, що вони приходили сюди,
щоб поховати себе на ніч, або на декілька днів, або
días, o el tiempo que necesitaran. No decía que aquí
estuvieran enterrados huesos de muertos. No me interesan настільки, наскільки їм було потрібно. Тут немає
los cementerios. No hay poder en ellos. En los huesos de кісток мертвих людей. Мене не цікавлять кладовища
un guerrero sí hay poder, pero nunca están en cementerios. — в них немає ніякої сили. Хоча в кістках воїна є сила,
але ти ніколи не знайдеш їх на кладовищі. А в кістках
Y en los huesos de un hombre de conocimiento todavía
hay más poder, pero sería prácticamente imposible
людини знання сили ще більше, але їх практично
encontrarlos.
неможливо знайти.
-¿Quién es un hombre de conocimiento, don Juan?
— Хто така людина знання, доне Хуане?
-Cualquier guerrero podría llegar a ser hombre de
— Кожен воїн може стати людиною знання. Як я вже
conocimiento. Como ya te dije, un guerrero es un cazador казав, воїн — це бездоганний мисливець, який полює
impecable que caza poder. Si logra cazar, puede ser un
на силу. Якщо він досягне успіху у своєму полюванні,
hombre de conocimiento.
то може стати людиною знання.
-¿Qué es lo que usted...?
— Ви хочете сказати...
122
He stopped my question with a movement of his hand. He
stood up, signaled me to follow, and began descending on
the steep east side of the bluff. There was a definite trail in
the almost perpendicular face, leading to the round area.
We slowly worked our way down the perilous path, and
when we reached the bottom floor don Juan, without
stopping at all, led me through the thick chaparral to the
middle of the circle. There he used some thick dry
branches to sweep a clean spot for us to sit. The spot was
also perfectly round.
Detuvo mi pregunta con un ademán. Se puso en pie, me
hizo seña de seguirlo y empezó a descender por la
empinada ladera oriental del risco. Había una vereda
definida en la superficie casi perpendicular, y llevaba al
área redonda.
Descendimos lentamente por el peligroso sendero, y al
llegar a tierra don Juan, sin detenerse para nada, me guió
por el denso chaparral hasta el centro del círculo. Allí
utilizó unas gruesas ramas secas para barrer un sitio donde
sentarnos. El sitio era también perfectamente redondo.
"I intended to bury you here all night," he said. "But I
know now that it is not time yet. You don't have power.
I'm going to bury you only for a short while."
I became very nervous with the idea of being enclosed and
asked how he was planning to bury me. He giggled like a
child and began collecting dry branches. He did not let me
help him and said I should sit down and wait.
-Tenía la intención de enterrarte aquí toda la noche -dijo-.
Pero ahora sé que todavía no te da. No tienes poder. Nada
más voy a enterrarte un ratito.
Me puse muy nervioso con la idea de verme sepultado y le
pregunté cómo planeaba enterrarme. Rió como un niño
travieso y empezó a juntar ramas secas. No me dejó
ayudarlo; dijo que me sentara y aguardase.
He threw the branches he was collecting inside the clean
circle. Then he made me lie down with my head towards
the east, put my jacket under my head, and made a cage
around my body. He constructed it by sticking pieces of
branches about two and a half feet in length in the soft
dirt; the branches, which ended in forks, served as
supports for some long sticks that gave the cage a frame
and the appearance of an open coffin. He closed the
boxlike cage by placing small branches and leaves over
the long sticks, encasing me from the shoulders down. He
let my head stick out with my jacket as a pillow.
Echó las ramas que juntaba dentro del círculo despejado.
Luego me hizo acostarme con la cabeza hacia el este, puso
mi saco bajo mi cabeza e hizo una jaula en torno a mi
cuerpo. La construyó clavando en la tierra suave trozos de
ramas, de unos 75 centímetros de largo; las ramas,
terminadas en horquetas, sirvieron de soportes para unos
palos largos que dieron a la jaula un marco y la apariencia
de un ataúd abierto. Cerró esa especie de caja colocando
ramas pequeñas y hojas sobre las varas largas,
encajonándome de los hombros para abajo. Dejó mi
cabeza fuera, con el saco como almohada.
He then took a thick piece of dry wood and, using it as a
digging stick, he loosened the dirt around me and covered
the cage with it.
The frame was so solid and the leaves were so well placed
that no dirt came inside. I could move my legs freely and
could actually slide in and out.
Luego tomó un trozo grueso de madera seca y, usándolo
como coa, aflojó la tierra en torno de mí y cubrió con ella
la jaula.
El marco era tan sólido y las hojas estaban tan bien puestas
que no entró tierra. Yo podía mover libremente las piernas
y, de hecho, entrar y salir, deslizándome.
Don Juan said that ordinarily a warrior would construct the Don Juan dijo que por lo común el guerrero construía la
cage and then slip into it and seal it from the inside.
jaula y luego se metía en ella y la sellaba desde adentro.
Він перервав мене змахом руки, а потім підвівся і
жестом наказав мені йти за ним. Він почав спускатися
по крутому східному схилу виступу. На практично
вертикальній поверхні була добре помітна стежка, яка
вела до круглої галявини внизу.
Ми повільно просувалися по цьому небезпечному
шляху, і коли досягли підніжжя, дон Хуан, не
зупиняючись, повів мене крізь густий чапараль в
середину кола. Він використав декілька товстих
висохлих гілок, щоб розчистити для нас місце для
сидіння. Ділянка, яку він підмів, також була ідеально
круглою.
— Я мав намір поховати тебе тут на цілу ніч, — сказав
він. — Але тепер я знаю, що поки зарано це робити. У
тебе немає сили. Я поховаю тебе ненадовго.
Думка, що мене збираються тримати в обмеженому
просторі, змушувала мене нервувати, і я запитав, як
саме він планує мене поховати. Він захихикав, як
дитина, і почав збирати сухі гілки. Він не дозволив
мені допомагати йому і сказав, що я маю сидіти і
чекати.
Він кинув гілки, які назбирав, в середину очищеної
ділянки. Потім він наказав мені лягти головою на схід,
підклав мені під голову куртку і зробив навколо мене
клітку, втикаючи гілки довжиною приблизно два з
половиною фути в м’який ґрунт. Гілки, які
роздвоювалися на кінцях, слугували підпорками для
довгих палок, які формували каркас клітки, роблячи її
схожою на відкриту труну. Всю цю конструкцію він
присипав дрібними гілочками та листям, накривши
мене таким чином від шиї до самого низу. Назовні
стирчали лише моя голова з курткою в якості
подушки.
Потім дон Хуан взяв товстий шмат сухої деревини і,
використовуючи його як лопату, скопав навколо мене
землю та накидав її на клітку.
Конструкція була такою міцною і настільки щільно
вкритою листям, що жодна грудка землі не потрапила
всередину. Я мав змогу вільно ворушити ногами і за
власним бажанням залазити або вилазити з клітки.
Дон Хуан сказав, що зазвичай воїн будує клітку, а
потім залазить в неї і забудовує отвір зсередини.
123
"How about the animals?" I asked. "Can they scratch the
surface dirt and sneak into the cage and hurt the man?"
-¿Y los animales? -pregunté-. ¿Pueden rascar la tierra de
encima y colarse en la jaula y hacer daño al hombre?
"No, that's not a worry for a warrior. It's a worry for you
because you have no power. A warrior, on the other hand,
is guided by his unbending purpose and can fend off
anything. No rat, or snake, or mountain lion could bother
him."
"What do they bury themselves for, don Juan?"
"For enlightenment and for power."
I experienced an extremely pleasant feeling of peace and
satisfaction; the world at that moment seemed at ease. The
quietness was exquisite and at the same time unnerving. I
was not accustomed to that kind of silence. I tried to talk
but he hushed me. After a while the tranquillity of the
place affected my mood. I began to think of my life and
my personal history and experienced a familiar sensation
of sadness and remorse. I told him that I did not deserve to
be there, that his world was strong and fair and I was
weak, and that my spirit had been distorted by the
circumstances of my life.
-No, ésa no es preocupación para un guerrero. Es
preocupación para ti porque tú no tienes poder. Un
guerrero, en cambio, está guiado por su empeño inflexible
y puede alejar cualquier cosa. Ninguna rata, ni serpiente,
ni puma podría molestarlo.
-¿Para qué se entierran, don Juan?
-Para recibir instrucción y para ganar poder.
Experimenté un sentimiento extremadamente agradable de
paz y satisfacción; el mundo en aquel momento parecía en
calma. La quietud era exquisita y al mismo tiempo
enervante. No me hallaba acostumbrado a ese tipo de
silencio. Traté de hablar, pero don Juan me calló. Tras un
rato, la tranquilidad del sitio afectó mi estado de ánimo.
Me puse a pensar en mi vida y en mi historia personal y
experimenté una familiar sensación de tristeza y
remordimiento. Dije a don Juan que yo no merecía estar
allí, que su mundo era fuerte y bello y yo era débil, y que
mi espíritu había sido deformado por las circunstancias de
mi vida.
He laughed and threatened to cover my head with dirt if I
kept on talking in that vein. He said that I was a man. And
like any man I deserved everything that was a man's lot joy, pain, sadness and struggle - and that the nature of
one's acts was unimportant as long as one acted as a
warrior.
Lowering his voice to almost a whisper, he said that if I
really felt that my spirit was distorted I should simply fix it
- purge it, make it perfect - because there was no other task
in our entire lives which was more worthwhile. Not to fix
the spirit was to seek death, and that was the same as to
seek nothing, since death was going to overtake us
regardless of anything.
Él rió y amenazó con cubrirme la cabeza con tierra si
seguía hablando en esa vena. Dijo que yo era un hombre.
Y como cualquier hombre, merecía todo lo que era la
suerte de los hombres: alegría, dolor, tristeza y lucha, y la
naturaleza de nuestros actos carecía de importancia
siempre y cuando actuáramos como guerreros.
Bajando la voz casi hasta un susurro, dijo que, si en verdad
sentía yo que mi espíritu estaba deformado, simplemente
debía componerlo -purificarlo, hacerlo perfecto- porque en
toda nuestra vida no había otra tarea más digna de
emprenderse. No arreglar el espíritu era buscar la muerte,
y eso era igual que no buscar nada, pues la muerte nos iba
a alcanzar de cualquier manera.
He paused for a long time and then he said with a tone of
profound conviction, "To seek the perfection of the
warrior's spirit is the only task worthy of our manhood."
Hizo una larga pausa y luego dijo, con un tono de
profunda convicción: -Buscar la perfección del espíritu del
guerrero es la única tarea digna de nuestra hombría.
His words acted as a catalyst. I felt the weight of my past
Sus palabras actuaron como un catalizador. Sentí el peso
— А як щодо тварин? — поцікавився я. — Чи не
можуть вони продертися крізь ґрунт, пролізти
всередину і поранити воїна?
— Ні, такого не може трапитися з воїном. Це може
трапитися з тобою, тому що в тебе немає сили. Воїна
веде його незламна рішучість, тому він може відбити
будь-яку небезпеку. Ані щур, ані змія, ані гірський лев
не потурбують його.
— Навіщо воїни ховають себе, доне Хуане?
— Заради просвітлення і сили.
Мене охопило надзвичайно приємне почуття миру та
задоволення, світ в ці хвилини видавався таким
безтурботним. Спокій навколо був цілковитим, але це
не дратувало мене. Я не звик до такого роду тиші,
тому спробував заговорити з доном Хуан, але він
наказав мені замовкнути. Через деякий час спокій
цього місця почав відбиватися на моєму настрої: я
поринув у роздуми про своє життя і особисту історію,
і мене охопили знайомі почуття смутку та жалю до
себе. Я почав говорити дону Хуану, що не заслуговую
бути тут, разом із ним, що його світ — сильний і
чесний, тоді як сам я слабкий, і що мій дух був
покалічений обставинами мого життя.
Він засміявся і пригрозив, що накриє землею й мою
голову, якщо я не припиню говорити такі речі. Він
сказав, що я — людина, тому, як і будь яка людина, я
заслуговую на радість, біль, смуток і боротьбу, які
складають людське життя; але природа моїх вчинків
не матиме значення, якщо я діятиму, як воїн.
Дон Хуан продовжив говорити практично пошепки,
пояснюючи мені, що якщо я справді вважаю свій дух
скаліченим, то мені просто потрібно його зміцнити,
очистити, зробити його досконалим, адже немає мети,
більш вартої нашого життя, ніж ця. Не зміцнювати
свій дух — це те саме, що шукати смерті, тобто взагалі
нічого не шукати, адже смерть візьме кожного з нас,
не зважаючи ні на що.
Він деякий час мовчав, а потім додав з тоном глибокої
переконаності:
— Вдосконалити свій дух і стати воїном — це єдина
мета, варта нас як людських істот.
Його слова подіяли на мене, як каталізатор. Я відчув
124
actions as an unbearable and hindering load. I admitted
that there was no hope for me. I began to weep, talking
about my life. I said that I had been roaming for such a
long time that I had become callous to pain and sadness,
except on certain occasions when I would realize my
aloneness and my helplessness.
He did not say anything. He grabbed me by the armpits
and pulled me out of the cage. I sat up when he let go of
me. He also sat down. An uneasy silence set in between
us. I thought he was giving me time to compose myself. I
took my notebook and scribbled out of nervousness.
"You feel like a leaf at the mercy of the wind, don't you?"
he finally said, staring at me.
That was exactly the way I felt. He seemed to empathize
with me. He said that my mood reminded him of a song
and began to sing in a low tone; his singing voice was very
pleasing and the lyrics carried me away:
"I'm so far away from the sky where I was born. Immense
nostalgia invades my thoughts. Now that I am so alone and
sad like a leaf in the wind, sometimes I want to weep,
sometimes I want to laugh with longing."
(Que lejos estoy del cielo donde he nacido. Inmensa
nostalgia invade mi pensamiento. Ahora que estoy tan solo
y triste cual hoja al viento, quisiera llorar, quisiera reir de
sentimiento.)
We did not speak for a long while. He finally broke the
silence.
"Since the day you were born, one way or another,
someone has been doing something to you," he said.
"That's correct," I said.
"And they have been doing something to you against your
will."
"True."
"And by now you're helpless, like a leaf in the wind."
"That's correct. That's the way it is."
I said that the circumstances of my life had sometimes
been devastating. He listened attentively but I could not
figure out whether he was just being agreeable or
de mis acciones pasadas como una carga insoportable y
estorbosa. Admití que no había esperanza para mí. Empecé
a llorar, hablando de mi vida. Dije que llevaba tanto
tiempo de andar errante que me había encallecido al dolor
y a la tristeza, excepto en ciertas ocasiones en las que me
daba cuenta de mi soledad y de mi impotencia.
Don Juan no dijo nada. Me tomó por los sobacos y me
sacó a rastras de la jaula. Me senté al verme libre. Él
también tomó asiento. Un silencio incómodo se ahondó
entre nosotros. Pensé que me estaba dando tiempo de
recobrar la compostura. Tomé mi cuaderno y, por
nerviosismo, me puse a garabatear.
-Te sientes como una hoja a merced del viento, ¿no? -dijo
al fin, mirándome.
усю нестерпну важкість своїх минулих вчинків. Я
зізнався, що для мене немає надії, і почав плакати,
розповідаючи про своє життя. Я сказав, що так довго
блукав по світу, що став бездушним і розучився
відчувати біль і сум, за виключенням тих хвилин, коли
я усвідомлював свою самотність і безпорадність.
Дон Хуан нічого не відповів. Він схопив мене за пахви
і витяг з клітки. Я залишився сидіти, коли він мене
відпустив. Він сів поряд. Між нами виникла
напружена тиша. Я думав, він дає мені час зібратися,
тому достав нотатник і почав знервовано малювати в
ньому якісь каракулі.
— Ти почуваєшся як листок, відданий на милість
вітру, чи не так? — нарешті заговорив він, уважно
дивлячись на мене.
Así me sentía exactamente. Don Juan parecía
Саме так я почувався. Дон Хуан, здається, розумів мої
compenetrado de mis sentimientos. Dijo que mi estado de почуття. Він сказав, що мій настрій нагадав йому одну
ánimo le recordaba una canción y empezó a cantarla en
пісню, і почав тихо співати її. Його голос був дуже
tono bajo; su voz cantante era muy agradable y la letra me приємним, і слова захопили мене:
arrebató:
"Qué lejos estoy del suelo donde he nacido. Inmensa
Як далеко я від неба, в якому народився.
nostalgia invade mi pensamiento. Al verme tan solo y
Неосяжна туга заполонила мої думки.
triste cual hoja al viento, quisiera llorar, quisiera morir de І зараз, такий самотній, такий засмучений — як листок
sentimiento."
на вітру
Я хочу плакати, я хочу сміятися від моїх почуттів.
(Que lejos estoy del cielo donde he nacido. Inmensa
nostalgia invade mi pensamiento. Ahora que estoy tan solo
y triste cual hoja al viento, quisiera llorar, quisiera reir de
sentimiento.)
Callamos largo rato. Finalmente, él rompió el silencio.
Ми довго сиділи в тиші. Нарешті дон Хуан порушив
мовчанку.
-Desde el día en que naciste, de una forma u otra, alguien — Від самого дня твого народження так чи інакше
te ha estado haciendo algo -dijo.
хтось постійно щось із тобою робив, — сказав він.
-Eso es correcto -dije.
— Саме так, — відповів я.
-Y te han estado haciendo algo en contra de tu voluntad.
— І вони робили це з тобою проти твоєї волі.
-Cierto.
-Y ahora estás desamparado, cual hoja al viento.
-Correcto. Así es.
Dije que las circunstancias de mi vida habían sido, a veces,
devastadoras. Él escuchó con atención, pero no pude saber
si sólo lo hacía por amabilidad, o si estaba genuinamente
— Вірно.
— Тому зараз ти безпорадний, як листок на вітру.
— Так, саме так і є.
Я сказав, що обставини мого життя іноді були
абсолютно руйнівними. Він уважно мене слухав, але я
не міг зрозуміти, чи його співчуття щире, чи він
125
просто погоджується зі мною із ввічливості, аж доки
не помітив, що він намагається приховати посмішку.
— Неважливо, як сильно тобі подобається жаліти себе
— ти повинен припинити це робити, — сказав він
дуже м’яко. — В житті воїна цього бути не повинно.
Він засміявся і знову заспів пісню, але змінивши
інтонацію деяких слів. Тепер вона звучала, як
жалюгідне ниття. Дон Хуан сказав, що пісня
сподобалася мені, тому що у своєму житті я тільки те
й робив, що шукав в усьому недоліки і жалівся через
це. Я не міг йому заперечити — він був правий. І все ж
я вважав, що у мене є достатньо серйозні причини
почуватися, як листок на вітру.
— Найскладніша річ у світі — це прийняти настрій
воїна, — сказав він. — Безглуздо почуватися
засмученим і скаржитися, а потім ще й
виправдовуватися тим, що хтось постійно щось із
нами робить. Ніхто не може зробити нічого іншому, а
тим більше — воїну.
"You are here, with me, because you want to be here. You "Tú estás aquí, conmigo, porque quieres estar aquí. Ya
«Ти тут зі мною, тому що ти цього хочеш. Ти мав би
should have assumed full responsibility by now, so [that] deberías haber asumido la responsabilidad completa, y la прийняти повну відповідальність за свої дії, так щоб
the idea that you are at the mercy of the wind would be
idea de que estás a merced del viento debería ser
думка про те, що ти лист, відданий на волю вітру, була
inadmissible."
inadmisible."
абсолютно неприйнятною для тебе.»
He stood up and began to disassemble the cage. He
Se puso de pie y empezó a desarmar la jaula. Volvió a
Дон Хуан підвівся і почав розбирати клітку. Він згріб
poner la tierra en donde la había tomado, y
землю туди, звідки її було взято, і обережно розкидав
scooped the dirt back to where he had gotten it from and
carefully scattered all the sticks in the chaparral. Then he cuidadosamente esparció las ramas en el chaparral. Luego всі гілки по чапаралю. Потім він присипав очищене
covered the clean circle with debris, leaving the area as if cubrió con desechos el círculo limpio, dejando el área
місце сміттям, роблячи його таким, яким воно було до
como si nada la hubiese tocado jamás.
нас.
nothing had ever touched it.
I commented on his proficiency. He said that a good
Comenté su eficacia. Dijo que un buen cazador sabría que Я звернув увагу на те, з якою майстерністю він все це
hunter would know that we had been there no matter how habíamos estado allí por más cuidado que él tuviese,
зробив. Він відповів, що гарний мисливець помітить,
careful he had been, because the tracks of men could not
porque las huellas de los hombres no pueden borrarse por що ми тут були, яким би обережним він не був, тому
be completely erased.
entero.
що сліди людини неможливо знищити повністю.
He sat cross-legged and told me to sit down as
Tomó asiento con las piernas cruzadas y me indicó
Він сів, схрестивши ноги, і сказав мені також сісти
comfortably as possible, facing the spot where he had
sentarme lo más cómodo posible, dando la cara al sitio
якомога зручніше, обличчям до того місця, де він мене
buried me, and [to] stay put until my mood of sadness had donde me había enterrado, y quedarme quieto hasta que mi ховав, і залишатися в цій позиції, аж поки мій смуток
dissipated.
ánimo de tristeza se hubiera disipado.
повністю не розвіється.
"A warrior buries himself in order to find power, not to
-Un guerrero se entierra para hallar poder, no para llorar
— Воїн ховає себе, щоб знайти силу, а не для того,
weep with self-pity," he said.
de pena -dijo.
щоб рюмсати від жалю до самого себе, — сказав він.
I attempted to explain but he made me stop with an
Intenté explicar, pero él me detuvo con un movimiento
Я спробував щось пояснити, але дон Хуан відмахнувся
impatient movement of his head. He said that he had to
impaciente de cabeza. Dijo que había tenido que sacarme від мене нетерплячим рухом голови. Він сказав, що
pull me out of the cage in a hurry because my mood was
aprisa de la jaula porque mi ánimo era intolerable y él
змушений був витягати мене з клітки поспіхом, тому
intolerable and he was afraid that the place would resent
temió que el sitio resintiese mi debilidad y me hiciera
що мій настрій став нестерпним і він почав боятися,
genuinely concerned until I noticed that he was trying to
hide a smile.
"No matter how much you like to feel sorry for yourself,
you have to change that," he said in a soft tone. "It doesn't
jibe with the life of a warrior."
He laughed and sang the song again but contorted the
intonation of certain words; the result was a ludicrous
lament. He pointed out that the reason I had liked the song
was because in my own life I had done nothing else but
find flaws with everything and lament. I could not argue
with him. He was correct. Yet I believed I had sufficient
reason [/reasons] to justify my feeling of being like a leaf
in the wind.
"The hardest thing in the world is to assume the mood of a
warrior," he said. "It is of no use to be sad and complain
and feel justified in doing so, believing that someone is
always doing something to us. Nobody is doing anything
to anybody, much less to a warrior.
preocupado, hasta que lo sorprendí tratando de esconder
una sonrisa.
-Por mucho que te guste compadecerte a ti mismo, tienes
que cambiar eso -dijo con voz suave-. No encaja con la
vida de un guerrero.
Rió y cantó nuevamente la canción, pero contorsionando
la entonación de ciertas palabras; el resultado fue un
lamento risible. Señaló que el motivo de que me gustara la
canción era que en mi propia vida yo no había hecho sino
lamentarme y hallar defectos en todo. No pude discutir con
él. Estaba en lo cierto. Sin embargo, yo creía tener motivos
suficientes para justificar mi sentimiento de ser como una
hoja al viento.
-Lo más difícil en este mundo es adoptar el ánimo de un
guerrero -dijo él-. De nada sirve estar triste y quejarse y
sentirse justificado de hacerlo, creyendo que alguien nos
está siempre haciendo algo. Nadie le está haciendo nada a
nadie, mucho menos a un guerrero.
126
my softness and injure me.
daño.
"Self-pity doesn't jibe with power," he said. "The mood of
a warrior calls for control over himself and at the same
time it calls for abandoning himself."
"How can that be?" I asked. "How can he control and
abandon himself at the same time?"
"It is a difficult technique," he said.
He seemed to deliberate whether or not to continue
talking. Twice he was on the verge of saying something
but he checked himself and smiled.
"You're not over your sadness yet," he said. "You still feel
weak and there is no point in talking about the mood of a
warrior now."
Almost an hour went by in complete silence. Then he
abruptly asked me if I had succeeded in learning the
"dreaming" techniques he had taught me. I had been
practicing assiduously and had been able, after a
monumental effort, to obtain a degree of control over my
dreams. Don Juan was [/had been] very right in saying that
one could interpret the exercises as being entertainment.
For the first time in my life I had been looking forward to
going to sleep.
I gave him a detailed report of my progress.
It had been relatively easy for me to learn to sustain the
image of my hands after I had learned to command myself
to look at them. My visions, although not always of my
own hands, would last a seemingly long time, until I
would finally lose control and would become immersed in
ordinary unpredictable dreams. I had no volition
whatsoever over when I would give myself the command
to look at my hands, or to look at other items of the
dreams. It would just happen. At a given moment I would
remember that I had to look at my hands and then at the
surroundings. There were nights, however, when I could
not recall having done it at all.
He seemed to be satisfied and wanted to know what were
the usual items I had been finding in my visions. I could
not think of anything in particular and started elaborating
on a nightmarish dream I had had the night before.
La pena no encaja con el poder -dijo-. El ánimo de un
guerrero implica que el guerrero se controla y al mismo
tiempo se abandona.
-¿Cómo puede ser? -pregunté-. ¿Cómo se puede dominar y
abandonar al mismo tiempo?
-Es una técnica difícil -dijo.
Pareció cavilar si debería seguir hablando o no. Dos veces
estuvo a punto de decir algo, pero se contuvo y sonrió.
"Don't get so fancy," he said dryly.
-Todavía no te sobrepones a tu tristeza -dijo-. Todavía te
sientes débil y no tiene caso hablar ahora del ánimo de un
guerrero.
Casi una hora transcurrió en completo silencio. Luego,
don Juan me preguntó de buenas a primeras si había yo
logrado aprender las técnicas de "soñar" que él me enseñó.
Yo había practicado asiduamente y, tras un esfuerzo
monumental, pude obtener cierto grado de control sobre
mis sueños. Don Juan tenía mucha razón al decir que los
ejercicios podían tomarse como diversión. Por primera vez
en mi vida, esperaba yo con ansia la hora de dormir.
Le di un detallado reporte de mi progreso.
Aprender a sostener la imagen de mis manos había sido
relativamente fácil una vez que aprendía darme la orden de
mirarlas. Mis visiones, aunque no siempre eran de mis
propias manos, duraban un tiempo aparentemente largo,
hasta que terminaba por perder el control y sumergirme en
sueños comunes, imprevisibles. Yo carecía de toda
volición con respecto al momento en que me daba la orden
de mirar mis manos, o de mirar otros elementos del sueño.
Simplemente sucedía. En determinado instante recordaba
que debía mirarme las manos y después ver el entorno. Sin
embargo, había noches en las que no tenía memoria de
haberlo hecho.
Don Juan pareció satisfecho y quiso saber cuáles eran los
elementos habituales que yo había estado hallando en mis
visiones. No se me ocurrió alguno en particular, y empecé
a elaborar sobre un sueño pesadillesco que había tenido la
noche anterior.
-Uy, ya te estás haciendo el loco -dijo con sequedad.
що місце сили обурить моя м’якість і воно завдасть
мені шкоди.
— Жаль до себе несумісний із силою, — сказав дон
Хуан. — Настрій воїна включає в себе контроль над
собою і, в той же час, відмову від самого себе.
— Як це можливо? — запитав я. — Як він може
одночасно контролювати себе і відступитися від себе.
— Це складна техніка, — відповів він.
Здається, дон Хуан розмірковував, чи продовжувати
нашу розмову. Двічі він був готовий щось сказати, але
стримався і посміхнувся.
— Ти ще не позбувся свого смутку, — сказав він. —
Ти все ще почуваєшся слабким, тому немає сенсу
розмовляти зараз про настрій воїна.
Майже година минула у повній тиші. Потім він
несподівано запитав мене про мої успіхи у навчанні
техніці «сновидіння», яку він пояснював. Я
практикував її дуже старанно і після колосальних
зусиль досяг певного рівня контролю над своїми
снами. Дон Хуан був абсолютно правий, коли радив
мені ставитися до цих вправ, як до розваги. Кожного
дня я не міг дочекатися ночі, щоб продовжити свою
практику.
Я детально розповів йому про всі мої здобутки.
Мені було відносно нескладно навчитися
підтримувати образ своїх рук після того, як я навчився
наказувати собі дивитися на них. Мої видіння, хоча й
не завжди моїх власних рук, були доволі тривалими,
аж поки я нарешті не втрачав контроль і не поринав у
безладдя звичайного сну. Я не міг наказати собі
дивитися на свої руки коли забажаю, використовуючи
якесь вольове зусилля або щось в цьому роді — це
ставалося само по собі. В певний момент я просто
згадував, що маю подивитися на свої руки, а потім на
навколишні речі. Однак були ночі, коли я не міг
пригадати все це зробити.
Дон Хуан, здається, був задоволений моєю розповіддю
і запитав, які речі зазвичай я знаходив у своїх
видіннях. Я не міг пригадати нічого конкретного і
почав аналізувати кошмар, як наснився мені минулої
ночі.
— Ти забагато вигадуєш, — відмовив він сухо.
127
I told him that I had been recording all the details of my
dreams. Since I had begun to practice looking at my hands
my dreams had become very compelling and my sense of
recall had increased to the point that I could remember
minute details. He said that to follow them was a waste of
time, because details and vividness were in no way
important.
Le dije que estaba anotando todos los detalles de mis
sueños. Desde que había empezado la práctica de mirarme
las manos, mis sueños habían adquirido mucha intensidad
y mi capacidad de evocarlos había aumentado hasta el
punto de que me era posible recordar detalles minúsculos.
Él dijo que fijarse en eso era una pérdida de tiempo,
porque los detalles y la vividez no tenían ninguna
importancia.
-Los sueños comunes se vuelven muy vívidos apenas
"Ordinary dreams get very vivid as soon as you begin to
set up dreaming," he said. "That vividness and clarity is a empiezas a arreglar los sueños -dijo-. Esa vividez y
formidable barrier and you are worse off than anyone I
claridad es una barrera formidable, y tú estás peor que
have ever met in my life. You have the worst mania. You cualquiera que yo haya conocido en mi vida. Tienes la
write down everything you can."
peor manía. Escribes todo lo que puedes.
Con toda justeza, yo creía estar haciendo lo adecuado.
In all fairness, I believed what I was doing was
appropriate. Keeping a meticulous record of my dreams
Llevar un recuento meticuloso de mis sueños me daba
cierto grado de claridad con respecto a la naturaleza de las
was giving me a degree of clarity about the nature of the
visions I had while sleeping.
visiones que tenía estando dormido.
"Drop it!" he said imperatively. "It's not helping anything. -¡Déjalo! -dijo él, imperioso-. No sirve de nada. Lo único
All you're doing is distracting yourself from the purpose of que estás haciendo es distraerte del propósito del soñar,
dreaming, which is control and power."
que es el control y el poder.
Я сказав дону Хуану, що детально записую кожен свій
сон. Коли я почав практикувати знаходження своїх рук
уві сні, мої сни стали дуже реальними, а моя здатність
запам’ятовувати їх так сильно зросла, що я міг
пригадати навіть найдрібніші деталі. Він сказав, щоб я
не гаяв час на деталі і не звертав увагу на яскравість
снів, тому що це неважливо.
— Звичайні сни стають дуже яскравими, як тільки ти
навчишся налаштовувати сновидіння, — пояснив дон
Хуан. — Ці яскравість і ясність є дуже серйозною
перепоною, а ти — найгірший з усіх, кого я бачив.
Твоя манія найгірша — ти записуєш все, що можеш.
Я був щиро переконаний, що роблю все правильно.
Складання детальних звітів про свої сни допомагало
мені краще зрозуміти природу видінь, яки були у мене,
коли я спав.
— Облиш це! — сказав він наказовим тоном. — Це
ніяк не допоможе тобі, а лише буде відволікати від
головної мети сновидіння — здобуття контролю та
сили.
He lay down and covered his eyes with his hat and talked Se acostó y se cubrió los ojos con el sombrero y habló sin Дон Хуан ліг, накрив очі капелюхом і продовжив
without looking at me.
mirarme.
говорити, не дивлячись на мене.
"I'm going to remind you of all the [dreaming] techniques -Voy a recordarte todas las técnicas que debes practicar - — Я збираюся нагадати тобі техніку, яку ти повинен
you must practice," he said. "First you must focus your
dijo-. Primero enfocas la mirada en tus manos, como punto практикувати, — сказав він. — Спочатку ти маєш
gaze on your hands as the starting point. Then shift your
de partida. Luego pasas la mirada a otras cosas y les echas зосередити погляд на своїх руках, як на точці відліку.
gaze to other items and look at them in brief glances.
vistazos cortos. Enfoca la mirada en tantas cosas como
Потім переводити очі на інші предмети, але зупиняти
Focus your gaze on as many things as you can. Remember puedas. Recuerda que si sólo miras un momento las
на них свій погляд на короткі відрізки часу. Намагайся
that if you only glance briefly the images do not shift.
imágenes no cambian. Luego regresa a tus manos.
глянути на якомога більшу кількість речей. Не
Then go back to your hands.
забувай, що, якщо твої погляди будуть короткими та
швидкими, образи предметів не встигатимуть
змінюватися. Потім знову переводь очі на свої руки.
"Every time you look at your hands you renew the power "Cada vez que te miras las manos renuevas el poder
Кожного разу, коли ти дивишся на свої руки, ти
needed for dreaming, so in the beginning don't look at too necesario para soñar, conque al principio no mires
поновлюєш силу, необхідну для сновидіння, тому
many things. Four items will suffice every time. Later on, demasiadas cosas. Cuatro cada vez serán suficientes. Más перші рази не намагайся розгледіти багато речей —
you may enlarge the scope until you can cover all you
adelante, podrás irlas aumentando hasta que cubras todas чотирьох буде цілком достатньо. Пізніше ти матимеш
want, but as soon as the images begin to shift and you feel las que quieras, pero apenas las imágenes empiecen a
змогу розширити спектр настільки, наскільки схочеш,
you are losing control go back to your hands.
cambiar y sientas que estás perdiendo el dominio, regresa але як тільки образи починатимуть змінювати форму і
a tus manos.
ти втрачатимеш контроль — ти маєш повертатися до
своїх рук.
"When you feel you can gaze at things indefinitely you
"Cuando te sientas capaz de mirar las cosas
Коли ти навчишся дивитися на речі у сновидінні як
will be ready for a new technique. I'm going to teach you indefinidamente, estarás listo para una nueva técnica. Te la завгодно довго, ти будеш готовий для освоєння
128
this new technique now, but I expect you to put it to use
only when you are ready."
He was quiet for about fifteen minutes. Finally he sat up
and looked at me.
"The next step in setting up dreaming is to learn to travel,"
he said. "The same way you have learned to look at your
hands you can will yourself to move, to go places. First
you have to establish a place you want to go to. Pick a
well-known spot - perhaps your school, or a park, or a
friend's house - then, will yourself to go there.
"This technique is very difficult. You must perform two
tasks: You must will yourself to go to the specific locale;
and then, when you have mastered that technique, you
have to learn to control the exact time of your travelling."
As I wrote down his statements I had the feeling that I was
really nuts. I was actually taking down insane instructions,
knocking myself out in order to follow them. I
experienced a surge of remorse and embarrassment.
"What are you doing to me, don Juan?" I asked, not really
meaning it.
He seemed surprised. He stared at me for an instant and
then smiled.
"You've been asking me the same question over and over.
I'm not doing anything to you. You are making yourself
accessible to power; you're hunting it and I'm just guiding
you."
He tilted his head to the side and studied me. He held my
chin with one hand and the back of my head with the other
and then moved my head back and forth. The muscles of
my neck were very tense and moving my head reduced the
tension.
Don Juan looked up to the sky for a moment and seemed
to examine something in it.
"It's time to leave," he said dryly and stood up.
We walked in an easterly direction until we came upon a
patch of small trees in a valley between two large hills. It
was almost five p.m. by then. He casually said that we
voy a enseñar ahora, pero no espero que la utilices sino
hasta que estés listo."
наступної техніки. Я збираюся навчити тебе цій
техніці зараз, але очікую, що ти почнеш
використовувати її, коли будеш до цього готовий.
Estuvo callado unos quince minutos. Por fin se sentó y me Дон Хуан мовчав близько п’ятнадцяти хвилин.
miró.
Нарешті він сів і подивився на мене.
-El siguiente paso para arreglar los sueños es aprender a
— Наступним кроком в опануванні сновидіннями є
viajar -dijo-. De la misma forma en que has aprendido a
подорож уві сні, — сказав він. — Так само, як ти
mirarte las manos, puedes moverte con la voluntad, ir a
навчився дивитися на свої руки, ти можеш навчитися
cualquier sitio. Primero tienes que determinar a dónde
примушувати себе рухатися і переміщуватися у різні
quieres ir. Escoge un lugar bien conocido -puede ser tu
місця. Спочатку ти повинен визначитися, куди саме ти
escuela, o un parque, o la casa de un amigo- y luego pon tu хочеш потрапити: обери добре знайоме місце — свою
voluntad en ir allí.
шкільну кімнату, парк або квартиру друга — і забажай
там опинитися.
"Esta técnica es muy difícil. Debes realizar dos tareas:
Це дуже складна техніка. Практикуючи її, ти
debes trasladarte con la voluntad al sitio específico, y
виконуватимеш два завдання: ти повинен будеш
luego, cuando hayas dominado esa técnica, tienes que
наказувати собі переміщуватися у певне місце, а потім,
коли опануєш цю техніку, ти навчишся контролювати
aprender a controlar el tiempo exacto de tu viaje."
точний час своєї подорожі.
Mientras anotaba sus palabras, sentía hallarme realmente Записуючи ці його настанови, я відчув себе
chiflado. Estaba de hecho anotando aberraciones sin
божевільним. Інструкції дона Хуана були безумними, і
sentido, esforzándome al máximo por seguirlas.
мені довелося б вилізти з власної шкіри, щоб мати
Experimenté una oleada de remordimiento y vergüenza.
змогу виконати їх. Мене охопила хвиля жалю до себе,
і я почав вагатися.
-¿Qué me está usted haciendo, don Juan? -pregunté, sin
— Що ви зі мною робите, доне Хуане? — запитав я,
querer decirlo realmente.
насправді не маючи це на увазі.
Pareció sorprendido. Me miró un instante y luego sonrió. Він, здається, здивувався моєму запитанню — якусь
мить він уважно дивився на мене, а потім посміхнувся.
-Ya me has preguntado mil veces lo mismo. Yo no te
— Ти запитуєш мене те саме знову і знову. Я нічого з
estoy haciendo nada. Tú te estás poniendo al alcance del
тобою не роблю. Ти робиш себе доступним силі — ти
poder; lo estás cazando y yo nada más te guío.
полюєш на неї, а я лише скеровую тебе в цьому.
Inclinó la cabeza hacia un lado y me examinó. Me tomó
por la barbilla con una mano y por la nuca con la otra y
luego movió mi cabeza hacia adelante y hacia atrás. Los
músculos de mi cuello estaban muy tensos, y el
movimiento redujo la tensión.
Don Juan alzó los ojos al cielo por un momento y pareció
observar algo.
-Es hora de irse - dijo secamente y se puso en pie.
Caminamos más o menos hacia el oriente hasta llegar a un
bosquecillo de árboles pequeños, en un valle entre dos
enormes colinas. Eran casi las cinco de la tarde. Don Juan
Дон Хуан нахилив голову набік і пильно подивився на
мене. Він взяв однією рукою моє підборіддя, а другу
поклав на потилицю і почав рухати мою голову
вперед-назад. М’язи моєї шиї були напружені, але
після такої гімнастики напруження спало.
Дон Хуан швидко глянув на небо і, здається, щось у
ньому розгледів.
— Нам час іти, — сказав він сухо і підвівся.
Ми рушили у східному напрямку, аж поки не досягли
долини між двох великих пагорбів, порослої
невеличкими деревцями. Була майже п’ята година
129
dijo, en tono casual, que tal vez tuviéramos que pasar la
noche en ese lugar. Señaló los árboles y dijo que por ahí
había agua.
He tensed his body and began sniffing the air like an
Tensó el cuerpo y empezó a olfatear el aire como un
animal.
animal.
I could see the muscles of his stomach contracting in very Pude ver los músculos de su estómago contraerse en
fast short spasms as he blew and inhaled through his nose espasmos cortos, muy rápidos, mientras él exhalaba e
in rapid succession. He urged me to do the same and find inhalaba por la nariz en veloz sucesión. Me instó a imitarlo
out by myself where the water was. I reluctantly tried to
y a descubrir por mí mismo dónde estaba el agua. Hice la
imitate him. After five or six minutes of fast breathing I
prueba, con renuencia. Tras cinco o seis minutos de
was dizzy, but my nostrils had cleared out in an
respirar aprisa me hallaba mareado, pero mi nariz se había
extraordinary way and I could actually detect the smell of despejado en forma extraordinaria y me era posible
river willows. I could not tell where they were, however. detectar el olor de sauces de río. Sin embargo, no podía
decir dónde estaban.
Don Juan me indicó descansar unos minutos y luego me
Don Juan told me to rest for a few minutes and then he
puso a olfatear de nuevo. La segunda ronda fue más
started me sniffing again. The second round was more
intense. I could actually distinguish a whiff of river willow intensa. Pude distinguir una bocanada de olor a sauce que
coming from my right. We headed in that direction and
llegaba de mi derecha. Nos encaminamos en esa dirección
y hallamos, a cosa de medio kilómetro, un sitio pantanoso
found, a good quarter of a mile away, a swamplike spot
with stagnant water. We walked around it to a slightly
con agua estancada. Rodeándolo, subimos a una meseta
higher flat mesa. Above and around the mesa the chaparral plana ligeramente más alta. Encima y en torno de la
was very thick.
meseta el chaparral era muy denso.
"This place is crawling with mountain lions and other
-Este lugar está lleno de pumas y otros gatos de monte más
smaller cats," don Juan said casually, as if it were a
chicos -dijo don Juan como si tal cosa.
commonplace observation.
I ran to his side and he broke out laughing.
Corrí a su lado y él soltó la risa.
"Usually I wouldn't come here at all," he said. "But the
-De plano, yo no vendría por aquí para nada. -dijo-. Pero el
crow pointed out this direction. There must be something cuervo señaló en esta dirección. Debe haber algo especial
special about it."
en este sitio.
might have to spend the night in that place. He pointed to
the trees and said that there was water around there.
вечора. Дон Хуан недбало зауважив, що нам, можливо,
доведеться заночувати на цьому місці. Він вказав у бік
дерев і сказав, що там є вода.
Його тіло несподівано напружилося і він почав нюхати
повітря, як це роблять тварини.
Я бачив, як м’язи його живота дуже швидко
скорочувалися, коли він вдихав і видихав повітря
через ніс. Він сказав мені повторювати за ним і
спробувати самому визначити, де знаходиться вода. Я
неохоче спробував. Через п’ять-шість хвилин такого
швидкого дихання у мене запаморочилося в голові,
але мої ніздрі дивним чином прочистилися і я справді
зміг відчути запах верби. Проте я не міг визначити,
звідки він йде.
Дон Хуан сказав мені відпочити декілька хвилин, а
потім знову змусив дихати. Друга спроба була
інтенсивнішою. Мені справді вдалося вловити запах
верби, який приходив з правого боку. Ми пішли в
цьому напрямку і через четверть милі натрапили на
водойму зі стоячою водою. Ми обійшли її і
зупинилися на невисокому рівному пригірку, навколо
якого все поросло густим чапаралем.
— В цьому місці повно гірських левів та інших кішок
поменше, — спокійно сказав дон Хуан.
Я підскочив до нього, і він засміявся.
— За звичайних обставин я б ніколи сюди не
приходив, — сказав він. — Але маленька ворона
вказала в цьому напрямку, отже тут має бути щось
особливе.
"Do we really have to be here, don Juan?"
-¿Tenemos realmente que estar aquí, don Juan?
— Нам справді необхідно тут залишатися, доне
Хуане? — запитав я.
"We do. Otherwise I would avoid this place."
-Sí. De lo contrario, evitaría yo este sitio.
— Так. За інших обставин я б уникав цього місця.
I had become extremely nervous. He told me to listen
Yo me había puesto extremadamente nervioso. Don Juan Я почав сильно нервувати. Він наказав мені дуже
attentively to what he had to say.
me dijo que escuchara sus palabras con toda atención.
уважно слухати те, що він збирається сказати.
"The only thing one can do in this place is hunt lions," he -Lo único que puede hacerse en este sitio es cazar pumas - — Єдине, що можна робити в такому місці, це
said. "So I'm going to teach you how to do that.
prosiguió-. Así que voy a enseñarte eso.
полювати на левів, — промовив він. Саме цьому я
збираюся тебе навчити.
"There is a special way of constructing a trap for water rats "Hay un modo especial de construir una trampa para las
— Існує особлива пастка для водяних щурів, які
that live around water holes. They serve as bait. The sides ratas de agua que viven cerca de los ojos de agua. Sirven живуть поблизу водяних дір. Вони слугуватимуть
of the cage are made to collapse and very sharp spikes are de cebo. Los lados de la jaula están hechos de modo que se приманкою для лева. Стінки пастки навмисно роблять
put along the sides. The spikes are hidden when the trap is caen, y al caer dejan al descubierto púas muy filosas. Las неміцними і вздовж них закріплюють дуже гострі
130
púas no se ven cuando la trampa está puesta, y no afectan
nada a menos que algo caiga sobre la jaula; en ese caso los
lados se caen y las púas atraviesan lo que haya pegado en
la trampa."
заточені вістря. Вони залишаються прихованими, поки
пастка ціла, і не можуть зашкодити, аж доки щось не
впаде на неї згори — тоді слабкі стінки клітки
ламаються, і вістря простромлять все, що потрапило в
пастку.
I could not understand what he meant but he made a
Yo no entendía, pero él trazó un diagrama en el suelo y me Я не зовсім зрозумів його опис, тому він намалював на
diagram on the ground and showed me that if the side
mostró que, si los soportes verticales de la jaula se
землі схематичний малюнок і пояснив, що прутини з
sticks of the cage were placed on pivotlike hollow spots on colocaban en hoyos cóncavos hechos en el marco a guisa бокових стінок клітки закріплюються на рамі таким
the frame, the cage would collapse on to either side if
de pivotes, la jaula se desplomaría para un lado o el otro
способом, щоб пастка завалювалася в один бік в разі
something pushed its top.
cuando algo empujara su parte superior.
виникнення вертикального тиску на неї.
The spikes were pointed sharp slivers of hard wood, which Las púas eran aguzadas astillas puntiagudas de madera
Вістрями слугували заточені гострі кілочки з міцної
were placed all around the frame and fixed to it.
dura, que se colocaban en todo el contorno del marco y se деревини, які були закріплені вздовж усієї рами.
aseguraban a él.
Don Juan said that usually a heavy load of rocks was
Don Juan dijo que, por lo común, se ponía una pesada
Дон Хуан сказав, що зазвичай до пастки приєднують
placed over a net of sticks, which were connected to the
carga de piedras sobre una red de varas conectada a la
сітку з камінням, яку вішають високо над нею. Коли
cage and hung way above it. When the mountain lion
jaula y colgada encima de ella, a buena altura. Cuando el гірський лев підходить до пастки, він намагається
came upon the trap baited with the water rats, it would
gato montés llegaba a la trampa cebada con las ratas de
зламати її, щоб дістатися до щурів, з усієї сили
usually try to break it by pawing it with all its might; then agua, generalmente intentaba romperla de un fuerte
вдаряючи по ній лапами. Вістря встромляються кішці
the slivers would go through its paws and the cat, in a
zarpazo; entonces las púas le atravesaban las patas y el
в лапи, і вона підстрибує від переляку, обвалюючи
frenzy, would jump up, unleashing an avalanche of rocks animal, frenético, daba el salto, echándose encima una
собі на голову купу каміння.
on top of him.
avalancha de piedras.
"Someday you might need to catch a mountain lion," he
-A lo mejor algún día necesitas atrapar un gato montés — Одного дня тобі може знадобитися вполювати
said. "They have special powers. They are terribly smart
dijo don Juan-. Tienen poderes especiales. Son tremendos гірського лева, — промовив дон Хуан. — У них є
and the only way to catch them is by fooling them with
y muy listos, y la única manera de atraparlos es
особливі сили. Вони дуже розумні, і єдиний спосіб їх
pain and with the smell of river willows."
engañándolos con el dolor y con el aroma de los sauces de спіймати — це обдурити їх за допомогою болю і
río.
верб’яного запаху.
With astounding speed and skill he assembled a trap and
Con rapidez asombrosa armó una trampa, y tras larga
З вражаючою швидкістю і майстерністю він зібрав
after a long wait he caught three chubby squirrel-like
espera capturó tres roedores rechonchos, con aspecto de
пастку і спіймав трьох щокатих схожих на білок
rodents.
ardillas.
гризунів.
He told me to pick a handful of willows from the edge of Me indicó cortar un puñado de mimbres de la orilla del
Він наказав мені нарвати гілок з верби на краю
the swamp and made me rub my clothes with them. He did pantano y frotar con ellos mi ropa. Él hizo lo mismo.
водойми і примусив натерти ними одяг. Сам він
the same. Then, quickly and skillfully, he wove two
Luego, con rapidez y habilidad, tejió con juncos dos
зробив те саме. Потім швидко і вміло він зв’язав з
simple carrying nets out of reeds, scooped up a large
sencillas redes portadoras, recogió del pantano un gran
очерету дві сітки, набрав однією з них величезну купу
clump of green plants and mud from the swamp, and
montón de lodo y plantas verdes, y lo llevó a la meseta,
бруду і водоростей з болота, піднявся з цим вантажем
carried it back to the mesa, where he concealed himself.
donde se ocultó.
на пригірок і сховався там.
Mientras tanto, los roedores habían empezado a chillar a
В цей час гризуни почали дуже голосно пищати.
In the meantime the squirrel-like rodents had begun to
squeak very loudly.
todo volumen.
Don Juan spoke to me from his hiding place and told me Don Juan habló desde su escondite para indicarme que
Зі своєї схованки дон Хуан сказав мені, щоб я взяв
to use the other carrying net, gather a good chunk of mud usara la otra red, juntara una buena cantidad de plantas y другу сітку, набрав у неї гарну купу грязюки та
and plants, and climb to the lower branches of a tree near lodo, y trepase a las ramas bajas de un árbol cercano a la водоростей і заліз на нижні гілки дерева, під яким
the trap where the rodents were.
jaula donde estaban los roedores.
знаходилась пастка з гризунами. Він пояснив, що не
хоче нашкодити ані кішці, ані щурам, тому збирається
up and they do not affect anything unless something falls
on the cage, in which case the sides collapse and the
spikes pierce whatever hits the trap."
131
Don Juan said that he did not want to hurt the cat or the
rodents, so he was going to hurl the mud at the lion if it
came to the trap. He told me to be on the alert and hit the
cat with my bundle after he had, in order to scare it away.
He recommended I should be extremely careful not to fall
out of the tree. His final instructions were to be so still that
I would merge with the branches.
I could not see where don Juan was. The squealing of the
rodents became extremely loud and finally it was so dark
that I could hardly distinguish the general features of the
terrain. I heard a sudden and close sound of soft steps and
a muffled catlike exhalation, then a very soft growl and the
squirrel-like rodents ceased to squeak. It was right then
that I saw the dark mass of an animal right under the tree
where I was. Before I could even be sure that it was a
mountain lion it charged against the trap, but before it [/the
animal] reached it [/the cage] something hit it and made it
recoil. I hurled my bundle, as don Juan had told me to do.
I missed, yet it made a very loud noise. At that instant don
Juan let out a series of penetrating yells that sent chills
through my spine, and the cat, with extraordinary agility,
leaped to the mesa and disappeared.
Don Juan kept on making the penetrating noises a while
longer and then he told me to come down from the tree,
pick up the cage with the squirrels, run up to the mesa, and
get to where he was as fast as I could.
In an incredibly short period of time I was standing next to
don Juan. He told me to imitate his yelling as close as
possible in order to keep the lion off while he dismantled
the cage and let the rodents free.
I began to yell but could not produce the same effect. My
voice was raspy because of the excitation.
He said I had to abandon myself and yell with real feeling,
because the lion was still around. Suddenly I fully realized
the situation. The lion was real. I let out a magnificent
series of piercing yells.
Don Juan roared with laughter.
Don Juan dijo que no quería hacer ningún daño al puma ni
a las ratas de agua, de modo que iba a arrojarle lodo al
león si éste se acercaba a la trampa. Me dijo que estuviese
alerta y golpeara al puma con mi bulto de lodo después de
que él lo hubiera hecho, para asustarlo. Me recomendó
mucho cuidado para no caer del árbol. Sus instrucciones
finales fueron permanecer tan quieto que me confundiera
con las ramas.
Yo no podía ver dónde estaba don Juan. El chillar de los
roedores se hizo extremadamente fuerte. Llegó a estar tan
oscuro que apenas me era posible distinguir la
configuración general del terreno. Percibí el súbito sonido
cercano de pasos suaves y una exhalación felina
amortiguada, luego un gruñido muy suave y las ratas de
agua cesaron de chillar. En ese mismo instante vi la masa
oscura de un animal justamente debajo del árbol donde me
encontraba. Incluso antes de que yo pudiera estar seguro
de que era un puma, se lanzó contra la trampa, pero no
llegó a alcanzarla porque algo lo golpeó y lo hizo recular.
Arrojé mi bulto, como don Juan me había dicho. No dio en
el blanco, pero hizo mucho ruido. En ese instante don Juan
soltó una serie de gritos penetrantes que me produjeron
escalofríos, y el puma, con extraordinaria agilidad, saltó a
la meseta y desapareció.
Don Juan siguió haciendo un rato los ruidos penetrantes y
luego me dijo que bajara del árbol, recogiera la jaula con
las ratas de agua, corriera a la meseta y llegara lo más
rápido posible a donde él se hallaba.
En un tiempo increíblemente corto me encontré parado
junto a don Juan. Me dijo que imitara sus gritos lo mejor
posible para tener al gato a distancia mientras él
desarmaba la jaula y liberaba a los roedores.
Empecé a gritar, pero no podía producir el mismo efecto.
Mi voz estaba ronca a causa de la excitación.
Él dijo que me dejara ir y gritara con verdadero
sentimiento, porque el león todavía andaba por ahí. De
pronto cobré plena conciencia de la situación. El león era
real. Prorrumpí en una magnifica serie de gritos
penetrantes.
Don Juan rió a carcajadas.
скинути бруд на лева, якщо він підійде до клітки.
Він сказав, щоб я був пильним і вдарив кішку своєю
сіткою одразу після нього, для того, щоб відстрахати
її. А потім додав, що я маю бути дуже обережним, щоб
не впасти з дерева, і повинен сидіти так тихо, щоб
практично злитися з гілками.
Я не бачив, де сховався дон Хуан. Гризуни пищали
дуже голосно; стало так темно, що я міг розгледіти
лише обриси оточуючих предметів. Раптом я почув
зовсім близько від себе звук м’яких кроків і тихого
дихання; потім почулося м’яке котяче урчання, і
гризуни перестали кричати. Саме в цю мить я помітив
темний масивний силует тварини прямо під деревом,
на якому я сидів. Перш ніж я навіть встиг роздивитися,
чи це гірський лев, тварина кинулась до пастки, але не
встигла до неї підібратися — щось вдарило її і змусило
відступити. Я кинув в неї свою сітку з брудом, як
наказував дон Хуан, але не влучив, хоча шуму наробив
багато. В ту ж мить дон Хуан видав серію
пронизливих зойків, від яких у мене по спині пройшов
озноб, і кішка з неймовірною спритністю стрибнула на
пригірок і зникла.
Дон Хуан ще декілька разів повторив свій крик, а
потім наказав мені злізти з дерева, взяти клітку з
гризунами, піднятися на пригірок і якомога швидше
бігти до його схованки.
Через декілька секунд я вже стояв поряд із ним. Він
наказав мені якомога достовірніше імітувати його
зойки, щоб відлякувати лева, поки він розбиратиме
клітку і випускатиме з неї гризунів.
Я почав кричати, але мені не вдавалося досконало
зімітувати зойки дона Хуан — через збудження мій
голос став скрипучим.
Він сказав мені, що я повинен відступитися від самого
себе і кричати зі справжнім почуттям, тому що лев усе
ще був десь поблизу. Раптом я повністю усвідомив
ситуацію, що склалася: лев був справжнім; мені
вдалося видати декілька чудових пронизливих зойків.
Дивлячись на мене, дон Хуан розреготатися.
132
Me dejó gritar un momento y luego dijo que debíamos
dejar ese sitio lo antes posible, pues, el puma no era
ningún tonto y probablemente estaba en ese momento
desandando sus pasos dirigiéndose a donde nos
hallábamos.
"He'll follow us for sure," he said. "No matter how careful -De seguro nos va a seguir -dijo-. Por mucho cuidado que
we are we'll leave a trail as wide as the Pan American
tengamos, dejaremos un rastro del ancho de la carretera
highway."
panamericana.
Він дав мені трохи часу покричати, а потім сказав, що
нам треба залишати нашу схованку дуже тихо, тому
що лев не дурний і вже, мабуть, повертається до нас.
Sunday, 3 September 1961
Domingo, septiembre 3, 1961
Неділя, 3 вересня 1961 року.
Don Juan was not in the house when I woke up. I worked
over my notes and had time to get some firewood from the
surrounding chaparral before he returned. I was eating
when he walked into the house. He began to laugh at what
he called my routine of eating at noon, but he helped
himself to my sandwiches.
I told him that what had happened with the mountain lion
Don Juan no estaba en la casa cuando desperté. Trabajé en
mis notas y tuve tiempo de juntar leña en el chaparral
circundante antes de que él regresara. Me hallaba
comiendo cuando entró en la casa. Empezó a reír de lo que
llamaba mi rutina de comer al mediodía, pero tomó de mis
emparedados.
Le dije que lo ocurrido con el puma era desconcertante
Коли я прокинувся, дона Хуана не було вдома. Я
попрацював над своїми записами і, перш ніж він
прийшов, встиг назбирати хмизу в чапаралі навколо
будинку. Я їв, коли він увійшов. Він почав сміятися
над моєю звичкою за будь-яких обставин їсти опівдні,
але й сам пригостився моїми сандвічами.
Я сказав дону Хуану, що наша пригода з гірським
He let me yell for a moment and then he said we had to
leave the place as quietly as possible, because the lion was
no fool and was probably retracing its steps back to where
we were.
— Він напевно буде переслідувати нас, — сказав дон
Хуан. — Якими б обережними ми не були, за нами все
рівно залишиться слід шириною з Панамериканське
шосе.
I walked very close to don Juan. From time to time he
Caminé muy cerca de don Juan. De vez en cuando él se
Я йшов дуже близько до дона Хуана. Іноді він
would stop for an instant and listen. At one moment he
detenía un instante a escuchar. En determinado momento зупинявся на мить і прислухався. В якийсь момент він
began to run in the dark and I followed him with my hands echó a correr en la oscuridad, y yo lo seguí con las manos побіг в темряву, і я майнув за ним, витягнувши перед
extended in front of my eyes to protect myself from the
extendidas frente a los ojos para protegerme de las ramas. собою руки, щоб захиститися від гілок.
branches.
We finally got to the base of the bluff where we had been Por fin llegamos al pie del risco donde estuvimos antes.
Нарешті ми дісталися до підніжжя виступу, на якому
earlier. Don Juan said that if we succeeded in climbing to Don Juan dijo que si lográbamos trepar a la cima sin que ми раніше вже були. Дон Хуан сказав, що якщо нам
the top without being mauled by the lion we were safe. He el león nos atacara, estaríamos a salvo. Tomó la delantera вдасться піднятися на його верхівку, перш ніж це
went up first to show me the way. We started to climb in para mostrarme el camino. Empezamos a trepar en la
зробить лев, ми будемо у безпеці. Він пішов попереду,
oscuridad. No supe cómo, pero lo seguí con paso firme y вказуючи мені дорогу. Ми почали дертися в темряві
the dark. I did not know how, but I followed him with
dead sure steps. When we were near the top I heard a
certero. Cuando estábamos cerca de la cima oí un peculiar нагору; не знаю як, але я дуже впевнено йшов по його
clamor animal. Era casi como el mugido de una vaca, pero слідам. Коли ми були майже біля самої верхівки, я
peculiar animal cry. It was almost like the mooing of a
cow, except that it was a bit longer and coarser.
un poco más largo y más áspero.
почув специфічний звіриний крик: схожий на
коров’яче ревіння, хіба що трохи довше і грубіше.
"Up! Up!" don Juan yelled.
-¡Arriba! ¡Arriba! gritó don Juan.
— Вгору! Вгору! — закричав дон Хуан.
I scrambled to the top in total darkness ahead of don Juan. Trepé velozmente en la oscuridad total, adelantándome a У повній темряві я почав дертися на кручу — коли дон
don Juan. Cuando él llegó al remate plano del risco yo ya Хуан піднявся на пласку верхівку виступу, я вже сидів
When he reached the flat top of the bluff I was already
sitting catching my breath.
estaba sentado recuperando el aliento.
там, ледь переводячи подих.
He rolled on the ground. I thought for a second that the
Rodó por el suelo. Por un segundo pensé que el esfuerzo
Він почав кататися по землі: я подумав, що йому
exertion had been too great for him, but he was laughing at había sido demasiado para él, pero en realidad estaba
далося взнаки напруження декількох останніх хвилин,
my speedy climb.
riendo de mi raudo ascenso.
але він сміявся над тим, як швидко я виліз нагору.
We sat in complete silence for a couple of hours and then Estuvimos sentados un par de horas en completo silencio y Декілька годин ми сиділи у повній тиші, а потім
we started back to my car.
luego emprendimos la marcha hacia el coche.
рушили назад до моєї машини.
133
was baffling to me. In retrospect, it all seemed unreal. It
was as if everything had been staged for my benefit. The
succession of events had been so rapid that I really had not
had time to be afraid. I had had enough time to act, but not
to deliberate upon my circumstances. In writing my notes
the question of whether I had really seen the mountain lion
came to mind. The dry branch was still fresh in my
memory.
"It was a mountain lion," don Juan said imperatively.
"Was it a real flesh and blood animal?"
"Of course."
I told him that my suspicions had been roused because of
the easiness of the total event. It was as if the lion had
been waiting out there and had been trained to do exactly
what don Juan had planned.
He was unruffled by my barrage of sceptical remarks. He
laughed at me.
"You're a funny fellow," he said. "You saw and heard the
cat. It was right under the tree where you were. He didn't
smell you and jump at you because of the river willows.
They kill any other smell, even for cats. You had a batch
of them in your lap."
I said that it was not that I doubted him, but that
everything that had happened that night was extremely
foreign to the events of my everyday life. For a while, as I
was writing my notes, I even had had the feeling that don
Juan may have been playing the role of the lion. However,
I had to discard the idea because I had really seen the dark
shape of a four-legged animal charging at the cage and
then leaping to the mesa.
"Why do you make such a fuss?" he said. "It was just a big
cat. There must be thousands of cats in those mountains.
Big deal. As usual, you are focusing your attention on the
wrong item. It makes no difference whatsoever whether it
was a lion or my pants. Your feelings at that moment were
what counted."
In my entire life I had never seen or heard a big wildcat on
the prowl. When I thought of it, I could not get over the
para mí. En retrospectiva, parecía enteramente irreal. Era
como si todo se hubiera escenificado para mi beneficio. La
sucesión de eventos fue tan rápida que no tuve en realidad
tiempo de asustarme. Tuve tiempo para actuar, pero no
para deliberar sobre mis circunstancias. Al escribir mis
notas se planteó la interrogante de si había visto realmente
al puma. La alucinación de la rama seca estaba todavía
fresca en mi memoria.
левом дуже мене схвилювала. Коли я пригадую її, вона
видається мені нереальною, схожою на виставу,
влаштовану спеціально для мене. Події змінювалися
так швидко, що я навіть не встиг перелякатися. Мені
вистачило часу лише на те, щоб діяти, а не
розмірковувати над обставинами. Під час роботи над
нотатками у мене знову виникло питання, чи справді я
бачив гірського лева — спогади про суху гілку, схожу
на помираючу тварину, все ще були свіжими в моїй
пам’яті.
-Era un puma -dijo don Juan en tono imperioso.
— Це був гірський лев — сказав дон Хуан упевнено.
-¿Era un verdadero animal de carne y hueso?
— Справжня тварина із плоті і крові?
-Seguro.
— Звичайно.
Le dije que mis sospechas habían despertado a causa del
Я пояснив йому, що мої підозри викликані легкістю, з
fácil desarrollo de todo el evento. Era como si el gato
якою все відбувалося. Складалося враження, що лев
hubiera estado allí aguardando y hubiera sido entrenado
спеціально чекав на нас саме в тому місці і був
para hacer exactamente lo que don Juan planeara.
натренований робити саме так, як спланував дон Хуан.
Mi alud de observaciones escépticas no le hizo la menor
Мої скептичні зауваження не подіяли на нього. Дон
mella. Se rió de mí.
Хуан залишався незворушним і почав сміятися наді
мною.
-Eres un tipo chistoso -dijo-. Tú viste y oíste al gato.
— Ти кумедний хлопець — сказав він. — Ти бачив і
Estaba abajito del árbol donde tú estabas. Si no te olfateó y чув цю кішку. Вона була прямо під деревом, на якому
te saltó fue por los mimbres. Matan cualquier otro olor,
ти сидів. Вона не почула твій запах і не накинулася на
hasta para los gatos. Tú tenías en los brazos una carga de тебе тільки завдяки верб’яним гілкам. Запах верби
lodo.
перебиває будь-який інший запах, навіть для кішок, а
у тебе на колінах лежав цілий оберемок таких гілок.
Dije que no era que dudara de él, sino que todo lo ocurrido Я пояснив, що справа не в тому, що я сумніваюся в
aquella noche era extremadamente ajeno a los sucesos de його словах. Просто все, що сталося тієї ночі, було
mi vida cotidiana. Durante un rato, al escribir mis notas,
дуже не схоже на події мого звичайного життя. В
tuve incluso el sentimiento de que don Juan podía haber
якусь мить, працюючи над записами, у мене навіть
hecho el papel de león. Sin embargo, hube de descartar la майнула думка, що дон Хуан сам міг зіграти роль лева.
idea porque yo había visto realmente la silueta oscura de Однак я відкинув цю ідею, тому що справді бачив
un animal de cuatro patas lanzándose hacia la jaula y luego силует чотирилапої тварини, яка підлазила до клітки, а
потім стрибнула на пригірок.
saltando a la meseta.
-¿Por qué te haces tanto lío? -dijo él-. No era más que un — Чого ти так метушишся через це? — запитав він. —
gato grande. Ha de haber miles de gatos en esos montes.
Це була просто велика кішка, в тих горах, мабуть,
Gran cosa. Como de costumbre, diriges la atención a
тисячі таких. Теж мені, велика справа. Ти, як завжди,
donde no debes. No importa para nada que fuera un puma зосереджуєш увагу не на тому, на чому потрібно. Не
o mis calzones. Lo que sentías en ese instante era lo que
важливо, чи це був лев, чи мої панталони. Головне —
contaba.
це твої почуття в той момент.
En toda mi vida, yo nunca había visto ni oído la ronda de За все своє життя я ніколи не спостерігав за великою
un gran felino salvaje. Al pensar en ello, no podía
дикою кішкою в диких умовах. Мене не переставав
134
fact that I had been only a few feet away from one.
Don Juan listened patiently while I went over the entire
experience.
"Why the awe for the big cat?" he asked with an
inquisitive expression. "You've been close to most of the
animals that live around here and you've never been so
awed by them. Do you like cats?"
reponerme del hecho de haber estado a tan poca distancia
de uno.
Don Juan escuchó pacientemente mientras yo repasaba
toda la experiencia.
-¿Por qué tanta reverencia con el gatote? -preguntó con
expresión inquisitiva-. Has estado cerca de casi todos los
animales que viven por aquí y jamás te han impresionado
tanto. ¿Te gustan los gatos?
"No, I don't."
"Well, forget about it then. The lesson was not on how to
hunt lions, anyway."
"What was it about?"
"The little crow pointed out that specific spot to me, and at
that spot I saw the opportunity of making you understand
how one acts while one is in the mood of a warrior.
-No.
-Bueno, entonces olvídalo. De cualquier modo, la lección
no tenía nada que ver con cazar leones.
-¿Y con qué tenía que ver?
-El cuervito me señaló ese sitio específico, y en ese sitio vi
la oportunidad de hacerte entender cómo actúa uno cuando
tiene ánimo de guerrero.
"Everything you did last night was done within a proper
mood. You were controlled and at the same time
abandoned when you jumped down from the tree to pick
up the cage and run up to me. You were not paralyzed
with fear. And then, near the top of the bluff, when the
lion let out a scream, you moved very well. I'm sure you
wouldn't believe what you did if you looked at the bluff
during the daytime. You had a degree of abandon, and at
the same time you had a degree of control over yourself.
You did not let go and wet your pants, and yet you let go
and climbed that wall in complete darkness. You could
have missed the trail and killed yourself. To climb that
wall in darkness required that you had to hold on to
yourself and let go of yourself at the same time. That's
what I call the mood of a warrior."
"Todo lo que hiciste anoche lo hiciste con un ánimo
correcto. Tenías control y a la vez estabas abandonado
cuando saltaste del árbol para recoger la jaula y llevármela
corriendo. No te paralizó el miedo. Y luego, casi en lo alto
del risco, cuando el león soltó un grito, te moviste muy
bien. Estoy seguro de que no creerías lo que hiciste si
vieras el risco de día. Tenías cierto grado de abandono, y
al mismo tiempo cierto grado de control sobre ti mismo.
No te soltaste al grado de orinarte en los calzones, pero te
soltaste y trepaste ese muro en completa oscuridad.
Podrías haber dado un paso en falso y matarte. Trepar ese
muro en la oscuridad requería que te contuvieras y te
soltaras al mismo tiempo. Eso es lo que yo llamo el ánimo
de un guerrero."
I said that whatever I had done that night was the product
of my fear and not the result of any mood of control and
abandon.
"I know that," he said, smiling. "And I wanted to show
you that you can spur yourself beyond your limits if you
are in the proper mood. A warrior makes his own mood.
You didn't know that. Fear got you into the mood of a
warrior, but now that you know about it, anything can
Dije que cuanto hubiese hecho aquella noche fue el
producto de mi miedo, y no el resultado de ningún estado
de dominio y abandono.
-Lo sé -dijo, sonriendo-. Y quise enseñarte que te puedes
espolear más allá de tus límites si estás en el ánimo
correcto. Un guerrero crea su propio ánimo. Tú no lo
sabías. El miedo te metió en el ánimo de un guerrero, pero
ahora que lo conoces, cualquier cosa puede servir para que
хвилювати той факт, що я був лише у декількох футах
від такої тварини.
Дон Хуан терпляче вислухав мій переказ нашої
пригоди.
— Звідки стільки благоговіння перед великою
кішкою? — запитав він з підозрою. — Ти був поряд
практично з усіма тваринами, які живуть у цій
місцевості, але ніколи не був таким схвильованим
через це. Тобі подобаються кішки?
— Ні, не подобаються.
— Тоді забудь про це. В будь-якому випадку, урок
полягав не в тому, як полювати на левів.
— А в чому ж тоді?
— Маленька ворона вказала мені на особливе місце, і
коли ми туди прийшли, я побачив можливість
показати тобі, як діє людина, перебуваючи у настрої
воїна.
«Все, що ти зробив минулої ночі, було зроблено в
правильному настрої. Коли ти зістрибнув з дерева,
щоб взяти клітку і піднятися до мене, ти контролював
свої дії і, в той же час, відступився від себе. Ти не
закляк від страху. І потім, біля верхівки скелі, ти
рухався дуже добре, почувши крик лева. Я впевнений,
що якщо ти подивишся на ту кручу при денному
світлі, то не повіриш, що тобі вдалося на неї
видертися. Ти зберіг певний контроль над своїми
діями, і, в той же час, досяг певного рівня
відчуженості. Ти не кинув усе напризволяще і не
обісцяв штани, але одночасно й відступився від себе і
виліз на ту стіну в цілковитій темряві, хоча міг не
втриматися на кручі і розбитися на смерть. Щоб
вилізти на ту скелю в темряві, ти повинен був
триматися за себе і, в той же час, від себе відступитися
— це те, що я називаю настроєм воїна.»
Я сказав, що мої дії минулої ночі були результатом
переляку, а не стану контролю та відчуженості.
— Я знаю це, — сказав дон Хуан, посміхаючись. — І я
хотів показати тобі, що, діючи у правильному настрої,
ти можеш вийти далеко за межі своїх звичайних
можливостей. Воїн сам робить свій настрій. Але ти не
знав цього. Страх привів тебе у настрій воїна, але
135
serve to get you into it."
te metas en él.
I wanted to argue with him, but my reasons were not clear. Quise discutir, pero mis razones no eran claras.
I felt an inexplicable sense of annoyance.
Experimentaba una molestia inexplicable.
"It's convenient to always act in such a mood," he
continued. "It cuts through the crap and leaves one
purified. It was a great feeling when you reached the top of
the bluff. Wasn't it?"
I told him that I understood what he meant, yet I felt it
would be idiotic to try to apply what he was teaching me
to my everyday life.
"One needs the mood of a warrior for every single act," he
said. "Otherwise one becomes distorted and ugly. There is
no power in a life that lacks this mood. Look at yourself.
Everything offends and upsets you. You whine and
complain and feel that everyone is making you dance to
their tune. You are a leaf at the mercy of the wind. There
is no power in your life. What an ugly feeling that must
be!
-Es conveniente actuar siempre con ese ánimo -prosiguió-.
Acaba con la idiotez y lo deja a uno purificado. Te sentiste
muy bien cuando llegaste a la cima del risco. ¿O no?
"A warrior, on the other hand, is a hunter. He calculates
everything. That's control. But once his calculations are
over, he acts. He lets go. That's abandon. A warrior is not
a leaf at the mercy of the wind. No one can push him; no
one can make him do things against himself or against his
better judgement. A warrior is tuned to survive, and he
survives in the best of all possible fashions."
"Un guerrero, en cambio, es un cazador. Todo lo calcula.
Eso es control. Pero una vez terminados sus cálculos,
actúa. Se deja ir. Eso es abandono. Un guerrero no es una
hoja a merced del viento. Nadie lo empuja; nadie lo obliga
a hacer cosas en contra de sí mismo o de lo que juzga
correcto. Un guerrero está entonado para sobrevivir, y
sobrevive del mejor modo posible."
I liked his stance although I thought it was unrealistic. It
seemed too simplistic for the complex world in which I
lived.
Me gustó su posición, aunque la consideré falta de
realismo. Parecía demasiado simplista para el complejo
mundo donde yo vivía.
He laughed at my arguments and I insisted that the mood
of a warrior could not possibly help me overcome the
feeling of being offended or actually being injured by the
actions of my fellow men, as in the hypothetical case of
being physically harassed by a cruel and malicious person
placed in a position of authority.
Río de mis argumentos y yo insistí en que el ánimo de un
guerrero no podía en modo alguno ayudarme a superar el
sentimiento de ofensa, o el daño concreto, nacidos de las
acciones de mis semejantes, como en el caso hipotético de
ser vejado físicamente por una persona cruel y maliciosa
colocada en una posición de autoridad.
Le dije que comprendía lo que me estaba diciendo, pero
sentía que sería idiota tratar de aplicar sus enseñanzas a mi
vicia cotidiana.
-Uno necesita el ánimo de un guerrero para cada uno de
sus actos -dijo-. De otro modo uno se enchueca y se afea.
No hay poder en una vida que carece de este ánimo.
Mírate tú mismo. Todo te ofende y te inquieta. Chillas y te
quejas y sientes que todo el mundo te hace bailar a su son.
Eres una hoja a merced del viento. No hay poder en tu
vida. ¡Qué feo debe de sentirse eso!
зараз, коли ти це знаєш, будь-що може слугувати тобі
провідником у цей стан.
Я хотів заперечити йому, але не знав, що саме сказати
— з незрозумілих причин мене охопило почуття
роздратування.
— Дуже зручно завжди діяти в такому настрої, —
продовжив дон Хуан, — він відсікає все зайве і
залишає людину чистою. Ти почувався піднесеним,
коли заліз на верхівку скелі, чи не так?
Я сказав, що розумію його думку, але вважаю
ідіотизмом намагатися застосовувати те, чому він мене
вчить, у повсякденному житті.
— Людині потрібен настрій воїна для будь-чого, що
вона робить, навіть для найменшої дрібниці, —
відмовив він. — Інакше вона стає потворною і
слабкою. В житті без цього настрою немає сили.
Подивись на себе: все ображає і засмучує тебе. Ти
скиглиш і скаржишся, і вважаєш, що всі змушують
тебе танцювати під свою дудку. Ти листок, відданий
на милість вітру. У твоєму житті немає сили. Яке це,
мабуть, огидне почуття!
«Воїн, з іншого боку, є мисливцем. Він враховує все
— це називається контролем. Але після того, як його
підрахунки зроблені, він починає діяти. Він
відступається від себе — це відчуженість. Воїн ніколи
не почувається листком, відданим на милість вітру:
ніхто не може примусити його робити щось проти
своєї волі, робити речі, які суперечать його
правильним міркуванням. Воїн налаштований на
виживання, і він вміє виживати найкращим з усіх
можливих способів.»
Мені подобалася його точка зору, хоча вона й була
нереалістичною, тобто видавалася мені занадто
простою, щоб її можна було застосовувати в тому
складному світі, в якому я жив.
Він засміявся над моїми запереченнями. Але я
продовжував наполягати на своєму і сказав, що
настрій воїна не допоможе мені подолати почуття
образи або уникнути тієї шкоди, яку можуть заподіяти
мені вчинки оточуючих. Наприклад, він не врятує
мене від гіпотетичної загрози фізичного знищення з
боку жорстокої і злої людини, яка має владу.
136
He roared with laughter and admitted the example was
apropos.
"A warrior could be injured but not offended," he said.
"For a warrior there is nothing offensive about the acts of
his fellow men as long as he himself is acting within the
proper mood.
"The other [/Last] night you were not offended by the lion.
The fact that it chased us did not anger you. I did not hear
you cursing it, nor did I hear you say that he had no right
to follow us. It could have been a cruel and malicious lion
for all you know. But that was not a consideration while
you struggled to avoid it. The only thing that was pertinent
was to survive. And that you did very well.
Se carcajeó y admitió que el ejemplo venía al caso.
"If you would have been alone and the lion had caught up
with you and mauled you to death, you would have never
even considered complaining or feeling offended by its
acts.
"The mood of a warrior is not so far-fetched for yours or
anybody's world. You need it in order to cut through all
the guff."
I explained my way of reasoning. The lion and my fellow
men were not on a par, because I knew the intimate quirks
of men while I knew nothing about the lion. What
offended me about my fellow men was that they acted
maliciously and knowingly.
"I know, I know," don Juan said patiently. "To achieve the
mood of a warrior is not a simple matter. It is a revolution.
To regard the lion and the water rats and our fellow men as
equals is a magnificent act of the warrior's spirit. It takes
power to do that."
"Si hubieras estado solo y el puma te hubiera alcanzado y
hecho garras, jamás habrías pensado siquiera en quejarte o
en sentirte ofendido por sus actos."
-Un guerrero podría sufrir daño, pero no ofensa -dijo-.
Para un guerrero no hay nada ofensivo en los actos de sus
semejantes mientras él mismo esté actuando dentro del
ánimo correcto.
"La otra noche, no te ofendiste con el gato. El hecho de
que nos persiguió no te hizo enojar. No te oí maldecirlo, ni
te oí decir que no tuviera derecho a seguirnos. Fácilmente
podría haber sido un gato cruel y malicioso. Pero eso no te
preocupaba mientras tratabas de huirle. Lo único que venía
al caso era sobrevivir. Y eso lo hiciste muy bien.
"El, ánimo de un guerrero no es tan descabellado para tu
mundo ni para el de nadie. Lo necesitas para salirte de
todas las idioteces."
Expliqué mi forma de razonar. El puma y mis semejantes
no estaban en el mismo nivel, porque yo conocía los
recovecos humanos pero no sabía nada del puma. Lo que
me ofendía de mis semejantes era que actuaban con
malicia y a sabiendas.
-Ya sé, ya sé -dijo don Juan con paciencia-. Lograr el
ánimo de un guerrero no es cosa sencilla. Es una
revolución. Considerar iguales al puma y a las ratas de
agua y a nuestros semejantes es un acto magnífico del
espíritu del guerrero. Se necesita poder para llevarlo a
cabo.
Дон Хуан заревів від сміху, але визнав мій приклад
доречним.
— Воїна можна поранити, але не образити, — сказав
він. — Для воїна не може бути нічого образливого у
вчинках оточуючих, доки він сам діє у правильному
настрої.
«Минулої ночі ти не був ображений діями лева: той
факт, що він переслідував нас, не розсердив тебе. Я не
чув, щоб ти звинувачував його в чомусь або казав, що
лев не має права йти за нами. Хоча це міг бути
найжорстокіший і найзліший лев з усіх. Але ти не
думав про це, коли намагався втекти від нього. Єдине,
що мало значення — це вижити; і тобі це дуже добре
вдалося.»
«Якщо б ти був один, і лев спіймав тебе і роздер на
шматки, тобі б ніколи не прийшло на думку
скаржитися на його дії або почуватися ображеним
через це.»
«Тому настрій воїна не є якоюсь надуманою,
притягнутою за вуха річчю — він потрібен кожній
людині, щоб прорватися через всю зайву балаканину.»
Я почав доводити дону Хуану, що не можна
порівнювати дії лева із вчинками людини. Я розумів
всі приховані мотиви, якими керуються люди, саме
тому їх вчинки — свідомо зловмисні, на відміну від
левових — здатні були мене образити.
— Я знаю, знаю, — відповів він терпляче, — досягти
настрою воїна непросто. Це ціла революція. Вважати
гірського лева, водяних щурів та людей рівними — це
справжня перемога духу воїна. Щоб зробити це,
потрібна сила.
137
12. A BATTLE OF POWER
XII. UNA BATALLA DE PODER
12. БИТВА СИЛИ
Thursday, 28 December 1961
Jueves, diciembre 28, 1961
We [/Don Juan and I] started on a journey very early in the
morning. We drove south and then east to the mountains.
Don Juan had brought gourds with food and water. We ate
in my car before we started walking.
"Stick close to me," he said. "This is an unknown region to
you and there is no need to take chances. You are going in
search of power and everything you do counts. Watch the
wind, especially towards the end of the day. Watch when
it changes directions, and shift your position so that I
always shield you from it."
"What are we going to do in these mountains, don Juan?"
"You're hunting power."
"I mean what are we going to do in particular?"
"There's no plan when it comes to hunting power. Hunting
power or hunting game is the same. A hunter hunts
whatever presents itself to him. Thus he must always be in
a state of readiness.
"You know about the wind, and now you may hunt power
in the wind by yourself. But there are other things you
don't know about which are, like the wind, the center of
power at certain times and at certain places.
"Power is a very peculiar affair," he said. "It is impossible
to pin it down and say what it really is. It is a feeling that
one has about certain things. Power is personal. It belongs
to oneself alone. My benefactor, for instance, could make
a person mortally ill by merely looking at him. Women
would wane away after he had set eyes on them. Yet he
did not make people sick all the time but only when his
personal power was involved."
INICIAMOS un viaje a primera hora de la mañana.
Fuimos hacia el sur y luego hacia el este, a las montañas.
Don Juan llevó guajes con comida y agua. Comimos en mi
coche antes de empezar a caminar.
-No te me despegues -dijo-. Ésta es una región que no
conoces y no hay necesidad de arriesgarse. Vas en busca
de poder y todo cuanto haces cuenta. Vigila el viento,
sobre todo al fin del día. Observa cuando cambie de
dirección, y cambia tu posición para que yo te resguarde
siempre de él.
-¿Qué vamos a hacer en estas montañas, don Juan?
-Estás cazando poder.
-Digo, ¿qué vamos a hacer en particular?
-No hay plan cuando se trata de cazar poder. Cazar poder o
cazar animales es lo mismo. Un cazador caza lo que se le
presente. Así que debe estar siempre preparado.
"How did he choose who to make sick?"
"I don't know that. He didn't know it himself. Power is like
that. It commands you and yet it obeys you.
"A hunter of power entraps it and then stores it away as his
personal finding. Thus, personal power grows, and you
may have the case of a warrior who has so much personal
power that he becomes a man of knowledge."
-¿Cómo elegía a quién enfermar?
-Eso no lo sé. Ni él mismo lo sabía. Así es el poder. Te
manda, y sin embargo te obedece.
"Un cazador de poder lo atrapa y luego lo guarda como su
hallazgo personal. Así, el poder personal crece, y puede
darse el caso de un guerrero que, de tanto poder personal
que tiene, se hace hombre de conocimiento."
Ми вирушили у подорож рано вранці. Ми їхали на
південь а потім на схід в напрямку гір. Дон Хуан взяв
гарбузові глеки з їжею і водою — ми поїли в машині,
перш ніж розпочати нашу пішу мандрівку.
— Тримайся поряд зі мною, — сказав він. — Ця
місцевість тобі незнайома, тому краще не ризикувати.
Ти шукаєш силу, тому враховується все, що ти робиш.
Слідкуй за вітром, особливо наприкінці дня; помічай,
коли він змінює свій напрям, і ставай так, щоб я
постійно захищав тебе від нього.
— Що ми збираємося робити в цих горах, доне Хуане?
— Ти полюєш за силою.
— Я маю на увазі, чим конкретно ми займатимемося?
— Полюючи за силою, неможливо нічого спланувати.
Це так само, як полювати на здобич: мисливець полює
на те, що йому зустрінеться. Тому він постійно мусить
бути у стані готовності.
«Ти вже знаєш про вітер і можеш самостійно
полювати за силою, яка в ньому є. Але існують й інші
речі, тобі невідомі, які, так само, як вітер, стають
центрами сили в певний час і в певних місцях.»
«Сила — дуже цікава річ, — продовжував дон Хуан.
— Її неможливо вхопити і впевнитися, що вона
насправді існує. Це почуття, яке виникає відносно
деяких речей. Сила є особистою — вона належить
конкретній людині. Мій бенефактор, наприклад, міг
зробити людину смертельно хворою одним своїм
поглядом, жінки втрачали розум, варто йому було
лише глянути в їх бік. Однак він не робив людей
хворими кожного разу, коли дивився на них, але лише
тоді, коли була задіяна його особиста сила.»
— Як він вирішував, кого зробити хворим?
— Цього я не знаю. Він і сам цього не знав. Сила така:
вона керує тобою, і, в той же час, підкорюється тобі.
«Мисливець за силою заманює її і накопичує, як
особисте надбання. Таким чином, особиста сила воїна
зростає, і може статися так, що з часом він стане
людиною знання.»
"Ya sabes del viento, y puedes cazar por ti mismo el poder
del viento. Pero hay otras cosas que no conoces y que son,
como el viento, centro de poder a ciertas horas y en ciertos
lugares.
"El Poder es un asunto muy peculiar. No puedo decir con
exactitud lo que realmente es. Es un sentimiento que uno
tiene sobre ciertas cosas. El poder es personal. Pertenece a
uno nada más. Mi benefactor, por ejemplo, podía enfermar
de muerte a una persona con sólo mirarla. Las mujeres se
consumían después de que él les ponía los ojos encima.
Pero no enfermaba a la gente todo el tiempo; nada más
cuando intervenía su poder personal."
138
"How does one store power, don Juan?"
"That again is another feeling. It depends on what kind of
a person the warrior is. My benefactor was a man of
violent nature. He stored power through that feeling.
Everything he did was strong and direct. He left me a
memory of something crushing through things. And
everything that happened to him took place in that
manner."
I told him I could not understand how power was stored
through a feeling.
"There's no way to explain it," he said after a long pause.
"You have to do it yourself."
-¿Cómo guarda uno el poder, don Juan?
-Eso también es un sentimiento. Depende de la clase de
persona que sea el guerrero. Mi benefactor era un hombre
de naturaleza violenta. Guardaba poder a través de ese
sentimiento. Todo cuanto hacía era fuerte y directo.
Dejaba la impresión de algo que pasaba aplastando las
cosas. Y todo cuanto le ocurrió tuvo lugar de ese modo.
He picked up the gourds with food and fastened them to
his back. He handed me a string with eight pieces of dry
meat strung on it and made me hang it from my neck.
"This is power food," he said.
"What makes it power food, don Juan?"
"It is the meat of an animal that had power. A deer, a
unique deer. My personal power brought it to me. This
meat will sustain us for weeks, months if need be. Chew
little bits of it at a time, and chew it thoroughly. Let the
power sink slowly into your body."
Recogió los guajes de comida y los ató a su espalda. Me
entregó un cordel con ocho trozos de carne seca colgados
de él, e hizo que me lo pusiera al cuello.
-Esta es comida de poder -dijo.
-¿Qué es lo que la hace comida de poder, don Juan?
-Es la carne de un animal que tenía poder. Un venado, un
venado único. Mi poder personal me lo trajo. Esta carne
nos mantendrá durante semanas enteras, durante meses si
es necesario. Vela mascando por pedacitos, y máscala muy
bien. Que el poder se hunda despacio en tu cuerpo.
We began to walk. It was almost eleven a.m. Don Juan
reminded me once more of the procedure to follow.
"Watch the wind," he said. "Don't let it trip you. And don't
let it make you tired. Chew your power food and hide
from the wind behind my body. The wind won't hurt me;
we know each other very well."
He led me to a trail that went straight to the high
mountains. The day was cloudy and it was about to rain. I
could see low rain clouds and fog up above in the
mountains descending into the area where we were.
We hiked in complete silence until about three o'clock in
the afternoon. Chewing the dry meat was indeed
invigorating. And watching for sudden changes in the
direction of the wind became a mysterious affair, to the
point that my entire body seemed to sense changes before
they actually happened. I had the feeling that I could
detect waves of wind as a sort of pressure on my upper
chest, on my bronchial tubes. Every time I was about to
Echamos a andar. Eran casi las once de la mañana. Don
Juan me recordó una vez más el procedimiento a seguir.
-Vigila el viento -dijo-. No dejes que te haga perder el
paso. Y no dejes que te fatigue. Masca tu comida de poder
y escóndete del viento detrás de mi cuerpo. El viento no
me hará daño a mí; nos conocemos muy bien.
Me guió a una vereda que iba recta hacia las altas
montañas. El día era nublado y estaba a punto de llover.
Pude ver cómo, de lo alto de las montañas, nubes bajas y
niebla descendían a la zona donde estábamos.
Caminamos en completo silencio hasta eso de las tres de la
tarde. Masticar la carne seca era en verdad vigorizante. Y
observar los cambios repentinos en la dirección del viento
se convirtió en un asunto misterioso, hasta el punto de que
todo mi cuerpo parecía sentir los cambios antes de que
ocurrieran. Tenía la impresión de poder sentir las oleadas
de aire como una especie de presión en la parte superior de
mi pecho, en los bronquios. Cada vez que me hallaba a
Me declaré incapaz de comprender cómo se almacenaba el
poder a través de un sentimiento.
-No hay forma de explicarlo -dijo tras una larga pausa-.
Tienes que hacerlo tú mismo.
— Як саме накопичується сила, доне Хуане?
— Це також почуття, і воно залежить від характеру
воїна. Мій бенефактор був людиною насильницької
натури, і накопичував силу через це почуття
насильства. Все, що він робив, було сильним і прямим;
він залишив мені спогади про щось, що прорубується
крізь речі. Тому все, що з ним відбувалося, мало такі
самі риси.
Я сказав, що не розумію, яким чином сила
накопичується через почуття.
— Цього не можна пояснити словами, — відповів дон
Хуан після довгої паузи. — Ти повинен пізнати це на
власному досвіді.
Він підняв глеки з їжею і закріпив їх у себе на спині, а
мені на шию повісив в’язку з восьми шматків
сушеного м’яса.
— Це їжа сили, — сказав він.
— Що саме робить її їжею сили, доне Хуане?
— Це м’ясо тварини, у якої була сила — оленя,
незвичайного оленя, до якого мене привела моя
особиста сила. Воно підтримуватиме нас тижні, або
навіть місяці. Розжовуй невеличкі шматочки цього
м’яса, але дуже ретельно — нехай твоє тіло просякне
його силою.
Коли ми рушили, була майже одинадцяти година дня.
Дон Хуан ще раз пояснив мені те, що я маю робити.
— Слідкуй за вітром, — сказав він, — уникай його. І
не дозволяй йому тебе втомити. Жуй м’ясо сили і
ховайся від вітру за мною — він не нашкодить мені,
ми дуже добре один одного знаємо.
Він вів нас по стежці, яка прямувала прямо до високих
гір. День був хмарним і збирався дощ; я міг бачити, як
густі дощові хмари і туман повільно наповзали з гір на
місцевість, по якій ми рухалися.
Ми йшли у повній мовчанці десь до третьої години
дня. Жування м’яса сили дійсно підбадьорювало, і я
так глибоко поринув у спостереження за
несподіваними змінами напрямку вітру, що все мої
тіло, здається, відчувало їх ще до того, як вони
насправді відбувалися. Було схоже на те, що я міг
відчути хвилі повітря верхньою частиною грудної
клітки, своїми бронхами: перед кожним наступним
139
feel a gust of wind my chest and throat would itch.
Don Juan stopped for a moment and looked around. He
appeared to be orienting himself and then he turned to the
right. I noticed that he was also chewing dry meat. I felt
very fresh and was not tired at all. The task of being aware
of shifts in the wind had been so consuming that I had not
been aware of time.
We walked into a deep ravine and then up one side to a
small plateau on the sheer side of an enormous mountain.
We were quite high, almost to the top of the mountain.
Don Juan climbed a huge rock at the end of the plateau
and helped me up to it. The rock was placed in such a way
as to look like a dome on top of precipitous walls. We
slowly walked around it. Finally I had to move around the
rock on my seat, holding on to the surface with my heels
and hands. I was soaked in perspiration and had to dry my
hands repeatedly.
From the other side I could see a very large shallow cave
near the top of the mountain. It looked like a hall that had
been carved out of the rock. It was sandstone which had
been weathered into a sort of balcony with two pillars.
Don Juan said that we were going to camp there, [and] that
it was a very safe place because it was too shallow to be a
den for lions or any other predators, too open to be a nest
for rats, and too windy for insects. He laughed and said
that it was an ideal place for men, since no other living
creatures could stand it.
He climbed up to it like a mountain goat. I marveled at his
stupendous agility.
I slowly dragged myself down the rock on my seat and
then tried to run up the side of the mountain in order to
reach the ledge. The last few yards completely exhausted
me. I kiddingly asked don Juan how old he really was. I
thought that in order to reach the ledge the way he had
done it one had to be extremely fit and young.
punto de sentir una racha de viento, experimentaba una
comezón en el pecho y la garganta
Don Juan se detuvo un momento y miró en torno. Pareció
orientarse y dio vuelta a la derecha. Noté que también
mascaba carne seca. Yo me sentía muy fresco y no tenía
nada de cansancio. La tarea de atender a los cambios en el
viento había sido tan absorbente que no tuve conciencia
del tiempo.
Nos adentramos en una profunda cañada y luego subimos
uno de sus lados hasta una pequeña meseta en la empinada
ladera de una montaña enorme. Estábamos bastante alto,
casi en la cima.
Don Juan trepó a una gran roca en el extremo de la meseta
y me ayudó a hacer lo mismo. La roca estaba colocada en
tal forma que parecía una cúpula sobre muros escarpados.
Le dimos la vuelta, caminando despacio. Finalmente, tuve
que sentarme para seguir el recorrido, asiéndome a la
superficie con los talones y las manos. Estaba empapado
de sudor y tenía que secarme las manos repetidas veces.
Desde el otro lado, pude ver una cueva muy grande, de
escasa hondura, cerca de la cima de la montaña. Parecía un
recinto esculpido en la roca. La erosión había formado, en
la piedra arenisca, una especie de balcón con dos
columnas.
Don Juan dijo que íbamos a acampar allí, que ése era un
sitio muy seguro por ser demasiado poco profundo para
cubil de leones o de cualquier otra fiera, demasiado abierto
para nido de ratas, y demasiado ventoso para los insectos.
Rió y dijo que era un sitio ideal para el hombre, porque
ninguna otra criatura viviente podía soportarlo.
поривом вітру у грудях і в горлі з’являвся свербіж.
Дон Хуан зупинився і огледівся навколо.
Зорієнтувавшись на місцевості, він повернув направо;
я помітив, що він також жує сушене м’ясо. Я
почувався дуже бадьоро і зовсім не втомився, завдання
слідкувати за вітром настільки мене поглинуло, що я
забув про час.
Ми увійшли у глибоку ущелину, а потім піднялися
вздовж одного зі схилів на невеличке плато, яке
розташовувалося доволі високо, майже у самої
верхівки величезної гори.
Дон Хуан виліз на велетенську скелю на краю плато,
схожу на купол, який навис над урвищем, і допоміг
мені видертися на неї. Ми спробували обережно
пройтися по її поверхні, але, врешті-решт, я був
змушений пересуватися сидячи, учепившись за скелю
руками і упираючись в неї п’ятами. Я спітнів, і мені
доводилося постійно витирати руки.
З іншого боку скелі я розгледів дуже велику, але
неглибоку печеру у самої верхівки гори, схожу на
висічену в камені кімнату. Під впливом вітру і дощу в
ній утворилися дві колони з піщанику, які немовби
підтримували її стелю.
Дон Хуан сказав, що ми збираємося розташуватися у
печері, і що в ній ми почуватимемося у безпеці: вона
занадто неглибока, щоб бути лігвом гірського лева або
іншого хижака, занадто відкрита, щоб в ній гніздилися
щури, і добре продувається вітром, отже в ній немає
комах. Він засміявся і додав, що якщо вже жодна інша
істота не здатна там жити, то це справді ідеальне місце
для людини.
Trepó hacia allá como una cabra montés. Me maravilló su Він почав лізти до печери зі спритністю гірського
estupenda agilidad.
козла, і мені залишалося лише дивуватися його
дивовижній рухливості.
Lentamente me arrastré, sentado, roca abajo, y luego traté Лежачі на спині, я обережно сповз зі скелі, а потім
de subir corriendo la ladera de la montaña con el fin de
спробував дістатися до печери уздовж гірського схилу.
alcanzar la saliente. Los últimos metros me agotaron por Останні декілька метрів повністю мене виснажили. Я
completo. En son de broma, pregunté a don Juan cuántos поцікавився у дона Хуана, скільки йому років. Я
años tenía en realidad. Opiné que, para llegar al lugar
вважав, що для того, щоб залізти на гору з такою
como él lo había hecho, era necesario ser muy joven y
спритністю, як це зробив він, людина повинна бути
estar en perfectas condiciones.
молодою і мати відмінну фізичну форму.
140
"I'm as young as I want to be," he said. "This again is a
matter of personal power. If you store power your body
can perform unbelievable feats. On the other hand, if you
dissipate power you'll be a fat old man in no time at all."
-Soy tan joven como quiero. -dijo él-. Esto también es
cosa de poder personal. Si vas juntando poder, tu cuerpo
puede realizar hazañas increíbles. En cambio, si disipas el
poder, te pones viejo y gordo de la noche a la mañana.
The length of the ledge was oriented along an east-west
line. The open side of the balcony-like formation was to
the south. I walked to the west end. The view was superb.
The rain had circumvented us. It looked like a sheet of
transparent material hung over the low land.
El largo de la saliente estaba orientado en una línea esteoeste. El lado abierto de la configuración que semejaba un
balcón que daba hacia el sur. Caminé hasta el extremo
oeste. La vista era estupenda. La lluvia nos había sacado la
vuelta. Se veía como una lámina de material transparente
colgada sobre la tierra baja.
Don Juan dijo que teníamos suficiente tiempo para
construir un albergue. Me dijo que apilara todas las rocas
que pudiese llevar al reborde mientras él juntaba ramas
para hacer un techo.
En una hora, había construido un muro de 30 centímetros
de espesor en el extremo oriental de la saliente. Tendría
más de medio metro de largo y casi un metro de alto.
Tejiendo y atando unos bultos de ramas que había reunido,
don Juan hizo un techo; lo aseguró a dos palos largos
terminados en horqueta. Otro lado del mismo largo, sujeto
al techo en sí, lo sostenía del otro lado del muro. La
estructura parecía una mesa alta con tres patas.
Don Juan said that we had enough time to build a shelter.
He told me to make a pile of as many rocks as I could
carry on to the ledge while he gathered some branches for
a roof.
In an hour he had built a wall about a foot thick on the east
end of the ledge. It was about two feet long and three feet
high. He wove and tied some bundles of branches he had
collected and made a roof, securing it on to two long poles
that ended in forks. There was another pole of the same
length that was affixed to the roof itself and which
supported it on the opposite side of the wall. The structure
looked like a high table with three legs.
Don Juan sat cross-legged under it, on the very edge of the
balcony. He told me to sit next to him, to his right. We
remained quiet for a while.
Don Juan broke the silence. He said in a whisper that we
had to act as if nothing was out of the ordinary. I asked if
there was something in particular that I should do. He said
that I should get busy writing and do it in such a way that
it would be as if I were at my desk with no worries in the
world except writing. At a given moment he was going to
nudge me and then I should look where he was pointing
with his eyes. He warned me that no matter what I saw I
should not utter a single word. Only he could talk with
impunity because he was known to all the powers in those
mountains.
I followed his instructions and wrote for over an hour. I
became immersed in my task. Suddenly I felt a soft tap on
my arm and saw don Juan's eyes and head move to point
Don Juan tomó asiento bajo ella, cruzando las piernas, en
la orilla misma del reborde. Me indicó sentarme junto a él,
a su derecha. Permanecimos callados un rato.
Don Juan rompió el silencio. Dijo en un susurro que yo
debía actuar como si no hubiera nada fuera de lo común.
Pregunté si habría de hacer algo en particular. Respondió
que me pusiera a escribir, como si estuviera ante mi
escritorio sin ninguna otra preocupación en el mundo. En
determinado momento él me daría un codazo y entonces
yo debía mirar hacia donde sus ojos señalaran. Me advirtió
que, viera lo que viese, no pronunciara una sola palabra.
Sólo él podía hablar con impunidad, porque era conocido
de todos los poderes en esas montañas.
Seguí sus instrucciones y escribí durante más de una hora.
Me embebí en la tarea. De pronto sentí un leve toque en el
brazo y vi que los ojos y la cabeza de don Juan se movían
— Я настільки молодий, наскільки хочу, — відповів
він. — Це питання особистою сили. Якщо ти
накопичуєш силу, твоє тіло стає здатним робити
неймовірні речі. З іншого боку, якщо ти
розсіюватимеш свою силу, то дуже швидко
перетворишся на старого товстуна.
Кам’яний карниз над печерою простягнувся зі сходу
на захід, а відкрита її частина, схожа на балкон, була
зорієнтована на південь. Я підійшов до західного краю
печери, звідки відкривався чудовий краєвид. З усіх
боків нас оточував дощ, схожий на прозору, примарну
завісу, навислу над землею.
Дон Хуан сказав, що у нас досить часу, щоб
побудувати укриття, і наказав мені зібрати і принести
на виступ якомога більше каміння, доки він шукатиме
гілки для даху.
За годину він збудував на східному краї печери стіну
товщиною близько футу. Вона була два фути
завширшки і висотою в три фути. Гілки дон Хуан
зв’язав у в’язки і зробив із них щось на кшталт даху,
закріпивши на двох довгих жердинах з розвилками на
кінцях. Ще одну жердину такої самої довжини він
прилаштував до самого даху, щоб вона підтримувала
його з іншого боку стіни. Вся конструкція була схожа
на високий стіл з трьома ніжками.
Дон Хуан сів під нею, схрестивши ноги, на самому
краї балкону, і сказав мені сісти поряд із ним по праву
руку. Деякий час ми мовчали.
Раптом дон Хуан заговорив і пошепки пояснив мені,
що ми повинні поводитися так, ніби не відбувається
нічого незвичайного. Я запитав, чи повинен я робити
щось конкретне, і він сказав, щоб я зайнявся своїми
записами і більше ні на що не звертав уваги, наче я
працюю у власному кабінеті. В потрібний момент він
штурхне мене, і я повинен буду подивитися туди, куди
він вкаже мені очима. Дон Хуан попередив мене, що я
не повинен вимовляти жодного слова, що б я не
побачив. Тільки він має право безкарно розмовляти,
тому що сили цих гір знають його.
Виконуючи його вказівки, я писав близько години і
повністю занурився у це завдання. Раптом дон Хуан
легенько вдарив мене по руці і вказав очима на
141
out a bank of fog about two hundred yards away which
was descending from the top of the mountain. Don Juan
whispered in my ear with a tone barely audible even at that
close range.
"Move your eyes back and forth along the bank of fog," he
said. "But don't look at it directly. Blink your eyes and
don't focus them on the fog. When you see a green spot on
the bank of fog, point it out to me with your eyes."
I moved my eyes from left to right along the bank of fog
that was slowly coming down to us. Perhaps half an hour
went by. It was getting dark. The fog moved extremely
slowly. At one moment I had the sudden feeling that I had
detected a faint glow to my right. At first I thought that I
had seen a patch of green shrubbery through the fog.
When I looked at it directly I did not notice anything, but
when I looked without focusing I could detect a vague
greenish area.
para señalar un banco de niebla que se hallaba a unos
doscientos metros de distancia y descendía de la cima de la
montaña. Don Juan me susurró al oído, en un tono apenas
audible incluso a tan corta distancia.
-Mueve los ojos de un lado a otro a lo largo del banco de
niebla -dijo-. Pero no lo mires de lleno. Abre y cierra los
ojos y no los enfoques en la niebla. Cuando veas un sitio
verde en el banco de niebla, señálamelo con los ojos.
Moví los ojos de izquierda a derecha a lo largo del banco
de niebla que lentamente caía sobre nosotros. Pasó tal vez
media hora. Estaba oscureciendo. La niebla se movía con
extrema lentitud. En cierto momento, tuve la sensación
súbita de haber vislumbrado un leve resplandor a mi
derecha. En un principio creí haber visto un sector de
matorral verde a través de la niebla. Al mirarlo
directamente no notaba nada, pero mirando sin enfocar
podía percibir una vaga zona verdosa.
I pointed it out to don Juan. He squinted his eyes and
stared at it.
"Focus your eyes on that spot," he whispered in my ear.
"Look without blinking until you see."
La señalé a don Juan. Él achicó los ojos y la observó.
-Enfoca los ojos en ese lugar -me susurró al oído-. Mira
sin parpadear hasta que veas.
I wanted to ask what I was supposed to see but he glared at Quise preguntar qué se suponía que yo viera, pero él me
me as if to remind me that I should not talk.
miró con fiereza como para recordarme que no debía
hablar.
I stared again. The bit of fog that had come down from
Observé de nuevo. El trozo de niebla que había descendido
above hung as if it were a piece of solid matter. It was
colgaba como un pedazo de materia sólida. Se alineaba en
lined up right at the spot where I had noticed the green
el sitio justo donde advertí el tinte verde. Conforme mis
tint. As my eyes became tired again and I squinted, I saw ojos se fatigaban de nuevo, y bizqueaban, vi primero el
trozo de niebla superpuesto al banco de niebla, y luego vi
at first the bit of fog superimposed on the fog bank, and
then I saw a thin strip of fog in between that looked like a entre ambos una delgada tira de niebla que parecía una
thin unsupported structure, a bridge joining the mountain escueta estructura sin soportes, un puente que unía la
montaña por encima de mí y el banco de niebla frente a
above me and the bank of fog in front of me. For a
mí. Por un momento creí ver cómo la niebla transparente,
moment I thought I could see the transparent fog, which
empujada montaña abajo por el viento, pasaba por el
was being blown down from the top of the mountain,
puente sin alterarlo. Era como si el puente fuese en verdad
going by the bridge without disturbing it. It was as if the
bridge were actually solid. At one instant the mirage
sólido. En cierto instante el espejismo se hizo tan
completo que yo podía discernir la oscuridad de la parte
became so complete that I could actually distinguish the
darkness of the part under the bridge proper, as opposed to bajo el puente propiamente dicho, en contraste con el claro
color arenoso de su costado.
the light sandstone color of its side.
I stared at the bridge, dumbfounded. And then I either
Atónito, contemplé el puente. Y entonces me alcé a su
громіздку масу туману, яка сповзала з гори, на відстані
близько двохсот ярдів від нас. Він ледь чутно почав
шепотіти мені на вухо:
— Води своїми очима по цьому туману, але не дивися
на нього прямо — блимай очима і не фокусуй погляд.
Коли побачиш зелену пляму на ньому, вкажи мені на
неї поглядом.
Я почав водити очима вздовж полоси туману, яка
повільно рухалася в наш бік. Минуло, мабуть, з
півгодини, і починало темніти. Туман рухався дуже
повільно. В якусь мить мені здалося, що я побачив
слабкий відблиск праворуч. Спочатку я подумав, що
побачив крізь туман рослинність на схилі гори, але,
сфокусувавши погляд на тому місці, нічого не
помітив. Коли ж я знову глянув туди розсіяним
поглядом, то зміг розрізнити нечітку зеленувату
пляму.
Я вказав на неї дону Хуану, і він подивився на неї,
скосивши очі.
— Сфокусуй свій погляд на цій плямі, — прошепотів
він мені на вухо. — Дивись на неї, не блимаючи, поки
не почнеш бачити.
Я збирався запитати, що саме я маю побачити, але він
дав мені зрозуміти поглядом, що я повинен мовчати.
Я продовжив вдивлятися і зосередився на шматку
туману, який сповзав донизу, наче брила твердої
речовини, і як раз порівнявся з тим місцем, де я
помітив зелений відтінок. Коли мої очі почали
втомлюватися, я примружився і спочатку побачив
шматок туману, накладений на загальну масу туману,
а потім помітив тонку смужку туману, схожу на
місток, який поєднував гору наді мною з туманом
попереду. На секунду мені навіть здалося, що я бачу
прозорий потік туману, здутий вітром з верхівки гори,
який тече по містку, не порушуючи його структури,
наче сам міст насправді твердий. В якусь мить цей
образ став таким реальним, що я міг бачити темну,
затінену нижню частину містка, яка контрастувала з
його світлішими боками.
Приголомшений, я дивився на міст, а потім раптом
142
lifted myself to its level, or the bridge lowered itself to
mine. Suddenly I was looking at a straight beam in front of
me. It was an immensely long, solid beam, narrow and
without railings, but wide enough to walk on.
nivel, o bien el puente bajó al mío. De pronto me hallaba
mirando una viga recta frente a mí. Era una viga sólida
inmensamente larga, angosta y sin barandales, pero lo
bastante amplia para caminar sobre ella.
Don Juan shook me by the arm vigorously. I felt my head
bobbing up and down and then I noticed that my eyes
itched terribly. I rubbed them quite unconsciously. Don
Juan kept on shaking me until I opened my eyes again. He
poured some water from his gourd into the hollow of his
hand and sprinkled my face with it. The sensation was
very unpleasant. The coldness of the water was so extreme
that the drops felt like sores on my skin. I noticed then that
my body was very warm. I was feverish.
Don Juan hurriedly gave me some water to drink and then
splashed water on my ears and neck.
I heard a very loud, eerie and prolonged bird cry. Don
Juan listened attentively for an instant and then pushed the
rocks of the wall with his foot and collapsed the roof. He
threw the roof into the shrubs and tossed all the rocks, one
by one, over the side.
Don Juan me sacudió vigorosamente por el brazo. Sentí mi
cabeza oscilar de arriba a abajo y luego noté que los ojos
me ardían terriblemente. Me los froté en forma por entero
inconsciente. Don Juan siguió sacudiéndome hasta que
volví a abrirlos. Virtió agua del guaje en el cuenco de su
mano y me roció la cara. La sensación fue muy
desagradable. Tan fría estaba el agua que sentí las gotas
como llagas en la piel. Advertí entonces que tenía el
cuerpo muy caliente. Estaba febril.
Apresuradamente, don Juan me dio de beber y luego
salpicó agua en mis oídos y mi cuello.
Oí, muy fuerte, un grito de ave, extraño y prolongado. Don
Juan escuchó con atención un instante y luego empujó con
el pie las rocas del muro, derribando el techo. Lo arrojó en
los matorrales y, una por una, tiró las piedras por el borde.
He whispered in my ear, "Drink some water and chew
your dry meat. We cannot stay here. That cry was not a
bird."
We climbed down the ledge and began to walk in an
easterly direction. In no time at all it was so dark that it
was as if there were a curtain in front of my eyes. The fog
was like an impenetrable barrier. I had never realized how
crippling the fog was at night. I could not conceive how
don Juan walked. I held on to his arm as if I were blind.
-Bebe un poco de agua y masca tu carne seca -susurró en
mi oído-. No podemos quedarnos aquí. Ese grito no fue de
pájaro.
Descendimos del reborde y empezamos a caminar
aproximadamente hacia el este. De un momento a otro
oscureció tanto que era como si hubiese una cortina frente
a mis ojos. La niebla se antojaba una barrera impenetrable.
Nunca me había dado cuenta de lo paralizante que era la
niebla de noche. No podía concebir cómo caminaba don
Juan. Yo me asía a su brazo como un ciego.
Somehow I had the feeling I was walking on the edge of a
precipice. My legs refused to move on. My reason trusted
don Juan and I was rationally willing to go on, but my
body was not, and don Juan had to drag me in total
darkness.
He must have known the terrain to ultimate perfection. He
stopped at a certain point and made me sit down. I did not
dare let go of his arm. My body felt, beyond the shadow of
a doubt, that I was sitting on a barren domelike mountain
De algún modo, tenía la sensación de caminar al borde de
un precipicio. Mis piernas rehusaron seguir adelante. Mi
razón confiaba en don Juan y se hallaba dispuesta a
proseguir, pero no así mi cuerpo, y don Juan tuvo que
arrastrarme en la oscuridad total.
Debe haber conocido el terreno hasta el último detalle. En
cierto punto se detuvo y me hizo tomar asiento. Yo no me
atrevía a soltar su brazo. Mi cuerpo sentía, sin el menor
lugar a dudas, que me hallaba sentado en un monte pelado
піднявся до його рівня, чи то він опустився нижче, на
один рівень зі мною. Я побачив перед собою шлях,
дуже довгий, з твердою поверхнею, вузький і без
поручнів, але достатньо широкий, щоб по ньому
можна було йти.
Дон Хуан почав сильно трясти мене за руку і я відчув,
як моя голова гойдається туди-сюди і нестерпно
сверблять очі. Я автоматично почав їх терти. Дон Хуан
продовжував трясти мене, аж поки я знову не відкрив
очі. Він налив трохи води зі свого глека собі в долоні і
бризнув мені в обличчя. Відчуття було дуже
неприємним: вода була такою холодною, що її краплі
наче обпікали мені шкіру. Я помітив, що все моє тіло
дуже гаряче. Мене морозило.
Дон Хуан швидко дав мені попити води і плеснув
трохи мені на шию і на вуха.
Я почув дуже гучний моторошний і протяжний
пташиний крик. Дон Хуан якусь мить дуже уважно
прислухався до нього, а потім ногою розвалив стіну з
каміння і розламав дах. Гілки з даху він поховав в
чагарник, а камені зі стіни один за одним розкидав
навколо.
Мені на вухо він прошепотів:
— Випий трохи води і жуй своє сушене м’ясо. Нам не
можна тут лишатися. Цей крик був не пташиним.
Ми вилізли з печери і рушили на схід. За дуже
короткий проміжок часу стало так темно, що у мене
перед очима наче виросла завіса. Туман був схожий на
примарну перешкоду, крізь яку неможливо
проникнути. Я ніколи не усвідомлював, яким
небезпечним може бути туман вночі, і не міг
зрозуміти, як дон Хуан йде. Я тримався за його руку,
наче сліпий.
У мене чомусь виникло відчуття, що ми рухаємося по
краю прірви. Мої ноги відмовлялися йти далі. Розумом
я довіряв дону Хуану і бажав йти далі, але моє тіло
відмовлялося це робити. Тому дону Хуану довелося
тягти мене у повній темряві.
Він, мабуть, знав цю місцевість досконало. В певному
місці він зупинився і посадив мене. Я боявся
відпустити його руку. Моє тіло без тіні сумніву знало,
що я сиджу на схилі округлої гори, і що якщо я
143
and if I moved an inch to my right I would fall beyond the
tolerance point into an abyss [/abysm]. I was absolutely
sure I was sitting on a curved mountainside, because my
body moved unconsciously to the right. I thought it did so
in order to keep its verticality, so I tried to compensate by
leaning to the left against don Juan, as far as I could.
con forma de cúpula, y que si me movía una pulgada a la
derecha caería, sobrepasado el punto de tolerancia, en un
abismo. Estaba yo absolutamente seguro de encontrarme
en una ladera curva, porque mi cuerpo se movía
inconscientemente a la derecha. Pensé que lo hacía para
conservar la verticalidad, de modo que intenté compensar
inclinándome a la izquierda, contra don Juan, lo más
posible.
Don Juan suddenly moved away from me and without the De repente, don Juan se apartó de mí, y sin el apoyo de su
cuerpo caí al suelo. Al tocar tierra recobré mi sentido del
support of his body I fell on the ground. Touching the
ground restored my sense of equilibrium. I was lying on a equilibrio. Yacía en un área llana. Empecé a explorar a
tientas mi entorno inmediato. Reconocí hojas y ramas
flat area. I began to reconnoiter my immediate
surroundings by touch. I recognized dry leaves and twigs. secas.
There was a sudden flash of lightning that illuminated the Hubo un súbito relámpago que iluminó toda la zona, y un
whole area and tremendous thunder. I saw don Juan
trueno tremendo. Vi a don Juan de pie a mi izquierda. Vi
árboles enormes y una cueva pocos metros detrás de él.
standing to my left. I [/and] saw huge trees and a cave a
few feet behind him.
Don Juan told me to get into the hole. I crawled into it and Don Juan me dijo que me metiera en el hoyo. Entré por él,
sat down with my back against the rock.
reptando, y me senté de espaldas contra la roca.
I felt don Juan leaning over to whisper that I had to be
Sentí a don Juan inclinarse sobre mí para susurrar que yo
totally silent.
debía guardar silencio completo.
There were three flashes of lightning, one after the other. Hubo tres relámpagos, uno tras otro. De un vistazo percibí
In a glance I saw don Juan sitting cross-legged to my left. a don Juan sentado a mi izquierda con las piernas
The cave was a concave formation big enough for two or cruzadas. La cueva era una configuración cóncava lo
bastante grande para que dos o tres personas se sentaran
three persons to sit in. The hole seemed to have been
carved at the bottom of a boulder. I felt that it had indeed dentro. El hoyo parecía haber sido labrado en la parte
been wise of me to have crawled into it, because if I had
inferior de un peñasco. Sentí que en verdad había sido
been walking I would have knocked my head against the perspicaz el entrar arrastrándome, porque de haberlo hecho
rock.
erguido me habría golpeado la cabeza contra la roca.
The brilliancy of the lightning gave me an idea of how
thick the bank of fog was. I noticed the trunks of
enormous trees as dark silhouettes against the opaque light
grey mass of the fog.
Don Juan whispered that the fog and the lightning were in
cahoots with each other and I had to keep an exhausting
vigil because I was engaged in a battle of power. At that
moment a stupendous flash of lightning rendered the
whole scenery phantasmagorical. The fog was like a white
filter that frosted the light of the electrical discharge and
diffused it uniformly; the fog was like a dense whitish
substance hanging between the tall trees, but right in front
посунуся хоча б на дюйм праворуч, то зірвуся у
прірву. Я був абсолютно впевнений, що сиджу на
вигнутій поверхні: моє тіло хилило в правий бік, і я
думав, що таким чином воно намагається залишитися
у вертикальній позиції відносно поверхні. Тому, щоб
компенсувати цей нахил, я почав якомога сильніше
нахилятися ліворуч, в бік дона Хуана.
Але він раптом відійшов від мене і, втративши опору,
я впав на землю. Це допомогло мені відновити почуття
рівноваги. Я лежав на рівній поверхні і почав вивчати
на дотик те, що мене оточує. Під собою я намацав сухе
листя і гілочки.
Аж раптом спалах блискавки освітив місцину, і
загуркотів грім. Зліва від мене стояв дон Хуан. В
декількох футах за його спиною росли величезні
дерева і було видно печеру.
Він наказав мені залізти в неї. Я заповз усередину і сів,
притулившись спиною до скелі.
Дон Хуан нахилився до мене і прошепотів, що я
повинен мовчати.
Один за одним три спалахи блискавки розірвали
темряву — я побачив дона Хуана, який сидів,
схрестивши ноги, ліворуч від мене. Печера являла
собою заглиблення, достатньо велике, щоб у ньому
мали змогу розташуватися дві або три людини;
здається, вона була висічена у нижній частині
величезної брили. Я подумав, що з мого боку було
дійсно розумно заповзти в неї, тому що якщо б я
спробував у неї зайти, то розбив би голову.
El brillo de los relámpagos me daba una idea de la
Світло від спалахів блискавки дозволило мені
densidad del banco de niebla. Noté los troncos de árboles зрозуміти, яким густим був туман навколо нас. Я
gigantescos como siluetas oscuras contra la opaca masa
побачив стовбури величезних дерев, обриси яких
gris claro de la niebla.
тонули у тьмяному світінні туманної маси.
Don Juan susurró que la niebla y el rayo estaban
Дон Хуан зашепотів, що туман і блискавка були у
confabulados y que yo debía realizar una vigilia agotadora змові один з одним, і я маю уважно пильнувати за
porque estaba metido en una batalla de poder. En ese
всім, що відбувається, тому що я був втягнутий у
momento, un espléndido destello hizo fantasmagórica toda битву сили. В цю мить грандіозний спалах блискавки
la escena. La niebla era como un filtro blanco que
освітив усе навколо, надаючи оточуючій нас місцині
escarchaba la luz de la descarga eléctrica y la difundía
ще більшої фантасмагоричності. Туман був схожий на
uniformemente; la niebla era como una densa sustancia
фільтр, який захопив електричний розряд і рівномірно
blanquecina colgada entre los altos árboles, pero justo
розсіяв його; він був щільною білястою субстанцією,
144
of me at the ground level the fog was thinning out. I
plainly distinguished the features of the terrain. We were
in a pine forest. Very tall trees surrounded us. They were
so extremely big that I could have sworn we were in the
redwoods if I had not previously known our whereabouts.
frente a mí, al nivel del suelo, la niebla estaba disipándose.
Discerní con claridad las características del terreno.
Estábamos en un bosque de pinos. Árboles de gran altura
nos rodeaban. Eran tan extremadamente grandes que, de
no haber sabido previamente nuestro paradero, yo podría
haber jurado que nos hallábamos entre los gigantescos
pinos rojos de California.
Hubo un bombardeo de rayos que duró varios minutos.
Cada destello hacía más discernibles los detalles que yo
había observado. Al frente de mí vi un sendero definido.
No tenía vegetación. Parecía terminar en un espacio
despejado de árboles.
яка застрягла між дерев, дуже густою зверху і більш
розрідженою ближче до поверхні землі, прямо
навпроти мене. Я міг чітко розрізнити навколишні
предмети: ми були у сосновому лісі, нас оточували
дуже високі дерева. Вони були такими величезними,
що я міг заприсягнутися, що це секвої, якщо б не знав,
де ми насправді знаходимося.
There was a barrage of lightning that lasted several
Ціла лавина блискавок охопила все навколо на
minutes. Each flash made the features I had already
декілька хвилин. З кожним спалахом я міг розгледіти
observed more discernible. Right in front of me I saw a
оточуючі предмети ще краще. Прямо перед собою я
definite trail. There was no vegetation on it. It seemed to
побачив добре протоптану, не порослу травою стежку,
end in an area clear of trees.
яка вела до вільної від дерев галявини і закінчувалася
там.
There were so many flashes of lightning that I could not
Los relámpagos eran tan frecuentes que no me era posible Спалахів було так багато, що я не міг визначити,
keep track of where they were coming from. The scenery, saber de dónde venía cada uno. Sin embargo, el contorno звідки вони йдуть; навколишній пейзаж був добре
however, had been so profusely illuminated that I felt
se iluminaba tan profusamente que me sentía mucho más освітлений, і я почувався дуже розслаблено. Мої
much more at ease. My fears and uncertainties had
tranquilo. Mis temores e incertidumbres habían
страхи і невпевненість зникли, як тільки світло
vanished as soon as there had been enough light to lift the desaparecido apenas hubo luz suficiente para alzar la
розвіяло важку завісу ночі, і в довгих паузах між
heavy curtain of darkness. So when there was a long pause pesada cortina de la oscuridad. Así, cuando se produjo una спалахами, сидячи в темряві, я більше не почувався
between the flashes of lightning I was no longer
larga pausa entre los destellos, la negrura en torno ya no
розгубленим і дезорієнтованим.
disoriented by the blackness around me.
me desorientó.
Don Juan whispered that I had probably done enough
Don Juan susurró que probablemente ya había yo vigilado Дон Хуан прошепотів, що я достатньо надивився, і
bastante, y que debía enfocar mi atención en el sonido del тепер повинен зосередитись на гуркоті грому. Раптом
watching, and that I had to focus my attention on the
sound of thunder. I realized to my amazement that I had
trueno. Para mi asombro, advertí que no había hecho
я зрозумів, на свій подив, що зовсім не звертав уваги
not paid any attention to thunder at all, in spite of the fact ningún caso del trueno, pese al hecho de que en verdad era на грім, хоча він був насправді страхітливим. Дон
Хуан пояснив, що я повинен слідкувати за гуркотом і
that it had really been tremendous. Don Juan added that I tremendo. Don Juan añadió que siguiera yo el sonido y
should follow the sound and look in the direction where I mirara en la dirección de la cual pareciera venir.
дивитися в тому напрямку, звідки він, на мою думку,
thought it came from.
приходив.
There were no longer barrages of lightning and thunder
Ya no había estallidos continuos de rayos y truenos, sino Навала блискавок і грому більше не повторювалась,
but only sporadic flashes of intense light and sound. The
тільки подекуди спалахи яскравого світла і жахаючого
sólo destellos esporádicos de luz y sonido intensos. El
trueno parecía venir siempre de mi derecha. La niebla se
гуркотіння охоплювали все навколо. Грім, здається,
thunder seemed to always come from my right. The fog
was lifting and I, already being accustomed [The fog was alzaba y, ya acostumbrado a las tinieblas, yo podía
постійно приходив з правого боку. Туман почав
підніматися і я, вже звикши до абсолютної темряви,
lifting, and since I was already accustomed] to the pitch
discernir masas de vegetación. El rayo y el trueno
black, [I] could distinguish masses of vegetation. The
зміг розгледіти зарості біля печери. Грім і блискавка
continuaban, y de pronto se abrió todo el lado derecho y
pude ver el cielo.
не припинялися, і раптом весь правий бік немов
lightning and thunder continued and suddenly the whole
right side opened up and I could see the sky.
відкрився для мене, і я побачив небо.
The electrical storm seemed to be moving towards my
La tormenta eléctrica parecía desplazarse hacia mi
Буря рухалася в напрямку праворуч від мене. В
right. There was another flash of lightning and I saw a
derecha. Hubo otro relámpago y vi una montaña distante a черговому спалаху блискавки я побачив у далечині по
distant mountain to my extreme right. The light
mi extrema derecha. La luz iluminó el trasfondo, dejando праву руку від себе гору — світло окреслило її
illuminated the background, silhouetting the bulky mass of en silueta la voluminosa masa de la montaña. Vi árboles
громіздкий силует. Я побачив дерева на її верхівці —
the mountain. I saw trees on top of it; they looked like neat en su cima; parecían pulcros recortes negros superpuestos вони були схожі на охайну чорну аплікацію на фоні
black cutouts superimposed on the brilliantly white sky. I al cielo blanco brillante. Vi incluso nubes tipo cúmulo
яскраво-білого неба. Я навіть розгледів купчасті хмари
145
ever [/even] saw cumulus clouds over the mountains.
The fog had cleared completely around us. There was a
steady wind and I could hear the rustling of leaves in the
big trees to my left. The electrical storm was too distant to
illuminate the trees, but their dark masses remained
discernible. The light of the storm allowed me to establish,
however, that there was a range of distant mountains to my
right and that the forest was limited to the left side. It
seemed that I was looking down into a dark valley, which
I could not see at all. The range over which the electrical
storm was taking place was on the opposite side of the
valley.
Then it began to rain. I pressed back against the rock as far
as I could. My hat served as a good protection. I was
sitting with my knees to my chest and only my calves and
shoes got wet.
It rained for a long time. The rain was lukewarm. I felt it
on my feet. And then I fell asleep.
The noises of birds woke me up. I looked around for don
Juan. He was not there; ordinarily I would have wondered
[/pondered] whether he had left me there alone, but the
shock of seeing the surroundings nearly paralyzed me.
sobre las montañas.
La niebla se había disipado por entero en torno nuestro.
Soplaba un viento continuo y yo oía crujir las ramas de los
grandes árboles a mi izquierda. La tormenta eléctrica
estaba demasiado lejos para iluminar los árboles, pero sus
masas oscuras permanecían discernibles. La luz de la
tormenta me permitió establecer, sin embargo, que había a
mi derecha una cordillera distante y que el bosque se
hallaba limitado hacia el lado izquierdo. Al parecer miraba
yo un valle oscuro, que no podía ver en absoluto. La
cordillera sobre la cual tenía lugar la tormenta eléctrica
estaba en el otro lado del valle.
Entonces comenzó a llover. Pegué la espalda a la roca lo
más que pude. Mi sombrero servía como una buena
protección. Me hallaba sentado con las rodillas contra el
pecho, y sólo se mojaron mis pantorrillas y mis zapatos.
Llovió largo rato. La lluvia era tibia. La sentía contra los
pies. Y luego me dormí.
Me despertó el ruido de los pájaros. Miré alrededor
buscando a don Juan. No estaba allí; de ordinario me
hubiera preguntado si no me habría dejado solo en ese
sitio, pero el sobresalto de ver en torno casi me paralizó.
над горою.
Туман навколо нас остаточно розсіявся, почав дути
стійкий вітер, і я почув шелест листя на великих
деревах зліва від мене. Буря вже була занадто далеко,
щоб її спалахи могли освітити дерева, але їх масивні
силуети ще можна було розгледіти. Тим не менше,
світло блискавок дозволило мені встановити, що
праворуч від мене простягнувся гірський ланцюг, а
ліворуч був ліс. У мене було таке відчуття, що я
дивлюся в темну долину, яку зовсім не можу
розгледіти. Гірська гряда, над якою зараз вирувала
буря, знаходилася на протилежному боці долини.
Потім почався дощ. Я якомога щільніше притиснувся
спиною до схилу печери. Мій капелюх добре захищав
мене; я сидів, притиснувши коліна до грудей, і під
дощем залишалися тільки мої чоботи.
Дощ йшов довго; я відчував на ногах його теплі
краплини. А потім я заснув.
Спів пташок розбудив мене. Я огледівся у пошуках
дона Хуана. Його не було поруч. Моєю звичайною
реакцією було б здивування, що він залишив мене
самого, але шок від того, що я побачив навколо,
приголомшив мене.
I stood up. My legs were soaking wet, the brim of my hat Me puse en pie. Mis piernas estaban empapadas, el ala de Я підвівся. Мої ноги промокли, з крисів мого
was soggy and there was still some water in it that spilled mi sombrero se había reblandecido y tenía aún un poco de капелюха на мене лилася вода. Я зовсім не був у
agua, que me cayó encima. No estaba en ninguna cueva,
печері, а знаходився під якимось густим кущем. Я був
over me. I was not in a cave at all, but under some thick
bushes. I experienced a moment of unparalleled confusion. sino bajo unos arbustos espesos. Experimenté un momento повністю розгубленим. Навколо мене була рівна
I was standing on a flat piece of land between two small
de confusión sin paralelo. Me hallaba parado en un pedazo місцина між двома земляними пагорбами, вкритими
dirt hills covered with bushes. There were no trees to my de tierra llana entre dos cerritos cubiertos de matas. No
чагарником. Ліворуч від мене не було ніяких дерев, а
left and no valley to my right. Right in front of me, where había árboles a mi izquierda ni valle a mi derecha. Justo
праворуч — ніякої долини. Прямо переді мною, де я
бачив стежку, яка йшла до лісу, був величезний кущ.
I had seen the path in the forest, there was a gigantic bush. frente a mí, donde vi el camino en el bosque, había un
arbusto gigantesco.
I refused to believe what I was witnessing. The
Rehusé creer lo que presenciaba. La incongruencia de mis Я відмовлявся вірити в те, що бачу. Невідповідність
incongruency of my two versions of reality made me
dos versiones de realidad me hizo tentalear en busca de
двох моїх версій реальності змусила мене похапцем
grapple for any kind of explanation. It occurred to me that cualquier explicación. Se me ocurrió que era
шукати якесь пояснення цьому. Мені стало зрозуміло,
it was perfectly possible that I had slept so soundly that
perfectamente posible que don Juan, aprovechando mi
що я, мабуть, так глибоко заснув, що дон Хуан переніс
don Juan might have carried me on his back to another
profundo sueño, me hubiera llevado a cuestas hasta otro
мене на спині в інше місце, не розбудивши при цьому.
place without waking me.
sitio sin despertarme.
I examined the spot where I had been sleeping. The
Examiné el lugar donde había estado dormido. La tierra
Я огледів місце, на якому спав. Земля на ньому була
ground there was dry, and so was the ground on the spot
estaba seca, y lo mismo en el sitio de junto, el que ocupó сухою, так само як і на місці поруч з моїм, на якому
next to it, where don Juan had been.
don Juan.
сидів дон Хуан.
I called him a couple of times and then had an attack of
Lo llamé un par de veces y luego tuve un ataque de
Я декілька раз покликав його, а потім, піддавшись
146
anxiety and bellowed his name as loud as I could. He
came out from behind some bushes. I immediately became
aware that he knew what was going on. His smile was so
mischievous that I ended up smiling myself.
angustia y bramé su nombre lo más fuerte que pude. Salió
detrás de unas matas. Inmediatamente me di cuenta de que
él sabía lo que pasaba. Su sonrisa tenía tanta malicia que
acabé por sonreír a mi vez.
I did not want to waste any time in playing games with
him. I blurted out what was the matter with me. I
explained as carefully as possible every detail of my nightlong hallucinations. He listened without interrupting. He
could not, however, keep a serious face and started to
laugh a couple of times, but he regained his composure
right away.
I asked for his comments three or four times; he only
shook his head as if the whole affair was also
incomprehensible to him.
When I ended my account he looked at me and said, "You
look awful. Maybe you need to go to the bushes."
No quería perder tiempo jugando con él. Dije sin más ni
más lo que me ocurría. Expliqué con todo el cuidado
posible cada detalle de mi prolongada alucinación
nocturna. Escuchó sin interrumpir. No podía, sin embargo,
conservar la seriedad, y dos veces le ganó la risa, pero
recobró en el acto la compostura.
He cackled for a moment and then added that I should take
off my clothes and wring them out so they would dry.
The sunlight was brilliant. There were very few clouds. It
was a windy brisk day.
Don Juan walked away, telling me that he was going to
look for some plants and that I should compose myself and
eat something and not call him until I was calm and
strong.
My clothes were really wet. I sat down in the sun to dry. I
felt that the only way for me to relax was to get out my
notebook and write. I ate while I worked on my notes.
Soltó una breve risa, como un cacareo, y añadió que me
quitara las ropas y las exprimiera para que se secaran.
La luz del sol era radiante. Había muy pocas nubes. Era un
fresco día de viento.
Don Juan se alejó, diciéndome que iba a buscar unas
plantas y que yo debía ponerme en orden y comer algo y
no llamarlo hasta hallarme calmado y fuerte.
After a couple of hours I was more relaxed and I called
don Juan. He answered from a place near the top of the
mountain. He told me to gather the gourds and climb up to
where he was. When I reached the spot, I found him sitting
on a smooth rock. He opened the gourds and served
himself some food. He handed me two big pieces of meat.
I did not know where to begin. There were so many things
I wanted to ask. He seemed to be aware of my mood and
laughed with sheer delight.
"How do you feel?" he asked in a facetious tone.
I did not want to say anything. I was still upset.
En tres o cuatro ocasiones pedí sus comentarios; se limitó
a menear la cabeza como si todo el asunto fuera también
incomprensible para él.
Cuando terminé mi recuento, me miró y dijo: -Te ves de la
chingada. A lo mejor necesitas ir al matorral.
Mi ropa estaba en verdad mojada. Me senté en el sol a
secarme. Sentí que la única manera de relajarme era sacar
mi libreta y escribir. Comí mientras trabajaba en mis
notas.
Después de un par de horas me hallaba más tranquilo, y
llamé a don Juan. Respondió desde un sitio cercano a la
cumbre de la colina. Me dijo que recogiera los guajes y
subiese a donde se encontraba. Cuando llegué al sitio, lo
encontré sentado en una roca lisa. Abrió los guajes y se
sirvió comida. Me dio dos grandes trozos de carne.
Yo no sabía por dónde empezar. Había muchas cosas que
deseaba preguntarle. Él parecía consciente de mi estado de
ánimo y río con gran deleite.
-¿Cómo te sientes? -preguntó parodiando amabilidad.
No quise decir nada. Seguía trastornado.
занепокоєнню, прокричав його ім’я так голосно, як
тільки зміг. Він вийшов з якихось кущів. Я одразу
зрозумів, що він знає, що відбувається — його
посмішка була такою пустотливою, що я сам почав
посміхатися.
Я не хотів гратися в його ігри і насуплено запитав, що
зі мною відбувається. Якомога докладніше я розповів
дону Хуану всі деталі моєї нічної галюцинації. Він
слухав мене, не перебиваючи, але не зміг зберегти
серйозний вираз обличчя і декілька разів починав
сміятися, хоча й одразу брав себе в руки і
заспокоювався.
Я три чи чотири рази просив його пояснити мені, що
відбувається, але він тряс головою, даючи зрозуміти,
що не має ніякої гадки про це.
Коли я закінчив свою розповідь, він подивився на мене
і сказав:
— Ти жахливо виглядаєш. Може, тобі треба сходити в
кущі?
Він коротко реготнув і додав, що мені варто зняти одяг
і розвісити його сушитися на гілках.
Ясно світило сонце; на небі практично не було хмар —
ранок був свіжим і вітряним.
Дон Хуан сказав, що збирається піти пошукати якісь
рослини, а я поки маю привести себе до ладу, поїсти і
не кликати його, доки не відчую себе спокійним і
сильним.
Мій одяг був дійсно мокрим, тому я розташувався на
сонці, щоб висохнути. Єдиним способом розслабитися
були мої записи — я поїв, коли працював над ними.
Через декілька годин я вже почувався спокійніше і
покликав дона Хуана. Він відгукнувся звідкись біля
вершини гори і наказав зібрати глеки і підніматися до
нього. Коли я його знайшов, то побачив, що він сидить
на пласкій скелі. Він відкрив глеки і дістав собі трохи
їжі, а мені простягнув два великих шматки м’яса.
Я не знав, з чого почати: було так багато речей, про які
я хотів запитати. Дон Хуан, здається, розумів, в якому
я стані, і щиро розсміявся.
— Як ти себе почуваєш? — запитав він жартівливо.
Я не хотів нічого говорити, тому що все ще був
147
Don Juan urged me to sit down on the flat slab. He said
that the stone was a power object and that I would be
renewed after being there for a while.
"Sit down," he commanded me dryly.
He did not smile. His eyes were piercing. I automatically
sat down.
He said that I was being careless with power by acting
morosely, and that I had to put an end to it or power would
turn against both of us and we would never leave those
desolate hills alive.
Don Juan me instó a tomar asiento en la laja. Dijo que esa
piedra era un objeto de poder y que yo me renovaría
después de estar allí un rato.
-Siéntate -me ordenó con sequedad.
No sonreía. Su mirada era penetrante. Obedecí
automáticamente.
Dijo que, al actuar de mala gana, estaba yo tratando con
descuido el poder, y que, si no ponía un alto, el poder se
volvería contra nosotros y jamás saldríamos con vida de
aquellos montes desolados.
After a moment's pause he casually asked, "How is your
dreaming?"
I explained to him how difficult it had become for me to
give myself the command to look at my hands. At first it
had been relatively easy, perhaps because of the newness
of the concept. I had had no trouble at all in reminding
myself that I had to look at my hands. But the excitation
had worn off and some nights I could not do it at all.
Tras una pausa momentánea, preguntó en tono casual: ¿Cómo va tu soñar?
Le expliqué cuán difícil se había vuelto el darme la orden
de mirar mis manos. Al principio había sido relativamente
fácil, quizá por la novedad del concepto. No tenía yo el
menor problema para recordarme que debía mirarme las
manos. Pero la excitación se había gastado, y algunas
noches no podía hacerlo en absoluto.
"You must wear a headband to sleep," he said. "Getting a
headband is a tricky maneuver. I cannot give you one,
because you yourself have to make it from scratch. But
you cannot make one until you have had a vision of it in
dreaming. See what I mean? The headband has to be made
according to the specific vision. And it must have a strip
across it that fits tightly on top of the head. Or it may very
well be like a tight cap. Dreaming is easier when one
wears a power object on top of the head. You could wear
your hat or put on a cowl, like a friar, and go to sleep, but
those items would only cause intense dreams, not
dreaming."
-Debes ponerte una banda en la cabeza cuando te vayas a
dormir -dijo él-. Conseguir una banda tiene sus
dificultades. No puedo dártela, porque tú mismo debes
hacerla desde el principio. Pero no puedes hacerla hasta
que no tengas una visión de ella al soñar. ¿Ves lo que te
decía? La banda tiene que hacerse de acuerdo a la visión
particular. Y debe tener una tira a lo largo que ajuste bien
en la cabeza. O muy bien puede ser una gorra apretada.
Soñar es más fácil cuando se tiene un objeto de poder
encima de la cabeza. Podrías usar tu sombrero o ponerte
capucha, como un fraile, y luego dormirte, pero esas cosas
sólo causarían sueños intensos, no soñar.
He was silent for a moment and then proceeded to tell me
in a fast barrage of words that the vision of the headband
did not have to occur only in "dreaming" but [/. It] could
happen in states of wakefulness and as a result of any farfetched and totally unrelated event, such as watching the
flight of birds, the movement of water, the clouds, and so
on.
Quedó en silencio un momento y luego procedió a
decirme, en rápida andanada verbal, que la visión de la
banda no tenía que ocurrir exclusivamente al "soñar", sino
que podía presentarse en estados de vigilia y como
resultado de cualquier evento ajeno y sin relación alguna,
como el observar el vuelo de las aves, el movimiento del
agua, las nubes, y así por el estilo.
засмучений.
Він змусив мене сісти на кам’яну плиту, пояснивши,
що це місце сили, на якому я зможу поновити свої
сили.
— Сідай, — сказав він коротко.
На його обличчі не було посмішки, а погляд був
пронизливим. Я автоматично сів.
Дон Хуан сказав, що з мого боку дуже нерозумно
контактувати з силою, перебуваючи у похмурому
настрої, тому я повинен припинити це, інакше сила
повернеться проти нас обох і, можливо, ми ніколи не
зможемо покинути ці безлюдні пагорби живими.
Після короткої паузи він звичайним тоном запитав:
— Як твої справи зі сновидінням?
Я розповів йому, наскільки складно мені стало
віддавати собі команду дивитися на руки уві сні. На
початку це відбувалося доволі легко, можливо,
завдяки новизні самої концепції: я міг без проблем
нагадати собі, що повинен дивитися на свої руки. Але
поступово захоплення пройшло, і в деякі ночі я взагалі
не міг цього зробити.
— Ти повинен одягати собі на голову пов’язку, коли
лягаєш спати, — сказав дон Хуан. — Пов’язка — це
хитрий маневр. Я не можу тобі дати таку, тому що ти
сам повинен її зробити для себе з якоїсь грубої матерії.
Але ти не зможеш її зробити, поки не побачиш її в
сновидінні. Розумієш, що я маю на увазі? Ти повинен
зробити таку пов’язку, яку побачиш у сновидінні. І в
ній повинна бути стрічка, яка проходить чітко через
твою маківку і щільно до неї прилягає. Або ж це може
бути тугий капелюх. Сновидіти легше, коли одягаєш
собі на голову об’єкт сили. Ти можеш одягти свого
звичайного капелюха, або натягнути каптур, як
чернець, але ці речі лише посилять твої сни, а не
сновидіння.
Якусь мить він мовчав, а потім продовжив швидко
розповідати, що видіння пов’язки може виникнути не
лише у «сновидінні», але й під час неспання, в
результаті дій, ніяк не пов’язаних з цими подіями,
наприклад, під час спостереження за польотом птахів,
водною течією або хмарами.
148
"A hunter of power watches everything," he went on.
"And everything tells him some secret."
"But how can one be sure that things are telling secrets?" I
asked.
I thought he may have had a specific formula that allowed
him to make "correct" interpretations.
"The only way to be sure is by following all the
instructions I have been giving you, starting from the first
day you came to see me," he said. "In order to have power
one must live with power."
He smiled benevolently. He seemed to have lost his
fierceness; he even nudged me lightly on the arm.
"Eat your power food," he urged me.
I began to chew some dry meat and at that moment I had
the sudden realization that perhaps the dry meat contained
a psychotropic substance, hence the hallucinations. For a
moment I felt almost relieved. If he had put something in
the meat my mirages were perfectly understandable. I
asked him to tell me if there was anything at all in the
"power meat".
He laughed but did not answer me directly. I insisted,
assuring him that I was not angry or even annoyed, but
that I had to know so I could explain the events of the
previous night to my own satisfaction. I urged him, coaxed
him, and finally begged him to tell me the truth.
"You are quite cracked," he said, shaking his head in a
gesture of disbelief. "You have an insidious tendency. You
persist in trying to explain everything to your satisfaction.
There is nothing in the meat except power. The power was
not put there by me or by any other man but by power
itself. It is the dry meat of a deer and that deer was a gift to
me in the same way a certain rabbit was a gift to you not
too long ago. Neither you nor I put anything in the rabbit. I
didn't ask you to dry the rabbit's meat, because that act
required more power than you had. However, I did tell you
to eat the meat. You didn't eat much of it, because of your
own stupidity.
"What happened to you last night was neither a joke nor a
-Un cazador de poder vigila todo -prosiguió-. Y cada cosa
le dice algún secreto.
-¿Pero cómo puede uno estar seguro de que las cosas dicen
secretos? -pregunté.
Pensé que tal vez tenía una fórmula específica que le
permitía hacer interpretaciones "correctas".
-La única forma de estar seguro es seguir todas las
instrucciones que te he estado dando desde el primer día
que viniste a verme -dijo-. Para tener poder, hay que vivir
con poder.
— Мисливець за силою слідкує за всім, — додав він.
— І все навколо розкриває йому якусь таємницю.
— Але як можна бути впевненим, що тобі
розкривається таємниця? — запитав я.
Я гадав, що дон Хуан володіє певним методом, який
дозволяє йому робити «правильні» інтерпретації.
— Єдиний спосіб бути впевненим в цьому — це
виконувати всі ті інструкції, які я тобі давав,
починаючи з першого дня нашого знайомства, —
сказав він. — Щоб мати силу, ти повинен жити з
силою.
Sonrió, benévolo. Parecía haber perdido su fiereza; incluso Він доброзичливо посміхнувся. Жорсткість його тону
me dio un leve codazo en el brazo.
кудись зникла — він навіть легенько підштовхнув
мене ліктем у руку:
-Come tu comida de poder -me instó.
— Їж своє м’ясо сили.
Empecé a mascar un poco de carne seca, y en ese
Я почав жувати сушене м’ясо, аж раптом усвідомив,
momento tuve la súbita ocurrencia de que tal vez la carne що, можливо, воно містить якісь психотропні
contenía una sustancia psicotrópica, de allí las
речовини, які й спричинили мої галюцинації. На якусь
alucinaciones. Por un momento casi sentí alivio. Si don
мить я відчув полегшення. Якщо дон Хуан справді
Juan había puesto algo en la carne, mis espejismos eran
поклав щось у м’ясо, то мої видіння були цілком
perfectamente comprensibles. Le pedí decirme si había
зрозумілими. Я запитав його, чи є в «м’ясі сили» якісь
cualquier cosa en la "carne de poder".
сторонні речовини.
Rió, pero sin dar una respuesta directa. Insistí,
Він засміявся, але не відповів мені прямо. Я наполягав
asegurándole que no estaba enojado, ni siquiera molesto, на відповіді, запевняючи його, що я не серджуся і
pero tenía que saber para poder explicar a mi propia
навіть не роздратований цим, а хочу лише знайти
satisfacción los eventos de la noche pasada. Lo insté a
задовільне пояснення подіям минулої ночі. Я спонукав
decirme la verdad, traté de sacársela con halagos, y
його, вмовляв і, нарешті, благав сказати мені правду.
finalmente le supliqué.
-Estás más loco que una cabra -dijo él, meneando la
— Ти справді з тріщиною, — сказав дон Хуан,
cabeza en un gesto de incredulidad-. Tienes una tendencia хитаючи головою із зневірою. — У тебе є підступна
insidiosa. Insistes en tratar de explicarlo todo a tu
схильність: ти завжди намагаєшся знайти таке
satisfacción. No hay nada en la carne más que poder. El
пояснення, яке б задовольняло саме тебе. У м’ясі
poder no lo puse yo, ni ninguna otra persona, sino el poder немає нічого, окрім сили. І ця сила була в м’ясі сама
mismo. Es la carne seca de un venado y ese venado fue un по собі, без мого втручання, або втручання будь-якої
regalo para mí en la misma forma en que cierto conejo fue іншої людини. Це сушене м’ясо оленя, який був
regalo para ti no hace mucho. Ni tú ni yo pusimos nada en дарунком мені, так само, як зовсім нещодавно для тебе
el conejo. No te pedí secar la carne del conejo, porque ese став дарунком один кріль. Ні ти, ні я не клали нічого в
acto requería más poder del que tenías. Sin embargo, te
того кроля. Я не попросив тебе висушити його м’ясо
dije que comieras la carne. No comiste casi nada, a causa лише тому, що у тебе ще не було достатньо сили для
de tu propia. estupidez.
цього, але я вмовляв тебе з’їсти його. Через свою
тупість ти з’їв зовсім небагато.
"Lo que te sucedió anoche no fue un chiste ni una maldad. «Те, що сталося з тобою минулої ночі, — продовжував
149
prank. You had an encounter with power. The fog, the
darkness, the lightning, the thunder and the rain were all
part of a great battle of power. You had the luck of a fool.
A warrior would give anything to have such a battle."
Tuviste un encuentro con el poder. La niebla, la oscuridad,
el trueno y la lluvia tomaban parte en una gran batalla de
poder. Tuviste la suerte de un tonto. Un guerrero daría
cualquier cosa por una batalla así."
My argument was that the whole event could not be a
battle of power because it had not been real.
"And what is real?" don Juan asked me very calmly.
Mi argumento fue que el evento no podía ser una batalla
de poder porque no había sido real.
-¿Y qué cosa es real? -me preguntó don Juan con mucha
calma.
"This, what we're looking at is real," I said, pointing to the -Esto, lo que estamos viendo es real -dije, señalando en
surroundings.
derredor.
"But so was the bridge you saw last night, and so was the -Pero también lo era el puente que viste anoche, y también
forest and everything else."
el bosque y todo lo demás.
"But if they were real where are they now?"
-Pero si eran reales. ¿dónde están ahora?
"They are here. If you had enough power you could call
-Están aquí. Si tuvieras suficiente poder, podrías hacer que
them back. Right now you cannot do that because you
volvieran. En este momento no puedes porque te parece
think it is very helpful to keep on doubting and nagging. It muy útil seguir dudando y discutiendo. No lo es, amigo
isn't, my friend. It isn't. There are worlds upon worlds,
mío. No lo es. Hay mundos sobre mundos, aquí mismo
right here in front of us. And they are nothing to laugh at. frente a nosotros. Y no son cosa de risa. Anoche si no te
Last night if I hadn't grabbed your arm you would have
hubiera agarrado el brazo, habrías caminado por ése
walked on that bridge whether you wanted to or not. And puente, quisieras o no. Y un poco más temprano tuve que
earlier I had to protect you from the wind that was seeking protegerte del viento que te andaba buscando.
you out."
"What would have happened if you hadn't protected me?"
"Since you don't have enough power, the wind would have
made you lose your way and perhaps even killed you by
pushing you into a ravine. But the fog was the real thing
last night. Two things could have happened to you in the
fog. You could have walked across the bridge to the other
side, or you could have fallen to your death. Either would
have depended on power. One thing, however, would have
been for sure. If I had not protected you, you would have
had to walk on that bridge regardless of anything. That is
the nature of power. As I told you before, it commands
you and yet it is at your command. Last night, for instance,
the power would have forced you to walk across the
bridge and then it would have been at your command to
sustain you while you were walking. I stopped you
because I know you don't have the means to use power,
and without power the bridge would have collapsed."
"Did you see the bridge yourself, don Juan?"
-¿Qué habría sucedido si usted no me hubiera protegido?
Como no tienes poder suficiente, el viento te habría hecho
perder el camino y a lo mejor hasta te mataba empujándote
a un barranco. Pero la niebla fue, anoche, lo último. Dos
cosas pudieron pasarte en la niebla. Pudiste cruzar el
puente hasta el otro lado, o pudiste caerte y matarte.
Cualquiera de las dos habría dependido del poder. Pero
una cosa es cierta. Si no te hubiera protegido, habrías
tenido que caminar por ese puente fuera como fuera. Ésa
es la naturaleza del poder. Como ya te dije, te manda y sin
embargo está a tus órdenes. Anoche, por ejemplo, el poder
te habría forzado a cruzar el puente y habría estado a tu
disposición para sostenerte mientras cruzabas. Te detuve
porque sé que no tienes medios de usar el poder, y sin
poder, el puente se hubiera caído.
-¿Vio usted el puente, don Juan?
він, — було не жартом. У тебе була зустріч із силою.
Туман, темрява, блискавки, грім і дощ — це все було
частиною великої битви сили. Тобі пощастило, як
дурню — воїн віддав би все, щоб побачити таку
битву.»
Я заявив, що те, що трапилося, не могло бути битвою
сили, тому що відбувалося не насправді.
— А що є справжнім? — спокійно запитав мене дон
Хуан.
— Те, на що ми зараз дивимося, є справжнім, —
відповів я, вказуючи на все навколо нас.
— Але таким саме справжнім був міст, який ти бачив
минулої ночі, і дерева, і все інше.
— Але якщо вони були справжніми, то де вони зараз?
— Вони тут. Якщо б ти мав достатньо сили, ти міг би
їх побачити. Але зараз ти не можеш цього зробити,
тому що вважаєш дуже корисним для себе
продовжувати сумніватися і прискіпуватися. Але в
цьому немає ніякої користі, друже, ніякої. Прямо тут
зараз перед нами існують нескінченні світи всередині
світів. І це не жарти: минулої ночі, якщо б я не схопив
тебе за руку, ти пішов би по тому містку, хотів ти
цього, чи ні. А перед цим я повинен був захищати тебе
від вітру, який шукав тебе.
— Що б трапилося, якщо б ви не захищали мене?
— Оскільки у тебе ще мало сили, вітер зробив би так,
щоб ти заблукав, або навіть вбив би тебе,
зіштовхнувши у прірву. І вчорашній туман був
справжнім. В цьому тумані з тобою могли б трапитися
дві речі: ти міг би перейти по містку на інший бік, або
впасти і розбитися на смерть. Але одна річ трапилася б
напевне: якщо б я не захищав тебе, ти змушений був
би піти по містку, не зважаючи ні на що. Така природа
сили. Я вже казав тобі, що вона керує тобою і, в той же
час, підкорюється твоїм наказам. Минулої ночі,
наприклад, сила змусила б тебе піти по містку, а потім
опинилася б у твоєму розпорядженні, щоб ти мав
можливість утриматися на ньому. Я зупинив тебе,
тому що знав, що ти не вмієш користуватися силою, а
без сили місток би просто зник.
— Ви теж бачили міст, доне Хуане?
150
-No. Nada más vi poder. Podría haber sido cualquier cosa.
El poder para ti, esta vez, fue un puente. No sé por qué un
puente. Somos criaturas misteriosas.
-¿Ha visto usted alguna vez un puente en la niebla, don
Juan?
"Never. But that's because I'm not like you. I saw other
-Nunca. Pero eso es porque no soy como tú. Vi otras
things. My battles of power are very different from [/than] cosas. Mis batallas de poder son muy distintas de las
yours."
tuyas.
"What did you see, don Juan? Can you tell me?"
-¿Qué vio usted, don Juan? ¿Me lo puede decir?
"No. I just saw power. It may have been anything. Power
for you, this time, was a bridge. I don't know why a
bridge. We are most mysterious creatures."
"Have you ever seen a bridge in the fog, don Juan?"
"I saw my enemies during my first battle of power in the
fog. You have no enemies. You don't hate people. I did at
that time. I indulged in hating people. I don't do that any
more. I have vanquished my hate, but at that time my hate
nearly destroyed me.
"Your battle of power, on the other hand, was neat. It
didn't consume you. You are consuming yourself now with
your own crappy thoughts and doubts. That's your way of
indulging yourself.
"The fog was impeccable with you. You have an affinity
with it. It gave you a stupendous bridge, and that bridge
will be there in the fog from now on. It will reveal itself to
you over and over, until someday you will have to cross it.
-Vi a mis enemigos durante mi primera batalla de poder en
la niebla. Tú no tienes enemigos. No odias a la gente. Yo
sí, en aquel entonces, mi pasión era odiar gente. Ya no lo
hago. He vencido mi odio, pero aquella vez mi odio estuvo
a punto de destruirme.
"Tu batalla de poder, en cambio, fue nítida. No te
consumió. Tú solo te estás consumiendo ahora, con tus
ideas y tus dudas estúpidas. Ésa es tu manera de entregarte
y sucumbir.
"La niebla fue impecable contigo. Tienes afinidad con ella.
Te dio un puente estupendo, y ese puente estará allí en la
niebla de ahora en adelante. Se te revelará una y otra vez,
hasta que un día tendrás que cruzarlo.
"I strongly recommend that from this day on you don't
walk into foggy areas by yourself until you know what
you're doing.
"Power is a very weird affair. In order to have it and
command it one must have power to begin with. It's
possible, however, to store it, little by little, until one has
enough to sustain oneself in a battle of power."
"Te recomiendo mucho que, a partir de este día, no te
metas solo en sitios con niebla hasta que sepas lo que
haces.
"El poder es un asunto muy extraño. Para tenerlo y
disponer de él, hay que tener poder por principio de
cuentas. Es posible, sin embargo, irlo juntando poco a
poco, hasta tener lo suficiente para sostenerse en una
batalla de poder."
-¿Qué es una batalla de poder?
-Lo que te ocurrió anoche fue el principio de una batalla
de poder. Las escenas que contemplaste eran el asiento del
poder. Algún día tendrán sentido para ti; esas escenas
tienen mucho sentido.
-¿No puede usted decirme qué sentido tienen, don Juan?
-No. Esas escenas son tu propia conquista personal, que no
puedes compartir con nadie. Pero lo ocurrido anoche fue
sólo el principio, una escaramuza. La verdadera batalla
tendrá lugar cuando cruces ese puente. ¿Qué hay del otro
"What is a battle of power?"
"What happened to you last night was the beginning of a
battle of power. The scenes that you beheld were the seat
of power. Someday they will make sense to you; those
scenes are most meaningful."
"Can you tell me their meaning yourself, don Juan?"
"No. Those scenes are your own personal conquest which
you cannot share with anyone. But what happened last
night was only the beginning, a skirmish. The real battle
will take place when you cross that bridge. What's on the
— Ні, я бачив тільки силу. Вона може бути чим
завгодно. Цього разу сила для тебе була містком. Я не
знаю, чому це так. Ми дуже загадкові істоти.
— А ви бачили коли-небудь міст в тумані?
— Ні, ніколи. Але це тому, що я не такий, як ти. Я
бачив інші речі. Мої битви сили зовсім не схожі на
твої.
— Що ви бачили, доне Хуане? Можете мені
розповісти?
— Під час моєї першої битви сили я бачив у тумані
своїх ворогів. У тебе немає ворогів. Ти не ненавидиш
людей, а я потурав собі у своїй ненависті до них.
Більше я цього не роблю — я подолав свою ненависть.
Але в ті часи вона практично знищила мене.
«Твоя ж битва сили була витонченою. Вона не
виснажувала тебе — ти сам це робиш зараз,
піддаючись власним ідіотським думкам і сумнівам. Це
твій спосіб потурати самому собі.»
«Туман поводив себе із тобою бездоганно — у тебе з
ним є якась спорідненість. Він показав тобі
дивовижний міст, і відтепер цей міст буде там, в
тумані, назавжди. Він являтиме тобі себе знову і
знову, аж поки одного дня ти не перетнеш його.»
«Тому я настійно рекомендую тобі від сьогоднішнього
дня втриматися від прогулянок в тумані, поки ти не
будеш повністю впевненим в тому, що ти робиш.»
«Сила — дуже дивна штука. Щоб отримати її і
керувати нею, у людини повинна бути сила для
початку. Однак силу можна потрохи накопичувати, аж
поки її не буде достатньо, щоб людина змогла
вистояти в битві сили.»
— А що таке битва сили?
— Те, що сталося з тобою минулої ночі, було
початком битви сили. Події, які розгорталися перед
тобою, містили в собі силу. Одного дня їх значення
стане тобі зрозумілим; ці події сповнені значущості.
— Ви можете пояснити мені їх значення, доне Хуане?
— Ні. Те, що ти бачив, є твоїм власним здобутком,
яким ти не повинен ні з ким ділитися. Але події
минулої ночі були лише початком, невеличкою
сутичкою — справжня битва почнеться, коли ти
151
other side? Only you will know that. And only you will
know what's at the end of that trail through the forest. But
all that is something that may or may not happen to you. In
order to journey through those unknown trails and bridges
one must have enough power of one's own."
"What happens if one doesn't have enough power?"
"Death is always waiting, and when the warrior's power
wanes death simply taps him. Thus, to venture into the
unknown without any power is stupid. One will only find
death."
I was not really listening. I kept on playing with the idea
that the dry meat may have been the agent that had caused
the hallucinations. It appeased me to indulge in that
thought.
"Don't tax yourself trying to figure it out," he said as if he
were reading my thoughts. "The world is a mystery. This,
what you're looking at, is not all there is to it. There is
much more to the world, so much more, in fact, that it is
endless. So when you're trying to figure it out, all you're
really doing is trying to make the world familiar. You and
I are right here, in the world that you call real, simply
because we both know it. You don't know the world of
power, therefore you cannot make it into a familiar scene."
lado? Sólo tú lo sabrás. Y sólo tú sabrás qué hay al final de
aquella vereda en el bosque. Pero todo eso es algo que
puede o no puede pasarte. Viajar por esas veredas y
puentes desconocidos depende de tener suficiente poder
propio.
-¿Qué pasa si uno no tiene poder suficiente?
-La muerte siempre está esperando, y cuando el poder del
guerrero mengua, la muerte simplemente lo toca. Por eso,
aventurarse a lo desconocido sin ningún poder es estúpido.
Sólo se encuentra la muerte.
Yo no escuchaba en verdad. Seguía jugando con la idea de
que la carne seca podía haber sido el agente que produjo
las alucinaciones. Entregarme a ese pensamiento me
aplacaba.
-No te esfuerces queriendo resolverlo -dijo como si leyera
mi mente-. El mundo es un misterio. Esto, lo que estás
mirando, no es todo lo que hay. El mundo tiene muchas
más cosas, tantas que es inacabable. Cuando estás
buscando la respuesta, lo único que haces en realidad es
tratar de volver familiar el mundo. Tú y yo estamos aquí
mismo, en el mundo que llamas real, simplemente porque
los dos lo conocemos. Tú no conoces el mundo del poder,
por eso no puedes convertirlo en una escena familiar.
перетнеш міст. Що буде на іншому боці? Тільки ти
знатимеш це. І тільки ти один знатимеш, чим
закінчується та стежка в лісі. Але ти отримаєш
можливість з’ясувати все це, тільки коли матимеш
достатньо власної сили.
— Що трапляється, якщо у людини не вистачає сили?
— Смерть завжди чекає на нас. Коли сила воїна
вичерпується, вона просто торкається його. Тому
здійснювати подорож у невідоме без сили нерозумно
— ти лише знайдеш смерть.
Я не слухав дона Хуана: думка про те, що сушене
м’ясо могло викликати мої галюцинації, не виходила у
мене з голови.
— Не обтяжуй себе, намагаючись з’ясувати це, —
сказав він, наче прочитавши мої думки. — Світ — це
таємниця, і те, що ти бачиш перед собою в даний
момент, далеко не все, що в ньому є. В світі існує
багато чого іншого, настільки багато, що насправді він
є нескінченним. Тому, коли ти намагаєшся з’ясувати,
що відбувається, насправді ти просто намагаєшся
зробити світ знайомим для себе. Ти називаєш
справжнім світ, в якому ми тут зараз знаходимося,
просто тому, що він нам обом відомий. Але ти не
знаєш світу сили, тому й не можеш перетворити його
на щось знайоме для тебе.
"You know that I really can't argue your point," I said.
-Usted sabe que en realidad no le puedo discutir ese punto — Вам відомо, що я не знаю, як вам заперечити, —
"But my mind can't accept it either."
-dije-. Pero mi mente tampoco puede aceptarlo.
сказав я. — Але ж і мій розум не здатен цього
сприйняти.
He laughed and touched my head lightly.
Rió y me tocó levemente el brazo.
Дон Хуан засміявся і легенько торкнувся моєї голови.
"You're really crazy," he said. "But that's all right. I know -De veras estás loco -dijo-. Pero no importa. Yo sé lo
— Ти справді божевільний, — сказав він. — Але це
how difficult it is to live like a warrior. If you would have difícil que es vivir como un guerrero. Si hubieras seguido нормально. Я знаю, наскільки це складно, жити як
followed my instructions and performed all the acts I have mis instrucciones y ejecutado todos los actos que te
воїн. Якщо б ти виконував всі мої інструкції і робив
taught you, you would by now have enough power to cross enseñé, ya habrías tenido poder suficiente para cruzar el
все, чому я тебе навчив, то вже зараз мав би достатньо
that bridge. Enough power to see and to stop the world."
puente aquel. Poder suficiente para ver y para parar el
сили, щоб перетнути міст. Достатньо сили, щоб бачити
mundo.
і зупинити світ.
"But why should I want power, don Juan?"
-Pero ¿por qué tengo yo que querer poder, don Juan?
— Але чому я повинен хотіти цієї сили, доне Хуане?
"You can't think of a reason now. However, if you would -Ahora no se te ocurre una razón. Pero si guardas
— Зараз ти не зможеш відповісти на це питання. Але
якщо ти накопичиш достатньо сили, то вона сама
store enough power, the power itself will find you a good suficiente poder, el mismo poder te hallará una buena
reason. Sounds crazy, doesn't it?"
razón. Suena a locura, ¿verdad?
знайде для тебе гарну причину. Звучить божевільно,
чи не так?
"Why did you want power yourself, don Juan?"
-¿Para qué quería usted poder, don Juan?
— А чому ви самі прагнули сили, доне Хуане?
152
"I'm like you. I didn't want it. I couldn't find a reason to
have it. I had all the doubts that you have and never
followed the instructions I was given, or I never thought I
did; yet in spite of my stupidity I stored enough power,
and one day my personal power made the world collapse."
-Soy como tú. No quería. No hallaba razón para tenerlo.
Tuve todas las dudas que tú tienes y nunca seguí las
instrucciones que me daban, o nunca creí seguirlas; sin
embargo, pese a mi estupidez, junté suficiente poder, y un
día mi poder personal hizo desplomarse el mundo.
"But why would anyone wish to stop the world?"
-¿Pero para qué querría alguien parar el mundo?
"Nobody does, that's the point. It just happens. And once
you know what it is like to stop the world you realize there
is a reason for it. You see, one of the arts of the warrior is
to collapse the world for a specific reason and then restore
it again in order to keep on living."
-Nadie quiere, ésa es la cosa. Nada más ocurre. Y una vez
que sabes cómo es parar el mundo, te das cuenta de que
hay razón para ello. Verás, una de las artes del guerrero es
derribar el mundo por una razón específica y luego
restaurarlo para seguir viviendo.
I told him that perhaps the surest way to help me would be
to give me an example of a specific reason for collapsing
the world.
He remained silent for some time. He seemed to be
thinking what to say.
"I can't tell you that," he said. "It takes too much power to
know that. Someday you will live like a warrior, in spite of
yourself; then perhaps you will have stored enough
personal power to answer that question yourself.
Le dije que tal vez la forma más segura de ayudarme sería
dándome un ejemplo de razón específica para derribar el
mundo.
Permaneció callado un tiempo. Parecía estar pensando qué
decir.
-No puedo decirte eso -dijo-. Se necesita demasiado poder
para saberlo. Algún día vivirás como guerrero, pese a ti
mismo; para tal entonces habrás quizá guardado suficiente
poder personal para responder tú mismo esa pregunta.
"I have taught you nearly everything a warrior needs to
know in order to start off in the world, storing power by
himself. Yet I know that you can't do that and I have to be
patient with you. I know for a fact that it takes a lifelong
struggle to be by oneself in the world of power."
"Te he enseñado casi todo lo que un guerrero necesita
conocer para lanzarse al mundo a juntar poder por sí solo.
Pero sé que no puedes hacerlo y debo ser paciente contigo.
Sé de plano que se necesita luchar toda una vida para estar
a solas en el mundo del poder." ,
Don Juan looked at the sky and the mountains. The sun
was already on its descent towards the west and rain
clouds were rapidly forming on the mountains. I did not
know the time; I had forgotten to wind my watch. I asked
[don Juan] if he could tell the time of the day and he had
such an attack of laughter that he rolled off the slab into
the bushes.
He stood up and stretched his arms, yawning.
Don Juan miró el cielo y las montañas. El sol ya descendía
hacia el oeste y en las montañas se formaban rápidamente
nubes de lluvia. Yo no sabía la hora; había olvidado dar
cuerda a mi reloj. Le pregunté si podía decirme qué hora
era, y tuvo tal ataque de risa que rodó de la laja y fue a
parar en el matorral.
— Я був схожим на тебе: я не хотів її і не міг знайти
задовільну причину, щоб її прагнути. Мене
охоплювали такі ж саме сумніви, як і тебе, і я ніколи
не виконував настанов, які мені давалися —
принаймні, я так думав. І все ж, не зважаючи на мою
тупість, мені вдалося накопичити достатньо сили, і
одного дня моя особиста сила змусила світ
розвалитися.
— Але звідки у людини може виникнути бажання
зупинити світ?
— Ніхто цього не хоче, в тому й справа. Це просто
трапляється. Але коли ти нарешті дізнаєшся, що
значить зупинити світ, ти усвідомлюєш, що існує
причина, щоб цього прагнути. Справжнім мистецтвом
воїна є вміння руйнувати світ, керуючись певною
причиною, а потім відновлювати його, щоб
продовжувати жити.
Я сказав дону Хуану, що, напевно, я зможу зрозуміти
його слова краще, якщо він наведе мені конкретний
приклад такої причини.
Деякий час він мовчав — здавалось, він замислився
над відповіддю.
— Я не можу тобі цього сказати, — промовив він. —
Щоб знати це, потрібно дуже багато сили. Одного дня
ти почнеш жити як воїн, навіть всупереч своєму
бажанню — тоді, можливо, ти накопичиш достатньо
особистої сили, щоб самому відповісти на це питання.
«Я навчив тебе практично всьому, що повинен знайти
воїн, щоб почати діяти в цьому світі, накопичуючи
особисту силу, — продовжив дон Хуан. — Але поки
що ти не можеш цього зробити, і я розумію, що
повинен бути з тобою терплячішим. Я знаю напевне,
що потрібно ціле життя боротьби, щоб стати кимось у
світі сили.»
Він подивився на небо і гори. Сонце вже почало
хилитися на захід, і над горами швидко скупчувалися
дощові хмари. Я не знав, котра година, тому що забув
завести годинник. Я запитав його, чи не знає він, котра
зараз година, а він почав так реготати, що скотився з
плити, на якій ми сиділи, в кущі.
Se puso de pie y estiró los brazos, bostezando.
Дон Хуан підвівся і потягнувся, позіхаючи.
153
"It is early," he said. "We must wait until the fog gathers
on top of the mountain and then you must stand alone on
this slab and thank the fog for its favors. Let it come and
envelop you. I'll be nearby to assist, if need be."
-Es temprano -dijo-. Debemos esperar hasta que se junte
niebla en la cima de la montaña, y luego debes pararte tú
solo en esta laja y agradecer a la niebla sus favores. Deja
que llegue y te envuelva. Yo estaré cerca para prestar
ayuda, si es necesario.
Somehow the prospect of staying alone in the fog terrified Por algún motivo, la perspectiva de quedarme a solas en la
me. I felt idiotic for reacting in such an irrational manner. niebla me aterraba. Me sentí idiota por reaccionar de ese
modo irracional.
"You cannot leave these desolate mountains without
-No puedes dejar estos montes desolados sin dar las
saying your thanks," he said in a firm tone. "A warrior
gracias -dijo él con tono firme-. Un guerrero jamás vuelve
never turns his back to power without atoning for the
la espalda al poder sin pagar los favores recibidos.
favors received."
Se acostó bocarriba con las manos detrás de la cabeza y se
He lay down on his back with his hands behind his head
and covered his face with his hat.
cubrió el rostro con el sombrero.
"How should I wait for the fog?" I asked. "What should I -¿Cómo he de esperar la niebla? -pregunté-. ¿Qué hago?
do?"
"Write!" he said through his hat. "But don't close your
-¡Escribe, -dijo a través del sombrero-. Pero no cierres los
eyes or turn your back to it."
ojos ni le des la espalda.
I tried to write but I could not concentrate. I stood up and Traté de escribir, pero no podía concentrarme. Me puse en
pie y fui de un lado a otro, inquieto. Don Juan alzó su
moved around restlessly. Don Juan lifted his hat and
looked at me with an air of annoyance.
sombrero y me miró con aire de molestia.
"Sit down!" he ordered me.
He said that the battle of power had not yet ended, and that
I had to teach my spirit to be impassive. Nothing of what I
did should betray my feelings, unless I wanted to remain
trapped in those mountains.
He sat up and moved his hand in a gesture of urgency. He
said that I had to act as if nothing was out of the ordinary,
because places of power, such as the one in which we
were, had the potential of draining people who were
disturbed. And thus one could develop strange and
injurious ties with a locale.
-¡Siéntate! -me ordenó.
Dijo que la batalla de poder todavía no terminaba, y que
yo debía enseñar a mi espíritu a ser impasible. Nada de lo
que hiciera debería revelar lo que en realidad sentía, a
menos que deseara quedarme atrapado en esos montes.
Se sentó y movió las manos en un ademán de urgencia.
Dijo que yo debía actuar como si no hubiese nada fuera de
lo común, porque los sitios de poder, como ése en el que
estábamos, tenían la propiedad de absorber a quien se
hallaba inquieto. Y en tal forma uno podía desarrollar
lazos extraños y dañinos con un lugar.
"Those ties anchor a man to a place of power, sometimes
for a lifetime," he said. "And this is not the place for you.
You did not find it yourself. So tighten your belt and don't
lose your pants."
-Esos lazos lo anclan a uno a un sitio de poder, a veces por
toda la vida -dijo-. Y éste no es el sitio para ti. No lo
hallaste por ti mismo. Conque fájate y no pierdas los
calzones.
His admonitions worked like a spell on me. I wrote for
hours without interruption.
Sus advertencias me hicieron efecto de fórmula mágica.
Escribí durante horas sin interrupción.
— Ще рано, — сказав він. — Нам треба дочекатися,
поки туман збереться на верхівці гори, а потім ти
повинен будеш стати один на цьому камені і
подякувати туману за його прихильність. Дозволь
йому спуститися й окутати тебе. Я буду поруч, раптом
що.
Перспектива залишитися самому в тумані чомусь
вжахнула мене, але така ірраціональна реакція здалася
мені безглуздою.
— Ти не можеш покинути ці дикі гори, не
подякувавши, — сказав дон Хуан серйозним тоном. —
Воїн ніколи не відвертається від сили, не висловивши
вдячність за отримані від неї дари.
Він ліг на спину, підклавши руки під голову, і накрив
обличчя капелюхом.
— Як я повинен чекати на туман? — запитав я. — Що
мені треба робити?
— Пиши! — промовив він з-під капелюха. — Але не
закривай очей і не повертайся до туману спиною.
Я спробував писати, але не міг зосередитися, тому
підвівся і почав знервовано ходити туди-сюди. Дон
Хуан підняв капелюха, подивився на мене із
роздратуванням і наказав:
— Сядь!
Він сказав, що битва сили ще не закінчилася, і що я
повинен навчити свій дух бути безпристрасним. Ніщо
з того, що я роблю, не повинно видати моїх почуттів,
хіба що я хочу назавжди залишитися в цих горах.
Він сів і суворо вказав мені рукою, щоб я заспокоївся.
Він сказав, що я повинен поводитися так, наче не
відбувається нічого незвичайного, тому що місця сили
— як те, на якому ми зараз знаходимося — мають
властивість виснажувати людей, які виявляють ознаки
неспокою. Знервована людина може відчути дивний,
але шкідливий для неї зв’язок з таким місцем.
— Такий зв’язок приковує людину до місця сили, іноді
на все життя, — сказав дон Хуан. — Але місце, на
якому ми зараз знаходимося, не твоє — ти не відшукав
його самостійно. Тому затягни пасок і дивись не
загуби штани.
Його застереження подіяли на мене, як закляття: я
писав декілька годин, не спиняючись.
154
Don Juan went back to sleep and did not wake up until the
fog was perhaps a hundred yards away, descending from
the top of the mountain. He stood up and examined the
surroundings. I looked around without turning my back.
The fog had already invaded the lowlands, descending
from the mountains to my right. On my left side the
scenery was clear; the wind, however, seemed to be
coming from my right and was pushing the fog into the
lowlands as if to surround us.
Don Juan whispered that I should remain impassive,
standing where I was without closing my eyes, and that I
should not turn around until I was completely surrounded
by the fog; only then was it possible to start our descent.
He took cover at the foot of some rocks a few feet behind
me.
The silence in those mountains was something magnificent
and at the same time awesome. The soft wind that was
carrying the fog gave me the sensation that the fog was
hissing in my ears. Big chunks of fog came downhill like
solid clumps of whitish matter rolling down on me. I
smelled the fog. It was a peculiar mixture of a pungent and
fragrant smell. And then I was enveloped in it.
I had the impression the fog was working on my eyelids.
They felt heavy and I wanted to close my eyes. I was cold.
My throat itched and I wanted to cough but I did not dare.
I lifted my chin up and stretched my neck to ease the
cough, and as I looked up I had the sensation I could
actually see the thickness of the fog bank. It was as if my
eyes could assess the thickness by going through it. My
eyes began to close and I could not fight off the desire to
fall asleep. I felt I was going to collapse on the ground any
moment. At that instant don Juan jumped up and grabbed
me by the arms and shook me. The jolt was enough to
restore my lucidity.
He whispered in my ear that I had to run downhill as fast
as I could. He was going to follow behind because he did
not want to get smashed by the rocks that I might turn over
in my path. He said that I was the leader, since it was my
battle of power, and that I had to be clear-headed and
abandoned in order to guide us safely out of there.
Don Juan volvió a dormirse y no despertó hasta que la
niebla estaba a unos cien metros de distancia,
descendiendo de la cumbre del monte. Se puso en pie y
examinó el derredor. Lo miré en torno sin volver la
espalda. La niebla ya había invadido, las tierras bajas,
descendiendo de las montañas a mi derecha. A mi
izquierda el paisaje estaba despejado; el viento, sin
embargo, parecía venir de la derecha, y empujaba la niebla
a las tierras bajas como para rodearnos.
Don Juan me susurró que permaneciera impasible, parado
donde me hallaba, sin cerrar los ojos, y que no debía
moverme a ningún lado mientras la niebla no me rodeara
por entero; sólo entonces sería posible iniciar nuestro
descenso.
Se refugió al pie de unas rocas, algunos metros atrás de
mí.
El silencio en aquellas montañas era algo magnífico y al
mismo tiempo imponente. El suave viento que
transportaba la niebla me daba la sensación de que ésta
silbaba en mis oídos. Grandes trozos de niebla venían
cuestabajo como conglomerados sólidos de materia
blancuzca que rodaran hacia mí. Olí la niebla. Era una
mezcla peculiar de olor acerbo y fragante. Y entonces me
vi envuelto en ella.
Tuve la impresión de que la niebla operaba sobre mis
párpados. Se sentían pesados y quise cerrar los ojos. Tenía
frío. La garganta me daba comezón y quería toser, pero no
me atrevía. Alcé la barbilla y estiré el cuello para disipar la
tos, y al alzar la vista tuve la sensación de que podía ver
concretamente el espesor del banco de niebla. Era como si
mis ojos pudieran tasar el espesor atravesándolo. Los ojos
empezaron a cerrárseme y no me era posible luchar contra
el deseo de dormir. Sentí que en cualquier momento iba a
derrumbarme por tierra. En ese instante don Juan dio un
salto y me aferró por los brazos y me sacudió. El
sobresalto bastó para restaurar mi lucidez.
Me susurró al oído que corriera cuestabajo lo más rápido
posible. Él iría detrás porque no quería que lo aplastaran
las rocas que yo echara a rodar en mi camino. Dijo que yo
era el guía, pues se trataba de mi batalla de poder, y que
necesitaba claridad y abandono para sacarnos de allí sanos
y salvos.
Дон Хуан знову заснув і прокинувся, тільки коли до
сповзаючого з верхівки гори туману залишалося не
більше ста ярдів. Він підвівся і огледів місцевість. Я
озирнувся однією головою, не повертаючи тіла:
низини праворуч від мене були вже оповиті туманом.
Ліворуч все ще було чисто, але вітер, здається, дув з
правого боку, і туман зміщувався все далі у низини,
наче намагаючись нас оточити.
Дон Хуан прошепотів, що я повинен залишатися
безпристрасним, стояти на місці, не закриваючи очей, і
не обертатися, аж поки не буду повністю оточений
туманом — тільки після цього ми зможемо розпочати
спуск.
Сам він сховався у підніжжя якоїсь скелі в декількох
футах за мною.
Тиша тих гір була чарівною і одночасно жахаючою.
Легкий вітер ніс туман, і у мене виникло почуття, що
той шипить у мене в вухах. Величезні шматки туману,
схожі на масивні брили білуватої матерії, скочувалися
донизу, в мій бік. Я відчував запах туману — їдкий і, в
той же час, духмяний. А потім він поглинув мене.
У мене виникло відчуття, що туман давить на мої
повіки: вони стали важкими, і я захотів закрити очі.
Мені було холодно. У мене задерло в горлі, і я захотів
кашлянути, але не наважився. Я підняв підборіддя і
витягнув шию, щоб стримати кашель, а коли
подивився вгору, то мені здалося, що я можу побачити
товщину полоси туману, зміряти її своїм поглядом.
Мої очі почали закриватися, і я не міг подолати
бажання заснути. Я почувався так, наче будь-якої миті
можу впасти на землю. В цей момент дон Хуан
підскочив до мене, підхопив під руки і затряс,
приводячи таким чином до тями.
Він зашепотів мені на вухо, що я повинен бігти вниз
по схилу якомога швидше. Сам він зібрався бігти за
мною, тому що не хотів бути покаліченим камінням,
яке я міг зачепити на своєму шляху. Дон Хуан
пояснив, що це моя битва сили, тому я — лідер, і
повинен зберігати ясність розуму і відчуженість, щоб
155
"This is it," he said in a loud voice. "If you don't have the
mood of a warrior, we may never leave the fog."
-Dale -dijo en voz alta-. Si no tienes el ánimo de un
guerrero, nunca saldremos de la niebla.
I hesitated for a moment. I was not sure I could find my
way down from those mountains.
"Run, rabbit, run!" don Juan yelled and shoved me gently
down the slope.
Titubee un momento. No estaba seguro de poder hallar el
camino para bajar de esos montes.
-¡Corre, conejo! -gritó don Juan empujándome con
suavidad ladera abajo.
безпечно вивести нас звідси.
— Час настав, — сказав він голосно. — Якщо у тебе не
буде настрою воїна, ми, можливо, ніколи не вийдемо з
цього туману.
Якусь мить я вагався, тому що не був впевнений, що
зможу знайти вірний шлях з цих гір.
— Біжи, кролю, біжи! — закричав дон Хуан і легенько
підштовхнув мене в напрямку схилу.
156
13. A WARRIOR'S LAST STAND
XIII. LA ÚLTIMA PARADA DE UN GUERRERO
13. ОСТАННЯ СТОЯНКА ВОЇНА
Sunday, 28 January 1962
Domingo, enero 28, 1962
Неділя, 28 січня 1962 року
Around ten a.m. don Juan walked into his house. He had
left at the crack of dawn. I greeted him. He chuckled and
in a clowning mood he shook hands with me and greeted
me ceremoniously.
"We're going to go on a little trip," he said. "You're going
to drive us to a very special place in search of power."
A eso de las diez de la mañana don Juan entró en su casa.
Había salido al romper el alba. Lo saludé. Chasqueó la
lengua y, en son de guasa, me dio la mano y me saludó
ceremoniosamente.
-Vamos a ir a un viajecito -dijo-. Vas a llevarnos a un sitio
muy especial en busca de poder.
He unfolded two carrying nets and placed two gourds
filled with food in each of them, tied them with a thin
rope, and handed me a net.
We leisurely drove north some four hundred miles and
then we left the Pan American highway and took a gravel
road towards the west. My car seemed to have been the
only car on the road for hours. As we kept on driving I
noticed that I could not see through my windshield. I
strained desperately to look at the surroundings but it was
too dark and my windshield was overlaid with crushed
insects and dust.
I told don Juan that I had to stop to clean my windshield.
He ordered me to go on driving even if I had to crawl at
two miles an hour, sticking [/and stick] my head out of the
window to see ahead. He said that we could not stop until
we had reached our destination.
At a certain place he told me to turn to the right. It was so
dark and dusty that even the headlights did not help much.
I drove off the road with great trepidation. I was afraid of
the soft shoulders, but the dirt was packed.
I drove for about one hundred yards at the lowest possible
speed, holding [/and held] the door open to look out.
Finally don Juan told me to stop. He said that I had parked
right behind a huge rock that would shield my car from
view.
I got out of the car and walked around, guided by the
headlights. I wanted to examine the surroundings because
Біля десятої години ранку дон Хуан увійшов до свого
будинку — його не було від самого світанку. Я
привітався з ним. Він засміявся і у веселому настрої
затряс мене за руку, урочисто привітавши.
— Ми збираємося у невеличку подорож, — промовив
він. — Ти відвезеш нас в одне дуже особливе місце,
щоб відшукати силу.
Desplegó dos redes portadoras y puso en cada una dos
Він розгорнув дві сітки для переноски речей і
guajes llenos de comida, las ató con un mecate y me
поставив у них по одному гарбузовому глеку з їжею;
entregó una de ellas.
перев’язавши кожну сітку мотузкою, він простягнув
одну мені.
Viajamos sin prisa hacia el norte y, al cabo de unos
Ми неквапливо їхали на північ близько чотирьохсот
seiscientos kilómetros dejamos la carretera panamericana миль, а потім з’їхали з Панамериканського шосе і
y tomamos un camino de grava hacia el oeste. Mi coche
продовжили шлях по гравійній дорозі на захід. Багато
parecía haber sido el único vehículo en la carretera durante годин я не бачив жодної іншої машини. Через деякий
varias horas. Mientras seguíamos adelante advertí que no час я вже не міг нічого розгледіти крізь лобове скло. Я
podía ver por el parabrisas. Me esforcé desesperadamente відчайдушно намагався роздивитися навколишній
por mirar los alrededores, pero estaba demasiado oscuro y пейзаж, але було дуже темно, а моє скло було
el parabrisas se hallaba cubierto de polvo y de insectos
заліплене розчавленими комахами і пилом.
aplastados.
Dije a don Juan que debía detenerme para limpiar mi
Я сказав дону Хуану, що ми повинні зупинитися, щоб
parabrisas. Me ordenó seguir adelante aunque tuviera que почистити лобове скло. Він наказав мені їхати далі,
ir a dos kilómetros por hora, sacando la cabeza por la
навіть якщо мені доведеться повзти зі швидкістю дві
ventanilla para ver adelante. Dijo que no podíamos
милі на годину, висунувши голову з вікна, щоб бачити
detenernos hasta alcanzar nuestro destino.
дорогу попереду. Він пояснив, що нам не можна
зупинятися, поки ми не доїдемо до місця призначення.
En cierto sitio me indicó doblar a la derecha. Estaba tan
В певному місці він наказав мені повернути праворуч.
oscuro y había tanto polvo que ni los faros eran mucha
Було так темно, і навколо було стільки пилу, що навіть
ayuda. Me salí del camino con gran nerviosismo. Tenía
передні фари не допомагали нічого розгледіти. Я дуже
miedo de atascarme, pero la tierra estaba apretada.
обережно з’їхав з дороги, переймаючись через м’який
ґрунт; але земля була твердою і збитою.
Manejé unos cien metros a la menor velocidad posible,
Близько ста ярдів я проїхав на мінімальній швидкості,
sosteniendo la puerta abierta para mirar hacia afuera. Por виглядаючи з відкритих дверей, щоб бачити дорогу.
fin, don Juan me dijo que parara. Añadió que me había
Нарешті дон Хуан наказав зупинитися і сказав, що на
estacionado justamente detrás de una roca enorme que
цьому місці машина буде прихована за величезною
ocultaría mi coche a la vista.
скелею, так що її ніхто не зможе побачити.
Bajé del auto y me puse a caminar, guiado por los faros.
Я вийшов з машини і трохи пройшовся у світлі фар. Я
Quería examinar el entorno porque no tenía idea de dónde хотів роздивитися оточуючу місцевість, тому що не
157
I had no idea where I was. But don Juan turned off the
lights. He said loudly that there was no time to waste,
[and] that I should lock my car so we could start on our
way.
He handed me my net with gourds. It was so dark that I
stumbled and nearly dropped them. Don Juan ordered me
in a soft firm tone to sit down until my eyes were
accustomed to the darkness. But my eyes were not the
problem. Once I got out of my car I could see fairly well.
What was wrong was a peculiar nervousness that made me
act as if I were absent-minded. I was glossing over
everything.
"Where are we going?" I asked.
"We're going to hike in total darkness to a special place,"
he said.
"What for?"
"To find out for sure whether or not you're capable of
continuing to hunt power."
I asked him if what he was proposing was a test, and if I
failed the test would he still talk to me and tell me about
his knowledge.
He listened without interrupting. He said that what we
were doing was not a test, [and] that we were waiting for
an omen, and if [/. If] the omen did not come the
conclusion would be that I had not succeeded in hunting
power, in which case I would be free from any further
imposition, free to be as stupid as I wanted. He said that
no matter what happened he was my friend and he would
always talk to me.
Somehow I knew I was going to fail.
"The omen will not come," I said jokingly. "I know it. I
have a little power."
He laughed and patted me on the back gently.
"Don't you worry," he retorted. "The omen will come. I
know it. I have more power than you."
He found his statement hilarious. He slapped his thighs
and clapped his hands and roared with laughter.
Don Juan tied my carrying net to my back and said that I
estaba. Pero don Juan apagó las luces. Dijo muy alto que мав жодного уявлення, де ми знаходимося. Але дон
no había tiempo que perder, que cerrara mi coche para que Хуан вимкнув фари і голосно сказав, щоб я закрив
nos pusiéramos en marcha.
машину, тому що у нас немає часу і ми повинні
якомога швидше вирушати.
Me entregó mi red con guajes. Estaba tan oscuro que
Він дам мені мою сітку з глеками. Було так темно, що
tropecé y estuve a punto de dejarlas caer. En tono firme y я спіткнувся і ледь не впустив її. Дон Хуан тихим, але
suave, don Juan me ordenó tomar asiento hasta que mis
серйозним тоном наказав мені сісти і почекати, поки
ojos se acostumbraran a la oscuridad. Pero mis ojos no
мої очі звикнуть до темряви. Але проблема була не в
eran el problema. Ya fuera del coche, podía ver bastante
моїх очах — як тільки я виліз з машини, я міг все
bien. Lo malo era un nerviosismo peculiar que me hacía
чудово бачити. Справа була в моїй незрозумілій
actuar como si estuviese distraído. Veía todo nada más por знервованості, через яку я поводився, як дурень. Я
encima.
прагнув з’ясувати, що відбувається, тому почав
розпитувати дона Хуана:
-¿A dónde vamos? -pregunté.
— Куди ми збираємося йти?
-Vamos a caminar en completa oscuridad a un sitio
— Ми збираємося здійснити прогулянку в повній
especial -dijo.
темряві в одне особливе місце, — відповів він.
-¿Para qué?
— Навіщо?
-Para saber de cierto si eres o no capaz de seguir cazando — Щоб остаточно з’ясувати, чи здатен ти полювати на
poder.
силу, чи ні.
Le pregunté si lo que proponía era una prueba y si, en caso Я запитав дона Хуана, чи буде це якимось тестом, і в
de que no la pasara, seguiría hablándome y diciéndome de разі, якщо я цей тест не здам, чи погодиться він й далі
su conocimiento.
спілкуватися зі мною і розповідати про своє знання.
Escuchó sin interrumpir. Dijo que lo que hacíamos no era Він вислухав мене, не перериваючи, а потім сказав, що
una prueba, que estábamos esperando una señal, y si la
він не збирається випробовувати мене, а чекає на знак.
señal no llegaba, la conclusión sería que yo no había
Якщо знаку не буде, то стане ясно, що я не досяг
tenido éxito en mi cacería de poder, en cuyo caso me vería успіху в полюванні на силу, і в такому випадку я буду
libre de cualquier imposición futura y podría ser todo lo
вільним від будь-яких подальших повчань з його боку,
estúpido que me viniese en gana. Dijo que, sin importar lo вільним залишатися настільки дурним, наскільки
que pasara, él era mi amigo y siempre me hablaría.
захочу. Він також сказав, що, незалежно від
результату цієї справи, він завжди залишатиметься
моїм другом і буде розмовляти зі мною.
De algún modo, yo sabía que iba a fallar.
Щось мені підказувало, що я зазнаю невдачі.
-La señal no vendrá -dije en broma-. Lo sé. Tengo un
— Знаку не буде, — сказав я напівжартома. — Я знаю
poquito de poder.
це, у мене є трохи сили.
Río y me dio palmaditas en la espalda.
Дон Хуан засміявся і легенько похлопав мене по
спині:
-No te apures -repuso-. La señal vendrá. Yo lo sé. Tengo — Знак буде. Я це знаю. У мене більше сили, ніж у
más poder que tú.
тебе.
Su propia respuesta le pareció hilarante. Se golpeó los
Його останнє зауваження здалося йому дуже
muslos y dio palmadas, carcajeándose.
кумедним: він ляснув себе по стегнам, плеснув у
долоні і зареготав.
Don Juan me ató a la espalda mi red portadora y dijo que Дон Хуан закріпив мою сітку у мене на спині і сказав,
158
що я повинен йти на крок позаду нього і намагатися
якомога точніше ступати в його сліди.
Дуже драматичним тоном він прошепотів:
— Це похід за силою, тому враховується все.
Дон Хуан пояснив, що якщо я ступатиму чітко в його
сліди, то зможу отримати силу, яку він розсіюватиме
під час ходи.
Miré mi reloj; eran las once de la noche.
Я подивився на годинник: була одинадцята ночі.
Me hizo pararme como un soldado en posición de firmes. Він наказав мені стати рівно, як солдат на шикуванні, і
Luego empujó hacia adelante mi pierna izquierda y me
поставив мою праву ногу вперед так, наче я тільки що
hizo quedarme como si acabara de dar un paso al frente.
зробив крок. Потім він став переді мною в такій самій
Se alineó delante de mí en la misma postura y luego echó позі і, перш ніж почати йти, ще раз нагадав мені, що я
a andar, tras repetir las instrucciones de que yo debía tratar повинен якомога точніше ступати в його сліди: він
de seguir sus pisadas a la perfección. Dijo en un claro
прошепотів, щоб я не думав ні про що інше, окрім
susurro que yo no debía preocuparme por nada más que
цього, і не дивився ані вперед, ані по бокам, а лише
por pisar sus huellas; no debía mirar al frente ni a los
собі під ноги.
lados, sino el piso donde él caminaba.
Se puso en marcha a un paso muy descansado. No tuve
На початку він взяв дуже спокійний темп — мені було
ningún problema para seguirlo; el terreno era
нескладно ступати за ним. Ми рухалися по відносно
relativamente duro. Durante unos treinta metros mantuve твердому ґрунту. Перші тридцять ярдів мені без
su paso y seguí perfectamente sus pisadas; luego volví la проблем вдавалося витримувати темп дона Хуана, і я
cara un instante y cuando me di cuenta ya había chocado ступав чітко в його сліди. Але потім я на секунду
con él.
глянув в бік і вже наступної миті врізався в нього.
Soltó una risita y me aseguró que yo no le había lastimado Він тихо засміявся і запевнив мене, що я зовсім не
el tobillo al pisárselo con mis zapatones, pero que si me
пошкодив йому щиколотку, коли наступив на неї
proponía seguir tonteando uno de nosotros se quedaría
своїм величезним черевиком, але якщо я
lisiado antes del amanecer. Dijo, riendo, en una voz muy залишатимуся незграбою, то один з нас стане калікою
baja pero firme, que no tenía intención de lastimarse a
до ранку. Сміючись, він додав тихим, але твердим
causa de mi estupidez y falta de concentración, y que si lo тоном, що не має ніякого бажання калічитися через
pisaba de nuevo yo tendría que caminar descalzo.
мою дурість і відсутність зосередженості, тому якщо я
ще раз на нього наступлю, він змусить мене йти
босоніж.
"I can't walk without shoes," I said in a loud raspy voice. -No puedo caminar sin zapatos -dije en voz alta y rasposa. — Я не зможу йти розбутим, — вигукнув я скрипучим
голосом.
Don Juan doubled up with laughter and we had to wait
Don Juan se dobló de risa y tuvimos que esperar hasta que Дон Хуан почав сміятися ще сильніше, і ми змушені
until he had stopped.
le pasó el acceso.
були чекати, поки він заспокоїться.
He assured me again that he had meant what he said. We Me aseguró nuevamente que hablaba en serio. Ibamos en Він запевнив мене, що говорить цілком серйозно: ми
were journeying to tap power and things had to be perfect. un viaje para calar poder, y las cosas tenían que ser
подорожуємо за силою, тому все, що ми робимо,
perfectas.
повинно бути бездоганним.
The prospect of walking in the desert without shoes scared La idea de caminar descalzo en el desierto me asustaba
Перспектива йти по пустелі босоніж дуже налякала
me beyond belief. Don Juan joked that my family were
más allá de lo verosímil. Don Juan hizo el chiste de que mi мене. Дон Хуан пожартував, що моя родина, напевне,
probably the type of farmers that did not take off their
familia era sin duda de aquellos granjeros que no se quitan була з тих фермерів, які навіть сплять озутими. Він,
should walk one step behind him and step in his tracks as
much as possible.
In a very dramatic tone he whispered, "This is a walk for
power, so everything counts."
He said that if I would walk in his footsteps the power that
he was dissipating as he walked would be transmitted to
me.
I looked at my watch; it was eleven p.m.
He made me line up like a soldier at attention. Then he
pushed my right leg to the front and made me stand as if I
had just taken a step forward. He lined up in front of me in
the same position and then began to walk, after repeating
the instructions that I should try to match his footsteps to
perfection. He said in a clear whisper that I should not
concern myself with anything else except stepping in his
tracks; I should not look ahead or to the side but at the
ground where he was walking.
He started off at a very relaxed pace. I had no trouble at all
following him; we were walking on relatively hard
ground. For about thirty yards I maintained his pace and I
matched his steps perfectly; then I glanced to the side for
an instant and the next thing I knew I had bumped into
him.
He giggled and assured me that I had not injured his ankle
at all when I had stepped on it with my big shoes, but if I
were going to keep on blundering one of us would be a
cripple by morning. He said, laughing, in a very low but
firm voice, that he did not intend to get hurt by my
stupidity and lack of concentration and that if I stepped on
him again I would have to walk barefoot.
yo debía caminar un paso atrás de él y hollar sus pisadas
tanto como pudiera.
En un tono muy dramático, susurró: -Ésta es una caminata
de poder, así que todo cuenta.
Dijo que, si yo caminaba sobre sus huellas, el poder que él
disipaba al andar se me trasmitiría.
159
los zapatos ni para dormir. Tenía razón, desde luego. Yo
nunca había andado descalzo, y caminar sin zapatos en el
desierto habría sido suicida para mí.
-Este desierto rezuma poder -me susurró don Juan al oído. No hay tiempo para cortedades.
Echamos a andar de nuevo. Don Juan mantuvo un paso
calmado. Tras un rato advertí que habíamos dejado el
terreno duro y caminábamos sobre arena suave. Los pies
de don Juan se hundían en ella y dejaban huellas
profundas.
We walked for hours before don Juan came to a halt. He
Caminamos durante horas antes de que don Juan se
did not stop suddenly but warned me ahead of time that he detuviera. No lo hizo repentinamente; primero me advirtió
was going to stop so I would not bump into him. The
que iba a pararse, para que no chocara yo con él. El terreno
terrain had become hard again and it seemed that we were era duro de nuevo, y al parecer subíamos una pendiente.
going up an incline.
Don Juan said that if I needed to go to the bushes I should Don Juan dijo que, si yo necesitaba ir al matorral, lo
do it, because from then on we had a solid stretch without hiciese, porque de allí en adelante nos quedaba un buen
a single pause. I looked at my watch; it was one a.m.
trecho sin una sola pausa. Miré mi reloj; era la una.
shoes even to go to bed. He was right, of course. I had
never walked bare-foot and to walk in the desert without
shoes would have been suicidal for me.
"This desert is oozing power," don Juan whispered in my
ear. "There is no time for being timid."
We started walking again. Don Juan kept an easy pace.
After a while I noticed that we had left the hard ground
and were walking on soft sand. Don Juan's feet sank into it
and left deep tracks.
звичайно, був правий. Я ніколи не ходив босоніж,
тому йти по пустелі без взуття було б для мене
справжнім самогубством.
— Ця пустеля пронизана силою, — прошепотів дон
Хуан мені на вухо. — Немає часу бути боязким.
Ми знову рушили, зберігаючи спокійний темп. Через
деякий час я помітив, що ми зійшли з твердого ґрунту
і рухаємося по м’якому піску — ноги дона Хуана
тонули в ньому і залишали глибокі сліди.
Ми йшли декілька годин, перш ніж зробили привал.
Дон Хуан попередив мене заздалегідь, що збирається
зупинитися, щоб я не врізався в нього. Ґрунт під
ногами знову став твердим — здається, ми почали
підніматися вгору.
Дон Хуан сказав, що якщо мені потрібно в кущі, то
треба зробити це зараз, тому що у нас попереду
тяжкий перехід, який ми повинні будемо зробити без
єдиної зупинки. Я подивився на годинник — була
перша ночі.
Після десяти або п’ятнадцяти хвилин відпочинку ми
знову розташувалися один за одним і рушили вперед.
Він був правий: це був виснажливий перехід. Мені
ніколи не доводилось роботи чогось, що б вимагало
такої концентрації уваги. Дон Хуан йшов так швидко, і
напруження від зосередженості на кожному його кроці
зросло до такого рівня, що в якийсь момент я взагалі
перестав відчувати, що йду. Мої ноги неначе зникли, і
мені здавалося, що я йду по повітрю, а якась сила
тягне мене все далі й далі. Моя зосередженість була
такою всеохоплюючою, що я не помітив поступові
зміни в освітленні: я раптом почав бачити дона Хуана
перед собою. Я чітко бачив куди він ступає і де
залишає сліди, хоча до цього часу змушений був йти
за ним ледь не навмання.
В певний момент він несподівано стрибнув у бік, а я
по інерції пройшов ще близько двадцяти ярдів вперед.
Коли я зупинився, то відчув слабкість в ногах — вони
трусилися, і я, врешті-решт, впав на землю.
After a ten- or fifteen-minute rest don Juan made me line
up and we began to walk again. He was right, it was a
dreadful stretch. I had never done anything that demanded
so much concentration. Don Juan's pace was so fast and
the tension of watching every step mounted to such
heights that at a given moment I could not feel that I was
walking any more. I could not feel my feet or my legs. It
was as if I were walking on air and some force were
carrying me on and on. My concentration had been so total
that I did not notice the gradual change in light. Suddenly I
became aware that I could see don Juan in front of me. I
could see his feet and his tracks instead of half guessing as
I had done most of the night.
Tras un descanso de diez o quince minutos, don Juan me
hizo alinearme tras él y nos pusimos otra vez en marcha.
Tenía razón: fue un trecho enorme. Jamás había hecho yo
algo que requiriera tal concentración. El paso de don Juan
era tan rápido, y la tensión de vigilar cada pisada alcanzó
tales alturas, que en determinado momento ya no me era
posible sentir que caminaba. No sentía las piernas ni los
pies. Era como si anduviese sobre el aire y alguna fuerza
me transportara sin cesar. Mi concentración era ya tan total
que no advertí el cambio gradual de luz. De pronto me di
cuenta de que podía ver a don Juan frente a mí. Veía sus
pies y sus huellas, en vez de medio adivinarlas como había
hecho la mayor parte de la noche.
At a given moment he unexpectedly jumped to the side
and my momentum carried me for about twenty yards
further. As I slowed down my legs became weak and
started to shake until finally I collapsed on the ground.
En cierto momento, don Juan saltó inesperadamente hacia
un lado, y mi inercia me hizo avanzar todavía unos veinte
metros. Cuando disminuí la velocidad, mis piernas se
debilitaron y empezaron a temblar, hasta que finalmente
caí por tierra.
Alcé la vista para mirar a don Juan, que me examinaba con Дон Хуан стояв наді мною і спокійно роздивлявся
toda calma. No parecía fatigado. Yo jadeaba, falto de aire, мене. Він зовсім не був стомленим; я ж ледь дихав і
I looked up at don Juan, who was calmly examining me.
He did not seem to be tired. I was panting for breath and
160
soaked in cold perspiration.
Don Juan twirled me around in my lying position by
pulling me by the arm. He said that if I wanted to regain
my strength I had to lie with my head towards the east.
Little by little I relaxed and rested my aching body. Finally
I had enough energy to stand up. I wanted to look at my
watch, but he prevented me by putting his hand over my
wrist. He very gently turned me around to face the east and
said that there was no need for my confounded timepiece,
that we were on magical time, and that we were going to
find out for sure whether or not I was capable of pursuing
power.
I looked around. We were on top of a very large high hill.
I wanted to walk towards something that looked like an
edge or a crevice in the rock, but don Juan jumped and
held me down.
He ordered me imperatively to stay on the place I had
fallen until the sun had come out from behind some black
mountain peaks a short distance away.
He pointed to the east and called my attention to a heavy
bank of clouds over the horizon. He said that it would be a
proper omen if the wind blew the clouds away in time for
the first rays of the sun to hit my body on the hilltop.
y estaba empapado de sudor frío.
Jalándome del brazo, don Juan me dio la vuelta en mi
posición yacente. Dijo que, si quería recuperar fuerzas, me
quedara acostado con la cabeza hacia el este. Poco a poco
mi cuerpo dolorido se relajó y descansó. Por fin cobré
energía suficiente para levantarme. Quise ver mi reloj,
pero él me lo impidió poniéndome la mano en la muñeca.
Con mucha gentileza me hizo girar para que mirara al este
y dijo que no había necesidad de mi condenado reloj, que
estábamos en una hora mágica y que íbamos a saber con
seguridad si era yo capaz o no de perseguir el poder.
весь спітнів.
Дон Хуан повернув мене рукою так, щоб я лежав
головою на схід — він сказав, що це допоможе мені
відновити сили. Поступово я розслабив своє ниюче
тіло. Нарешті я зібрав достатньо сил, щоб піднятися. Я
хотів подивитися, котра година, але дон Хуан не
дозволив мені цього зробити, поклавши руку на моє
зап’ястя. Він дуже обережно повернув мене обличчям
на схід і сказав, що в моєму клятому годиннику немає
ніякої потреби, тому що ми знаходимося в магічному
часі і збираємося з’ясувати напевне, чи здатен я
полювати на силу.
Miré en torno. Estábamos en la cima de un cerro alto, muy Я огледівся навколо. Ми були на верхівці дуже
grande. Quise caminar en dirección de algo que parecía un великого і високого пагорба. Я збирався підійти до
reborde o una grieta en la roca, pero don Juan dio un salto краю ущелини в скелі, але дон Хуан підстрибнув до
y me contuvo.
мене і не дозволив цього зробити.
Me ordenó imperiosamente permanecer en el sitio donde Він суворо наказав мені залишатися на тому місці, де я
había caído hasta que el sol saliera detrás de unos negros впав, аж поки сонце не зійде з-поза високих гірських
picos de montaña a corta distancia.
піків, які здіймалися над нами.
Señaló el este y llamó mi atención hacia un pesado banco Дон Хуан вказав на схід і звернув мою увагу на фронт
de nubes sobre el horizonte. Dijo que sería buena señal si важких темних хмар на обрії. Він сказав, що буде
el viento se llevaba las nubes a tiempo para que los
гарним знаком, якщо вітер здує ці хмари в бік, так щоб
primeros rayos del sol dieran en mi cuerpo, allí en lo alto перші промені сонця освітили мене, поки я стою на
del cerro.
верхівці пагорба.
He told me to stand still with my right leg in front, as if I Me indicó quedarme quieto, de pie, con la pierna derecha Він наказав мені не ворушитися, виставити праву ногу
al frente, como si estuviera caminando, y no mirar
were walking, and not to look directly at the horizon but
вперед так, наче я роблю крок, і дивитися на обрій, але
[to] look without focusing.
directamente el horizonte, sino mirarlo sin enfocar.
не прямо, а розфокусувавши погляд.
My legs became very stiff and my calves hurt. It was an
Las piernas se me pusieron muy tiesas y las pantorrillas
Мої ноги заклякли і почали боліти литки.
agonizing position and my leg muscles were too sore to
me dolían. Era una postura torturante y los músculos de
Підтримувати цю позу було нестерпно важко — мої
support me. I held on as long as I could. I was about to
mis piernas estaban demasiado adoloridos para
ноги виявилися занадто слабкими для цього. Я
sostenerme. Soporté lo más que pude. Me hallaba a punto тримався, скільки міг, і ледь не падав.
collapse.
de caer.
Las piernas me temblaban fuera de control cuando don
Коли я вже не міг контролювати тремтіння в ногах,
My legs were shivering uncontrollably when don Juan
called the whole thing off. He helped me to sit down.
Juan puso fin al asunto. Me ayudó a sentarme.
дон Хуан відмінив своє завдання і допоміг мені сісти.
The bank of clouds had not moved and we had not seen
El banco de nubes no se había movido y no habíamos visto Хмари не зрушили з місця, і ми не побачили, як
the sun rising over the horizon.
el sol despuntar en el horizonte.
сходить сонце.
Don Juan's only comment was, "Too bad."
El único comentario de don Juan fue: -Ni modo.
Дон Хуан лише зауважив: «Дуже погано».
I did not want to ask right off what the real implications of No quise preguntar de inmediato cuáles eran las
Я не хотів одразу його розпитувати, яке значення
my failure were, but knowing don Juan, I was sure he had verdaderas implicaciones de mi fracaso, pero conociendo a матиме моя невдача, але, знаючи його, я був
to follow the dictum of his omens. And there had been no don Juan sabía con certeza que él debía seguir el dictado
впевнений, що він дотримуватиметься знаків й далі.
omen that morning. The pain in my calves vanished and I de sus señales. Y esa mañana no había habido señal. Se
Однак того ранку знаків не було. Біль у моїх литках
felt a wave of well-being. I began to trot in order to loosen disipó el dolor de mis pantorrillas y sentí una oleada de
пройшов, і мій настрій покращився. Я почав бігти на
161
up my muscles. Don Juan told me very softly to run up an bienestar. Me puse a trotar para soltar mis músculos. En
adjacent hill and gather some leaves from a specific bush voz muy suave, don Juan me dijo que corriera a un cerro
and rub my legs in order to alleviate the muscular pain.
adyacente y cortara algunas hojas de un arbusto específico
para frotarme las piernas y aliviar el dolor muscular.
Desde donde me hallaba, pude ver claramente un gran
From where I stood I could very plainly see a large lush
green bush. The leaves seemed to be very moist. I had
arbusto, verde vivo. Las hojas parecían muy húmedas. Las
used them before. I never felt that they had helped me, but había usado antes. Nunca sentí que me hubiesen ayudado,
don Juan had always maintained that the effect of really
pero don Juan siempre afirmaba que el efecto de las
friendly plants was so subtle that one could hardly notice plantas verdaderamente amistosas era tan sutil que casi no
se notaba, pero que siempre producían los resultados
it, yet they always produced the results they were
supposed to.
debidos.
I ran down the hill and up the other. When I got to the top
I realized that the exertion had almost been too much for
me. I had a hard time catching my breath and my stomach
was upset. I squatted and then crouched over for a moment
until I felt relaxed. Then I stood up and reached over to
pick the leaves he had asked me to. But I could not find
the bush. I looked around. I was sure I was on the right
spot, but there was nothing in that area of the hilltop that
even vaguely resembled that particular plant. Yet that had
to be the spot where I had seen it. Any other place would
have been out of range for anyone looking from where don
Juan was standing.
I gave up the search and walked to the other hill. Don Juan
smiled benevolently as I explained my mistake.
"Why do you call it a mistake?" he asked.
"Obviously the bush is not there," I said.
"But you saw it, didn't you?"
"I thought I did."
"What do you see in its place now?"
"Nothing."
There was absolutely no vegetation on the spot where I
thought I had seen the plant. I attempted to explain what I
had seen was [/as] a visual distortion, a sort of mirage. I
had really been exhausted, and because of my exhaustion I
may have easily believed I was seeing something that I
expected to be there but which was not there at all.
Don Juan chuckled softly and stared at me for a brief
moment.
"I see no mistake," he said. "The plant is there on that
місці, щоб трохи розігріти м’язи. Дон Хуан м’яко
сказав мені збігати на сусідній пагорб, зібрати там
листя особливого куща і розтерти ним ноги, щоб
полегшити м'язовий біль.
З того місця, де я стояв, було дуже добре видно
великий пишний кущ з яскраво-зеленим соковитим
листям. Я використовував листя з таких кущів раніше,
але ніколи не відчував, щоб вони допомагали мені.
Однак дон Хуан стверджував, що цілюща дія
насправді дружніх людині рослин настільки
витончена, що її практично неможливо помітити, але
вона завжди призводить до бажаних результатів.
Corriendo, bajé el cerro y subí el otro. Al llegar a la cima Я збіг з нашого пагорба і піднявся на сусідній. Вже на
me di cuenta de que el esfuerzo casi había sido demasiado верхівці я усвідомив, наскільки сильно я був
para mí. Tuve dificultades para recuperar el aliento, y mi виснажений. Я тяжко дихав і у мене крутило в животі.
estómago se revolvía. Me acuclillé y luego me agazapé un Щоб розслабитися, я трохи пострибав і посидів
momento hasta sentirme relajado. Luego me incorporé y
навпочіпки, а потім пішов до куща. Але не зміг його
estiré la mano para cortar las hojas indicadas. Pero no
знайти. Я огледівся навколо. Місце, без сумніву, було
hallé el arbusto. Miré en torno. Estaba seguro de hallarme правильним, але на цьому схилі пагорба не було
en el sitio correcto, pero en esa zona del cerro no había
нічого, хоча б приблизно схожого на рослину, яку я
nada que se pareciera ni remotamente a esa planta
бачив. Місце було саме те, тому що тільки його було
particular. Sin embargo, ése tenía que ser el sitio donde la видно звідти, де стояв дон Хуан.
vi. Cualquier otro quedaría fuera del campo de quienquiera
que mirase desde el lugar donde don Juan estaba parado.
Abandoné la búsqueda y volví al otro cerro. Don Juan
Я ще раз все добре навколо роздивився і пішов на
sonrió con benevolencia cuando expliqué mi
перший пагорб. Дон Хуан доброзичливо посміхнувся,
equivocación.
коли я пояснив, що помилився.
-¿Por qué dices que fue una equivocación? -preguntó.
— Чому ти вважаєш це помилкою? — запитав він.
-Por lo visto el arbusto no está allí -dije.
— Тому що куща там точно немає.
-Pero tú lo viste, ¿o no?
— Але ж ти бачив його, чи не так?
-Creí verlo.
— Мені здалося, що так.
-¿Qué ves ahora en su lugar?
— Що ти зараз бачиш на тому місці?
-Nada.
— Нічого.
No había absolutamente ninguna vegetación en el lugar
На тому місці, де я щойно бачив кущ, зараз взагалі не
donde antes me pareció ver la planta. Intenté atribuir lo
було ніякої рослинності. Я спробував пояснити йому,
que había visto a una distorsión visual, una especie de
що я, швидше за все, бачив міраж, спричинений
espejismo. Yo me hallaba realmente exhausto, y a causa
розладом зору, пов’язаним з виснаженням. Я був
de ello pude fácilmente creer que veía algo que esperaba настільки втомленим, що мені просто почали маритися
ver allí, pero que no estaba.
речі, які я хотів бачити, але яких насправді не було.
Don Juan chasqueó suavemente la lengua y se me quedó
Дон Хуан тихо засміявся і декілька секунд уважно
viendo un breve instante.
мене роздивлявся.
-Yo no veo ninguna equivocación -dijo-. La planta está allí — Я не бачу ніякої помилки, — сказав він. — Кущ
162
hilltop."
It was my turn to laugh. I scanned the whole area
carefully. There were no such plants in view and what I
had experienced was, to the best of my knowledge, a
hallucination.
Don Juan very calmly began to descend the hill and
signaled me to follow. We climbed together to the other
hilltop and stood right where I thought I had seen the bush.
I chuckled with the absolute certainty I was right. Don
Juan also chuckled.
"Walk to the other side of the hill," don Juan said. "You'll
find the plant there."
I brought up the point that the other side of the hill had
been outside my field of vision, that a plant may be there,
but that that did not mean anything.
Don Juan signaled me with a movement of his head to
follow him. He walked around the top of the hill instead of
going directly across, and dramatically stood by a green
bush without looking at it.
He turned and looked at me. It was a peculiarly piercing
glance.
"There must be hundreds of such plants around here," I
said.
Don Juan very patiently descended the [/that] other side of
the hill, with me trailing along. We looked everywhere for
a similar bush. But there was none in sight. We covered
about a quarter of a mile before we came upon another
plant.
Without saying a word, don Juan led me back to the first
hilltop. We stood there for a moment and then he guided
me on another excursion to look for the plant but in the
opposite direction. We combed the area and found two
more bushes, perhaps a mile away. They had grown
together and stuck out as a patch of intense rich green,
more lush than all the other surrounding bushes.
Don Juan looked at me with a serious expression. I did not
know what to think of it.
"This is a very strange omen," he said.
We returned to the first hilltop, making a wide detour in
order to approach it from a new direction. He seemed to be
arriba de ese cerro.
Fue mi turno de reír. Escudriñé cuidadosamente toda el
área. No había plantas de ésas a la vista y lo que yo había
experimentado era, hasta donde mi conocimiento llegaba,
una alucinación.
Con mucha calma, don Juan empezó a bajar la ladera y me
hizo seña de seguirlo. Subimos juntos al otro cerro y nos
paramos en el mero sitio donde creí ver el arbusto.
там, на тому пагорбі.
Тепер була моя черга сміятися. Я уважно роздивився
весь схил. В полі мого зору не було подібних рослин,
тому те, що я бачив, можна було пояснити лише як
галюцинацію.
Дон Хуан дуже спокійно почав спускатися з пагорба і
вказав мені йти за ним. Ми разом піднялися на
верхівку сусіднього пагорбу і зупинилися на тому
місці, де я бачив кущ.
Chasquee la lengua con la absoluta certeza de estar en lo Я посміхнувся, впевнений в тому, що я маю рацію.
cierto. Don Juan me imitó.
Дон Хуан також у свою чергу тихо засміявся.
-Ve al otro lado del cerro -dijo-. Allí encontrarás la planta. — Іди на інший бік пагорба, — сказав він. — Кущ там.
Hice notar que el otro lado del cerro había estado fuera de Я відповів, що інший бік пагорба знаходився поза
mi campo de visión; tal vez hubiera allí una planta, pero
полем мого зору, я не міг його бачити в той момент,
eso no significaba nada.
тому, якщо навіть там і росте така рослина, то це
нічого не значить.
Don Juan hizo un movimiento de cabeza para indicar que Дон Хуан кивком голови вказав мені йти за ним. Він
lo siguiera. Rodeó la cumbre del cerro en vez de
обійшов верхівку пагорба по колу, замість того, щоб
atravesarla directamente, y con dramatismo se detuvo
перетнути її навпростець, і театрально зупинився біля
junto a un arbusto verde, sin mirarlo.
зеленого куща, не дивлячись на нього.
Se volvió y me miró. Fue una mirada peculiarmente
Він обернувся і глянув на мене — його погляд був
penetrante.
особливо пронизливим.
-Ha de haber cientos de esas plantas por aquí -dije.
— Тут навколо ростуть, мабуть, сотні таких кущів, —
сказав я.
Don Juan, con mucha paciencia, descendió la otra ladera Дон Хуан неквапливо спустився по схилу пагорба; я
del cerro, conmigo en pos suyo. Buscamos en todas partes йшов за ним. Ми почали шукати такі саме кущі, але
un arbusto similar. Pero no había ninguno a la vista.
навколо не було жодного. Нам довелося пройти
Cubrimos cosa de medio kilómetro antes de encontrar otra близько четверті милі від пагорба, аж поки ми
planta.
побачили подібну рослину.
Sin decir palabra, don Juan me guió de regreso al primer Мовчки ми повернулися на верхівку першого пагорба,
cerro. Estuvimos en él un momento y luego me llevó a
постояли там хвилину, а потім дон Хуан повів мене на
otra excursión, pero en dirección opuesta. Recorrimos con пошуки рослини в протилежному напрямі. Ми
minuciosidad el área y hallamos otros dos arbustos, como перевірили все навколо і знайшли ще два кущі, за
a kilómetro y medio de distancia. Habían crecido juntos y милю від пагорба. Вони росли разом і на фоні іншої
resaltaban como un parche de verde vívido e intenso, más рослинності виглядали, як пляма інтенсивного,
lozano que todos los otros arbustos en torno.
соковитого зеленого кольору.
Don Juan me miró con expresión de seriedad. Yo no sabía Дон Хуан подивився на мене з дуже серйозним
qué pensar del asunto.
виразом обличчя. Я не знав, що думати.
-Ésta es una señal muy extraña -dijo.
— Це дуже дивний знак, — промовив він.
Regresamos a la cima del primer cerro, dando un amplio Ми повернулися на верхівку першого пагорба, але
rodeo para llegar desde una nueva dirección. Don Juan
піднялися на неї з іншого боку, зробивши великий гак
163
going out of his way to prove to me that there were very
few such plants around there. We did not find any of them
on our way. When we reached the hilltop we sat down in
complete silence. Don Juan untied his gourds.
"You'll feel better after eating," he said.
He could not hide his delight. He had a beaming grin as he
patted me on the head. I felt disoriented. The new
developments were disturbing, but I was too hungry and
tired to really ponder upon them.
After eating I felt very sleepy. Don Juan urged me to use
the technique of looking without focusing in order to find
a suitable spot to sleep on the hilltop where I had seen the
bush.
I selected one. He picked up the debris from the spot and
made a circle with it the size of my body. Very gently he
pulled some fresh branches from the bushes and swept the
area inside the circle. He only went through the motions of
sweeping, he did not really touch the ground with the
branches. He then removed all the surface rocks from the
area inside the circle and placed them in the center after
meticulously sorting them by size into two piles of equal
number.
"What are you doing with those rocks?" I asked.
"They are not rocks," he said. "They are strings. They will
hold your spot suspended."
He took the smaller rocks and marked the circumference
of the circle with them. He spaced them evenly and with
the aid of a stick he secured each rock firmly in the ground
as if he were a mason.
He did not let me come inside the circle but told me to
walk around and watch what he did. He counted eighteen
rocks, following [/and followed] a counterclockwise
direction.
"Now run down to the bottom of the hill and wait," he
said. "And I will come to the edge and see if you are
standing in the appropriate spot."
"What are you going to do?"
"I'm going to toss each of these strings to you," he said,
parecía estar haciendo lo posible por demostrarme que
había muy pocas plantas de ésas en los alrededores. No
encontramos ninguna otra en nuestro camino. Después de
subir al cerro, nos sentamos en silencio total. Don Juan
desató sus guajes.
-Te sentirás mejor después de comer -dijo.
No podía ocultar su regocijo. Lucía una sonrisa de oreja a
oreja al darme palmaditas en la cabeza. Yo me sentía
desorientado. Los nuevos acontecimientos eran
inquietantes, pero me hallaba demasiado hambriento y
cansado para meditar realmente en ellos.
Después de comer tuve mucho sueño. Don Juan me instó a
usar la técnica de mirar sin enfocar para descubrir un sitio
apropiado para dormir en el cerro donde vi el arbusto.
Elegí uno. Don Juan recogió las hojas secas del sitio e hizo
con ellas un círculo del tamaño de mi cuerpo. Con mucha
gentileza, jaló unas ramas tiernas de los arbustos y barrió
el área dentro del circulo. Sólo hizo la mímica de barrer;
no tocó el suelo con las ramas. Luego juntó todas las
piedras que había dentro del círculo y las puso en el
centro, después de dividirlas meticulosamente, por
tamaño, en dos montones de igual cantidad.
-¿Qué va a hacer usted con esas piedras? -pregunté.
— дон Хуан хотів ще раз довести мені, що навколо
росте дуже мало рослин, схожих на ту, яку я бачив; по
дорозі ми не зустріли жодної. Ми сіли на верхівці, і
дон Хуан, не говорячи ні слова, витягнув з сіток глеки
з їжею.
— Ти почуватимешся краще, якщо поїси, — сказав
він.
Із сяючою посмішкою, не приховуючи свого
задоволення, він погладив мене по голові. Я почувався
розгубленим. Нові відкриття, зроблені щойно, були
захоплюючими, але я був занадто стомленим і
голодним, щоб мати змогу їх обміркувати.
Попоївши, мені дуже захотілося спати. Дон Хуан
запропонував мені використати техніку
розфокусованого погляду, щоб знайти гарне місце для
відпочинку на верхівці пагорба, де я бачив кущ.
Я обрав місце, а він попідбирав з нього сміття,
зробивши таким чином коло діаметром з мій зріст.
Дуже обережно він зірвав декілька гілок з оточуючих
кущів і підмів ними землю в середині кола. При цьому
він не торкався гілками землі, а лише робив такі рухи,
наче підмітає. Потім він зібрав все каміння в межах
очищеної ділянки і ретельно розсортував його у дві
купки в центрі кола з рівною кількістю каменів в
кожній.
— Що ви робите з цим камінням, доне Хуане? —
запитав я.
— Це не каміння, — відповів він. — Це струни. Вони
триматимуть твоє місце у підвішеному стані.
Він взяв менші камінці і розклав їх по окружності кола
на однаковій відстані один від одного. За допомогою
палки він надійно закріплював кожен камінь в землі,
як справжній каменяр.
Зайти в коло він мені не дозволив, але наказав ходити
навколо і слідкувати за тим, що він робить. Всього він
розклав вісімнадцять камінців, рухаючись по колу
проти годинникової стрілки.
— Тепер біжи вниз і чекай там, — сказав дон Хуан. —
Я скажу тобі зверху, чи стоїш ти на підхожому місці.
-No son piedras -dijo-. Son cuerdas. Van a mantener
suspendido tu sitio.
Tomó las rocas más pequeñas y marcó. con ellas la
circunferencia del círculo. Igualó las distancias entre ellas
y con ayuda de una vara aseguró firmemente cada piedra
en el suelo, como haría un albañil.
No me dejó entrar en el circulo; me dijo que caminara en
torno y viera lo que él estaba haciendo. Contó dieciocho
rocas, siguiendo una dirección contraria a las manecillas
del reloj.
-Ahora corre al pie del cerro y espera -dijo-. Y yo me
asomaré desde la orilla para ver si estás parado donde
debes.
-¿Qué va usted a hacer?
— Що ви збираєтеся робити?
-Te voy a tirar estas cuerdas una por una -dijo señalando el — Я збираюся кидати кожну з цих струн тобі, —
164
pointing to the pile of bigger rocks. "And you have to
place them in the ground at the spot I will indicate in the
same manner I have placed the other ones.
"You must be infinitely careful. When one is dealing with
power, one has to be perfect. Mistakes are deadly here.
Each of these is a string, a string that could kill us if we
leave it around loose; so you simply can't make any
mistakes. You must fix your gaze on the spot where I will
throw the string. If you get distracted by anything at all,
the string will become an ordinary rock and you won't be
able to tell it apart from the other rocks lying around."
montón de piedras más grandes-. Y tú tienes que ponerlas
en el suelo, en el sitio que te indique, del mismo modo que
yo he puesto las otras.
"Tienes que tener una cautela infinita. Cuando uno maneja
poder, hay que ser perfecto. Los errores son mortales aquí.
Cada una de éstas es una cuerda, una cuerda que podría
matarnos si la dejamos suelta por ahí, conque simple y
sencillamente no puedes cometer errores. Debes clavar la
vista en el sitio donde yo tire la cuerda. Si te distraes con
cualquier cosa, la cuerda se convertirá en una piedra
común y corriente y no podrás distinguirla de las otras
piedras ahí tiradas."
I suggested that it would be easier if I carried the "strings"
downhill one at a time.
Don Juan laughed and shook his head negatively.
"These are strings," he insisted. "And they have to be
tossed by me and have to be picked up by you."
It took hours to fulfil the task. The degree of concentration
needed was excruciating. Don Juan reminded me every
time to be attentive and focus my gaze. He was right in
doing so. To pick out a specific rock that came hurtling
downhill, displacing other rocks in its way, was indeed a
maddening affair.
Sugerí que sería más fácil que yo bajara las "cuerdas" una
por una.
Don Juan rió y meneó la cabeza en sentido negativo.
-Éstas son cuerdas -insistió-. Y yo tengo que tirarlas y tú
tienes que recogerlas.
Llevó horas cumplir la tarea. El grado de concentración
necesario era sumamente arduo. En cada ocasión, don Juan
me recordaba que estuviera atento y enfocase la mirada.
Tenía razón en hacerlo. Discernir una piedra específica
que se precipitaba cuestabajo, empujando otras piedras en
su camino, era en verdad cosa de locos.
When I had completely closed the circle and walked
[back] to the top, I thought I was about to drop dead. Don
Juan had picked some small branches and had matted the
circle. He handed me some leaves and told me to put them
inside my pants, against the skin of my umbilical region.
He said that they would keep me warm and I would not
need a blanket to sleep. I tumbled down inside the circle.
The branches made a fairly soft bed and I fell asleep
instantly.
It was late afternoon when I woke up. It was windy and
cloudy. The clouds overhead were compact cumulus
clouds, but towards the west they were thin cirrus clouds
and the sun shone on the land from time to time.
Sleeping had renewed me. I felt invigorated and happy.
The wind did not bother me. I was not cold. I propped my
head up with my arms and looked around. I had not
Guando hube cerrado completamente el círculo y subido a
la cima, me sentía a punto de caer muerto. Don Juan había
acolchonado el círculo con ramas pequeñas. Me dio unas
hojas y me dijo que las pusiera dentro de mis pantalones,
contra la piel de la región umbilical. Dijo que me darían
calor y que no necesitaría cobija para dormir. Me
desplomé dentro del círculo. Las ramas formaban un lecho
bastante blando, y me dormí en el acto.
відповів він, вказуючи на купку з більшим камінням.
— А ти повинен будеш розкласти їх на землі так само,
як я це зробив тут, на тому місці, яке я тобі вкажу.
«Ти повинен бути надзвичайно обережним, —
продовжив дон Хуан. — Коли маєш справу з силою,
вчинки повинні бути бездоганними. Помилки можуть
мати смертельні наслідки. Кожен з цих каменів — це
струна, струна, яка може нас вбити, якщо ми її
загубимо. Тому ти не можеш дозволити собі
помилитися. Тобі треба буде зосередити погляд на
тому місці, куди я кидатиму камені. Будь-що може
відволікти твою увагу, і тоді ти не зможеш відрізнити
ці камені від інших, які розкидані навколо.»
Я зауважив, що було б легше, якби я позносив
«струни» вниз одну за одною.
Дон Хуан засміявся і заперечно захитав головою.
— Це струни, — повторив він. — Я повинен їх кинути,
а ти повинен їх підібрати.
Щоб виконати це завдання, нам знадобилося декілька
годин. Моя зосередженість була надзвичайною, і це
дуже виснажувало. Кожного разу дон Хуан нагадував
мені, щоб я був уважним і не забував фокусувати
погляд. Його нагадування були цілком доречними:
завдання підбирати конкретні камені, які, скочуючись
зі схилу, зрушували з місця інші камінці, ледь не звело
мене з розуму.
Коли я нарешті закінчив укладати каміння по колу і
піднявся на пагорб, то ледве ворушив ногами. Дон
Хуан зібрав декілька невеликих гілок і вкрив ними
очищену ділянку, а потім дав мені якесь листя і сказав
покласти його на шкіру в районі пупка. Він сказав, що
воно зігріватиме мене, так що мені не потрібно буде
нічим вкриватися. Я ліг у середину кола, на м’які
гілки, і одразу заснув.
Atardecía cuando desperté. Estaba nublado y hacia viento.
Las nubes sobre mi cabeza eran cúmulos compactos, pero
hacia el oeste había cirros delgados y el sol bañaba la
tierra de tiempo en tiempo.
El sueño me había renovado. Me sentía vigoroso y feliz.
El viento no me molestaba. No tenía frío. Alcé la cabeza
apoyándola en los brazos y miré alrededor. No me había
Прокинувся я майже надвечір. Було хмарно і дув вітер.
Хмари наді мною були купчастими, але далі на захід
вони ставали тонкими перистими, і подекуди крізь них
пробивалося сонце.
Сон поновив мої сили — я почувався сповненим
енергії і щасливим. Вітер зовсім не турбував мене —
мені не було холодно. Я підняв голову руками і
165
noticed before but the hilltop was quite high. The view
towards the west was impressive. I could see a vast area of
low hills and then the desert. There was a range of dark
brown mountain peaks towards the north and east, and
towards the south an endless expanse of land and hills and
distant blue mountains.
dado cuenta, pero el cerro era bastante alto. El paisaje
hacia el oeste era impresionante. Veía yo una vasta área de
montes bajos y luego el desierto. Había una cordillera de
picos café oscuro hacia el norte y el este, y en dirección
sur una extensión interminable de tierra y cerros y
distantes montañas azules.
I sat up. Don Juan was not anywhere in sight. I had a
sudden attack of fear. I thought he may have left me there
alone, and I did not know the way back to my car. I lay
down again on the mat of branches and strangely enough
my apprehension vanished. I again experienced a sense of
quietness, an exquisite sense of well-being. It was an
extremely new sensation to me; my thoughts seemed to
have been turned off. I was happy. I felt healthy. A very
quiet ebullience filled me. A soft wind was blowing from
the west and swept over my entire [entire] body without
making me cold. I felt it on my face and around my ears,
like a gentle wave of warm water that bathed me and then
receded and bathed me again. It was a strange state of
being that had no parallel in my busy and dislocated life. I
began to weep, not out of sadness or self-pity but out of
some ineffable, inexplicable joy.
I wanted to stay in that spot forever and I may have, had
don Juan not come and yanked me out of the place.
Tomé asiento. Don Juan no estaba a la vista. Tuve un
repentino ataque de miedo. Pensé que tal vez me había
dejado allí solo, y yo no sabía cómo volver a mi coche.
Volví a acostarme en el colchón de ramas y, curiosamente,
se disipó mi aprensión. Nuevamente experimenté un
sentimiento de quietud, un exquisito bienestar. Era una
sensación extremadamente nueva para mí; mis
pensamientos parecían haber sido desconectados. Era feliz.
Me sentía sano. Una efervescencia muy tranquila me
llenaba. Un viento suave soplaba del oeste y barría todo mi
cuerpo sin darme frío. Lo sentía en la cara y en torno a los
oídos, como una suave ola de agua tibia que me bañaba y
luego retrocedía y volvía a bañarme. Era un extraño estado
de ser, sin paralelo en mi agitada y dislocada vida. Empecé
a llorar, no por tristeza ni autocompasión sino a causa de
una alegría inefable, inexplicable.
Quería quedarme para siempre en ese sitio y tal vez allí
seguiría si don Juan no hubiera llegado a sacarme de un
tirón.
"You've had enough rest," he said as he pulled me up.
-Ya descansaste bastante -dijo al jalarme para que me
incorporara.
He led me very calmly on a walk around the periphery of Me llevó muy calmadamente a caminar por la periferia de
the hilltop. We walked slowly and in complete silence. He la cima. Caminamos despacio y en silencio completo. Él
seemed to be interested in making me observe the scenery parecía interesado en hacerme observar el paisaje en torno.
all around us. He pointed to clouds and mountains with a Señalaba nubes o montañas con un movimiento de los ojos
movement of his eyes or with a movement of his chin.
o de la barbilla.
The scenery in the late afternoon was superb. It evoked
El paisaje de atardecer era espléndido. Evocaba en mí
sensations of awe and despair in me. It reminded me of
sensaciones de reverencia y desesperanza. Me recordaba
sights in my childhood.
escenas vistas en la niñez.
We climbed to the highest point of the hilltop, a peak of
Trepamos a la parte más alta del cerro, una punta de roca
igneous rock, and sat down comfortably [facing the south] ígnea, y nos sentamos cómodamente de espaldas contra la
with our backs against the rock, facing the south. The
roca, mirando al sur. La extensión interminable de tierra
endless expanse of land towards the south was truly
que se veía en esa dirección era en verdad majestuosa.
majestic.
озирнувся навколо. Пагорб був доволі високим, чого я
раніше не помічав. На заході відкривався чарівний
краєвид: широка місцевість, вкрита невеликими
пагорбами, яка переходила в пустелю. На сході і
півночі височіли темно-бурі гірські піки, а на південь
простягнувся нескінченний простір пагорбів і рівнин з
далекими блакитними горами на обрії.
Я сів. Дона Хуана поблизу не було. Мене раптом
охопив страх, що він покинув мене тут самого, а я не
знаю, як повернутися до своєї машини. Я ліг на
постіль з гілок, і всі мої побоювання дивним чином
зникли — я знову відчув спокій і цілковите щастя. Це
почуття було мені абсолютно незнайоме: всі мої думки
наче вимкнулися. Я був щасливим і здоровим. Мене
заповнило дуже тихе почуття життєрадісності. Із
заходу віяв м’який вітерець і обдував все моє тіло, але
мені не було холодно. Я відчував його на своєму
обличчі і навколо вух як ніжну хвилю теплої води, яка
накочувалася на мене, відступала і накочувалася
знову. Це був дивний стан, який не мав аналогів в
моєму метушливому, схибленому житті. Я почав
плакати, але не від смутку або жалості до себе, а від
якоїсь невимовної, незрозумілої радості.
Я хотів залишитися на цьому місці назавжди і, мабуть,
так би і зробив, якби не з’явився дон Хуан і не стягнув
мене з нього.
— Ти вже достатньо відпочив, — сказав він,
змушуючи мене підвестися.
Дуже спокійно він повів мене на прогулянку вздовж
верхівки пагорба. Ми йшли повільно і у повній тиші.
Здається, він хотів, щоб я добре роздивився все, що
нас оточує: рухом очей і підборіддя він вказував мені
на гори і хмари навколо.
Передвечірній краєвид був приголомшуючим і
пробуджував у мені почуття благоговіння і відчаю. Він
нагадував краєвиди, які я бачив у дитинстві.
Ми вилізли на найвищу точку на пагорбі — на
верхівку великої скелі вулканічного походження — і
зручно розташувалися там обличчям на південь,
притулившись спинами до кам’яної стіни.
Нескінченність простору на півдні була дійсно
величною.
166
"Fix all this in your memory," don Juan whispered in my
ear. "This spot is yours. This morning you saw, and that
was the omen. You found this spot by seeing. The omen
was unexpected, but it happened. You are going to hunt
power whether you like it or not. It is not a human
decision, not yours or mine.
"Now, properly speaking, this hilltop is your place, your
beloved place; all that is around you is under your care.
You must look after everything here and everything will in
turn look after you."
In a joking way I asked if everything was mine. He said
yes [/"Yes,"] in a very serious tone. I laughed and told him
that what we were doing reminded me of the story of how
the Spaniards that conquered the New World had divided
the land in the name of their king. They used to climb to
the top of a mountain and claim all the land they could see
in any specific direction.
"That's a good idea," he said. "I'm going to give you all the
land you can see, not in one direction but all around you."
He stood up and pointed with his extended hand, turning
his body around to cover a complete circle.
"All this land is yours," he said.
I laughed out loud.
He giggled and asked me, "Why not? Why can't I give you
this land?"
"You don't own this land," I said.
"So what? The Spaniards didn't own it either and yet they
divided it and gave it away. So why can't you take
possession of it in the same vein?"
I scrutinized him to see if I could detect the real mood
behind his smile. He had an explosion of laughter and
nearly fell off the rock.
"All this land, as far as you can see, is yours," he went on,
still smiling. "Not to use but to remember. This hilltop,
however, is yours to use for the rest of your life. I am
giving it to you because you have found it yourself. It is
yours. Accept it."
-Graba todo esto en tu memoria -me susurró don ,Juan al
oído-. Este sitio es tuyo. Esta mañana viste, y ésa fue la
señal. Encontraste este sitio viendo. La señal fue
inesperada, pero se presentó. Vas a cazar poder, te guste o
no. No es una decisión humana, no es tuya ni mía.
— Затавруй все це у своїй пам’яті, — прошепотів дон
Хуан мені на вухо. — Це місце твоє. Сьогодні вранці
ти бачив, і це був знак. Ти знайшов це місце за
допомогою «бачення». Знак був неочікуваним, але він
був. Ти полюватимеш на силу, подобається це тобі, чи
ні. Це не людське рішення — не твоє, і не моє.
"Ahora, hablando con propiedad, este cerro es tu lugar, tu Власне кажучи, цей пагорб тепер твій. Тепер це твоє
querencia; todo lo que te rodea está bajo tu cuidado. Debes улюблене місце. Все, що є тут навколо, відтепер
cuidar todo lo de aquí y todo, a su vez, te cuidará."
знаходиться під твоєю опікою: ти повинен дбати про
кожну найдрібнішу річ тут, а вона, у свою чергу,
дбатиме про тебе.
En son de broma le pregunté si todo era mío. Dijo sí en un Я, жартуючи, перепитав його, чи справді все це
tono muy serio. Riendo, le dije que lo que hacíamos me
належить мені. Він дуже серйозним тоном відповів,
recordaba la historia de cómo los españoles que
що так. Я засміявся і сказав, що його слова нагадали
conquistaron el Nuevo Mundo dividieron la tierra en
мені історію про те, як іспанські конкістадори, які
nombre de su rey. Solían trepar a la cima de una montaña завойовували Новий Світ, ділили захоплені землі
y reclamar toda la tierra que podían ver en cualquier
ім’ям свого короля. Вони піднімалися на верхівку гори
dirección específica.
і проголошували власністю корони всю землю, яку
вони бачили в певному напрямку.
-Ésa es una buena idea -dijo-. Voy a darte toda la tierra
— Чудова ідея, — сказав дон Хуан. — Я збираюся
que puedes ver, no en una dirección sino en todo tu
віддати тобі всю землю, яку ти можеш бачити, і не
alrededor.
тільки в одному напрямку, але й в усі боки від цього
пагорба.
Se puso en pie y señaló con la mano extendida, girando el Він підвівся і обвів простягнутою рукою все навколо.
cuerpo para cubrir un círculo completo.
-Toda esta tierra es tuya -dijo.
— Ця земля твоя, — промовив він.
-Reí con fuerza. Él soltó una risita y preguntó:
Я голосно засміявся.
-¿Por qué no? ¿Por qué no puedo darte esta tierra?
Він захихотів і запитав мене:
— Чому ні? Чому я не можу віддати тобі цю землю?
-No es usted el dueño -dije.
— Тому що вона вам не належить.
-¿Y qué? Tampoco los españoles eran los dueños, pero de — Ну і що? Іспанцям вона теж не належала, але вони
todos modos la dividían y la regalaban. Conque ¿por qué все рівно ділили і роздавали її. Чому ж ти не можеш
no puedes tomar posesión de ella en la misma vena?
заволодіти нею так само?
Lo escudriñé para ver si podía detectar el verdadero
Я роздивлявся дона Хуана, намагаючись зрозуміти, що
estado de ánimo del rostro risueño. Tuvo una explosión de насправді він ховає за своєю посмішкою. Він почав
risa y casi se cae de la roca.
реготати, так що ледь не впав зі скелі.
-Toda esta tierra, hasta donde puedes ver, es tuya — Вся ця земля, аж доки ти можеш її розгледіти —
prosiguió, aún sonriente-. No para usarla sino para
твоя, — продовжив він, посміхаючись. — Але не для
recordarla. Pero este cerro es tuyo para que lo uses el resto того, щоб нею користуватися, а для того, щоб її
de tu vida. Te lo doy porque tú mismo lo hallaste. Es tuyo. пам’ятати. Цей пагорб також належить тобі, але ним
Acéptalo.
ти зможеш користуватися до кінця свого життя. Я
віддаю його тобі, тому що ти знайшов його
167
I laughed, but don Juan seemed to be very serious. Except Reí, pero don Juan parecía hablar muy en serio. A
for his funny smile, he appeared to actually believe that he excepción de su sonrisa chistosa, tenía toda la cara de
could give me that hilltop.
creer que podía darme aquel cerro.
"Why not?" he asked as if he were reading my thoughts.
-¿Por qué no? -preguntó como leyendo mis pensamientos.
"I accept it," I said half in jest.
His smile disappeared. He squinted his eyes as he looked
at me.
"Every rock and pebble and bush on this hill, especially on
the top, is under your care," he said. "Every worm that
lives here is your friend. You can use them and they can
use you."
-Lo acepto -dije medio en broma.
Su sonrisa desapareció. Achicó los ojos para mirarme.
-Cada piedra y guijarro y planta sobre este cerro,
especialmente en la cima, está bajo tu cuidado -dijo-. Cada
gusano que vive aquí es tu amigo. Puedes usarlos y ellos
pueden usarte.
Permanecimos en silencio unos minutos. Mis
pensamientos eran inusitadamente escasos. Sentía
vagamente que este súbito cambio de ánimo anunciaba
algo en mí, pero no me hallaba temeroso ni aprensivo.
Simplemente ya no quería hablar. De algún modo, las
palabras se antojaban inexactas, y sus significados difíciles
de precisar. Jamás había yo sentido eso con respecto a las
palabras, y al darme cuenta de mi ánimo insólito me
apresuré a hablar.
"But what can I do with this hill, don Juan?"
-¿Pero qué puedo hacer con este cerro, don Juan?
"Fix every feature of it in your memory. This is the place -Grábate en la memoria cada uno de sus detalles. Éste es el
where you will come in dreaming. This is the place where sitio al que vendrás en tu soñar. Éste es el sitio donde te
you will meet with powers, where secrets will someday be encontrarás con los poderes, donde algún día se te
revealed to you.
revelarán secretos.
"You are hunting power and this is your place, the place
"Estás cazando poder y éste es tu sitio, el sitio donde
where you will store your resources.
juntarás tus recursos.
"Ahora esto no tiene sentido para ti. Conque deja que sea
"It doesn't make sense to you now. So let it be a piece of
nonsense for the time being."
un sinsentido, por lo pronto."
We climbed down the rock and he led me to a small bowl- Bajamos de la roca y me llevó a una pequeña depresión, a
like depression on the west side of the hilltop. We sat
manera de cuenco, en el lado oeste del cerro. Allí nos
down and ate there.
sentamos a comer.
Undoubtedly there was something indescribably pleasant Sin lugar a dudas había algo indescriptiblemente
placentero para mí en, lo alto de ese cerro. Comer, como
for me on that hilltop. Eating, like resting, was an
unknown exquisite sensation.
descansar, era una exquisita sensación desconocida.
The light of the setting sun had a rich, almost copperish,
La luz del sol poniente tenía un resplandor intenso, casi
glow, and everything in the surroundings seemed to be
cobrizo, y todo alrededor parecía untado de un tinte
We remained silent for a few minutes. My thoughts were
unusually scarce. I vaguely felt that his sudden change of
mood was foreboding to me, but I was not afraid or
apprehensive. I just did not want to talk any more.
Somehow, words seemed to be inaccurate and their
meanings difficult to pinpoint. I had never felt that way
about talking, and upon realizing my unusual mood I
hurriedly began to talk.
самостійно. Він твій — прийми його.
Я засміявся, але дон Хуан, здається, говорив цілком
серйозно — хоча він і посміхався, але поводився так,
наче насправді вірив, що може подарувати мені
пагорб.
— Чому ні? — запитав він, немов прочитавши мої
думки.
— Я приймаю його, — відповів я напівжартома.
Його посмішка зникла. Він глянув на мене, скосивши
очі.
— Кожен камінь, камінчик і кущ на цьому пагорбі,
особливо на його верхівці, відтепер під твоєю опікою,
— промовив він. — Кожен черв’як, який живе на
цьому пагорбі, тепер твій друг. Ти можеш
використовувати їх, а вони можуть використовувати
тебе.
Декілька хвилин ми зберігали мовчання. У мене було
на диво мало думок. На якомусь рівні я розумів, що
раптова зміна його настрою була для мене поганою
прикметою, але не відчував страху та занепокоєння з
цього приводу. Мені просто не хотілося більше
розмовляти. Слова чомусь здавалася безглуздими і
недоречними. Такий стан речей був дуже дивним для
мене, тому, усвідомивши незвичайність свого
настрою, я почав квапливо говорити.
— Але що я робитиму з цим пагорбом, доне Хуане?
— Ретельно запам’ятовуй кожну його деталь. Це
місце, куди ти приходитимеш у своїх сновидінні. Тут
ти зустрінешся із силами, і одного дня тобі
розкриються таємниці.
«Ти полюєш за силою, і на цьому місці ти
зберігатимеш свої здобутки.»
«Але зараз ці слова нічого тобі не говорять, тому поки
що не зважай на них.»
Ми злізли зі скелі, і він привів мене до невеликого
чашоподібного поглиблення на західному боці
пагорба. Ми розташувалися, щоб поїсти.
Без сумніву, на цьому пагорбі було щось надзвичайно
приємне для мене: їжа і відпочинок тут викликали
незнайомі глибокі переживання.
Промені вечірнього сонця осяювали все навколо
мідно-золотими відтінками. Я повністю поринув у
168
dabbed with a golden hue. I was given totally to observing
the scenery; I did not even want to think.
Don Juan spoke to me almost in a whisper. He told me to
watch every detail of the surroundings, no matter how
small or seemingly trivial. Especially the features of the
scenery that were most prominent in a westerly direction.
He said that I should look at the sun without focusing on it
until it had disappeared over the horizon.
dorado. Me hallaba entregado por entero a observar el
paisaje; ni siquiera deseaba pensar.
Don Juan me habló casi en un susurro. Me dijo que
observara cada detalle del entorno, por más pequeño y
trivial que pareciera. Especialmente los elementos del
paisaje que eran más prominentes por el lado del poniente.
Me indicó mirar el sol sin enfocarlo, hasta que
desapareciera tras el horizonte.
The last minutes of light, right before the sun hit a blanket
of low clouds or fog, were, in a total sense, magnificent. It
was as if the sun were inflaming the earth, kindling it like
a bonfire. I felt a sensation of redness in my face.
"Stand up!" don Juan shouted as he pulled me up.
Los últimos minutos de luz, inmediatamente antes de que
el sol llegara a un palio de nubes bajas o de niebla, fueron
magníficos en el sentido total de la expresión. Era como si
el sol inflamase la tierra, la encendiera como una hoguera.
Tuve en la cara una sensación de rojez.
-¡Párate! -gritó don Juan, jalándome.
He jumped away from me and ordered me in an imperative
but urging voice to trot on the spot where I was standing.
As I jogged on the same spot, I began to feel a warmth
invading my body. It was a copperish warmth. I felt it in
my palate and in the "roof" of my eyes. It was as if the top
part of my head were burning with a cool fire that radiated
a cop-perish glow.
Something in myself made me trot faster and faster as the
sun began to disappear. At a given moment I truly felt I
was so light that I could have flown away. Don Juan very
firmly grabbed my right wrist. The sensation caused by the
pressure of his hand brought back a sense of sobriety and
composure. I plunked down on the ground and he sat
down by me.
After a few minutes' rest he quietly stood up, tapped me on
the shoulder, and signaled me to follow him. We climbed
back again to the peak of igneous rock where we had sat
before. The rock shielded us from the cold wind. Don Juan
broke the silence.
Se apartó de un salto y me ordenó, en tono imperativo
pero urgente, trotar en el sitio donde me hallaba de pie.
Mientras corría sin avanzar, empecé a sentir una calidez
invadir mi cuerpo. Era una calidez cobriza. La sentía en el
paladar y en el "techo" de los ojos. Era como si la parte
superior de mi cabeza ardiese en un fuego fresco que
irradiaba algo así como un brillo de cobre.
Algo dentro de mí me hizo trotar más y más rápido
conforme el sol empezaba a desaparecer. En determinado
momento me sentí en verdad tan ligero que hubiera podido
volar. Don Juan asió con mucha firmeza mi muñeca
derecha. La sensación causada por la presión de su mano
me devolvió un sentido de sobriedad y compostura. Me
dejé caer en el suelo y él se sentó junto a mí.
Tras unos minutos de reposo se puso calladamente en pie,
me tocó el hombro y me hizo seña de seguirlo. Volvimos a
escalar hasta la punta de roca ígnea donde habíamos
estado antes. La roca nos escudaba del viento frío. Don
Juan rompió el silencio.
споглядання оточуючого пейзажу, мені навіть не
хотілося думати.
Дон Хуан заговорив до мене практично пошепки. Він
наказав мені уважно роздивитися навколишню
місцевість, запам’ятати її найменші, найдрібніші
деталі, особливо – вражаючий краєвид у західному
напрямку. Він додав, що я повинен дивитися на сонце,
не фокусуючи на ньому погляд, аж поки воно не
зникне за обрієм.
Останні хвилини дня, перед тим, як сонце потонуло в
димці далеких сизих хмар на обрії, були дійсно
захоплюючими. Здавалось, сонце підпалило землю,
роздмухало її, як багаття. Я відчував червоне сяяння
на своєму обличчі.
— Вставай! — раптом вигукнув дон Хуан, тягнучи
мене вгору.
Він відстрибнув від мене і наказав мені починати бігти
на місці, на якому я стояв.
Я почав бігти і відчув, як моє тіло наповнюється
теплом — теплом з мідним відтінком. Я відчував його
на своєму піднебінні і на внутрішній поверхні очниць,
верхня частина моєї голови немов запалала холодним
вогнем, який випромінювало мідне сяяння.
Коли сонце почало зникати за обрієм, щось всередині
мене змусило мене збільшити темп. Я біг все швидше і
швидше, і в якусь мить відчув себе таким легким, що,
здавалось, міг би полетіти. Дон Хуан міцно схопив
мене за праве зап’ястя; він стиснув мою руку, і це
повернуло мені тверезість і зібраність.
Я гепнувся на землю, а він сів поруч зі мною. Після
декількох хвилин відпочинку він тихо підвівся,
торкнувся мого плеча і жестом вказав йти за ним. Ми
знову вилізли на верхівку вулканічної скелі, на якій
сиділи раніше — вона захищала нас від холодного
вітру. Дон Хуан почав говорити.
"It was a fine omen," he said. "How strange! It happened -Fue una estupenda señal -dijo-. ¡Qué extraño! Sucedió al — Це був гарний знак, — сказав він. — Як дивно! Це
at the end of the day. You and I are so different. You are terminar el día. Tú y yo somos muy distintos. Tú eres más трапилося наприкінці дня. Ми з тобою такі різні. Ти
more a creature of the night. I prefer the young brilliancy criatura de la noche. Yo prefiero el brillo joven de la
більше нічна істота. Я ж віддаю перевагу молодому
of the morning. Or rather the brilliancy of the morning sun mañana. O mejor dicho, el brillo del sol matutino me
сяянню ранку. Проміні ранкового сонця шукають
seeks me, but it shies away from you. On the other hand, busca, pero de ti se esconde. En cambio, el sol poniente te мене, але ховаються від тебе. З іншого боку, вечірнє
the dying sun bathed you. Its flames scorched you without bañó. Sus llamas te abrasaron sin quemarte. ¡Qué extraño! сонце осяяло тебе своїм світлом, його полум’я
169
burning you. How strange!"
"Why is it strange?"
"I've never seen it happen. The omen, when it happens,
has always been in the realm of the young sun."
"Why is it that way, don Juan?"
"This is not the time to talk about it," he said cuttingly.
"Knowledge is power. It takes a long time to harness
enough power to even talk about it."
I tried to insist, but he changed the topic abruptly. He
asked me about my progress in "dreaming".
-¿Por qué es extraño?
-Nunca lo había visto pasar. La señal, cuando sucede, ha
sido siempre en el reino del sol joven.
-¿Por qué es así, don Juan?
-No es hora de hablar de eso -repuso, cortante-. El
conocimiento es poder. Toma mucho tiempo juntar el
poder suficiente incluso para hablar de él.
Traté de insistir, pero él cambió de tema abruptamente.
Inquirió sobre mi progreso en "soñar".
I had begun to dream about specific places, such as the
school and the houses of a few friends.
"Were you at those places during the day or during the
night?" he asked.
My dreams corresponded to the time of the day when I
ordinarily was accustomed to being at those places - in the
school during the day, at my friends' houses at night.
Yo había empezado a soñar en sitios específicos, como la
escuela y las casas de algunos amigos.
-¿Estabas en esos sitios durante el día o durante la noche?
-preguntó.
Mis sueños correspondían con la hora del día a la que solía
estar en tales sitios: en la escuela durante el día, en casa de
mis amigos por la noche.
He suggested that I should try "dreaming" while I took a
nap during the daytime and find out if I could actually
visualize the chosen place as it was at the time I was
"dreaming". If I were "dreaming" at night, my visions of
the locale should be of nighttime. He said that what one
experiences in "dreaming" has to be congruous with the
time of the day when "dreaming" was taking place;
otherwise the visions one might have were not "dreaming"
but ordinary dreams.
"In order to help yourself you should pick a specific object
that belongs to the place you want to go [to] and focus
your attention on it," he went on. "On this hilltop here, for
instance, you now have a specific bush that you must
observe until it has a place in your memory. You can come
back here while dreaming simply by recalling that bush, or
by recalling this rock where we are sitting, or by recalling
any other thing here. It is easier to travel in dreaming
when you can focus on a place of power, such as this one.
But if you don't want to come here you may use any other
place. Perhaps the school where you go is a place of power
for you. Use it. Focus your attention on any object there
and then find it in dreaming.
Sugirió que probara yo "soñar" mientras echaba una siesta
de día, y ver si podía visualizar el sitio elegido como
estaba a la hora en que yo "soñaba". Si yo "soñaba" de
noche, mis visiones del local debían ser nocturnas. Dijo
que lo que uno experimenta al "soñar" debe ser congruente
con la hora en que el "soñar" tiene lugar; de otra forma las
visiones que uno tenga no serán "soñar", sino sueños
comunes.
-Para ayudarte debías escoger un objeto determinado que
pertenezca al sitio donde quieres ir, y enfocar en él tu
atención -prosiguió-. En este cerro, por ejemplo, tienes ya
una planta determinada que debes observar hasta que tenga
un lugar en tu memoria. Puedes regresar aquí en tu soñar
simplemente recordando esa planta, o recordando esta roca
donde estamos sentados, o recordando cualquier otra cosa
de aquí. Es más fácil viajar al soñar cuando puedes
enfocarte en un sitio de poder, como éste. Pero si no
quieres venir aquí puedes usar cualquier otro sitio. A lo
mejor la escuela donde vas es para ti un sitio de poder.
Úsalo. Enfoca tu atención en cualquier objeto de allí, y
luego encuéntralo al soñar.
охопило тебе, але не обпекло. Як дивно!
— А чому це дивно?
— Я ніколи такого не бачив. Знаки завжди приходили
в години вранішнього сонця.
— Чому це так?
— Зараз не час про це говорити, — відповів він. —
Для знання потрібна сила. Потрібно немало часу і
сили, щоб навіть просто розмовляти про нього.
Я спробував наполягти на своєму, але дон Хуан різко
змінив тему. Він запитав мене про мої успіхи у
«сновидінні».
Я почав сновидіти певні місця, наприклад, школу або
помешкання деяких моїх друзів.
— Ти буваєш в цих місцях вдень чи вночі? — запитав
він.
Години, коли я був в цих місцях під час сновидіння,
зазвичай співпадали з тими годинами, коли я
відвідував їх в реальності: у школі я бував удень, а в
помешканнях друзів — увечері.
Він порадив мені практикувати «сновидіння» під час
денного сну і спробувати візуалізувати обране місце
таким, яким воно буде в той час, коли я сновидітиму.
Якщо я практикуватимуся вночі, то повинен бачити
певне місце у сновидінні також вночі. Він пояснив, що
сновидець повинен бачити у сновидінні певні місця
саме в ту годину дня, в яку він безпосередньо
сновидіння практикує. У зворотному випадку, те, що
він бачитиме, буде звичайним сном, а не сновидінням.
— Ти повинен обрати конкретний об’єкт, який
пов'язаний з тим місцем, в яке ти хочеш потрапити, і
зосередити на ньому свою увагу, — продовжив свої
пояснення дон Хуан. — На цьому пагорбі, наприклад,
у тебе є особливий кущ, на який ти повинен дивитися,
поки він не затаврується у твоїй пам’яті. Ти можеш
повернутися сюди у сновидінні, просто пригадавши
цей кущ, або цю скелю, на якій ми сидимо, або будьяку іншу річ звідси. Подорожувати у сновидінні
простіше, якщо ти маєш можливість зосередити увагу
на місці сили, такому, як це. Але якщо ти не хочеш
приходити сюди, ти можеш обрати щось інше.
Можливо, школа, в яку ти ходиш, є місцем сили для
тебе. Використай це: зосередь увагу на будь-якому
170
"From the specific object you recall, you must go back to
your hands and then to another object and so on.
"But now you must focus your attention on everything that
exists on this hilltop, because this is the most important
place of your life."
He looked at me as if judging the effect of his words.
"This is the place where you will die," he said in a soft
voice.
I fidgeted nervously, changing sitting positions, and he
smiled.
"I will have to come with you over and over to this
hilltop," he said. "And then you will have to come by
yourself until you're saturated with it, until the hilltop is
oozing you. You will know the time when you are filled
with it. This hilltop, as it is now, will then be the place of
your last dance."
"Del objeto específico que recuerdes, debes volver a tus
manos, y luego a otro objeto y así sucesivamente.
"Pero ahora debes enfocar la atención en todo lo que
existe encima de este cerro, porque éste es el sitio más
importante de tu vida."
Me miró como sondeando el efecto de sus palabras.
-Éste es el sitio en que morirás -dijo con voz suave.
"What do you mean by my last dance, don Juan?"
-¿Qué quiere usted decir con mi última danza, don Juan?
"This is the site of your last stand," he said. "You will die
here no matter where you are. Every warrior has a place to
die. A place of his predilection which is soaked with
unforgettable memories, where powerful events left their
mark, a place where he has witnessed marvels, where
secrets have been revealed to him, a place where he has
stored his personal power.
"A warrior has the obligation to go back to that place of
his predilection every time he taps power in order to store
it there. He either goes there by means of walking or by
means of dreaming."
"And finally, one day when his time on earth is up and he
feels the tap of his death on his left shoulder, his spirit,
which is always ready, flies to the place of his predilection
and there the warrior dances to his death.
-Ésta es tu última parada -dijo-. Morirás aquí, estés donde
estés. Cada guerrero tiene un sitio para morir. Un sitio de
su predilección, donde eventos poderosos dejaron su
huella; un sitio donde ha presenciado maravillas, donde se
le han revelado secretos; un sitio donde ha juntado su
poder personal.
Me moví con nerviosismo, cambiando de postura, y él
sonrió.
-Tendré que venir contigo una y otra vez a este cerro -dijo. Y luego tú tendrás que venir solo hasta que estés saturado
de él, hasta que el cerro te rezume. Sabrás la hora en que
estés lleno de él. Este cerro, como es ahora, será entonces
el sitio de tu última danza.
"Un guerrero tiene la obligación de regresar a ese sitio de
su predilección cada vez que absorbe poder, para
guardarlo allí. Va allí caminando o bien soñando.
предметі звідти, а потім знайди його у сновидінні.
«Переводь погляд з цього предмета на свої руки, а
потім знову дивись на якусь іншу річ — і так далі.»
«Але зараз ти повинен зосередити увагу на всьому, що
є на цьому пагорбі, тому що це найважливіше місце у
твоєму житті.»
Він глянув на мене, оцінюючи ефект від своїх слів.
— Це місце, де ти помреш, — промовив він спокійним
тоном.
Я знервовано смикнувся і змінив позу, в якій сидів.
Дон Хуан посміхнувся.
— Мені доведеться приходити з тобою на цей пагорб
знову і знову, — сказав він. — А потім ти сам
приходитимеш сюди, аж поки не просякнеш цим
місцем повністю, не почнеш ним сочитися. В певний
момент ти зрозумієш, що воно наповнило тебе до країв
— тоді цей пагорб стане місцем твого останнього
танцю.
— Що ви маєте на увазі під останнім танцем, доне
Хуане?
— Це місце твоєї останньої стоянки, — сказав він. —
Ти помреш тут, незалежно від того, де ти
знаходитимешся. У кожного воїна є таке місце —
місце його пристрасті, просякнуте незабутніми
спогадами і враженнями про яскраві, сповнені сили
події, місце, де йому були явлені дива і були розкриті
таємниці, місце, де він зберігав свою особисту силу.
«Воїн зобов’язаний повертатися на це місце — наяву
або у сновидінні — після кожної своєї зустрічі з
силою, для того, щоб залишати її там на збереження.»
"Y por fin, un día que su tiempo en la tierra ha terminado
y siente el toque de la muerte en el hombro izquierdo, su
espíritu, que siempre está listo, vuela al sitio de su
predilección y allí el guerrero baila ante su muerte.
«І ось, нарешті, одного дня, коли воїн розуміє, що його
час на цій землі підійшов до кінця і смерть торкається
його лівого плеча, його дух, який завжди готовий,
летить на місце своєї пристрасті, і там воїн танцює для
своєї смерті.»
"Every warrior has a specific form, a specific posture of
"Cada guerrero tiene una forma específica, una
«У кожного воїна є особлива поза, особливі рухи,
power, which he develops throughout his life. It is a sort of determinada postura de poder, que desarrolla a lo largo de схожі на танок, які він розвиває протягом всього життя
dance. A movement that he does under the influence of his su vida. Es una especie de danza. Un movimiento que él
і виконує, залучаючи свою особисту силу.»
personal power.
hace bajo la influencia de su poder personal."
"If a dying warrior has limited power, his dance is short; if "Si el guerrero moribundo tiene poder limitado, su danza «Якщо у помираючого воїна небагато сили, його танок
his power is grandiose, his dance is magnificent. But
es corta; si su poder es grandioso, su danza es magnífica. короткий; якщо ж його сила величезна, його танець
171
Pero ya sea su poder pequeño o magnifico, la muerte debe
pararse a presenciar su última parada sobre la tierra. La
muerte no puede llevarse al guerrero que cuenta por última
vez la labor de su vida, hasta que haya acabado su danza."
дійсно вражаючий. Але, незважаючи на те, як багато у
воїна сили, смерть повинна зупинитися і бути свідком
його останньої стоянки на землі — вона не може
забрати воїна, який востаннє перераховує здобутки
свого життя, доки він не закінчить свій танець.»
Don Juan's words made me shiver. The quietness, the
Las palabras de don Juan me dieron un escalofrío. El
Від слів дона Хуана я почав тремтіти. Тиша навколо
twilight, [and] the magnificent scenery, all seemed to have silencio, el crepúsculo, el espléndido paisaje: todo parecía нас, сутінки, захоплюючий краєвид — все це наче
been placed there as props for the image of a warrior's last haber sido colocado allí como tramoya para la imagen de навмисно було зібране тут, щоб подарувати мені
dance of power.
la última danza de poder de un guerrero.
вражаючу картину останнього танцю сили воїна.
-¿Puede usted enseñarme esa danza aunque no sea yo
— Ви можете навчити мене цьому танцю, доне Хуане,
"Can you teach me that dance even though I am not a
warrior?" I asked.
guerrero? -pregunté.
навіть якщо я не воїн? — запитав я його.
-Todo hombre que caza poder tiene que aprender esa
— Кожен, хто полює за силою, повинен вчитися цьому
"Any man that hunts power has to learn that dance," he
said. "Yet I cannot teach you now. Soon you may have a
danza -repuso-. Pero no te la puedo enseñar ahora. Tal vez танцю, — відповів він. — Однак я не можу навчити
tengas pronto un adversario que valga la pena y entonces тебе зараз. Скоро у тебе з’явиться гідний супротивник,
worthy opponent and I will show you then the first
movement of power. You must add the other movements te enseñaré el primer movimiento de poder. Tú mismo
і тоді я покажу тобі перший рух танцю сили. Ти
debes añadir los otros conforme sigas viviendo. Cada
повинен будеш поступово додавати до нього нові
yourself as you go on living. Every new one must be
obtained during a struggle of power. So, properly
movimiento debe adquirirse durante una lucha de poder.
рухи, кожен з яких повинен бути здобутий у битві за
speaking, the posture, [or] the form of a warrior, is the
Así que, hablando con propiedad, la postura, la forma de силу. Тому, власне кажучи, поза воїна, позиція його
un guerrero, es la historia de su vida, una danza que crece тіла — це історія його життя, і з ростом особистої сили
story of his life, a dance that grows as he grows in
personal power."
conforme él crece en poder personal.
воїна його танок ускладнюється.
"Does death really stop to see a warrior dance?"
-¿De veras se para la muerte a ver bailar al guerrero?
— Смерть справді зупиняється, щоб подивитися на
останній танець воїна?
-Un guerrero no es más que un hombre. Un hombre
— Воїн — лише людина. Скромна людина, яка не
"A warrior is only a man. A humble man. He cannot
change the designs of his death. But his impeccable spirit, humilde. No puede cambiar los designios de su muerte.
може змінити планів своєї смерті. Але його
Pero su espíritu impecable, que ha juntado poder tras
бездоганний дух, насичений силою після неймовірних
which has stored power after stupendous hardships, can
penalidades enormes, puede ciertamente detener a su
труднощів, безумовно може зупинити смерть на якусь
certainly hold his death for a moment, a moment long
enough to let him rejoice for the last time in recalling his muerte un momento, un momento lo bastante largo para
мить, достатню, щоб воїн міг в останній раз
power. We may say that that is a gesture which death has permitirle regocijarse por última vez en el recuerdo de su насолодитися спогадами про свою силу. Можна
with those who have an impeccable spirit."
poder. Podemos decir que ése es un gesto que la muerte
сказати, що це певний жест, який смерть робить тим, у
tiene con quienes poseen un espíritu impecable.
кого бездоганний дух.
Я відчув неймовірне занепокоєння і почав говорити
I experienced an overwhelming anxiety and I talked just to Experimenté una angustia avasalladora y hablé sólo por
лише для того, щоб його розвіяти. Я запитав дона
alleviate it. I asked him if he had known warriors that had aliviarla. Le pregunté si había conocido guerreros que
murieron, y en qué forma su última danza había afectado Хуана, чи знав він воїнів, які вже померли, і яким
died, and in what way their last dance had affected their
su morir.
чином їх останній танець вплинув на їх смерть.
dying.
"Cut it out," he said dryly. "Dying is a monumental affair. -Ya párale -dijo con sequedad-. Morir es algo
— Припини це, — відмовив він сухо. — Смерть — це
It is more than kicking your legs and becoming stiff."
monumental. Es algo mucho más que estirar la pata y
колосальна справа. Вона є набагато більшим, ніж
ponerte tieso.
подригування ногами і заклякання.
"Will I too dance to my death, don Juan?"
-¿Bailaré yo también ante mi muerte, don Juan?
— Я теж танцюватиму для своєї смерті, доне Хуане?
"Certainly. You are hunting personal power even though -Sin duda. Estás cazando poder personal aunque todavía
— Звичайно. Ти полюєш на силу, навіть якщо поки що
you don't live like a warrior yet. Today the sun gave you
no vivas como guerrero. Hoy el sol te dio una señal. Lo
й не живеш як воїн. Сьогодні сонце подарувало тобі
an omen. Your best production in your life's work will be mejor que produzcas en el trabajo de tu vida se hará al
знак. Твої найкращі справи ти робитимеш наприкінці
done towards the end of the day. Obviously you don't like final del día. Por lo visto no te gusta el joven resplandor de дня. Очевидно, що тобі не подобається молоде
regardless of whether his power is small or magnificent,
death must stop to witness his last stand on earth. Death
cannot overtake the warrior who is recounting the toil of
his life for the last time until he has finished his dance."
172
la luz temprana. Viajar en la mañana no te llama la
вранішнє світло; ранкові мандри — не для тебе. Але
atención. Pero tu gusto es el sol poniente, amarillo viejo, y стигле, жовте світло вечірнього, помираючого сонця
maduro. No te gusta el calor, te gusta el resplandor.
— це твоє. Ти не любиш спеку, ти насолоджуєшся
загравою.
"Y así bailarás ante tu muerte, aquí, en la cima de este
«Тому ти танцюватимеш для своєї смерті тут, на
cerro, al acabar el día. Y en tu última danza dirás de tu
цьому пагорбі, наприкінці дня. І в своєму останньому
lucha, de las batallas que has ganado y de las que has
танці ти розповіси їй про свою боротьбу, про битви,
perdido; dirás de tus alegrías y desconciertos al encontrarte які ти виграв і які програв, про радощі і здивування,
con el poder personal. Tu danza hablará de los secretos y які ти пережив, здобуваючи особисту силу. Твій танок
las maravillas que has atesorado. Y tu muerte se sentará
розповідатиме про дива, свідком яких ти став, і
aquí a observarte.
таємниці, які ти відкрив, і твоя смерть сидітиме тут і
дивитиметься на тебе.»
"The dying sun will glow on you without burning, as it has "El sol poniente brillará sobre ti sin quemar, como lo hizo «Помираюче сонце осяюватиме тебе, але не буде
done today. The wind will be soft and mellow and your
hoy. El viento será suave y dulce y tu cerro temblará. Al
обпікати — саме так, як це було сьогодні — і все
hilltop will tremble. As you reach the end of your dance
llegar al final de tu danza mirarás el sol, porque nunca
навколо на твоєму пагорбі тремтітиме від легкого
you will look at the sun, for you will never see it again in volverás a verlo ni despierto ni soñando, y entonces tu
вітерцю. Завершуючи свій танок, ти подивишся на
waking or in dreaming, and then your death will point to muerte apuntará hacia el sur. Hacia la inmensidad."
сонце, тому що більше не побачиш його ані уві сні, ані
the south. To the vastness."
наяву, і тоді твоя смерть вкаже на південь. У
нескінченність.»
the youthful brilliancy of early light. Journeying in the
morning doesn't appeal to you. But your cup of tea is the
dying sun, old yellowish, and mellow. You don't like the
heat, you like the glow.
"And thus you will dance to your death here, on this
hilltop, at the end of the day. And in your last dance you
will tell of your struggle, of the battles you have won and
of those you have lost; you will tell of your joys and
bewilderments upon encountering personal power. Your
dance will tell about the secrets and about the marvels you
have stored. And your death will sit here and watch you.
173
14. THE GAIT OF POWER
XIV. LA MARCHA DE PODER
14. ХОДА СИЛИ
Saturday, 8 April 1962
Sábado, abril 8, 1962
"Is death a personage, don Juan?" I asked as I sat down on
the porch.
There was an air of bewilderment in don Juan's look. He
was holding a bag of groceries I had brought him. He
carefully placed them on the ground and sat down in front
of me. I felt encouraged and explained that I wanted to
know if death was a person, or like a person, when it
watched a warrior's last dance.
-¿Es la muerte un personaje, don Juan? -pregunté al tomar
asiento en el pórtico.
Hubo un aire de desconcierto en la mirada de don Juan.
Estaba sosteniendo una bolsa de provisiones que yo le
había traído. La dejó cuidadosamente en el suelo y se
sentó frente a mí. Me sentí animado y expliqué que
deseaba saber si la muerte era una persona, o semejante a
una persona, cuando observaba la última danza de un
guerrero.
-¿Es importante saber esto? -preguntó don Juan.
Le dije que la imagen me resultaba fascinante y deseaba
saber cómo llegó a ella. Cómo sabía que así era.
— Чи є смерть особистістю, доне Хуане? — запитав я,
сівши на ганку.
В погляді дона Хуана майнуло здивування. В руках він
тримав торбу з продуктами, які я йому привіз.
Обережно поклавши її на землю, він присів навпроти
мене. Відчувши впевненість, я сказав йому, що хочу
знати, чи виступає смерть в ролі особистості, коли
дивиться останній танок воїна.
"What difference does it make?" don Juan asked.
I told him that the image was fascinating to me and I
wanted to know how he had arrived at it. How he knew
that that was so.
"It's all very simple," he said. "A man of knowledge
knows that death is the last witness because he sees."
-Es muy sencillo -dijo-. Un hombre de conocimiento sabe
que la muerte es el último testigo porque la ve.
"Do you mean that you have witnessed a warrior's last
dance yourself?"
"No. One cannot be such a witness. Only death can do
that. But I have seen my own death watching me and I
have danced to it as though I were dying. At the end of my
dance death did not point in any direction, and my place of
predilection did not shiver saying goodbye to me. So my
time on earth was not up yet and I did not die. When all
that took place, I had limited power and I did not
understand the designs of my own death, thus I believed I
was dying."
"Was your death like a person?"
"You're a funny bird. You think you are going to
understand by asking questions. I don't think you will, but
who am I to say?
"Death is not like a person. It is rather a presence. But one
may also choose to say that it is nothing and yet it is
everything. One will be right on every count. Death is
whatever one wishes.
-¿Quiere decir que usted mismo ha presenciado la última
danza de un guerrero?
-No. No se puede ser testigo de eso. Sólo la muerte puede.
Pero he visto a mi propia muerte observarme, y he bailado
ante ella como si me estuviera muriendo. Al final de mi
danza, la muerte no apuntó. en ninguna dirección, ni el
sitio de mi predilección se estremeció diciéndome adiós.
De modo que mi tiempo sobre la tierra no se había
acabado todavía, y no morí. Cuando todo eso tuvo lugar,
yo tenía poder limitado y no entendía los designios de mi
propia muerte; por eso creía estarme muriendo.
-¿Era su muerte como una persona?
-Ya te estás haciendo el loco otra vez. Piensas que todo lo
vas a entender haciendo preguntas. Yo no creo que lo
logres, pero ¿quién soy para decir?
"La muerte no es como una persona. Es más bien una
presencia. Pero también podría uno decir que no es nada y
sin embargo es todo. Uno tendría razón en todos aspectos.
La muerte es cualquier cosa que uno desee.
"I am at ease with people, so death is a person for me. I am "Yo me siento a gusto con la gente, de modo que la muerte
— А яка різниця? — запитав дон Хуан.
Я пояснив, що змальовані ним образи справили на
мене величезне враження, тому я хочу знати, як він до
них прийшов. Звідки він знає, що все відбувається
саме так.
— Все дуже просто, — сказав дон Хуан. — Людина
знання знає, що смерть виступає останнім свідком,
тому що вона бачить.
— Ви хочете сказати, що самі були свідком останнього
танцю воїна?
— Ні, ніхто не може цього побачити. Ця вистава
тільки для смерті. Але я бачив власну смерть, яка
спостерігала за мною, і я танцював для неї так, наче
вже помирав. Однак, коли я закінчив свій танок,
смерть нікуди мені не вказала, і місце моєї пристрасті
не затремтіло, прощаючись зі мною — мій час на землі
ще не сплинув, і я не помер. Коли все це трапилося, у
мене ще було мало сили — я не розумів планів моєї
смерті, тому й вирішив, що помираю.
— Чи мала ваша смерть риси особистості?
— Ти такий кумедний. Ти вважаєш, що зможеш щось
зрозуміти, ставлячи запитання. Дуже в цьому
сумніваюсь. Хоча, хто може знати напевне?
«Смерть не схожа на особистість; вона, скоріше, як
присутність. Хоча, можна сказати, що смерть — це
ніщо і, в той же час, це все навколо — і те, і те буде
вірним. Смерть завжди є тим, чим людина хоче її
бачити.»
«Мені, наприклад, нескладно спілкуватися з людьми,
174
also given to mysteries, so death has hollow eyes for me. I
can look through them. They are like two windows and yet
they move, like eyes move. And so I can say that death
with its hollow eyes looks at a warrior while he dances for
the last time on earth."
es para mí una persona. También soy dado a los misterios,
de modo que la muerte tiene para mí ojos huecos. Puedo
mirar a través de ellos. Son como dos ventanas, pero se
mueven como ojos. Así puedo decir que la muerte, con sus
ojos huecos, mira a un guerrero mientras él baila por
última vez en la tierra."
"But is that so only for you, don Juan, or is it the same for
other warriors?"
"It is the same for every warrior that has a dance of power,
and yet it is not. Death witnesses a warrior's last dance, but
the manner in which a warrior sees his death is a personal
matter. It could be anything - a bird, a light, a person, a
bush, a pebble, a piece of fog, or an unknown presence."
-¿Pero es, así sólo para usted, don Juan, o es lo mismo
para otros guerreros?
-Es lo mismo para cada guerrero que tiene una danza de
poder, y sin embargo no lo es. La muerte presencia la
última danza del guerrero, pero la manera en que el
guerrero ve a su muerte es asunto personal. Puede ser
cualquier cosa: un pájaro, una luz, una persona, una mata,
una piedrita, un trozo de niebla, o una presencia
desconocida.
Don Juan's images of death disturbed me. I could not find Esas imágenes de la muerte me inquietaron. No pude
adequate words to voice my questions and I stammered.
hallar palabras adecuadas para dar voz a mis preguntas, y
He stared at me, smiling, and coaxed me to speak up.
tartamudeé. Don Juan me miró con fijeza, sonriendo, y me
animó a hablar.
I asked him if the manner in which a warrior saw his death Le pregunté si la forma en que un guerrero veía a su
depended on the way he had been brought up. I used the
muerte dependía de cómo lo hubieran educado. Usé como
Yuma and Yaqui Indians as examples. My own idea was ejemplos a los indios yumas y yaquis. Mi propia idea era
that culture determined the way in which one would
que la cultura determinaba el modo en que uno se
envision death.
representaba a la muerte.
-No importa cómo lo hayan criado a uno -dijo él-. Lo que
"It doesn't matter how one was brought up," he said.
"What determines the way one does anything is personal determina el modo en que uno hace cualquier cosa es el
power. A man is only the sum of his personal power, and poder personal. Un hombre no es más que la suma de su
poder personal, y esa suma determina cómo vive y cómo
that sum determines how he lives and how he dies."
muere.
"What is personal power?"
-¿Qué es el poder personal?
-El poder personal es un sentimiento -dijo-. Algo como
"Personal power is a feeling," he said. "Something like
being lucky. Or one may call it a mood. Personal power is tener suerte. O podríamos llamarlo un estado de ánimo. El
something that one acquires regardless of one's origin. I
poder personal es algo que uno adquiere sin importar su
already have told you that a warrior is a hunter of power, propio origen. Ya te he dicho que un guerrero es un
cazador de poder, y que te estoy enseñando a cazarlo y
and that I am teaching you how to hunt and store it. The
difficulty with you, which is the difficulty with all of us, is guardarlo. Lo difícil contigo, que es lo difícil con todos
to be convinced. You need to believe that personal power nosotros, es que te convenzas. Necesitas creer que el poder
personal puede usarse y que es posible guardarlo, pero
can be used and that it is possible to store it, but you
haven't been convinced so far."
hasta ahora no te has convencido.
I told him that he had made his point and that I was as
Le dije que se había dado a entender y que yo estaba tan
тому смерть для мене схожа на особистість. Крім того,
мені подобається все таємниче, тому у моєї смерті
порожні очниці — я можу дивитися крізь них. Її очі
схожі на два вікна, і в той же час вони можуть
рухатися. Тому я можу сказати, що смерть спостерігає
своїми порожніми очима за останнім танцем воїна на
цій землі.»
— Все це так тільки для вас, доне Хуане, або й для
інших воїнів також?
— Все це так для кожного воїна, який володіє танком
сили, і, в той же час, все по-іншому. Смерть є свідком
останнього танцю воїна, але те, як воїн бачить свою
смерть, залежить від його особистих схильностей.
Вона може бути чим завгодно: птахом, світлом,
людиною, кущем, камінцем, туманом або просто
присутністю.
Слова дона Хуана про смерть дуже мене схвилювали.
Я ніяк не міг сформулювати нові запитання і навіть
почав заїкатися. Він дивився на мене, посміхаючись, і
вмовляв продовжувати говорити.
Я запитав, чи залежить те, як воїн бачить свою смерть,
від того, як його виховували — для прикладу я
запропонував порівняти індіанців Юма і Які. Я гадав,
що, можливо, культура визначає те, як людина бачить
свою смерть.
— Не має значення, кого як виховували, — відповів
дон Хуан. — Будь-що, що робить людина,
визначається її особистою силою; людина — ніщо
інше, як загальна сума її особистої сили, і від цієї сили
залежить те, як вона живе і як помирає.
— Що таке особиста сила?
— Особиста сила схожа на почуття, — сказав він. —
Це наче мати удачу. Або можна назвати її настроєм.
Людина набуває особисту силу незалежно від свого
походження. Я вже казав тобі, що воїн — це
мисливець за силою, і я вчу тебе, як цю силу
вполювати і зберегти. Твоя проблема, як і проблема
будь-якої іншої людини, в тому, що тебе необхідно
переконати: ти повинен повірити, що особисту силу
можна накопичувати і використовувати. Поки що мені
цього не вдалося.
Я сказав дону Хуану, що йому чудово вдалося довести
175
convinced as I would ever be. He laughed [,and said,].
convencido como jamás lo estaría. Rió.
"That is not the type of conviction I am talking about," he
said.
He tapped my shoulder with two or three soft punches and
added with a cackle, "I don't need to be humored, you
know."
-No hablo de ese tipo de convicción -dijo.
I felt obliged to assure him that I was serious.
"I don't doubt it," he said. "But to be convinced means that
you can act by yourself. It will still take you a great deal of
effort to do that. Much more has to be done. You have just
begun."
He was quiet for a moment. His face acquired a placid
expression.
"It's funny the way you sometimes remind me of myself,"
he went on. "I too did not want to take the path of a
warrior. I believed that all that work was for nothing, and
since we are all going to die what difference would it
make to be a warrior? I was wrong. But I had to find that
out for myself. Whenever you do realize that you are
wrong, and that it certainly makes a world of difference,
you can say that you are convinced. And then you can
proceed by yourself. And by yourself you may even
become a man of knowledge."
I asked him to explain what he meant by a man of
knowledge.
"A man of knowledge is one who has followed truthfully
the hardships of learning," he said. "A man who has,
without rushing or faltering, gone as far as he can in
unravelling the secrets of personal power."
He discussed the concept in brief terms and then discarded
it as a topic of conversation, saying that I should only be
concerned with the idea of storing personal power.
"That's incomprehensible," I protested. "I can't really
figure out what you are driving at."
"Hunting power is a peculiar event," he said. "It first has to
be an idea, then it has to be set up, step by step, and then,
bingo! It happens."
"How does it happen?"
свою точку зору, і зараз я переконаний, як ніколи. Він
засміявся:
— Я мав на увазі зовсім не таку переконаність.
Dio dos o tres puñetazos suaves en mi hombro y añadió
Дон Хуан два чи три рази легенько вдарив мене по
con un cacareo: -No necesito que me sigas la corriente, ya плечу.
lo sabes
— Вирішив пожартувати наді мною? — запитав він,
посміхаючись.
Me sentí obligado a asegurarle que hablaba en serio.
Я запевнив його, що говорив цілком серйозно.
-No lo dudo -dijo-. Pero estar convencido significa que
— Не сумніваюся, — сказав він. — Однак бути
puedes actuar por ti mismo. Todavía te costará una gran
переконаним — це значить, що ти можеш діяти
cantidad de esfuerzo el hacerlo. Queda mucho por hacer. самостійно. Але для цього тобі доведеться ще дуже
Apenas empiezas.
багато зробити і докласти неймовірних зусиль. Ти
тільки почав.
Quedó en silencio un momento. Su rostro adquirió una
Якусь мить дон Хуан мовчав, спокійно дивлячись
expresión de placidez.
перед собою.
-Es muy extraño, pero a veces me haces acordar a mí
— Дуже цікаво впізнавати в тобі старого себе, —
mismo -prosiguió-. Tampoco yo quería seguir el camino
продовжив він. — Я також не хотів ступати на шлях
del guerrero-. Creía que tanto trabajo era para nada, y
воїна. Я вважав, що всі ці зусилля марні — якщо всі
puesto que todos vamos a morir, ¿qué importaba el ser
ми рано чи пізно помремо, то що зміниться від того,
guerrero? Me equivocaba. Pero tuve que descubrirlo por
що я стану воїном? Я помилявся. Але зрозумів, що
mi propia cuenta. Cuando llegues a descubrir que te
помиляюсь, самостійно. Коли ти так само усвідомиш
equivocas, y que ciertamente hay un mundo de diferencia, свою помилку —зрозумієш, що тут дійсно існує
podrás decir que estás convencido. Y entonces puedes
величезна різниця — тоді ти зможеш сказати, що
seguir adelante por tu cuenta. Y a lo mejor, por tu cuenta, переконаний. Ти навчишся діяти самостійно і,
hasta te haces hombre de conocimiento.
можливо, колись навіть станеш людиною знання.
Le pedí explicar qué quería decir con hombre de
Я попросив його пояснити, що значить «людина
conocimiento.
знання».
-Un hombre de conocimiento es alguien que ha seguido de — Це людина, яка стійко пройшла через всі труднощі
verdad las penurias del aprendizaje -dijo-. Un hombre que, навчання, — відповів він, — і без поспіху або
sin apurarse ni desfallecer, ha llegado lo más lejos que
нерішучості якомога далі зазирнула в таємниці
puede en desentrañar los secretos del poder personal.
особистої сили.
Discutió el concepto en términos breves y luego lo
Дон Хуан спробував коротко пояснити мені цю
desechó como tema de conversación, diciendo que yo sólo концепцію, а потім відмовився продовжувати розмову
debía preocuparme por la idea de almacenar poder
на цю тему, сказавши, що мене повинна турбувати
personal.
лише думка про накопичення особистої сили.
-Eso es incomprensible -protesté-. De veras, no puedo
— Але я нічого не зрозумів, — запротестував я. — До
figurarme qué es lo que está usted diciendo.
чого ви ведете?
-Cazar poder es un evento peculiar -dijo-. Primero tiene
— Полювання за силою — особлива річ, — відповів
que ser una idea, luego hay que arreglarlo, paso a paso, y він. — Спочатку це ідея, потім — налаштування, а
luego ¡pum! Sucede.
потім — бац! Воно трапляється.
-¿Cómo sucede?
— Як воно трапляється?
176
Don Juan stood up. He began stretching his arms and
arching his back like a cat. His bones, as usual, made a
series of cracking sounds.
"Let's go," he said. "We have a long journey ahead of us."
Don Juan se puso en pie. Empezó a estirar los brazos,
arqueando la espalda como gato. Sus huesos, como de
costumbre, produjeron una serie de sonidos chasqueantes.
-Vámonos -dijo-. Tenemos que hacer un largo viaje.
"But there are so many things I want to ask you," I said.
"We are going to a place of power," he said as he stepped
inside his house. "Why don't you save your questions for
the time we are there? We may have an opportunity to
talk."
I thought we were going to drive, so I stood up and walked
to my car, but don Juan called me from the house and told
me to pick up my net with gourds. He was waiting for me
at the edge of the desert chaparral behind his house.
"We have to hurry up," he said.
We reached the lower slopes of the western Sierra Madre
mountains around three p.m. It had been a warm day but
towards the late afternoon the wind became cold. Don
Juan sat down on a rock and signaled me to do likewise.
"What are we going to do here this time, don Juan?"
Pensé que iríamos en coche, de modo que me levanté y fui
a mi auto, pero don Juan me llamó desde la casa y me
indicó tomar mi red con guajes. Me estaba esperando a la
orilla del chaparral desértico detrás de su casa.
-Hay que apurarse -dijo.
A eso de las tres de la tarde llegamos a las primeras faldas
de la Sierra Madre occidental. Había sido un día cálido,
pero hacia el atardecer el viento se enfrió. Don Juan tomó
asiento en una roca y me hizo seña de imitarlo.
-¿Qué vamos a hacer aquí esta vez, don Juan?
"You know very well that we're here to hunt power."
"I know that. But what are we going to do here in
particular?"
"You know that I don't have the slightest idea."
"Do you mean that you never follow a plan?"
"Hunting power is a very strange affair," he said. "There is
no way to plan it ahead of time. That's what's exciting
about it. A warrior proceeds as if he had a plan though,
because he trusts his personal power. He knows for a fact
that it will make him act in the most appropriate fashion."
I pointed out that his statements were somehow
contradictory. If a warrior already had personal power,
why was he hunting for it?
Don Juan raised his brows and made a gesture of feigned
disgust.
"You're the one who is hunting personal power," he said.
"And I am the warrior who already has it. You asked me if
I had a plan and I said that I trust my personal power to
guide me and that I don't need to have a plan."
We remained quiet for a moment and then began walking
Дон Хуан підвівся і почав потягуватися, вигинаючи
спину, як кішка. Його суглоби, як завжди, почали
хрустіти.
— Вирушаємо, — сказав він. — У нас попереду довга
мандрівка.
-Pero tengo tantas cosas que preguntarle -dije.
— Але я хочу ще багато про що вас розпитати.
-Vamos a un sitio de poder -respondió al entrar en su casa- — Ми йдемо на місце сили, — сказав він, заходячи в
. ¿Por qué no guardas tus preguntas para cuando estemos будинок. — Прибережи свої запитання — можливо,
allí? A lo mejor tenemos oportunidad de hablar.
ми зможемо поговорити там.
-Sabes muy bien que venimos a cazar poder.
-Lo sé. ¿Pero qué vamos a hacer aquí en particular?
-Sabes que no tengo la menor idea.
-¿Quiere usted decir que nunca sigue un plan?
-Cazar poder es un asunto muy extraño -dijo-. No hay
manera de planearlo por anticipado. Eso es lo
emocionante. Pero de todos modos un guerrero procede
como si tuviera un plan, porque confía en su poder
personal. Sabe de cierto que lo hará actuar en la forma más
apropiada.
Señalé que sus aseveraciones eran de alguna manera
contradictorias. Si un guerrero ya tenía poder personal,
¿por qué iba a cazarlo?
Don Juan alzó las cejas e hizo un falso gesto de fastidio.
-Tú eres el que está cazando poder personal -dijo-. Y yo
soy el guerrero que ya tiene. Me preguntaste si tenía un
plan y yo dije que confío en que mi poder personal me
guíe y que no necesito tener un plan.
Nos quedamos allí un momento y luego echamos a andar
Я подумав, що ми поїдемо на машині, тому я встав і
пішов до свого автомобіля, але дон Хуан крикнув мені
з будинку, щоб я брав свою сітку з глеками. Він чекав
на мене на краю пустельного чапаралю за будинком.
— Нам треба поспішати, — пояснив він.
Близько третьої ми досягли перших схилів західної
частини гір С’єрра Мадре. День був теплим, але після
опівдня вітер став холодним. Дон Хуан сів на камінь і
вказав мені зробити так само.
— Що ми збираємося робити тут цього разу, доне
Хуане?
— Ти чудово знаєш, що ми полюватимемо на силу.
— Це я розумію. Але що конкретно ми робитимемо?
— Ти ж знаєш, що я не маю жодного уявлення.
— Що ви хочете сказати: у вас ніколи немає плану?
— Полювання за силою — дивна справа, — відповів
він. — Немає ніякої можливості спланувати її наперед
— це саме захоплююче в ній. Однак воїн діє так, наче
у нього є план, тому що він довіряє своїй особистій
силі. Він знає напевне, що сила допоможе йому діяти
найкращим чином.
Я зауважив, що його твердження є дещо
суперечливими: якщо у воїна вже є особиста сила, то
навіщо йому продовжувати на неї полювати.
Дон Хуан підняв брови і глянув на мене із вдаваною
відразою.
— Ти — той, хто полює за силою, — сказав він. — А я
— воїн, у якого вона вже є. Ти запитав мене, чи є у
мне план, і я відповів, що довіряю своїй особистій
силі, яка веде мене, тому мені не потрібен план.
Ми посиділи трохи у мовчанці, а потім знову рушили.
177
again. The slopes were very steep and climbing them was
very difficult and extremely tiring for me. On the other
hand, there seemed to be no end to don Juan's stamina. He
did not run or hurry. His walking was steady and tireless. I
noticed that he [/don Juan] was not even perspiring, even
after having climbed an enormous and almost vertical
slope. When I reached the top of it, don Juan [/he] was
already there, waiting for me. As I sat down next to him I
felt that my heart was about to burst out of my chest. I lay
on my back and perspiration literally poured from my
brows.
Don Juan laughed out loud and rolled me back and forth
for a while. The motion helped me catch my breath.
nuevamente. Las cuestas eran muy empinadas, y treparlas
me resultaba muy difícil y extremadamente fatigoso. Por
otra parte, el vigor de don Juan parecía no tener fin. No
corría ni se apresuraba. Su andar era continuo e
incansable. Noté que ni siquiera sudaba, incluso después
de trepar una ladera enorme y casi vertical. Cuando yo
llegué a su parte superior, don Juan ya estaba allí,
esperándome. Al sentarme junto a él sentí que el corazón
se me iba a salir del pecho. Me acosté bocarriba y el sudor
manó, literalmente, de mis cejas.
Схили були крутими, видиратися на них було
надзвичайно важко, і я дуже втомився. Але дон Хуан,
на відміну від мене, здається, зовсім не відчував
втоми. Він не поспішав і зберігав один й той самий
темп. Я помітив, що він навіть не спітнів після того, як
ми видряпалися на гору по величезному і практично
вертикальному схилу. Коли я досяг верхівки, дон Хуан
вже стояв там, чекаючи на мене. Сівши поруч з ним, я
відчув, що моє серце ось-ось вистрибне з грудей. Я ліг
на спину, і піт полився по моїм бровам.
Don Juan rió con fuerza y me rodó de un lado a otro
durante un rato. El movimiento me ayudó a recobrar el
aliento.
I told him that I was simply awed by his physical prowess. Le dije que su aptitud física me tenía en verdad atónito.
Дон Хуан голосно засміявся і покатав мене по землі
туди-сюди декілька хвилин — це допомогло мені
поновити дихання.
Я сказав йому, що його фізична досконалість просто
приголомшуюча.
"I've been trying to draw your attention to it all along," he -Todo el tiempo he estado tratando de dártela a notar -dijo. — Я весь час намагався звернути на це твою увагу, —
said.
сказав він.
"You're not old at all, don Juan!"
-¡Usted no es viejo para nada, don Juan!
— Ви зовсім не старий, доне Хуане!
"Of course not. I've been trying to make you notice it."
-Claro que no. He estado tratando de que lo notes.
— Звичайно ні. Я хотів, щоб ти це помітив.
"How do you do it?"
-¿Cómo le hace usted?
— Як вам це вдається?
"I don't do anything. My body feels fine, that's all. I treat -No hago nada. Mi cuerpo se siente perfectamente, eso es — Я не роблю для цього нічого спеціального. Моє тіло
myself very well, therefore, I have no reason to feel tired todo. Me trato muy bien; por eso no tengo motivo para
просто почуває себе добре, от і все. Я дуже добре до
or ill at ease. The secret is not in what you do to yourself sentirme cansado o incómodo. El secreto no está en lo que нього ставлюся, тому немає причин, щоб воно хворіло
but rather in what you don't do."
tú mismo te haces, sino más bien en lo que no haces.
або швидко втомлювалося. Секрет не в тому, що ти
робиш із собою, а в тому, чого ти із собою не робиш.
I waited for an explanation. He seemed to be aware of my Esperé una explicación. Él parecía consciente de mi
Я чекав на подальші пояснення. Дон Хуан, здається,
incapacity to understand. He smiled knowingly and stood incapacidad de comprender. Sonrió y se puso de pie.
розумів це. Він підвівся і посміхнувся.
up.
"This is a place of power," he said. "Find a place for us to -Éste es un sitio de poder -dijo-. Encuentra un lugar para — Це — місце сили, — сказав він. — Знайди нам тут
camp here on this hilltop."
que acampemos aquí en esta cima.
місце для табору.
I began to protest. I wanted him to explain what I should Empecé a protestar. Quería que me explicara qué era lo
Я наполіг, щоб він продовжив розповідати про те, що
not do to my body. He made an imperative gesture.
que no debía yo hacerle a mi cuerpo. Hizo un gesto
саме я не повинен робити зі своїм тілом. Але владним
imperioso.
жестом він відхилив всі мої зауваження.
"Cut the guff," he said softly. "This time just act for a
-Déjate de tonterías -dijo con suavidad-. Esta vez nada más — Облиш ці балачки, — промовив він спокійно. —
change. It doesn't matter how long it takes you to find a
actúa, para variar. No importa cuánto te tardes en hallar un Настав час діяти заради змін. Неважливо, як довго ти
suitable place to rest. It might take you all night. It is not sitio apropiado para descansar. Tal vez te lleve toda la
шукатимеш місце для відпочинку — можливо, це
important that you find the spot either; the important issue noche. Tampoco es importante que halles el sitio; lo
триватиме цілу ніч. Неважливо, чи знайдеш ти його
is that you try to find it."
importante es que trates de hallarlo.
взагалі. Головне, що ти спробуєш його відшукати.
I put away my writing pad and stood up. Don Juan
Guardé mi bloque de notas y me puse en pie. Don Juan me Я відклав свій записник і встав. Дон Хуан нагадав
reminded me, as he had done countless times, whenever he recordó, como había hecho incontables veces -siempre que мені, як він це вже робив нескінченну кількість разів,
had asked me to find a resting place, that I had to look
me había pedido hallar un lugar de reposo-, que mirara sin коли просив мене відшукати місце для відпочинку, що
178
without focusing on any particular spot, squinting my eyes
until my view was blurred.
I began to walk, scanning the ground with my half-closed
eyes. Don Juan walked a few feet to my right and a couple
of steps behind me.
I covered the periphery of the hilltop first. My intention
was to work my way in a spiral to the center. But once I
had covered the circumference of the hilltop, don Juan
made me stop.
He said I was letting my preference for routines take over.
In a sarcastic tone he added that I was certainly covering
the whole area systematically, but in such a stagnant way
that I would not be able to perceive the suitable place. He
added that he himself knew where it was, so there was no
chance for improvizations on my part.
enfocar ningún sitio particular, achicando los ojos hasta
emborronar la visión.
Eché a andar, escudriñando el suelo con mis ojos
entrecerrados. Don Juan caminaba un metro a mi derecha
y un par de pasos atrás de mí.
Cubrí primero la periferia de la cima. Mi intención era ir
en espiral hacia el centro. Pero cuando hube cubierto la
circunferencia de la cima, don Juan me hizo detenerme.
я повинен дивитися не фокусуючи погляд, а скосивши
очі, аж поки зображення не почне розпливатися.
Я почав ходити навколо, скануючи землю
напівпримруженими очима. Дон Хуан йшов праворуч
від мене у декількох кроках позаду.
Спочатку я пройшовся по периметру верхівки пагорба
і збирався розпочати рух по спіралі до центру ділянки.
Але, коли я завершив обходити пагорб по колу, дон
Хуан зупинив мене і сказав, що я дозволив моєму
звичайному розпорядку взяти гору.
Me acusó de permitir que mi preferencia por las rutinas
Він зауважив саркастичним тоном, що розуміє мої
tomara las riendas. En tono sarcástico añadió que
спроби систематично дослідити всю площу ділянки,
ciertamente cubría yo el área en forma sistemática, pero de але що я роблю це таким рутинним способом, що не
un modo tan seco y estéril que no sería capaz de percibir el зможу помітити вдалого місця для відпочинку. Він
sitio convenientes Dijo que él mismo sabía donde estaba також додав, що знає, де воно знаходиться, тому я не
dicho sitio, de modo que no había posibilidad de
зможу його обдурити.
improvisaciones por mi parte.
-¿Qué debería hacer entonces en lugar de esto? -pregunté. — Що я повинен робити натомість? — запитав я.
Don Juan me hizo sentarme. Luego arrancó una sola hoja Дон Хуан змусив мене сісти. Він позривав по одному
de diversos arbustos y me las dio. Me ordenó acostarme de листку з декількох кущів, дав їх мені і наказав лягти на
espaldas y aflojar mi cinturón y poner las hojas contra la спину, послабити пасок і покласти листя на шкіру в
piel de mi región umbilical. Supervisó mis movimientos y районі пупка. Спостерігаючи за моїми діями, він
me indicó presionar con ambas manos las hojas contra mi сказав, щоб я притиснув листя до свого тіла обома
cuerpo. Luego me ordenó cerrar los ojos y me advirtió
руками і закрив очі. Дон Хуан пояснив, що для
que, si deseaba resultados perfectos, no debía soltar las
отримання належного ефекту я повинен міцно
hojas, ni abrir los ojos, ni tratar de sentarme cuando él
притискати листя до живота, не відкривати очей і не
moviese mi cuerpo a una posición de poder.
намагатися сісти, коли він повертатиме моє тіло в
позицію сили.
Me agarró por el sobaco derecho y me dio vuelta. Tuve un Він підхопив мене під праву пахву і почав крутити по
invencible deseo de atisbar a través de mis párpados
колу. У мене з’явилося нездоланне бажання глянути
entreabiertos, pero don Juan me puso la mano sobre los
крізь напівзакриті повіки, що він робить, але дон Хуан
ojos. Me ordenó ocuparme únicamente de la sensación de поклав руку мені на очі. Він наказав мені зосередитися
calor que saldría de las hojas.
виключно на почутті тепла, яке виходитиме з листя.
Después de yacer inmóvil un momento, empecé a sentir
Якийсь час я лежав нерухомо, а потім раптом почав
una extraña calidez que emanaba de las hojas. Primero la відчувати тепло, яке дивним чином випромінювало
noté en las palmas de las manos, luego se extendió a mi
листя. Спочатку я відчув його на своїх долонях, потім
abdomen, y por fin invadió literalmente todo mi cuerpo.
воно перейшло на мій живіт і згодом охопило все тіло.
En cuestión de minutos mis pies ardían con un calor que
А через декілька хвилин я відчув жар у своїх ступнях,
me recordaba momentos en que tuve alta temperatura.
який буває, коли у мене піднімається температура.
"What should I be doing instead?" I asked.
Don Juan made me sit down. He then plucked a single leaf
from a number of bushes and gave them to me. He ordered
me to lie down on my back and loosen my belt and place
the leaves against the skin of my umbilical region. He
supervised my movements and instructed me to press the
leaves against my body with both hands. He then ordered
me to close my eyes and warned me that if I wanted
perfect results I should not lose hold of the leaves, or open
my eyes, or try to sit up when he shifted my body to a
position of power.
He grabbed me by the right armpit and swirled me around.
I had an invincible desire to peek through my half-closed
[half-closed] eyelids, but don Juan put his hand over my
eyes. He commanded me to concern myself only with the
feeling of warmth that was going to come from the leaves.
I lay motionless for a moment and then I began to feel a
strange heat emanating from the leaves. I first sensed it
with the palms of my hands, then the warmth extended to
my abdomen, and finally it literally invaded my entire
body. In a matter of minutes my feet were burning up with
a heat that reminded me of times when I had had a high
temperature.
I told don Juan about the unpleasant sensation and my
Hablé a don Juan de la sensación desagradable y el deseo
desire to take off my shoes. He said that he was going to
de quitarme los zapatos. Él dijo que me iba a ayudar a
Я повідомив дону Хуану про свої неприємні почуття і
сказав, що хочу зняти чоботи. Він сказав, що зараз
179
help me stand up, that I should not open my eyes until he
told me to, and that I should keep pressing the leaves to
my stomach until I had found the suitable spot to rest.
When I was on my feet he whispered in my ear that I
should open my eyes, and that I should walk without a
plan, letting the power of the leaves pull me and guide me.
I began to walk aimlessly. The heat of my body was
uncomfortable. I believed I was running a high
temperature, and I became absorbed in trying to conceive
by what means don Juan had produced it.
Don Juan walked [/was walking] behind me. He suddenly
let out a scream that nearly paralyzed me. He explained,
laughing, that abrupt noises scare away unpleasant spirits.
I squinted my eyes and walked back and forth for about
half an hour. In that time the uncomfortable heat of my
body turned into a pleasurable warmth. I experienced a
sensation of lightness as I paced up and down the hilltop. I
felt disappointed, however; I had somehow expected to
detect some kind of visual phenomenon, but there were no
changes whatsoever in the periphery of my field of vision,
no unusual colors, or glare, or dark masses.
I finally became tired of squinting my eyes and opened
them. I was standing in front of a small ledge of sandstone,
which was one of the few barren rocky places on the
hilltop; the rest was dirt with widely spaced small bushes.
It seemed that the vegetation had burned sometime before
and the new growth was not fully mature yet. For some
unknown reason I thought that the sandstone ledge was
beautiful. I stood in front of it for a long time. And then I
simply sat down on it.
"Good! Good!" don Juan said and patted me on the back.
He then told me to carefully pull the leaves from under my
clothes and place them on the rock.
As soon as I had taken the leaves away from my skin I
began to cool off. I took my pulse. It seemed to be normal.
Don Juan laughed and called me "doctor Carlos" and
asked me if I could also take his pulse. He said that what I
had felt was the power of the leaves, and that that power
incorporarme, que no abriera los ojos hasta que él me
допоможе мені підвестися, що я не повинен
dijese, y que continuara apretando las hojas contra mi
відкривати очі, поки він мені не дозволить, і що я
estómago hasta encontrar el sitio adecuado para descansar. повинен продовжувати притискати листя до живота,
поки не знайду гарного місця для відпочинку.
Cuando estuve de pie, me susurró al oído que abriera los Коли я вже стояв на ногах, він прошепотів мені на
ojos y caminara sin plan, dejando que el poder de las hojas вухо, щоб я відкрив очі і почав рухатися навмання,
me jalara y me guiara.
дозволивши силі листя тягнути і вести мене.
Empecé a caminar al azar. El calor de mi cuerpo era
Я почав безцільно блукати. Через жар у тілі я
desagradable. Creí que tenía fiebre, y me abstraje tratando почувався дуже незручно — я був впевнений, що у
de concebir por qué medios la había producido don Juan. мене температура, і почав міркувати, яким чином дону
Хуану вдалося її викликати.
Él caminaba tras de mí. De pronto soltó un grito que casi Дон Хуан йшов за мною і несподівано так голосно
me paralizó. Explicó, riendo, que los ruidos bruscos
крикнув, що мене ледь не паралізувало. Сміючись, він
espantan a los espíritus no gratos. Achiqué los ojos y
пояснив, що раптові гучні звуки відлякують
anduve de un lado a otro durante cosa de media hora. En небажаних духів. Скосивши очі, я з півгодини ходив
ese tiempo, el incómodo calor de mi cuerpo se convirtió en туди-сюди. За цей час неприємний жар у моєму тілі
una tibieza placentera. Experimenté una sensación de
змінився на приємне тепло. У мене з’явилося почуття
ligereza al recorrer la cima hacia adelante y hacia atrás.
легкості. І все ж я був розчарований: я сподівався, що
Sin embargo, me sentía desilusionado; por algún motivo
спостерігатиму якийсь візуальний ефект, але на
había esperado notar algún tipo de fenómeno visual, pero периферії мого зору не відбувалося ніяких змін: ані
no había el menor cambio en la periferia de mi campo de незвичайного забарвлення, ані блиску, ані темних
visión: ni colores insólitos, ni resplandor, ni masas
плям.
oscuras.
Por fin me cansé de tener los ojos entrecerrados y los abrí. Зрештою, я втомився скошувати очі і відкрив їх: я
Me hallaba frente a una pequeña saliente de piedra
стояв перед невеликим виступом з піщанику — одним
arenisca, uno de los pocos lugares yermos y rocosos en la з декількох кам’янистих утворень на верхівці пагорбу,
cima; el resto era tierra con pequeños arbustos muy
більшість площі якої була вкрита ґрунтом з подекуди
espaciados. Al parecer la vegetación se había quemado
розкиданими по ньому маленькими кущами.
algún tiempo antes y los nuevos brotes no maduraban aún Здавалось, рослинність навколо нещодавно вигоріла, а
por completo. Por alguna razón desconocida, la saliente
нова зелень ще не встигла з’явитися. З якоїсь
arenisca me pareció hermosa. Estuve largo rato parado
незрозумілої причини виступ здався мене дуже
mirándola. Y luego, simplemente, me senté en ella.
красивим. Я деякий час стояв перед ним, а потім
просто сів на нього.
-¡Bien! ¡Bien! -dijo don Juan y me palmeó la espalda.
— Добре, добре! — сказав дон Хуан, гладячи мене по
спині.
Luego me dijo que sacara cuidadosamente las hojas de
Потім він наказав мені обережно витягнути листки зbajo mis ropas y las colocase en la roca.
під одягу і покласти їх на камінь.
Apenas hube retirado las hojas de mi piel, empecé a
Як тільки я зняв листя зі шкіри, то почав остигати. Я
refrescarme. Me tomé el pulso. Parecía normal.
поміряв свій пульс — він був у нормі.
Don Juan rió y me dijo "doctor Carlos" y me preguntó si
Дон Хуан засміявся, назвав мене «доктор Карлос» і
no le tomaba el pulso también a él. Dijo que lo que sentí
попросив перевірити його пульс також. Він пояснив,
fue el poder de las hojas, y que ese poder me despejó y me що те, що я відчував, було силою листя, і ця сила
180
had cleared me and had enabled me to fulfil my task.
I asserted in all sincerity that I had done nothing in
particular, and that I sat down on that place because I was
tired and because I found the color of the sandstone very
appealing.
Don Juan did not say anything. He was standing a few feet
away from me. Suddenly he jumped back and with
incredible agility ran and leaped over some bushes to a
high crest of rocks some distance away.
"What's the matter?" I asked, alarmed.
"Watch the direction in which the wind will blow your
leaves," he said. "Count them quickly. The wind is
coming. Keep half of them and put them back against your
belly."
I counted twenty leaves. I stuck ten under my shirt and
then a strong gust of wind scattered the other ten in a
westerly direction. I had the eerie feeling as I saw the
leaves being blown off that a real entity was deliberately
sweeping them into the amorphous mass of green
shrubbery.
Don Juan walked back to where I was and sat down next
to me, to [/on] my left, facing the south.
We did not speak a word for a long time. I did not know
what to say. I was exhausted. I wanted to close my eyes,
but I did not dare. Don Juan must have noticed my state
and said that it was all right to fall asleep. He told me to
place my hands on my abdomen, over the leaves, and try
to feel that I was lying suspended on the bed of "strings"
that he had made for me on the "place of my predilection".
I closed my eyes and a memory of the peace and plenitude
I had experienced while sleeping on that other hilltop
invaded me. I wanted to find out if I could actually feel I
was suspended but I fell asleep.
I woke up just before the sunset. Sleeping had refreshed
and invigorated me. Don Juan had also fallen asleep. He
opened his eyes at the same time I did. It was windy but I
did not feel cold. The leaves on my stomach seemed to
have acted as a furnace, a heater of some sort.
I examined the surroundings. The place I had selected to
rest was like a small basin. One could actually sit on it as
on a long couch; there was enough of a rock wall to serve
permitió cumplir mi tarea.
Afirmé, con toda sinceridad, que no había hecho nada en
particular, y que me senté en ese sitio porque estaba
cansado y porque el color de la piedra me resultó muy
atrayente.
Don Juan no dijo nada. Estaba parado cerca de mí.
Súbitamente saltó hacia atrás, corrió con agilidad increíble
y, saltando unos arbustos, llegó a una alta cresta de rocas,
a cierta distancia.
-¿Qué pasa? -pregunté, alarmado.
-Vigila la dirección en la que el viento se llevará tus hojas
-dijo-. Cuéntalas rápido. El viento viene. Guarda la mitad
y vuélvetelas a poner en la barriga.
очистила мене і дозволила виконати завдання.
Я запевнив дона Хуана з усією щирістю, на яку був
здатен, що не зробив нічого надзвичайного: я сів на
виступ, тому що втомився і тому, що мені дуже
сподобався колір піщаника.
Дон Хуан нічого не відповів. Він стояв в декількох
футах від мене. Раптом він відстрибнув назад і,
перескочивши через якісь кущі, із вражаючою
спритністю підбіг до кам’яного гребня неподалік.
— Що сталося? — запитав я стурбовано.
— Слідкуй за тим, в якому напрямку вітер понесе твої
листки, — сказав він. — Перерахуй їх швидко — вітер
наближається. Візьми половину листків і знову
приклади їх до живота.
Conté veinte hojas. Metí diez bajo mi camisa, y entonces Я нарахував двадцять листків: десять я знову засунув
una fuerte racha de viento esparció las otras diez en una
собі під сорочку, а потім сильний порив вітру
dirección occidental. Al ver volar las hojas, tuve la extraña розкидав інші десять у західному напрямку. У мене
sensación de que una entidad real las barría
виникло моторошне відчуття, що якась сила навмисно
deliberadamente hacia la masa amorfa de matorrales
змела їх в зелену аморфну масу чагарнику.
verdes.
Don Juan volvió a donde me hallaba y se sentó junto a mí, Дон Хуан підійшов до мене і сів поруч: ліворуч від
a mi izquierda, mirando al sur.
мене обличчям на південь.
No dijimos palabra en largo tiempo. Yo no sabía qué
Довгий час ми мовчали. Я не знав, що сказати, і був
decir. Estaba exhausto. Quería cerrar los ojos, pero no me виснажений. Я хотів закрити очі, але не наважився.
atrevía. Don Juan debe haber notado mi condición y dijo Дон Хуан помітив, в якому я стані, і сказав, що я можу
que estaba bien dormirse. Me indicó poner las manos en el поспати, якщо хочу. Він сказав мені покласти руки на
abdomen, sobre las hojas, y tratar de sentir que me hallaba живіт, поверх листя, і спробувати відчути, що я лежу
suspendido en el lecho de "cuerdas" que él me había
підвішений на ліжку «зі струн», яке він робив для мене
preparado en el "sitio de mi predilección". Cerré los ojos, на «місці моєї пристрасті». Я закрив очі, і спогади про
y el recuerdo de la paz y plenitud que experimenté
спокій і повноту існування, які я відчував,
durmiendo en aquel otro cerro me invadió. Quise descubrir відпочиваючи на тому, іншому пагорбі, захопили
si en verdad podía sentirme suspendido, pero me dormí.
мене. Мені захотілося з’ясувати, чи насправді я
почуватимуся підвішеним, але я заснув.
Desperté justamente antes del crepúsculo. El sueño me
Дон Хуан також заснув. Він прокинувся і відкрив очі в
había refrescado y vigorizado. Don Juan también se había ту саму хвилину, коли і я. Дув сильний вітер, але мені
dormido. Abrió los ojos al mismo tiempo que yo. Soplaba не було холодно. Листя на моєму животі зігрівало
viento, pero yo no tenía frío. Las hojas sobre mi estómago мене, як пічка — воно діяло, як свого роду нагрівач.
parecían haber actuado como estufa, como una especie de
calentador.
Examiné el derredor. El sitio que había elegido para
Я почав оглядатися. Місце, яке я обрав для
descansar era como una pequeña cuenca. Era posible
відпочинку, мало форму невеличкого поглиблення: в
sentarse en él como en un diván largo; había suficiente
ньому можна було розташуватися, як на дивані, і
181
as a backrest. I also found out that don Juan had brought
my writing pads and placed them underneath my head.
"You found the right place," he said, smiling. "And the
whole operation took place as I had told you it would.
Power guided you here without any plan on your part."
muro rocoso para servir de respaldo. También descubrí
que don Juan había traído mis libretas y las había puesto
bajo mi cabeza.
-Hallaste el sitio correcto -dijo con una sonrisa-. Y toda la
operación tuvo lugar como yo te dije. El poder te guió aquí
sin ningún plan de tu parte.
"What kind of leaves did you give me?" I asked.
The warmth that had radiated from the leaves and had kept
me in such a comfortable state, without any blankets or
extra thick clothing, was indeed an absorbing phenomenon
for me.
"They were just leaves," don Juan said.
"Do you mean that I could grab leaves from any bush and
they would produce the same effect on me?"
"No. I don't mean that you yourself can do that. You have
no personal power. I mean that any kind of leaves would
help you, providing that the person who gives them to you
has power. What helped you today was not the leaves but
power."
"Your power, don Juan?"
"I suppose you could say that it was my power, although
that is not really accurate. Power does not belong to
anyone. Some of us may gather it and then it could be
given directly to someone else. You see, the key to stored
power is that it can be used only to help someone else
store power."
I asked him if that meant that his power was limited only
to helping others. Don Juan patiently explained that he
could use his personal power however he pleased, in
anything he himself wanted, but when it came to giving it
directly to another person, it was useless unless that person
utilized it for his own search of personal power.
-¿Qué clase de hojas me dio usted? -pregunté.
El calor que irradiaba de las hojas y me conservaba en un
estado tan cómodo sin mantas ni ropa gruesa, era en
verdad un fenómeno absorbente para mí.
"Everything a man does hinges on his personal power,"
don Juan went on. "Therefore, for one who doesn't have
any, the deeds of a powerful man are incredible. It takes
power to even conceive what power is. This is what I have
been trying to tell you all along. But I know you don't
understand, not because you don't want to but because you
have very little personal power."
-Todo lo que hace un hombre gira sobre su poder personal
-prosiguió don Juan-. Así pues, para quien no tiene, los
hechos de un hombre poderoso son increíbles. Se necesita
poder hasta para concebir lo que es el poder, Esto es lo que
he estado tratando dé decirte todo el tiempo. Pero sé que
no entiendes, no porque no quieras sino porque tienes muy
poco poder personal.
-Nada más eran hojas -dijo don Juan.
-¿Quiere usted decir que yo podría agarrar hojas de
cualquier arbusto y me producirían el mismo efecto?
-No. No quiero decir que tú mismo puedas hacer eso. Tú
no tienes poder personal. Quiero decir que cualquier clase
de hojas ayuda, siempre y cuando la persona que te las dé
tenga poder. Lo que te ayudó hoy no fueron las hojas, sino
el poder.
-¿El poder de usted, don Juan?
-Supongo que puedes decir que fue mi poder, aunque eso
no es realmente exacto. El poder no pertenece a nadie.
Algunos de nosotros podemos guardarlo, y luego se le
podría dar directamente a otra persona. Verás, la clave del
poder así guardado es que sólo puede usarse para ayudar a
alguien más a guardar poder.
Le pregunté si eso significaba que su poder estaba limitado
exclusivamente a ayudar a los otros. Don Juan explicó
pacientemente que él podía usar su poder personal en la
forma que quisiera, en cualquier cosa que deseara, pero
cuando se trataba de darlo directamente a otra persona, era
inútil a menos que esa persona lo utilizara para su propia
búsqueda de poder personal.
опертися спиною на кам’яну стіну. Я також помітив,
що дон Хуан приніс мої блокноти і підклав їх мені під
голову.
— Ти знайшов правильне місце, — сказав він,
посміхаючись. — І все це сталося саме так, як я тобі
розповідав: сила привела тебе сюди без будь-якого
плану з твого боку.
— Що за листя ви мені дали? — запитав я.
Воно зігрівало мене не гірше, ніж шерстяний одяг або
ковдра; те, що листя може випромінювати таке тепло,
стало для мене вражаючим відкриттям.
— Це просто листя, — відповів дон Хуан.
— Ви хочете сказати, що я можу нарвати листя з будьяких кущів, і воно так само мене зігріє?
— Ні. Ти цього зробити не зможеш. У тебе немає
особистої сили. Я мав на увазі, що будь-яке листя
допоможе тобі, якщо людина, яка його тобі дасть,
володітиме особистою силою. Сьогодні тебе зігрівало
не листя, а сила.
— Ваша сила, доне Хуане?
— Гадаю, ти можеш сказати, що це була моя сила,
хоче це було б не зовсім вірно. Сила не належить
нікому. Людина може накопичувати силу і віддавати її
безпосередньо іншій людині. Справа в тому, що
накопичена сила може бути використана лише для
того, щоб допомогти зібрати силу іншому.
Я запитав його, чи значить це, що він обмежений у
використані своєї сили лише допомогою іншим
людям. Дон Хуан терпляче пояснив мені, що він може
використовувати свою особисту силу як йому
заманеться, для будь-чого, але коли справа стосується
передачі сили напряму іншій людині, то вона може
бути використана виключно з метою пошуку і
накопичення нової сили.
— Все, що людина робить, залежить від її особистої
сили, — продовжив пояснення дон Хуан. — Тому для
того, хто не володіє силою, вчинки могутньої людини
здаються неймовірними. Сила потрібна навіть для
того, щоб збагнути, що таке сила — це те, що я весь
час намагаюся тобі пояснити. Але я знаю, що ти не
розумієш, і не тому, що не хочеш, а тому, що в тебе
182
дуже мало особистої сили.
— Що я повинен робити, доне Хуане?
— Нічого. Продовжуй жити так, як я тебе вчу — сила
сама знайде шлях.
Він підвівся і зробив повний оберт навколо, уважно
вдивляючись в оточуючу нас місцевість. Його тіло
рухалося одночасно з його очима — зі сторони він був
схожий на механічну іграшку, яка обертається навколо
своєї осі одним точним неперервним рухом.
Я спостерігав за ним, відкривши рота. Він
посміхнувся, розуміючи моє здивування.
— Сьогодні ти полюватимеш за силою в темряві дня,
— сказав він, сідаючи поряд.
— Сьогодні ти здійсниш подорож у ті дикі пагорби. В
темряві вони перестають бути просто пагорбами.
— Чим же вони стають?
— Чимось іншим. Чимось, для тебе немислимим,
свідком чого ти ще ніколи не був.
— Що ви маєте на увазі, доне Хуане? Мене завжди
лякають ці ваші страшилки.
Він засміявся і легенько вдарив мене по гомілці.
— Світ — це таємниця, — промовив він. — І він
зовсім не такий, яким ти собі його уявляєш.
Декілька секунд він щось обмірковував — його голова
ритмічно хиталася вгору-вниз — а потім посміхнувся і
додав:
— Хоча, він, зокрема, і такий, яким ти його собі
уявляєш, але це ще далеко не все, що в ньому є.
Далеко не все. У тебе були нагоди в цьому
переконатися. І, можливо, сьогодні ти дізнаєшся щось
нове.
Те, як він це сказав, змусило мене затремтіти.
— Що ви плануєте робити? — запитав я.
— Я нічого не планую. Все вирішуватиме та сама
сила, яка допомогла тобі відшукати це місце.
Дон Хуан встав і вказав на щось вдалечині. Я подумав,
що він хоче, щоб я теж встав і подивився. Я спробував
підскочити на ноги, але перш, ніж я встиг повністю
підвестися, дон Хуан різко штовхнув мене вниз.
"What should I do, don Juan?"
"Nothing. Just proceed as you are now. Power will find a
way."
He stood up and turned around in a complete circle,
staring at everything in the surroundings. His body moved
at the same time his eyes moved; the total effect was that
of a hieratic mechanical toy that turned in a complete
circle in a precise and unaltered movement.
I looked at him with my mouth open. He hid a smile,
cognizant of my surprise.
"Today you are going to hunt power in the darkness of the
day," he said and sat down.
"Tonight you'll venture into those unknown hills. In the
darkness they are not hills."
"What are they?"
"They are something else. Something unthinkable for you,
since you have never witnessed their existence."
"What do you mean, don Juan? You always scare me with
that spooky talk."
He laughed and kicked my calf softly.
"The world is a mystery," he said. "And it is not at all as
you picture it."
He seemed to reflect for a moment. His head bobbed up
and down with a rhythmical shake, then he smiled and
added, "Well, it [/the world] is also as you picture it, but
that's not all there is to the world [/it]; there is much more
to it. You have been finding that out all along, and perhaps
tonight you will add one more piece."
-¿Qué debo hacer, don Juan?
-Nada. Sigue como vas. El poder hallará el modo.
His tone sent a chill through my body.
"What are you planning to do?" I asked.
"I don't plan anything. All is decided by the same power
that allowed you to find this spot."
Don Juan got up and pointed to something in the distance.
I assumed that he wanted me to stand up and look. I tried
to jump to my feet, but before I had fully stood up, don
Juan pushed me down with great force.
Su entonación me dio escalofríos.
-¿Qué planea usted? -pregunté.
-Yo no planeo nada. Todo lo decide el mismo poder que te
permitió encontrar este sitio.
Don Juan se puso en pie y señaló algo a la distancia.
Supuse que deseaba que me levantase a mirar. Traté de
incorporarme de un salto, pero antes de que pudiera
enderezarme por entero don Juan me empujó hacia abajo
con terrible fuerza.
-No te pedí seguirme -dijo con voz severa. Luego suavizó — Я не просив тебе вставати, — сказав він суворо. А
"I didn't ask you to follow me," he said in a severe voice.
Se puso de pie y dio la vuelta en circulo completo,
clavando la mirada en todo lo que había en torno. Su
cuerpo se movía al mismo tiempo que sus ojos; el efecto
total era el de un hierático juguete mecánico que giraba
ejecutando un movimiento circular preciso e inmutable.
Lo miré con la boca abierta. Él ocultó una sonrisa,
consciente de mi sorpresa.
-Hoy vas a cazar poder en la oscuridad del día -dijo y tomó
asiento.
-¿Cómo dijo?
-Esta noche te aventurarás en aquellos cerros
desconocidos. En la oscuridad esos no son cerros.
-¿Qué son?
-Son otra cosa. Algo que no te imaginas, porque nunca has
presenciado su existencia.
-¿Qué quiere usted decir, don Juan? Siempre me asusta
usted con esas cosas fantasmagóricas.
Se rió y pateó suavemente mi pantorrilla.
-El mundo es un misterio -dijo-. Y no es para nada cómo
te lo representas
Pareció reflexionar un momento. Su cabeza empezó a
subir y bajar rítmicamente; luego sonrió y añadió: -Bueno,
también es como te lo representas, pero eso no es todo lo
que hay en el mundo; hay mucho más. Has estado
descubriendo eso todo el tiempo, y a lo mejor esta noche
añades un pedazo más.
183
el tono y añadió: -Esta noche la vas a pasar un poco difícil, потім додав м’яким тоном:
y necesitarás todo el poder personal que puedas juntar.
— У тебе попереду тяжка ніч, і тобі знадобиться вся
Quédate donde estás y guárdate para más tarde.
особиста сила, яку ти зможеш зібрати. Залишайся на
місці і зберігай сили на вечір.
Explicó que no estaba señalando nada, sino sólo
Дон Хуан пояснив, що ні на що не вказував, але лише
cerciorándose de que ciertas cosas estaban allí. Me
впевнювався, що певні речі дійсно там є. Він додав,
aseguró que todo se hallaba en orden y que yo debía
що все в порядку, і сказав, що я повинен сидіти тихо і
sentarme en silencio y ocuparme en algo, porque tenía
робити записи, тому що у мене є ще багато часу, перш
mucho tiempo para escribir antes de que la oscuridad
ніж темрява охопить все навколо. Його приємна
terminara de cubrir la tierra. Su sonrisa era contagiosa y
посмішка змусила посміхнутися і мене.
muy confortante.
"But what are we going to do, don Juan?"
-¿Pero qué vamos a hacer, don Juan?
— Але що ми робитимемо, доне Хуане?
He shook his head from side to side in an exaggerated
Meneó la cabeza de lado a lado en un gesto exagerado de Він замахав головою, вдаючи зневіру.
gesture of disbelief.
incredulidad.
"Write!" he commanded me and turned his back to me.
-¡Escribe! -ordenó y me volvió la espalda.
— Пиши! — наказав він мені і повернувся до мене
спиною.
There was nothing else for me to do. I worked on my notes No me quedaba nada más que hacer. Trabajé en mis notas Мені більше нічого не залишалося. Я працював над
until it was too dark to write.
hasta que oscureció demasiado.
своїми записами, аж поки не стало занадто темно, щоб
писати.
Don Juan maintained the same position all the time I was Don Juan conservó la misma posición todo el tiempo que Весь час, поки я писав, дон Хуан незворушно сидів в
working. He seemed to be absorbed in staring into the
estuve trabajando. Parecía absorto en contemplar la
одній й тій самій позі, уважно вдивляючись у далечінь
distance towards the west. But as soon as I stopped he
distancia hacia el oeste. Pero apenas me detuve se volvió на заході. Але як тільки я закінчив, він повернувся і
turned to me and said in a joking tone that the only ways hacia mí y dijo en tono jocoso que las únicas maneras de сказав жартівливим тоном, що змусити мене
to shut me up were to give me something to eat, or make callarme eran darme de comer, hacerme escribir o
замовкнути можна або за допомогою їжі, або писання,
me write, or put me to sleep.
dormirme.
або сну.
Він дістав зі своєї наплічної сумки маленький клунок і
Sacó de su mochila un bulto pequeño, y
He took a small bundle from his knapsack and
ceremoniously opened it. It contained pieces of dry meat. ceremoniosamente lo abrió. Contenía trozos de carne seca. урочисто відкрив його — в ньому були шматочки
Me dio uno y tomó otro para sí y empezó a mascarlo. Me висушеного м’яса. Він дав мені шматок, сам взяв
He handed me a piece and took another for himself and
інший і почав жувати його, зауваживши, що це — їжа
began to chew on it. He casually informed me that it was informó, como al descuido, que era comida de poder,
power food, which both of us needed on that occasion. I
necesaria para ambos en esa ocasión. Yo estaba demasiado сили, яка знадобиться сьогодні нам обом. Я був
занадто голодним, щоб розмірковувати над тим, що в
was too hungry to think about the possibility that the dry hambriento para pensar en la posibilidad de que la carne
м’ясі можуть бути психотропні речовини. Ми їли у
contuviese alguna sustancia psicotrópica. Comimos en
meat may have contained a psychotropic substance. We
повній мовчанці, поки нічого не залишилося. Було вже
ate in complete silence until there was no more meat, and completo silencio hasta que la carne se acabó, y para
доволі темно.
entonces la oscuridad era total.
by that time it was quite dark.
Don Juan se puso en pie y estiró los brazos y la espalda. Дон Хуан підвівся, потягнувся всім тілом і порадив
Don Juan stood up and stretched his arms and back. He
Me sugirió hacer lo mismo. Dijo que era buena costumbre мені зробити так само. Він пояснив, що дуже добре
suggested I should do the same. He said it was a good
practice to stretch the entire body after sleeping, sitting, or estirar todo el cuerpo después de dormir, estar sentado o
потягуватися всім тілом після сну, сидіння або
walking.
caminar.
ходіння.
I followed his advice and some of the leaves I had kept
Seguí su consejo y algunas de las hojas que conservaba
Я зробив, як він сказав, і декілька листків, які все ще
under my shirt slid through the legs of my pants. I
bajo la camisa se escurrieron por las piernas de mi
залишалися у мені під сорочкою, вислизнули через
wondered if I should try to pick them up, but he said to
pantalón. Me pregunté si debería tratar de recogerlas, pero брюки. Я поцікавився, чи варто мені їх підняти, але
forget about it, that there was no longer any need for them él dijo que lo olvidara, que ya no había ninguna necesidad дон Хуан сказав, що вони більше не потрібні, і я
Then he softened his tone and added, "You're going to
have a difficult time tonight, and you will need all the
personal power you can muster. Stay where you are and
save yourself for later."
He explained that he was not pointing at anything but just
making sure that certain things were out there. He assured
me that everything was all right and said that I should sit
quietly and get busy, because I had a lot of time to write
before total darkness had [had] set in the land. His smile
was contagious and very comforting.
184
and that I should let them fall as they might.
Then don Juan came very close to me and whispered in
my right ear that I was supposed to follow him at very
close range and imitate everything he did. He said that we
were safe on the spot where we stood, because we were, so
to speak, at the edge of the night.
"This is not the night," he whispered, stomping on the rock
where we were standing. "The night is out there."
He pointed to the darkness all around us.
He then checked my carrying net to see if the food gourds
and my writing pads were secured and in a soft voice said
that a warrior always made sure that everything was in
proper order, not because he believed that he was going to
survive the ordeal he was about to undertake, but because
that was part of his impeccable behavior.
Instead of making me feel relieved, his admonitions
created the complete certainty that my doom was
approaching. I wanted to weep. Don Juan was, I was sure,
completely aware of the effect of his words.
"Trust your personal power," he said in my ear. "That's all
one has in this whole mysterious world."
de ellas y que las dejase caer donde quisiera.
Entonces don Juan se acercó mucho y me susurró en el
oído derecho que yo debía seguirlo muy de cerca e imitar
todo lo que hiciera. Dijo que estábamos a salvo en el sitio
donde nos hallábamos, porque estábamos, por así decirlo,
al filo de la noche.
-Esto no es la noche -susurró, pateando la roca donde
pisábamos-. La noche está allá afuera.
Señaló la oscuridad que nos circundaba.
Luego revisó mí red portadora para ver si los guajes de
comida y mis cuadernos de notas estaban asegurados, y en
voz suave dijo que un guerrero siempre se cercioraba de
que todo estuviese en orden, no porque creyera que iba a
sobrevivir la prueba que se hallaban a punto de emprender,
sino porque era parte de su conducta impecable.
En vez de producirme alivio, sus admoniciones crearon la
absoluta certeza de que mi fin se acercaba. Quise llorar.
Don Juan, sin duda, tenía plena conciencia del efecto de
sus palabras.
-Confía en tu poder personal -me dijo al oído-. Eso es todo
lo que uno tiene en todo este mundo misterioso.
He pulled me gently and we started to walk. He took the
lead a couple of steps ahead of me. I followed him with
my eyes fixed on the ground. Somehow I did not dare to
look around, and focusing my sight on the ground made
me feel strangely calm; it almost mesmerized me.
Me jaló con gentileza y echamos a andar. Tomó la
delantera un par de pasos frente a mí. Lo seguí con la vista
fija en el suelo. Por algún motivo no osaba mirar en torno,
y enfocar los ojos en el suelo me daba una extraña calma;
casi me hipnotizaba.
After a short walk don Juan stopped. He whispered that
total darkness was near and that he was going to get ahead
of me, but was going to give me his position by imitating
the cry of a specific small owl. He reminded me that I
already knew that his particular imitation was raspy at the
beginning and then it became as mellow as the cry of a
real owl. He warned me to be deadly aware of other owl
cries which did not bear that mark.
Tras un corto camino, don Juan se detuvo. Susurró que la
oscuridad total estaba cerca y que él iba a adelantarse, pero
me daría su posición imitando el canto de cierto buho
pequeño. Me recordó que yo ya conocía su imitación
particular: rasposa al principio y después fluida como el
canto de un buho verdadero. Me advirtió cuidarme
muchísimo de otros cantos de tecolote que no llevaran esa
marca.
By the time don Juan finished giving me all those
instructions I was practically panic-stricken. I grabbed him
by the arm and would not let go. It took two or three
minutes for me to calm myself enough so I [that] could
articulate my words. A nervous ripple ran along my
Al terminar don Juan de darme esas instrucciones, yo era
ya presa del pánico. Lo aferré por el brazo y me negué a
soltarlo. Traté dos o tres minutos en calmarme lo
suficiente para poder articular mis palabras. Una oleada
nerviosa corría a lo largo de mi estómago y abdomen y me
повинен дозволити їм падати, як доведеться.
Потім він підійшов впритул до мене і зашепотів у
праве вухо, що я повинен йти за ним на мінімальній
відстані і повторювати все, що він робить. Він додав,
що ми в безпеці на тому місці, на якому стоїмо, тому
що ми, так би мовити, на порозі ночі.
— Це — не ніч, — промовив він, тупаючи по скелі під
нами. — Ніч — там.
Дон Хуан обвів рукою темряву навколо нас.
Потім він перевірив, чи добре укладені глеки і мої
нотатники в моїй сітці, і пояснив тихим голосом, що
воїн завжди перевіряє, щоб все було в належному
стані, але не тому, що планує залишитися живим після
справи, за яку береться, а тому, що це є частиною його
бездоганної поведінки.
Замість того, щоб заспокоїти мене, його настанови
змусили мене відчути, що мій кінець близько. Я ледь
не плакав. Дон Хуан, здається, цілком усвідомлював
ефект від своїх слів.
— Довіряй своїй особистій силі, — сказав він мені на
вухо. — Це все, що ми маємо в цьому загадковому
світі.
Дон Хуан легенько підштовхнув мене, і ми рушили.
Він йшов у декількох кроках попереду, а я йшов за
ним, сфокусувавши погляд на землі під ногами. Мені
чомусь не хотілося дивитися по сторонам, а моя
зосередженість на землі дивним чином заспокоїла,
практично загіпнотизувала мене.
Після короткої прогулянки дон Хуан зупинився. Він
прошепотів, що абсолютна темрява вже поряд, і що він
збирається побігти вперед і почати повідомляти мені
про своє місцезнаходження, імітуючи крик однієї
особливої маленької сови. Він нагадав мені, що я вже
знаю, що його особиста імітація цього крику була
скрипучою на початку, а потім ставала такою ж
м’якою, як у справжньої сови, і попередив, щоб я
остерігався інших совиних криків, не схожих на його.
Коли дон Хуан закінчив давати інструкції, моя паніка
досягла такого рівня, що я схопив його за руку і не
хотів відпускати. Мені знадобилося принаймні дві або
три хвилини, щоб трохи заспокоїтися і знову бути
здатним вимовляти слова. Але через нервові
185
stomach and abdomen and kept me from talking
coherently.
In a calm soft voice he urged me to get hold of myself,
because the darkness was like the wind, an unknown entity
at large that could trick me if I was not careful. And I had
to be perfectly calm in order to deal with it.
"You must let yourself go so your personal power will
merge with the power of the night," he said in my ear.
impedía hablar con coherencia.
посмикування в животі я не міг говорити розбірливо.
En voz tranquila y suave, don Juan me instó a dominarme,
porque la oscuridad era como el viento: una entidad
desconocida e indómita que podía engatusarme si no me
cuidaba, para vérmelas con ella tenía que estar
perfectamente calmo.
-Tienes que dejarte ir para que así tu poder personal se
aúne con el poder de la noche -me dijo a oído.
Спокійним тихим голосом дон Хуан сказав, щоб я
зібрався, тому що темрява, як і вітер — таємнича,
невідома сила — може нашкодити мені, якщо я не
буду обережним. Щоб мати з нею справу, я повинен
бути абсолютно зібраним і спокійним.
— Ти повинен відступитися від себе, щоб дозволити
твоїй особистій силі злитися із силою ночі, — сказав
він мені на вухо.
Дон Хуан додав, що зараз він збирається піти вперед, і
мене знову охопила паніка.
— Це божевілля, — не міг вгамуватися я.
Він не розсердився і не виявив ознак нетерпіння, лише
тихенько засміявся і сказав мені щось на вухо, чого я
не розчув.
— Що ви сказали? — перепитав я голосно крізь
стиснуті зуби.
Дон Хуан затулив мені рот рукою і зашепотів, що воїн
діє так, наче він знає, що саме робить, хоча насправді
він не знає нічого. Він повторив це твердження три або
чотири рази, наче хотів, щоб я добре запам’ятав його.
Він сказав: «Воїн діє бездоганно, якщо він довіряє
своїй особистій силі, незалежно від того, велика вона,
або мала».
Через кілька секунд він запитав мене, чи я в порядку.
Я кивнув, і він швидко і тихо зник у темряві.
Я спробував роздивитися місцевість навколо.
Рослинність була дуже бідною: все, що я міг
розгледіти, це темна маса кущів або невеличких дерев.
Я зосередився на звуках, але не почув нічого
особливого. Свист вітру приглушав всі інші звуки, за
винятком спорадичних пронизливих криків великих
сов та щебету інших птахів.
Якийсь час я стояв на місці у стані максимальної
зосередженості, аж поки не почув скрипучий
протяжний крик маленької сови. У мене не було
сумнівів, що це дон Хуан. Крик пролунав за моєю
спиною. Я повернувся і пішов в тому напрямку,
просуваючись дуже повільно крізь цілковиту темряву.
Я йшов близько десяти хвилин. Раптом якась темна
маса вистрибнула переді мною. Я заверещав і гепнувся
He said he was going to move ahead of me and I had
another attack of irrational fear.
"This is insane," I protested.
Don Juan did not get angry or impatient. He laughed
quietly and said something in my ear which I did not quite
understand.
"What did you say?" I said loudly through chattering teeth.
Dijo que iba a adelantarse y tuve un ataque de miedo
irracional.
-Esto es una locura -protesté.
Don Juan no se enojó ni se impacientó. Rió calladamente y
me dijo al oído algo que no acabé de entender.
After a short wait he asked me if I was all right. I nodded
and he went swiftly out of sight with hardly a sound.
I tried to look around. I seemed to be standing in an area
of thick vegetation. All I could distinguish was the dark
mass of shrubs, or perhaps small trees. I concentrated my
attention on sounds, but nothing was outstanding. The
whizzing of the wind muffled every other sound except the
sporadic piercing cries of large owls and the whistling of
other birds.
I waited for a while in a state of utmost attention. And then
came the raspy prolonged cry of a small owl. I had no
doubt it was don Juan. It came from a place behind me. I
turned around and began to walk in that direction. I moved
slowly because I felt inextricably encumbered by the
darkness.
I walked for perhaps ten minutes. Suddenly some dark
mass jumped in front of me. I screamed and fell backward
Tras una breve espera me preguntó si estaba bien. Asentí y
se perdió velozmente de vista casi sin un sonido.
Traté de mirar en torno. Parecía hallarme en una zona de
vegetación tupida. Sólo podía discernir la masa oscura de
unos arbustos, o acaso árboles pequeños. Concentré mi
atención en los sonidos, pero ninguno resaltaba. El silbar
del viento sofocaba todos los otros ruidos, excepto el
esporádico grito penetrante de buhos grandes y el trinar de
otras aves.
Aguardé un rato en un estado de atención extrema. Y
entonces llegó el canto rasposo y prolongado de un buho
pequeño. No dudé que fuera don Juan. Se oyó en un sitio a
mis espaldas. Di la vuelta y eché a andar en esa dirección.
Me movía despacio porque me sentía inextricablemente
estorbado por las tinieblas.
Anduve unos diez minutos. De pronto, una masa oscura
saltó frente a mí. Di un grito y caí hacia atrás, de nalgas.
-¿Qué dijo usted? -pregunté en voz alta, mientras mis
dientes castañeteaban.
Don Juan put his hand over my mouth and whispered that Don Juan me puso la mano en la boca y susurró que un
a warrior acted as if he knew what he was doing, when in guerrero actuaba como si supiera lo que hacía, aunque en
effect he knew nothing. He repeated one statement three or realidad no sabía nada. Repitió una frase tres o cuatro
four times, as if he wanted me to memorize it. He said, "A veces, como si quisiera que yo la memorizara. Dijo: -Un
warrior is impeccable when he trusts his personal power
guerrero es impecable cuando confía en su poder personal
regardless of whether it is small or enormous."
sin importar que sea pequeño o enorme.
186
on my seat. My ears began buzzing. The fright was so
great that it cut my wind. I had to open my mouth to
breathe.
"Stand up," don Juan said softly. "I didn't mean to scare
you. I just came to meet you."
He said that he had been watching my crappy way of
walking and that when I moved in the darkness I looked
like a crippled old lady trying to tiptoe between mud
puddles. He found this image funny and laughed out loud.
He then proceeded to demonstrate a special way of
walking in the darkness, a way which he called "the gait of
power". He stooped over in front of me and made me run
my hands over his back and knees, in order to get an idea
of the position of his body. Don Juan's trunk was slightly
bent forward, but his spine was straight. His knees were
also slightly bent.
He walked slowly in front of me so I could take notice that
he raised his knees almost to his chest every time he took a
step. And then he actually ran out of sight and came back
again. I could not conceive how he could run in total
darkness.
"The gait of power is for running at night," he whispered
in my ear.
He urged me to try it myself. I told him that I was sure I
would break my legs falling into a crevice or against a
rock. Don Juan very calmly said that the "gait of power"
was completely safe.
I pointed out that the only way I could understand his acts
was by assuming he knew those hills to perfection and
thus could avoid the pitfalls.
Don Juan took my head in his hands and whispered
forcefully, "This is the night! And it is power!"
He let go of my head and then added in a soft voice that at
night the world was different, and that his ability to run in
the darkness had nothing to do with his knowledge of
those hills. He said that the key to it was to let one's
personal power flow out freely, so it could merge with the
power of the night, and that once that power took over
Mis oídos empezaron a zumbar. El susto fue tan grande
que me cortó el aliento. Tuve que abrir la boca para
respirar.
-Párate -dijo don Juan suavemente-. No quise asustarte.
Nada más vine a tu encuentro.
сідницями на землю; у мене зашуміло у вухах і
перехопило дихання від переляку, тому мені довелося
дихати ротом.
— Підводься, — промовив дон Хуан м’яким тоном. —
Я не хотів тебе налякати, просто вийшов тобі
назустріч.
Dijo que había estado observando mi absurda forma de
Він сказав, що спостерігав за тим, як я пересуваюсь у
andar, y que al moverme en la oscuridad parecía yo una
темряві, і що я нагадав йому стареньку бабусю, яка
viejita lisiada queriendo caminar de puntitas entre charcos намагається навшпиньки обходити калюжі. Це
de lodo. La imagen le hizo gracia y rió fuerte.
порівняння, здається, дуже йому сподобалося, і він
голосно засміявся,
Procedió luego a mostrarme una forma especial de
а потім продемонстрував мені особливий спосіб
caminar en la oscuridad, una forma que llamaba "la
ходіння в темряві, який назвав «ходою сили». Він став
marcha de poder". Se agachó frente a mí y me hizo pasar переді мною і наказав провести руками по його спині
las manos sobre su espalda y sus rodillas, con el fin de
та ногам, щоб я зрозумів, як він стоїть: його торс був
darme una idea de la posición de su cuerpo. El tronco de
трохи нахилений вперед, але спина залишалася
don Juan estaba ligeramente inclinado hacia adelante, pero рівною. Його коліна також були злегка підігнуті.
su espina se hallaba derecha. También sus rodillas estaban
un poco dobladas.
Caminó despacio frente a mí para hacerme notar que
Дон Хуан повільно пройшовся переді мною, щоб я
alzaba las rodillas casi hasta el pecho cada vez que daba
побачив, що під час кожного кроку він підіймає коліна
un paso. Y luego echó a correr perdiéndose de vista y
практично до самих грудей. А потім він побіг кудись і
regresó de nuevo. Yo no concebía cómo podía correr en la вернувся назад, здивувавши мене тим, як йому
oscuridad total.
вдається так швидко рухатися в цілковитій темряві.
-La marcha de poder es para correr de noche -me susurró — Хода сили потрібна для того, щоб бігати вночі, —
al oído.
прошепотів він мені на вухо.
Me instó a hacer la prueba. Le dije que sin duda me
Він наполягав, щоб я спробував самостійно, я ж
rompería las piernas al caer en una grieta o contra una
відповів, що напевне переламаю собі ноги, впавши в
roca. Don Juan dijo con mucha calma que la marcha de
якусь ущелину або спіткнувшись об каміння. Дон
poder era completamente segura.
Хуан дуже спокійно сказав мені, що «хода сили» була
абсолютно безпечною.
Le señalé que la única manera en que yo podía
Я відмовив, що для мене єдиним поясненням його дій
comprender sus actos era suponiendo que conocía a la
було те, що він досконало знає ці пагорби, тому може
perfección esos montes y así evitaba los peligros.
уникнути пасток на своєму шляху.
Don Juan tomó mi cabeza entre las manos y susurró con
Тоді він схопив мою голову і прошепотів із твердістю:
energía: -¡Ésta es la noche! ¡Y eso es poder!
— Це — ніч! І вона — сила!
Me soltó la cabeza y añadió, en voz suave, que de noche el Він відпустив мою голову і потім додав вже м’якше,
mundo era distinto; y que su habilidad para correr en lo
що вночі світ стає іншім, і його вміння бігати в темряві
oscuro no tenía nada que ver con su conocimiento de esos ніяким чином не пов’язане з його знанням місцевості.
cerros. Dijo que la clave era dejar al poder personal fluir
Він пояснив, що секрет полягає в тому, щоб дозволити
libremente, para que se mezclara con el poder de la noche; своїй особистій силі текти вільно і злитися із силою
una vez que ese poder tomaba las riendas no había
ночі. А коли вже особиста сила візьме гору, схибити
187
there was no chance for a slip-up. He added, in a tone of
utmost seriousness, that if I doubted it I should consider
for a moment what was taking place. For a man of his age
to run in those hills at that hour would be suicidal if the
power of the night was not guiding him.
"Look!" he said and ran swiftly out into the darkness and
came back again.
The way his body moved was so extraordinary that I could
not believe what I was seeing. He sort of jogged on the
same spot for a moment. The manner in which he lifted his
legs reminded me of a sprinter doing preliminary warm-up
exercises.
He then told me to follow him. I did it with utter constraint
and uneasiness. With extreme care I tried to look where I
was stepping but it was impossible to judge distance. Don
Juan came back and jogged by my side. He whispered that
I had to abandon myself to the power of the night and trust
the little bit of personal power that I had, or I would never
be able to move with freedom, and that the darkness was
encumbering only because I relied on my sight for
everything I did, not knowing that another way to move
was to let power be the guide.
posibilidad de resbalar. Agregó, en un tono de seriedad
absoluta, que si yo lo dudaba debía recapacitar por un
momento en lo que estaba pasando. Para un hombre de su
edad, correr por el monte a esa hora sería suicida si el
poder de la noche no lo estuviera guiando.
-¡Mira! -dijo, y corrió velozmente adentrándose en la
oscuridad y regresó de nuevo.
Su cuerpo se movía en una forma tan extraordinaria que yo
no podía creer lo que veía. Corrió sin avanzar durante un
momento. La manera como alzaba las piernas me
recordaba los ejercicios de calentamiento de los
corredores.
Me dijo entonces que lo siguiera. Lo hice, tenso e
incómodo en extremo. Con la mayor cautela trataba de ver
dónde ponía los pies, pero era imposible juzgar la
distancia. Don Juan regresó y trotó junto a mí. Susurró que
yo debía abandonarme al poder de la noche y confiar en el
poquito poder personal que tenía, pues de lo contrario
nunca podría moverme con libertad, y que la oscuridad me
estorbaba sólo porque yo confiaba en mi vista para todo
cuanto hacía, sin saber que otro modo de moverse era
permitiendo que el poder fuera el guía.
I tried various times without [any] success. I simply could
not let go. The fear of injuring my legs was overpowering.
Don Juan ordered me to keep on moving in the same spot
and to try to feel as if I were actually using the "gait of
power".
He then said that he was going to run ahead and that I
should wait for his owl's cry. He disappeared in the
darkness before I could say anything. I closed my eyes at
times and jogged on the same spot with my knees and
trunk bent for perhaps an hour. Little by little my tension
began to ease up until I was fairly comfortable. Then I
heard don Juan's cry.
I ran five or six yards in the direction where the cry came
from, trying to "abandon myself", as don Juan had
suggested. But stumbling into a bush immediately brought
back my feelings of insecurity.
Hice varios intentos sin ningún éxito. Simplemente no
podía soltarme. El temor de dañarme las piernas era más
fuerte que yo. Don Juan me ordenó seguirme moviendo en
el mismo sitio y tratar de sentir que en verdad estaba
usando la marcha de poder.
Dijo luego que iba a correr adelante, y que esperara su
canto de tecolote. Desapareció en la oscuridad antes que
yo pudiera responder. Cerrando a ratos los ojos, troté en el
mismo sitio, con las rodillas y el tronco doblados, durante
cosa de una hora. Poco a poco mi tensión empezó a
disminuir, hasta que me sentí bastante a gusto. Entonces oí
la señal de don Juan.
Corrí cinco o seis metros en la dirección de donde vino el
sonido, tratando de "abandonarme", como don Juan había
sugerido. Pero al tropezar en un arbusto recobré de
inmediato mis sentimientos de inseguridad.
Don Juan was waiting for me and corrected my posture.
He insisted I should first curl my fingers against my
Don Juan me estaba esperando y corrigió mi postura.
Insistió en que primero plegara yo los dedos contra las
буде неможливо. Виключно серйозним тоном дон
Хуан додав, що якщо я сумніваюсь, то мені потрібно
уважніше обміркувати те, що відбувається: для
людини його віку бігати вночі по цим пагорбам було б
самогубством, якщо б сила ночі не вела його.
— Дивися! — сказав він і швидко зник у темряві, а
потім повернувся назад.
Його тіло рухалося таким незвичайним способом, що я
не повірив своїм очам. Декілька секунд він біг на місці
переді мною: те, як він підіймає коліна, нагадало мені
спринтера, який розігрівається перед стартом.
Потім він наказав мені бігти за ним, але мої рухи були
дуже скутими, різкими. Я весь час намагався
розгледіти, куди я ступаю, але не бачив нічого перед
собою. Дон Хуан вернувся і почав бігти поряд. Він
зашепотів, що я повинен віддатися силі ночі і
довіритися тій невеличкій особистій силі, якою
володію, інакше я ніколи не зможу рухатися вільно, і
пояснив, що темрява залишається для мене перепоною
тому, що в усьому, що я роблю, я покладаюся на зір, і
не знаю, що пересуватися можна, просто дозволивши
силі вести мене.
Я ще декілька разів спробував без особливого успіху
— мені ніяк не вдавалося відступитися від себе. Страх
покалічити ноги був нездоланним. Дон Хуан наказав
мені бігти на місці і спробувати відчути себе так, наче
я насправді використовую «ходу сили».
Потім він сказав, що побіжить вперед, а я маю чекати
на його совиний крик, і зник у темряві, перш ніж я
встиг щось промовити. Я бігав на місці, закриваючи
час від часу очі, із нахиленим торсом і підгинаючи
коліна, близько години. Моє напруження потрохи
почало спадати, і я став почуватися доволі комфортно.
А потім я почув совиний крик дона Хуана. Я пробіг
п’ять чи шість ярдів у напрямку, звідки він лунав,
намагаючись «відступитися від себе», як він мені
радив. Але зіткнення з кущем одразу поновило моє
почуття небезпеки.
Дон Хуан чекав на мене і поправив мою позу. Він
наполіг, щоб я в першу чергу підігнув пальці на руках,
188
palms, stretching out the thumb and index of each hand.
Then he said that in his opinion I was just indulging
myself in my feelings of inadequacy, since I knew for a
fact [that] I could always see fairly well, no matter how
dark the night was, if I did not focus on anything but kept
scanning the ground right in front of me. The "gait of
power" was similar to finding a place to rest. Both entailed
a sense of abandon, and a sense of trust. The "gait of
power" required that one keep the eyes on the ground
directly in front, because even a glance to either side
would produce an alteration in the flow of movement. He
explained that bending the trunk forward was necessary in
order to lower the eyes, and the reason for lifting the knees
up to the chest was because the steps had to be very short
and safe. He warned me that I was going to stumble a
great deal at first but he assured me that with practice I
could run as swiftly and as safely as I could in the
daytime.
palmas de las manos, estirando el pulgar y el índice.
Luego dijo que, en su opinión, yo nada más me estaba,
como siempre, entregando a mis sentimientos de
incapacidad, y que eso era absurdo puesto que yo sabía de
cierto que siempre me era posible ver bastante bien, por
más oscura que estuviese la noche, si en vez de enfocar
cualquier cosa barría con los ojos el suelo enfrente de mi.
La marcha de poder era similar a la búsqueda de un sitio
donde reposar. Ambos involucraban un sentido de
abandono y un sentido de confianza. La marcha de poder
requería que uno pusiera los ojos en el suelo directamente
enfrente, porque cualquier vistazo a los lados producía una
alteración en el fluir del movimiento. Explicó que era
necesario inclinar el tronco hacia adelante para bajar los
ojos, y que la razón para levantar las rodillas hasta el
pecho era que los pasos debían ser cortos y seguros. Me
advirtió que al principio tropezaría mucho, pero aseguro
que, con práctica, podría yo correr con la misma rapidez y
seguridad que a la luz del día.
For hours I tried to imitate his movements and get into the Durante horas traté de imitar sus movimientos y de
mood he recommended. He would very patiently jog on
producirme el ánimo que recomendaba. Él, con mucha
the same spot in front of me, or he would take off in a
paciencia, trotaba en el mismo sitio enfrente de mí, o
short run and return to where I was, so I could see how he echaba una carrera corta y volvía a donde me hallaba, para
moved. He would even push me and make me run a few
enseñarme cómo se movía. Incluso me empujaba para
yards.
hacerme correr unos cuantos metros.
а самі долоні та великі пальці залишив розігнутими.
Потім він сказав, що, на його думку, я просто
індульгую в почутті своєї неспроможності, тому що
мені чудово відомо, що, незалежно від того, якою б
темною не була ніч, я завжди добре бачив, якщо не
фокусував погляд на чомусь конкретному, а просто
сканував землю під ногами. «Хода сили» була схожа
на пошук сприятливого місця для відпочинку. Обидві
практики передбачали почуття відстороненості і
довіри. Виконуючи «ходу сили», людина повинна
дивитися на землю прямо перед собою, тому будьякий навіть найменший погляд вбік порушував
загальну гармонію рухів. Дон Хуан пояснив, що нахил
торса вперед був необхідний для того, щоб очі
дивилися вниз, а ноги піднімалися так високо до
грудей, щоб кроки були максимально короткими і
безпечними. Він попередив мене, що на початку я
часто спотикатимуся, але запевнив, що з часом я
навчуся бігати так само легко і безпечно, як і вдень.
Декілька годин я повторював за доном Хуаном
необхідні рухи і намагався увійти у настрій, який він
описував. Він дуже терпляче бігав переді мною на
одному місці, або ж робив невелику пробіжку в
темряву і знову повертався, щоб я міг добре
розгледіти, як він рухається. Він навіть змусив мене
пробігти декілька ярдів самостійно.
Then he took off and called me with a series of owl cries. Luego se fue y me llamó con una serie de gritos de buho. Потім він зник і покликав мене серією совиних криків.
In some inexplicable way I moved with an unexpected
De alguna manera inexplicable, me moví con un grado
Якимось незрозумілим чином мені вдавалося рухатися
degree of self-confidence. To my knowledge I had done
inesperado de confianza en mí mismo. Que yo supiera,
з неочікуваною впевненістю. Я розумів, що свідомо не
nothing to warrant that feeling, but my body seemed to be nada había hecho para despertar ese sentimiento, pero mi робив нічого, що б допомогло мені підтримувати це
cognizant of things without thinking about them. For
cuerpo parecía tener conocimiento de las cosas sin pensar почуття — саме моє тіло, здається, усвідомлювало
example, I could not really see the jagged rocks in my
en ellas. Por ejemplo, no me era posible ver realmente las оточуючі речі, не думаючи про них. Наприклад, я не
way, but my body always managed to step on the edges
rocas dentadas en mi camino, pero mi cuerpo siempre se
міг розгледіти всі нерівності скелястого рельєфу у себе
and never in the crevices, except for a few mishaps when I las arreglaba para pisar los bordes y no las ranuras, con
під ногами, але моєму тілу якимось чином завжди
lost my balance because I became distracted. The degree excepción de algunas ocasiones en que perdí el equilibrio вдавалося наступати на рівну поверхню каменю, а не в
of concentration needed to keep scanning the area directly por distraerme. El grado de concentración. necesario para тріщини, за винятком декількох випадків, коли я
in front had to be total. As don Juan had warned me, any ir barriendo el área directamente enfrente tenía que ser
втрачав рівновагу через те, що відволікався. Для того,
slight glance to the side or too far ahead altered the flow. total. Como don Juan me había advertido, cualquier leve
щоб мати змогу сканувати землю у себе під ногами, я
vistazo a los lados, o demasiado lejos al frente, alteraba el повинен був бути абсолютно зосередженим. Як і
fluir.
попереджав дон Хуан, після будь-якого найменшого
погляду вбік або занадто далеко перед собою рухи
збивалися.
189
I located don Juan after a long search. He was sitting by
some dark shapes that seemed to be trees. He came
towards me and said that I was doing very well, but it was
time to quit because he had been using his whistle long
enough and [he] was sure that by then it could be imitated
by others.
Localicé a don Juan tras una larga búsqueda. Estaba
sentado junto a unas formas oscuras que parecían ser
árboles. Vino hacia mí y dijo que iba yo muy bien, pero
era hora de terminar porque había estado usando su silbido
bastante tiempo y de seguro ya para entonces otros podrían
imitarlo.
I agreed that it was time to stop. I was nearly exhausted by Estuve de acuerdo en que era hora de parar. Mis intentos
my attempts. I felt relieved and asked him who would
me tenían al borde del agotamiento. Me sentí aliviado y le
imitate his cry.
pregunté quién imitaría su llamado.
"Powers, allies, spirits, who knows?" he said in a whisper. -.Poderes, aliados, espíritus, quién sabe -dijo en un
susurro.
He explained that those "entities of the night" usually
Explicó que esas "entidades de la noche" solían hacer
made very melodious sounds but were at a great
sonidos muy melodiosos, pero se hallaban en desventaja
disadvantage in reproducing the raspiness of human cries para reproducir lo rasposo de los gritos humanos o los
or bird whistlings. He cautioned me to always stop moving cantos de aves. Me recomendó dejar de moverme siempre
if I ever heard such a sound and to keep in mind all he had que oyera un sonido de ésos, y tener en mente todo lo que
said, because at some other time I might need to make the él me decía, porque quizá alguna otra vez necesitara
proper identification. In a reassuring tone he said that I had realizar la identificación correspondiente. En tono
a very good idea what the "gait of power" was like, and
confortante, dijo que yo ya tenía una muy buena idea de
that in order to master it I needed only a slight push, which cómo era la marcha de poder, y que para dominarlo no
I could get on another occasion when we ventured again
necesitaba sino un ligero empujón, que podíamos dejar
into the night. He patted me on the shoulder and
para el futuro, cuando nos aventurásemos de nuevo en la
announced that he was ready to leave.
noche. Me dio palmaditas en el hombro y anunció que
estaba listo para irse.
"Let's get out of here," he said and began running.
-Vámonos de aquí -dijo y echó a correr.
"Wait! Wait!" I screamed frantically. "Let's walk."
-¡Espere! ¡Espere! -grité, frenético-. Vamos caminando.
Don Juan stopped and took off his hat.
"Golly!" he said in a tone of perplexity. "We're in a fix.
You know that I cannot walk in the dark. I can only run.
I'll break my legs if I walk."
Don Juan se detuvo y se quitó el sombrero.
-¡Caray! -dijo en tono perplejo-. Estamos fregados. Ya
sabes que no puedo caminar en lo oscuro. Sólo puedo
correr. Me rompería las piernas si camino.
I had the feeling he was grinning when he said that,
although I could not see his face.
He added in a confidential tone that he was too old to walk
and [that] the little bit of the "gait of power" that I had
learned that night had to be stretched to meet the occasion.
Tuve la sensación de que sonreía al decir eso, aunque no
podía verle la cara.
Añadió en tono confidencial que era demasiado viejo para
caminar y que lo poquito de la marcha de poder que yo
había aprendido esa noche debía estirarse para cumplir con
la ocasión.
-Si no usamos la marcha de poder, nos cortarán como
hierba -me susurró al oído.
"If we don't use the 'gait of power' we will be mowed
down like grass," he whispered in my ear.
Після довгих пошуків я знайшов дона Хуана. Він сидів
біля якихось темних силуетів, схожих на дерева. Він
підійшов до мене і сказав, що у мене дуже добре
виходить, але час закінчувати з усім цим, тому що він
вже достатньо довго використовує свій совиний крик і
впевнений, що тепер його можуть почати імітувати
інші.
Я погодився з ним, що час зупинитися, тому що був
повністю виснажений своїми спробами освоїти «ходу
сили». Я розслабився і запитав його, хто може почати
імітувати його крик.
— Сили, союзники, духи — хто знає? — прошепотів
він.
Дон Хуан пояснив, що ці «істоти ночі» зазвичай
видають дуже мелодійні звуки і не можуть відтворити
скрипучі людські крики або щебет птахів. Він
попередив мене, що я повинен завжди зупинятися,
коли чутиму такі звуки, тому що в деяких випадках
мені буде необхідно правильно їх ідентифікувати.
Дуже впевненим тоном він сказав, що тепер я дуже
добре собі уявляю, чим є «хода сили», і для того, щоб
оволодіти нею остаточно, мені потрібен лише
невеликий поштовх, шанс отримати який у мене
з’явиться, коли ми знову підемо в ніч. Дон Хуан
похлопав мене по плечу і сказав, що готовий
вирушати.
— Пішли звідси, — сказав він і почав бігти.
— Зачекай! Зачекай! — закричав я. — Давай будемо
йти, а не бігти.
Дон Хуан зупинився і зняв свого капелюха.
— Дідько! — промовив він розгублено. — Ми у
глухому куті. Ти ж знаєш, що я не вмію ходити вночі,
я вмію тільки бігати. Якщо я буду просто йти, то
переламаю собі ноги.
Мені здалося, що він посміхається, говорячи це, хоча я
не бачив його обличчя.
Він додав дуже довірливим тоном, що він вже занадто
старий, щоб ходити, а ті невеличкі знання про «ходу
сили», які я сьогодні засвоїв, повинні бути використані
за цієї нагоди.
— Якщо ти не скористаєшся «ходою сили», нас
затопчуть, як траву, — прошепотів він мені на вухо.
190
"By whom?"
"There are things in the night that act on people," he
whispered in a tone that sent chills through my body.
-¿Quiénes?
-Hay cosas en la noche que actúan sobre la gente -susurró
en un tono que me produjo escalofríos.
He said that it was not important that I keep up with him,
because he was going to give repeated signals of four owl
cries at a time so I could follow him.
Dijo que no era importante que me mantuviera a la par con
él, porque iba a dar señales repetidas -cuatro gritos de
buho a la vez- para permitirme seguirlo.
I suggested that we should stay in those hills until dawn
and then leave. He retorted in a very dramatic tone that to
stay there would be suicidal; and even if we came out
alive, the night would have drained our personal power to
the point that we could not avoid being the victims of the
first hazard of the day.
"Let's not waste any more time," he said with a note of
urgency in his voice. "Let's get out of here."
He reassured me that he would try to go as slowly as
possible. His final instructions were that I should try not to
utter a sound, not even a gasp, no matter what happened.
He gave me the general direction we were going to go in
and began running at a markedly slower pace. I followed
him, but no matter how slow he moved I could not keep up
with him, and he soon disappeared in the darkness ahead
of me.
After I was alone I became aware that I had adopted a
fairly fast walk without realizing it. And that came as a
shock to me. I tried to maintain that pace for a long while
and then I heard don Juan's call a little bit to my right. He
whistled four times in succession.
Sugerí que nos quedáramos en esos montes hasta el
amanecer y después nos fuéramos. Replicó, en un tono
muy dramático, que permanecer allí sería suicida; e
incluso si salíamos con vida, la noche habría chupado
nuestro poder personal hasta el punto en que no podríamos
evitar ser víctimas del primer azar del día.
-No perdamos más tiempo -dijo con un timbre de urgencia
en la voz-. Vámonos de aquí.
Me aseguró que trataría de ir lo más despacio posible. Sus
instrucciones finales fueron que no tratara yo de emitir
sonido alguno, ni siquiera un jadeo, pasara lo que pasase.
Me dio la dirección general que íbamos a seguir y empezó
a correr a un paso marcadamente más lento. Lo seguí, pero
por más despacio que él avanzara no podía mantenerme a
la par, y no tardó en desaparecer en la oscuridad ante mis
ojos.
Después de quedarme solo tomé conciencia de que había
adoptado un andar bastante rápido sin darme cuenta. Y eso
fue un choque para mí. Traté largo rato de mantener ese
paso, y entonces oí el llamado de don Juan ligeramente a
mi derecha. Silbó cuatro veces en sucesión.
After a very short while I again heard his owl cry, this
time to my far right. In order to follow it I had to make a
forty-five-degree turn. I began to move in the new
direction, expecting that the other three cries of the set
would give me a better orientation.
Tras un rato muy corto volví a oír su canto de buho, esta
vez totalmente a la derecha. Para seguirlo, tuve que dar
una vuelta de cuarenta y cinco grados. Empecé a avanzar
en la nueva dirección, esperando que los otros tres silbidos
de la serie me permitieran una mejor orientación.
I heard a new whistle, which placed don Juan almost in the
direction where we had started. I stopped and listened. I
heard a very sharp noise a short distance away. Something
like the sound of two rocks being struck against each
other. I strained to listen and detected a series of soft
noises, as if two rocks were being struck gently. There was
Oí un nuevo llamado, que colocaba a don Juan casi en la
dirección de donde veníamos. Me detuve a escuchar. Oí un
sonido muy nítido a corta distancia. Algo como dos
piedras golpeadas una contra otra. Me esforcé por
escuchar y noté una serie de ruidos suaves, como si
alguien frotara dos piedras suavemente. Hubo otro canto
— Хто затопче?
— Вночі є речі, які впливають на людей, —
прошепотів він з такою інтонацією, від якої мене
почало знобити.
Дон Хуан сказав, що мені не обов’язково треба
триматися біля нього, тому що він сигналізуватиме
мені за допомогою чотирьох совиних криків, в якому
напрямку бігти.
Я запропонував залишитися на цих пагорбах до ранку,
а потім рушати назад. Він відмовив дуже драматичним
тоном, що залишатися тут було б самогубством, бо
навіть якщо нам пощастить залишитися до ранку
живими, ніч поглине всю нашу особисту силу і ми
станемо жертвами першої ж небезпеки дня.
— Давай більше не будемо гаяти часу, — сказав він з
нетерпінням. — Нам треба вибиратися звідси.
Він запевнив мене, що намагатиметься бігти якомога
повільніше. Його останньою настановою було те, що я
не повинен промовляти ані слова і маю дихати
якомога тихіше, що б не сталося. Він вказав мені, в
якому напрямку ми рухатимемося, і почав бігти в
нарочито повільному темпі. Я біг за ним, але як би
повільно він не рухався, я все рівно відставав, тому він
скоро зник у темряві попереду.
Опинившись на самоті, я раптом усвідомив, що мені
вдається підтримувати доволі швидкий темп — це
мене вразило. Я спробував деякий час зберігати
швидкість свого бігу, але несподівано почув крик дона
Хуана трохи праворуч від себе. Він послідовно
просвистів чотири рази.
Через зовсім короткий проміжок часу я знову почув
його совиний крик, але цього разу далеко праворуч від
себе — мені довелося розвертатися десь на сорок п’ять
градусів. Я почав рухатися в новому напрямку,
сподіваючись, що наступні три крики із серії
дозволять мені краще зорієнтуватися.
Я почув новий свист, судячи з якого дон Хуан був в
тій стороні, звідки ми почали бігти. Я зупинився і
прислухався. Зовсім поряд зі мною я почув дуже
різкий звук: наче зіткнулися два великі камені. Я
прислухався і почув серію м’яких звуків, наче хтось
тихенько стукав камінцями один об один. Після цього
191
another owl's cry and then I knew what don Juan had
meant. There was something truly melodious about it. It
was definitely longer and even more mellow than a real
owl's.
I felt a strange sensation of fright. My stomach contracted
as if something were pulling me down from the middle
part of my body. I turned around and started to semi-jog in
the opposite direction.
I heard a faint owl cry in the distance. There was a rapid
succession of three more cries. They were don Juan's. I ran
in their direction. I felt that he must have then been a good
quarter of a mile away and if he kept up that pace I would
soon be inextricably alone in those hills. I could not
understand why don Juan would run ahead, when he could
have run around me, if he needed to keep that pace.
de buho y entonces supe a qué se había referido don Juan.
Había en el sonido algo verdaderamente melodioso. Era
definitivamente más largo que el canto de un buho
verdadero, e incluso más dulce.
Experimenté una extraña sensación de susto. Mi estómago
se contrajo como si algo jalara hacia abajo la parte media
de mi cuerpo. Di la vuelta y empecé a semitrotar en la
dirección contraria.
Oí un apagado canto de buho en la distancia. Hubo una
rápida sucesión de otros tres gritos. Eran de don Juan.
Corrí en su dirección. Sentí que debía ya de estar como a
medio kilómetro, y si mantenía ese paso no tardaría en
dejarme irremediablemente solo en aquellos cerros. Yo no
comprendía por qué don Juan se adelantaba, cuando podría
haber corrido en torno mío, si necesitaba mantener ese
paso.
I noticed then that there seemed to be something moving
with me to my left. I could almost see it in the extreme
periphery of my visual field. I was about to panic, but a
sobering thought crossed my mind. I could not possibly
see anything in the dark. I wanted to stare in that direction
but I was afraid to lose my momentum.
Advertí entonces que algo parecía moverse conmigo, a mi
izquierda. Casi podía verlo en la periferia extrema de mi
campo visual. Estaba a punto de ceder al pánico, pero una
idea tranquilizante cruzó mi mente. No era posible que
viese nada en la oscuridad. Quise mirar en esa dirección,
pero temía perder impulso.
Another owl cry jolted me out of my deliberations. It came
from my left. I did not follow it because it was without a
doubt the most sweet and melodious cry I had ever heard.
It did not frighten me though. There was something very
appealing, or perhaps haunting, or even sad about it.
Otro grito de buho me sacó bruscamente de mis
deliberaciones. Venía de mi izquierda. No lo seguí porque
era sin duda el grito más dulce y melodioso que jamás
había oído. Sin embargo, no me asustó. Había en él algo
muy atrayente, o quizá obsesivo, o incluso triste.
Then a very swift dark mass crossed from left to right
ahead of me. The suddenness of its movements made me
look ahead, I lost my balance and crashed noisily against
some shrubs. I fell down on my side and then I heard the
melodious cry a few steps to my left. I stood up, but before
I could start moving forward again there was another cry,
more demanding and compelling than the first. It was as if
something there wanted me to stop and listen. The sound
of the [/that] owl cry was so prolonged and gentle that it
eased my fears. I would have actually stopped had I not
heard at that precise moment don Juan's four raspy cries.
They seemed to be nearer. I jumped and took off in that
Entonces, una masa oscura muy veloz cruzó de izquierda a
derecha delante de mí. Lo repentino de su movimiento me
hizo mirar adelante, perdí el equilibrio y choqué
ruidosamente contra unos arbustos. Caí de costado y
entonces oí el sonido melodioso unos pasos a mi
izquierda. Me levanté, pero antes de que pudiera avanzar
de nuevo hubo otro sonido, más urgente y apremiante que
el primero. Era como si algo que había allí quisiera hacer
que me detuviese y escuchara. El sonido del canto de buho
fue tan prolongado y suave que calmó mis temores. Me
habría detenido en verdad, de no haber oído en ese preciso
momento los cuatro silbidos rasposos de don Juan.
пролунав ще один совиний крик, і я зрозумів, що мав
на увазі дон Хуан. Він був набагато довшим і
м’якішим, ніж крик справжньої сови.
У мене з’явилося дивне почуття страху: м’язи мого
живота почали скорочуватися, наче щось штовхало
мене донизу із середини мого тіла. Я повернувся і
побіг у зворотному напрямку.
Вдалечині я почув слабкий крик сови, а за ним серію
ще з трьох криків. Це був дон Хуан, і я побіг в тому
напрямку. За моїми підрахунками він був не менше,
ніж в чверті милі від мене, і я зробив висновок, що,
якщо він підтримуватиме такий темп, то дуже скоро я
залишуся сам серед цих пагорбів. Крім того, я не
розумів, навіщо дону Хуану потрібно було бігти
вперед, коли б він міг бігати навколо мене, щоб
зберегти однаковий зі мною темп.
Раптом я помітив, що щось рухається поряд зі мною
ліворуч від мене — я міг розгледіти його на самому
краю свого поля зору. Мене почала охоплювати
паніка, але потім в голові виникла твереза думка, що
навряд чи я б міг щось побачити в темряві. Мені
захотілося глянути в той бік, але я не хотів втрачати
рівновагу руху.
Черговий совиний крик вивів мене зі стану
задумливості. Він пролунав ліворуч від мене, але я не
змінив напрямку руху, тому що це був без сумніву
найм’якіший і найбільш мелодичний посвист, який
мені доводилось чути. Однак він мене не налякав — в
ньому було щось зворушливе, принадливе, сумне.
Раптом якась дуже рухлива темна маса промайнула
прямо переді мною зліва направо. Несподіваність її
появи змусила мене відірвати очі від землі і глянути
вперед, через що я одразу втратив рівновагу і шумно
впав у якісь кущі. Я повалився на бік і в декількох
кроках ліворуч від себе знову почув мелодичний
совиний посвист. Я підвівся, але не встиг почати бігти,
тому що ще один крик, ще більш вимогливий і
привабливий, пролунав зовсім поруч зі мною. Наче
щось там, у темряві, хотіло, щоб я зупинився і слухав.
Совиний крик був таким тягучим і ніжним, що всі мої
страхи почали зникати. Я вже зібрався зупинитися і
192
direction.
Parecían más cerca. Di un salto y eché a correr en esa
dirección.
After a moment I noticed again a certain flicker or a wave
in the darkness to my left. It was not a sight proper, but
rather a feeling, and yet I was almost sure I was perceiving
it with my eyes. It moved faster than I did, and again it
crossed from left to right, making me lose my balance.
This time I did not fall down, and strangely enough not
falling down annoyed me. I suddenly became angry and
the incongruency of my feelings threw me into true panic.
I tried to accelerate my pace. I wanted to give out an owl
cry myself to let don Juan know where I was, but I did not
dare to disobey his instructions.
Tras un momento noté de nuevo cierto parpadeo, o una
onda, en la oscuridad a mi izquierda. No era propiamente
una percepción visual, sino más bien un sentimiento, y sin
embargo me hallaba casi seguro de estarlo captando con
los ojos. Se movía más aprisa que yo, y de nuevo cruzó de
izquierda a derecha, haciéndome perder el equilibrio. Esta
vez no caí, y extrañamente el no caer me molestó. De
pronto me puse furioso, y la incongruencia de mis
sentimientos me produjo un verdadero pánico. Traté de
acelerar mi paso. Quería lanzar yo mismo un canto de
tecolote para que don Juan supiera mi paradero, pero no
me atrevía a desobedecer sus instrucciones.
At that moment some gruesome thing came to my
attention. There was actually something like an animal to
my left, almost touching me. I jumped involuntarily and
veered to my right. The fright almost suffocated me. I was
so intensely gripped by fear that there were no thoughts in
my mind as I moved in the darkness as fast as I could. My
fear seemed to be a bodily sensation that had nothing to do
with my thoughts. I found that condition very unusual. In
the course of my life, my fears had always been mounted
on an intellectual matrix and had been engendered by
threatening social situations, or by people behaving
towards me in dangerous ways. This time, however, my
fear was a true novelty. It came from an unknown part of
the world and hit me in an unknown part of myself.
En ese momento, una cosa grotesca se presentó a mi
atención. Había en verdad algo como un animal a mi
izquierda, casi tocándome. Salté involuntariamente y viré
a la derecha. El susto casi me sofocó. Me hallaba tan
intensamente dominado por el miedo que no había
pensamientos en mi mente mientras corría en las tinieblas
lo más rápido posible. El miedo parecía ser una sensación
física sin nada que ver con mis ideas. Esa condición me
resultaba insólita. En él curso de mi vida, mis temores
siempre habían tenida como marco una matriz intelectual,
y se habían engendrado en situaciones sociales ominosas,
o en rasgos peligrosos en la conducta de la gente hacia mí.
Esta vez, empero, mi miedo era una verdadera novedad.
Procedía de una parte desconocida del mundo y me
afectaba en una parte desconocida de mi ser.
I heard an owl cry very close and slightly to my left. I
could not catch the details of its pitch, but it seemed to be
don Juan's. It was not melodious. I slowed down. Another
cry followed. The raspiness of don Juan's whistles was
there, so I moved faster. A third whistle came from a very
short distance away. I could distinguish a dark mass of
rocks or perhaps trees. I heard another owl's cry and I
thought that don Juan was waiting for me because we were
out of the field of danger. I was almost at the edge of the
Oí un canto de buho muy cerca, ligeramente a mi
izquierda. No pude captar los detalles de su timbre, pero
parecía ser de don Juan. No era melodioso. Amainé mi
carrera. Siguió otro canto. Tenía la aspereza de los silbidos
de don Juan, de modo que apresuré el paso. Llegó un
tercer silbido, desde una distancia muy corta. Pude
discernir una masa oscura de rocas, o tal vez árboles. Oí
otro grito de buho y pensé que don Juan me estaba
esperando porque ya habíamos salido del campo de
послухати його, якщо б у цей самий момент не почув
чотири скрипучих посвисти дона Хуана. Вони
пролунали неподалік, тому я підстрибнув і побіг у
тому напрямку.
Через секунду я знову помітив якесь мерехтіння, щось,
схоже на хвилю, в темряві ліворуч від мене. Я не
просто побачив це, але, скоріше, відчув, і все ж я був
практично повністю впевнений, що сприймав це
своїми очима. Воно рухалося швидше за мене і знову
перетнуло мені шлях, змусивши втратити рівновагу.
Але цього разу я не впав, і якимось дивним чином цей
факт роздратував мене: я раптом почав сердитися, і
така неузгодженість моїх почуттів призвела до того,
що я почав панікувати. Я спробував прискоритися і
захотів сам крикнути по совиному, щоб дати дону
Хуану зрозуміти, де я знаходжуся, але не наважився
порушити його інструкції.
В цю мить я помітив щось надзвичайно жахливе:
ліворуч від мене, практично торкаючись мене, дійсно
рухалося дещо, схоже на живу істоту. Я мимоволі
підстрибнув і різко повернув праворуч — від переляку
у мене перехопило дихання. Мій страх був таким
всеохоплюючим, що всі мої думки зникли, і я біг в
темряві так швидко, як тільки міг. Здається, я відчував
свій страх тілом, але він ніяк не впливав на мої думки.
Це почуття було дуже незвичайним. У повсякденному
житті мої страхи завжди ґрунтувалися на певній
інтелектуальній матриці і були обумовлені
загрозливими соціальними ситуаціями або людьми, дії
яких були небезпечними для мене. Цього разу, однак,
мій страх мав нові, незнайомі мені риси — він походив
з якоїсь невідомої сфери і зачіпав невідому частину
мене самого.
Дуже близько, трохи ліворуч від мене, пролунав
совиний крик. Я не розчув особливостей його
звучання, але, здається, він належав дону Хуану — він
не був мелодичним. Я уповільнився. Пролунав ще
один посвист, скрипучий, як крик дона Хуана, і я
почав бігти швидше. Третій посвист пролунав зовсім
поряд. Попереду я міг розгледіти темну масу каміння
або, можливо, дерев. Я почув ще один совиний крик і
вирішив, що дон Хуан чекає на мене, тому що ми
193
darker area when a fifth cry froze me on the spot. I
strained to see ahead into the dark area, but a sudden
rustling sound to my left made me turn around in time to
notice a black object, blacker than the surroundings,
rolling or sliding by my side. I gasped and jumped away. I
heard a clicking sound, as if someone were smacking his
lips, and then a very large dark mass lurched out of the
darker area. It was square, like a door, perhaps eight to ten
feet high.
The suddenness of its appearance made me scream. For a
moment my fright was all out of proportion, but a second
later I found myself awesomely calm, staring at the dark
shape.
My reactions were, as far as I was concerned, another total
novelty. Some part of myself seemed to pull me towards
the dark area with an eerie insistence, while another part of
me resisted. It was as if I wanted to find out for sure on the
one hand, and on the other I wanted to run hysterically out
of there.
I barely heard don Juan's owl cries. They seemed to be
very close by and they seemed to be frantic; they were
longer and raspier, as though he was whistling while he
ran towards me.
Suddenly I seemed to regain control of myself and was
able to turn around and for a moment I ran just as don Juan
had been wanting me to.
"Don Juan!" I shouted when I found him.
He put his hand on my mouth and signaled me to follow
and we both jogged at a very comfortable pace until we
came to the sandstone ledge where we had been before.
We sat in absolute silence on the ledge for about an hour,
until dawn. Then we ate food from the gourds. Don Juan
said that we had to remain on the ledge until midday, and
that we were not going to sleep at all but were going to
talk as if nothing was out of the ordinary.
He asked me to relate in detail everything that had
happened to me from the moment he had left me. When I
peligro. Me hallaba casi al filo del área más oscura cuando
un quinto silbido me congeló. Pugné por mirar al frente, a
la zona oscura, pero un súbito sonido crujiente a mi
izquierda me hizo volverme a tiempo para notar un objeto
negro, más negro que el entorno, rodando o deslizándose a
mi lado. Boqueando, me aparté de un salto. oí un
chasquido, como si alguien chasqueara los labios, y
entonces una masa oscura muy grande brotó de golpe del
área más oscura. Era rectangular, como una puerta, y
tendría dos y medio o tres metros de alto.
вийшли з небезпечної місцевості. Я практично досяг
темної маси, яку бачив попереду, аж раптом п’ятий
посвист змусив мене завмерти на місці. Я почав
напружено вдивлятися перед собою, але несподіваний
шелест ліворуч змусив мене повернутися як раз
вчасно, щоб побачити чорний предмет, темніший за
все оточуюче, який котився, або плив, поряд зі мною.
У мене перехопило подих, і я відскочив в сторону. Я
почув клацання, наче хтось чмокає губами, а потім
величезна чорна маса, похитуючись, з’явилася з
темряви. Вона мала прямокутну форму, схожу на
двері, і була вісім-десять футів заввишки.
Su aparición repentina me hizo gritar. Por un momento mi Від несподіванки я закричав. Якусь мить мій переляк
susto fue enteramente desproporcionado, pero un segundo був неймовірним, але вже наступної секунди я
después me hallaba inmerso en una calma impresionante, напрочуд спокійно дивився на темну форму перед
mirando la forma oscura.
собою.
Mis reacciones fueron, en lo que a mí concernía, otra
Така реакція була мені незнайомою: певну частину
novedad absoluta. Cierta parte de mí mismo parecía
мене з якоюсь моторошною наполегливістю тягнуло
jalarme con extraña insistencia hacia el área oscura,
до цього чорного предмета, тоді як інша опиралася
mientras otra parte resistía. Era como si por un lado
цьому. Я хотів зрозуміти, на що я дивлюсь, і, в той же
quisiera cerciorarme, y por otro tuviera ganas de salir
час, мене поривало втекти звідти стрімголов.
corriendo histéricamente.
Apenas oía los silbidos de don Juan. Parecían muy
Я ледве розчув совині посвисти дона Хуана. Здається,
cercanos y frenéticos; eran más largos y más rasposos,
вони були дуже близько і звучали якось обурено —
como si estuviera lanzándolos al correr hacia mí.
вони були довшими і ще більш скрипучими, наче він
кричав, біжучи мені назустріч.
De pronto parecí recobrar el dominio de mí mismo y pude Мені нарешті вдалося взяти себе в руки, повернутися і
dar media vuelta, y durante un momento corrí exactamente побігти саме так, як показував дон Хуан.
como don Juan había querido que lo hiciera.
-¡Don Juan! -grité al encontrarlo.
— Доне Хуане! — закричав я, коли знайшов його.
Me puso la mano en la boca y me hizo seña de seguirlo, y Він затулив мені рота рукою і жестом вказав бігти за
ambos trotamos a un paso muy cómodo hasta llegar a la
ним. Ми рухалися в дуже зручному темпі, аж поки не
saliente de piedra arenisca donde estuvimos antes.
повернулися до виступу з піщанику, який я знайшов
раніше.
Nos sentamos en la saliente y permanecimos en completo Ми сиділи на ньому в повній тиші близько години, аж
silencio durante cosa de una hora, hasta el amanecer.
поки не почало світати. Потім ми поїли трохи їжі з
Luego tomamos comida de los guajes. Don Juan dijo que наших глеків. Дон Хуан сказав, що ми повинні
debíamos permanecer en la saliente hasta mediodía, y que залишатися на цьому місці до півдня, і що ми не
no íbamos a quedarnos dormidos sino que hablaríamos
спатимемо, а будемо розмовляти, так, наче не
como si no hubiese nada fuera de lo común.
трапилося нічого незвичайного.
Me pidió relatar con detalle todo lo ocurrido desde el
Він попросив мене пригадати в деталях все, що
momento en que me dejó. Cuando terminé mi relato,
трапилося зі мною з того моменту, як він мене
194
concluded my narration he stayed quiet for a long time. He
seemed to be immersed in deep thought.
"It doesn't look too good," he finally said. "What happened
to you last night was very serious, so serious that you
cannot venture into the night alone any more. From now
on the entities of the night won't leave you alone."
permaneció en silencio un buen rato. Parecía inmerso en
pensamientos profundos.
-La cosa no está tan buena que digamos -dijo por fin-. Lo
que te sucedió anoche fue muy grave, tan grave que ya no
puedes aventurarte solo en la noche. De ahora en adelante,
las entidades de la noche no te dejarán en paz.
"What happened to me last night, don Juan?"
"You stumbled on some entities which are in the world,
and which act on people. You know nothing about them
because you have never encountered them. Perhaps it
would be more proper to call them entities of the
mountains; they don't really belong to the night. I call
them entities of the night because one can perceive them in
the darkness with greater ease. They are here, around us at
all times. In daylight, however, it is more difficult to
perceive them, simply because the world is familiar to us,
and that which is familiar takes precedence. In the
darkness, on the other hand, everything is equally strange
and very few things take precedence, so we are more
susceptible to those entities at night."
"But are they real, don Juan?"
"Of course! They are so real that ordinarily they kill
people, especially those who stray into the wilderness and
have no personal power."
"If you knew they were so dangerous, why did you leave
me alone there?"
"There is only one way to learn, and that way is to get
down to business. To only talk about power is useless. If
you want to know what power is, and if you want to store
it, you must tackle everything yourself.
"The road of knowledge and power is very difficult and
very long. You may have noticed that I have not let you
venture into the darkness by yourself until last night. You
did not have enough power to do that. Now you do have
enough to wage a good battle, but not enough to stay in the
dark by yourself."
"What would happen if I did?"
"You'll die. The entities of the night will crush you like a
bug."
"Does that mean that I cannot spend a night by myself?"
"You can spend the night by yourself in your bed, but not
-¿Qué me sucedió anoche, don Juan?
-Tropezaste con unas entidades que están en el mundo, y
que actúan sobre la gente. No sabes nada de ellas porque
nunca las has encontrado. Quizá sería más propio
llamarlas entidades de las montañas; no pertenecen
realmente a la noche. Las llamo entidades de la noche
porque en la oscuridad se las puede percibir con mayor
facilidad. Están aquí, a nuestro alrededor, a toda hora. Sólo
que de día es más difícil percibirlas, simplemente porque
el mundo nos es familiar, y lo que es familiar se sale
adelante. En cambio, en la oscuridad todo es igualmente
extraño y muy pocas cosas se salen adelante, así que de
noche somos más susceptibles a esas entidades.
покинув. Коли я закінчив свою розповідь, він довго
мовчав, глибоко над чимось замислившись.
— Все це не дуже добре, — нарешті промовив він. —
Те, що трапилося з тобою вночі — це дуже серйозно.
Настільки серйозно, що тобі не можна більше
подорожувати самому вночі. Істоти ночі не залишать
тебе у спокої.
— А що трапилося зі мною вночі, доне Хуане?
— Ти зіштовхнувся з істотами, які існують в цьому
світі і можуть впливати на людей. Тобі нічого про них
невідомо, тому що ти ніколи їх раніше не зустрічав.
Мабуть, буде правильніше називати їх істотами гір —
вони не зовсім належать ночі. Я називаю їх істотами
ночі, тому що людина може сприймати їх в темряві
доволі легко. Вони тут, навколо нас, в будь-який час.
Однак вдень їх сприйняти набагато складніше просто
тому, що оточуючий світ нам знайомий, а те, що нам
знайоме, завжди має прецедент у минулому. У темряві
ж все стає однаково загадковим — зовсім мало речей
залишаються дійсно нам знайомими, тому нам стає
легше сприймати ці сутності вночі.
— Але чи справжні вони, доне Хуане?
— Звичайно! Вони настільки реальні, що зазвичай
вбивають людей, особливо тих, які заблукали в дикій
місцевості і не мають особистої сили.
— Якщо ви знали, що вони такі небезпечні, навіщо ж
залишили мене там самого?
— Є тільки один спосіб навчитися: одразу братися до
справи. Прості балачки про силу не приносять ніякої
користі. Якщо ти хочеш дізнатися, що таке сила, і
накопичувати її, ти повинен за все братися сам.
«Дорога до знання і сили дуже складна і довга.
Можливо, ти помітив, що я не дозволяв тобі ходити
самому в темряві до сьогоднішньої ночі. У тебе не
було достатньо сили для цього. Зараз у тебе сили
достатньо, щоб вступити в гарну битву, але замало,
щоб залишатися у темряві самому.»
— Що станеться, якщо я залишуся?
— Ти помреш. Істоти ночі розчавлять тебе, як комаху.
-¿Pero son reales, don Juan?
-¡Seguro! Son tan reales que por lo común matan a la
gente, sobre todo a los que se pierden en el monte y no
tienen poder personal.
-Si usted sabía que son tan peligrosas, ¿por qué me dejó
solo allí?
-Sólo hay un modo de aprender: poniendo manos a la obra.
No tiene caso estar nomás hablando del poder. Si quieres
conocer lo que es el poder, y si quieres guardarlo, debes
emprender todo por tu cuenta.
"El camino del conocimiento y el poder es muy difícil y
muy largo. Habrás notado que, hasta anoche, nunca te he
dejado aventurarte solo en la oscuridad. No tenías
suficiente poder para hacerlo. Ahora tienes suficiente para
dar una buena batalla, pero no para quedarte solo en lo
oscuro."
-¿Qué pasaría si lo hiciera?
-Morirías. Las entidades de la noche te aplastarían como a
un bicho.
-¿Quiere eso decir que no puedo pasar la noche solo?
— Чи означає це, що я не можу залишатися вночі сам?
-Puedes pasar la noche solo en tu cama, pero no en el
— Ти можеш залишатися вночі сам у себе в ліжку, але
195
in the mountains."
"What about the flatlands?"
"It applies only to the wilderness, where there are no
people around, especially the wilderness in high
mountains. Since the natural abodes of the entities of the
night are rocks and crevices, you cannot go to the
mountains from now on unless you have stored enough
personal power."
"But how can I store personal power?"
"You are doing it by living the way I have recommended.
Little by little you are plugging all your points of drainage.
You don't have to be deliberate about it, because power
always finds a way. Take me as an example. I didn't know
I was storing power when I first began to learn the ways of
a warrior. Just like you, I thought I wasn't doing anything
in particular, but that was not so. Power has the peculiarity
of being unnoticeable when it is being stored."
I asked him to explain how he had arrived at the
conclusion that it was dangerous for me to stay by myself
in the darkness.
"The entities of the night moved along your left," he said.
"They were trying to merge with your death. Especially
the door that you saw. It was an opening, you know, and it
would have pulled you until you had been forced to cross
it. And that would have been your end."
I mentioned, in the best way I could, that I thought it was
very strange that things always happened when he was
around, and that it was as if he had been concocting all the
events himself. The times I had been alone in the
wilderness at night had always been perfectly normal and
uneventful. I had never experienced shadows or strange
noises. In fact, I had never been frightened by anything.
Don Juan chuckled softly and said that everything was
proof he had enough personal power to call a myriad of
things to his aid.
I had the feeling he perhaps was hinting that he actually
had called on some people as his confederates.
Don Juan seemed to have read my thoughts and laughed
out loud.
"Don't tax yourself with explanations," he said. "What I
monte.
-¿Y en el llano?
-Te hablo del despoblado, donde no hay gente, y
especialmente del despoblado de las montañas altas. Como
las moradas naturales de las entidades de la noche son las
rocas y las grietas, no puedes ir a las montañas de ahora en
adelante, a menos que hayas guardado suficiente poder
personal.
-¿Pero cómo puedo guardar poder personal?
-Lo estás haciendo al vivir como te he recomendado. Poco
a poco estás tapando todos tus puntos de desagüe. No
tienes que hacerlo en forma deliberada, porque el poder
siempre encuentra un modo. Aquí me tienes a mí, por
ejemplo. Yo no sabía que estaba guardando poder cuando
empecé por vez primera a aprender las cosas del guerrero.
Igual que tú, creí que no estaba haciendo nada en
particular, pero no era así. El poder tiene la peculiaridad de
que no se nota cuando se lo está guardando.
Le pedí explicar cómo había llegado a la conclusión de
que era peligroso para mí quedarme solo en la oscuridad.
не в горах.
— А як щодо рівнин?
— Я маю на увазі будь-яку дику місцевість, де навколо
немає людей, особливо високо в горах. Скелі та
ущелини є природними місцями проживання
сутностей ночі, тому відсьогодні тобі не можна ходити
в гори, принаймні поки ти не назбираєш достатньо
особистої сили.
— Але як мені її назбирати?
— Живучи згідно моїх рекомендацій. Поступово ти
закриєш всі свої слабкі місця. Тобі не потрібно через
це перейматися — сила завжди знайде шлях. Ось я,
наприклад: я не знав, що займаюся накопичуванням
сили, коли вперше ступив на шлях воїна. Так само, як і
ти, я вважав, що не роблю нічого особливого, але це
було не так. Сила має властивість залишатися
непомітною, коли її накопичують.
Я попросив його пояснити, як він дійшов висновку, що
мені небезпечно залишатися самому в темряві.
-Las entidades de la noche iban moviéndose a tu izquierda
-dijo-. Trataban de aunarse con tu muerte. Sobre todo la
puerta que viste. Era una entrada, sabes, y te habría jalado
hasta obligarte a cruzarla. Y ése habría sido tu fin.
— Істоти ночі рухалися ліворуч від тебе, — відповів
дон Хуан. — Вони намагалися злитися з твоєю
смертю. Особливо та, схожа на двері. Вона була
отвором і тягнула б тебе, поки б не змусила пройти
крізь себе. І це було б твоїм кінцем.
Mencioné, lo mejor que pude, que me parecía muy extraño Я зауважив, що я вважаю дивним той факт, що
que siempre me pasaran cosas cuando él estaba cerca, y
незвичайні речі трапляються зі мною, тільки коли він
que era como si él mismo hubiera estado urdiendo todos
поряд, і що у мене складається враження, що він сам
los sucesos. Las veces que yo había estado solo en el
все це спеціально підлаштовує. В інші рази, коли я
monte, de noche, todo había sido perfectamente normal y залишався сам вночі у дикій місцевості, зі мною не
tranquilo. Jamás experimenté sombras ni ruidos extraños. траплялося нічого особливого або вартого уваги. Я не
De hecho, jamás me asustó nada.
бачив тіней і не чув дивних звуків, і мене ніколи
нічого не доводило до переляку.
Don Juan chasqueó la lengua suavemente y dijo que todo Дон Хуан тихо засміявся і сказав, що все це свідчить
era prueba de que él tenía suficiente poder personal para
про те, що у нього достатньо особистої сили, щоб
llamar en su ayuda una miríada de cosas.
прикликати міріади речей собі на допомогу.
Tuve el sentimiento de que acaso insinuaba haber llamado Я подумав, що він, можливо, натякає на те, що у нього
realmente a algunas personas como confederados.
дійсно були якісь спільники.
Don Juan pareció leer mis pensamientos y rió fuerte.
Але дон Хуан, мабуть, вгадав мої думки і голосно
засміявся.
-No te fatigues con explicaciones -dijo-. Lo que dije no
— Не треба обтяжувати себе поясненнями, — сказав
196
said makes no sense to you, simply because you still don't
have enough personal power. Yet you have more than
when you started, so things have begun to happen to you.
You already had a powerful encounter with the fog and
lightning. It is not important that you understand what
happened to you that night. What's important is that you
have acquired the memory of it. The bridge and everything
else you saw that night will be repeated someday when
you have enough personal power."
tiene sentido para ti, simplemente porque todavía no tienes
bastante poder personal. Pero tienes más que al principio,
así que han comenzado a pasarte cosas. Ya tuviste un
poderoso encuentro con la niebla y el rayo. No es
importante que comprendas lo que te pasó aquella noche.
Lo importante es que hayas adquirido esa memoria. El
puente y todo lo demás que viste aquella noche se
repetirán algún día, cuando tengas bastante poder personal.
"For what purpose would all that be repeated, don Juan?"
-¿Con qué objeto se repetiría todo eso, don Juan?
"I don't know. I am not you. Only you can answer that. We
are all different. That's why I had to leave you by yourself
last night, although I knew it was mortally dangerous; you
had to test yourself against those entities. The reason I
chose the owl's cry was because owls are the entities'
messengers. To imitate the cry of an owl brings them out.
They became dangerous to you not because they are
naturally malevolent but because you were not
impeccable. There is something in you that is very chintzy
and I know what it is. You are just humoring me. You
have been humoring everybody all along and, of course,
that places you automatically above everyone and
everything. But you know yourself that that cannot be so.
You are only a man, and your life is too brief to
en

carlos castaneda

Transcripción

Documentos relacionados

Dossier - Bandaàparte Editores

7 CURIOSIDADES SObRE El DíA DE ACCIóN

Descarga la revista - Grupo Mexicano de Medios

expo quinceañera y bodas 2011

hacidmagazine #30

El Tintero 2014 - IESO SAN JUAN DE LA CRUZ

(1861–1865) la Guerra Civil (1861–1865)

summary - obradoiro de artesanía

el catálogo de FIDOCS 2013

Tourisme en Vienne

La Voz de Brazoria March 2014.pmd

listado completo - karaokemovil.cl Karaoke y música a domicilio

Oklahoma City, Oklahoma 3237 S. Western, Oklahoma City

Descargue el libro de resúmenes v1.1

Mobles Muebles Furniture Pieces Save As

catálogo - Documenta Madrid